Через скільки днів можна зняти шви собаки?
Після операції у собаки шви потрібно знімати в залежності від методу їх нанесення та виду операції. Зазвичай шви знімають через 10-14 днів після операції.
Операції ветеринарної хірургії поділяють на два типи – внутрішні та зовнішні. Внутрішні шви можуть бути абсорбуються, тобто самі розсмоктуються протягом 60-90 днів після операції. У такому разі собаці не потрібне повторне відвідування ветеринара для зняття швів.
Зовнішні шви зазвичай знімають через 10-14 днів після операції. Це робиться у клініці ветеринарної медицини, де спеціаліст проводить процедуру, використовуючи спеціальні інструменти. При цьому важливо, щоб рана була загоєною і не було запалення, інакше шви можуть бути видалені пізніше і ветеринар може вирішити провести додаткове лікування.
Важливо стежити за станом рани після операції, стежити за виділеннями, набряклістю та температурою тіла собаки. Якщо з'являться ускладнення, необхідно негайно звернутися до ветеринара.
Автор: admin. Створено: 2024-02-09 1:00. Останні зміни: 2024-11-05 02:03
Використання нашийника – чи це шкідливо для шиї собаки?
Яку шкоду завдає нашийник собаці? Аргументи проти використання нашийників від тренера собак Емілі Ларлхам.
Люди, які вміють будувати дружні стосунки зі своїми собаками, завжди хочуть, щоб їх чотирилапим компаньйонам було комфортно фізично та психологічно. Собаки приходять у наше життя для того, щоб ми могли випробувати на собі, що таке справжня міцна дружба та повна довіра. Зі свого боку ми повинні розуміти, що їхнє здоров'я та благополуччя повністю залежить від нас. Піклуючись про своїх улюблених вихованців, багато хто з нас відчуває гордість і приємне збудження.Тому, коли вони дізнаються про дбайливе ставлення щось, що суперечить їхнім уявленням, вони ображаються.
Я завжди гуляла з собаками на повідку, прикріпленому до нашийника. Якось на прогулянці я зустріла людину, яка запропонувала мені використовувати замість нашийника шлейку, щоб запобігти можливим травмам в області шиї. Така пропозиція викликала в мені гнів і досаду, здивування та образу. Якийсь перший зустрічний вчить мене, як поводитися з моїми улюбленцями! Як він посмів! Пізніше мені стало соромно, що я дуже неввічливо поводилася з цією людиною. Незважаючи на душевний біль, який принесла мені його інформація, думка про шлейку таки зародилася в моїй голові, і я вже була не здатна від неї позбутися. Після цієї зустрічі минуло багато років. Тепер усі мої собаки гуляють тільки в шлейках, і коли я зустрічаю на вулиці собаку в нашийнику, я здригаюся, ніби відчуваючи біль цих бідолах.
У цій статті я намагатимусь переконати вас у тому, щоб ви перестали використовувати нашийник і тим самим покращили б життя та фізичний стан вашого собаки. Використання нашийника можна уникнути в будь-якій ситуації - чи це дотримання законів, терапія поведінки або контроль над збудженим собакою. Я постараюся викласти інформацію таким чином, щоб після прочитання статті у вас не виникло такого ж неприємного відчуття досади та розгубленості, яке я зазнала, вперше дізнавшись про необхідність змінити нашийник на шлейку.
Людська та собача шиї ідентичні
Основний аргумент, який найчастіше наводиться на користь використання нашийника, - це те, що у собаки міцна і сильна шия. Вважалося, що цим собача шия відрізняється від людської. Насправді шиї всіх тварин, включаючи представників сімейства псових, фізіологічно ідентичні шиям Homo Sapiens.Анатомічна будова та фізіологічні процеси собаки аналогічні людським. Саме тому медичні препарати, призначені для людей, тестуються, в тому числі, на собаках (що, звичайно, сумно - прим. Пров.). Опустіться рачки і ніжно промацайте шию свого собаки. Потім так само помацайте свою шию. І людська та собача шиї складаються з трахеї, стравоходу, щитовидної залози, лімфатичних вузлів, яремної вени, хребетного стовпа (включаючи нерви, що з'єднують головний мозок з різними частинами тіла тіла – прим. пров.), а також м'язового корсету. Усі ці органи розташовані практично однаково.
