Куди поділися єгиптяни

​Трипільська культура залишається суцільною загадкою – археолог Михайло Відейко

120 років тому – восени 1897 року – археолог-любитель Вікентій Хвойка поблизу села Трипілля знайшов культурні артефакти, які ми тепер добре знаємо під назвою «Трипільська культура». Щодо неї відомо достатньо багато, ще більше навколо неї існує теорій і вигадок. Про те, які уявлення про трипільську культуру відповідають дійсності, а які – ні, Радіо Свобода запитало в знаного дослідника, історика й археолога Михайла Відейка.

– Коли Вікентій Хвойка знайшов ці артефакти, він одразу зрозумів, з чим він має справу?

Саме слово «культура» до нас прийшло в тому числі й завдяки Хвойці, який одразу сказав, що це – «археологічна культура»

– Я думаю, що зрозумів, адже на той момент його стаж дослідницької діяльності вже нараховував кілька років, в нього уже був багатий досвід – він досліджував і кургани, й інші місця. А головне – він був у колі пошановувачів старожитностей, був знайомий із професорами Київського університету – зокрема із Володимиром Антоновичем, який не раз виступав консультантом. Були й консультанти з-за кордону, яким він надсилав інформацію про свої знахідки. Він був у курсі того, що відбувається в Російській імперії та в Європі, адже саме слово «культура» у цьому сенсі до нас прийшло в тому числі й завдяки Хвойці, який одразу сказав, що це – «археологічна культура».

​– Так він одразу зрозумів, що це оригінальна культура?

– Думаю, що зрозумів, бо до осені 1897-го був 1896 рік, коли він в Києві придбав колекцію черепків. Він натрапляв на такі черепки, коли проводив розкопки в Києві на Кирилівській вулиці у 1893-му. Тобто, за цей відрізок часу можна було збагнути, що в цій місцевості є якась давня археологічна культура, майже невідома дослідникам. Оцінити це як єдине явище вдалося саме Хвойці.

– Ви є давнім дослідником «Трипілля», знаєте дослідження колег на цю тему. До речі, відомо, що «Трипілля» називають також «культурою Трипілля-Кукутені». Кукутень – це в Румунії. Тобто, не лише українці досліджують цю тему. Які для Вас загадки залишаються в цій темі?

Ми вважали, що знаємо про величезні трипільські поселення майже все – дослідження тривали з 1970-х років. І ось з’ясовується, що ми маємо шанс відкрити нову сторінку в цій історії

– Тут загадка суцільна, як і 120 років тому, коли все починалося. Власне, заради чого все це робиться? Заради відтворення стародавньої історії. І те, як уявляв собі ту історію Вікентій Хвойка, як уявляємо ми сьогодні, як будуть уявляти наші нащадки – це велике питання. Наведу приклад: ми вважали, що знаємо про величезні трипільські поселення майже все – дослідження тривали з 1970-х років, розкопано сотні будівель, є чудові магнітометричні плани. І ось почалась наукова програма спільних досліджень – спершу з британцями у 2009 році, потім – з німецькими колегами. За кілька років з’ясовується, що ми маємо шанс відкрити нову сторінку в цій історії.

– А саме?

Трипільські горни старші майже на три тисячоліття за ті, що раніше вважалися найдавнішими в Європі. Це професійне обладнання майстрів, які мусили знатись не лишена на глині й фарбі, а й на теплотехніці

– У цих величезних поселеннях ми знаходимо укріплення. Раніше вважалось, що вони не були укріплені. І знаходимо ми це не в одному місці, а одразу на кількох поселеннях. Вважалося, що в ті часи ще не було ремесла. І всі казали, мовляв, покажіть нам гончарні горни, в яких трипільці випалювали свій чудовий посуд. Їх не було на цих поселеннях, хоча десятки років тривали розкопки.

В 2013 році ми їх знаходимо! І зараз вже понад десяток цих горнів, які мали настільки досконалу конструкцію, що щось подібне з’являється на Мінойському Криті лише в ХІ столітті до нашої ери.

