Вейгела: догляд навесні після зими та підживлення

Весна – час пробудження природи і вейгела, безумовно, не виняток. Після довгого зимового сну ця чагарникова красуня потребує особливої ​​уваги та турботи. Правильне підживлення та добриво допоможуть їй швидше прокинутися і дати чудові квіти!

Початкове і найважливіше завдання – відновлення сил рослини. У той час як вейгела перебуває у стані спокою, її коріння активно розвивається та поглинає необхідні для життєдіяльності речовини. Тому важливо забезпечити правильне та балансне харчування чагарника.

Основне правило підживлення вейгели: починайте вносити добрива після припинення ризику нічних заморозків. Саме в цей період коренеплоди рослини найбільш активно витягують поживні речовини та мікроелементи із ґрунту.

Підготовка вейгели до весняного догляду

Першим кроком у підготовці вейгели до весняного догляду є очищення рослини від полеглих листя та сухого гілка. Це дозволить забезпечити кращу циркуляцію повітря та вберегти рослину від можливого ураження хворобами та шкідниками.

Важливою складовою весняного догляду за вейгелою є підживлення. Поживні речовини, що вносяться в ґрунт, забезпечать рослині необхідні ресурси для активного зростання та розвитку. Для підживлення вейгели можна використовувати органічні або мінеральні добрива, які слід внести до ґрунту відповідно до інструкції на упаковці.

Крім підгодівлі, вейгела також потребує поливу та правильного зволоження. Навесні, коли активно настає тепло, рослині потрібна достатня кількість вологи для нормального зростання та розвитку. Однак не варто зловживати поливом, щоб не викликати гниття кореневої системи.

Важливо пам'ятати, що вейгел вимагає світлого місця для нормального зростання. Тому навесні рекомендується розмістити рослину у відкритій зоні, де вона отримуватиме необхідну кількість сонячного світла.

Очищення від мертвих гілок

Перш ніж приступити до очищення, рекомендується почекати, доки сніг повністю розтане, і погода стабілізується. Це забезпечить кращу видимість та мінімізує ризик пошкодження живих гілок.

Для очищення від мертвих гілок буде потрібно садовий інструмент, такий як секатор або пилка. Приступаючи до роботи, рекомендується одягнути захисні рукавички, щоб уникнути травм.

Очищення починається з видалення гілок, які явно відмерли і легко відламуються або обламуються. Слід звернути особливу увагу на розташування та напрямок гілок, щоб зберегти природну форму чагарника. Відламані або пошкоджені гілки слід видалити до здорової деревини.

Важливо пам'ятати, що видалення мертвих гілок сприяє покращенню загального здоров'я вейгели та стимулює її зростання. Після очищення можна приступити до інших процедур догляду, таких як підживлення та полив.

Після завершення роботи з очищення від мертвих гілок рекомендується ретельно очистити робочий інструмент та правильно зберігати його до наступного використання.

Підрізування та формування куща

Навесні, після зимівлі, особливо помірних кліматичних умовах, вейгели потребують обов'язкової підрізки, щоб формувати кущ і стимулювати зростання нових пагонів.

Підрізка вейгели виконується на початку вегетаційного періоду, коли зникли всі загрози вітрів та заморозків, і рослина готова до активного зростання. За цей час можна обрізати гілки, видаляти сухі та пошкоджені пагони, а також контролювати та коригувати форму куща.

Перед початком робіт необхідно ознайомитися з особливостями розвитку вейгели, оскільки існують кілька видів, які мають відмінні особливості підрізки. Загалом основні правила обрізки вейгели такі:

1. Видалення сухих та пошкоджених гілок.

На початку весни слід перевірити кущ і видалити всі пагони, які взимку замерзли або пошкоджені. Це допоможе рослині зосередити свої сили на здорових пагонах та відновленні.

2. Обрізання уступів.

Якщо вейгела має велику кількість уступів або гілок, обрізка допоможе досягти більш акуратної та кущистої форми. Для цього слід підрізати кінчики уступів до рівної висоти або на кілька сантиметрів нижче.

3. Формування куща.

Вейгела може бути декоративною як у природній формі, так і у формі куща чи кулі. Якщо ви хочете досягти певної форми, слід зважати на косметичну підтримку вейгели. Для формування куща видаліть неконтрольовані гілки, скорочуючи їхню довжину на третину або половину. Це дозволить вейгелі розвинути більш компактну та гармонійну форму.

