Збільшення кореневої системи

Результати дослідів 88 гібридів соняшнику, систем захисту та живлення у сезоні 2020

Спеціалісти компанії ТОВ «Захід Агропром», досліджуючи таку культуру, як соняшник, у поточному сезоні, на полях Аграрного Полігону, що розташовані у с. Яринівка на півночі Рівненської області у зоні Західного Полісся, вивчали дію препаратів різних груп та ефективність окремих схем догляду за посівами, що були запропоновані учасниками даного проєкту.

Умови сезону 2020 року характеризувалися низькою температурою на початку вегетації соняшнику, а в подальшому, у травні-липні, надмірною кількістю опадів, що ускладнило проведення фунгіцидних обробок і призвело до поширення грибкових хвороб.

Про технологічні підходи за вирощування соняшнику, а саме вплив регуляторів росту, різних систем живлення, дію фунгіцидних обробок, а також випробування гібридів розповіли Олег Фурманець, технолог з агрономії, і Володимир Браценюк, керівник Дослідного центру «Аграрний Полігон».

Базова технологія вирощування соняшнику

Результати випробування гібридів

У результаті випробування гібридів соняшнику показники маси тисячі насінин і натури насіння гібридів компанії Saatbau варіювали відповідно від 32,6 до 62,9 г та від 240 до 373 г/л. Гібрид Каррера характеризувався максимальними показниками як маси тисячі насінин, так і натури насіння. Попри невисокий рівень маси тисячі та натури насіння, гібрид Хелесан показав найкращу врожайність — 2,8 т/га.

«Серед гібридів компанії Nuseed, які ми вивчали, найбільшу масу тисячі насінин зафіксовано у гібридах кондитерського напрямку Н5130 та преміум напрямку Н6ЛМ304, вони ж мали і найнижчу натуру насіння. Найурожайнішим гібридом компанії на ділянках дослідження був ранньостиглий гібрид Талон, який мав урожайність на рівні 2,5 т/га», — зауважив Володимир Браценюк.

Серед гібридів, що досліджували від компанії LG Seeds, найбільшу масу тисячі насінин відзначено у

гібриду ЛГ50300, а натуру насіння зафіксовано у гібридів ЛГ5638, ЛГ50662, ЛГ50270 та ЛГ50609. Врожайність гібридів компанії становила 1,6-3,5 т/га: найкращі результати показали гібриди ЛГ5638, ЛГ50662, ЛГ5635 та ЛГ50300.

Маса тисячі насінин гібридів компанії Syngenta становила 41-60 г, а натура насіння — 271-340 г/л (найбільше значення мали Ласкала, Конді та Неома). Більшість гібридів компанії показали хороший результат, найвищу врожайність одержали на середньостиглих гібридах Бакарді, Експерто, Таленто і Суміко.

«Серед представлених гібридів від компанії Pioneer, маса тисячі насінин перебувала в межах від 46 до 62 г, а натура насіння становила 250-280 г/л. Урожайність була на рівні 1,5-2,4 т/га, з найвищим показником у гібриду P62LE122. На гібридах компанії ВНІС, які випробовували на Аграрному полігоні, маса тисячі коливалася від 42 до 59 г, а натура насіння — від 206 до 320 г/л. Найбільшу продуктивність забезпечив гібрид Нью, його врожайність становить 3,2 т/га», — зазначив пан Володимир.

Серед гібридів компанії Strube та Євросем варто відзначити високу врожайність гібридів STH16101 та STH16102 — 3,9-4,0 т/га і гібридів Аркона та Аякс, які показали врожайність у 3,9 т/га .

«Гібриди компаній Mas Seed та Euraliss характеризувалися високими показниками як маси тисячі насінин, так і натури. Урожайність гібридів компанії Mas Seeds варіювала від 1,3 до 3,9 т/га з найбільшим значенням у гібриду МАС 96П. Стосовно гібридів компанії Euralis, то гібрид Розалія забезпечив урожайність на рівні 2,4 т/га, щодо гібридів Ізіда, Савана та Белла, то вони показали високий рівень урожаю — від 3,7 до 4,2 т/га», — розповів пан Володимир.

