Плантаріум жимолість лісова
Жимолость — перспективи вирощування нішевої культури
Згідно з прогнозами аналітиків, світове споживання ягід в найближче десятиліття буде інтенсивно рости, адже вони набирають все більшу популярність серед споживачів, як корисний для здоров'я продукт. Українські аграрії, своєю чергою, знаходяться в постійному пошуку нішевих культур з високою рентабельністю та все частіше звертають увагу на таку культуру як жимолость.
Ринок жимолості в України та у світі тільки формується, але загальні перспективи, висока ціна та відмінні споживчі якості викликають інтерес до ягід цієї культури.
Про особливості культури, найпродуктивніші сорти, рекомендації при закладанні насаджень, а також про перспективи продажу ягід розповів Ярещенко Олександр, заступник директора з наукової роботи, кандидат сільськогосподарських наук інституту садівництва НААНУ у вебінарі, організованому Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Дана стаття заснована на доповіді спікера і подана прямою мовою.
Наразі жимолость — це цікава і перспективна культура, яка не так давно присутня в Україні. Вперше я з нею познайомився в кінці 90-х років на Краснокутській дослідній станції садівництва, куди прийшов працювати після університету. З того часу минуло вже понад 30 років і за цей час жимолость пройшла шлях від маловідомої аматорської культури, до ягідної культури, яка має намір зайняти свою нішу в ягідництві.
Споживчі властивості
Жимолость — культура з надраннім терміном достигання ягід, що припадає на час достигання ранніх сортів суниці садової. Вміст вітаміну С у ягодах прирівнюється до малини чи лохини.
На діаграмі можна побачити дослідження 2020 р. щодо вмісту антиоксидантів та поліфенолів в плодах цілого ряду сортів і гібридних форм жимолості у порівнянні з лохиною і смородиною чорною. Ці культури містять 400-500 мг/на 100 г сирої маси поліфенолів, тоді як в окремих сортів і форм жимолості цей показник перевищує 1700 мг/на 100 г.
Походження рослини — країни Далекого Сходу, зокрема Японія, тому жимолость гарно адаптована до складних кліматичних умов. Вона має унікальну морозостійкість — практично до -50°C. Квіти жимолості без ушкоджень можуть витримувати пізні весняні заморозки до -8°C, чим не може похвалитись жодна ягідна чи плодова культура. Відповідно, жимолость має глибокий, але короткий період спокою.
Особливості культури
Перш за все, для вирощування жимолості потрібно застосовувати якісний садивний матеріал. Я рекомендую використовувати одно- або дворічний саджанець. Рослини зазвичай довго розвиваються і протягом року після садіння не демонструють значного росту. Тільки через рік-два, після вкорінення рослини, жимолость починає набирати вегетативну масу.
Жимолость вимагає перехресного запилення, тому на ділянці чи промисловому насадженні необхідно висаджувати не менше 3-х сортів з одночасними чи схожими періодами цвітіння, а ще краще — сорти, які є підтвердженими запилювачами одне для одного. В промислових умовах рослини зазвичай висаджують блоками по 4-5 рядів кожного сорту або в ряди підсаджують одну рослину сорту-запилювача. Проте обов’язкова умова — сорт має бути з таким самим періодом як цвітіння, так і достигання плодів, для того, щоб було зручно збирати врожай.
Необхідно зазначити, що тільки найновіші сучасні сорти можуть виправдати очікування як щодо врожайності, так і смаку, тож варто приділити особливу увагу підбору сортів. Якщо вам будуть пропонувати сорти на зразок Блакитного веретена чи інші, давно відомі, рекомендую не витрачати на це час. Зупиняйте свій вибір на найновіших сортах.
Жимолость має поверхневу кореневу систему, тому варто бути обережними з кількістю гербіцидів для обробки промислових насаджень. Особливо з гліфосатами. Такі гербіциди взагалі краще не використовувати. А якщо і застосовувати, то тільки в періоди з пізньої осені до ранньої весни, коли немає активної вегетації рослин.
При вирощуванні в південних регіонах або на легких супіщаних ґрунтах жимолость вимагає зрошення, адже при нестачі вологи рослина не зможе набрати своєї вегетативної маси і дати рясний врожай.
