Як раніше записували музику

Чому музикальні композиції тривають три хвилини або як фонограф назавжди змінив музикальну індустрію

У 2021 році музику можна слухати коли, скільки та де завгодно: безплатно на YouTube або по підписці на Spotify та Apple Music. Її ж простіше створювати: та ж Apple пропонує користувачам додаток GarageBand, в якому можна записати цілий альбом.

Одні кажуть, що технології подарували музичній індустрії свободу і що слухачам стало простіше долучатися до чогось нового. А інші — що знайти відповідну музику серед безлічі композицій важко. І що людина не цінує її так, як раніше, коли на платівку доводилося довго збирати.

Розходяться в думках і музиканти: одні скаржаться на жадібність сервісів і лейблів, а інші вважають, що стрімінг допомагає швидше розширити аудиторію.

Схожі суперечки викликали появу в 19 столітті фонографа — одного з перших приладів для запису і відтворення звуку, який назавжди змінив музичну індустрію.

Фонограф Едісона визначив популярні жанри

В середині 1800-х років музику слухали тільки живцем. Але все змінилося в 1877 році, коли Томас Едісон представив світу свій фонограф. Винахідники показували напрацювання і до Едісона, але останньому вдалося створити найбільш надійний пристрій. Звук все одно був «скрипучим» і дуже тихим, але головне, що був.

Едісон придумав приладу безліч застосувань — завдяки фонографу, говорив він, ляльки зможуть спілкуватися, співати та плакати, а люди отримають шанс записати останні слова близьких, що помирають.

Музику стали записувати на воскових циліндрах і використовувати їх у вуличних автоматах, де перехожі могли за гроші прослухати короткі записи. Один такий в штаті Міссурі приносив власнику $100 в тиждень.

Спочатку компанії записували все:

• Фрагменти з п’єс водевілю, сміх і насвистування.
• Анекдоти та байки: наприклад, історію про селянина-американця в Нью-Йорку, щоб висміяти міські звичаї.
• Пісні та музичний марш військових оркестрів, який увійшов в моду після Громадянської війни в США 1861-1865 років.

Однак щоб продавати людям музику, продюсерам хотілося знати, в якій формі її випускати. З цим допоміг фонограф — завдяки йому в музиці позначилися популярні жанри. У 1920 році, після виходу пісні Crazy Blues Мемі Сміт, слухачі полюбили блюз. Слідом джаз і музику сільських американців — «хіллбіллі».

Несподіваним хітом стала опера. У 1903 році компанія Victor Talking Machine спробувала зруйнувати стереотип про те, що на фонограф записують тільки жарти. Вона випустила партію італійського тенора Енріко Карузо, чим привернула увагу лейблів.

Як працював музичний фонограф можно подивитися на відео нижче.

Скорочення композицій, як необхідність

Фонограф Едісона також вплинув на пісенний формат: композиції стали набагато коротше. Перші воскові циліндри вміщували всього дві-три хвилини звуку, а жива музика 19-го і початку 20-го століть, як правило, відрізнялася тривалістю: симфонії могли тривати годину.

Музикантам доводилося «урізати» роботи. Щоб вмістити «Серенаду» 1925 року на двох двосторонніх дисках, Ігор Стравінський розділив її на чотири частини по три хвилини. Блюзові та кантрі-виконавці скоротили пісні до одного куплета і двох приспівів.

«По суті саме після фонографа Едісона з’явився новий формат: трихвилинна поп-пісня». — Марк Кац, професор музики Університету Північної Кароліни

Якість запису при цьому була поганою. Мікрофони використовували рідко, тому музиканти співали й грали прямо у звукозаписний «ріжок». Звукові хвилі приводили в рух голку, яка і записувала звук на воску.

Апарат також погано вловлював низькі й високі частоти. За словами одного з критиків, звук скрипок перетворювався через це в «жалюгідне і примарне нявкання». Тому артистам довелося змінити інструменти: барабани на дзвіночки й дерев’яні блоки, а контрабас — на тубу.

Звук від струн цимбалів, наприклад, фонограф навіть не зчитував, тому від інструменту довелося відмовитися зовсім. Так що успіх опери Карузо був частково обумовлений тим, що прилад непогано відтворював чоловічий тенор.

