Де гарна природа у Криму

§ 35. Кримські гори: загальні риси природних умов і висотна поясність ландшафтів

• Як географічне положення Кримських гір впливає на їх відмінність від природи Українських Карпат?

Особливості природних умов і ландшафтів Кримських гір ми будемо вивчати в порівнянні з Українськими Карпатами (за таблицею «Основні риси природи Українських Карпат і Кримських гір» у додатку 7 (с. 197), картами атласу та комплексним фізико-географічним профілем Кримських гір на мал. 35.2.

1. Рельєф, геологічна будова, корисні копалини

Кримські гори є невисокими й невеликими за розміром (займають менше ніж 1 % від площі України). Вони простяглися приблизно на 180 км уздовж чорноморського берега Кримського півострова від Севастополя до Феодосії. Максимальна ширина гір — до 50 км.

Гірська система Криму складається із трьох пасом.

На півночі простягається Зовнішнє пасмо (середня висота 250 м). Це височина з дуже положистими північними та крутими південними схилами. Такі форми рельєфу називають куестами.

Внутрішнє пасмо — це також куестові височини й низькогір’я висотою до 738 м.

На півдні гір розташоване Головне пасмо, розділене зниженнями на окремі масиви — яйли. У середній частині пасма — між Ялтою та Алуштою — розташовані найвищі яйли. Серед них — Бабуган-яйла з найвищою точкою Криму — горою Роман Кош (1545 м). Північні схили Головного пасма відносно положисті, а південні стрімко обриваються в бік моря.

Мал. 35.1. Внутрішнє пасмо. Утворення куесту зумовлене тим, що верхній шар складений вапняками, стійкішими до вивітрювання, а нижче залягають мертелі й глини, які легко вивітрюються та утворюють шлейфи осипних порід, порізані ярами

Мал. 35.2. Комплексний фізико-географічний профіль Кримських гір (1—6 висотні пояси)

Мал. 35.3. Карабі-яйла (1100—1200 м) із карстовими лійками на поверхні

Мал. 35.4. Печера на Карабі-яйлі

Між Головним пасмом і морем розташована вузька смуга суходолу — Південний берег Криму (ПБК). Він поєднує прибережно-схилові височини (до висоти 400 м), окремі вулканічні низькогір’я та міжгірні улоговини.

Визначте спільні й відмінні риси геологічної будови Українських Карпат і Кримських гір. З'ясуйте, якими гірськими породами складене кожне пасмо Кримських гір.

Чим нижчим є пасмо, тим пізніше воно утворилося, тим більш молодими гірськими породами складене. Головне пасмо складене переважно легкорозчинними вапняками, розбитими тріщинами, у які просочується вода. На поверхні яйл багато карстових лійок і провалів, із яких починаються печери.

2. Особливості клімату, вод, ґрунтового покриву

Пригадайте особливості клімату, вод і ґрунтів гірського Криму.

1) Порівняйте клімат, води та ґрунти Кримських гір і Карпат.

2) У чому проявляється бар'єрний вплив Кримських гір на відмінності клімату їх північного й південного схилів? Чому тип клімату ПБК не можна беззаперечно віднести до субтропічного?

3) Як у цілому відрізняється забезпечення Кримських і Карпатських гір теплом і вологою? Які схили обох гір ближчі між собою за температурними показниками?

4) Чому річки Кримських гір (Салгир, Кача, Альма) найбільш повноводні взимку й навесні? Чому в кримських річках частка підземного живлення більша, ніж у карпатських?

5) Які спільні риси має ґрунтовий покрив схилів двох гірських систем? У чому полягають відмінності ґрунтів їх вершин і передгір'я?

Найбільше опадів випадає біля вершин південно-західних яйл (коефіцієнт зволоження більший за 1), оскільки вони лежать на шляху західних і південних вітрів, які переміщують з Атлантики й Чорного моря вологі повітряні маси на суходіл. На східних і північно-східних схилах гір опадів випадає вдвічі-втричі менше (коефіцієнт зволоження — 0,3—0,6), що зумовлено їх підвітряним положенням до насичених вологою вітрів.

Чи впливатиме кількість опадів на характер рослинності різних схилів?

