Як вважають точки води

Загальна жорсткість води та її рішення

Причиною появи так званої «жорсткості» води є наявність у її складі розчинених солей кальцію та магнію (сульфатів, хлоридів, карбонатів, гідрокарбонатів тощо). Також вода має показник «загальної лужності» – він також залежить від концентрації солей, але іншого складу, здебільшого вугільної кислоти (карбонатів, гідрокарбонатів) – це показник «м’якості» води

Надмірна жорсткість чи м’якість води, як врешті й використання дистильованої чи деіонізованої води, шкодить здоров’ю людини та має бути приведена до норми за складом й вмістом солей. Для того, щоб користуватися якісної води в побуті та на виробництві, варто знати про способи визначення й усунення солей, що спричиняють жорсткість води.

Попри те, що надмірна жорсткість є шкідливою з технічної точки зору та негативно впливає на надійність елементів водопровідних систем, насамперед вимірювальних приладів та регулюючої арматури, жорсткість має унормовуватися саме з огляду на санітарно-гігієнічні показники, виходячи із мети – збереження безпеки для здоров’я людей.

Всі вимоги для питної води визначені у Державних санітарних нормах та правилах України «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10, далі – Санітарні норми), що є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування тощо. Але насамперед сам споживач має бути обізнаним, чи відповідає вода, яку він споживає через мережу водопостачання, нормам безпеки.

Терміни й визначення

У Санітарних нормах терміни вживаються у такому значенні:

Вода питна з оптимальним вмістом мінеральних речовин призначена для споживання людиною, має мінеральний склад, адекватний фізіологічній потребі організму людини.

Вода питна , призначена для споживання людиною (питна вода) – це вода, склад якої за органолептичними (колір, смак та запах), фізико-хімічними (концентрація солей, щільність, тощо), мікробіологічними (кількість шкідливих мікроорганізмів), паразитологічними (наявність гельмінтів та інших паразитів), а також радіаційними показниками (включно з концентрацією солей важких металів) відповідає вимогам державних стандартів та чинного санітарного законодавства (з водопроводу – водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

Водневий показник (pH) – показник, що характеризує властивість води (кислотну чи лужну реакцію), зумовлену наявністю у ній вільних іонів водню.

Загальна жорсткість – показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній розчинених солей кальцію та магнію (сульфатів, хлоридів, карбонатів, гідрокарбонатів тощо).

Загальна лужність – показник, що характеризує властивість води, зумовлену наявністю у ній аніонів слабких кислот, головним чином вугільної кислоти (карбонатів, гідрокарбонатів).

Це означає, що не тільки жорстка вода, яка складається з великого обсягу мінералів Са й Mg, але й занадто м'яка вода може бути небезпечною для живих організмів. Недостатність солей може стати причиною кислотно-лужного дисбалансу в організмі, змінювати реологічні характеристики крові, а надлишок солей здатен спричинити розвиток захворювань внутрішніх органів.

Очищення питної води – спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо).

Підготовка питної води (водопідготовка, обробка) – технологічний процес, який здійснюється для доведення показників безпечності та якості питної води до рівнів гігієнічних нормативів.

Радіаційні показники – показники, що характеризують властивість води, зумовлену наявністю радіонуклідів.

Санітарно-токсикологічні показники – хімічні показники, що нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості згідно з класами небезпеки речовин.

Сухий залишок – показник, що характеризує кількість розчинених речовин, передусім мінеральних солей, в 1 дм 3 води.

Фізико-хімічні показники – фізичні чи хімічні показники, що нормуються за загальносанітарною чи органолептичною ознакою шкідливості.

Питна вода, що призначена для споживання людиною, повинна відповідати гігієнічним вимогам й бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад. Вміст у питній воді шкідливих речовин, не зазначених у Санітарних нормах, не повинен перевищувати їх граничнодопустимих концентрацій (ГДК), визначених санітарними нормами для поверхневих вод.