Олег Фурманець додав, що гібриди Euralis зорієнтовані на південні та центральні області, однак, забезпечивши високий рівень урожаю у Західному Поліссі, варто відзначити їхню пластичність. Таким чином, максимально розкрити генетичний потенціал цих гібридів у західному регіоні можливо лише за інтенсивної технології, у якій важливе місце займатиме обробка посівів фунгіцидами.

Також на Аграрному Полігоні випробовували гібриди від компаній BASF та КМК. Середньоранній гібрид Флорімі показав серед них найнижчу врожайність на рівні 0,8 т/га, а гібрид Флокс — 3,4 т/га, гібриди ЕС Лоріс СЛП і ЕС Каприз СЛП мали середню врожайність — 2-2,4 т/га.

Щодо показників якості насіння соняшнику, то вміст олії найпродуктивніших гібридів, змінювався від 37,0 до 48,8%, найвищий вміст олії одержали з насіння гібриду ЛГ5638. Максимальний рівень валового збору олії отримали на гібриді Белла. Також за виходом олії хороші показники мали STH16101 та STH16102, дані гібриди характеризувалися і найнижчим кислотним числом (на рівні 1,5 мг/г жиру), що свідчить про високу якість продукції.

Отже, враховуючи важкі умови, що склалися цьогоріч, спеціалісти компанії ТОВ «Захід Агропром» отримали результати, які свідчать про можливість вирощування соняшнику у зоні Полісся та одержання високого рівня врожаю, навіть попри те, що 8-10 років тому місцеві аграрії про таке могли тільки мріяти.

Насіннєвий матеріал соняшнику

Різницю у врожайності між гібридами спеціалісти пояснювали результатом вилягання, навіть із застосуванням регуляторів росту, оскільки рік був сприятливим для високорослого соняшнику, адже опадів було вдосталь якраз під час активного росту стебла.

«Також меншу врожайність показали пізні гібриди, адже у нашій зоні сезон 2020 р. був досить холодним, тому недостатня кількість активних температур негативно вплинула на формування кошика і, як наслідок, зниження урожайності. Суттєво вплинули на показник врожайності ще й грибкові захворювання», — підсумував Олег Фурманець».

У компанії додали, на ділянці, де проводили випробування гібридів, у зв'язку з великим їх різноманіттям, досягти оптимальної технології вирощування неможливо. Тому для гібридів, які показали низький рівень урожаю, були необхідні інші технологічні підходи.

Ефективність застосування регуляторів росту

У межах проєкту «Аграрний Полігон» було закладено дослідні ділянки, де вивчали дію регуляторів росту на різні

гібриди соняшнику. Таким чином застосовували 2 схеми внесення регуляторів росту: Архітект-Сетар (на ділянці випробування гібридів) та Архітект-Моддус (на виробничих посівах).

На ділянці з лінійкою гібридів за внесення рістрегуляторів Архітект і Сетар спостерігалося значне зниження висоти рослин, на окремих гібридах — до 50 см. Також було помічено і збільшення діаметра стебла від застосування регуляторів росту до 1,2-1,3 см.

«У фазу цвітіння соняшнику (65 ВВСН) на виробничих посівах відзначено дію регуляторів росту Архітект і Моддус. В результаті чого спостерігали зниження висоти рослин та істотне збільшення діаметра стебла. Також використання регуляторів росту дуже вплинуло на розвиток кореневої системи. Так на контрольних варіантах маса кореневої системи сягала 50-60 г, тоді як на варіантах за застосування препаратів — понад 600 г», — пояснив Олег Фурманець.

Технолог з агрономії ТОВ «Захід Агропром» додав, що більша маса кореневої системи зумовлена кращим розвитком кореневих волосків, що безпосередньо пов'язано із стійкістю рослин до стресових факторів.