Собача шкіра за своєю будовою також схожа на людську. Звичайно ж, собаки кудлатіші, ніж ми, і інакше пітніють, але будова шкіри у нас практично однакова. Єдина різниця полягає в тому, що товщина епідермісу собаки 300-500 мікронів, а людського - 1000-1500 мікронів.
Повідець + нашийник фізично шкідливий для шиї собаки
Коли ми використовуємо нашийник у поєднанні з повідцем, ми піддаємо шию тварини великому фізичному навантаженню, наприклад, коли собака або ви самі різко смикаєте за повідець або, коли собака сам просто постійно тягне на повідку. Шия собаки складається з дуже сприйнятливих та фізіологічно важливих органів, які відповідають за загальний фізичний стан тварини. Щитовидна залоза, наприклад, розташована попереду шиї, трохи нижче за гортань. Всього лише один інцидент з ривком за нашийник може завдати значної шкоди здоров'ю вашого вихованця — так само як і травма шиї людини може мати негативні наслідки на все життя. Виникає питання – навіщо так ризикувати? На мій погляд, єдина перевага нашийника перед шлейкою - це те, що його швидше та зручніше одягати.
Загрози здоров'ю при використанні нашийника
Травми шиї у собак
Як я вже говорила, лише один ривок за повідець може бути причиною сильного пошкодження шиї. Найчастіше такі травми провокують утворення внутрішніх гематом, зміщення хребців, головний біль, затискач трахеї, гортані і навіть перелом хребта. Травми шиї та хребетного стовпа у свою чергу можуть викликати параліч та безліч неврологічних проблем.
Андерс Халлгрен у своїй книзі Проблеми поведінки чи біль у спині? пояснив, що натяг та ривки за повідець травмують, насамперед, шию та горло собаки. В ході свого дослідження, Андерс встановив пряму залежність між травмами шиї та ривками за повідець, а також між травмами та тривалим натягом повідця. У дослідженні брали участь 400 собак різних порід та вікових груп. 91% собак із травмами в області шиї, зазнавали ривків за повідець з боку господаря або довгий час гуляли сильно натягнутим повідком. Андерс також з'ясував, що ігри, по суті, нешкідливі, але перед початком гри важливим є розігрів м'язів. Собаки, які багато бігають, граються з іншими собаками, стрибають від щастя або через різні перешкоди, зазвичай не мають проблем зі спиною. І це не може не тішити! Але все ж таки, потрібно робити масаж собаці і давати можливість розігрітися перед енергійною діяльністю, такою як полювання, аджиліт або просто буйні ігри.
Порушення зору та слуху у собак
У своєму дослідженні «Вплив впливу нашийника і шлейки на внутрішньоочний тиск у собак» PauliAM, Bentley, EDiehl, KA, Miller довели, що очний тиск, що надається нашийником, був значно вищим за тиск, що отримується від носіння шлейки.Підвищений внутрішньоочний тиск може завдавати сильного болю собакам, які вже страждають від глаукоми, тонкої рогівки та інших хвороб очей.
Ветеринар доктор Пітер Добіас (Dr. Peter Dobias) у своїй статті Собачі нашийники — причини багатьох хвороб та розвитку пухлин з'ясував, що …проблеми з вухами та очима найчастіше пов'язані з натягом, що створюється повідцем. У той момент, коли собака чи людина натягує повідець, нашийник обмежує приплив крові до лімфи та голови.
