Куди здати сміття на переробку Томськ
Як прибирають, сортують, переробляють сміття в Україні, та де навчитися цього самостійно
Завдання нашого руху – сформувати культуру чистоти і правильного поводження з відходами, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.
Для цього потрібно бути екологічно відповідальними споживачами і громадянами.
Якщо говорити про культуру прибирання та сортування сміття в Україні, то її швидше немає.
З одного боку, еко-тренди стали модними, а з іншого – збільшилась кількість сміттєзвалищ.
Люди продовжують залишати сміття там, де проводять час, не заносячи його до сміттєвого баку.
Тих, які почали сортувати сміття, в країні стало трохи більше. Проте їх досі настільки мало, що ми не можемо дуже довго подолати цей бар'єр.
Проблема – в нас, в нашій культурі.
Для того, щоб жити чисто та екологічно, потрібно опанувати нові навички поводження з відходами та не смітити. Бо жодних комунальників і техніки не вистачає, щоб прибирати за всіма.
Не вистачає також волонтерів і просто активних громадян, які допомагають нам реалізовувати проекти.
Ситуація з пандемією та економічна криза вплинули на те, що соціальні проекти відійшли на другий план, тому отримують малу ресурсну підтримку від партнерів.
Незважаючи на те, що ми є найбільшим рухом в Україні, наш проект щодня посилюється.
Тому навіть, коли маємо 5 тисяч координаторів, все одно не вистачає рук, щоб зробити проект якіснішим. Людський ресурс дійсно відіграє важливу роль.
Що таке всеукраїнський день прибирання
Це вже 4 міжнародний день прибирання, який ми організовуємо в Україні.
До цієї акції може долучитися кожна людина у будь-якому регіоні – індивідуально поприбирати забруднене місце і донеси сміття до баку.
Якщо більш глобально і системно підходити до завдання, то варто об'єднуватися з волонтерами на місцях та формувати еко-ком'юніті в громаді.
Для цього потрібно заповнити анкету на сайті або звернутися до обласних координаторів проекту.
Офіційно торік у акції взяло участь 140 тисяч – це люди, які подавали звіти про діяльність та результати.
Насправді, учасників зазвичай набагато більше, тому що не всі координатори, які долучаються, подають дані в організаційний комітет.
Цьогоріч йдемо до мети – об'єднати понад 5% населення, щоб подолати бар'єр і зробити попит на культуру правильного поводження з відходами.
У 2020 році учасники очистили понад 2 тисячі локацій, на яких зібрали майже 765 тонн сміття.
Ми закликаємо ділитися такою інформацією, щоб мати розуміння, куди рухаємося та скільки нас є. Важливо, щоб зворотний зв'язок давали люди, які приєднуються з новими локаціями, компаніями, організаціями, закладами освіти.
Локації часто визначають волонтери та координатори на місцях. Вони знаходять забруднене або проблемне місце – парк, сквер, пляж, і збирають навколо нього людей, які живуть поблизу.
Найперше це робиться для того, щоб люди могли підтримувати чистоту на цій локації протягом року. Бо якщо один раз прибирав, то точно не будеш смітити, крім того, хотітиметься зробити зауваження іншим.
Трапляються випадки коли організатором прибирання є сама громада. Наприклад, у Києві так було, що частину локацій запропонували громадяни, а інші проблемні території рекомендували в адміністрації.
Централізовані локації, куди можна приєднатися на прибирання 18 вересня, уже опубліковано на сайті.
Частина сміття з локацій буде здавати вторинну сировину переробку, де це можливо.
А інша – поїде на централізоване сміттєзвалище. Тому ми закликаємо, щоб люди самостійно доносили відходи в баки або в попередньо обумовлені з координаторами місця.
Наше основне завдання полягає в тому, щоб більша частина сміття пішла на переробку, а не переносилась з малого сміттєзвалища на велике. У 2020 році на вторинну переробку відправили 182 тонни сміття, зібраного під час акції.
Щоб полегшити цей процес, створили національну карту прийому вторинної сировини. На цій мапі можна знаходити пункти прийому в різних регіонах.
Крім того, можна самостійно додавати чи прибирати пункти з мапи, щоб вона не втратила своєї достовірності.
Уже формуєм стратегічний підхід до підготовки акції у 2022 році.