Процес запису вимагав від артистів фізичних зусиль. Під час тихих партій доводилося прямому сенсі залазити в «ріжок», а на гучних пасажах буквально відскакувати назад, щоб голка не ​​зіскочила. Луї Армстронг, наприклад, сидів в шести метрах від фонографа.

Якщо в пісні було багато інструментів, музикантам доводилося збиратися разом перед приладом і нерідко випадково отримувати інструментом по обличчю.

Записувати композиції доводилося з першого дубля. «У живій п’єсі фальшива нота або неправильна вимова ледь помітні, — сказала в 1917 році співачка Ада Джонс. — А під час запису на фонограф неприпустима навіть найменша помилка». Артистові більше не потрібна була харизма або віртуозність: важливіше було записати «чистий дубль» з першого разу.

Люди полюбили окремі жанри, стали колекціонувати пластинки й слухали музику на самоті. Фонограф змінив ставлення людей до музики. Вони зараховували себе до любителів певних жанрів, стали колекціонувати пластинки.

Разом з цим з’явилися рекламні гасла: «Будь-яка музика — коли завгодно», «Знайди свою музику». І жарти: «Чи знайдеться у любителя грамофонів час на дружину?»

До фонографа музику слухали в групах: з родиною у домашнього піаніно або з друзями в барі. Тепер же насолоджуватися піснями можна було на самоті.

Одні критики стверджували, що таке пасивне прослуховування порушує роботу мозку: «При прослуховуванні записаної заздалегідь поп-музики слабшають ментальні м’язи, оскільки розум занурюється в “комфортний вакуум”», — говорив один з них.

Але шанувальники фонографа зізнавалися, що на записах концентрувалися набагато більше: їм не заважали зайві шуми, люди навколо, незручні сидіння в концертному залі.

Інші критики побоювалися, що музика в запису вб’є прагнення займатися нею: навіщо вивчати інструмент самостійно, якщо завжди можна послухати, як на ньому грає інший, міркували вони. Правда, за перші два десятиліття існування фонографа — з 1890 по 1910 рік — число вчителів музики та виконавців на душу населення в США виросло на 25%.

Це особливо стосується джазу. Раніше музикантам доводилося вивчати складні музичні малюнки під час живих виступів, а тепер їх можна було відтворювати в запису неодноразово і навіть уповільнювати. «Вініл став їх підручником», — сказав музичний письменник Вільям Гауленд Кенні.

Як платили музикантам за записи

Спочатку записи приносили музикантам мало виручки — особливо темношкірим, хоча вони переосмислювали цілі жанри: наприклад, джаз. Їх композиції лейбли продавали в окремій «расовій» категорії.

Темношкірі виконавці отримували тільки фіксований гонорар — не авторські відрахування, а права на пісню і запис повністю належали лейблам. Одним з небагатьох винятків були композиції Бессі Сміт.

Всього співачка отримала $20 тисяч. Один її сингл Downhearted Blues при цьому розійшовся в 1923 році тиражем в 780 тисяч копій і приніс Columbia Records $156 тисяч.

Лейбли не доплачували й виконавцям музики «хіллбіллі». Бідні жителі півдня Америки, вважав продюсер Ральф Бенкет, так раділи роботі, що були готові записуватися за копійки. Він навмисно не розповідав музикантам, скільки прибутку приносить продаж, щоб не позбавляти їх стимулу працювати краще.

А радіостанції могли програвати платівку в ефірі й не платити за це ні лейблу, ні виконавцю. Гонорари отримували тільки композитори та музичні видавці.

У 2010-х індустрію змінили стрімінгові сервіси. Одні виконавці вважають, що ті їм не доплачують, а інші вірять, що, навпаки, завдяки стрімінгу можуть розширити аудиторію і заробляти потім на гастролях.

А слухачі завдяки вільному доступу до музики перестали відносити себе до шанувальників одного жанру: тепер їм подобаються десятки стилів, і вони навряд чи будуть судити про інших по музичному смаку.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Як записати музику на диск та інші операції з CD/DVD

Як записати музику на диск? Таке запитання поставила мені одна знайома, яка придбала CD програвач і хотіла створити невелику фонотеку з улюбленими піснями. Здавалося б – чого простіше? Вставив диск в дисковод, через стандартну функцію Windows вибрав необхідні музичні файли й закинув на болванку. Але не так все просто. Ми розглянемо як записати музику на диск таким способом, щоб файли можна було відтворити на будь-якому програвачі, адже бувають випадки, коли записана CD-шка просто не читається. Розгляньмо все послідовно.