4. Видалення небажаних пагонів.

Під вейгелою можуть з'являтися безплідні пагони або зелені відростки. Вони забирають сили та поживні речовини у рослини і мають бути видалені.Це допоможе концентрувати енергію в розвитку декоративних квіток.

Важливо пам'ятати, що підрізка вейгели повинна виконуватися акуратно та з використанням гострих садових інструментів. Щоб уникнути можливої ​​інфекції, обробляйте рани садовими мазями чи антисептичними препаратами.

Дотримуючись цих рекомендацій, ви зможете добитися красивого і здорового куща вейгели, який радуватиме вас своїми яскравими квітами та рясним цвітінням.

Перевірка на наявність хвороб та шкідників

Навесні особливо важливо провести перевірку на наявність хвороб та шкідників у вейгели, оскільки після зими вона може бути ослаблена та вразлива для різних інфекцій та шкідливих комах.

Перше, що необхідно зробити, це уважно оглянути рослину щодо наявності будь-яких захворювань. Зверніть увагу на листя, стебла та квіти. Якщо ви помічаєте плями, покриті пліснявою чи гниллю, це може бути ознакою грибкового захворювання. У такому випадку необхідно провести обробку рослини спеціальними препаратами, рекомендованими для боротьби з грибковими інфекціями.

Також зверніть увагу на наявність шкідників, таких як попелиці, кліщі чи жуки. Вони можуть пошкодити листя та стебла вейгели, що призведе до ослаблення рослини та зниження його декоративності. Якщо ви помічаєте комах, рекомендується провести ретельну обробку рослини інсектицидами, щоб запобігти їх поширенню.

У разі виявлення хвороб або шкідників, необхідно оперативно вжити заходів щодо їх знищення, щоб запобігти руйнуванню рослини та зберегти її здоров'я. Регулярні огляди та турбота про вейгела допоможуть запобігти виникненню проблем та підтримувати рослину в хорошому стані протягом усього сезону.

Особливості підживлення вейгели

Весною особливо важливо правильно доглядати за вейгелою, включаючи її підживлення. Коректне харчування дозволить рослині активно розвиватися, рясно цвісти та радувати вас своїм гарним виглядом.

Один із основних аспектів підживлення вейгели – вибір добрив. Найбільш підходящими варіантами для підживлення можуть бути органічні та мінеральні добрива. Органічний компост або перегній збагатять ґрунт вітамінами та корисними мікроелементами, що позитивно позначиться на зростанні рослини.

Органічні добрива:

Мінеральні добрива:

• Азотні добрива
• Фосфорні добрива
• Калійні добрива

Для отримання максимального ефекту рекомендується робити підживлення вейгели в кілька етапів. Початкове внесення добрив слід здійснювати безпосередньо після закінчення зими, коли ґрунт уже відтає і рослина починає активне зростання.

Однак, слід пам'ятати, що підживлення можна проводити лише на здорових рослинах. Якщо вейгела страждає від хвороб чи шкідників, необхідно спочатку лікувати рослину, а вже потім приступати до підживлення.

Обов'язково зважайте на індивідуальні особливості кожного сорту вейгели. Деякі сорти можуть мати тривалий період цвітіння, і підживлення необхідно проводити в найактивніші часові рамки.

Запам'ятайте, що якісне підживлення вейгели зіграє велику роль у її розвитку, а невиправдане або неправильне складе собі спершу завдає шкоди.

Вейгела: посадка, розмноження та догляд

Вейгела (Weigela) - листопадний чагарник сімейства жимолісних, здатний ефектно прикрасити ваш сад. Радувати рожевими, червоними, кремовими, жовтими та білими квітами-дзвіночками вейгела буде двічі на рік — навесні та наприкінці літа.Примітно, що забарвлення суцвіть під час цвітіння неоднакова: віночки, що щойно розкрилися, — бліді, але поступово вони набирають силу і стають яскравішими.

Посадка вейгели

Найкращий час для посадки - березень-квітень. При осінній висадці саджанці не встигають прижитися і гинуть, тому якщо ви придбали рослини восени, не варто поспішати — зачекайте до весни. Прикопайте вейгелу в похилому положенні та вкрийте крону землею. При покупці поцікавтеся віком рослини – добре адаптуються до нових умов екземпляри, яким більше 3,5 років.