Мал. 35.5. Південний схил Головного пасма. Ліси із сосни кримської та водоспад Учан-Су

Мал. 35.6. Тварини Кримських гір: полоз леопардовий (а), гриф чорний (б), олень благородний, кримський підвид (в)

3. Загальні риси органічного світу

Проникнення в Кримські гори деяких видів рослин із різних частин середземноморських субтропіків зумовлене географічним положенням Кримських гір. Це вічнозелені хвойні дерева (ялівці деревоподібний і колючий), єдине місцеве твердолистяне вічнозелене дерево — суничник дрібноплідний, вічнозелені чагарники — рускуси під’язичний і понтійський. Із помірного поясу Європи проникли широколистяно-лісові види (дуби скельний, пухнастий і звичайний, бук і граб), степові євразійські види (ковила, типчак). Близько 240 видів рослин є ендеміками і реліктами Криму (до них також належить тис ягідний, сосна кримська та інші види).

Тваринний світ гірського Криму є порівняно бідним, але для нього теж характерні види, які колись були завезені сюди з інших територій. У Криму є чимало ендеміків і реліктів (кримський підвид благородного оленя, чорний гриф, білоголовий сип, ящірки — кримський гекон і жовтопузик, леопардовий полоз, кримський скорпіон). Акліматизовані корсиканський муфлон, кеклик (птах із Кавказу), різні види білок.

Поясніть, чому тваринний світ Кримських гір є досить бідним.

4. Висотні пояси в межах різних схилів Кримських гір

1) За мал. 35.2 дізнайтеся про умови формування висотних поясів на різних схилах Кримських гір. Чи однаковим є набір висотних ландшафтних поясів гірського Криму й Карпат? У яких горах висотних поясів більше?

2) Чому суттєво відрізняється набір висотних поясів північного й південного схилів Кримських гір?

У гірському Криму виділяються такі висотні пояси (вони позначені номерами 1—6 на мал. 35.2):

1) Передгірний лісостеп (120—350 м) характерний для Зовнішнього куестового пасма. Тут на вирівняних ділянках зростали лучні степи на родючих чорноземах звичайних карбонатних (зараз розорані). На більш порізаних ділянках рельєфу вони поєднувалися з невисокими дубовими лісами й шибляками на сірих гірсько-лісостепових ґрунтах.

2) Передгірний і низькогірний пояс (350—700 м) дубових лісів поширений на Внутрішньому куестовому пасмі й у нижній частині Головного пасма. В інтервалах висот 350—550 м зростають більш посухостійкі невисокі ліси з дуба пухнастого, які в основному перетворилися на шибляки. Вище (550—700 м) поширена несуцільна смуга лісів із більш вологолюбного дуба скельного. Ці ліси ростуть на буроземах.

3) Низькогірний і середньогірний пояс (від 500—700 м — до бровки яйл) тінистих букових і грабово-букових лісів на буроземах сформувався в умовах більш вологого (від 700 мм опадів на рік) і дещо прохолоднішого клімату середніх і верхніх частин північного схилу Головного пасма.

4) Поверхні яйл (від 600 до 1545 м).

Мал. 35.7. Жужелиця кримська

Мал. 35.8. Суничник дрібноплідний у заповіднику «Мис Мартьян» — твердолистяне дерево, яке за червонуватий колір кори називають «кораловим», а за здатність скидати її влітку — «соромітницею»

Мал. 35.9. Згаслий вулкан Карадаг на Південному березі Криму

Поясніть, чому на яйлах західної частини Кримських гір панують гірські луки, а на яйлах східної частини — гірські степи. Чому в Кримських горах немає субальпійських та альпійських луків?

На відміну від полонин Карпат, температура повітря на яйлах дозволяє зростати деревній рослинності, проте цьому заважають сильні вітри.

5) Пояс соснових лісів характерний для центральних яйл південного дуже крутого схилу Головного пасма. Лише корені невибагливих сосен тримаються в тріщинах вапнякових скель й отримують тут невелику кількість поживних речовин.