Гіпотиреоз у собак
Нашийник кріпиться на шиї собаки, в ділянці щитовидної залози. У своїй статті Пітер Добіас пише, що …під час натягу повідця щитовидна залоза зазнає найсильнішого впливу, що призводить до запалення. Якщо така дія зберігається занадто довго, вона руйнується, оскільки імунна система організму прагне відновлення запалених клітин щитовидної залози. Загибель цих клітин призводить до дефіциту гормону тироксину – гіпотиреозу. Симптомами цієї хвороби є постійна слабкість, збільшення ваги, проблеми зі шкірою, облисіння, схильність до вушних інфекцій та дисфункції внутрішніх органів.
Порушення роботи нервової системи собаки та іннервації у передніх кінцівках
Ходіння на повідку також може спричинити недостатню іннервацію в передніх кінцівках тварини (іннервація — постачання органів і тканин нервами, що забезпечує їх зв'язок з центральною нервовою системою (ЦНС) — прим. пер.). Доктор Добіас стверджує, що надмірне лизання лап і кульгавість також можуть бути викликані носінням нашийника. Натяг повідця торкається нервових вузлів, які відповідають за роботу передніх кінцівок. Це призводить до недостатньої чутливості у лапах і собаки намагаються компенсувати це лизанням.Найчастіше таким собакам ставлять невірний діагноз - алергія, а насправді необхідно позбутися нашийника і лікувати травми шиї.
Проблеми поведінки у собак
Поведінка пов'язана зі здоров'ям. У своєму дослідженні, опублікованому у вигляді книги Проблеми поведінки – чи біль у спині? Андерс Халлгрен довів взаємозв'язок між фізичними травмами та поведінкою. Він пише, що, можливо, для багатьох це виявиться сюрпризом, але собаки дуже схожі на людей. Загальна причина зміни поведінки собаки – це хвороба або травма. Причому, працюючи із проблемними собаками, він довів, що найпоширеніша причина болю – це травми м'язів та кісток. Андерс особливо розглянув проблеми, пов'язані із травмами хребта. У групі, що складається з 400 собак, у 79% агресивних собак були проблеми зі спиною, і тільки у 21% агресивних собак була здорова спина. У 69% собак із замкнутим характером спина була травмована, 31% травм не мали. Дані дослідження доводять прямий зв'язок між фізичним здоров'ям та проблемами у поведінці.
Якщо нашийник завдає собакам шкоди, чому вони тягнуть?
Якщо натяг повідця завдає шкоди здоров'ю та завдає біль у шиї, чому собаки продовжую тягнути за повідець?! (З точки зору багатьох кінологів, якщо собака тягне за повідець, біль у шиї повинен карати собаку і собака повинен переставати тягнути. Але насправді цього не відбувається — прим. пров.). Анатомія людей та собак практично ідентична, але розумові здібності у нас дуже різні. Для нас цілком зрозуміло, що якщо якась сила нас тягне, слід зупинитись і розібратися, у чому річ. Собаки цього не розуміють. (Натомість, собаки впадають у стан паніки від болю у шиї.При сильному збудженні — наприклад, від страху перед грубістю господаря, від надлишку енергії, що накопичилася, і т.д. - Біль у шиї не зупиняє собаку від того, щоб тягнути за повідець - прим. пров.).
Я бачила собак, які тягли настільки сильно, що повітря не могло потрапити їм у легені, і тварина з жахливим хрипом у гортані намагалася втягнути повітря. Я спостерігала, як люди смикали за повідець так, що собаки відривалися від землі, а потім, коли приземлялися, істерично кусали повідець.
Деякі собаки можуть бігати за м'ячем або стадом овець, доки не помруть від перегріву. Є собаки, які ламають свої зуби, намагаючись пролізти через паркан чи вибратися з клітки. Вони виривають з коренем нігті на передніх лапах, дряпаючи двері в очікуванні господаря.
Мій собака, бордер-коллі, стер до крові подушечки лап, граючи в пустелі, і не виявляв жодних поведінкових проблем, пов'язаних з болем від травми, поки не ліг спати. Тільки тоді я помітила, що подушечок практично немає. Якщо ви дивилися шоу «Собачі копи», то могли спостерігати жахливі випадки з нашийниками, що вросли, і важкими рваними ранами на шиї, а також собак, які спокійно гуляли і не звертали уваги на зяючі рани в шиї. Собаки виражають стан болю зовсім інакше, ніж ми. (Стан сильного стресу знижує сприйняття болю - прим.пер.)