Саджанець вейгели квітучої 'Nana Purpurea'

Вибирайте територію для посадки ретельно. Вейгела світлолюбна, тепло та велика кількість сонця - обов'язкові умови для повноцінного розвитку. Листя та квітки легко ушкоджуються вітром – місце для посадки має бути надійно захищене від північних вітрів.

Чагарник віддає перевагу рихлій, родючій землі, не виносить ущільнення і перезволоження грунту. Ґрунт слід розпушувати регулярно, бажано після кожного поливу. Якщо такої можливості немає, то вкрийте землю торфом або тирсою.

На дно посадкової ями глибиною 50 см викладіть гравій та пісок (товщина шару - 15 см), кущі розсаджуйте на відстані 3 м один від одного. Кореневу ямку при цьому не заглиблюйте. Ґрунтова суміш повинна включати пісок, дерн та перегній у співвідношенні 2:2:1.

Розмноження вейгели

Найпоширеніший спосіб розмноження вейгели - живцювання. Деревне живцювання малоефективне, та й на результати доведеться чекати довго — 5 років, тому найчастіше використовується розмноження за допомогою зелених живців. Проводити його до початку закладання нирок, тобто. у квітні-травні. Довжина живців - 10-12 см. Зріз робіть прямим, залишайте на живці два листочки.

Вейгела легко розмножується живцюванням

Після обробки стимулятором росту - "Гетероауксином" (150 мг/л води) пагони залишають у темному приміщенні при температурі +20 ° C на 12 годин. Після чого висаджують на вкорінення піщано-торф'яну суміш, присипають піском і накривають поліетиленовою плівкою. Глибина посадки - 0,5 см. Поливають рослину двічі на день. Коріння з'являється на 25-40 добу. Пересаджувати на постійне місце рекомендується через 1,5 роки.

Вибрати саджанці вейгели ви можете за допомогою нашого маркету – ілюстрованого каталогу, в якому зібрані пропозиції різних інтернет-магазинів.

Розмножувати вейгелу можна і насінням. Попередня підготовка вихідного матеріалу не потрібна. Посадіть насіння в ящики, наповнені піском і родючим ґрунтом. Поверхнево посіяне насіння присипають піском і накривають склом. На сходи чекайте через 3 тижні.

Догляд за вейгелою

Для кращого зростання кущі систематично підрізають, видаляють хворі та сухі гілки. Оптимальний час для санітарної обрізки – весна чи початок літа. Ділянки з зів'ялими квітками вкорочують, а місця зрізів обробляють садовим варом (можна знайти у вільному продажу).

Вейгела потребує вашої турботи

• На зиму оберніть кущі крафт-папером або сучасним покривним матеріалом – спанбондом.
• Пристовбурне коло присипте лапником або сухим листям. Ці нескладні заходи допоможуть рослині перенести суворі морози.
• Якщо після зими рослина сильно обмерзла, то виправить ситуацію рясний полив (10 л води на кущ). Те саме стає обов'язковим при спекотній погоді.

• Навесні, після рясного снігопаду, обтрушуйте сніг з гілок. Запобігти деформації куща під вагою снігу допоможе каркас із дерев'яних рейок, дбайливо встановлений восени.
• У малосніжні зими вейгелу вкривають лутрасил або толем.
• Ґрунт удобрюють двічі на рік. Перший раз — навесні другий — у період формування нирок, на початку червня. Використовують для цього сірчанокислий калій, подвійний суперфосфат, сечовину.
• З появою перших ознак бактеріального ураження листя (жовті, фіолетові вогнища, передчасне опадання, білий наліт на верхній стороні листа) використовується суміш вапняного молока та мідного купоросу (бордоська рідина). Позбавить від гнилі та іржавих плям «Топсин», яким зрошується кущ (у період росту використовується 1% розчин, до розпускання нирок — 3%). Проти шкідників ефективні настої гіркого перцю, часнику, полину, картопляного бадилля.

Види вейгели

1. Вейгела рання (W. praecox)

Густолистяний чагарник із сірою корою, що досягає у висоту 2 м. Квітки опущені, рожевого відтінку. Зацвітає у травні. Час цвітіння - 15-25 днів. Виграшно виглядає у вигляді нестрижених огорож.