6) Субсередземноморський пояс невисоких дубово-ялівцевих лісів і шибляків характерний для ПБК. Рослинність поясу є перехідною від лісів помірного поясу до твердолистяних субтропічних лісів і чагарників середземноморського типу. В умовах м’якої вологої зими й спекотного посушливого літа тут поєднувалися листопадні дерева й чагарники (дуб пухнастий, грабинник, фісташка тощо) і місцеві вічнозелені види рослин: суничник дрібноплідний, хвойне деревце ялівець високий із сильним приємним запахом; чагарники, які утворюють вічнозелений ярус: рускус понтійський, ладанник кримський тощо.

У східній частині ПБК панує рослинність із переважанням посухостійких злаків та колючих листопадних чагарників.

Поясніть відмінності природи західної та східної частин ПБК.

Мал. 35.10. Ландшафти посушливого південно-східного Криму. Ялівець високий

Мал. 35.11. Шибляки (чагарникові зарості із дуба пухнастого, держидерева тощо)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Порівняйте географічне положення Кримських гір і Українських Карпат. 2. Із яких пасом складаються Кримські гори? Які гірські породи їх складають?

3. Назвіть причини сейсмічної активності на ПБК. 4. У чому полягають особливості живлення та режиму водного стоку річок Кримських гір? 5. Які несприятливі явища трапляються в Кримських горах? 6. Обґрунтуйте виділення гірського Криму як фізико-географічної країни. 7. У межах яких пасом видобувають такі корисні копалини: природну цементну сировину (мергель), декоративно-виробне каміння (мармур, сердолік, яшму); вапняки-черепашники? 8. Чому біля вершин південно-західних схилів гір випадає до 1100—1300 мм опадів, а на східних і південно-східних — удвічі-утричі менше; у західній частині ПБК — 600 мм, а у східній частині — 300 мм?

9. Складіть порівняльну характеристику природних компонентів, стихійних явищ, господарського освоєння та екологічних проблем двох гірських фізико-географічних країн. Відповідь подайте у вигляді таблиці. 10. Порівняйте природу Кримських гір та Українських Карпат за планом: 1) які схили Кримських і Карпатських гір схожі між собою та чому; 2) спільні риси й відмінності висотних поясів південно-західного схилу Карпат і північного схилу Кримських гір; 3) причина суттєвої відмінності у висотній поясності «теплих» схилів Карпат і Кримських гір; 4) спільні та відмінні риси ґрунтово-рослинного покриву полонин і яйл; 5) найбільші відмінності й спільні риси висотної поясності Українських Карпат та гірського Криму.

§ 43. Кримські гори та південний берег Криму

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Кримська гірська фізико-географічна країна простягається смугою завширшки 50 км на півдні Кримського півострова від м. Севастополя до м. Феодосії на 180 км. За особливостями формування і будови, різновидами ландшафтів та їх мальовничістю Гірський Крим - надзвичайно оригінальне утворення, яке виділяється на тлі більш-менш одноманітного рівнинного сухостепового Криму на півночі та Чорного моря на півдні.

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. У тектонічному відношенні Кримські гори - це велика складка, південне крило якої занурене в море. Підняття й складчасті рухи відбувалися там уже в мезозойську еру, але головні горотвірні процеси тривали в альпійську складчастість. Тоді ж південна частина Гірського Криму опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому. Так утворився крутий схил - Південний берег Криму.

Крім поздовжніх розломів з’являлися й поперечні, проявлявся магматизм. Діяли вулкани: свідченням цього є скам’янілий згаслий вулкан - масив Карадаг. В інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прориваючись на поверхню. Нині вона виступає на денну поверхню у вигляді окремих гір - Кастель, Аюдаг (мал. 168). Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси. Кримські гори - це здебільшого складчасто-брилові гори. Вони складені осадовими породами (пісковиками, глинистими сланцями, вапняками), а в окремих місцях - породами вулканічного походження.

Україна дивовижна

Кам'яний символ Криму

Візиткою Південного берега Криму є гора Аюдаг (Ведмідь-гора), що височить на 572 м над р. м. Вона утворена застиглою магмою. Сіро-зелений габро-діабаз твердіший за граніт. Він є цінним облицювальним матеріалом.

