Як проходить огляд епілептологу

Діагноз – «Епілепсія»

З огляду на велику кількість захворювань людини, що характеризуються розвитком повторних судом, діагностика епілепсії являє собою непросте завдання, впоратися з яким можливо лише грамотному лікарю – невропатологу або епілептологу.

Зміст

• Опитування – основа діагнозу «Епілепсія»
• Неврологічний огляд
• Аналізи крові
• Електроенцефалографія (ЕЕГ)
• Комп'ютерна томографія (КТ) при епілепсії
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) голови при епілепсії
• Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

Опитування – основа діагнозу «Епілепсія»

Основне завдання діагностики хворих із судомним синдромом полягає у підтвердженні факту наявності епілепсії та якомога точнішому визначенні різновиду захворювання. Чим точніше поставлений діагноз, тим швидше лікар підбере лікування, здатне контролювати саме той різновид судомних нападів, які є у конкретного хворого.

А оскільки судомні напади досить рідко розвиваються на прийомі у лікаря, основним джерелом інформації про судоми стає сам хворий, його родичі, близькі люди та інші свідки, які були присутні при розвитку нападу. Дуже важливо точно розповісти про всі відчуття, події та зміни, які передують нападу судом, детально, від початку до кінця, описати сам судомний припадок та його наслідки [1].

Крім того, лікар обов'язково запитає про сімейну історію судомних захворювань, тому потрібно дізнатися або згадати заздалегідь про всіх близьких родичів з діагнозом «Епілепсія» або із судомними припадками. На прийом до лікаря необхідно принести всі наявні документи і записи медичного характеру, а також упаковки від усіх лікарських препаратів, які хворий прийняв.

Неврологічний огляд

Після опитування пацієнта та особи, яка його супроводжує, лікар проведе загальний і неврологічний огляд. Результати загального огляду дозволяють виявити причини судом, не пов'язані з епілепсією (наприклад, висока температура тіла у дитини). Неврологічний огляд спрямований на пошук ознак ураження нервової системи. Під час такого спеціального огляду лікар перевіряє рівень свідомості хворого, оцінює його поведінку, чутливість, рухові, мовні та психічні функції [1].

Аналізи крові

На даний час немає аналізів крові, які давали б можливість поставити діагноз «Епілепсія». Однак аналіз крові може бути корисний як джерело додаткової інформації. Наприклад, за допомогою аналізу крові можна виявити інфекції, генетичні захворювання та деякі інші порушення і стани, які можуть стати причиною судомних нападів [1].

Електроенцефалографія (ЕЕГ)

Електроенцефалографія (ЕЕГ) – це найпоширеніше обстеження, яке призначається хворим з підозрою на епілепсію. Суть цього обстеження полягає в реєстрації електричної активності головного мозку пацієнта з метою виявлення сигналів, що виходять за межі норми. Для виконання ЕЕГ лікар або медсестра прикріплюють до шкіри голови хворого спеціальні датчики (електроди), які потім під'єднують до апарата, що записує електричні імпульси. По ходу реєстрації імпульсів апарат малює хвилі або криві (зазвичай на екрані комп'ютера), які потім розшифровує лікар-невролог.

У хворих на епілепсію хвилі мозкової активності практично завжди відрізняються від норми, і такі порушення зберігаються навіть за відсутності судомного нападу. Реєстрація звичайної (рутинної) ЕЕГ займає 20-40 хвилин. Тривалість обстеження збільшується, якщо лікар вирішує отримати ЕЕГ сну при епілепсії, тобто реєструвати активність мозку і під час сну пацієнта, або якщо проводиться тривала реєстрація ЕЕГ (ЕЕГ-моніторинг при епілепсії). Однак такі тимчасові витрати повністю себе виправдовують, оскільки ретельний аналіз результатів ЕЕГ дозволяє діагностувати епілепсію, відрізнити її від інших захворювань, що мають перебіг із судомним синдромом, а також визначити різновид судомних нападів [2].