В 2012 році знайшли громадську будівлю розміром 60 на 20 метрів. 1200 квадратних метрів! Це на той час – 2000 рік до нашої ери – найбільша споруда на європейському континенті

Трипільські горни старші майже на три тисячоліття за ті, що раніше вважалися найдавнішими в Європі. Причому там дуже досконала технологія, яка дозволяє отримувати цей мальований посуд й не вкрити його кіптявою, як це буває у звичайному горні. Тобто, це – професійне технологічне обладнання майстрів, які мусили знатись не лишена на глині й фарбі, а й на теплотехніці.

Також тривалий час вважалося, що трипільці не будували монументальних споруд. В 2012 році на розкопках знайшли громадську будівлю розміром 60 на 20 метрів. 1200 квадратних метрів! Уявіть собі, і це збудовано із дерева та глини. Це на той час – 2000 рік до нашої ери – найбільша споруда на європейському континенті.

Експонати музею, знайдені під час археологічної експедиції у Черкаській області (трипільська культура)

​– А де її знайшли і якою було її призначення?

На поселеннях були головні храми – такі собі собори, а були приходські. Це свідчить про існування релігійної ієрархії

– Особисто моя думка, що це – храм. В минулому році з німецькими колегами ми розкопали храм менших розмірів – 22 на 12 метрів. Тобто, виявляється, що на цих поселеннях були головні храми – такі собі собори, а були приходські. Це свідчить про існування релігійної ієрархії. Також в одному із храмів у 2012 році знайшли золоту прикрасу – це перше трипільське золото з території України! І це лише за останні 4-5 років!

Розкопки та дослідження трипільської культури на Черкащині поблизу селища Легедзино, 6 серпня 2009 року

​– До речі, про трипільців кажуть, що в них були не міста, а протоміста. Тобто, поселення дуже великі, на багато тисяч людей, але називають їх протомістами, бо там не було культових споруд. То тепер ми маємо підстави казати, що це – все-таки міста?

– Виникає питання: що це таке? І дуже добре, що тепер до нашої внутрішньоукраїнської дискусії підключились колеги із багатьох країн: і ті, які брали участь у програмах, і ті, які прочитали про те, що тут відбувається, бо вийшло вже кілька книжок англійською і німецькою.

Навіть вже у Британії є дипломований спеціаліст по трипільській культурі, на підході також спеціаліст із Німеччини. Тобто, коло дослідників, як це було у часи Хвойки, розширилось. Адже тоді копали трипільську культуру австрійські дослідники, німецькі, польські, британські. Потім «залізна завіса» впала – і залишились Румунія, Молдова й Україна. І тільки в останні 10-15 років колеги з-за кордону теж долучаються до цього – знову «Трипілля» опиняється в епіцентрі міжнародного зацікавлення.

– То чи є привід говорити, що це були не протоміста, а міста?

– Я містами б це не називав, бо місто – це не така річ, що проголосили певні параметри – і обласна рада ухвалює рішення, що це – місто, бо там, приміром, десять тисяч населення. Справа в тому, що уявлення людей про місто змінювалось. Античне місто – одна справа, зовсім інша – середньовічне місто, третя справа – сучасне місто. Але все це мусило колись починатися. «Трипілля» – оці величезні поселення – вони якраз біля початку.

Коли Хвойка розкопував «Трипілля», мало хто звернув увагу на те, що він написав про розміри того поселення. Він вважав, що воно займає 2 версти у поперечнику. Тобто, за розмірами це таке трипільське протомісто, причому найпівнічніше на Дніпрі.

Щоправда, в 2007 році довелося знову перевідкрити це поселення, бо до того часу ніхто із чинних археологів вже не знав, де знаходиться ця пам’ятка трипільської культури. Підняли архівні документи, в тому числі й щоденники Хвойки – виїхали на місцевість і знайшли. І нехай не дві версти, але одна верста там точно є. І неподалік вже два роки проводиться університетська експедиція біля села Копачів Обухівського району – можливо, це місто-супутник, можливо, воно давніше. Тобто, була ціла система тут, на Київщині, і це приблизно 4300-4200 рік до нашої ери. Вони давніші за ті поселення, які зараз на слуху, які досліджують на Черкащині.