Мал. 168. Гора Аюдаг

РЕЛЬЄФ. Кримські гори утворені трьома паралельними пасмами - Зовнішнім, Внутрішнім і Головним, які змінюють одне одного з півночі на південь. Зовнішнє й Внутрішнє пасма є куестами - видовженими трохи піднятими формами рельєфу несиметричної будови: їхній північний схил пологий (відповідає нахилу залягання пластів порід), а південний - крутий (утворився внаслідок «підрізання» пластів водотоками вздовж ліній розломів). Зовнішнє пасмо найнижче (до 400 м). У північному напрямку воно поступово переходить у рівнину. Внутрішнє пасмо вище (до 700 м). Зовнішні процеси створили там чудернацькі форми (мал. 170).

Мал. 169. Куести Внутрішнього пасма

Мал. 170. Форми вивітрювання на Демерджі-Яйлі

Головне пасмо здіймається до 1500 м. Там розташована і найвища вершина Кримських гір - г. Роман-Кош (1545 м). Головне пасмо розділене тектонічними розломами та ерозійними процесами на масиви з плоскими поверхнями - яйли (Бабуган-Яйла, Нікітська, Чатир-Даг, Ай-Петринська, Ялтинська, Карабі-Яйла). У Кримських горах багато водно-ерозійних і карстових форм рельєфу. На плато Чатир-Даг, наприклад, налічується, понад 1 000 карстових вирв, 135 печер, шахт, криниць.

Рекорди України

Найглибшою печерою в Україні є Солдатська (500 м), яка розташована на Карабі-Яйлі.

Південні й південно-східні схили Головного пасма, що стрімко обриваються до Чорного моря, називаються Південним берегом Криму. Це вузька (від 1 до 12 км) смуга узбережжя, на якій скелі подекуди підходять до моря, а місцями відступають, утворюючи амфітеатри.

КЛІМАТ. Клімат Гірського Криму, як і клімат рівнинної частини півострова, помірно континентальний. Однак між ними є суттєва різниця. Кількість опадів в горах зростає в два рази і становить у середньому 600 мм за рік, а на високих вершинах - до 1000 мм за рік. Літо в горах прохолодне: середні температури липня становлять лише +15 °С. Зима багатосніжна із середніми температурами січня -4 °С. У Кримських горах нерідко випадає град, а навесні з найвищих гір сходять снігові лавини, які іноді завдають значної шкоди.

Натомість клімат Південного берега Криму найтепліший в Україні й нагадує субтропічний середземноморський. На нього впливають циклони взимку й підвищений атмосферний тиск улітку. Мають значення також близькість незамерзаючого Чорного моря і гори, які захищають узбережжя від північних вітрів. На Південному березі Криму цілорічно додатні середні температури: у січні від +5 °С на заході до +1 °С на сході, в липні - близько +24 °С. Опади, що їх приносять середземноморські циклони, здебільшого випадають взимку у вигляді дощу. Літо жарке й сухе, однак спека не виснажлива: освіжають морські бризи.

ВНУТРІШНІ ВОДИ. У Кримських горах беруть початок всі річки, які протікають на Кримському півострові. Більшість з них короткі і впадають у Чорне море (Альма, Кача, Чорна). Найдовша річка - Салгир несе води до Азовського моря. Влітку в пониззі вона пересихає. У горах річки часто мають неширокі каньйоноподібні долини. Живляться вони здебільшого дощовими водами, а ті, що починаються на північних схилах головного пасма, - ще й талими сніговими. У верхів’ях деяких річок споруджено водосховища. У горах багато джерел.

Рекорди України

Найбільшим водоспадом в Україні є водоспад Учансу на однойменній річці. Вода падає з майже прямовисного уступу з висоти 98,5 м.

Водоспад Учансу

ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ. У Кримських горах спостерігається висотна поясність ґрунтово-рослинного покриву. У передгір’ях панує степова рослинність з типчаком і ковилою, а трохи вище (від 500 м) - лісостепова. Там на дерново-карбонатних ґрунтах ростуть дубові гаї з дуба скельного і пухнастого з домішкою клена, бука і граба. Поширені зарості чагарників. На схилах гір на висоті 700-1300 м лежить гірсько-лісовий пояс, де на бурих лісових ґрунтах ростуть широколисті ліси з бука, граба, клена, ясена, липи, сосни. На вершинах-яйлах поширені гірсько-лучні ґрунти. Там розкинулися гірські луки, на яких ростуть альпійська фіалка, звіробій, типчак.