Не сперечаюся, сьогодні все більш популярними стають пристрої, які мають USB вхід, будь-то автомобільні магнітоли або домашні музичні центри, та й взагалі може скластись враження, що диски поступово відходять в минуле й записувати що-небудь на болванку вже якийсь архаїзм, але я б не поспішав стверджувати однозначно. Так, багато ноутбуків йдуть вже навіть без DVD-приводів, але все ж частку ринку диски поки утримують і питання як записати диск, записати його правильно, що б все працювало і відтворювалося, буде ще актуальним довгий час.

Особисто я, наприклад, не відмовився від дисків зовсім і не відмовлюся повністю, деякі речі я волію за краще тримати записаними на болванках, як то операційні системи або якісь навчальні матеріали. Ну так мені зручніше. Тому я вважаю, що запитання типу як записати образ на диск або як записати музику на диск необхідно висвітлити, адже проблеми виникають, а значить необхідне їх вирішення.

Які типи дисків бувають і в чому різниця

Для початку необхідно сказати декілька слів про самі диски, які вони бувають, в чому різниця і можливості. Тут все дуже просто і складного нічого немає. Диски, за своїми характеристиками, буваю двох типів: CD і DVD, ці ж типи діляться ще на два – R і RW, тобто, в магазинах ми можемо зустріти такі варіанти: CD-R, CD-RW, DVD-R і DVD -RW. Якщо різниця між CD і DVD тільки в розмірі даних, які ми можемо туди записати (хоча багато хто вважає, що CD підходить для музики, фото або документів, а DVD – для фільмів), то до параметрів R і RW варто придивитися уважніше.

Поговорімо про можливий обсяг даних, які ми можемо записати на диск. CD-диск дасть нам можливість розмістити близько 700 МБ файлів або один файл відповідного розміру. Якщо взяти за основу фото з мобільного телефону, що сьогодні дуже популярно, то наприклад фото розміром 5 МБ на диск ми зможемо запхати близько 140 штук. Раніше, коли популярна була операційна система Windows XP, то вона важила близько 650-680 МБ і якраз можна було впритул записати образ на диск CD формату.

DVD-диск вже значно більше за розмірами, а саме 4,7 ГБ. Тобто, в порівнянні з CD, на DVD тих же фоток по 5 МБ ми зможемо розмістити майже в 7 разів більше. В принципі тут і закінчується відмінність між CD і DVD, як я вже говорив – вся справа тільки в розмірі. Існують ще CD на 800 МБ і двошарові DVD на 8,5 ГБ, але вони менш розповсюджені та й з розмірами я думаю тут все зрозуміло.

Бувають також в магазинах диски BluRay місткістю близько 25 ГБ, але вони поки що мало популярні та й не дуже дешеві.

Що ж стосується параметрів R і RW – то тут все цікавіше. Буква R свідчить про те, що цей диск Ви можете записати всього один раз, тобто записали й все, більше з ним ніяких операцій не виконаєте, а ось RW означає можливість стирання і перезапису диска. Тобто, диски CD-R і DVD-R Ви стерти не зможете, вони підійдуть для чогось важливого, такого що не потребує перезапису, а диски CD-RW і DVD-RW Ви зможете перезаписувати. Таким чином можна прикинути для яких цілей Ви купуєте диск і який формат Вам необхідний на даний момент.

Думаю теорії про типи дисків нам цілком достатньо, торкатись чогось більш поглиблено ми не будемо (як-то швидкість запису, тип приводу і так далі), тому що це не настільки важливо, та й на практиці на такі речі ніхто уваги не звертає.

Як записати музику на диск?

Розпочнемо ми з головного питання, заради якого й зібралися, а саме: як записати музику на диск. Відразу варто сказати, що для цієї та всіх наступних операцій ми будемо використовувати класну програму BurnAware Free (сайт – www.burnaware.com), яка вкрай проста, цікава, функціональна та безкоштовна для домашнього використання. Але для початку поговорімо про способи запису музики на диски, чому одні диски відтворюються, а інші ні.

Все залежить від того, який тип записаних дисків може прочитати Ваш пристрій. Є два, скажімо так, варіанти запису і відтворення музики – Аудіо CD і звичайний диск з MP3 файлами. Тобто, Вам необхідно дізнатися (у виробника або в характеристиках пристрою) чи зчитує Ваш програвач MP3 файли, чи він може відтворити лише Аудіо CD й тільки після цього приступати до запису.