Можливо, на Київщині є шанс докопатися: а як починалися всі ці процеси і, головне, чому?

Розкопки та дослідження трипільської культури на Черкащині поблизу селища Легедзино, 6 серпня 2009 року

​– Чи були трипільці антропологічно подібними на теперішніх українців – як ми тепер?

Трипільське населення Київщини в кращі часи могло досягати 5-7 тисяч душ. Вони були розосереджені на величезній території

– Розумієте, українці – це продукт багатотисячолітнього етногенезу, і тут стільки народів. Але трипільці в цьому ланцюжку стоять десь біля його витоків. Ну, ви уявіть, що, за різними підрахунками, на території України проживало від 400 тисяч до мільйона трипільців у різні часи. Зокрема, трипільське населення Київщини в кращі часи могло досягати 5-7 тисяч душ. Вони були розосереджені на величезній території, але все одно: щоб від них не залишилось сліду – це нереально.

– То відомо – звідки вони прийшли і куди ділися?

– Вони нікуди не ділися.

– Але ж зникла трипільська культура.

Багато тисяч років до трипільців тут ніхто хліба не вирощував, а вони приходять й починають вирощувати. І цими здобутками будуть користуватися наступні покоління. Уявіть собі: до часів Ярослава Мудрого набір злаків на полях Київщини був той самий, що і в трипільські часи

– В тому то й справа: культура зникла, але люди залишились. Зникла культура Радянського Союзу, але люди нікуди не зникли, й ми з цією спадщиною боремось. Але у трипільців було не так: там була інакша спадщина, яку навпаки намагались зберегти – це технології, знання.

До речі, можемо сказати, що багато технологій і знань залишились у наступних людей, які жили на цій території. Наприклад, технологія ведення сільського господарства. Це здається просто – засіяв, зібрав, вигнав корівок попастися. Але це потрібно пристосувати до певної території. Уявіть собі, що багато тисяч років до трипільців тут ніхто хліба не вирощував, а вони приходять й починають вирощувати. І цими здобутками будуть користуватися наступні покоління. Уявіть собі: до часів Ярослава Мудрого набір злаків на полях Київщини був той самий, що і в трипільські часи.

– То звідки трипільці прийшли?

– Ми можемо сказати, що на Наддніпрянщину вони прийшли з району Південного Бугу. Це було таке розселення, тривала аграрна колонізація майже тисячоліття.

– А ось на ці території – від Румунії до Дніпра – як вони потрапили?

– Найдавніші пам’ятки культури «Прекукутень, Кукутень-Трипілля», як це офіційно зараз називається, на території Румунії та Буковини. Через 100-200 років вони вже з’являються на території Хмельницької, Вінницької областей. Ще 100-200 років – Південний Буг, Черкаська область. До Дніпра вони потрапили приблизно через 800-900 років. Це був шлях довжиною у тисячоліття.

– То вони рухались на північ та на схід?

– На схід ішли різними шляхами – вододілами, вздовж річок. Була донедавна така дивна ситуація, що між Вінницькою областю й Київською чи Житомирською – нема, наче біла пляма. А зараз археологи знайшли на річці Стугна кілька пам’яток. Тобто, ми знаємо, що якась частина прийшла по річці Стугна, яка впадає у Дніпро біля того ж Трипілля. На Росі також є трипільські поселення, де жили перші трипільці, що прийшли на Київщину.

– Ми ось говорили про трипільські протоміста і що, можливо, вже є підстави називати ті поселення містами. А ось кажуть, що знаки, якими користувалися трипільці, це протописемність. Чи є підстави про це говорити?

– Писемність – поняття багатогранне. Є різні види писемності – ієрогліфічна, алфавітна і так далі, ціла класифікація. Є ще такий рідкісний різновид, як піктографічна писемність. Ми зараз нею користуємось.

– Невже?

– Ви дорожні знаки пам’ятаєте?

– Звісно.