Особливим різновидом ЕЕГ є деприваційна ЕЕГ, тобто ЕЕГ, яка проводиться у пацієнта після тривалого неспання або дуже раннього пробудження. Цей метод обстеження застосовується в разі, якщо звичайна ЕЕГ неінформативна або показує неоднозначні результати. Тривала відсутність сну підвищує судомну активність головного мозку і дозволяє лікарю отримати чіткіші й відповідніші для діагностики зміни на ЕЕГ.

Опис ЕЕГ при епілепсії формулює невролог або епілептолог. До ознак ЕЕГ при епілепсії відносяться [2]:

• спайк (або пік);
• множинний спайк (або поліспайк);
• гостра хвиля;
• комплекс «гостра хвиля – повільна хвиля»;
• комплекс «пік – повільна хвиля»;
• комплекс «поліспайк – повільна хвиля».

Комп'ютерна томографія (КТ) при епілепсії

Цей метод обстеження використовується для виключення вторинної епілепсії, тобто судомних нападів, викликаних наявністю травми або структурного захворювання головного мозку. За допомогою комп'ютерної томографії головного мозку лікар може виключити такі захворювання як пухлини, кісти, аневризми мозку, наслідки перенесених травм, а також тяжку ішемію або крововилив у мозок [1].

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) голови при епілепсії

Цей метод обстеження використовується з тією ж метою, що і комп'ютерна томографія. Основна відмінність полягає в тому, що при комп'ютерній томографії для отримання зображення головного мозку використовують рентгенівські промені, а при магнітно-резонансній томографії – магнітне поле та радіохвилі.

Крім того, лікар може призначити особливий різновид МРТ – функціональну МРТ. Цей метод дає можливість вимірювати рівень кровотоку в різних відділах головного мозку під час їх роботи. Це дозволяє точно визначити розташування важливих ділянок головного мозку, наприклад, центрів мови і руху, перед хірургічним лікуванням епілепсії [1].

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

Цей метод також використовується для отримання зображень головного мозку. При виконанні ПЕТ хворому до вени вводять невелику кількість контрастної речовини, що містить невелику дозу радіації, яка потім з потоком крові потрапляє до судин мозку. В результаті лікар може побачити активні ділянки мозку і виявити існуючі порушення.

Джерела

1. Epilepsy: Diagnosis. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/epi.
2. Родригес В. Л. ЭЭГ паттерны в клинической эпилептологии. 2004. http://tredex-company.com/ru/eeg-patterny-v-klinic.

Які профілактичні медичні огляди варто проходити у 25, 45, 65 років та пізніше? Гід по скринінгах

Наталя Горбачевська, директорка джазового фестивалю Leopolis Jazz Fest
У моєму житті свідомий профілактичний медогляд трапився випадково, коли від перевтоми я втратила свідомість, готуючи молоко для наймолодшої доньки. Після медогляду я переконала батьків терміново пройти цю процедуру. Ці спонтанні візити до лікарів врятували їм життя ─ і мама, і тато потрапили на термінові операції.

Звичайно, я зацікавилась, що саме потрібно перевіряти у 18, 40, 50, 70 років. А потім задумалась, чому у нас сформована культура літнього та зимового відпочинку, а культури профілактичного медогляду нема. Тепер у розкладі моєї сім’ї кожного вересня стоїть медогляд.

Що важливо розуміти про скринінги

Рекомендації щодо профілактичних обстежень доволі орієнтовні.

Базуючись на стані здоров'я конкретної людини, її спадковості та стилю життя, лікар може скласти зовсім інший графік оглядів.

Рекомендації щодо деяких скринінгових обстежень можуть змінюватись, тому що з'являються нові дослідження, які доводять доцільність чи недоцільність того чи іншого профілактичного огляду.

Занадто часті профілактичні огляди можуть також нашкодити, оскільки є ризик такого явища як гіпердіагностика. Це ситуація, коли людині ставлять діагноз, якого насправді в неї немає.

Отож, якщо ви вважаєте, що вам варто частіше перевірятись на якийсь медичний стан, не призначайте огляд собі самостійно – завжди консультуйтесь зі своїм лікарем.

Де мені пройти всі ці скринінги?

На більшість цих скринінгів вас може скерувати ваш сімейний лікар.

