Часте сечовипускання у кота: причини та що робити

З 1997 року працювала у клініках Москви та Підмосков'я, пройшла шлях від асистента до головного лікаря. Останні 8 років працює у клініці Раденіс (Сонєчногірськ, Зеленоград). З 2018 року викладає Ветеринарну Стоматологію у РУДН. Експерт Національної Ветеринарної Палати у галузі стоматології.

У середньому здорова доросла кішка протягом дня відвідує туалетний лоток 3-4 рази. При цьому середньодобовий обсяг сечі може становити від 50 до 300 мл залежно від споживання рідини та розміру тварини.

Підлога вихованця впливає на кількість сечовипускань. У середньому коти виділяють сечу частіше за кішок, а не піддавалися стерилізації вихованці частіше за стерилізовані.

Також кількість сечовипускань може змінюватись в залежності від віку вихованця.

Маленькі кошенята виділяють сечу рідше, 1-2 рази протягом дня. Причина - молоко матері, що становить основу їх харчування, засвоюється майже повністю, і речовин, що потребують виділення, утворюється менше. Після переведення кошеня на харчування кормом кількість сечовипускань зростає.

У літньої кішки кількість сечовипускань на день може збільшитись у порівнянні з тим, що спостерігалося в молодому віці, через ослаблення м'язів сечівника. Однак у нормі виділення сечі в цьому випадку проходить безболісно і не завдає кішці дискомфорту.

Основні причини, чому кішка пише часто

До фізіологічним (не пов'язаним із захворюваннями) причин поллакіюрії належать:

1. Фізична активність. Грайливий і енергійний вихованець може випивати більше води, ніж спокійний і малорухливий.Відповідно, разом із вживанням рідини зростає і виділення сечі.
2. Спекотна погода. Під час спеки кішка потребує рясного пиття. Збільшення споживання води викликає почастішання сечовипускань.
3. Зміна типу годівлі. Кішці на сухому раціоні потрібно більше води, ніж тій, що отримує вологий раціон. При зміні типу годування в період звикання до нового раціону кішка може пити більше, і сечовипускання у неї можуть почастішати.
4. Переохолодження. У відповідь на відчуття холоду нирки починають працювати інтенсивніше, позбавляючи організм вихованця рідини, зігрівання якої потребує витрат енергії.
5. Прийом деяких лікарських засобів (Протисудомні засоби, кортизон, діуретики і т. д.) призводить до збільшення виділення сечі.

Кіт мітить

Іноді за прискорене сечовипускання власники приймають нанесення вихованцями сечових міток.

Маркування території сечею є елементом нормальної статевої поведінки дорослої кішки. На відміну від звичайного сечовипускання, мітки наносяться тваринам найчастіше на вертикальні поверхні, з положення стоячи, з піднятим хвостом. Мітки можуть містити незначну кількість сечі і мають різкий запах.

Зазвичай проблема вирішується стерилізацією тварини, проте деякі вихованці продовжують залишати сечові мітки і після. У таких випадках, щоб відучити кота мітити, власникові доводиться докласти додаткових зусиль.

З усього перерахованого можна зробити висновок: кількість сечовипускань на добу багато в чому залежить від індивідуальних особливостей та умов утримання тварини. Але не завжди причина почастішання сечовипускань настільки нешкідлива. Поллакіурія може виявитися одним із симптомів серйозного захворювання.

До патологічним (пов'язаним із захворюваннями) причин відносяться:

• стрес;
• інфекції сечовивідних шляхів;
• сечокам'яна хвороба;
• гормональні порушення (цукровий діабет, гіпертиреоз та ін.);
• хронічна ниркова недостатність;
• захворювання статевих органів (простатит у котів, піометра, вагініт у кішок та ін);
• злоякісні та доброякісні пухлини, зростання яких викликає здавлювання сечового міхура або зменшення його об'єму;
• нетримання сечі і т.д.

Стрес

Більшість кішок дуже консервативні у звичках. Переїзд у новий будинок, зміни в способі життя, режимі годівлі, зміна корму, поява в будинку нових людей і тварин - все це здатне спровокувати стресовий стан.