На південному схилі Головного пасма висотна поясність рослинності також виражена досить яскраво, хоча він і не має суцільного ґрунтового покриву, тому що переривається скелями й осипищами. На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти. На них поширені чагарникові зарості дуба пухнастого, граба східного і ялівцю, субтропічна вічнозелена садово-паркова рослинність (кипарис, лавр, мирт, магнолія) і плодові дерева (абрикоси, персики, мигдаль, хурма, інжир). До висоти 500 м ростуть сухолюбні дубово-ялівцеві ліси і шибляк - густі колючі зарості теплолюбних середземноморських видів (дуба пухнастого і скельного, суничного дерева, фісташки, грабинника). Вище (до висоти 900 м) лежить пояс кримської сосни і дуба, а ще вище (до 1300 м) у лісах переважає кримський бук. Тваринний світ різноманітний. У лісах живуть козуля, олень, муфлон, лисиця, борсук, заєць, куниця, білка. Гніздується багато птахів - сойка, чайка, гриф чорний, змієїд, сапсан.

ОХОРОНА ПРИРОДИ. Для охорони довкілля створено низку природоохоронних об’єктів. У Кримському природному заповіднику охороняються найцінніші в Криму ліси - дубові, букові, з кримської сосни, а також реліктові угруповання тиса ягідного і ялівцю високого. Унікальні природні комплекси вулканічного масиву юрського періоду оберігаються в Карадазькому природному заповіднику. Науковці заповідника ведуть постійні спостереження за морськими, степовими і лісовими екосистемами. Саму гору Карадаг називають музеєм мінералів просто неба: їх там знайдено більш ніж сто. Мальовничості Карадагу надають стрімкі скелясті вершини та урвища, що обриваються до моря.

Рекорди України

Рослинність Криму найбагатша в Україні: там налічують понад 3 тис. видів (у Карпатах - 2,2 тис. видів).

Багато природоохоронних територій створено біля м. Ялти. Ялтинський гірсько-лісовий заповідник - найбагатший за видовим складом рослин (1367 видів, з яких 138 є рідкісними і зникаючими). У заповіднику «Мис Мартьян» охороняють реліктовий ліс із середземноморських видів дерев. Нікітський ботанічний сад - один з найстаріших у світі (заснований у 1811 р.). Там зібрано унікальну колекцію субтропічних рослин з усіх куточків нашої планети (пальми, метасеквоя, туя, кедр, бамбук та ін.).

Нікітський ботанічний сад

Мальовничі ландшафти Гірського Криму, сухий теплий клімат та морська вода роблять цей регіон одним із найкращих курортних районів України.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

• Кримські гори - це складчасто-брилові гори, утворені трьома паралельними пасмами (Зовнішнім, Внутрішнім і Головним), в яких добре виражена висотна поясність природних умов.

• На Південному березі Криму сформувалися природні умови середземноморського типу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Використовуючи геохронологічну таблицю (с. 74-75), розкажіть про особливості формування земної кори в Криму.
• 2. З чим пов’язане значне поширення печер у Гірському Криму?
• 3. Які особливості клімату на Південному березі Криму?
• 4. Охарактеризуйте висотну поясність природи в Гірському Криму.
• 5*. Порівняйте природні умови Гірських Карпат і Гірського Криму.

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість із ландшафтами України

• 1. З курсу «Географія материків і океанів», що ви вивчали у 7 класі, пригадайте типові ландшафти світу. Скористайтеся картою природних зон світу.
• 2. Виявіть подібність ландшафтів України та світу. Зокрема укажіть ландшафти, подібні до наших мішаних або широколистих лісів, лісостепу, степу, Карпат та Кримських гір. Поміркуйте, чому можлива така подібність.

Природні зони Криму — клімат, флора і фауна

Крим – це унікальна природна зона, багата рекреаційними ресурсами. Кліматичні умови на півострові і його географічне положення створили всі необхідні умови для появи тут різних унікальних біологічних комплексів.