Але , для того, щоб у гінеколога пройти пап-тест та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ), який може бути причиною певних видів раку, вам не потрібно отримувати у сімейного лікаря електронне звернення. Ви можете самостійно звернутись до гінеколога.

Проте, як стверджує сімейна лікарка Анастасія Ходан, не всі скринінги є доступними та обов'язковими в Україні.

Наприклад, КТ-легень – доволі дороговартісна процедура і без специфічних симптомів її можуть і не призначити.

Вік 18 – 39 років

В цьому віці варто регулярно перевіряти такі показники:

✔️ Артеріальний тиск (АТ)

Так-так, жарти про тонометр можуть бути актуальні навіть в такому молодому віці.

За даними Національної медичної бібліотеки США, артеріальний тиск з 18 років варто перевіряти хоча б раз на 2 роки.

Якщо верхні позначки тонометра 120-139, а нижні – 80-89 – то перевірку варто робити частіше, а саме – раз на рік, тому що ці позначки вважаються такими, що на межі норми і потребують ретельнішого спостереження.

Якщо ж верхні показники тонометра – 130 та вище, а нижчі – 80 та вище – вам варто порадитись з лікарем, як саме варто знижувати артеріальний тиск.

Кардіолог каже, що вимірювати тиск потрібно обов’язково і в деяких випадках – щоденно, коли є скарги на дискомфорт в області серця або грудини, головний біль, запаморочення, шум у вухах, почервоніння шкіри обличчя та порушення зору.

" Чи варто приймати ліки для зниження тиску в молодому віці – вирішує лише лікар, оглянувши пацієнта, провівши додаткові методи обстеження та з’ясувавши, яка саме причина підйому АТ.

Можливо, буде достатньо просто зміни способу життя.

Я б радила також епізодично перевіряти тиск, якщо в родичів є генетична схильність до високого артеріального тиску ", – каже кардіолог.

Вона додає, що підвищення тиску навіть у віці до 25 років може виникати за таких причин:

• генетична схильність, може проявлятися з молодого віку;
• внаслідок супутньої патології, коли підвищення АТ є лише симптомом, а не основним захворюванням;
• внаслідок реакції нервової системи, зазвичай це психоемоційне збудження;
• можливо недосипання, надмірний прийом кави, паління тощо.

✔️ Загальний аналіз крові

Сімейна лікарка Марина Сікорська радить здавати загальний аналіз крові раз на рік, в першу чергу це необхідно для контролю анемії.

Ця порада загальна для всіх вікових груп, а також для чоловіків та жінок.

✔️ Перевірка рівня холестерину

Чоловікам радять починати перевірку вже – з 35 років. А жінкам у віковій групі 18-39 цього робити поки не радять.

Якщо ж в самопочутті та житті сталися певні зміни, наприклад, набір ваги чи зміна раціону, то перевірити холестерин варто раніше.

Якщо чоловік чи жінка мають ризики коронарної хвороби серця – то перевірку холестерину варто починати вже у 20 років.

Як пояснює Ілона Бегларян, під ризиками розуміють спадкову гіперхолестеринемію (генетичну схильність до підвищення холестерину), випадки раптової серцевої смерті в родині, перенесені запальні захворювання серця, наприклад, міокардити та перикардити.

✔️ Перевірка на діабет

Перевіритись на діабет навіть в юному віці варто якщо:

• ваш тиск вище, ніж 130/80;
• ваш індекс маси тіла (ІМТ) вище позначки 25. Індекс маси тіла розраховується шляхом ділення маси тіла (у кілограмах) на квадрат росту (у метрах квадратних). Наприклад, визначимо індекс маси тіла для людини, яка важить 65 кг при зрості 170 см. ІМТ = 65 / 1,7×1,7 = 22,5. Це ІМТ в діапазоні норми. Детальніше про це ми писали в матеріалі про 12 міфів харчування ;
• у вашій родині є випадки захворюваності на діабет та серцеві захворювання;
• у вас є зайва вага і ви плануєте вагітність.

Під перевіркою на діабет мається на увазі аналіз на показники глюкози натщесерце.