Якщо не вдаватися в технічні подробиці, що багатьом й не дуже цікаво, скажу так: ці варіанти записів відрізняються технологією й кількістю файлів, які можна записати на один диск. Наприклад, формат Аудіо CD використовується в оригінальних дисках виконавців, які можна придбати офіційно, як правило там записано 10-15 треків. Тобто, на в форматі Аудіо CD ми зможемо розмістити на болванці 20-25 файлів, не більше, а в форматі MP3 – 200-300 треків, залежно від їх довжини.

Отже, коли ми ставимо собі питанням як записати музику на диск, для початку визначаємо, чи може наш програвач відтворювати MP3 диски, чи йому «під силу» зчитати тільки Аудіо CD й виходячи з цього записуємо свою болванку. Якщо Ви запишете диск у форматі MP3, а Ваш програвач сприймає тільки Аудіо CD, відповідно диск просто не відтвориться.

Як записати музику на диск за допомогою програми BurnAware Free? Завантажуємо саму програму за адресою, яку вказано вище й встановлюємо на ПК. Впевнений, з цим проблем не буде, весь процес установки займає буквально декілька кліків. Встановили й запускаємо програму.

Ось так виглядає стартовий інтерфейс. Врахуйте, якщо Ви читаєте цю статтю через рік, два або три після її публікації, то інтерфейс може відрізнятися, але Ви легко розберетесь, програма дуже проста. При цьому, при наведенні мишки на кожен з пунктів, внизу видно підказки, яку операцію ми можемо виконати.

Ми вже знаємо, який формат диска нам потрібен, отже переходимо безпосередньо до запису. Якщо нам потрібно записати Аудіо CD – вибираємо пункт «Аудіо CD».

У наступному вікні тиснемо зелений хрестик і додаємо з ПК необхідні треки. Як Ви можете побачити, я зміг запхати 24 MP3 файлів. Так, всього 24, але тепер мій програвач (який за легендою відтворює тільки Аудіо CD) без проблем відтворить цей диск. Все, тепер залишається натиснути кнопку «Записати» і дочекатися закінчення процесу.

Якщо ж Ваш пристрій підтримує MP3 диски, тоді за аналогією тиснемо зі стартового меню «MP3 Диск».

Тут уже ситуація інша, я вибрав 102 треки й у мене ще практично 300 МБ диска вільно, тобто ще 80-90 файлів такого ж розміру я можу розмістити на цьому диску.

Також тиснемо «Записати» і чекаємо закінчення процесу.

Ось і вся хитрість. Тепер Ви знаєте як записати музику на диск, записати її так, що б Ваші диски відтворювалися на будь-якому програвачі. Головне дізнатися, який формат дисків підтримує пристрій і в цьому ж форматі записати.

Як записати образ на диск?

Ще одна, не менш потрібна і корисна опція, якою може похвалитись програма BurnAware Free – це запис образів на диск. Що таке образ? Це створений файл з програмою, грою або операційною системою, який необхідно «розгорнути» і записати на диск. Тільки після цього можна вставити диск в привід й інсталювати програму або гру на ПК. Але бувають випадки, коли користувачі просто записували образ на диск як звичайний файл, відповідно нічого не відбувалося й не встановлювалося.

Як записати образ на диск? Та все ще простіше, ніж з музикою. Існує кілька типів образів, але найбільш розповсюджені образи формату .iso, тому роботу з ними й розглянемо. Тут нам потрібно просто подивитися, який розмір самого образу. Якщо розмір файлу .iso близько 500-650 МБ, то ми можемо записати його на CD-диск, якщо ж розмір 3-4 ГБ – тоді нам знадобитися DVD-диск. У разі, коли образ важитиме 7-8 ГБ, нам потрібно придбати двошаровий DVD – одним словом, орієнтуємося на розмір образу і диска. При чому, R або RW диск – істотного значення для запису не має.

Відкриваємо програму BurnAware Free і вибираємо пункт «Burn ISO». Так, трішки недосконалий переклад, але вже.

Тиснемо в наступному вікні «Вибрати» навпроти рядка, вибираємо файл у форматі .iso й тиснемо «Записати». Внизу ми бачимо розмір файлу, розмір диска й скільки вільного місця ще залишилося. У нас тут все окей, образ влізає, можемо записувати.