Сорти
Ми постійно досліджуємо, випробовуємо і намагаємось зробити висновок, які сорти зараз вже можна рекомендувати для вирощування жимолості. Серед десертних сортів необхідно виділити сорти Спокуса та Алісія української селекції, Восторг, Югана, Синій Утьос та Уссульга російської селекції. При цьому три останні сорти рекомендовані для присадибних насаджень. Дуже перспективні сорти канадської селекції, особливо сорт Aurora, Boreal Blizzard і Boreal Beast. Розглянемо деякі сорти детально.
Спокуса. Мій фаворит, адже це один з небагатьох справді десертних сортів. Ягоди цього сорту можна їсти із задоволенням. Він має гарну адаптацію до умов вирощування, оскільки виведений в Україні. Має високий вміст поліфенолів. Недолік — низька врожайність, у порівнянні з іншими сортами.
Восторг. Серед всіх сортів російської селекції для промислових насаджень рекомендую саме цей сорт. Він найбільш урожайний серед сортів російської селекції. В поточному сезоні ми отримали приблизно 500-600 г плодів з куща. Це гарний результат, оскільки решта сортів російської й української селекції давали від 150 до 300 г ягід з куща. Ягоди щільні, транспортабельні, мають гарні смакові якості і достатньо високий вміст поліфенолів. За врожайністю значно поступається сортам канадської селекції. Недолік: не достатня адаптованість до кліматичних умов, особливо Південної України. Російські сорти схильні до сонячних опіків, які проявляються побурінням листя рослин.
Aurora. Найбільш збалансований сорт канадської селекції. Під словом «збалансований» я маю на увазі ряд параметрів: розмір плодів, їхню транспортабельність, смакові якості, високу продуктивність, наскільки сорт регулярно плодоносить, осипаються ягоди чи ні, як вони тримаються на кущі, чи придатний сорт до механізованого збирання. Всі ці ознаки характерні для сорту Aurora. Недолік: сорт має досить розтягнутий період достигання, тобто на кущі можуть бути одночасно і стиглі плоди, і зелені. Проте стиглі плоди не осипаються, тому можна дочекатися повного достигання і зібрати врожай.
Boreal Blizzard. Це найбільш крупноплідний сорт серед всіх, які ми випробували. Ягоди можуть важити понад 3 г, має чудові смакові якості, високу продуктивність, регулярно плодоносить, а плоди багаті на поліфеноли. Недолік: через великий розмір ягоди мають недостатню транспортабельність і лежкість, тому не можна допускати їх перестигання на кущі, бо ягоди стають м’якими і непридатними для транспортування.
Boreal Beast. Рекомендований, як запилювач для Boreal Blizzard. Має гарні смакові якості, високий вміст поліфенолів і на цьому, на жаль, переваги закінчуються. Він недостатньо продуктивний в кліматичних умовах України, але врожайність краща за сорт «Восторг». У поточному сезоні мали певні проблеми із запиленням. Крім того, спостерігали наявність спотворених ягід, що є недопустимим при створенні товарних насаджень.
Boreal Beauty. Найбільш врожайний сорт. З куща можна отримати близько 2 кг. Має високий вміст поліфенолів, але плоди кислуваті і вони не покращуються навіть при повному достиганні. Сорт дещо схильний до осипання плодів після достигання. На мою думку, сорт цілком може бути використаний для комерційних насаджень, де ягоди йдуть на заморозку чи інші види технічної переробки в силу своєї високої та регулярної продуктивності.
Рекомендації по закладанню насаджень
У якості садивного матеріалу рекомендую використовувати 2-х річні контейнерні рослини. Висаджувати рослини варто восени, оскільки жимолость дуже рано починає вегетацію. У разі висаджування рослини навіть із закритою кореневою системою, але з наявністю квітів й листя, її розвиток в поточному сезоні значно затримається. Схема висаджування для ручного збору — 3х1 м, для механізованого — 3,6-4,0х0,7-0,8 м. Відповідно, на 1 га потрібно 3333 рослини.
Мульчування. Основні підходи до сучасних технологій в ягідництві передбачають, що рослини висаджуються на низькі гряди з мульчувальними матеріалами. Це може бути або плівка, або агротканина, яка буде служити довго.