Чи спроможні ми розпізнати переживання собаки? Чи можемо ми виміряти їхній біль чи страждання?
Правду кажучи, поки що не знайдено надійних методів, які б дозволили виміряти біль чи страждання ні у тварин, ні у людей. Щодо людей, найбільш достовірно можна зрозуміти причину та глибину болю пацієнта, спілкуюся з ним вербально.МРТ-сканування мозку також може пролити трохи світла на те, як відчуває людина чи собака. Вимірюючи рівень кортизолу або інших гормонів стресу, ми отримуємо досить ненадійні дані про біль і страждання. Отримані результати бувають дуже непередбачуваними. Наприклад, коли людину ображають або лають, то рівень стресу може бути вищим або нижчим за середній, а іноді взагалі залишається незмінним. Такі самі непередбачувані результати виходять, коли вимірюють рівень гормону кортизолу у крові собак. Тому зараз поки що рано говорити про те, що можна зробити наукове обґрунтування того, які психологічні наслідки має носіння нашийника. Але в будь-якому випадку поведінка тварини безпосередньо пов'язана з її фізичним здоров'ям.
Собаки іноді кусають один одного. Чи можемо ми імітувати «укуси» під час виховання чи тренування?
Чи допускаєте ви заподіяння болю та залякування у вихованні? Це залежить від вашої моралі та вашого етичного виховання. У людському суспільстві, як і в репертуарі поведінки окремої людини, є знущання, насильство або навіть вбивство. Тим не менш, у нас немає жодного морального права виправдовувати таку поведінку щодо іншої людини чи іншої живої істоти.
Вовки і собаки теж задирають один одного, б'ються і іноді навіть вбивають (Але це досить рідкісний випадок, оскільки ці тварини природжені миротворці з величезним репертуаром примирливої поведінки. Агресію вони використовують у крайньому випадку, коли всі інші способи врегулювання конфлікту не подіяли — прим. . Але це не дає нам права імітувати поведінку агресорів у спілкуванні з нашим власним собакою.Собаки в ігрових бійках використовують укуси. Але це не дає нам право використовувати нашийники або залякування для того, щоб контролювати або тренувати собак. (У грі діють особливі правила, за якими укус не повинен бути сильним. Інакше товариш по грі відразу йде - прим. Пров.).
Ривок повідця в якомусь конкретному випадку може придушити прагнення вчинити якусь дію. Але згодом цей ривок може спричинити такі побічні ефекти, як раптова агресія або повна фрустрація. (Причиною цього є той факт, що у собаки швидко складаються негативні асоціації з об'єктами навколишнього середовища, на які була спрямована увага собаки під час ривка, та болем у шиї, а також іншими неприємними відчуттями – прим. пров.). Розмови про те, що всі собаки коригують поведінку родичів – це міф. Одні собаки коригують, інші ні. Причому вони роблять це по-собачому. Ви ж, будучи людиною, можете виховати групу собак, навчаючи їх комфортно жити разом в одному будинку, і навіть отримувати задоволення від спілкування. Для цього вам лише треба використовувати методи класичного обумовлення і не дозволяти собакам самостійно з'ясовувати відносини грубими способами.
Смикаючи за повідець, ми не здатні фізіологічно імітувати укус іншого собаки — наш вплив зовсім відрізняється від укусів. Ми також не здатні зрозуміти безліч нюансів, коли собаки могли б адекватно використати укус, щоб щось повідомити одне одного. Тим не менш, безліч тренерів використовує цей прийом, щоб коригувати поведінку тварини, наприклад, навчаючи собаку виконанню команди «поряд» та у відпрацюванні багатьох інших команд.Але собаки не кусають один одного для того, щоб хтось із них залишався поряд або для навчання якихось прийомів. Ми навіть не знаємо, наскільки свідомі їхні дії в момент укусу і як вони впливають на поведінку іншого собаки в майбутньому. Швидше за все, вони коригують один одного рефлекторно укусом. Але в будь-якому випадку ми повинні розуміти, що багато собак стають агресивними, коли їх кусають без зрозумілої для них причини.