Вимоги до питної води

Вимоги до води централізованого питного водопостачання населення (водопровідна питна вода) полягають у наступному. Насамперед досліджуються мікробіологічні показники безпечності водопровідної питної води, наступні перевірки стосуються її фізико-хімічного складу. Треба зазначити, що природна якість води, що надалі потрапляє у водопровідну мережу, постійно змінюється в залежності від погодних умов, сезону та пори року.

В процесі знезараження водопровідної питної води визначаються залишкові концентрації реагентів. У разі знезараження води за допомогою хлору вміст залишкового вільного хлору у воді зазвичай має бути в межах 0,3-0,5 мг/дм 3 . За певних епідеміологічних умов вміст хлору може бути підвищений. Кількість вільного хлору впливає на фізико-хімічний склад води та змінює її поточні показники жорсткості та лужності.

Точні дані жорсткості води можна визначити в процесі проведення проб й аналізу індикаторних смужок, а також на спеціальних пристроях. Міжнародними одиницями виміру даного показника прийнято вважати моль/м 3 чи градус жорсткості °Ж [мг-екв/л]. Допустима норма солей для питної води дорівнює:

Структура води може бути м'якою, середньою чи з високим значенням жорсткості. Зазвичай сильно жорсткою вважають рідину, яку видобули з солоного мінерального джерела.

Загальна жорсткість води визначається за формулою:

де Ж_В – це карбонатна жорсткість (лужність), а Ж_м – некарбонатна жорсткість (див. табл. 1).

Таблиця 1. Граничний допустимий вміст солей у питній воді

Вміст деяких катіонів та аніонів у питній воді, які впливають на показники жорсткості та на її загальну безпечність, що унормований чинними в Україні санітарними нормами (ДСанПіН 2.2.4-171-10), зведено у табл. 2.

Таблиця 2. Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води (витяг із Табл. 1 в ДСанПіН 2.2.4-171-10)

Як визначити жорсткість

Визначити, чи є вода жорсткою можна в лабораторних умовах, органолептичним методом й подеколи навіть візуально. У води з високим вмістом солей є деякі особливості:

• неприємна гіркуватість в післясмаку;
• жорстка вода та така, що містить багато заліза має деякий колір – жовтуватий чи білуватий;
• заварювання чаю відбувається набагато довше, ніж зазвичай;
• м'ясо, яке зварене в жорсткій воді, також стає жорстким;
• після висихання води можна побачити сольові відкладення на стінках посуду;
• в побутових приладах, які нагрівають воду, утворюється накип;
• накип та сольові відкладення можна бачити на кранах гарячої води та у мийках;
• після миття голови жорсткою водою на волоссі можна помітити білий наліт;
• мило, шампуні, порошки та миючі засоби погано утворюють піну та намилюються тощо.

Поява накипу у гарячій воді, отриманої з системи ГВП чи після нагрівання у посуді або в нагрівальних приладах, пояснюється насамперед тим, що солі, які надають жорсткість, після підвищення температури вище кімнатної, втрачають свою розчинність та випадають в осад (здебільшого це стосується солей Ca та Mg). Тому найпростіший спосіб зменшити жорсткість води до питного рівня – це кип’ятіння.

Щоб виміряти показник жорсткості, користуються

• медичними смужками (для визначення рівня водневого індексу pH чи рівня нітратів), які можна придбати в аптеці;
• експрес-тестами якості води для акваріума.

в лабораторіях чи на місті мобільними пристроями :

• солемірами;
• спектроаналізаторами;
• кондуктометрами (EC-метрами, що визначають рівень електропровідності) та іншими апаратами, за допомогою яких можна визначити не тільки жорсткість води, але й обчислити показник питомої теплопровідності, опору, тобто непрямо визначити фізико-хімічний склад води.