Природні зони Криму надзвичайно різноманітні, це як Чорноморське узбережжя з комфортними для проживання людини температурами, так і високогір’я, зі своєю унікальною флорою і фауною.

Природні зони

Крим – невеликий за своїм розміром півострів, з’єднаний перешийком з Україною і виходить через Керченську протоку до Росії і Краснодарського краю. В силу унікального рельєфу природні зони цього регіону настільки різноманітні і кардинально відрізняються один від одного. Ця тема вивчається сьогодні в рамках шкільної програми, тому потрібно вивчити, в якій природній зоні знаходиться Крим і описати наявні особливості клімату.

Півострів ділиться на три основних природних зони:

• вічнозелені жорстколисті ліси;
• область високої поясності;
• спекотні і мляві степи.

Саме степ займає більшу частину цього півострова, це рівнинні, добре освоєні людиною території. У напрямку Азовського моря розташовуються вже напівпустелі і солончаки. Умови для життя тут досить важкі, особливо в останні роки, коли через брак прісної води колишні в минулому родючі землі перетворюються в мляві напівпустелі родючі чорноземні і темно-каштанові грунти сьогодні через нестачу вологи практично не дають урожай, що негативно позначилося на обсягах виробництва сільгосппродукції в Криму.

На узбережжі Чорного і Азовського моря розташовуються численні пансіонати, це благодатні і популярні у туристів місця для відпочинку. Багато в чому це пояснюється м’яким кліматом, влітку тут не так жарко, а взимку середня температура становить 5-10 градусів. За своїм кліматом ця зона жорстколистих вічнозелених лісів наближена до середземноморської, тому на узбережжі і в Севастополі часто зустрічаються пальми та інші тропічні рослини.

На півострові є також невисокі гори, особливо багато їх в районі Ялти і Алушти. До такої природної зони відноситься близько 20% території, місцеві піки не надто високі, а найвища точка — це Роман Кош з вершиною на 1545 метрах. Клімат вологий і помірно холодний, взимку на перевалах може бути досить холодно, не рідкість сніг і температури від мінус 10 градусів.

У горах Криму створені численні заповідники, ці місця відрізняються красою, тут зібрані тисячі рослин Південної півкулі, що приваблює щорічно тисячі туристів.

Особливості гірських районів

Для Криму характерні повільні горотворчі процеси, в минулому тут були діючі вулкани, але при цьому висота піків не перевищує півтора кілометрів. В цілому ця зона займає близько 1/5 всієї площі півострова. Проведені дослідження дозволили встановити, що основним матеріалом Кримських гір є вапняк з коралових рифів і осадові породи. Нарівні зі столоподібними вершинами на півострові є численні шахти, колодязі і воронки. Найвідомішою печерою є Солдатська, розташована в селищі Карабі – яйлі з глибиною в 517 метрів.

На південному сході півострова знаходиться так звана Головна гірська гряда, яка складається з вершин і хребтів, званих тут по-татарськи яйлами. Її протяжність не більше 180 кілометрів, середні висоти тут близько 800 метрів, з піками на півтора кілометрах. На півночі розташовується внутрішня друга і третя гряда. Причому остання найнижча, це невеликі передгір’я, які плавно перетікають в степ.

Клімат тут істотно відрізняється, в залежності від конкретних висот і особливостей тієї чи іншої гряди. Безпосередньо біля моря розташовується головний ланцюг, яка є природним бар’єром для гарячого повітря з центральної частини півострова, створюючи на узбережжі оптимальні умови для відпочинку.

У гірських районах мешкають благородні кримські олені, козулі і лані, зустрічаються також лисиці і дикі кабани. З хижих пернатих можна побачити чорного грифа, орла, сову і мишоловок-конюків. У гірських лісах проживає полоз мідянка, це рідкісний представник класу плазунів, який прекрасно лазить по деревах. На столоподібних вершинах Кримських гір є чудові луки і пасовища із зеленою соковитою травою. Більшість ендемічних рослин виростають саме в цій частині півострова.