Вейгела рання (Weigela praecox)

2. Вейгела Міддендорфа (W. middendorffiana)

Рослина з висхідними пагонами висотою 1,5 м. Квіти кремово-білі або жовті з помаранчевим центром. Цвіте 2 рази на рік (восени та навесні) протягом 30 днів. Використовується в групових та одиночних посадках по узліссях, під деревами, на газонах.

Вейгел Міддендорф. Фото із сайту treespk.ru

3. Вейгела квітуча (W. florida)

Чагарник з яскраво-зеленим листям, яке зберігається навіть взимку, виростає до 3 м. Великі трубчасті квітки, зібрані в невеликі суцвіття, по краях вони рожеві, а всередині білі. Цвіте цей вид вейгели у травні — на початку червня.

Вейгела квітуча (W. florida)

Про декоративні форми квітучої вейгели читайте в статті Мінлива красуня - вейгела.

4. Вейгела корейська (W. coraeensis)

Досягає 1,5 м заввишки. Дзвіночки, розташовані в напівзонтичних суцвіттях, спочатку білі, потім рожеві, а потім набувають насиченого кармінового відтінку. Зацвітає на початку червня, тривалість цвітіння – 10-15 днів.

Вейгела корейська (W. coraeensis)

5. Вейгела рясно квітуча (W. floribunda)

Один із найбільш швидкозростаючих видів, що досягає 3 м у висоту. Опущені квітки спочатку червоні, а потім втрачають інтенсивність і стають світло-рожевими. Цвіте у травні.

Вейгела рясно квітуча (W. floribunda)

Розміщувати рослини краще групами з 3-5 екземплярів, які поєднуються за забарвленням віночків, розмірами та формою кущів і збігаються за термінами цвітіння.

Вейгела квітуча 'Nana variegata' у саду

Простір між чагарниками можна засадити папоротями, астильбами чи хостами.

Вейгела: вирощування в саду, види та сорти

Автор: Олена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=19 Дрібні правки: 15 листопада 2023 Доповнено: 24 лютого 2019 Опубліковано: 28 березня 2015 🕒 11 хвилин 👀 675472 рази

Серед декоративних чагарників небагато таких, які здатні цвісти двічі на сезон. А ось вейгела саме такий чагарник. Ще однією перевагою культури є її зимостійкість: навіть після сильних морозів, Вейгел швидко відновлюється. Що стосується декоративності, то вейгела просто чарівна: під час цвітіння вона вся посипана запашними квітками. рожевого, білого, жовтого чи червоного кольору. Ми пропонуємо вам ретельно підібраний нашими фахівцями матеріал, з якого ви можете дізнатися:

• як посадити вейгелу;
• як доглядати цю рослину до і після цвітіння;
• коли та як треба обрізати вейгелу;
• як підготувати рослину до зимівлі.

Прослухати статтю

Посадка та догляд за вейгелою

• Посадка: березень чи квітень.
• Цвітіння: із середини травня протягом місяця, повторне цвітіння – у серпні-вересні.
• Висвітлення: яскраве сонячне світло.
• Ґрунт: пухкий, свіжий, в міру зволожений і багатий на гумус суглинистий або супіщаний грунт слаболужної або нейтральної реакції.
• Полив: помірний полив лише у посушливий період.
• Підживлення: після внесення добрив при посадці рослину можна не підгодовувати два роки, надалі в період вегетації проводять три підживлення: напровесні повним мінеральним добривом, на початку літа калійно-фосфорним добривом, а під осінню перекопування - деревною золою.
• Обрізка: молоді кущі обрізають тільки рано навесні в санітарних цілях, дорослим навесні роблять санітарну обрізку, а формує - влітку, після першого цвітіння. Один раз на 3-4 роки проводять омолоджуючу обрізку куща.
• Розмноження: насінням, зеленим і напівдерев'янілим живцями, відведеннями і поростями.
• Шкідники: попелиці, трипси, гусениці, павутинні кліщі, хрущі та капустянки.
• Хвороби: сіра гнилизна, плямистість.

Рослина вейгела (лат. Weigela) відноситься до роду чагарників сімейства жимолості. Назва рослині було дано на честь німецького хіміка, ботаніка та фармаколога Крістіана Еренфріда фон Вайгеля. У природі квіти вейгела поширені Сході і південному сході Азії, і навіть на острові Ява і Далекому Сході. Рід обчислюється п'ятнадцятьма видами, в культурі ж вирощується найчастіше 7 видів і близько 10 високодекоративних сортів вейгели, що являють собою листопадні чагарники і мають такі переваги, як краса і легкість у розмноженні та догляді.