Цього року офіційно оголосили про роботу Національного організаційного комітету, куди увійшли міністерства, відомства, обласні держадміністрації, громадські організації, об'єднання, Всеукраїнська асоціація громад.
Для того, щоб об'єднати мінімум 5% населення України, нам потрібно 12 місяців підготовки і абсолютно всі "на борту".
"Еко – це зараз модно і популярно"
Школярі, студенти, громадські активісти показують, як можуть формувати справжні еко-ком'юніті.
Привід і попит є, бо еко – це зараз модно і популярно.
Осінь для нашого руху – це період активностей та марафонів у школах.
Я є лідером міжнародного руху School Recycling World, і в Україні він дуже специфічний, тому що на 99% працює саме із школами.
Для них цьогоріч запускаємо спонсорську програму під час всесвітнього дня прибирання, коли будемо визначати школи, які організують найбільше активностей, зберуть найбільше сміття, чи віддадуть його на вторинну переробку.
Після цього організуємо фестиваль соціальної реклами, коли школярі будуть самі створювати відео-постери, щоб закликати доросле населення бути екологічного відповідальними.
Мене тішить, що все більше шкіл не чекають від когось допомоги, не збирають гроші з батьків, а просто продають свою вторинну сировину, знаходять гранти, роблять дуже круті проекти не лише всередині шкільної екосистеми шкільної, а й в громаді.
2021 рік у нас закінчиться національним рейтингом "Еко-школа року", який створимо спільно з Міністерством довкілля і за підтримки Міністерства освіти і науки.
Раніше робили "Еко-школу року" в окремих містах, національний рейтинг сформуємо цьогоріч вперше.
Щоб підтримати школи, також зняли курс про те, як можна запровадити систему сортування у навчальному закладі. Він невеликий, всього 10 відеороликів про основи процесу.
Кому і як вдалося налагодити сортування в Україні?
До нас часто звертаються за допомогою школи або громади, які хочуть запустити сортування.
Є активні регіони – Закарпаття, Львівська область, Харківщина, де цим займаються багато громад.
У менш активних областях в цьому процесі можуть бути добре активізовані школи і навчальні заклади. Тому кожен регіон має унікальний підхід.
Зараз на Закарпатті 5-6 громад будуть запускати сортування в своїх навчальних закладах.
Зі свого боку допомагаємо в таких випадках інформаційно і експертно. Вже 7 років куруємо сортування в школах Миколаєва.
Це перше місто в Україні, де всі школи сортують сміття і здають його на переробку.
Таким чином школярі поповнюють бюджет учнівського самоврядування. Це для них додаткова мотивація. Наприклад, якщо вони хочуть купити проектор, то знають, що для цього потрібно здати 2 тонни макулатури, або 1 тону пластику.
Навіть під час карантину в деяких школах постійно проводився збір, щоб батьки могли прийти і залишити вторинну сировину.
Ми готові до співпраці на рівні громад, щоб ділитися досвідом, документальною базою, програмами, які допомагають запустити цей процес за 6-12 місяців.
Як самому очищати довкілля? Розпочніть зі свого телефону
Найважливіше в цій справі – не відкладати, тому почати потрібно просто зараз.
Тим, кому подобається така ідея, рекомендую розпочати із цифрового прибирання, яке можна проводити щодня. Для цього потрібно очистити свої пристрої від цифрових відходів: зайвих файлів, програм, фото чи відео.
Таке прибирання дуже актуальне в сучасному світі, бо практично 80% населення планети навіть зараз сидять на відеоконференціях чи відправляють повідомлення онлайн.
Люди думають, що від цього немає ніякої шкоди. Насправді, це не так.
Наприклад, для того, щоб відправити один емейл без додатків, ми викидаємо в атмосферу 0,03 грами вуглекислого газу, якщо додаємо якийсь додаток до емейлу – це 50 грам в атмосферу лише на старті відправлення.
Якщо одна людина вмикає відеоконференції щодня протягом двох годин, то за рік вона використовує стільки електроенергії, скільки б вистачило, щоб проїхатися на мопеді 4 тисячі кілометрів.
Тому коли близько 6 млрд людей одночасно користуються гаджетами – це якраз найбільший завод у світі по викидах в атмосферу.
Звичайно, це не лише віртуальне сміття, бо воно ще десь накопичується, зберігається на величезних серверах, які потім стають металобрухтом.
