Як прикопувати живці троянд

Господарочка – твоя порадниця у домашніх справах

Цікава інформація та поради про те, як поратись у помешканні, як доглядати за городом, як виростити красивий сад, та ще багато всього цікавого.

Розмноження троянд живцями – основні способи

Троянди – благородні квіти, які можна вирощувати на присадибній ділянці. Розмноження троянд живцями – нехитрий спосіб «клонування» рослин, що задовольняють квітникарів або декоративними якостями, або стійкістю до погодних випробувань місцевого клімату, або двома цими параметрами відразу. Причому спосіб по плечу навіть новачкам – нарізати стебла на окремі шматочки ми всі вміємо з дитинства. Щоб живці прижилися і в майбутньому тішили нас гарними бутонами, потрібно знати і дотримуватися кількох простеньких рекомендацій, що стосуються вибору посадкового матеріалу та способів його підготовки до посадки в ґрунт, та догляду. Про це ми і поговоримо у цій статті.

Загальні правила розмноження троянд живцями

Самостійно вирощувати троянди у себе на ділянці можна двома способами: щепленням або живцюванням. Найпростіший спосіб – це розмноження троянд живцями.

Проводити його краще у квітні-травні або в червні-липні, коли у маточних кущів забарвлюються бутони. Крім того і восени, під час обрізки рослин на зиму, теж можна зайнятися живцюванням троянд.

Варто сказати декілька слів про переваги цього способу розмноження перед щепленням. Отримані з його допомогою рослини не утворюють кореневої порослі, що значно спрощує догляд. У південних районах вони краще зимують, але навіть при вимерзанні надземної частини відновлюються із сплячих бруньок на коренях. Слід враховувати також і простоту отримання посадкового матеріалу. Адже таким чином можна розмножувати навіть троянди з букета.

А з недоліків є мабуть тільки один: в першу зиму вкорінені живці погано зимують. Це відбувається тому, що за одне літо живець не встигає наростити досить потужну кореневу систему. Тому першу зиму рослинам краще перезимувати в погребі.

Який потрібен ґрунт для живцювання троянд:

Ґрунт повинен бути легким, повітропроникним. Для цього використовується дернова і листова земля з домішками піску і доброго перегною.

Ідеальний склад насипного ґрунту: дернової землі – 2 частини, листового – 1 частина і піску – 1 частина. Зверху такого поживного ґрунту насипається промитий річковий пісок шаром 3-3,5 см, який є хорошим нейтральним середовищем, і забезпечує доступ повітря і вологи до основи живця, що сприяє швидкому утворенню коріння на нижньому зрізі живця.

Кращі строки для розмноження троянд зеленими живцями:

Червень – липень. Пагони можна використовувати для живцювання, коли на них починають розкриватися бутони.

Як готувати живці:

Зрізують пагін зі сформованими пазушними бруньками, готовими до зростання. З пагона нарізають живці з 2 – 3 відростками – бруньками на кожному. Верхній зріз роблять на 2 см вище бруньки, а нижній – безпосередньо під брунькою.

Щоб не травмувати тканини троянди, користуйтеся гостро відточеним інструментом. Нижні листя видаляють, а верхні вкорочують наполовину. Перед посадкою живець слід обробити ростовими речовинами, приготованими за інструкцією. Можна обійтися і без стимуляторів, але тоді результат буде дещо гіршим.

Процес живцювання: вибираємо стебло, нарізуємо його на частинки, видаляємо зайве листя, висаджуємо у ґрунт

Як висаджувати живці троянд:

Живці висаджують в ґрунт на глибину 1,5-2 см. Більш глибока посадка уповільнює вкорінення. Відстань в ряду 7-8 см, між рядками близько 8-10 см.

За яких умов відбувається вкорінення живців:

Дуже важливою умовою, що впливає на успіх розмноження троянд живцюванням, є режим утримання живців в парнику в перші 15-20 днів після посадки, тобто, до вкорінення. Живці повинні отримати необхідну кількість вологи, тепла і світла.

Полив ґрунту має бути помірним, так як занадто вологий ґрунт може викликати загнивання живців. Але в парнику необхідно підтримувати високу вологість повітря (80-90%), щоб на листках були постійно крапельки роси. Для цього, крім помірного поливу, живці троянд регулярно обприскують водою з пульвелізатора.