Ендокринолог Марія Черенько додає, що здавати глюкозу щорічно навіть в такому молодому віці може бути "хорошим тоном" і допоможе вчасно виявити якісь порушення.

✔️ Перевірка на інфекційні захворювання

Існують рекомендації перевірятись на ВІЛ та гепатит С.

Сімейна лікарка Марина Сікорська радить робити такі перевірки хоча б раз на рік під час відвідування сімейного лікаря.

" Проте, якщо у вас був незахищений секс, операція, переливання крові – то перевірку варто пройти позапланово ", – пояснює лікарка.

Також, враховуючи стиль життя, вам можуть порадити пройти перевірку на інші захворювання, які передаються статевим шляхом.

Ці рекомендації загальні для всіх вікових груп та статей.

✔️ Перевірка на рак шкіри, наприклад, меланому

Як пояснює лікар-дерматолог Андрій Черновол , огляд шкіри на наявність меланоми варто проходити один раз на 6-12 місяців.

Мінімум – щорічно перед літнім сезоном.

Проте лікар може порадити робити такі скринінги частіше, якщо:

• в родині були випадки раку шкіри;
• у вас світла шкіра та волосся й ви маєте ластовиння, швидко згораєте на сонці;
• на тілі багато родимок (понад 50 елементів);
• ви багато часу проводите на сонці, користуєтесь солярієм;
• ви травмували родимку.

Важливо : сама по собі травма родимки не призводить до раку шкіри. Але часто травматизація родимок стається через те, що родимка починає змінюватись та зростати, а це вже є показанням до негайного візиту до дерматолога.

Ці рекомендації загальні для всіх вікових груп.

✔️ Гінекологічні/урологічні огляди

Під час гінекологічного огляду важливо провести тест на рак шийки матки (пап-тест).

Цей тест досліджує клітини, які вистилають канал шийки матки й виявляє, чи немає серед цих клітин – ракових.

Проте, як зауважує гінеколог Олена Павлова, бувають випадки, коли проводити тест варто щороку або навіть частіше.

" Якщо жінка рано почала вести статеве життя, часто змінює партнерів, має імунодефіцит, а в родині у жінок є онкологічні захворювання жіночих статевих органів, то тоді ризики вищі і огляд у лікаря-гінеколога варто проводити частіше ", – пояснює вона.

Олена Павлова перераховує, що окрім ризику шийки матки на огляді лікар може виявити такі проблеми:

• інфекційні захворювання, які передаються статевим шляхом;
• опущення стінок піхви, це можливо і в юному віці, якщо молода жінка професійно займається спортом чи вже народжувала;
• онкопатології вагіни та вульви.

Якщо вам вже є 30 років, то варто продовжувати кожні три роки проводити пап-тест або можете пройти тест на наявність вірусу папіломи людини (ВПЛ), деякі штами якого також можуть спричиняти рак шийки матки.

Якщо тест на ВПЛ негативний, ви можете повторити його через 5 років .

У разі високих ризиків варто робити обидва тести.

✔️ Мамологічні огляди

Здебільшого мамографію проводять жінкам починаючи з 40 років.

Однак, як пояснює мамолог Євгеній Костюченко, приблизно 5% випадків раку молочної залози стаються у віці до 40 років.

"До мамолога варто звертатись при появі будь-яких скарг (ущільнення, виділення із сосків, асиметрія грудних залоз та будь-які інші нові зміни, чого раніше не було).

Окрему групу становлять жінки молодого віку з високим ризиком розвитку раку молочної залози. Це в першу чергу носії спадкових мутацій (BRCA1/2, ATM, PALB2, CHEK2, TP53 та ін), жінки з обтяженим сімейним анамнезом, які не проходили генетичне тестування, пацієнти, які мали променеву терапію на грудну клітку (наприклад, з приводу лімфоми).

У цих випадках необхідно щороку з 30 до 35 років проходити огляд мамолога, МРТ та УЗД грудних залоз, а з 35 ще й мамографію", – пояснює лікар.

✔️ Стоматологічні огляди

До дантиста варто навідуватись 1-2 рази на рік для оглядів та професійної чистки зубів.