Якщо пощастить, його здають на переробку, а ні – то буде складатися в якійсь країні на сміттєзвалищі і забруднювати навколишнє середовище.
Кожного ранку я відводжу приблизно 5-7 хвилин, щоб очистити свій гаджет від непотрібного цифрового бруду.
Якщо ви хочете займатися прибиранням і сортуванням більш глобально, то почати потрібно зі збору інформації.
Не у всіх громадах зараз є сортувальні станції чи пункти прийому вторинної сировини.
Знаю випадки, коли громадяни самі створювали сортувальні станції, а потім відвозилии накопичені відходи в сусідній населений пункт.
Тому спершу вам потрібно дізнатися, куди і що ви можете здавати, в якому вигляді в це потрібно робити. Наприклад, чи потрібно розділяти відходи на фракції, чи достатньо просто зібрати всю вторинну сировину в один пакет. Всі ці нюанси можна дізнатися на пункті прийому вторинної сировини.
Важливо також взяти контакт у пункті прийому, тому що вони дуже часто закриваються чи переїжджають.
Тому і виникла ця ідея з картою – зазначаємо там контактний телефон пунктів.
Я "за" пункти прийому, бо якщо вам дали хоча би 50 копійок за вашу вторинну сировину – це однозначно бізнес і гарантія того, що вона не піде на сміттєзвалище.
Зі свого боку, будемо продовжувати роботу над цією мапою. Закликаємо всіх: якщо поблизу ви знайшли пункт прийому, то його потрібно намітити на карті.
Під час дня прибирання координатори будуть проводити місцевим жителям майстер-класи, як відбувається процес здачі відходів. Можливо, для когось це стане першим кроком, щоб продовжувати самостійно.
Світлина про ініціативу Let’s do it Ukraine одна із 30, які представлені на фотовиставці "Незалежність – це я. Незалежність – це ми. 30 історій змін до річниці відновлення незалежності", яка демонструватиметься у Києві на пішохідному мосту між Володимирською гіркою та Аркою дружби народів до 1 жовтня 2021.
Фотовиставка стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку в межах проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України", а також у межах проєкту "Європейський Союз для сталості громадянського суспільства України", що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Дарія Поперечна, УП. Життя.
Вас також може зацікавити:
Як зменшити кількість сміття в громаді: експерименти ОТГ на Харківщині
У гори без сміття: як за допомогою додатку EcoHike зробити природу чистішою
Сортувати сміття можна навчитися у Telegram. Поради дасть бот
На переробку можна здати майже все. Що, де і за скільки
Я почала працювати як медіа-координаторка в організації "Вчителі за демократію і партнерство".
Вони саме робили проект "Освіта для сталого розвитку в дії" для шкільної молоді та програму для дорослих "Стале домогосподарство".
Було це ще до Майдану-2013 і підвищення тарифів.
Освітні проекти були спрямовані на зміну моделей поведінки: раціонально використовувати усі ресурси – відходи, воду, енергію і так далі, зменшуючи тиск на довкілля.
На практичних тренінгах, які ми проводили, люди у темі про відходи дуже часто казали "У нас у місті нічого не приймають на переробку". Це вони так впевнено заявляли, ніколи цим навіть не поцікавившись. На другу зустріч вони приходили і казали, що знайшли таки за рогом приймальний пункт.
Про це й хочеться розповісти, поділившись власним досвідом. Він столичний, але певна, що за бажання це можна втілити й у інших містах.
НЕ РОБІТЬ ЯК Я. 44 ГРН 05 КОП
Людям часто здається щось обтяжливим лише тому, що бракує ясності, нема покрокової інструкції, за якою легше діяти.
Декілька днів тому написала у Facebook пост для своїх друзів, присвячений саме сортуванню відходів вдома, як це робити і куди їх можна дівати у Києві.
Я не прихильник екотероризму. Якщо ви сприймає як норму дотримання правил дорожнього руху і страшенно обурюєтесь на рагулів, які не, подумайте в такому ж ракурсі про відходи і сміття навколо нас.
А тепер ґо до конкретики.
Пам'ятаєте, у фільмі "Перерване життя" одна із пацієнток психлікарні ховала під ліжком курячі кістки?
У мене було схоже. Більше року половина моєї шафи-купе була забита відсортованими відходами, які я ретельно туди складала. Я сортувала майже все, окрім скла (бо важке і об'ємне). Двоє з дверець шафи останнім часом навіть боялась і соромилась відкривати, щоб не розсипалось дорогоцінне.