Як карати собаку за те, що вона тягне повідець?
Існує метод навчання тварин, що повністю виключає будь-які форми фізичного та психічного придушення. Такий метод називається методом позитивного підкріплення.
Для того, щоб собака перестав тягнути повідець, ви можете вчасно підкріплювати його ласощами в момент, коли він йде поряд з вами або йде на розслабленому повідку. Ви можете «карати» собаку, що тягне тим, що зупиніться, як тільки повідець виявиться натягнутий. Немає потреби залякувати собаку або завдавати їй болю, коли навчаєте її ходити спокійно на повідку. Основна мета - це не йти навіть на сантиметр за собакою, що тягне за повідець. Можливо, нездатність собаки ходити на розслабленому повідку — це лише побічний ефект її внутрішнього стану, наприклад, страху та збудження з інших приводів. Таким чином, тренер перш за все повинен зрозуміти суть проблеми, а не намагатися усунути побічні ефекти.
А якщо мій собака ніколи не тягне на повідку?
Такий варіант, звичайно, можливий, але ніхто не застрахований на 100%, що його собака ніколи не зволікатиме.Раптом собака відчує цікавий запах у кущах, смачну їжу на землі, зустріне старого друга чи іншого собаку? Завжди в житті собаки може статися такий випадок, коли ви просто будете змушені обсмикнути її за повідець, наприклад, коли раптово машина вилетить на тротуар або гучний звук вихлопної труби автомобіля змусить собаку різко відскочити вбік. Ми ніколи не одягнемо на шию дитини нашийник, щоб уберегти його на вулиці. Так чому ж має страждати горло собаки, якщо існує така альтернатива нашийнику, як шлейка. Як і людська шия, шия собаки може сильно постраждати від сильного впливу та завдати їй травм.
Поліпши життя своєму собаці - вибери шлейку!
Вибирайте шлейку для свого собаки, який рівномірно розподілятиме зусилля, не здавлюватиме і натиратиме в якомусь місці, наприклад, пахвами. Коли купуєте шлейку, будьте впевнені, що вона не стискатиме шию собаки, подібно до зашморгу. Халті (недоуздок) також може бути причиною травм шиї, хоча у цих травм інший характер, ніж у травм, що виникають при носінні нашийника. Травма від хальті може виникнути, наприклад, при різкому повороті шиї або коли собака захоче вкусити кінець повідця (поведінка, що виникає при стресі - прим. пер.). Не купуйте шлейку, ремені якої розташовуються на шиї собаки. Носіння такої шлейки замість нашийника просто безглуздо. Існує багато «гуманних» порад про використання суворого нашийника, при носінні якого собака ніколи не тягтиме. (Суворий нашийник, що навіть просто висить на шиї собаки, завдає їй болю, тому що вже від однієї його тяжкості зуби впиваються в шию - прим. Пров.).Але якщо собака потягне лише одного разу — все зусилля розподілиться на кілька маленьких точок на шиї. При цьому не виключено, що одна з точок потрапить прямо у яремну вену чи горло! Електрошокові нашийники (ЕШО) також не є вирішенням проблеми через побічні ефекти, пов'язані з порушенням психіки тварини. ЕШО заборонені і переслідуються законом у багатьох країнах за їхню нелюдяність і жорстокість.
Висновок
Якщо гуманність визначити як турботу про здоров'я та добробут ближнього, то я впевнена, що носіння нашийника негуманне. Прогулянки на повідку не варті того ризику фізичних каліцтв, які завдаються ніжній шиї собаки та всім органам, які можуть страждати від тиску в області шиї.
Крім використання шлейки, навчайте вашу собаку добре поводитися на повідку. Виховання та навчання собаки – це також хороший спосіб покращити контакт, взаєморозуміння та відмінна можливість весело провести час у дружньому спілкуванні.