До початку вкорінення парники повинен бути прикритий, його відкривають тільки під час обприскування. Для того щоб уникнути опіків живців в спекотні сонячні дні іх можна злегка затінювати. Якщо ж повітря в парнику занадто перегріте, його провітрюють, але краще робити це в ранкові та вечірні години. Не слід відкривати парник під час сильних дощів, щоб не переволожити ґрунт.

При дотриманні всіх умов живці більшості сортів троянд вкорінюються на 70 – 90%, а у плетистих троянд – до 100%

Після того, як живці вкоренилися їх пересаджують в невеликі горщики діаметром 9-11 см в легку землю, що складається з 1/3 дернової, 1/3 листової землі і 1/3 річкового піску. Відразу ж після посадки, для кращого вкорінення рослин у горщиках їх виставляють в парник, вкопуючи горщики наполовину в ґрунт.

Кращі умови зберігання живців взимку:

Сухий провітрюваний підвал або льох з температурою 1-3 ° С і вологістю повітря 65-70%. Саджанці прикопують в похилому положенні в ящики з вологим піском.

Розмноження троянд живцями з букета

Розмноження троянд живцями з букета можна проводити двома способами.

Спосіб перший

У цьому випадку все робиться практично так само, як описано вище.

• Середню частину стебла троянди з букета розрізати на кусочки довжиною 12-15 см з двома – трьома бруньками. Нижній зріз на стеблі зробити під кутом 45 градусів на 1 см. нижче бруньки. Верхній зріз повинен бути прямий і не вище, ніж на половину сантиметра над брунькою.
• Нижній лист на живці видалити, верхні вкоротити до однієї третини. Шипи підрізати.
• Верхній зріз припекти марганцівкою або зеленкою.

Розмноження троянд живцями з букета

• Біля 12 годин потримати живці в соці алоє або у розчині ростових препаратів.
• Потім вмочити нижню частину живця троянди в порошок будь-якого з препаратів, які сприяють утворенню коріння.
• Висадити живець в підготовлений ґрунт. Поверхню ґрунту перед посадкою посипати піском, шаром 3 см. Садити живці на глибину півтора – два сантиметри.
• Полити, накрити пластиковими пляшками з відрізаним дном, шийкою вгору. Полив робити через горлечко пляшки.
• Якщо з’явиться бутон, його треба негайно видалити.

Таким чином можна спробувати розмножити троянди живцями з букета. Цей варіант дещо простіший, але й вкорінюються так не більше трьох живців з десяти.

Спосіб другий

При використання цього способу розмноження відсоток укорінення помітно вищий, але й мороки з ним дещо більше.

• Спочатку треба дочекатися коли з стебла подарованої троянди почнуть відростати зелені пагони і вже потім ці молоді пагони намагатися укоренити.
• Якщо подаровані квіти довго перебували в магазині, а у воду там додавали аспірин або інші препарати, щоб троянда довго протрималася, поки її не куплять, то такі живці для розмноження не годяться, вони гинуть на п’ятий день. Нижня частина рослини чорніє. Таку троянду краще відразу викинути – толку від неї не буде. І не варто живцювати троянду, у якої злегка зморщене стебло – вона теж найближчим часом загине.
• Бажане стебло троянди повинно бути темно-зеленим, гладким, в пазухах листків повинні бути видні бруньки, а листя повинні бути темно-зеленого кольору. Найпростіше розмножувати троянди, які подаровані на 8 березня. Вони не встигли залежатися на прилавку, та й навесні рослини краще вкорінюються.
• Квітку з такої троянди зрізають на короткій «ніжці» і ставлять у воду окремо. Гілочку, яка буде використовуватись для розмноження, для профілактики від шкідників, слід помити під теплою водою з господарським милом.
• Внизу потрібно зробити зріз дуже гострим ножем або бритвою. Потім слід поставити це стебло в стакан, а зверху надягнути прозорий поліетиленовий пакет. Пакет зав’язати так, щоб залишилася маленька дірочка для повітря і не створювалися тепличні умови для рослини. Стебло троянди слід поставити під лампу денного світла.
• Старе листя у троянди можуть обсипатися – це нормальне явище. Головне – їх потрібно вчасно видалити з пакета. Через деякий час з сплячих бруньок з’являться паростки. Листя на таких паростках спочатку червонуватого кольору, потім вони стають світло-жовтими, потім – світло-зеленими. Коли листя на пагоні стануть темно-зеленого кольору (як у батьківського листа) – стебло готове до живцювання.
• Тоді, бритвою слід зрізати живець зі стебла і поставити його у якусь пляшечку темного кольору (у темній посуді коріння швидше з’являться). Зверху також можна накинути невеликий поліетиленовий пакет, але не зав’язувати, а саме накинути. Також поставити живець під лампу денного світла.
• Як вже говорилось, процес розмноження троянди живцями з букету дуже тривалий, тільки через півтора – два місяці на кінці живця утворюється потовщення світлого кольору. Це утворився каллус, на якому згодом з’являться корені.
• Коли з’являться корені (не менше 1 см), живець слід висадити у горщик. Зверху також слід накинути поліетиленовий пакет, не зав’язуючи його. Через 2-3 тижні пакет можна зняти. Один раз на тиждень можна поливати рослину якимось препаратом для росту рослин.

Коли з’являться корені (не менше 1 см), живець слід висадити у горщик. Зверху також слід накинути поліетиленовий пакет, не зав’язуючи його.

Найкраще вкорінюються троянди з квітками темного кольору – червоні, бордові, темно рожеві. Найгірше вкорінюються троянди з квітками світлого кольору – білі, жовті, світло-оранжеві.

Вирощування троянди з живців під банкою

Є такий простий і доступний метод розмноження троянд живцями в саду під банкою.

• Живці готуються як зазвичай з двома – трьома міжвузлями, нижнє листя видаляються зовсім, а верхні коротають наполовину.
• Вибирайте місце в саду, де немає прямих сонячних променів. Зовсім в тіні не висаджуйте, так як троянда буде жити там під банкою до наступного року, а для розвитку їй все ж потрібне світло.
• Для успішного укорінення і вирощування живців потрібен легкий, повітропроникний ґрунт. При необхідності додайте в землю пісок і добре все перекопайте.
• Живці висаджуйте в землю під нахилом, заглиблюючи нижні бруньки. Під одну банку можна помістити два-три живця троянди. Добре полийте і накрийте живці трилітровою банкою.
• Тепер залишається поливати землю навколо банки, якщо немає дощів. Паростки з’являються приблизно через місяць, іноді раніше. Їх буде видно через прозоре скло.
• На зиму банку необхідно вкрити опалим листям або зрізаними однолітниками. Банку знімають тільки в наступному році, коли настає стабільне тепло, приблизно в кінці травня.

Вибирайте місце в саду, де немає прямих сонячних променів. Зовсім в тіні не висаджуйте, так як троянда буде жити там під банкою до наступного року, а для розвитку їй все ж потрібне світло.

Як бачите цей спосіб розмноження троянд живцями дуже простий і не витратний. Весь процес живцювання займає мало часу, а догляд зводиться тільки до поливу.

Якщо у ваших планах розмноження великої кількості троянд і у вас багато живців, то доцільніше зробити парник і проводити вкорінення живців парнику.

Живцювання домашньої троянди у вермикуліт

Кімнатні троянди легко розмножуються живцюванням. Дуже зручно вкорінювати живці мініатюрних троянд у вермикуліт, перліт або кокосовому волокні. Вкорінюються майже 100% живців при мінімальному догляді.

У пластиковому стаканчику робите дренажні отвори, наповнюєте його вермикулітом або перлітом, добре зволожуєте і встромляєте туди живець на глибину не більше 2 см. Накрийте стаканчик пакетом і поставте на вікно. Час від часу зволожуйте вермикуліт, але він зазвичай довго залишається вологим.

На фото ви бачите живці з відрослими корінцями. Ці живці були поставлені на вкорінення 3 – 4 тижні тому і ось тепер їх вже пора пересаджувати в горщик з ґрунтом.

Можна розмножувати троянди живцями ще простіше.

Що б позбавити себе від клопоту з пересадки вкорінених живців, відразу підготуйте горщик з ґрунтом, в ґрунті пальцем зробіть поглиблення і засипте туди вермикуліт або кокосове волокно. Застроміть туди живець, так щоб корінці, що з’являться могли прорости крізь вермикуліт і проникнути у ґрунт.

Молоду трояндочку не треба буде нікуди пересаджувати, вона відразу почне рости і розвиватися.

Живцювання троянд у воді

Крім вермикуліту і кокосового волокна, розмножувати троянди живцями можна і у воді. Укорінення у воді має одну цікаву особливість: налиту в перший раз кип’ячену воду не можна міняти, можна тільки підливати, в міру її зменшення в баночці, такої ж кип’яченої. Навіть якщо вона позеленіє, ні в якому разі не виливати!

Баночка повинна бути з темного скла. Як не дивно, живці таким чином відмінно вкорінюються!

Живцювання троянд у воді

Осіннє розмноження троянд живцями

У регіонах де літо спекотне і посушливе, живцювати троянди краще восени, під зиму. Коли будете обрізати троянди на зиму, приготуйте живці та прікопайте їх у саду до весни. Ранньою весною посадіть їх на постійне місце так, як це описано вище. Ще краще, якщо ви відразу увіткнете живці в землю. Накрийте їх обрізаними пластиковими пляшками, а на зиму укрийте бадиллям чи листям. Навесні вони майже всі вкорінятимуться.

Живцювання троянд у газеті (метод бурито)

Живці для цього методу слід брати довші та товщі, ніж при інших способах вкорінення, сантиметрів 20 в довжину, необхідно видалити всі листки.

Далі пов’язуємо живці в пучки, загортаємо їх у газету. Зволожуємо газету водою, але так щоб з газети не капало і поміщаємо згорток у пакет. Забуваємо на тиждень-два. Потім можна розгорнути перевірити живці. В залежності від сорту деякі утворюють за цей час каллус, а деякі навіть і коріння.

Живцювання троянд у газеті

Приблизно такого ж результату можна добитися якщо нижній зріз живця обгорнути вологою ватою і покласти живець в целофановий пакет. Стебло троянди починає «оживати» у вологому середовищі, при температурі 23 – 26 градусів, а для створення таких умов є багато варіантів.

Як бачите, живцювати троянди можна багатьма способами. Експериментуйте, пробуйте і обов’язково знайдете метод, який вам підходить найбільше.

Все про щеплення троянди на шипшину

Вирощування троянд у цілій низці регіонів нашої країни є не найпростішим заняттям. Причина полягає в тому, що згадані вище рослини дуже погано переносять зиму і взагалі холод як такий. Для покращення характеристик троянди та її пристосованості до клімату нашої країни часто потрібно прищепити троянду на шипшину. Даний спосіб є досить цікавим рішенням, яке доступне навіть для садівників-початківців. Спробуємо розібратися, як прищепити троянду на кущ шипшини, а також які плюси та мінуси має подібна методика.

1. Навіщо прищеплювати?
2. Окулювання
3. Копулювання
4. Щеплення з урахуванням терміну
5. Весною
6. Влітку
7. Взимку
8. Особливості догляду

Навіщо прищеплювати?

Щеплювати троянду потрібно на культури, які належать до її сімейства. А шипшина якраз такою рослиною і є, припадаючи трояндовим родичем. Саме тому щеплення на дикорослому кущі дає можливість отримання здорового саджанця.

Можна це робити і на кущах інших троянд, але варіант з шипшиною буде кращим з наступних причин:

• рослина добре протистоїть різноманітних захворювань;
• при правильно здійснюваному догляді та вчасно проведеній обрізці рослина віддає всі сили на розвиток та зростання нирки;
• шипшина добре переносить низькі температури;
• система коренів розгалужується, що дозволяє виробляти відразу кілька щеплень;
• можна на 1 кущ прищепити кілька троянд різних видів.

Крім того, шипшину можна зустріти скрізь. Якщо є необхідність, його можна посадити в саду і контролювати розростання за допомогою обрізки на регулярній основі. Щоправда, виникає проблема, коли шипшина формує поросль.