Як я до такого докотилася?
З переїздом на нову зйомну квартиру рік тому вирішила, що буду носити відсортоване самостійно у пункт прийому "Київміськвторресурси": збиратиму в туристичний рюкзак і здавати.
Потім забила, потім об'єм став значно більшим рюкзака, потім дуже-дуже більшим. Перегляньте оцей фоторепортаж.
Згодом зрозуміла, що сама це руками в один присід вже нікоооли не донесу (а найближчий від мене пункт від Дружби народів, на секундочку, аж на вулиці Ямській, на Протасовому). І навіть не встигну все занести до стоянки машинки вихідного дня "Майстер добрих справ", про якого нещодавно дізналася, від організації "Україна без сміття" (далі про них розкажу).
Напередодні свого Дня народження вирішила, що з цим треба нарешті покінчити і звільнити мій бідний мозок для інших думок, а шафу – для інших речей. Викликала таксі-універсал, загрузила все і відвезла на Ямську:
– 20 кг макулатури,
– 0,5 кг кришечок від ПЕТ-пляшок і тетрапаку,
– 0,5 кг поліетиленових пакетів (пакет з пакетами і кульками),
– 9 алюмінієвих бляшанок,
– жерстяні банки від котячих консервів (не пам'ятаю, скільки, бо спочатку їх не збирала; пішли як чорний метал).
Разом вийшло: таксі – 65 грн, гроші за вторсировину – 44 грн 05 коп.
Звісно, я в мінусі на 20,95 і більше так не зроблю. Але скільки задоволення, що з цим покінчила, і що відсортоване не було просто викинуте.
РОБІТЬ ЯК Я
Далі поради, не претендуючи на менторство. Сама так робитиму.
Сортувати продовжую і вас запрошую
Не шукайте відмовок, що у нас це погано функціонує. Так, погано, але набагато краще, повірте, ніж у моєму рідному селі Гордіївка.
Це не так складно, і стає звичкою. Почніть потроху, продумайте зручність, потім по-іншому не зможете.
Якщо ви все скидаєте в одну купу – багато сировини просто втрачає цінність, зокрема, через забруднення. Відсортоване ж автоматично перестає бути сміттям – це вже корисна сировина для інших речей.
Зумисне не вдаюся до повчальних прикладів, киваючи на країни ЄС та інші. Набридло.
Що можна сортувати, куди віддавати і чи обов'язково носити на пункт прийому
"Що можна сортувати?" – потрібно виходити з того, що приймають.
"Куди?" – виходячи з того, як далеко від вас пункти і так далі.
Пропоную декілька відомих мені варіантів, один з яких вам точно підійде.
Київська компанія з історією. Зелено-жовті ларьочки по місту. Має найширшу мережу пунктів прийому вторсировини й великий переліків того, що можна здати за гроші.
Якщо ви на власній машині, й це вам по дорозі, раз у два тижні можете закинути.
Працюють загалом з понеділка до суботи з 8:00 до 19:00, АЛЕ дивіться графік роботи окремо вашого пункту прийому (на Ямській у суботу до 16:00, наприклад). На карті до кожного вказаний графік і телефон.
Що і за скільки приймають (розумію, що ви не заробляти на цьому хочете, але це таке заохочення, народ):
– кришечки від ПЕТ-пляшок – 5 грн/кг;
– поліетилен (отой пакет з пакетами на кухні), стретч-плівка і пакувальна – 4 грн/кг;
– пляшки від кулера, поліетиленові флакони і каністри, ПЕТ-пляшки, пластмасові ящики і меблі – 3 грн/кг;
– газетно-книжно-журнальна макулатура, картон, паперові втулки, гільзи – 1,50 грн/кг;
– ганчір'я (ветошь), склобій – 0,30 коп/кг;
– алюмінієві бляшанки від пива, солодкої води – 20 коп /штучка;
– зношені автомобільні шини і пошкоджені дерев'яні піддони – 15 коп/штука.
У прайс-листі, який прикріплюю, сказано, що чорні метали не приймають. Варто уточнити.
Передбачаючи ваше запитання: так, за 2 тижні ви не назбираєте 1 кг макулатури, наприклад. Мені рахували і як 0,5.
Крім того, ви можете просто завезти без забрати гроші. Вже ж не викинули на одну купу у смітник і то добре.