На огляді стоматолог може повідомити, чи треба проводити огляди частіше.

Ці рекомендації загальні для обох статей.

✔️ Офтальмологічні огляди

Якщо ви маєте діабет, то звертатись до офтальмолога варто хоча б раз на рік.

✔️ Гастроентерологічні огляди

Загалом специфічних міжнародних рекомендацій щодо гастроентерологічних скринінгів немає.

Проте гастроентеролог Євгенія Белінська радить щорічно проходити УЗД органів черевної порожнини, біохімічний аналіз крові та печінкові проби.

Загалом ці рекомендації стосуються всіх вікових груп, але можуть бути індивідуальні відмінності.

✔️ Перевірка щитоподібної залози

Відповідно до міжнародних рекомендацій перевіряти тиреотропний гормон (ТТГ), який може вказати на розлади щитоподібної залози варто лише вагітним.

Але українці, з нашою історією Чорнобиля, можуть отримати від ендокринологів трохи відмінні рекомендації.

" В Україні, враховуючи історію, раніше рекомендували щороку проходити УЗД щитоподібної залози тим, хто народився у 1970-1986 роках.

Проте ризики по йод-індукованому раку щитоподібної залози (раку, що спричинює радіоактивний йод) наразі значно знизились.

Для України я б радила проводити УЗД щитоподібної залози один раз на декілька років. Перевірку показників ТТГ – 1-2 роки з підліткового віку" , – каже Марія Черенько.

Ендокринолог також радить, починаючи з 20-річного віку, хоча б раз на декілька років, перевіряти рівень кальцію в крові для того, щоб вчасно визначити такий розлад як гіперпаратиреоз (захворювання, що виникає внаслідок підвищення секреції паратгормону паращитовидними залозами. Паратгормон посилює виділення фосфору з сечею, що призводить й до втрати кальцію).

" У світі аналізи на калій, натрій і кальцій – обов'язковий регулярний чекап.

В Україні про це часто забувають ", – каже вона.

Вік 40 – 64 роки

У цьому віці деякі огляди, які були описані для віку 18-39 років, варто робити частіше, також підключаються додаткові скринінги.

Для жінок:

☑️ Мамологічні огляди

Якщо в родині є випадки раку грудей, лікар може порадити проходити мамографію щорічно, починаючи з віку 40 років або навіть раніше.

☑️ Гінекологічні огляди

Пап-тест та тест на вірус папіломи людини рекомендують проходити кожні 5 років, включно до 65.

Для чоловіків:

☑️ Огляд в уролога

Наразі за рекомендаціями МОЗ, починаючи з 40 років, чоловікам варто проходити щорічний огляд в уролога.

Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (простат-специфічний антиген), що допоможе визначити рак простати або інші проблеми з простатою.

Але цей тест не є рутинним. Його призначення вирішується індивідуально, оскільки його користь у виявленні раку - суперечлива.

Для всіх:

☑️ Перевірка на холестерин

Починаючи з віку 45 років, жінкам варто раз на 5 років перевіряти показники холестерину.

☑️ Офтальмологічні огляди

Починаючи з 40 років і до 54 років відвідувати офтальмолога кожні 2-4 роки.

Якщо у вас діабет офтальмолога варто відвідувати щороку.

Ці рекомендації загальні і для чоловіків, і для жінок.

☑️ Стоматологічні огляди

Тут рекомендації не змінюються.

До дантиста варто навідуватись 1-2 рази на рік для оглядів та професійної чистки зубів.

На огляді стоматолог може повідомити, чи треба проводити огляди частіше.

Ці рекомендації загальні для обох статей.

☑️ Скринінг на остеопороз

Жінкам віком 50 років , які вже мали переломи кісток варто проходити тест на мінеральну щільність кісток або денситометрію (DEXA SCAN).

Пройти такий тест можна у приватних клініках або за направленням сімейного лікаря в Інституті ортопедії.

☑️ Артеріальний тиск

За наявності скарг та вже виявленого високого тиску – частіше, можливо, навіть щодня.