Цікаву та корисну послугу для побутових користувачів пропонує «СП УДТ» – «Зроби безкоштовний аналіз води» через свою мережу сантехмаркетів «Інсталятор»». Для цього треба набрати воду з водопроводу у чисту скляну чи пластикову тару під самий верх, (щоб не залишалося повітря). Протягом 2-3 годин з моменту набору цю воду треба привезти до одного з вказаних на сайті компанії сантехмаркетів «Інсталятор». Потім зачекати лише 20 хв. та дізнатися результат аналізу, чи відповідає ваша питна вода нормам. Результати аналізу цієї води будуть нанесені на карту.

Власне, побутовим споживачам варто розуміти, що навіть якщо вода після підприємства водогону, що готує питну воду, дотримуючись вимог та показників санітарних норм, пройде по доволі тривалому маршруту наших водомереж аж до квартири, вона насичується залізом, цинком, іншими металами, а також вимиває старі осади солей кальцію, магнію та мінеральні (часто-густо абразивні) контамінанти й навіть забруднення органічного походження, що потрапляють в труби після ремонту відтинків зовнішніх водопроводів тощо. Тобто вода, що доходить до квартири, може в кінцевому підсумку не відповідати нормам ані щодо жорсткості, ані щодо інших вимог безпеки, а відтак подекуди вже навіть не може вважатися питною.

Чим можна покращити якість води в побуті?

Сьогодні існує декілька способів усунення високої жорсткості води у побуті. В залежності від того, для чого саме та в якій кількості є потреба у воді питної якості, використовуються різні способі пом’якшення та очищення води.

Якщо є потреба в невеликій кількості чистої питної води для безпосереднього вживання, то водопровідну воду можна прокип'ятити. Після нагрівання деяка кількість солей випаде в осад, таким чином в чайнику утворюється накип. Після кип’ятіння смакові якості рідини зазвичай не покращуються; такий спосіб є вартісним з огляду на витрачену енергію – газ чи електрику. Можна використати фільтр-глечик із змінюваними спеціальними фільтр-патронами. Окрім того, що такий спосіб дає дуже малу кількість питної води на добу та годиться тільки для рідини з невисоким рівнем жорсткості, він спрацьовує лише тоді, коли правильно визначити тип фільтрувального патрона – для очищення від великого вмісту заліза, від солей магнію та кальцію, для простої фільтрації води від механічних нерозчинних забруднень тощо. Тобто використовувати фільтр-глечик навмання, без аналізу води, може виявитися щонайменше намарно.

Якщо вода готується для технічних потреб, наприклад, для прання, тоді можна дещо поліпшити рівень жорсткості та скористатися органічними кислотами (розчинами оцтової чи лимонної кислоти), які усунуть солі з води, але цей варіант для питної рідини не підходить. Воду для посудомийних, пральних машин можна пом’якшувати за допомогою спеціальних засобів типу Calgon. Хімікати даного типу категорично заборонено додавати в питну рідину, навіть якщо потім її прокип’ятити.

Найкращі та найрадикальніші результати дає використання спеціальних фільтрів, які встановлюються або на вході водопроводу у квартиру, або принаймні на точку розбору питної води – на кухні, див. рис. 1.

Рис. 1. Побутова установка для очищення та пом’якшення води

Фільтр із зворотним осмосом . Такий прилад допомагає ліквідувати солі та шкідливі домішки з води, й запобігає утворенню накипу на водопровідній арматурі та в побутовій техніці.

Проточний зм’якшувальний фільтр . Він вважається ефективним тільки при роботі з низькою та середньою жорсткістю води. Потребує регулярної заміни активного патрона.

Фільтр для усунення механічних забруднень . Цей пристрій мало впливає на жорсткість води, але разом з забрудненнями може видалити мілкі уламки накипу, що мігрує по трубах.

Що робити?

Українська компанія «СП УДТ» пропонує побутовим споживачам фільтри та аксесуари торговельної марки «AquaFilter – Вода для здоров’я»™ виробництва Польщі. Лінійка виробів для очищення та підготовки води в побуті «AquaFilter – Вода для здоров’я»™ відома в Україні з 1997 року й стала уособленням надійності в експлуатації, гарантії якості та якості очищення води в десятках тисяч квартир по всій Україні.