Процес пішов, тепер нам варто просто дочекатися кінця запису.

Ось і все, тепер Ви знаєте як записати образ на диск, зробити це правильно і грамотно. Тому, якщо хтось колись Вас запитає: «Слухай, а ти не знаєш як записати віндовс на диск?», Ви спокійно кажете: «Знаю» й показуєте цю нехитру процедуру.

Як записати файли на диск?

Подекуди дуже корисна можливість програми BurnAware Free – це записати звичайний диск з даними. Що це означає? Все дуже просто – це звичайна можливість записати на диск будь-які файли для їх зберігання. Наприклад, Вам потрібно перенести з компа на комп фото, музику, фільми, образи тощо, в таких випадках записують простий диск з даними.

Звичайно, що в такій ситуації Ви не зможете запустити програму або програти Аудіо CD, Ваші файли будуть лежати на диску як … ну як просто окремі дані. Певні файли Ви зможете відтворити, як то відео, аудіо чи фото на компі або DVD-програвачі, але вони будуть лежати упереміш з іншими.

Врахуйте, якщо Вам потрібен спеціалізований запис (диск з музикою чи з операційною системою), то цей формат не підійде, диск з даними створюють просто для зберігання або перенесення файлів. Як записати музику на диск та як записати образ на диск ми розглядали, тому дотримуйтесь тих інструкцій, якщо буде така необхідність.

Розглядати тут особливо нічого – в програмі вибираємо пункт «Диск із даними».

Й просто додаємо різні файли (зображення, відео, аудіо, архіви тощо), які нам потрібно зберегти чи кудись перенести. Все, записуємо.

Це найпростіший метод записати на диск файли, але не для програвачів або інших конкретних цілей, а записати звичайними даними, для архівації.

Як записати фільм на диск?

Тут також нічого складного немає, все завдяки звичайно ж програмці BurnAware Free. Взагалі-то, записати фільм на диск можна двома різними способами: як звичайні відеофайли або створити DVD-відео диск. Якщо говорити коротко, не засипаючи Вас технічною інформацією, то для DVD-диска необхідний DVD-програвач для домашнього перегляду на телевізорі або спеціальна програма для відтворення на ПК.

Якщо ж записати відео звичайними даними, то відтворити його можна буде або на тому ж DVD-програвачі, або на ПК, але вже без спеціальних програм, що набагато простіше і зручніше. Звичайними даними записують фільми на флешку, якщо є можливість на телевізорі її переглянути.

Як записати фільм на диск правильно? Та й так і так буде правильно, але я вже давно записую відео на диски звичайними даними, мені так зручніше. Але, тут потрібно точно визначити, який тип відеофайлів відтворює Ваш DVD-програвач. Якщо ж у форматі DVD-диска відео відтворить в принципі будь-який програвач, то у випадку з простими файлами може трапитися конфуз. Наприклад, Ви закинете на диск 5 фільмів форматі МР4, а виявиться що Ваш пристрій МР4 не читає, а читає AVI, відповідно, переглянути Ви нічого не зможете.

Як же записувати? Якщо Ви будете переглядати відео з диска на домашньому DVD-програвачі та Ви точно знаєте, що Ваш пристрій читає МР4 (подивитися можна в інструкції або на багатьох пристроях просто на корпусі вказані формати підтримуваних файлів), значить фільми в форматі МР4 записуєте як прості дані, тобто створюєте диск з даними. Ми розглядали цю можливість в пункті «Як записати файли на диск». Аналогічно і з іншими форматами відео – переконуєтесь в підтримці даного формату пристроєм й просто закидаєте їх на диск. На ПК подібних проблем не буде, там просто клікнув на файл і все, комп’ютери підтримують практично всі формати відео.

Або можете записати фільми в форматі DVD-відео, в такому випадку програма все сама підлаштує так, що DVD-програвач буде просто зобов’язаний відтворити відео. Правда з ПК будуть вже питання, адже тоді необхідно буде шукати й встановлювати спеціальний програвач з декодером. Як записати фільм на диск у форматі DVD? Відкриваємо нашу програму BurnAware Free і вибираємо пункт «DVD-Відео».

Додаємо з ПК необхідні відео файли. Стежимо, звичайно ж, за розміром, що б не додати занадто багато. Як Ви бачите, програма створила необхідні папки для відтворення, чого не буде в разі запису звичайними даними.