Ботанічний опис

Квітка вейгела вологолюбна і відносно тіньовитривала.Цей прямостоячий чагарник не утворює столонів, листорозташування на його пагонах супротивне, листя черешкові, без прилистків, пильчасті або зубчасто-пилясті. Квітки, лійчасті або дзвонові, до 5 см завдовжки, одиночні або зібрані в пухкі суцвіття, бувають рожевого, кремового, жовтого, кармінно-червоного та інших кольорів, які можуть змінюватися в процесі цвітіння від світлішого відтінку кольору до більш насиченого. Після цвітіння кущ вейгела утворює плоди – двостулкові коробочки з дрібним насінням.

Посадка вейгели

Коли садити

Найкраще приживається вейгела навесні, у часовий проміжок між початком прогріву ґрунту та набуханням нирок. Осіння ж посадка вейгели, як правило, гине в першу зиму. Виберіть для чагарника місце на височині, захищене від північних вітрів та сильних протягів, через які квіти та бутони рослини можуть обсипатися – найкраще вейгел росте з південного боку будинку. Для того, щоб цвітіння вейгели було яскравим і рясним, бажано гарне освітлення. Грунт для вейгели підходить багата гумусом і пухка – супіщана або суглиниста слаболужна або нейтральна реакція. Виняток становить лише вейгела Міддендорфа (Weigela middendorffiana), яка може зростати і на слабокислих торф'янистих ґрунтах. Для посадки годяться саджанці не молодше трьох років.

Як посадити

Посадка рослини вейгела здійснюється в яму глибиною 30-40 см, але якщо грунт на ділянці небагатий, то глибина ями має бути трохи більше, щоб можна було укласти на її дно, крім п'ятнадцятисантиметрового шару дренажу з битої цегли, гравію або піску, шар родючої землі з добривами – по 100 г нітрофоски та по півтора відра компосту під кожен кущ вейгели.Поживну добавку потрібно ретельно перемішати з компостом. Щоб підвищити приживання посадкового матеріалу, коріння саджанців можна обробити розчином стимулятора коренеутворення, наприклад, Радіфармом, або Віва+. Саджанці вейгели великих сортів (заввишки до 2,5 м) розташовують на відстані півтора-два метри один від одного, для невисоких сортів, не вище метра, досить проміжку 80 см. При посадці коріння саджанців акуратно розправляють, землю, щоб уникнути утворення порожнеч навколо коріння, ретельно ущільнюють. Кореневу шийку саджанця заглиблюють не більше ніж не 1-2 см, а краще, щоб, коли земля осяде, вона опинилася нарівні з поверхнею. Після посадки саджанці рясно поливають, ділянку мульчують.

Догляд за вейгелою

Весняний догляд

Вирощування вейгели не трудомістке, і ви з ним обов'язково впораєтеся. Весняна посадка завершена, і тепер вам залишається тільки здійснювати догляд за вейгелою відповідно до правил агротехніки: помірно поливати в посушливий період (якщо ділянка замульчована, необхідність частих поливів вам не загрожує), видаляти бур'яни в міру їх появи та обов'язково обережно, щоб не пошкодити коріння чагарнику, розпушувати ґрунт на глибину багнета лопати. Догляд за вейгелою включає і внесення поживних підживлень, але якщо ви під час посадки внесли під коріння компост і нітрофоску, то два роки можете вейгелу не удобрювати. На третьому році ранньою весною, щоб стимулювати зростання нових пагонів та листя, внесіть у ґрунт повне мінеральне добриво – амофоску, діамофоску, Кеміру-люкс або інше підживлення, що містить у собі фосфор, калій та азот.

Другий раз, наприкінці травня або на початку червня, коли вейгела формує бутони, зробіть друге підживлення, що складається з калійних і фосфорних добрив (суперфосфату, сірчанокислого калію), які забезпечать довше і пишніше цвітіння, а заразом і зміцнять гілки рослини до зими. Третє підживлення здійснюється під осіннє перекопування - вноситься деревна зола з розрахунку 200 грамів на квадратний метр ділянки або добриво Кеміра - осінь у дозуванні, зазначеній в інструкції.

Цвітіння куща

Найпрекраснішою перевагою вейгели перед іншими садовими чагарниками є те, що вона цвіте двічі за сезон: перше, дуже рясне цвітіння проходить на торішніх пагонах із середини травня до середини червня, другий раз, але вже не так пишно, вейгела цвіте у серпні-вересні на пагонах поточного року. Квітуча вейгела – чудове видовище.

Розмноження вейгели

Вейгела легко розмножується насінням, але оскільки схожість насіння зберігається лише протягом одного або двох років, немає жодного сенсу влаштовувати канитель із посівом насіння в ящики та теплиці. Тим більше, що набагато простіше залишити в землі насіння, що прокидається восени, а навесні, коли воно проросте, залишити найсильніші сходи і дорощувати їх два роки, поки не прийде час пересадити їх на постійне місце. Однак слід пам'ятати, що при насіннєвому розмноженні видові властивості рослин можуть не зберегтися, тому квіткарі віддають перевагу вегетативним способам розмноження насіннєвому: літніми зеленими або торішніми напівдерев'янілими живцями, молодою порослю від пня або відведеннями.З зелених пагонів поточного року, зрізаних наприкінці червня, або торішніх пагонів, що напіводревесніли, нарізаних ранньою весною до початку руху соку, а також з прикореневої порослі нарізають живці довжиною 10-15 см, видаляють з них нижнє листя, а верхні вкорочують наполовину. Нижній зріз живців обробляють Корневіном, потім живці висаджують у суміш піску та торфу, покриту чотирисантиметровим шаром піску. Посадка живців не повинна бути глибокою, достатньо заглиблення на один сантиметр. Зверху кожен живець накривають скляною банкою або пластиковою пляшкою, що обрізає, яку щодня знімають для провітрювання і зволоження живців. Як тільки ви виявите у якогось черешка нову втечу, прищипніть його, щоб стимулювати кущіння.

Відведеннями розмножують так: один з найнижчих пагонів пригинають до землі, в тому місці, де він стикається з грунтом, злегка ушкоджують кору відведення, прикріплюють його до землі і присипають грунтом. Наступної весни у вас буде повноцінний саджанець вейгелів. Врахуйте, що і живці, і відведення до висадки на постійне місце, потрібно вирощувати три роки.

Обрізка

Як і будь-який чагарник, вейгела потребує стрижки. Молодим кущам потрібна тільки санітарна обрізка, при якій ранньою весною видаляють поламані, підмерзлі, хворі або кущі гілки. Кущі, що подорослішали, піддають формуючій обрізці, яку проводять в середині літа після першого цвітіння вейгели, поки нові пагони ще не відросли. Але врахуйте, що друге цвітіння відбувається якраз на пагонах поточного року, тому якщо ви прогаяли час літньої стрижки, і пагони пішли в зріст, краще літню обрізку взагалі не проводити.

Крім того, дорослі кущі раз на три-чотири роки потребують омолоджувального обрізання, під час якого видаляють усі гілки, яким більше трьох років, а решту вкорочують на третину. Іноді є сенс обрізати взагалі всі пагони, і не хвилюйтеся, вейгела після такої обрізки чудово відновлюється.

Шкідники та хвороби

Найчастіше вражають вейгелу попелиці та листогризні гусениці, а в сильну спеку – павутинні кліщі та трипси, але зазвичай на той час, коли настає спека, перше цвітіння вейгели вже добігає кінця. Для боротьби зі шкідниками використовують Рогор, Нітрафен, Кельтан – пестициди, що завдають шкоди навколишньому середовищу. Щоб цього уникнути, краще для знищення шкідників використовувати інсектицидні рослинні настої, наприклад, з полину, гіркого перцю або часнику.

Якщо саджанці після посадки починають жовтіти і в'янути, цілком можливо, що їхню кореневу систему вразили личинки хруща або капустянки, які могли бути занесені в посадкову яму з перегноєм або компостом. У цьому випадку пролийте ґрунт розчином Карбофосу або Актари.

З хвороб небезпеку для вейгели являють іржа, сіра гнилизна і плямистість. Для боротьби з бактеріальними та грибними хворобами використовують обробку бордоською рідиною – вапняним молоком з мідним купоросом. З метою профілактики захворювань доцільно обробляти вейгелу під час появи листя тривідсотковим розчином Топсину.