Пропозиція побутових фільтрів та систем пом’якшення води має широкий асортимент, ергономічний класичний дизайн. Компанія також пропонує системи фільтрів, картриджів та аксесуарів від MVGroup™, рис. 2.

Рис. 2. Побутові фільтри очищення та підготовки води від MVGroup

Фахівці компанії на основі лабораторного аналізу води запропонують найоптимальніший варіант розв’язання проблеми якості води в вашому помешканні.

Вода з високим показником жорсткості – доволі часте явище в нашому побуті, вона негативно впливає на людину, водопровідну арматуру, стан побутової техніки. На думку фахівців, найкращим способом пом'якшення води у побуті є використання фільтрів та спеціальних систем очищення води з урахуванням її фактичного фізико-хімічного складу.

Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!

1.2: Джерела та характеристики води

Звідки береться наша вода? Одним з найбільш унікальних аспектів нашої планети є величезна кількість води, що покриває її. Близько сімдесяти одного (71) відсотка земної поверхні становить вода. Саме те, що важливо для підтримки життя, охоплює майже три чверті нашої планети. Однак приблизно дев'яносто сім з половиною (97,5) відсотків всієї води на землі - це морська вода. Це дорівнює приблизно трьохсот двадцяти шести (326) мільйонам трильйонів галонів води, яка непридатна для пиття. Це означає, що два з половиною (2,5) відсотки води планети є прісноводною або водою, що не містить солі. Поки це ще багато води, майже сімдесят (70) відсотків її недоступні. Ця вода знаходиться у вигляді льодовиків або постійного снігового покриву. Приблизно тридцять один (31) відсоток цієї води є підземними водами і менше одного (1) відсотка вважається поверхневими водами.

Чи означає це, що у нас в кінцевому підсумку закінчиться прісна вода? Якщо більшість земної води є або морською, або недоступною, чи означає це, що ми маємо обмежений запас для підтримки життя? Коротка відповідь - ні, у нас не закінчиться прісна вода, і ми не маємо обмеженого запасу. Однак доступ до прісної води - це питання, яке потребує вирішення, і на нашій планеті є місця, де не вистачає безпечних та адекватних запасів питної води. У цьому розділі ми звернемося до «короткої відповіді». Причина, по якій ми маємо доступ до прісної води в більшості районів на землі, пов'язана з чимось відомим як гідрологічний цикл. Гідрологічний цикл - це безперервний рух води по всій землі. Це фізичний процес випаровування, конденсації, опадів, інфільтрації та поверхневого стоку. Вода змінюється від однієї форми до іншої, а потім іншої. Три фази, через які проходить вода, - це рідина, газ та тверда речовина. Ми щодня розуміємо і стикаємося з водою в цих трьох фазах. Вода в найпоширенішому вигляді - рідка. Однак ми можемо заморозити його, щоб зробити лід (твердий), або кип'ятити, щоб зіткнутися з парою (газом). Протягом усього гідрологічного циклу вода також переноситься через ці фази.

Зображення нижче (люб'язно надано Геологічною службою США - USGS) показує багато деталей щодо гідрологічного циклу. По-перше, спробуйте зосередитись на трьох фазах, які ми щойно обговорювали (рідина, газ та тверда речовина). Опади - це рідкий стан, лід і сніг - твердий стан, а випаровування являє собою стан газу або пари. Як видно з цієї діаграми, вона трохи складніша, але вода проходить через ці три фази (стани) безперервним рухом по, вище і під поверхнею землі. Є три (3) інші терміни, з якими ви повинні ознайомитися в цьому процесі. Терміни - це випаровування, інфільтрація та сублімація.