– Всі розуміють, що таке «цеглина». Вона різними мовами називається по-різному, але… це піктограма. Вони, вибачте, в туалетах і де завгодно ці значки. Вони зрозумілі навіть тим, хто не знає писемності.

Піктограми – дуже давній винахід людства, вони відомі з кам’яного віку. Наші далекі предки, які заблукали в Європу 40 тисяч років тому – вони вже такими значками користувалися. Декі народи користуються ними досі, бо це – вигідний спосіб комунікації, зберігання інформації.

У трипільців піктографія досягла дуже високого ступеню розвитку. Частина знаків була зрозуміла здебільшого тим, хто їх створив. Але були й загальні, які були поширені на території всієї трипільської культури. Всюди їх розуміли однаково – приблизно так, як ми всі розуміємо дорожні знаки

У трипільців піктографія досягла дуже високого ступеню розвитку. Весь цей мальований посуд, всі ці орнаменти – у них як елементи включались різні знаки. Навіть є дисертація Тараса Ткачука про знакові системи трипільської культури. Це дійсно система, яка вдосконалювалась. Там впродовж століть з’являлися нові знаки. Частина знаків була зрозуміла здебільшого тим, хто їх створив. Але були й загальні, які були поширені на території всієї трипільської культури. Всюди їх розуміли однаково – приблизно так, як ми всі розуміємо дорожні знаки.

З цієї піктографічної писемності могла з’явитись справжня писемність. Так відбулося в Єгипті, те ж відбулося в Шумері, де теж була протописемність…

– Що ці трипільські знаки означали? Чи можна ці знаки прочитати зараз?

– Не прочитати, а протлумачити або запропонувати тлумачення. Дуже добре, коли є один і той же знак у супроводі інших знаків. Тоді можна з великою вірогідністю припустити значення. Скажімо, є трипільський знак – схожий на кукурудзу заштрихований овал.

– Але тоді ж ще кукурудзи не було! Її значно пізніше завезли з Америки.

– Виникає питання: що би це могло значити? Але коли з цього овалу виростає рослина, то можна припустити, що таким чином вони малювали колосок. В чому фокус: висівали пшеницю колосками, а не зерном. Бо якщо молотити-обробляти, то вона просто не проростала – такий різновид пшениці вони вирощували. І тому це, з великою вірогідністю, це – символ колосу, з якого щось росте. Його зображують на мисках, наче це миска, повна колосся. Вони є в різній комбінації, наприклад, наче воно там загрузає в землю. Є знаки, схожі на місячний серпанок. Отут уже й реконструюють місячні календарі й що завгодно, особливо коли там є певний числовий код. Скажімо, сполучення місяця й собаки – це теж може бути якась піктограма.

– А чому єгипетські ієрогліфи тлумачать вже однозначно, а трипільські знаки – ні?

– Ми забули про китайські ієрогліфи. Найдавніші їхні прототипи з’являються в Китаї в культурі Яншао. А це 4 тисячоліття до нашої ери – це якраз у нас трипільські протоміста. Тобто, всюди, де суспільство досягає певного рівня розвитку, воно звертає увагу на необхідність передачі інформації. І це саме відбувається на Дунайській культурі – Дануб скрипт – там є купа знаків. Є навіть гіпотеза про існування дунайського письма.

Зрештою, коли вчені зібралися й обговорили цю проблему в масштабах Європи, то дійшли до того, що, починаючи із нового кам’яного віку, разом із навичками вирощування хліба поширюються й певні релігійні уявлення і певні способи передачі інформації. І дуже багато трипільських знаків мали багато спільного з дунайським. А звідки прийшло хліборобство – з Дунаю, з тих культур, які в основі Трипілля. Все тут дуже пов’язане.

– То все-таки протописемність, а не писемність.

Протоміста й протописемність, бо найдавніші зразки європейської писемності, щодо якої немає сумнівів – це критська писемність

– Протоміста й протописемність, бо найдавніші зразки європейської писемності, щодо якої немає сумнівів – це критська писемність.