Під час дослідження дії регуляторів росту Архітект і Сетар виявили, що застосування РРР на гібридах Limagrain та Syngenta не показало значного збільшення кореневої системи у рослин, на відміну від гібридів компаній Strube, ВНІС та Euralis.

«Генетика Limagrain та Syngenta досить вирівняна. Реакція гібридів інших компаній дуже різнилася, це знак агрономам, що кожен із них потрібно дуже ретельно досліджувати», — наголосив Олег Фурманець.

На всіх 8 гібридах і Архітект, і Модус показували збільшення маси тисячі насінин до 70 г і натури зерна до 350 г/л.

«В результаті внесення регуляторів росту, було одержано істотний приріст урожайності. Так, за внесення препарату Архітект урожайність зросла на 0,1-0,7 т/га відносно контролю, а за використання Моддус — від 0,1 до 0,4 т/га. Також Олег Фурманець зауважив, що у минулих сезонах ефективну дію препарату Архітект було важко відстежити внаслідок внесення страхових гербіцидів, а саме Євро-лайтінг на гібриді Неома , що завдавало рослинам додаткового стресу.

Щодо внесення препаратів Архітект і Сетар, відзначається позитивний вплив на урожайність обох регуляторів росту, зокрема на гібриди Купава, Ласкала, Неома та Діамантіс.

Ефективність застосування фунгіцидів

В межах Аграрного Полігону також вивчали ефективність різних фунгіцидних обробок.

Перший варіант обробки включав внесення Архітект 0,75 л/га і Піктор 0,5 л/га. Упродовж застосування даних фунгіцидів, залежно від гібриду, одержали високі показники маси тисячі (від 50 до 70 г) та натури насіння (від 300 до 390 г/л). На другому варіанті обробки вносили Дерозал 1,0 л/га та Амістар голд 0,75 л/га, водночас маса тисячі насінин і натура насіння гібриду MAS85 SU становила 58г і 332 г/л.

Показники маси тисячі та натури насіння за внесення Аканто 0,5 л/га та Аканто плюс 0,75 л/га сягали 42-43 г та 320-330 г/л відповідно. За обробки фунгіцидами Ямато 1,5 л/га та Амістар екстра 0,7 л/га, що входили у четвертий варіант, дані показники були на рівні 50-60 г і 260-330 г/л.

«Урожайність гібридів соняшнику, залежно від фунгіцидної обробки, варіювала від 1,5 до 2,8 т/га. Найбільшу врожайність серед гібридів показав Хелесан, за внесення Архітект 0,75 л/га і Піктор», — розповів Володимир Браценюк.

Щодо ефективності застосування фунгіцидів, то приріст урожаю, відносно контрольного варіанту, за внесення Архітект і Піктор загалом був істотним (доходив до 35%), лише на гібриді Меліта відзначалося незначне збільшення урожаю. На другому варіанті зростання урожаю було на рівні 10%. Максимальну ефективність застосування препаратів Аканто 0,5 л/га та Аканто плюс 0,75 зафіксовано на гібриді МАС 87А, що збільшило урожай майже на 25%. Приріст від внесення Ямато на гібриді MAS80 IR був на рівні 8%.

Особливості дії стимуляторів росту

За вивчення ефективності стимуляторів росту і біопрепаратів використовували продукцію компаній БТУ-Центр, Stoller, Ерідон та Агрітема.

Від компанії Ерідон насіння обробляли низкою препаратів: БлекДжек 0,5 л/га, Ерайз 2,5 л/га та Розалік Zn, P, N, S 2 л/га, у фазу 16 листків вносили Розалік Mg, Mn, S, N 2 л/га та АміноАлексін 1 л/га, а в середині цвітіння — Мегнер 0,6 л/га та Еквілібріум 0,5 л/га.