Малюнок \(\PageIndex\) : Зображення USGS знаходиться у відкритому доступі

Евапотранспірація - це процес перенесення води з землі в атмосферу з грунту і інших поверхонь і шляхом транспірації від рослин. Транспірація - це випаровування з листя рослини. Подумайте про це як про рослини, що потіють. Сублімація - це процес, за допомогою якого речовина (вода в даному випадку) переходить безпосередньо з твердої фази в парову або газоподібну фазу. Зазвичай це відбувається в атмосфері. Третій термін - інфільтрація. Інфільтрація - це процес потрапляння води на поверхню грунту. Якщо геологічні умови будуть правильними, вода буде продовжувати переноситися глибше в земну поверхню, поки не стане грунтовими водами. Цей більш глибокий процес перенесення відомий як просочення. Єдиний інший процес у гідрологічному циклі, який ви повинні взяти до уваги, - це процес конденсації. Це коли водяні пари переходять з газової фази в рідку. Тепер, коли ми маємо загальне розуміння гідрологічного циклу, прийшов час звернути свою увагу на різні джерела водопостачання.

Джерела води

Поверхневі води

Коли вода залишає океани та інші райони на суші, вона випаровується в атмосферу і врешті-решт повертається через певну форму опадів. Коли сніг і лід тануть або випадає дощ на сушу, він стає стіком. Цей стік увійде в струмки, річки або озера. Це вважаються поверхневими водами. У південній Каліфорнії є три (3) основні джерела постачання поверхневих вод, державний водний проект, акведук річки Колорадо та Акведук Лос-Анджелеса. Кожен з цих джерел поверхневих вод обслуговує конкретні райони і належать і експлуатуються різними водними агентствами.

• Акведук Лос-Анджелеса - Акведук Лос-Анджелеса належить і управляється Департаментом води та енергетики Лос-Анджелеса (LADWP). Єдині користувачі цієї води - клієнти LADWP. Акведук зайняв приблизно п'ять (5) років, щоб побудувати і бере свій початок в долині Оуена, доставляючи воду клієнтам LADWP через всю гравітаційну систему.
• Акведук річки Колорадо - Акведук річки Колорадо приносить воду з річки Колорадо на озері Хавасу до Південної Каліфорнії. Він управляється столичним водним округом. Вода протікає через два (2) резервуари та п'ять (5) насосних станцій і подає воду на південь до округу Сан-Дієго.
• Державний водний проект — Державний водний проект є одним з найбільших комунальних водоканалів у світі. Він приносить воду з Північної Каліфорнії і розподіляє її в районах і навколо Сан-Франциско, а також до великих мегаполісів Південної Каліфорнії. Він підтримується Каліфорнійським департаментом водних ресурсів і має двадцять дев'ять різних підрядників, що тягнуть воду з цієї системи. В рамках цієї системи більше десятка водойм для зберігання води і насосних установок.

За даними USGS, приблизно вісімдесят (80) відсотків всієї води, що використовується в Сполучених Штатах, надходить з поверхневих джерел води. Поверхневі води є важливим природним ресурсом, який використовується для багатьох цілей, особливо для зрошення та громадського питного водопостачання.

Підземні води

Грунтові води - це вода на поверхні, яка проникає і врешті-решт проникає досить глибоко в підземні системи, відомі як водоносні горизонти. Водоносний шар - це підземна система проникного грунту (піску, гравію, гірської породи), яка може містити і передавати воду під землею або грунтовими водами. Підземні води існують з двох основних причин, гравітаційного та геологічного утворення.

Малюнок \(\PageIndex\) : Цей матеріал був відтворений з groundwater.org з дозволу Фонду підземних вод. © Фонд підземних вод. Всі права захищені.

Гравітація тягне воду в землю і якщо геологічне утворення сприяє утриманню води, утворюються водоносні горизонти. Вода накопичується в порожнечах і просторах в межах підземної геології. Деякі приклади цих утворень складаються з пісковика, вапняку і навіть граніту. Існує три (3) основних типи водоносних горизонтів: необмежені, замкнуті та тріщинисті породи. Кожен з них має унікальні характеристики і властивості.