Але що цікаво, дуже багато знаків, того, що називають писемністю й так далі, мають прототипи в цій Дануб скрипт – дуже давніх знаків неолітичної доби. Тобто, люди тисячоліттями цим користувались, аж поки збагнули, що з цього можна зробити щось інше.

Експонати музею, знайдені під час археологічної експедиції у Черкаській області (трипільська культура)

​– До речі, читав в одній праці, що трипільці знали колесо, але чомусь ним не користувались.

У нас же й зараз немає доріг, а уявіть, що було в трипільські часи. Хоча, є зображення колеса керамічні. Є уламки іграшкових тварин, які були на коліщатах. В цьому році таку знайшли. І цій моделі 6 тисяч років!

– Ой, а спробуйте у нас скористатися колесом. У нас же й зараз немає доріг, а уявіть, що було в трипільські часи. Це, до речі, проблема. Хоча, є зображення колеса керамічні. Є уламки іграшкових тварин, які були на коліщатах. В цьому році таку знайшли в Кіровоградські області. І цій моделі 6 тисяч років! Це уламок, але ідентифікується без проблем.

Натомість, у трипільців був такий винахід – транспортні сани. Вони були величезні і, судячи з керамічних моделей, в них могли запрягати пару волів. Цього вистачало, щоб возити врожай з поля, і воду, і дрова, і будівельні матеріали на спорудження оцих великих будівель. Бо більшість керамічних моделей транспортних саней знайдені на Черкащині – там, де найбільші поселення. Їм колеса не треба було.

– Чому зникла трипільська культура? Чому вона не переросла в цивілізацію?

Люди нікуди не ділися, але вони стали жити інакше. Просто змінилась культура. Через економічну кризу попередні культурні досягнення були втрачені

– Люди нікуди не ділися, але вони стали жити інакше. Просто змінилась культура. Через економічну кризу попередні культурні досягнення були втрачені. Залишилось тільки те, що потрібно було: воювати й виживати. А всі ці красиві будинки, храми і все, що було не потрібне для виживання, зникло.

– То економічні фактори, а не кліматичні?

– Це ланцюжок: змінюється клімат, проблеми з економікою, подолання проблем, повернення на попередній рівень суспільного розвитку – без ремесел, без храмів, без міст. Така ось стратегія виживання.

– А як клімат змінився? Відбулося похолодання?

– Так, похолодання. Степ посунувся на північ.

Кліматичні умови, в яких ця культура розквітла, кардинально змінилися. На території України таке відбувалось – від трипільців до Русі – п’ять разів

– Це був льодовик?

– Вважається, що це було виверження вулканів, які стимулювали кліматичні наслідки і подіяли не гірше від ядерної зими.

Тобто, ті кліматичні умови, в яких ця культура розквітла, кардинально змінилися. На території України таке відбувалось – від трипільців до Русі – п’ять разів. І тільки з часів Русі ми мали більш-менш поступальний розвиток.

Якими були стародавні єгиптяни

Ви коли-небудь замислювались, якими були стародавні єгиптяни? Ваш був одна з найважливіших цивілізацій античностіпоряд з месопотамським, грецьким та римським. Саме такий розвиток подій, який вони досягли, дозволив нам заповідати численні твори мистецтва які надають нам широку інформацію про те, яким було їхнє повсякденне життя.

Завдяки їй ми знаємо про їхні звичаї, їх релігію, їхній спосіб управління собою, склад свого суспільства і навіть моди, яких дотримувались найзаможніші класи. Якщо ви хочете знати, якими були стародавні єгиптяни, радимо вам продовжувати читати.

Як жили стародавні єгиптяни

Давньоєгипетська цивілізація тривала майже тридцять століть. Він почав розвиватися навколо середнього русла р Річка Ніл Ближче до року 3.100 р. До н і вона була загашена як така навколо 31 після Христа, коли він був поглинений Римською імперією. За стільки часу вони створили культуру, яка вражає нас і сьогодні своїм рівнем розвитку. Давайте розглянемо його основні аспекти.

Якими були стародавні єгиптяни: зовнішній вигляд

Логічно, що протягом тридцяти століть зовнішній вигляд єгиптян сильно змінювався. Але якщо нам доведеться довіряти зображеним уявленням, які вони нам заповідали, можливо, ідеалізованими з іншого боку, ми можемо дійти певних висновків.

Таким чином, ми могли б розділити мешканців протоки Нілу на дві великі групи. З одного боку, представники привілейованих класів були високими і стрункими, з овальними обличчями, похилим чолом і довгим прямим носом. Раніше вони голили голови, щоб носити прямі чорні перуки, на яких був урочистий головний убір.

З іншого боку, представники менш заможних класів були нижчими та сильнішими. У них був сплющений ніс і кучеряве, але натуральне волосся, оскільки вони не могли собі дозволити купувати перуки.

Збирання врожаю в Стародавньому Єгипті

З іншого боку, тривалість життя в Стародавньому Єгипті була близько в середньому сорок років. Але, як ви можете собі уявити, люди вищого класу жили набагато довше за інших, піддаючись найжорсткішим і найневдячнішим роботам.

На той час загальними хворобами на березі Нілу були цинга і туберкульоз, які на той час були смертельними і знищували населення.

Сім'я, соціальне життя та уряд

Як це трапляється з нами, сім'я була найціннішим для єгиптян. Шлюб вважався ідеальна держава людини і прибуття нової дитини було дуже святкували, хоча пізніше вони будуть отримувати освіту з урахуванням можливостей кожного з них. Діти скромних класів раніше вчились професія його батьків, в той час як дівчатка відійшли до робота по дому. З іншого боку, дітей вищого класу виховували спочатку раби, а пізніше - у таких собі школах, де вони вчилися читати та писати, релігії та арифметиці. Останні називали Будинки життя.

З іншого боку, стародавні єгиптяни вони одружилися дуже молодими, з ними лише п’ятнадцять років і приблизно дванадцять з них. Звичайно, це було логічно, враховуючи його коротку тривалість життя.

Що стосується соціального життя, то там були дуже популярні ігри на зразок рахунок, що вважається одним із прецедентів поточного нарду. Але їм сподобався і спорт. Насправді вони розглядаються винахідники повітряної кулі. Крім того, вони вміли бій, гоночних, то remo у-ель- стрільба з лука. Вони навіть практикували щось подібне бокс.

Буде цікавіше дізнатися, що улюбленим напоєм єгиптян був Пиво і що вони також мали різні види цього. Найціннішим було те, що вони називали серемет, хоча він був доступний лише небагатьом привілейованим. Вони також рясно споживали вина, і, з точки зору їжі, вони любили як м'ясо, так і рибу і дуже цінували такі продукти, як масло, то мед, фрукти і солодощі.

Представлення деяких нубійських рабів

La Casa середньоєгипетського він був скромним, із глинобитними стінами, пофарбованими в білий колір. Раніше мали одноповерховий і вони вимірювали від сорока до ста двадцяти квадратних метрів відповідно до багатства родини, яка його населяла. У них були маленькі вікна, і в них проживало п’ять-десять людей.

Однак єгиптяни вони високо дотримувались гігієни. Насправді вони розглядаються винахідники зубної щітки а також, за деякими джерелами, Косметика. Значною мірою це було тому, що вони також надали велике значення для естетики.

Політична організація мала незаперечного керівника: Фараон, якому приписували божественні властивості. Потім були найвищі державні чиновники, покликані книжникиІ сацердоти. Потім прийшов рівнинне місто, яка в основному була присвячена ремеслам та сільському господарству.

Нарешті, були есклавос що вони також мали певні права. За законом власники повинні були забезпечувати їх продуктами харчування та проживанням, а також одягом та іншими продуктами. Вони навіть могли купити землю і отримати гроші - щось немислиме для рабів інших сучасних імперій.

Як були стародавні єгиптяни: релігія та церемонії

Релігія в Стародавньому Єгипті була завжди політеїстичний. Тільки фараон Аменхотеп IV було дозволено залишити лише одного бога: Атон (одне із викликів Ra) і оголосив себе посередником між ним та людьми. Однак його син, знаменитий ТутанхамонВін повернувся до багатобожжя, більше під впливом священиків, які втратили владу, ніж з власної ініціативи.