Додаткове читання від редакції сайту
- Андерс Халлгрен. Проблеми поведінки – чи біль у спині? Видавництво Догфренд Паблішерс, 2008.
- Ольга Кажарська. Використання нашийників
- Ольга Кажарська. Чому шлейка, а не нашийник?
- Тюрід Ругос. Про шлейки для собак.
Чи шкідливо лежати на холодному?
У книжках пишуть, що ньюфи люблять лежати на холодній підлозі, і нічого їм від цього не буде. Однак на практиці бувало що собака "застуджуються" і відмовляють нирки (або не через це?).
От і думаю, собаці на балконі незасклені на холодній бетонній підлозі можна спати? восени, взимку?
розумію що все можна в міру, але іноді коли собака там ночує все ж таки не по собі якось. На лежанку вона лягати не хоче.
Ваша думка?
Повідомлення
Коли ми жили в квартирі, лоджія була засклена, але закривалася тільки в морози. А підлога просто зроблена дерев'яними, на всю лоджію, складалася з двох частин. Кожна частина піднімалася, щоб викинути сміття з бетону. Я теж хвилювалася і зробила підлогу, щоб не хвилюватися.
Не варто турбуватися, якщо ньюфаундленд здоровий. Вовна, жировий прошарок - це природний захист від морозу. Інша справа протяги та ослаблений організм. Як правило, цистити викликані не застудою, а інфекцією, звідси й інші проблеми, у тому числі і з нирками.
Бетон-штука підступна. У мене на балконі дощатий підлога і на метр оббивка вагонкою по стінах. За те й у 40 градусів ми на балконі спимо.
maxis Бетон дуже підступний матеріал, можливо чоловіки в цьому краще розуміють, але він вбирає вологу і виходить, що собака лежить на холодному та сирому. Власне сама завжди вважала, що здоровому ньюфу – все ні за чим. Але в 7-8 місяців Сіма застудила суглоб і пішло поїхало. як весна-осінь, так загострення, кульгає дуже сильно, запалення і кульгавість можуть початися навіть влітку - тобто як мені пояснили це запалення на все життя і в хронічній формі-(( другий суглоб нормальний, знімок робили - сумний випадок, а все моє самовпевненість, що ньюф не може застудитися.
Якщо є схильність до бурситів підхопити на бетонній підлозі, раз плюнути - захворювання практично не виліковується. Спочатку лікуйте гормонами, потім відкачування рідини із суглоба (зазвичай лікоть) – все закінчується операціями з чищення суглобової сумки.
Ще страшилку розповім: у спеку собака попила крижаної води, почалася елементарна ангіна – не врятували.
maxis
з цього питання я пам'ятаю навіть сильно "подискутував" із гарною заводчицею бобтейлів.
вона була переконана - що спання на бетонній підлозі - нічого хорошого, тоді як у той час (шість років тому) 16 цуценят ньюфаундленд спали на бетонній підлозі. на даний момент, через шість з половиною років все ще живі і без жодних проблем. :-)
Думаю, що це не привід стверджувати, що спання на бетонній підлозі – безпечне для собаки.
Все залежить від умов. Якщо підлога суха, а погода тепла і немає протягу, то все ОК.
А якщо дуже холодно, протяг, та ще й підлога мокра. Я б не хотіла, щоб мій собака спав у таких умовах. Можливо всяке. Краще поберегтися.
А якщо собака спить на снігу, довго лежить на холодній землі? Їсти, її туди ніхто не кладе, вона сама там хоче спати. Чи може застудитися?
Якщо собака спить на ганку (дерев'яному) – може застудитися? (кладемо підстилку – не хоче на ній спати).
І-нарешті-до якої погоди ньюфу можна купатися в річці?
Utkina Irina (Уткіна Ірина), а ви справді налякали, навіть дуже.
Quote: Ще страшилку розповім: у спеку собака попила крижаної води, почалася елементарна ангіна - не врятували.