Для мене особисто перший варіант поки що, на жаль, відпав, бо пункт далеко, а машини не маю.
"Майстер" – це така машинка, яка їздить по місту в суботу та неділю, і безкоштовно забирає від мешканців відсортовані відходи.
Перелік побутових відходів ширший, ніж у "Київміськвторресурси". Стоїть машинка у різних місцях по хвилин 15. Маршрут оголошують ближче до кінця тижня, маршрути щотижня різні.
Що приймають (ви будете здивовані від переліку відходів, які можна здати "Майстру"):
– батарейки в герметичній тарі (пластикова пляшка з кришкою), у поліетиленових пакетах не приймають;
– пластик (поліетилен, пінопласт, кришечки, ПЕТ-пляшки, контейнери від побутової хімії і косметики, чисті блістери, будь-яку пластикову харчову упаковку, окрім гнучкої упаковки для соусів);
– Tetra Pak (або іншу змішану упаковку, яка містить поліетилен, папір, іноді алюмінієву фольгу);
– макулатуру (книги, журнали, газети, картон, упаковка від яєць, упаковки з-під каш, ліків, косметики тощо);
– скло (тільки ціле, весь склобій можна здати у пунктах прийому вторсировини "Київміськвторресурси");
– металеву упаковку (алюмінієві та жерстяні бляшанки, металеві кришки з-під консервації).
Не приймають:
– зламані пластикові речі (тазики, гребінці та інше);
– люмінесцентні лампи та інші небезпечні відходи;
– упаковки, які не мають коду переробки;
– ПЕТ-пляшку непрозорого білого, жовтого та чорного кольорів;
– одноразовий посуд (а також прозорі блістери та ланчбокси);
Цей варіант мені підходить більше, хоч і безкоштовний. Тут великий перелік того, що можна здати і чого не приймають десь-інде. Головне – слідкувати за графіком, коли машинка буде у вашому районі недалеко, і зібрати стільки, щоб не важко було віднести.
У фейсбуці під постом виникло запитання, чому так різниця перелік сировини, яку приймають організації. Євгенія Аратовська, керівниця "Україна без сміття", пояснила:
"Справа у тому, що у пунктах не беруть дешеву вторсировину, а тільки найдорожчу. Але це не означає, що дешевшу не можна переробити. Просто витрати на збір та транспортування будуть дорожчими, ніж матеріал, який отримають у результаті переробки. Тетрапак переробляють, полістирольну упаковку – також. Поліпропіленові пакети також можна переробити. Майже все, за виключенням білої та іншої кольорової непрозорої ПЕТ-пляшки, можна переробити. Хоча нещодавно ми знайшли завод, який переробляє і її на контейнери для лакофарбової продукції та на C-LDPE – упаковку для кетчупів, соусів, з-під кави)".
За словами керівниці, зібрану вторсировину організація досортовує, накопичує, пресує і продає. Отриманими коштами компенсують витрати на організацію діяльності, решту спрямовують на освітні проекти для шкіл.
Крім того, "Україна без сміття" за гроші організує роздільний збір і вивіз відходів з вашого офісу, встановить гарні картонні контейнери.
Вивозом відсортованих відходів з офісів, до слова, займаються й інші організації. Погугліть.
Третій і четвертий варіанти: інші пункти прийому у вашому дворі, сортувальні баки у дворі, або залиште відсортоване біля смітника – безхатьки дадуть цьому раду.
Цілком можливо, що за рогом вашого будинку є інший пункт прийому – огляніться. Також у багатьох дворах вже стоять баки для роздільного збору, сітки для пластику, скла й навіть інших відходів – користуйтесь. Ними опікуються різні компанії – вивозять на сортувальні лінії у Києві, де вручну відсортовують і досортовують всю корисну сировину.
Умовно назвемо "безхатьки", звісно, завдають збитків таким компаніям, бо вибирають все цінне з баків до приїзду машини.
До речі, ви можете звернутися у своє ОСББ чи жек, щоб домовитися (укласти договір) з компанія про встановлення баків для роздільного збору відходів у вашому дворі.
Якщо для вас не підійшли перший і другий варіанти, у дворі нема пунктів прийому чи баків для роздільного збору, на крайній випадок залишайте відсортоване біля смітника – хто треба донесе його до пунктів збору. Відсортуйте найпростіші групи – пластик, скло, метал.