Але її, в принципі, можна вирішити, якщо перші кілька років після висадки на місце постійного перебування уважно оглядати кущ.

Окулювання

Тепер спробуємо розібратися, що таке окулювання та як правильно підготувати все для її проведення. Ця процедура передбачає пересадку «вічка» – нирки конкретної культури на підщепу . Як останні часто застосовують види, що відносяться до дикорослих. Зазвичай це шипшина зморшкувата або собача. Буває, що садівники здійснюють щеплення однієї троянди на іншу, особливо якщо остання не встигла відновитись після холодів. Головне, щоб там було живе коріння, а також прикоренева шийка.

Якщо торкатися теми основних вимог, щоб вдало все окулювати, то тут важливим фактором буде майстерність садівника, який проводитиме процедуру, а також правильний вибір підщепи та щепи.

У разі підщепи добре, коли застосовується власна підщепа з насіння шипшини, що росте в конкретній місцевості. Зазвичай на його вирощування йде кілька років. Сіянці будуть готові до щеплення, коли розмір їх шийки коренів складе 0,8-1 см, а кора, що сформувалася, буде легко відокремлюватися від деревини. Крім того, рослини, що будуть застосовуватися як підщепа і щеплення, повинні мати один і той же потенціал до зростання. Тобто неправильно буде на потужний і великий кущ підсаджувати нирку від міні-квітки, і навпаки.

Якщо говорити про щеплення, то нирку, яка буде використовуватися в якості нього, слід відрізати лише з добре дозрілого втечі товщиною не менше 6 міліметрів, що вже має кору високої щільності. Якщо спробувати зігнути таку втечу, то вона не гнутиметься, а почне ламатися. Вибирати нирку потрібно в залежності від того, коли відбуватиметься окулювання. Пересадку «сплячої» зазвичай проводять у літню пору, після закінчення цвітіння першої хвилі, з другої половини липня до середини серпня.

Якщо йдеться про процедуру восени, це потрібно робити за 20-21 день до заморозків чи лютому. Проростаючу слід щепити навесні – десь у середині весни.

Далі буде наведено покрокову інструкцію з окулювання. Для початку скажемо, що якщо вирішено провести процедуру навесні, то необхідно почекати, поки все добре прогріється, ймовірність заморозків стане майже нульовою, а процеси життєдіяльності у рослинах активізуються. У дощ та холод цю процедуру краще не робити.

Отже, сама процедура буде виглядати так.

• Спочатку потрібно підготувати живці щепи . Краще буде зрізати їх прямо в день проведення щеплення, вранці або після поливу, щоб рослини були насичені соком. Після зрізання пагонів необхідно відразу обгорнути їх вологою ганчіркою.
• Трохи відгрібаємо ґрунт від шийки коріння шипшини і обережно протираємо її сухою тканиною або злегка зволоженою від бруду.
• Знаходимо на ній місце з молодшою корою. Її відмінною рисою буде світло-бежевий колір. Тепер за допомогою ножа обережно робимо розріз у формі літери «Т», спочатку горизонтально, а потім вниз від центру надріз вертикального типу довжиною близько 20 міліметрів. Рукою ножа кору потрібно розсунути таким чином, щоб під нею можна було побачити камбій світлого кольору.
• Зрізаємо з середини черешка рослини-донора щиток з проростаючим «вічком». Зріз повинен бути неглибоким настільки, щоб не торкатися деревини, у напрямку втечного росту, стартуючи на 15-20 міліметрів нижче від обраної нирки і завершуючи на 15-20 мм вище.
• Низ щитка потрібно загострити, зробивши його довжиною 5-7 мм. По можливості не рекомендується торкатися поверхні зрізу.
• Вставляємо щиток під кору в розріз вертикального типу, що знаходиться на подвійній шийці, і всуваємо його до упору вниз. Верхню область зрізаємо чітко за надрізом горизонтального типу.
• Міцно, але не перетискаючи, фіксуємо щиток стрічкою для обв'язування, обмотуючи зверху донизу та обминаючи нирку. Кінчики стрічки під прищепним місцем кріпляться простим вузликом, що легко розв'язати, коли настане час.
• Підгортаємо за допомогою торфу, а потім накриваємо кущ плівкою з поліетилену або пластиковою тарою. Можна взяти для цього заздалегідь обрізану 5-літрову пляшку.
• Тепер залишається кілька тижнів поливати та провітрювати, після чого провести оцінку отриманого результату.