Краплинне зрошення може бути застосоване однією стрічкою на ґрунтах середнього чи важкого механічного складу. На супіщаних легких ґрунтах зрошення на 2 стрічки в ряду є обов'язковим. Також варто звернути увагу на фертигацію, тобто підживлення через краплинну трубку. Збір першого сигнального урожаю проводиться на наступний рік після висаджування. Повне плодоношення наступить тоді, коли кущі наберуть повну вегетативну масу і будуть заввишки приблизно 1-1,2 м. Як правило, це 5-6 рік після висаджування.
Збір може бути як ручний, так і механізований. При цьому для ручного збору кущі варто формувати неширокими і сплощувати їх в ряду для легкого доступу до ягід. Для механізованого збору підходять широкі кущі. Необхідно зазначити, що жимолость — довговічна рослина і термін використання плантації становить понад 20-30 років.
Продаж і маркетинг
Жимолость — це молода і перспективна культура з комерційної точки зору. Я вважаю, що історія цієї ягоди в Україні тільки починається, як колись починався шлях лохини.
Наразі впізнаваність на ринку і попит на жимолость формуються з затримкою. Проте українські ягідники зараз прискіпливо слідкують за світовими трендами й намагаються виводити нові продукти на ринок, одним з яких є жимолость. Для таких підприємців дуже важливо не просто продавати, а й популяризувати культуру та вкладатися в маркетинг.
Світового ринку жимолості поки що не існує, адже переважають ситуативні продажі ягід. Зараз час формування, налагодження контактів, розробок, впровадження та апробації промислових рецептур. В деяких країнах вже активно збільшують комерційні насадження жимолості. Це Канада, Південна Корея, Японія, Китай, Росія та Польща, яка є найбільшим виробником ягід жимолості у світі і має до 3 тис. га насаджень.
Внутрішній ринок жимолості досить обмежений, але ягоду знають та її можна продати дорого. Важливо застосовувати грамотний маркетинг. Перспективними нішами є переробка жимолості та її органічне вирощування. Основні напрямки переробки — сушіння, виготовлення соків, конфітюрів, алкогольних напоїв, йогуртів тощо, продаж морожених ягід, а також виготовлення косметичної продукції — креми, бальзами і т.д.
Необхідно зазначити, що в Україні є компанія, яка активно вирощує жимолость в Україні та є показовою для інших ягідників. Я говорю про компанію «ЕкоВіста», яка територіально знаходиться в західних регіонах України — Львівській та Хмельницькій областях. Ягоди цієї ТМ легко можна знайти у супермаркетах по всій Україні. У їхньому активі вже близько 100 га жимолості. Це практично половина всіх комерційних насаджень в Україні.
Питання-відповіді
Який сорт Ви рекомендуєте для початківців?
Безумовно рекомендую сорти канадської селекції, зокрема Aurora та Boreal Blizzard. З українських сортів — Спокуса. Для присадибного господарства — сорти Уссульга й Югана з десертним смаком плодів. Але пам’ятайте, що сорти варто обирати із запилювачами і схожими термінами достигання.
Чи можна ягоди збирати струшуванням?
Ягоди можна збирати струшуванням, але не всі сорти легко струшуються. Сорти, які дуже легко струшуються, як правило, осипаються. Тут можна згадати Восторг, Югану та Спокусу. Такий спосіб збирання часто використовують.
Скільки коштує саджанець?
Саджанці жимолості в контейнері 0,5 л коштують приблизно 20-25 грн. Проте це гуртова ціна в розсадниках. Роздрібна ціна, особливо якщо це інтернет-магазини, може бути на 50% дорожче. Дворічні рослини будуть коштувати близько 40-45 грн.
Які розсадники жимолості є в Україні? Де можна придбати саджанці?
Провідним розсадником жимолості в Україні є «Фрутек» на Вінниччині. Також із ліцензованих виробників рекомендую розсадник «Фруктовий сад», що на Київщині, «Брусвяна», що на Житомирщині. Підприємство ТОВ «Декоплант» орієнтується на аматорський ринок, компанія «Кліома Сервіс» спеціалізується продажем ягід.
Як приживаються саджанці жимолості?
Якщо використовувати садивний матеріал в контейнерах із закритою кореневою системою, приживаність рослин складе 99,99%.
Яка ціна ягоди (гуртова і роздрібна)?
За результатами моніторингу останніх 3 років, ціна ягоди від виробників складала 80-150 грн/кг, а роздрібна — 150-200 грн/кг.
Які ґрунти підходять для вирощування жимолості?
Жимолость — культура невибаглива і на відміну від, наприклад, лохини, не потребує специфічних ґрунтових умов. Їй цілком підходять ґрунти легкого і середнього механічного складу, проте вона не любить важкі ґрунти, оскільки має мичкувату кореневу систему. Кислотність ґрунту має складати від 5,5 до 7,5. Жимолості потрібна волога, особливо у період активного росту, що приходиться на травень-червень. Проте рослини не люблять підтоплення та погано переносять надлишок вологи, тому потрібно висаджувати їх на високі гряди, де надлишкова волога буде стікати до основи гряди. Жимолості потрібна наявність органічної речовини в ґрунті, тобто внесення перегною під посадку чи компосту дуже позитивно скажеться на розвитку.
Чи має жимолость специфічних шкідників або хвороби?
За час вирощування в Україні специфічних шкідників і хвороб не спостерігалось. Зустрічається щитівка, попелиця, але фрагментарно, тобто особливих ушкоджень рослин не було. Щодо хвороб, то грибних ми не фіксували. Було пошкодження листя сонячними опіками, яке можна сприйняти за грибну хворобу. Це стійка до хвороб і шкідників культура. Саме тому жимолость ― дуже приваблива рослина, особливо для органічного вирощування.
Розкажіть про сорти Хоней Бі, Бакчарський Велетень та Стрижевчанка. Для них існує достатньо запилювачів? Де можна придбати саджанці?
Наразі сорт Хоней Бі використовується як запилювач для сорту. Має непогану ягоду, дещо дрібнувату, але сорт в цілому гарний. Бакчарський Велетень в наших умовах прекрасно росте, має велику смачну ягоду, але надзвичайно низьку врожайність. Сорт Стрижевчанка схожий на сорт Восторг, але у мене немає досвіду роботи з ним і враховуючи, що особливо популярним він не став, можуть бути питання до врожайності.
Які напрямки селекції жимолості ведуть Україна та інші країни на даний час?
Найбільш успішні селекційні програми жимолості зараз реалізуються у Канаді та Росії, дещо менше в Польщі і фрагментарно — в Україні. У нас селекційна програма була розроблена ще на початку 2000 рр., згодом її призупинили, а тільки зараз відновили. Задача для селекціонерів сформована та виглядає наступним чином: потрібно отримати сорти, схожі на сорт Аврора, тобто продуктивні, з щільною ягодою, покращеним смаком, максимально високою транспортабельністю, легким струшуванням з куща та підвищеною стійкістю до шкідників і хвороб.
Чим підживлювати жимолость навесні?
Навесні обов’язково потрібно застосовувати азотні підживлення, але у 2-3 прийоми з інтервалом у 2 тижні, щоб азот гарно засвоювався. З середини травня потрібно вносити комплексні добрива, зокрема фосфорні та калійні для найкращої якості плодів.
Які можуть бути запилювачі для сорту Сильгінка?
Для Сильгінки запилювачем може бути сорт Спокуса. Для кожного сорту може бути цілий ряд запилювачів як української, так російської чи канадської селекції.
Якщо вирощувати жимолость за малооб'ємною технологією, який об'єм горщика повинен бути?
Для жимолості малооб'ємна технологія не є перспективною, адже високу продуктивність рослин можна отримати тільки за умови великої вегетативної маси. Горщики мають бути приблизно на 80 -100 л, але з ними буде важко оперувати. Для жимолості все-таки відкритий або захищений ґрунт є більш прийнятним варіантом вирощування. Для присадибного вирощування можливо використати таку технологію, але в стандартних горщиках об’ємом 40-50 л не слід чекати високопродуктивних врожаїв.
Чи потрібно обрізати рослину при висаджуванні? Як формувати та обрізати кущі?
Якщо говорити про 2-річні рослини, то обрізку я б рекомендував проводити з метою проріджування пагонів. Щодо однорічних рослин, то обрізка не потрібна.
Нам потрібно отримати з куща 4-5 скелетних гілок, які повинні мати максимальну висоту, та бокові гілочки, які повинні починатися на висоті 15-20 см. При обрізанні необхідно максимально підняти кущ для того, щоб сформувати крону. За такого способу ви отримаєте кущі, де ягода не буде лягати на ґрунт. Крім того, ці 4-5 скелетні гілки варто формувати так, щоб вони були сплощені вздовж ряду, що забезпечить доступ до ягід для ручного збирання. Для комбайнового, нагадаю, це має бути округлий кущ з гарно розвинутою кроною і піднятою основою куща.
Чи може декоративна жимолость запилювати їстівну?
Ні, не може. Це генетично віддалені види, які схожі тільки своєю назвою. Декоративні жимолості — це, як правило, виткі форми, з красивими квітами і неїстівними плодами.
Жимолость
Жимолость (Lonicera) ― это типовой род семейства жимолостные. Он объединяет около 200 разнообразных видов, которые представлены ползучими, вьющимися и прямостоячими кустарниками. Латинское название такое растение получило в честь немецкого ученого Адама Лоницера, при этом К. Линней называл его «каприфоль», в те годы жимолость каприфоль (душистая) зачастую культивировалась в садах на территории Европы. В природных условиях жимолость можно повстречать в Северном полушарии, однако большая часть видов встречается в Гималаях и Восточной Азии. На сегодняшний день в садах выращивается чаще всего жимолость садовая, которая может выполнять роль декоративного растения и давать при этом очень вкусные и полезные ягоды, а еще вьющаяся жимолость, как правило, использовалась для вертикального озеленения.
Особенности жимолости
Садоводами наряду с иными популярными садовыми культурами, например, такими как малина, смородина, крыжовник, уже достаточно давно выращивается жимолость. Больше всего популярностью пользуются 2 вида жимолости садовой, а именно: жимолость голубая (синяя) и жимолость съедобная, а еще большое количество сортов, которые были получены благодаря этим двум видам.
Жимолость съедобная (лат. Lonicera edulis) представляет собой листопадный прямостоячий кустарник, который в высоту не превышает 100 сантиметров. Тоненькие молодые зеленого цвета стебли на поверхности имеют опушение, в некоторых частях они обладают фиолетовым отливом. Толщина голых старых стеблей может достигать 30 мм, они покрыты буровато-желтой корой, отслаивающейся узенькими полосками. Форма пышной кроны шаровидная. Продолговато-ланцетные листовые пластины в длину достигают около 7 сантиметров, они имеют прилистники круглой формы. На поверхности молодой листвы и стеблей имеется плотное опушение. Старые листовые пластины полностью голые либо опушены частично. В листовых пазухах находятся бледно-желтые цветки воронковидной формы, которые размещаются попарно. Цветение начинается в мае либо первые дни июня. Длина темно-синих плодов 0,9–1,2 см, а на поверхности имеется сизый налет. У различных сортов форма плодов может быть эллиптической, округлой либо цилиндрической. Окрас мякоти у ягод фиолетово-красный. Небольшие темно-коричневые семена в длину достигают 0,2 см.
Жимолость голубая, или жимолость синяя (лат. Lonicera caerulea) представляет собой деревянистое листопадное растение. высота которого варьируется от 200 до 250 см. Крона компактная, немного изогнутые стебли являются прямостоячими. Бурая кора обладает красным либо серым оттенком, она отслаивается от ствола полосками. Супротивнорасположенные практически сидячие листовые пластины эллиптической формы в длину достигают 60 мм, а в ширину ― 30 мм. Соцветия располагаются в пазухах нескольких нижних пар листовых пластин, они состоят из желтоватых правильных цветков колокольчатой формы. Плод ― это душистая продолговатая ягода эллиптической формы и темно-голубого окраса, на ее поверхности имеется сизый налет. Вкус у плодов сладкий, немного горьковатый, чем-то напоминает чернику. Это растение является быстрорастущим, оно способно жить и давать плоды на протяжении 80 лет. Сорта такой жимолости являются самобесплодными. В связи с этим для получения урожая на одном садовом участке нужно высаживать несколько кустов такого растения различных сортов. В этом случае насекомые-опылители смогут переопылить жимолость. Есть регионы, в которых жимолость считается очень важным медоносом.
Посадка жимолости в открытый грунт
В какое время сажать
Высадкой жимолости можно заниматься весной, летом и осенью. Однако в мае и июне это делать не рекомендуется, потому что в данные месяцы у такого растения наблюдается наиболее интенсивный рост побегов. В том случае, если планируется весенняя высадка, следует учесть, что данную процедуру надо успеть произвести до раскрытия почек, при этом нужно помнить о том, что жимолость отличается ранним пробуждением. Опытные садоводы рекомендуют заниматься высадкой такого растения в осеннее время, а точнее, с последних дней сентября по вторую половину октября.
Первым делом следует отыскать подходящее для посадки такого растения место и сделать так, чтобы грунт соответствовал всем требованиям данной культуры. Затем надо заняться подготовкой ям и посадочного материала. Идеальным участком для посадки жимолости станет хорошо освещенное болотистое низинное место, которое защищено от порывов ветра. Этот участок может располагаться около забора либо рядом с иными кустарниками. Лучше всего для посадки подходит питательный грунт, он должен быть супесчаным либо суглинистым. Если грунт бедный, то это можно исправить внесением органического удобрения. Если же почва чересчур кислая, то в нее следует внести мел либо доломитовую муку.
Непосредственно перед высадкой в открытый грунт произведите тщательный осмотр посадочного материала. При этом нужно вырезать все сломанные стебли и корни. Также производят укорачивание чрезмерно длинных корней до 0,3 м.
Как посадить жимолость
Для посадки любого вида жимолости необходимо подготовить ямы, используя схему 0,4х0,4х0,4 м. В зависимости от вида и сорта растения меж ямами следует соблюдать дистанцию в 100–200 сантиметров. При выкапывании ямы верхний питательный слой грунта надо откинуть в сторону, его смешивают с 10–12 килограммами перепревшего навоза либо перегноя, с 0,3 килограммами древесной золы, со 100 граммами двойного суперфосфата и 30 граммами сульфата калия. Получившуюся почвосмесь надо высыпать в подготовленную яму таким образом, чтобы образовался холмик, именно на него нужно будет установить саженец. После того как корни будут тщательно расправлены, яму нужно заполнить рыхлым грунтом. Когда посадка будет завершена, корневая шейка растения должна оказаться в почве на глубине от 30 до 50 мм. Грунт около кустика утрамбовывается и вокруг него делается бортик, при этом от растения нужно отступить 0,3 м. Под куст надо вылить 10 л воды. Когда жидкость впитается в почву, ее поверхность надо будет засыпать слоем мульчи (торфом, перегноем либо сухим грунтом).
Уход за жимолостью
В посадке и выращивании жимолости нет ничего сложного. Ухаживать за таким растением следует точно так же, как и за большинством иных садовых культур, а именно, его нужно своевременно поливать, пропалывать, подкармливать, обрезать, рыхлить поверхность почвы, а также опрыскивать от заболеваний и вредителей. При этом следует помнить, что чем лучше уход будет получать куст, тем он будет давать более богатый урожай, а само растение будет иметь очень эффектный внешний вид. После того как саженец будет посажен в открытую почву, первые 3 года его надо будет лишь высоко окучивать в весеннее время, а также обеспечить ему своевременный полив, прополку и рыхление поверхности грунта. Если же поверхность почвы около кустов засыпать слоем мульчи, то количество данных процедур значительно сократится. Молодым кустам обрезка не понадобится. Жимолости надо обеспечить умеренный полив. Однако в засушливый период, тем более в последние недели весны и первые ― лета, растение нужно поливать обильно так как, если оно будет ощущать недостаток воды, то качество плодов может заметно снизиться, потому что у них появится горчинка. В том случае, если чрезмерно жаркой погоды в течение сезона не наблюдаются, а дожди идут систематически, то поливать жимолость нужно будет 3 либо 4 раза в течение периода вегетации. За 1 раз под одно растение выливается 1 ведро воды. Когда растение будет полито либо пройдет дождь, поверхность почвы около жимолости нужно будет взрыхлить, при этом следует удалить все сорняки. Рыхлить грунт надо неглубоко всего на 7–8 сантиметров в глубину, так как система корней у такого растения поверхностная. В том случае, если почва замульчирована, то рыхление ее поверхности можно будет производить реже и прямо через мульчу.
Чем подкормить жимолость
Высаженная в открытую почву жимолость на протяжении 2 лет не будет нуждаться в подкормках. Затем растение начинают подкармливать 1 раз в 2 года, при этом рекомендуется использовать органику. Подкормку производят глубокой осенью, для этого в почву вносят 100 г древесной золы, 5 кг компоста и 40 г двойного суперфосфата из расчета на 1 квадратный метр участка. Каждый год в весеннее время до того, как раскроются почки, кусты подкармливают аммиачной селитрой (по 15 грамм на каждый 1 квадратный метр участка), при этом ее вносят в почву, либо можно под каждое растение вылить смесь, состоящую из 10 л воды и 1 большой ложки мочевины. После того как будут собраны все плоды, производят третью подкормку жимолости, для этого используют раствор нитроаммофоски либо нитрофоски (на 1 ведро воды от 25 до 30 грамм вещества) либо берут раствор навозной жижи (1:4), который разводится в 1 ведре воды.
Плодоношение жимолости
На какое время приходится созревание плодов жимолости? Цветение и плодоношение у данного растения наблюдается достаточно рано, так, созревание плодов происходит последние дни июня либо первые ― июля. У большого количества сортов созревшие ягоды опадают с куста достаточно быстро, поэтому сбор урожая необходимо проводить своевременно, в противном случае будет утрачена большая его часть. Сбор плодов следует производить после того, как их окрас станет темно-синим. В том случае, если сорт в вашем саду неопадающий, то после созревания ягод можно выждать еще около 7 дней. Если же наблюдается их быстрое опадение, то сбор урожая рекомендуется производить следующим способом: для этого под кустом расстилается пленка либо ткань, на которую и стряхиваются ягоды, в этом случае вам удастся собрать лишь спелые плоды. Нежные ягоды могут очень легко травмироваться, в связи с этим их ссыпают в маленькие емкости не очень толстым слоем. Даже на полке холодильника плоды не могут храниться продолжительное время, поэтому их рекомендуется как можно скорее заморозить и поместить на хранение в морозилку. Из таких плодов готовят варенье, а также их можно измельчить в блендере и соединить с сахарным песком в соотношении 1:1 (хранить нужно в холодильнике) либо 1:1,25 (хранить можно при комнатной температуре). Измельченные ягоды, соединенные с сахаром, считаются прекрасным источником витаминов и их используют при лечении простуды, при этом данную смесь рекомендуется соединить с клубникой либо малиной. Еще жимолость используется для приготовления домашних вин и ликеров.
Пересадка жимолости
Пересадить взрослое растение достаточно сложно. Вначале следует его обкопать, предварительно определив границы системы корней. Затем куст надо извлечь из почвы и переместить на новое место, после чего его нужно посадить. Пересадку жимолость переносит очень хорошо. Какое время считается наиболее подходящим для пересадки такой ягодной культуры? Данную процедуру рекомендуется производить в летнее время сразу же после того, как будет собран урожай. В этом случае жимолость успеет хорошо прижиться на новом месте. Какой уход понадобится пересаженному растению? После проведения данной процедуры жимолости, как и любому иному растению, следует обеспечить обильный полив.
Жимолость после плодоношения
Когда все плоды будут собраны, необходимо подкормить жимолость. Также кусту понадобится своевременный полив и обрезка стеблей, которые нарушают его форму. Еще нужно обрабатывать кусты от болезней и вредителей, когда в этом появиться необходимость. Жимолость не только дает очень вкусные и невероятно полезные ягоды, но и является высоко-декоративным растением. Однако растение будет хорошо плодоносить и эффектно выглядеть только в том случае, если ему будет обеспечен правильный уход. Помните об агротехнике данной культуры и наблюдайте за внешними изменениями куста, что позволит в короткие сроки устранить любую возникнувшую проблему.