• Необмежений водоносний горизонт - Необмежений водоносний горизонт має верхню поверхню, відкриту для атмосфери через проникний матеріал, такий як пісок та гравій. Цей тип водоносного горизонту, як правило, більш схильний до забруднення від розливів або скидів на поверхні грунту.
• Обмежений водоносний горизонт - замкнутий водоносний горизонт має подібний склад, як і необмежені водоносні горизонти. Вони складаються з пористих матеріалів, таких як пісок і гравій. Основна відмінність полягає в тому, що знаходиться над непроникною породою або глиняним шаром, що відокремлює його від атмосфери. Зазвичай цей непроникний шар складається з глин. Через цей непроникний шар замкнуті водоносні горизонти, як правило, менш схильні до забруднення.

• Тріщинована скеля - Підземна система водоносних горизонтів з тріщинами гірських порід набагато відрізняється від необмежених та обмежених водоносних горизонтів. У деяких районах зустрічаються скельні утворення, які практично не мають проникності, але вони все одно можуть містити воду. Вода зберігається в складних тріщинами (тріщинами) всередині гірських порід. Цю воду можна вивести, але мінливість переломів ускладнює розташування ділянок з водою.

Як необмежені, так і замкнуті водоносні горизонти можуть давати велику кількість води для побутового та сільськогосподарського використання. Багато громад покладаються виключно на грунтові води з цих типів водоносних горизонтів. Хоча тріщини породи можуть зберігати воду під землею, ці типи водоносних горизонтів не такі поширені і не виробляють майже стільки води. У районі Південної Каліфорнії існує безліч різних систем водоносних горизонтів. За даними Департаменту водних ресурсів Каліфорнії (DWR), в гідрологічному регіоні Південного узбережжя є сімдесят сім (77) басейнів і підбасейнів підземних вод. Сюди входять округи Вентура, Лос-Анджелес, Сан-Бернардіно, Ріверсайд, Оранж та Сан-Дієго.

Малюнок \(\PageIndex<5.1>\) : Карта USGS знаходиться у відкритому доступі Малюнок \(\PageIndex\) : Поперечні діапазони та вибрані півострівні діапазони провінції складається з наступних навчальних одиниць

Ще одним джерелом постачання, яке стає все більш помітним і необхідним, є оборотна вода. У минулому термін «рекультивована» вода використовувався частіше. Частково це було пов'язано з джерелом води, меліоративними заводами. Однак, оскільки використання стало більш поширеним, термін перероблений став більш поширеним. Вони взаємозамінні.

Перероблена вода очищається стічними водами. Всі стічні води проходять по мережевій системі каналізаційних трубопроводів. Ця мережа є перш за все самопливною системою, але в моменти, коли висоти змінюються, для «підйому» стічних вод потрібні насоси. Після того, як стічні води надходять на станцію рекультивації стічних вод (також зазвичай використовується очисна споруда), вона повинна пройти процес очищення. Вимоги до очищення для граничного скидання варіюються залежно від того, де будуть випущені очищені стічні води. Іноді ці очисні споруди розташовуються уздовж узбережжя і вода скидається в океан. У той час як в інший час рослини розташовані у внутрішніх громадах, а вода скидається в місцеві річкові системи.

Для того, щоб очищені стічні води використовувалися як оборотна вода, вона повинна принаймні пройти третинну очистку. Перші два етапи очищення стічних вод (первинний і вторинний) призначені для видалення сміття і твердих речовин через процес осадження, а потім процес видалення біологічного вмісту. Процес третинного лікування, як правило, є останнім етапом лікування, якщо не використовується якась форма розширеного лікування. Зазвичай цей процес передбачає якусь форму фільтрації, до складу якої входить пісок. Додаткові поживні речовини також можна видалити.

Хоча оборотна вода, як правило, відповідає всім державним та федеральним стандартам питної води, вона не дозволена для споживання людиною. Першочерговим використанням оборотної води є зрошення. Парки, дитячі майданчики, спортивні майданчики, озеленення вулиць та автострад, а також поля для гольфу є одними з найбільш поширених видів використання оборотної води. Перероблена вода також може використовуватися для промислових і комерційних систем охолодження.