Від компанії Агрітема для обробки насіння використовували біопрепарат Rise P.

«Завдяки стимуляторам росту компаній Ерідон та Агрітема ми виявили збільшення висоти рослин і діаметра стебла соняшнику, тобто препарати спрацювали як стимулятор для росту вегетативної маси. Також Rise P суттєво вплинув на збільшення кореневої системи культури, на відміну від інших», — зазначив Олег Фурманець.

Також насіння обробляли мікоризоутворювальним біопрепаратом МікоФренд 4 кг/га від БТУ-Центр і надалі на цих

посівах не використовували стимуляторів. Використання препарату забезпечило найбільшу олійність, яка в середньому була на невисокому рівні.

Досліджуючи продукцію компанії Stoller, було закладено схему, яка містила наступні варіанти: перший — Rootella S 0,06 кг/га (обробка насіння), другий — Stimulate (д.р. ауксини, кінетин, гібереліни) 2 л/га ( обробка насіння), X-tra power 1 л/га (у 16 фазу), третій — Stimulate 2 л/га (обробка насіння), X-tra power 1 л/га (у 16 фазу), Harvest more 5-10-27 1,5 кг/га (у фазу цвітіння).

«Таким чином перший варіант забезпечив приріст врожаю на 0,8 т/га або 29%, другий — на 0,7 т/га або 28%. На третьому варіанті одержали найкращий результат, приріст врожаю щодо контролю був понад 1 т/га або 35%», — розповів Олег Фурманець.

Система живлення: мікродобрива

Також на Аграрному Полігоні досліджували ефективність різних схем живлення.

Перший блок представлений препаратами компанії Агровед, які вносили на трьох ділянках. На першій ділянці у фазу формування листків (16 фаза) застосовували комплексні органо-мінеральні добрива

«Окрім соняшнику, комплексні схеми від Агровед ми застосовували на ріпаку та кукурудзі. Збільшення висоти рослин соняшника було зафіксовано під час застосування першої схеми, а незначне збільшення діаметра стебла за паралельного невеликого зниження висоти рослини виявлено завдяки препаратам із третьої. Другий же варіант забезпечив незначне збільшення кореневої системи», — зауважив Олег Фурманець.

Щодо урожайності, то на трьох варіантах вони були на рівні контролю.

Другим блоком досліджували ефективність застосування добрива Fulltec Plus 0,2 л/га від SPRAYTEC у 16 фазу, що посприяло кращому розвитку кореневої системи.

У ТОВ «Захід Агропром» протягом 16 та 65 фази від ТДН використовували Agritech Boron 1 л/га, Soldenso gel 8-8-60 1 л/га та Wuxal Boron 2 л/га, Wuxal Aminoplant 1 л/га відповідно, аби перевірити результати такого застосування.

«Маса кореневої системи збільшилась від застосування препаратів обох компаній на обох ділянках, котрі досліджували. Також схема від ТДН чудово спрацювала і збільшила діаметр кошика. Зважаючи на морфологію розвитку ділянки із застосуванням стимуляторів росту від Торгового дому «Насіння», приріст врожаю сягнув 0,7 т/га, що дорівнює 32-33% відносно контролю. Якщо враховувати, що Fulltec Plus від SPRAYTEC був одиничним продуктом, то він також показав позитивний результат щодо прибавки врожаю», — зазначив головний агроном.

Третій блок дослідження ефективності мікродобрив та стимуляторів росту включали 3 схеми застосування препаратів від компаній «Суффле Агро Україна» та Yara, які вносили у 16 фазу розвитку соняшнику.

Схема «Суффле Агро Україна» містила 2 варіанти: у першому використовували Уніфлор Bmo 1 л/га, а у другому — добриво ОілСТАРТ 2 л/га, що сприяє росту й покращенню фізіологічних процесів у рослині. Компанія Yara виготовляє рідке добриво Bortrac, яке вносили у дозі 1л\га.