☑️ Проктологічні огляди

До 45 років огляд у проктолога – лише за наявності скарг.

Як пояснює проктолог Дмитро Шамрай , такими скаргами в першу чергу є поява крові в калі:

"Це може бути навіть пару крапель в унітазі чи на туалетному папері. Тоді в будь-якому віці варто звернутися до лікаря".

Проте, починаючи з віку 50 років , варто проходити колоноскопію або скринінг на рак прямої кишки (колоректальний рак).

Як пояснює проктолог Дмитро Шамрай, якщо колоноскопія не виявила поліпи та вогнища запалення, повторити її варто через 5-7 років (деякі рекомендації кажуть про 10 років).

"Якщо людина не хоче здавати колоноскопію, то кожні 2 роки можна здавати кал на приховану кров.

При чому для точності результату, варто робити два тести з інтервалом 2 тижні.

Але якщо тест на приховану кров буде позитивним, то проходження колоноскопії тим паче обов'язкове" , – пояснює лікар.

☑️ Перевірка на діабет

Якщо ваш індекс маси тіла вище 25 та/або високий артеріальний тиск – то лікар може порадити частіші огляди.

☑️ Перевірка щитоподібної залози

Окрім перевірки гормону ТТГ, ендокринолог Марія Черенько радить щороку, починаючи з віку 40-45 років перевіряти кальцій, особливо жінкам, оскільки у 10-15% жінкам такого віку діагностують гіперпаратиреоз.

Чоловіки не так часто мають такий стан, тому можуть перевіряти кальцій рідше.

Вік 65+

✔️ Мамологічний огляд

✔️ Гінекологічний огляд

Якщо вам 65-70 років і за останні 10 років ви мали 3 негативних пап-тести, то ви можете припинити робити такий тест.

Як додає Євгеній Костюченко, до 80% раку грудей виявляють після 50 років. Тому варто обговорити з лікарем доцільність щорічного огляду.

✔️ Огляд в уролога

Огляд в уролога – щорічний.

Якщо у вас є діабет, зайва вага, високий артеріальний тиск, то лікар може порадити здавати аналіз на показники холестерину частіше.

✔️ Перевірка на діабет

Після 65 років перевірятись на діабет також варто кожні три роки.

Якщо ви з групи ризику, лікар може порадити більш регулярні скринінги, але це визначається індивідуально.

✔️ Артеріальний тиск

До 65 років і чоловікам, і жінкам варто перевіряти тиск хоча б раз на два роки.

Але як зазначала кардіолог, вимірювати тиск потрібно обов’язково при таких симптомах як дискомфорт в ділянці серця або грудини, головний біль, запаморочення, шум у вухах, почервоніння шкіри обличчя та порушення зору.

Важливо розуміти, що профілактична перевірка тиску у людини, яка немає скарг, направлена на те, щоб вчасно виявити проблему. Тому ця перевірка не робиться часто.

Але якщо є скарги, які можуть вказувати на високий тиск або у людини вже є високий тиск, то перевірки лікар порадить набагато частіше, навіть – щодня.

✔️ Проктологічні огляди

Кожні 10 років або частіше, якщо ризики раку підвищенні. Частоту скринінгу варто вирішвати зі своїм лікарем.

✔️ Офтальмологічні огляди

Якщо ви вже маєте проблеми з зором, профілактично звертатись до офтальмолога варто кожні 1-2 роки або частіше, якщо лікар вважає це за потрібне й у вас є ризик розвитку глаукоми.

Якщо ви вже маєте діабет, то звертатись до офтальмолога варто хоча б раз на рік.

✔️ Перевірка слуху

Перевіряти слух радять лише якщо ви помітили його погіршення.

✔️ Стоматологічні огляди

Рекомендації не змінюються: навідуватись до дантиста 1-2 рази на рік, якщо йдеться про профілактику.

✔️ Скринінг на рак легенів

Починаючи з 55 років, вам можуть порадити проходити щорічний скринінг на рак легенів.

Для цього вам проведуть комп'ютерну томографію.

Це й скринінг вам порадять якщо:

• раніше ви курили по 30 цигарок в день;
• ви продовжуєте курити;
• ви кинули курити менше 15 років тому.