Копулювання

Буває так, що окулювання у ряді випадків немає можливості провести, або її ефективність виявиться мінімальною. Тоді як альтернативу можна зробити копулювання, тобто щеплення живцем. Її здійснюють зазвичай влітку, застосовуючи як щеп зелені, трохи здерев'янілі живці довжиною до пари міжвузлів.

Існують такі способи копулювання:

• проста;
• покращена;
• у виріз чи розщеп;
• за кору.

Проста підійде для троянд, коли підщепа і щеплення характеризуються однією і тією ж товщиною або перший більше другого. Одночасно з цим стебловий діаметр рослини-донора має бути не менше 0,75 сантиметра. Краще віддавати перевагу сильним і міцним пагонам, що відрізняються визрілою деревиною і парою-трійкою розвинених нирок, що перебувають у стані спокою .

Як на живці сортової троянди, так і на шипшині потрібно зробити зріз косого типу, довжина якого становитиме 2,5 сантиметри. Він має бути максимально рівним і міцним, щоб тканини рослин добре з'єдналися. Потрібно стежити, щоб щеплення нирки знизу була якраз навпроти центральної області зрізу.

Поліпшений метод відрізняється від наявності додаткових надрізів, що дозволяє зробити спеціальні «язички» на зрізах обох рослин.

Це вимагає навичок і правильних розрахунків, але дозволяє отримати найкращий результат, адже прилягання шарів камбію при поєднанні живців тут буде точнішим і суттєвішим. Рослини добре притискають одна до одної, міцно перев'язують, але пов'язку накладають нещільно, залишаючи просвіти між витками. Область стику і верхній череневий зріз щепи потрібно намазати попередньо нагрітим садовим варом, щоб уникнути обвітрювання та попадання на відкриті місця деревини бактерій.

Інші методики зазвичай використовують, коли підщепа набагато товщі живців щепи. Шипшину підрізають під 90-градусним кутом, а потім у верхній частині пенька виробляють прямий надріз посередині або вертикальний виріз у формі клина збоку довжиною близько 2,5 см. Якщо від підщепи відмінно відокремлюється кора, то її легко надсікти або просто відсунути. З черешка культури потрібно повністю прибрати листки, або обрізати їх до половини. Знизу проводиться косий поздовжній зріз або надається йому форма клину. Важливо буде, щоби при поєднанні рослин їх шари камбію добре прилягали по повній довжині зрізів.

Щеплення з урахуванням терміну

Слід сказати про щеплення троянд з урахуванням пори року. Зазвичай, за цим критерієм прищеплюють троянди на штамб. Штамбову троянду легко впізнати по красивій і пишній кроні, яка утримується саме штамбом. Це культурна рослина, яка у дикій природі не зустрічається. Окулювати плетисту троянду можна як і звичайну.

Перед початком щеплення підщепу чистять від землі, миють, підсушують і роблять обріз Т-подібної форми. Далі з троянди забирають трохи вічка, можна навіть без щитка кори. На підщепі проводиться зріз, і, не прибираючи ніж, краї кори рухаються ним, після чого заповнюють ниркою, а точніше її щитком. Якщо вона не проходить за розмірами, її роблять менше, прибираючи бічні області щитка.

Після того як вічко поміщають у надріз, кору потрібно зав'язати максимально туго. Довжина має бути 19-20 сантиметрів, а ширина – 1 сантиметр. Це дозволить зробити контакт штамба та щитка максимальним. Після 15-30 діб можна буде говорити про результативність щеплення, адже нирка має набухнути, а листок відпасти. Якщо спроба не вийшла, то нирка побуріє чи засохне.

Але тут буде важлива пора року, коли проводиться дана процедура. Розглянемо особливості цього процесу навесні, влітку та взимку.