Ну і все, тиснемо «Записати».

В деяких випадках програма може запитати дозволу на конвертацію файлів у потрібний формат, звичайно варто погодитись.

Як стерти диск?

Як записати музику на диск ми з Вами розглянули, попутно розібралися як записати образ на диск, як створити диск з даними, як записати фільм на диск, але що ж робити, коли нам хочеться записати інший фільм або інші файли на той же носій? В такому випадку програма BurnAware Free надає нам можливість стерти диск. Тут повернемося до початку, коли ми говорили про типи дисків, тобто стерти ми зможемо тільки RW диски, CD-RW або DVD-RW.

Тут все настільки просто, що далі нікуди. Вставляємо в привід записаний CD-RW або DVD-RW диск і вибираємо в програмі пункт «Очистити диск».

У другому вікні нам необхідно вказати тип очищення. Рекомендую вибрати «Форматувати диск (повне очищення)». Часу займе трішки більше, але позбавить нас від різних помилок при запису в майбутньому.

Тиснемо «Очистити» і чекаємо завершення процесу.

Хвилин через 10-15 диск буде готовий до повторного використання.

Ви знову зможете записати образ на диск або ж створити музичну колекцію. Важко сказати, скільки циклів стирання і перезапису витримає диск, особисто я стирав один й той самий DVD-диск 10 разів, більше не пробував.

Досить багато інформації ми з Вами розглянули, почали з питання як записати музику на диск, а закінчили очищенням дисків. Але це і добре, тепер у Вас під рукою буде велика шпаргалка на випадок необхідності. Звичайно ж, що багато технічних моментів, які не такі цікаві для широкого загалу, я не розглядав, як і специфічні можливості програми BurnAware Free, як то створення ISO образів, створення завантажувальних дисків і так далі, тому що вони вимагають окремого розгляду і досить докладно.

Ми розібралися з тим, що найчастіше за все необхідно в побуті, що Вам може стати в пригоді в повсякденному житті. Якщо будуть виникати питання або щось буде не зовсім зрозуміло – сміливо запитуйте в коментарях, я обов’язково всім відповім.

Гарного всім дня, шануйтеся!

Spotify в Україні. Чим він особливий і чому всі про нього говорять

Spotify - це шведський стрімінговий музичний сервіс, який запустився ще у 2008 році і з часом суттєво змінив правила гри в музичній індустрії.

Розробники Spotify дали користувачам таку очевидну сьогодні, але дуже неочевидну 12 років тому можливість: за відносно недорогу підписку легально слухати музику онлайн. Завантажувати файли на свій пристрій стало не потрібно - так само, як купувати окремий альбом чи пісню.

Просто платіть декілька доларів на місяць і отримуйте необмежений доступ одразу до мільйонів композицій.

Коли Spotify тільки виходив на ринок, засновник Apple Стів Джобс пророкував сервісу та закладеній у ньому бізнес-моделі провал - кому, мовляв, потрібна музика "в оренду". Як і чимало інших критиків ідеї, Джобс сильно помилився.

Сьогодні аналогічних сервісів - чимало. У 2015 році Apple запустила власний - Apple Music - і тепер намагається надолужити втрачений час.

Автор фото, Getty Images

15 липня Spotify одночасно вийшла на ринки 13 країн - зокрема і український

За кількістю платних підписників Spotify наразі в світових лідерах - навіть при тому, що в багатьох країнах він досі недоступний. Аудиторія сервісу наразі складає понад 130 мільйонів користувачів (ще понад 100 мільйонів користуються безкоштовною версією).

В Apple Music, приміром, - близько 60 мільйонів платних підписників, у Amazon Music, яка слідує далі, - 55 мільйонів.

Фактично, засновники Spotify, які зараз є доларовими мільярдерами, першими усвідомили перспективи й реалізували механізм легального прослуховування музики онлайн.

Тепер стрімінгові сервіси поступово витісняють практику інтернет-піратства, яка почала процвітати у 2000-х і через яку музичній індустрії тоді нерідко пророкували крах.

Звісно, піратство нікуди не поділося й сьогодні, але з'ясувалося, що принаймні частина людей все ж готові від нього відмовитися і платити за легальне споживання музики - якщо запропонувати їм зручний сервіс та відносно доступні тарифи.