✔️ Скринінг на остеопороз

Наталія Бушковська , спеціально для УП.Життя

Що передбачає законопроєкт про легалізацію канабісу в Україні

ООН виключила канабіс зі списку найнебезпечніших наркотиків

Медичного канабісу потребують 2 мільйони людей

Як впливає марихуана, чи викликає трава залежність та чому канабіс варто легалізувати в Україні

Табуйовані коноплі. Як підживлюються міфи про канабіс в Україні

Українські вчені долучилися до заклику дозволити канабіс для науки

Епілептолог

Епілептолог — це фахівець з діагностики та лікування епілепсії й реабілітації епілептичних хворих. Епілептолог у Києві — це лікар-невролог, який прицільно вивчає функціональне порушення головного мозку, що приводять до виникнення эпі-нападів. Як правило, пацієнти направляються на консультацію епілептолога для уточнення діагнозу, проведення лікування й диспансерного спостереження. У ході первинної консультації епілептолог докладно опитує й обстежує пацієнта, додатково призначає інструментальні обстеження.

Коли звертаються до Епілептолога?

До епілептолога направляють інші фахівці з появою наступних симптомів:

• раптові напади, супроводжувані судорожними посмикуваннями;
• неодноразова раптова втрата свідомості, без судорожного компонента;
• відчуття тимчасового «відключення» від оточуючої дійсності.

Що відбувається на прийомі епілептолога?

Лікар ознайомиться з наявними даними обстежень, розпитає про характер нападів, їх тривалість, час виникнення, поцікавиться захворюваннями, перенесеними протягом життя, спадковими схильностями, способом життя. Проведе огляд. Призначить додаткове обстеження, лікування, дасть рекомендація зі способу життя.

Які додаткові обстеження може призначити епілептолог?

• Електроенцефалографія (ЕЕГ).
• Ехоенцефалографія (ЕхоЕГ).
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку.
• Консультація профільних фахівців

Основною ознакою хвороби епілепсії є тривалий судомний припадок. Нападу передує короткочасний стан, який називається аурою — своєрідний сигнал про його початок. Виражається аура по-різному: хтось почуває немов би вітерець (звідси й назва «аура»), хтось бачить іскри, хтось відчуває який-небудь запах, хтось чує шум та грім і т.п. Сам напад починається з лементу, що викликаний судомним спазмом голосової щілини. Людина непритомніє й падає, судоми охоплюють усе тіло, м’язи напружуються, людина починає судорожно битися. Лице синіє, подих спочатку затримується, потім стає гучним, слина не ковтається, на губах з’являється піна. Часто під час припадку людина може прикусити язик, губи, щоку. Після цього хворий починає спокійно дихати, лице рожевіє — припадок найчастіше закінчується глибоким сном.

Якщо хворий встає відразу після припадку, то свідомість у нього не зовсім ясна, погляд блукає, і він не відразу впізнає людей поряд з ним та не відразу орієнтується в оточенні. Мова його в цей час дуже бідна — говорить мало, обходиться декількома словами.

Якщо хворий засинає, то по пробудженні він нічого не пам’ятає й догадується про те, що був припадок, або по почуттю розбитості, або по прикусах у роті. Частота великих судомних припадків різна. Іноді вони бувають щодня або кілька разів на день, іноді — раз на тиждень, раз на місяць і навіть раз на рік. Природно, це обмежує працездатність людини — їй не можна перебувати на висоті, біля вогню чи води, біля механізмів, що рухаються, на транспорті.

Якщо трапиться припадок у цих умовах, хворий може загинути або одержати серйозні ушкодження. Крім великих епілептичних припадків, є й так звані малі, при яких не падають, загальних судом не буває, але є скоро минаючі розлади свідомості, коли хворий блідне або червоніє, вкривається потом, іноді судорожно робить які-небудь автоматичні рухи, наприклад, жування, поворот голови й ін.

В «Аксімеді» прийом веде лікар-фахівець з діагностики та лікування епілепсії й реабілітації епілептичних хворих у м. Києві.