Цей варіант не найгірша альтернатива скиданню у загальний смітник. Папір не залишайте, з ним не вигорить – намокає і брудниться.
Як ми робимо вдома і правила сортування
Вдома ми кожен клаптик паперу відкладаємо у паперовий пакет, решта очищеної і стисненої сировини разом у інший пакет чи ящик.
Одноразові кульочки все рівно, як не крути, час від часу з’являють у домі. Ящо вони не безнадійно забруднені, я їх споліскую, висушую і ставлю у пакет з пакетами для здачі.
Все, що не приймають, ми скидаємо вдома в одне сміттєве відро.
Можна сортувати також органічні відходи: відвозити їх на дачу, робити компост чи просто закопувати у ґрунт. Однак це достатньо марудний процес і тема для окремої розмови. Ми поки не відсортовуємо. Органіка цінний ресурс як добриво, але не є небезпечним відходом, швидко розкладається.
Якщо ви почнете відсортовувати відходи, то побачите, що у загальному відрі залишиться органіка і якийсь дріб’язок, об’єм сміття зменшиться у рази.
Правила сортування
Якщо ви вирішили, що починаєте в родині сортувати відходи, візьміть на себе відповідальність: поясніть усім правила і домовтеся. Наберіться терплячості, бо потрібно буде зрідка нагадувати, перший час самому витягати із загального відра і відсортовувати викинуте.
Обов’язково подумайте про облаштування місця, де будуть відсортовані відходи, не створюйте незручностей.
Усе відсортоване має бути чистим і сухим. Пластик промивати від залишків їжі, жиру і рідин.
Компактність. Обов'язково стискайте папір, упаковки, ПЕТ-пляшки й іншу сировину, щоб машини не возили повітря.
Небезпечні відходи
Прострочені ліки (у першу чергу, антибіотики) викидати не можна – потрапляють у ґрунт і воду, мутують і можуть спричинювати інші захворювання. Хоча передивилась декілька упаковок та інструкцій до ліків – нема там нічого про утилізацію. Ліки, як й інші небезпечні відходи (люмінесцентні лампи, батарейки, лампи інше), побутову техніку, лакофарбові матеріали утилізують спеціальні ліцензовані організації за гроші.
Цим займається, до прикладу, команда "Екологічні інвестиції". Приймають відпрацьовані лампи, термометри і навіть ліки. Їм потрібно заздалегідь зателефонувати і домовитися. Я цією послугою ще не користувалася.
Дивлюсь на тебе, як на сміття: трохи про екошопінг
Перше правило зменшення сміття у побуті – старайтесь його не купувати: берете у руки товар у магазині, подумайте, чи зможете здати його на переробку.
Ще краще – менше упаковок. Ходіть на покупки зі своїми багаторазовими сумками і торбинками для фруктів, овочів, круп та іншого.
Можна піти ще далі –купувати у свої контейнери рибу, м’ясо тощо.
Про це детальніше напишу в наступній колонці.
7 предметів, які можна і потрібно здавати на переробку
У багатьох країнах світу громадяни розуміють важливість сортування відходів та їх подальшої переробки. Нажаль, в Україні цей підхід ще не став загальноприйнятим. Лише обмежена кількість людей освічена щодо необхідності розпізнавати та відокремлювати різні види сміття для подальшої переробки.
Ми розглянемо, які конкретно матеріали можна здати на переробку, як це сприятиме збереженню ресурсів планети та покращенню власного здоров’я. Крім того, ми вивчимо можливості трошки заробити, долучившись до цього екологічного руху. Ваша участь в цьому процесі може стати важливим кроком для створення більш стійкого та екологічно свідомого суспільства.
Папір і картон
Збір макулатури пам’ятають ще наші батьки. Папір і картон можна здавати безкоштовно в спеціальні контейнери, встановлені в багатьох містах, або за гроші в пункти прийому. Там зазвичай беруть використаний білий і сірий папір (газети), а також картон без скотча, ламінування (наприклад, кольорові коробки від взуття здати в макулатуру не вийде), книги без палітурки.
- брудний папір і картон (забруднений жиром, маслом, лакофарбовими речовинами);
- горілу макулатуру;
- упаковки з-під молочних продуктів, соків і сигарет;
- туалетний папір, серветки, одноразові рушники, втулки;
- фотографії;
- кальку.