Боги були представлені з рисами антропоморфний, хоча в деяких випадках вони були додані голови тварин що загалом натякало на його повноваження. Наприклад, Гора Його представляли з головою яструба, Анубіс собаки, Sobek крокодил і Сет з одним, подібним до вовчого. Останні, Атон або Ра, Шу, Геб, Текут, Нефтіда, Осіріс та Ісіда, складали Енеада Геліополя, одна з найважливіших груп божеств.

Що стосується релігійних церемоній, то, мабуть, ніхто не мав такої кількості людей, як єгиптяни. Вони не тільки вибирали в якості предметів поклоніння численних тварин, але навіть рослини.

Щоб відсвяткувати і віддати шану своїм богам, вони святкували різні свята. Мабуть, найурочистішим був заклик Свято плачу Ісіди, який був присвячений трауру та відбувся у листопаді. Так само, з зимовим сонцестоянням Шукати Осіріса. Це був один з богів, якого найбільше шанували єгиптяни, оскільки вони також святкували Повторна поява Осіріса, його смерті або Свято насіння і його воскресіння.

Наприкінці року Ісіда також отримала кілька визнань. Хорошим прикладом їх було Ізеї або свято Очищення Ісіди, що відбувалась взимку. Коротше кажучи, іншими релігійними церемоніями цього суспільства були Белла Фієста дель Валле, похоронного характеру і в якому брала участь сім'я фараона; Лагінофорія, набір урочистостей, пов’язаних з вином, які своєю назвою зобов’язані лагіно, контейнеру, куди транспортували цей напій, та оппетна партія, що підтвердило зв’язки між Амоном-Ре і самим фараоном.

Наука

Давні єгиптяни були великі винахідники. Вони повинні, серед іншого, папірус, свічки або замки, згадуючи лише три речі щоденного використання. Але глибше вони виділялися своїми досягнення математики та геометрії. Насправді греки Геродот і Страбон визнали, що їхній народ успадкував останнє від єгиптян.

Нам не потрібно розповідати вам про те, яку здатність вони мали для архітектури, тому що для того, щоб це реалізувати, досить побачити піраміди чи храми, які нам заповідали. Що стосується хімії, то, схоже, вони теж були великі алхіміки. Вважається, що, як ми вже розповідали вам, вони першими створили косметику, а також використали її скло і вапняні розчини.

Нарешті, щодо медицини вони дійшли до нас різні договори з питань стародавнього Єгипту. Наприклад, його Папірус Едвіна Сміта, вважається першим відомим хірургічним документом (XNUMX століття до н. е.); той з Херст, що є практичною формою для лікарів або формою для Лахун, з гінекології. Крім того, єгиптянин був першим відомим лікарем: Хесі-Ра, який жив у 3.000 р. до н.

Якими були стародавні єгиптяни: мистецтво

Саме мистецтву ми зобов'язані великою частиною того, що знаємо про Стародавній Єгипет. Завдяки його пишності в живописі та скульптурі ми отримали цінну інформацію про його життя та звичаї. Здається, їм сподобалось поліхромія і неминучим є те, що ми говоримо з вами про дзвінок єгипетський профіль.

Власне, цей цікавий спосіб зображення істот зумовлений репрезентативною концепцією, яка називається "Перспектива" і чиєю першопричиною була чарівна ідея що це місто мало від мистецтва. Іншими словами, представлені цифри, швидше за все, будуть шанований і, отже, деякі частини були звернені вперед, тоді як інші були збоку, щоб їх можна було побачити з усіх боків.

На закінчення, якщо вам цікаво, якими були древні єгиптяни, ви повинні знати, що вони будували одна з найрозвиненіших цивілізацій свого часу. Хоча, як майже завжди буває з розвинутими суспільствами, це в кінцевому підсумку підпорядковується іншим на підйомі, таким як Грецька і римського в той час.

Повний шлях до статті: Absolut Viajes » Якими були стародавні єгиптяни

Будьте першим, щоб коментувати