«Показники висоти рослин, діаметр стебла, діаметр кошика та маса кореневої системи в усіх варіантах були на майже однаковому рівні, як і на контролі. Максимальний приріст врожаю спостерігався за застосування ОілСТАРТ 2 л/га від «Суффле Агро Україна» і становив 0,035 т/га», — зауважив Олег Фурманець.

Компанії UKRAVIT, БТУ-Центр, Франдеса та Summit-Agro були об'єднані у четвертий блок.

«На гібридах, де використовувалися препарати від компанії БТУ-Центр, було зафіксовано зменшення висоти рослин відносно контролю, а на тих гібридах, на яких застосовували біостимулянт Амалгерол від Summit-Agro — навпаки, а ще на них виявлено збільшення діаметру кошика порівняно з контролем. Також діаметр кошика збільшився і на ділянках, де досліджували ефективність застосування препаратів від UKRAVIT», — зазначив технолог з агрономії компанії.

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Всі препарати з цього блоку показали збільшення маси тисячі насінин щодо контролю. Схема від UKRAVIT забезпечила приріст врожаю на рівні 0,3 т/га, від БТУ-Центр — 0,1 т/га, від Summit-Agro — майже 0,8 т/га. Ладон Про та Карбеназол від Франдеси показали незначний приріст врожаю.

«Препарати від UKRAVIT досить бюджетні й показали хороший результат, це свідчить про те, що схема працює. Вони особливо підходять для зони Західного Полісся, адже на наших пісках план врожайності 2,4 т/га, а не 4 т/га, що економічно вигідно», — зазначив головний агроном компанії.

Аграрний полігон ТОВ «Захід Агропром» — це некомерційний проєкт, що об'єктивно досліджує дію й ефективність тих чи інших препаратів чи схем і має на меті лише пошук певних технологічних рішень у складній специфічній зоні Полісся.

Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2020

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

В UKRAVIT розповіли, як максимально ефективно розкрити потенціал врожайності соняшнику

В результаті суттєвих змін клімату по всій території України та оптимізації технології вирощування соняшника важливого значення набуває застосування регуляторів росту. Ці препарати дозволяють пристосувати фізіолого-біологічні властивості рослинного організму соняшника до конкретних умов вирощування.

За даними досліджень агрономічного департаменту компанії UKRAVIT, регулятор росту Брілон при застосуванні в посівах соняшника сприяє підвищенню стійкості рослин до несприятливих погодних умов за рахунок зменшення висоти рослин та потовщення клітинних стінок стебел. Крім того, препарат стимулює розвиток кореневої системи, впливає на виповненість та крупність насіння, а також збільшує врожайність культури.

«Діюча речовина Брілону — етефон у рослині рухається базипетально і розкладається на етилен та фосфорну кислоту. Етилен, своєю чергою, виступає як інгібітор транспортування ауксинів і біосинтезу гіберелінів, що призводить до штучної регуляції ростових процесів. Необхідно враховувати, що діюча речовина має пролонгований період поглинання, при цьому вона не фотостабільна, тому досить швидко розкладається під прямими сонячними променями», — заявляє виробник.

За рекомендаціями фахівців компанії UKRAVIT, обприскування посівів соняшника необхідно проводити із фази 8 листків до утворення «зірочки» (ВВСН 18-39) з нормою 0,5-1,0 л/га. Зазначається також, що препарат Брілон сумісний із фунгіцидами та мікродобривами, проте його не можна змішувати з препаратами, що містять сірку, мідь та пестицидами із класу дитіокарбаматів. Оптимальною температурою повітря при обприскуванні препаратом є +15. +25°С.