Вейгел після цвітіння

Як і коли збирати насіння

Дозріває насіння вейгели у вересні, а збирати його потрібно в листопаді, коли коробочки починають тріскатися.Щоб вміст коробочок не прокидався в грунт, оберніть у вересні кілька насінників марлів і закріпіть її на гілці, а в листопаді зріжте коробочку разом з марлею, внесіть у приміщення, обережно зніміть марлю, витрусіть насіння на газету, просушіть їх, зсипте в буму напишіть на ньому назву рослини, сорту, дату закладки та покладіть до весни на зберігання в сухе темне місце. Пам'ятайте, що схожість насіння вейгели втрачають через рік-два, а вирощені з насіння рослини рідко зберігають сортові ознаки батьків.

Зимівка вейгели

Коли з вейгели опаде все листя, а станеться це наприкінці жовтня або на початку листопада, присипте приствольне коло вейгели землею, утворивши пагорб висотою 15-20 см. Гілки вейгели краще пригнути до землі і притиснути їх до неї, як це роблять з гортензією, а зверху закрити руберойдом або спанбондом, зафіксувавши покриття, щоб його не зірвало вітром. Можна не пригинати гілки до землі, а щільно стягнути гілки мотузкою або шпагатом, обгородити кущ каркасом із металевої або пластикової сітки, всередину цієї споруди насипати для тепла сухого листя, а зверху обгорнути цю конструкцію щільним покривним матеріалом.

Види та сорти

Для садівників наших широт найбільшу цінність становлять більш менш зимостійкі види та сорти вейгели. До таких відносяться:

Рання вейгела, або приємна вейгела (Weigela praecox)

У природі росте Далекому Сході. У висоту кущ ранньої вейгели досягає двох метрів, листя має опушене, крону кулясту. Яскраво-рожеві зовні квітки зібрані в суцвіття по 2-3 штуки на бічних пагонах поточного року. Іноді зів квіток забарвлений у жовтувато-білий колір, у бутонах квітки мають пурпуровий відтінок.Цвіте цей вид з кінця травня протягом 10-30 днів.

Вейгела квітуча або вейгела флорида (Weigela florida)

Кущ висотою до трьох метрів, на пагонах – два ряди волосків. тижнів. Найпопулярніші форми:

• вейгела пурпурна, або вейгела червона (Weigela Purpurea) - кущ з густою кроною, що досягає у висоту півтора метра, листя червоно-коричневі, квітки насичено рожеві з жовтим зівом, цвіте в червні-липні.
• Альба – карликова форма з білими квітками, які з в'яненням рожевіють;
• Variegata - витончена і морозостійка форма з дрібним листям, яскраво-рожевими квітками, зібраними в кисті;
• вейгела рожева (Weigela florida Bunge) - Форма з квітками рожево-кармінового відтінку зовні та блідо-рожевого, майже білого всередині;
• вейгела Вікторія (Weigela florida Victoria) – метровий кущ із червоно-коричневим листям, квітки багряного відтінку.

Вейгела гібридна (Weigela hybrida)

Має розлогу крону, цвіте рясно. У висоту сягає півтора метра.

• вейгела Брістоль Рубі – сорт, виведений у США 1941 року.Висота куща від 2,5 до 3 м, діаметр крони до 3,5 м. Листя яскраво-зеленого кольору. Рожеві квітки з червоно-рубіновим краєм, іноді з помаранчевою серединою. Вейгела Брістоль Рубі дуже швидко росте, зацвітає наприкінці червня;
• вейгела Ред Принц – компактний кущ також американської селекції заввишки півтора метра, крона розлога, гілки пониклі, квітки насичено червоного кольору виглядають контрастно на тлі яскраво-зеленого листя.

Вейгела Міддендорфа (Weigela middendorffiana)

Кущ заввишки 1-1,5 м, пагони висхідні, квітки великі (3-4 см), жовтого відтінку з помаранчевими цятками в зіві, одиночні або зібрані в малоквіткові суцвіття від 2 до 6 штук у кожному. Цвіте двічі за сезон.

Окрім цих популярних видів, їх різновидів та сортів у культурі вирощують ще вейгелу рясно квітучу, вейгелу приємну, ранню вейгелу, вейгелу японську, вейгелу садову, вейгелу Максимовича і вейгелу корейську.