Вічнозелені ліси Криму

На вузькій смужці на самому узбережжі відзначається м’який середземноморський клімат, взимку тут температура стабільно плюсова, лише при рідкісних похолоданнях випадає сніг, який швидко тане. Влітку ж на узбережжі стоїть завжди тепла безвітряна ясна погода. Для цієї кліматичної зони характерні короткочасні рясні дощі. Залежно від конкретного регіону гірські масиви можуть як надходити до самого моря, тоді як на інших курортах є великі ділянки суші, які покриті реліктовими вічнозеленими лісами.

Зона жорстколистих вічнозелених лісів відрізняється різноманітністю дикорослих рослин, яких тут налічується більше двох з половиною тисяч видів. Унікальною особливістю цього регіону є буково-грабові ліси, які є ендемічними для цих місць. На півдні півострова рослини зберігають свою зелень і цвітуть цілий рік. Тут можна зустріти мигдаль, морозник, жасмин, крокус, японську айву, магнолію, а також такі дикорослі дерева як персик, абрикос і алича.

Надзвичайно цікавий тваринний світ вічнозелених кримських лісів. Тут проживають унікальні сколопендри. Це величезні стоноги, що досягають в довжину до 20 сантиметрів. Також зустрічається степова гадюка, Кримський гекон, отруйні каракурти. З птахів поширені буревісники, чайки, баклажани і нирки.

На узбережжі розташовуються численні заповідники і ботанічні сади, екскурсії в які дозволять ближче познайомитися з унікальною флорою і фауною цього південного тропічного курорту.

Степовий Крим

Загальна площа степової частини Криму займає близько 17 тисяч кілометрів квадратних, тут проживають 650 000 чоловік з 2 мільйонів всього населення півострова. З кожним роком ситуація тут погіршується, оскільки через відсутність прісної води відзначається ерозія грунту, з’являються Піски, а територія перетворюється на подобу пустелі.

У межах степового Криму розташовується 12 районів:

• Радянський.
• Сакський.
• Чорноморський.
• Нижньогірський.
• Червоногвардійський.
• Джанкойський.
• Красноперекопський.
• Роздольненський.
• Першотравневий.
• Кіровський.
• Сімферопольський.
• Білогірський.

Основою цього регіону є скіфська плита, формування якої завершено в четвертинний період. Рельєф і рослинний світ степів різноманітний, на півночі і північному сході відзначаються низовини, а на Заході вже починається Тарханкутська височина. Негласною столицею степів в Криму вважається місто Джанкой. У минулому це був великий промисловий і сільськогосподарський центр, проте сьогодні тут діє лише ряд підприємств хімічної галузі.

Клімат в степовій частині посушливий і помірно-континентальний. Зими безсніжні і м’які, з частими відлигами і невеликими морозами. Літо спекотне, в цей час тут відзначається мінімум атмосферних опадів. За рівнем вологості ця зона відноситься до напівпустель, саме тому постачання водою по перекритому Північно-Кримському каналу було настільки важливим для цього регіону. Тут протікає єдина велика на території півострова Річка Салгір, влітку її нечисленні притоки повністю або частково пересихають, а вода, що залишилася забирається на потреби сільського господарства.

Степові райони Криму

Степові райони особливо влітку – це млява пустеля, з випаленої сонцем травою і мінімумом рослинності. А ось навесні тут розквітає житняк, полин, тонконіг, ковила та інші трави. У цій кліматичній зоні можна зустріти мишей полівок, хом’яків, тхорів, тушканчиків і ховрахів. Поширені зайці і різні пернаті-Луні, Орли, перепела, журавлі і куріпки. Велика частина території степу запахана, тому природні ландшафти зустрічаються лише в заповідних місцях на схилах балок.

Особливості природи Криму вивчаються в російських школах, тому доведеться підготувати опис місцевого рельєфу. Клімат, флора і фауна півострова унікальна і надзвичайно цікава. При підготовці до домашнього завдання на карті природних зон Крим необхідно буде вказати розташування всіх значущих місць і найвищих гірських піків. Більш детальну інформацію про цей півострів, його підзони та клімат можна отримати з Вікіпедії та інших онлайн-ресурсів. Це і дозволить підготувати домашнє завдання для 4 класу за особливостями природи Криму.