Весною

При окулюванні навесні використовують зрілі бруньки, що перезимували в холодному місці і вже готові прорости. Подібну процедуру називають окуліровкою з очком, що проростає. Зазвичай тут застосовують пагони, що були заготовлені ще восени. Іноді є можливість брати матеріал із куща, який перезимував. Живці потрібно оглянути щодо наявності хвороб або гнилі.

Весняне окулювання роблять за загальним принципом дій. Після її закінчення підщепу потрібно обрізати. Висота зрізу повинна становити третину від черешкової довжини. Показником успішності процедури буде проростання вічка. Якщо цього немає, то влітку, десь у липні, потрібно буде зробити ще одну спробу. Якщо щеплення зроблено навесні, то обв'язування потрібно залишати на рік.

Щоб не було перетяжок і псування кори, краще віддати перевагу еластичним матеріалам.

Влітку

Літнє окулювання називається щепленням зі сплячим оком. Причина – нирка сформувалася у новому році. Якщо щеплення з підщепою прижилися, то нормальний розвиток і зростання будуть можливі лише з наступної весни, тобто після зимівлі. Зі щитка потрібно буде видалити платівку листка, зберігаючи черешок. Він буде показником того, прижилося щеплення чи ні. Після 1,5-2 тижнів стан рослини потрібно перевірити. При дотику він повинен відпасти, а вічко має бути зеленого кольору. Це буде показником того, що щеплення троянди відбулося. В іншому випадку процедуру потрібно повторити.

Щеплення не можна заморозити, тому перед настанням холодів рослина має бути замульчована і прихована. Мульча має бути матеріалом, що відмінно зберігає тепло. Найкраще буде використовувати тирсу або торф. Крім того, рослина має бути захищена від гризунів.

Навесні рослина повинна бути звільнена від зайвого ґрунту, інакше є ризик її загнивання. Обв'язку прибирають, щоб не було стяжок. Рослина обрізається на висоті 10 мм над місцем щеплення. Це дозволить активувати зростання та розвиток нової нирки. Потім троянду знову підгортають, роблячи насип побільше.

Взимку

Окулювання взимку зазвичай проводиться у січні чи лютому. У грудні її не роблять через нестачу денного світла. При підборі підщепи краще використовувати молоду шипшину, що була заготовлена з осені. Їх садять у ємності з дерном і ставлять у підвал чи інше сухе та прохолодне місце. Підщепа повинна мати рівну шийку коренів з товщиною не менше 10 мм. Зимове щеплення троянди слід проводити приблизно через місяць після приміщення підщепи в тепло.

За 14 днів до щеплення температуру в кімнаті потрібно розпочати поступово збільшувати і наприкінці довести до +18 градусів. Якщо вона буде вищою, то може почати формуватися гнилизна. Через кілька днів шипшина почне рух соку, і з'являться свіжі пагони. При зрізі кора легко відійде, що буде важливим при здійсненні щеплення.

Особливості догляду

Тепер скажемо кілька слів про те, як доглядати за щепленою трояндою. Подальше вирощування має здійснюватися, виходячи з того, що після проведення процедури протягом місяця не можна розмотувати плівку. Також потрібно поливати кущ на регулярній основі. Після того, як зазначений термін пройшов, слід акуратно зняти плівку та оглянути місце, де було здійснено щеплення. Якщо нирка має зелений колір, то все гаразд.

Але тут потрібно додати, що в залежності від часу здійснення окулювання догляд може відрізнятися.

• Якщо окулювання проводилося взимку, плівку не слід знімати до середини весни. Потім можна розпочати акуратно розкривати кореневий механізм та звільняти місце щеплення.
• При щепленні матеріалу навесні слід потурбуватися про якісне утеплення кореневого механізму шипшини. Якщо погода буде теплою, приблизно через 21 день плівку можна прибирати.
• Для нирок, що щепилися в кінці літа або восени, краще залишити плівку до весни, адже молоді пагони досить слабкі і можуть не пережити різкого зниження температури.

Після того, як все прижилося, важливо буде зробити правильну пересадку молодого куща. Пересадження на постійне місце вирощування слід здійснювати лише після того, як молоді пагони виростуть приблизно на 150 міліметрів. Потрібно брати до уваги, що місце щеплення вкрай слабке, і якщо неправильно з ним поводитися, воно швидко отримує пошкодження.