За оцінками компанії FutureSource Consulting, вже у 2023 році саме на стрімінгові сервіси припадатиме до 90% від усіх музичних покупок користувачів.

Чим Spotify відрізняється від інших сервісів?

Автор фото, Getty Images

За великим рахунком, всі сучасні стрімінгові музичні сервіси працюють за одним і тим самим принципом, і який із сервісів з'явився на світ першим - для кінцевого користувача не так вже й важливо.

Який із них кращий? Суперечок в інтернеті вистачає, але зрештою все впирається у вподобання кожної конкретної людини. Тому краще спробувати декілька і обрати той, який підійде саме вам.

Поширеною є думка, що якщо ви слухаєте музику лише час від часу і ваші музичні смаки не надто вибагливі, то суттєвої різниці в функціоналі різних стрімінгових сервісів ви, ймовірно, не помітите.

Натомість про Spotify кажуть, що це хороший вибір для тих, хто слухає багато музики і кому важливо весь час знаходити нових виконавців в улюблених жанрах.

Користувачі Spotify переконані, що його головна перевага - це алгоритми індивідуальних рекомендацій, які, на їхню думку, працюють набагато краще й точніше, ніж в інших сервісах: штучний інтелект вдало пропонує нову музику згідно з вашими вподобаннями - до того ж не лише популярних виконавців, а й тих, про яких ви раніше могли навіть не чути.

Автор фото, Getty Images

Ще один плюс Spotify - величезна спільнота користувачів, які регулярно створюють авторські підбірки по різних жанрах та темах. Зараз на Spotify - понад 4 мільярди таких плейлистів.

Відрізнятися можуть і медіатеки різних сервісів. Приміром, іноді користувачі жаліються, що не можуть знайти тих чи інших виконавців у Apple Music чи Amazon Music, а в Spotify вони є. Але буває і навпаки, коли того чи іншого виконавця не знаходять у Spotify.

Насправді стрімінгові сервіси регулярно оновлюють свої медіатеки, додаючи в них тисячі композицій щодня. Тому не виключено, що поява в них того чи іншого виконавця чи пісні - лише питання часу.

В цілому можливості усіх стрімінгових сервісів дуже подібні і унікальних функцій не має ніхто. А якщо такі й з'являються, то ненадовго: їх швидко переймають конкуренти.

Довгий шлях в Україну

Прихід великих іноземних компаній на український ринок завжди стає подією - так само було, приміром, у випадках з Uber та Ikea. Spotify - не виключення: багато хто чекав на його запуск в Україні вже не перший рік.

Час від часу ЗМІ публікували чутки про те, що сервіс ось-ось стане доступним для українців. Але "ось-ось" щоразу відкладалося.

Деякі фахівці припускали, що компанія просто не вважає український ринок достатньо перспективним.

Насправді користуватися Spotify з України можна було й раніше, але для цього доводилося "заморочитися": зареєструвати американський Apple ID, прив'язаний до поштової адреси в США, і час від часу заходити в додаток через VPN.

Тепер все змінилося: запуск Spotify в Україні з 15 липня підтвердився офіційно.

Одночасно компанія вийшла на ринки ще 12 країн: зокрема в Росію, Білорусь, Сербію, Хорватію і Казахстан.

Автор фото, Unsplash

Скільки коштує підписка

Spotify працює на більшості популярних платформ - його можна встановити як на смартфон, так і на комп'ютер.

На відміну від деяких інших сервісів, користуватися Spotify можна й безкоштовно. Але тоді користувачі матимуть справу з низкою незручностей:

• час від часу доведеться слухати рекламні вставки між піснями
• музика звучатиме в дещо нижчій якості
• не можна увімкнути конкретну пісню: програється лише альбом чи підбірка, порядок відтворення пісень міксується у довільному порядку

Щоб позбутися цих обмежень, доведеться купити платну підписку - її вартість залежить від країни.

Для українців звичайний преміум-акаунт коштує $4,99 на місяць (перший місяць доступ до преміум-функцій безкоштовний).

У США, приміром, за нього довелося б заплатити удвічі більше - $12,99, а на Філіппінах - удвічі менше: $2,5.

Spotify пропонує для українських користувачів ще кілька варіантів підписок:

• Premium Duo за $6,49 на місяць - для двох людей
• Сімейний преміум-акаунт за $7,99 на місяць дозволяє створити до шести акаунтів
• Студентський акаунт. Він коштує $2,49 на місяць

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!