За даними проведених досліджень впродовж 2019 року в різних регіонах України на різних фонах удобрення та на різних гібридах, було встановлено істотний позитивний вплив препарату Брілон на ряд морфолого-біологічних показників у порівнянні до контролю, а саме:

• зниження висоти рослин в середньому на 22,04 см;
• збільшення діаметру стебла на висоті 50 см від поверхні ґрунту — на 0,31 см;
• збільшення кореневої системи — на 2,34 см;
• збільшення виповненості насіння в середині кошика — до 4,74%;
• збільшення діаметра кошика — на 2,05 см;
• зниження ступеня вилягання рослин — до 7,90%;
• збільшення урожайності — на 0,296 т/га.

Як відзначають спеціалісти компанії UKRAVIT, незважаючи на ряд позитивних характеристик препарату, в результаті досліджень були встановлені окремі особливості, які варто відзначити, а саме:

• на другу добу після внесення препарату спостерігали на рослинах соняшника «опускання» листя, проте на четверту добу ріст і розвиток рослин соняшника відновлювався, і в подальшому зазначені симптоми дії на рослинах не спостерігались;
• застосування препарату в період поєднання декількох екстремальних факторів для рослин (засухи та приморозків, підвищених температур та суховію) є недоцільним. Тому що за дефіциту вологи та високих температурах рослина виділяє етилен самостійно, а при підвищеній температурі повітря швидкість вивільнення етилену з етефону зростає, що значно знижує ефективність препарату.

«Таким чином, застосування регулятора росту Брілон у посівах соняшника допоможе повністю розкрити потенціал врожайності кожного гібрида. Надзвичайно актуальним буде застосування регулятора росту Брілон в умовах сезону — 2020 у зв’язку із випаданням надмірної кількості опадів, що сприятиме наростанню значної надземної маси, а в подальшому — зможе призвести до вилягання рослин під впливом вітрів. Також доцільним та науково-обґрунтованим є застосування Брілону на високорослих гібридах соняшника та на високих фонах мінерального живлення, особливо азотними добривами», — відзначають спеціалісти компанії UKRAVIT.

Захист рослин від UKRAVIT

Широкий асортимент препаратів за кращими цінами

Раціональне використання поживних речовин для поліпшення властивостей кореневої системи і посухостійкості, — дослідження

Наразі світова сільськогосподарська галузь переймається питанням: як досягти стійкої продовольчої безпеки за активізації кліматичних змін та почастішання посушливих сезонів. У зв'язку з цим дедалі більше уваги приділяють кореневій системі, оскільки саме коріння найбільш чутливо реагує на наявність поживних речовин і вологи. Припустивши, що за раціонального використання поживних речовин та води можна керувати властивостями кореневої системи культур задля підвищення посухостійкості, група вчених більш детально дослідила цей аспект та опублікувала результати своєї роботи на ресурсі researchgate.net .

Учені порівнювали вплив різних рівнів вологозабезпечення та поживних речовин на пластичність коріння та генетичне регулювання цих процесів, зосереджуючи увагу на тому, як це може вплинути на посухостійкість.

У довгостроковій перспективі науковці передбачають, що вплив на кореневу систему, зокрема на збільшення пластичності, сприятиме вирощуванню ефективних сортів, раціональне споживання ними вологи та поживних речовин — для досягнення стабільності у сільському господарстві.

Посухостійкість — це здатність рослин протистояти посусі, її часто розподіляють на такі складові: “порятунок” від посухи, її уникнення та толерантність. У своїй роботі науковці зосередились на здатності кореневої системи добувати воду навіть у пересушеному ґрунті, що є одним із аспектів уникнення посухи.

За час еволюції рослини навчились відчувати стан ґрунту, щоб регулювати споживання поживних речовин кореневою системою для підвищення більшої стійкості до посухи. Наразі є експериментальні докази та загальний консенсус щодо того, що кореневі сигнали регулюють реакції росту пагонів у відповідь на воду, появу поживних речовин та певні властивості ґрунту. Сигнали від кореня до пагона та від пагонів до кореня стають основним регулятором росту залежно від екологічних факторів.