Часте сечовипускання може бути однією з ознак того, що кішка відчуває нервову напругу. У такому разі виділення сечі відбувається часто, маленькими порціями, іноді в місцях, не призначених для котячого туалету. Крім частих сечовипускань у кішки, яка відчуває стрес, можуть бути й інші проблеми з туалетом: зменшення кількості сечовипускань, запори. Також на стан нервової напруги вказують такі ознаки:

• неспокійна поведінка;
• безпричинні вокалізації;
• зменшення часу сну;
• уникнення власника;
• невмотивована агресія;
• погіршення чи відсутність апетиту;
• надмірний догляд за шерстю.

Цистит

Запалення сечового міхура у кішок (цистит) – одна з найпоширеніших причин звернення до ветеринарної клініки.

Найчастіше ветеринарні лікарі стикаються з наступними причинами циститу у котів:

1. ідіопатичний цистит - імовірно захворювання спричинене стресом і високою концентрацією сечі;
2. уролітіаз - захворювання виникає в результаті травмування слизової оболонки сечового міхура камінням або піском;
3. інфекція сечовивідних шляхів.

Ознаки, що дозволяють запідозрити у вихованця цистит:

• часті сечовипускання дрібними порціями;
• болючість при сечовипусканні (кішка турбується, жалібно нявкає);
• поява у сечі різкого неприємного запаху;
• зміна кольору сечі, поява у ній домішок (слизу, крові, гною);
• млявість, слабкість;
• зниження апетиту;
• болючість живота;
• підвищення температури тіла

Цистит потребує обов'язкового лікування ветеринарним фахівцем. Неправильно проведене та невчасно розпочате лікування може призвести до переходу захворювання на хронічну форму та розвиток небезпечних для життя кішки ускладнень.

Сечокам'яна хвороба

Сечокам'яна хвороба кішок (уролітіаз) — захворювання, яке розвивається внаслідок порушення обміну речовин і проявляється утворенням у сечовивідних шляхах уролітів (піску та каміння).

• часті відвідування лотка;
• утруднення при сечовипусканні (кішка довго сидить у лотку в напруженій позі);
• болючість при сечовипусканні;
• сеча виділяється маленькими порціями чи зовсім не виділяється;
• сліди крові у сечі.

Кішка, яка страждає на сечокам'яну хворобу, потребує лікування та дієтотерапії. За відсутності своєчасної допомоги може статися закупорка сечовивідних шляхів уролітами, що є небезпечним для життя вихованця. Якщо у кішки відсутні сечовипускання протягом більше 12 годин, вона потребує екстреної ветеринарної допомоги.

Діабет

Цукровий діабет у кішок - захворювання, яке характеризується недостатнім виробленням інсуліну або зниженою чутливістю клітин до нього і призводить до сталого підвищення рівня глюкози в крові. Найчастіше захворювання зустрічається у кішок старшого віку, причому кішки страждають від нього рідше, ніж коти. Однак ця хвороба може розвинутися у вихованця будь-якого віку, статі та породи.

Симптоми цукрового діабету у котів:

• підвищена спрага;

• збільшення кількості сечі;
• підвищений апетит;
• коливання у вазі;
• запах ацетону від кішки;
• у занедбаних випадках - периферична нейропатія, що виявляється в плантиградній ході (при русі кіт настає не на подушечки пальців, а на всю стопу, від зап'ясткових та заплюсневих суглобів).

Основні причини розвитку цукрового діабету у котів:

• зайва вага;
• панкреатит;
• лікування глюкокортикоїдами;
• захворювання печінки, серцево-судинної системи, нирок;
• ендокринні порушення (гіпертиреоз, акромегалія)

При діагностиці хвороби ветеринарний лікар звертає увагу на:

• характерні симптоми;
• підвищення рівня глюкози у крові;
• поява глюкози у сечі.

Лікування захворювання зазвичай довічне і вимагає як лікарської терапії, так і дотримання спеціальної дієти.

Проблеми з нирками

Захворювання нирок у кішок можуть бути викликані бактеріальними та вірусними інфекціями, ендокринними порушеннями (цукровий діабет), отруєннями, травмами, новоутвореннями, аутоімунними захворюваннями, вродженими аномаліями розвитку.

Особливо небезпечні хронічні захворювання нирок, ознаки яких наростають повільно і стають помітними, коли пошкоджено понад 70% тканин. У деяких випадках ці ушкодження виявляються незворотними.

Хронічна ниркова недостатність - небезпечний для життя кішки стан, який розвивається при порушенні роботи нирок внаслідок загибелі значної кількості нефронів та зниження швидкості клубочкової фільтрації. Оскільки зворотне всмоктування води в ниркових канальцях скорочується, спостерігається підвищене виділення сечі, але водночас організм демонструє ознаки зневоднення.

Ознаки порушення роботи нирок у вихованця, які може помітити власник:

• підвищена спрага;
• зниження апетиту;
• почастішання сечовипускань і збільшення кількості сечі, що виділяється;
• погіршення якості вовни;
• млявість та слабкість;
• запах аміаку з рота.

Хронічна ниркова недостатність невиліковна, але своєчасна допомога ветеринарного лікаря може збільшити тривалість та покращити якість життя хворої кішки.

Нетримання сечі

Нетримання сечі характеризується мимовільним виділенням сечі та неможливістю контролювати випорожнення сечового міхура. Цей стан може створювати видимість почастішання сечовипускання у кішки.

Нетримання сечі частіше виникає у похилого віку через ослаблення мускулатури сечовивідних шляхів, але може розвинутися і у молодих, як ускладнення травм, захворювань нервової системи, гормональних порушень, як ознака стресу.

Підтікання сечі часто виникає в момент фізичної напруги, наприклад коли кішка встає з місця відпочинку або робить стрибок. Мокрі плями, виявлені на ліжках, навколо лотка та інших недозволених місцях, власники кішок часто сприймають поведінкову проблему. Проте виховні заходи у разі не допомагають виправити ситуацію. Більше користі може дати встановлення додаткового лотка.

У важких випадках підтікання сечі може відбуватися майже постійно. Мокра вовна завдає кішці дискомфорту і дратує шкіру, а власник відчуває незручності через неприємний запах. Для поліпшення якості життя і кішки, і її власника доводиться користуватися пелюшками, що всмоктують, і підгузками для тварин.

Так як нетримання сечі нерідко викликається захворюваннями та травмами, кішку обов'язково потрібно показати ветеринарному лікарю. Своєчасне та правильне лікування допоможе усунути або значно зменшити проблему.

Які кішки в зоні ризику

Поллакіурія може виникнути у вихованця будь-якої породи, статі та віку. Однак частіше це порушення виникає у котів, які:

• мають надмірну вагу;
• утримуються у поганих санітарних умовах;
• перебувають у стресових умовах.

Також у групу ризику у зв'язку з особливостями будови входять представники сіамської, англійської, шотландської, перської порід.

Діагностика захворювань

Якщо власник помітив, що його кішка ходить у лоток частіше, ніж звичайно, йому слід придивитися уважніше до поведінки вихованця. Ознаками, які вказують на необхідність відвідування ветеринарної клініки, є:

• підвищена спрага, не пов'язана із спекою або змінами в раціоні;
• млявість;
• погіршення апетиту;
• занепокоєння, нявкання під час сечовипускання;
• тривале перебування у лотку;
• незвичайне фарбування сечі;
• збільшена чи зменшена кількість сечі;
• несподівана поява калюж у недозволених місцях.

Значне почастішання відвідувань лотка навіть без інших тривожних ознак є приводом для візиту до ветеринарної клініки.

Для з'ясування причин півлакіурії та призначення необхідного лікування ветеринарний лікар проведе:

• огляд вихованця;
• опитування власника;
• аналіз крові та сечі;
• УЗД органів сечовивідної системи.

За потреби також можуть бути призначені:

• рентгенографічне дослідження нирок;
• бактеріологічне дослідження сечі;
• дослідження концентрації антидіуретичного гормону у плазмі крові.

Способи лікування

Так як поллакіурія може супроводжувати багато порушень у роботі сечовивідної системи, лікування проблеми проводиться індивідуально, залежно від причин, що викликали її.

Лікарські препарати, процедури та зміни в раціоні повинен призначати ветеринарний лікар після обстеження та постановки діагнозу. Самостійне призначення кішці ліків, порушення рекомендованого фахівцем раціону та заміна призначеного ним лікування народними засобами може завдати здоров'ю вихованця непоправної шкоди.

Профілактика проблем сечової системи кота

Зменшити ймовірність появи півлакіурії допоможуть прості профілактичні заходи:

1. Кішці необхідно забезпечити постійний вільний доступ до питної води хорошої якості.
2. Раціон має бути повноцінним і відповідним потребам організму. Цим вимогам відповідають, наприклад, збалансовані корми для дорослих кішок Purina ONE.
3. Вихованцю потрібно забезпечити можливість для фізичної активності. Малорухливі кішки частіше страждають на ожиріння, яке сприяє розвитку багатьох захворювань і ускладнює їх перебіг.
4. Вихованця слід берегти від зайвих стресів. У будинку, де мешкає кішка, потрібно намагатися підтримувати спокійну обстановку. До перенесення, клітин, оглядів, візитів гостей вихованця слід привчати заздалегідь, з молодого віку.

Навіть за відсутності ознак поганого самопочуття кішку слід регулярно приносити до ветеринарної клініки на профілактичні огляди. Багато захворювань, виявлених на ранніх стадіях, краще піддаються лікуванню та рідше призводять до небезпечних наслідків.

Часте сечовипускання у кота: 7 причин розладу та його усунення

Фахівець в галузі онкології, хірургії та УЗД-діагностики.

Досвід роботи – 15 років

• Норми сечовипускання
• Симптоми патології
• Коли не варто турбуватися
• Причини частого сечовипускання у кота
  • Цистит
  • Сечокам'яна хвороба
  • Ниркова недостатність
  • Цукровий діабет
  • Нетримання сечі
  • Прояв стресу
  • Кіт мітить територію

  Прискорене сечовипускання називається поллакіурія і є відхиленням від норми. Якщо кішка часто писає і відчуває при цьому болючі відчуття - її потрібно показати ветеринарному лікарю.

  Норми сечовипускання

  Власники рідко звертають увагу на кількість кішки урини, що виділяється. Ветеринарні лікарі стверджують, що в середньому похід у туалет по-маленькому у кішок буває 3-4 рази на добу. Однак обсяг рідини, що виводиться повністю залежить від сукупності факторів:

  1. Вік вихованця. Кошенята до тримісячного віку можуть писати 1-2 рази на добу. Це пояснюється особливим харчуванням – основною їжею є молоко матері, воно майже повністю засвоюється і не містить шкідливих сполук, які вимагають виведення. Тому кошеня не так часто мочиться – і це нормально. При переході на натуральну їжу та пиття організм кошеня виділяє рідину 3 рази на добу. Підліток ходить по-маленькому 5-6 разів, а доросла особина – 3-4 рази.
  2. Статева приналежність. У зв'язку з різним будовою статевих органів частота сечовипускання відрізняється: самці писають частіше, ніж самки.
  3. Фізичне навантаження. Енергійний улюбленець п'є більше, ніж малоактивний, тож і писати буде частіше. Малорухлива тварина взагалі може відвідувати туалет 1-2 рази на добу.
  4. Об'єм випитої рідини. У спеку року домашня тварина п'є дуже багато води, відповідно, і ходить у лоток частіше.

  У середньому кількість сечі у кішок становить 50-200 мл на день. Цей обсяг має бути відчутно меншим, якщо кота годують сухим промисловим кормом. Такий тип харчування змушує його випити в 2-3 рази більше за той обсяг, який споживають коти при годівлі їжею домашнього приготування.

  Симптоми патології

  У нормі кішка не відчуває дискомфорту під час відвідування туалету: урина виділяється швидко, і тварина недовго сидить у лотку. Якщо вихованець починає засиджуватися в туалеті, ходить туди більше 3-4 разів, потрібно звернути увагу на кількість випитої води і забарвлення урини. Приводом для занепокоєння можуть бути такі симптоми:

  • під час сечовипускання вихованець нявкає і відчуває явний дискомфорт;
  • улюбленець став млявий і апатичний;
  • урина має незвичне забарвлення та різкий запах, іноді в ній з'являється кров;
  • кількість походів у туалет збільшується без очевидних причин;
  • завжди вихований, кіт раптом починає гидити - це пов'язано з тим, що лоток викликає у нього асоціації з больовими відчуттями;
  • кіт часто мочиться маленькими порціями.

  Яскраво-жовта або помаранчева рідина, а також занадто велике вживання води не є приводом для занепокоєння – це пов'язано з високою температурою за вікном.

  Коли не варто турбуватися

  Літні особини ходять у лоток більше разів через ослаблення м'язів вивідної системи. Тож якщо старенька кішка часто писає – це нормально, поставте їй другий лоток, і проблему буде вирішено.

  Бувають ситуації, коли кішка часто пише просто тому, що багато п'є. Що може викликати сильну спрагу:

  • тварина наїлася солоної їжі (що, до речі, найсуворіше заборонено);
  • кота перевели на сухий корм – логічно, що він почав більше пити;
  • у приміщенні або на вулиці надто спекотно та сухо;
  • вихованець набігався і награвся;
  • кіт проходить курс лікування, і прописаний препарат сильно зневоднює організм;
  • вихованець довго просидів без води і тепер не може напитися вдосталь.

  Всі ці ситуації не є небезпечними – як тільки спрага пройде, кішка повернеться в нормальний ритм походів у туалет. Якщо ж тварина раз-по-раз без видимих ​​причин приходить на водопій, цілком можливо, що у нього розвивається цукровий діабет або з'явилися проблеми з нирками.

  І звичайно, не потрібно плутати мітки та звичайне сечовипускання. Перші мають різкий запах і створюються котом у положенні стоячи. Другі супроводжуються присадженням і не так сильно пахнуть. Некастрований кіт може мітити хоч десять разів на день - і це не вважається патологією.

  Причини частого сечовипускання у кота

  Порушення у роботі внутрішніх органів не можна ігнорувати, тому що вони загрожують тяжкими наслідками для здоров'я, а в окремих випадках – смертю. Патології найчастіше зустрічаються у осіб похилого віку, але не можна виключати можливості їх розвитку у молодих котів і кошенят.

  Цистит

  При циститі слизова оболонка сечового міхура та сечоводу запалюється, призводячи до порушення видільної функції та сильних больових відчуттів.Небезпека патології в тому, що на початковій стадії практично немає жодних проявів, і хвороба непомітно для власника тварини переходить у гостру чи хронічну форму. Основними ознаками циститу називають:

  • прискорене сечовипускання малими порціями, іноді – по крапельці;
  • неспокійне нявкання під час відвідування туалету;
  • часте вилизування промежини;
  • твердий гарячий живіт;
  • регулярне блювання;
  • темний колір та різкий запах сечі;
  • сильна спрага;
  • млявість та підвищена температура;

  Ще однією причиною циститу стає переохолодження з подальшим переходом в інфекційну форму. Рідше цистит можуть спровокувати гельмінти.

  Зустрічається і стресовий цистит: він розвивається через 3-14 днів після ситуації, що викликала тривогу. Лікується він симптоматично і із застосуванням заспокійливих засобів.

  Сечокам'яна хвороба

  Захворювання вивідних шляхів характерно, насамперед, для самців з ожирінням, і навіть літніх особин. Ознаками МКЛ стають:

  • прискорене сечовипускання потроху;
  • сильний біль під час процесу;
  • прогресуюча блювота;
  • слабкий апетит;
  • незвична поведінка вихованця: намагається сховатися або весь час ходить за людиною;
  • висока температура;
  • темне забарвлення урини з виділенням осаду.

  Камені в нирках утворюються через неправильне харчування з переважанням кальцію, калію, фосфору і пуринів.Часта причина захворювання – у вживанні кішкою недостатньої кількості води. Власнику потрібно подбати про те, щоб його вихованець випивав свою добову норму – особливо при харчуванні сухим кормом. У самок МКБ теж зустрічається, але значно рідше.

  Ниркова недостатність

  Зниження працездатності нирок переважно спостерігається у літніх тварин. Органи перестають нормально функціонувати, у зв'язку з цим порушується обмін речовин та відбувається збій у всіх процесах життєдіяльності. Явні симптоми ниркової недостатності:

  • малорухливість та млявість;
  • поганий апетит та схуднення;
  • неприємний ацетоновий запах із пащі;
  • тьмяна шерсть;
  • збліднення слизових, поява ранок у роті;
  • спостерігається набряклість;
  • сильна спрага і, отже, часті походи до туалету;
  • проблеми зі стільцем – пронос чи запор;
  • у важких випадках бувають судоми, блювання із кров'ю.

  Власнику необхідно показати кота ветеринару та розпочати лікування згідно з його рекомендаціями. Сучасна ветеринарія дозволяє або повністю вилікувати ниркову недостатність, або (при переході її в хронічну форму) підтримувати вихованця на нормальному рівні із збереженням тривалості життя.

  Цукровий діабет

  Патологія пов'язані з недостатнім засвоєнням глюкози організмом. Зниження концентрації деяких речовин у крові викликає у вихованця бажання вживати більше води.

  Найбільше схильні до діабету улюбленці з надмірною вагою. Вагітні кішки теж входять до групи ризику через можливі гормональні порушення. Крім постійної спраги, при діабеті проявляються інші симптоми:

  • зміна ваги;
  • аномалії з апетитом: підвищений чи знижений;
  • млявий, апатичний стан;
  • часте блювання;
  • запах ацетону із рота.

  Всі фактори не залежать від умов навколишнього середовища: наприклад, тварина може відчувати спрагу навіть під час холодної погоди. Кішка часто і рясно писає, але це не супроводжується відчуттям болю.

  Нетримання сечі

  Ослаблення сфінктера сечового міхура тягне за собою підтікання урини - навіть якщо її зовсім небагато.

  Вихованець починає писати в різних місцях маленькими порціями. Урина буває яскраво-жовтого кольору, без різкого запаху.

  Лаяти тварину в жодному разі не можна! Проблема вирішується підгузками, одноразовими пелюшками та лікарськими препаратами, які пропише ветеринар.

  Прояв стресу

  Перенесене нервове потрясіння є поширеною причиною півлакіурії. Стрес у домашньої тварини зазвичай викликають такі фактори:

  • переїзд на місце проживання;
  • новий лоток або наповнювач із незвичним запахом;
  • зміни у харчуванні;
  • зміни у відносинах із власником;
  • поява іншої домашньої тварини чи дитини на сім'ї;
  • НП у будинку: пожежа, прорив труби водопостачання тощо;
  • прихід надто галасливих гостей.

  У переважній більшості випадків проблема зникає після того, як кішка звикає до нових обставин.Тривале нездужання, яке триває 5-7 днів, може стати причиною більш складного захворювання.

  Кіт мітить територію

  Самці залишають мітки у різних куточках житлових приміщень, щоб показати межі свого місця проживання. Для цього кіт часто писає зі становища, стоячи в малих кількостях на стіни, косяки, підлогу, предмети меблів, вуличне взуття та одяг людей. Така поведінка пов'язана з природними інстинктами, які починають загострюватися за таких факторів:

  • бажання залучити самку;
  • статевому потягу;
  • відстоюванні лідерського статусу;
  • помсти по відношенню до господаря.

  Подібну поведінку найчастіше виявляють статевозрілі особини чоловічої статі. Існують різні способи впоратися із проблемою, але найоптимальнішим методом визнано кастрацію кота у віці до року.

  Кішка може залишати мітки, особливо під час течки. Якщо ви не плануєте розводити кошенят, найкращим і найгуманнішим способом припинення міток буде стерилізація. При течці кішка не тільки часто писає в недозволених місцях, а й голосно нявкає. Це дратує всіх членів сім'ї, а організм самки вимотується, можуть утворитися вузлики та пухлини на стінках матки.

  Група ризику

  Порушення у функціонуванні сечостатевої системи спостерігаються ближче до старості, тобто після 8-10 років. Є думка, що самці частіше страждають на проблеми з нирками, а самки – на цистит і нетримання. Це правильно, але кішечка цілком може захворіти на МКБ, а котик – на цистит.

  У групу ризику потрапляють нещеплені коти, оскільки їх організм більш уразливий перед вірусними та бактеріальними атаками. Щорічна вакцинація суттєво знижує ризик будь-яких захворювань.

  Також сечостатевих проблем схильні деякі породи: британські, шотландські висловухі, перські та сіамські кішки. Це їх анатомічними особливостями.

  Не варто забувати, що тварина з ожирінням також потрапляє до групи ризику. Зайва вага може спровокувати розвиток діабету та захворювання нирок.

  Якщо у сечі з'явилася кров

  Поява крові в сечі (гематурія) говорить про те, що коту потрібне лікування, і якнайшвидше. Причини гематурії завжди пов'язані із серйозними травмами або захворюваннями сечостатевих органів:

  • пошкодження стінок сечового міхура або уретри каменем, що виходить з нирок;
  • сильний удар чи травма нижньої частини спини;
  • занедбаний цистит;
  • пухлина чи онкологія;
  • реакція на ліки

  Кожен із випадків вимагає термінового лікування – без нього котику загрожує смерть.

  Діагностика та лікування

  Тільки фахівець може поставити точний діагноз та призначити правильну терапію. Хазяїн цілком може переплутати цистит із сечокам'яною хворобою, а діабет – з вірусною інфекцією.

  Після розмови із власником лікар відправить тварину на обстеження. Він призначить:

  • аналіз крові та сечі;
  • УЗД;
  • рентген;
  • дослідження на рівень глюкози чи ацетону.

  Отримані результати обстеження покажуть повну картину розладу та допоможуть знайти причину виникнення. Без аналізів навіть лікар із багаторічним стажем не візьметься ставити точний діагноз.

  Що включає в себе лікування частого сечовипускання у кішки:

  • курс антибактеріальних засобів для усунення запалення;
  • зняття болю знеболюючими препаратами;
  • Вживання вітамінно-мінеральних добавок.

  Залежно від захворювання, що спричинило півлакіурію, лікар може прописати й інші ліки.Власнику хвостатого пацієнта необхідно суворо дотримуватись лікарських розпоряджень і не займатися самостійним лікуванням.

  Якщо УЗД або рентген показали каміння в нирках, сечовому міхурі або уретрі, може знадобитися хірургічна операція або лазерна процедура з подрібнення великого каміння.

  Щоб нормалізувати стан кішки, призначають лікувальну дієту, яка виключає продукти харчування, що провокують нездужання. Улюбленцю треба виявити підвищену увагу, проявити терпіння та ніжність. Бажано обмежити спілкування пацієнта з іншими мешканцями будинку чи квартири.

  Складні хронічні захворювання (діабет, ниркова недостатність) вимагатимуть зусиль від власника: йому доведеться до кінця життя тварини проводити підтримуюче лікування. Кота-хроніка необхідно частіше показувати ветеринару і регулярно возити на обстеження.

  Щоб уникнути такої неприємності, розумно подбати про здоров'я вихованця заздалегідь - слідувати профілактичним заходам, годувати відповідним кормом і добре дбати загалом.

  Профілактика захворювань сечостатевої системи

  Навіть якщо ваш кіт відноситься до породи з групи ризику, можна запобігти патології наступними діями:

  • складайте раціон відповідно до особливостей вашого вихованця, пильну увагу приділяйте особинам з чутливим травленням та кастратам;
  • не допускайте ожиріння кішки – вона повинна зберігати активність навіть у зрілому віці;
  • не пропускайте щорічну вакцинацію;
  • після досягнення 8-річного віку щорічно носіть кота чи кішку на огляд і здавайте аналізи сечі, крові, за необхідності – робіть УЗД.

  Причин прискореного сечовипускання у кішки кілька: цукровий діабет, сечокам'яна хвороба, наслідки стресу, цистит, бажання помітити територію. Звернення до ветеринарного лікаря позбавить котика від болю і запобіжить перехід хвороби до хронічної форми.

  Стаття має інформаційний характер. Зверніться до ветеринара!