Характеристики води

Вода - дивовижне з'єднання і володіє деякими дуже унікальними властивостями. Через молекулярної структури води вона має спорідненість до інших молекул. Вода вважається «полярним» з'єднанням. Це означає, що відбувається нерівномірний розподіл електронної щільності. Зв'язки між атомом кисню і двома атомами водню знаходяться під кутом (див. Нижче).

Малюнок \(\PageIndex\) : Водно-3D-кулі Benjah-BMM27 знаходиться у відкритому доступі

Червона точка вище представляє атом кисню у воді, а дві білі точки представляють атоми водню, що прирівнюється до молекулярної формули «H2O». Структура води має частковий негативний заряд поблизу кисню і частковий позитивний заряд біля атомів водню. Така структура дозволяє воді володіти як когезійними, так і адгезійними властивостями. Згуртованість - це здатність води притягуватися до інших молекул води. Ця згуртована властивість - це те, що надає поверхневий натяг води і дозволяє комахам, таким як Water Strider, ходити по воді. Така полярність також дозволяє воді розчиняти безліч різних сполук.

Малюнок \(\PageIndex\) : Gerris від webrunner ліцензується відповідно до CC BY-SA 3.0

Вода також має тяжіння між молекулами. Це властивість іменується адгезією. Коли ви наповнюєте склянку водою, вода навколо склянки «прилипає» до склянки, змушуючи воду «підніматися» на скляну стіну. Це призводить до того, що вода має меніск увігнутий вигляд.

Малюнок \(\PageIndex\) : Зображення Jleedev ліцензовано відповідно до CC BY-SA 3.0 (зображення, модифіковане COC OER)

Вода також є єдиною поширеною речовиною на земній поверхні, яка існує як газ, рідина, так і тверда речовина. Температура впливає на воду, змушуючи її зберігатися в кожній з цих фаз. Це, як правило, безбарвна речовина без запаху.

Фізичні характеристики

Вода, як правило, безбарвна. Це одне з найважливіших естетичних якостей води, про яке піклуються клієнти. Ніхто не хоче пити воду, яка має колір. Однак це також поширена проблема якості води професіоналам доводиться стежити. У системі розподілу є кілька речей, які можуть призвести до того, що вода має колір. Деякі приклади включають повітря (білий), залізо (жовтий або коричневий), марганець (викликає чорні плями). Існують рішення цих прикладів, але професіоналам водоканалу важливо стежити за якістю води в системі розподілу, щоб зберегти воду в її природному безбарвному стані.

Окрім безбарвної, вода, як правило, не має смаку. Однак, як і колір, певні речі в водопроводі можуть надати воді неприємний смак. Хлор - це хімічна речовина, яка зазвичай використовується для дезінфекції води, щоб зробити її безпечною для пиття. Однак це також може надати воді неприємний смак покупцям.

Остаточне фізичне властивість води ми обговоримо в цьому тексті - температура. У міру зміни температури води змінюється і фізична природа води. Наприклад, коли вода наближається до 0° C, вона змінює форму з рідини на тверду. І навпаки, коли вода наближається до 100° C, вона починає кипіти і переходить з рідини в газ.

Зразки питань

1. Яка з них не є однією з фаз води протягом усього гідрологічного циклу?
   1. Рідина
   2. Газ
   3. Тверді
   4. Сублімація
   1. Непитна вода
   2. Зрошувана припливна вода
   3. Сільське господарство води
   4. Перероблена вода
   1. Безбарвний
   2. Небезпечно пити
   3. Рясний у всіх областях
   4. Все вищесказане
   1. Обмежений
   2. Необмежений
   3. Акведук
   4. Тріщини гірської породи
   1. Акведук Лос-Анджелеса
   2. Річка Колумбія
   3. Річка Колорадо
   4. Державний водний проект