МікроРНК, пептиди, абсцизова кислота (AБК), транс-зеатин, цитокінін, стриголактон та гібереліни є основними сигнальними молекулами, які регулюють ріст пагонів у відповідь на доступність води та поживних речовин, тоді як цитокінін, ауксин та цукор є ключовими сигнальними молекулами у зворотному напрямку — від пагона до коренів.

Кортикальні клітини в зоні подовження коренів відчувають рівень вологи у ґрунті, й під час посухи листя реагує закриттям продихів. Така реакція (тобто закриття продихів) може бути більш чутливою до рівня вологості біля коріння, і замість того, щоб втрачати значну кількість вологи через транспірацію, рослина закриває продихи задовго до зниження водного потенціалу листя, щоб уникнути кавітації ксилеми.

Цей зв’язок опосередковано здійснюється пептидом CLE25, який виробляється в коренях і рухається вгору до листя, де індукує синтез АБК, що спричиняє закриття продихів.

Брасиностероїди (BR) також синтезуються в судинній системі під час посухи та ініціюють накопичення осмопротекторів у коренях, які допомагають всмоктуванню води.

На архітектуру кореневої системи, тобто на розміщення коренів у тривимірному просторі, впливають як генетика, так і середовище.

Наприклад, інтрогресія (переміщення певного гена від одного виду до генофонду іншого через повторне зворотне схрещування міжвидового гібрида з одним із батьківських видів) гену DRO1, який відповідає за ріст кореня углиб, у рисову лінію з неглибоким корінням збільшила врожайність під час посухи завдяки подовженій кореневій системі, яка знаходила глибші запаси води.

Так само лінійка пшениці, що містить алель дикої тетраплоїдної пшениці, також продемонструвала глибше вкорінення та вищий урожай під час 4 посушливих періодів.

Однак в умовах достатньої вологи або періодичної посухи фенотиповий приклад росту коріння вглиб зі значною щільністю по довжині кореня може дорого обійтися, враховуючи витрати вуглецю на ріст та “утримання” тканин. Зокрема, система кореня, яка призначена для “дослідження” навколишнього ґрунту може споживати більш ніж 50% продуктів щоденного фотосинтезу. Є й інші побічні ефекти у різних фенотипів коренів. Наприклад, тривимірне (вшир) розгалуження підходить для розростання коренів у верхньому шарі ґрунту, але не придатне для видобування води з глибоких шарів, коли кількість води на нижніх рівнях значно збільшується під час дощового сезону.

З другого боку, надмірно розгалужена коренева система не завжди може бути придатна для забезпечення більш високого врожаю за низької вологості, адже значна кількість кореневих кінчиків може призвести до конкуренції між ними за вуглець, й вони не зможуть активно “досліджувати” ґрунт у пошуках вологи та поживи.

Для кращої посухостійкості за інтенсивних технологій пропонуються такі характеристики кореня:

• коротше осьове коріння,
• знижена бічна щільність коренів,
• знижена реакція на доступність ресурсів,
• більша повітряна паренхіма,
• зменшення кількості кортикальних клітин у більш крупних рослинах.

Враховуючи ці особливості та пластичність коренів, здатність генотипу змінювати фенотип в різних умовах може бути цінною перевагою і перспективним напрямом для селекції.

Слід також зазначити, що посуха також змінює мікробіоту в ризосфері. Водночас мікробні спільноти відіграють значну роль у відновленні рослини після посухи, а також стійкості рослин-господарів до стресів. Загалом же основна мета дослідження групи вчених — виявити можливості щодо підвищення стійкості до посухи шляхом управління пластичністю коренів за допомогою поживних речовин. Було обрано саме поживні речовини, оскільки внесення добрив — це широко застосовувана поліпшувальна стратегія проти посухи. Більше того, схожі механізми сприяють “захопленню” води та поживних речовин, отже, між сигнальними молекулами пошуку води та поживних речовин може бути перехресний обмін сигналами.

Що ж може відбуватися з корінням, залежно від умов у ґрунті?

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій