У чому вимірюється фортеця

Кам'янець-Подільська фортеця: що приховують мури легендарного замку України

Одне з найтуристичніших міст в Україні – Кам'янець-Подільський. На його теренах розташований однойменний старовинний замок, в якому панує особлива атмосфера Середньовіччя. Тисячі туристів їдуть сюди побачити легендарне місце, що називають "квіткою на камені".

Travel24 розповість вам історію, легенди та цікаві факти про Кам'янець-Подільську фортецю.

Замок у Кам'янці-Подільському, збудований на скелястому півострові у каньйоні річки Смотрич, входить до складу історико-архітектурного заповідника "Кам'янець". Сама фортеця внесена до Списку пам'ятників світової спадщини ЮНЕСКО і входить до 7 чудес України.

Кам'янець-Подільський замок / wikipoints.ru

Історія

Коли саме була зведена перша оборонна споруда на цьому місці, точних даних немає. Вчені досі сперечаються на цю тему. Одні схиляються до IX ст., інші – до XI ст. Єдине, в чому вони сходяться, це те, що в XI ст. на цьому місці стояв дерев'яний частокіл, що оберігав частину Галицько-Волинського князівства. Після масштабної пожежі у XIII ст. дерево прийшлося замінити на камінь. Щоправда, така новація зовсім не вберегла місто від жорстокого хана Батия. У 1240 році він зумів знищити половину населення міста та поневолити на довгих сто років вцілілу частину.

1362 рік – кардинальний поворот в історії фортеці. Від чужинців її рятує великий литовський князь Ольгерд, що під Синіми водами вщент розбиває лютих недругів. Відтак, замок переходить у власність п'ятьох братів, племінників князя: Костянтина, Федора, Бориса, Юрія та Олександра. Розпочинається масштабна реконструкція, він набуває сучасних рис. По 1793 рік Кам'янець-Подільська фортеця стає стратегічним королівським містом, центром польського воєводства.

Мури Кам'янець-Подільського замку / expresstour.com.ua

Після Польщі у право власності вступила Російська Імперія, яка володіла Кам'янцем до приходу СРСР. Далі на замок чекала російсько-турецька війна 1809-1812 роки, І та II Світова війна та багато інших подій, але замок зумів встояти.

Старий замок

Старий замок – це серце твердині. Він має площу близько 1,5 гектара. Збудований у формі неправильного чотирикутника, периметр якого оточують 11 башт (або веж): Папська, Ляська (Біла), вежа Ковпак, Західна, вежа Рожанка, Лянцкоронська, Чорна вежа та інші.

Старий замок / 3849.com.ua

Новий замок

Нова фортеця з'явилася для посилення обороноздатності старого замку та його захисту. Мури зводили після консультацій із голландськими фахівцями. Стіни нового замку укріплюють два бастіони: Південний та Північний. Щоб можна було потрапити на територію Старого замку, спорудили підвісний міст. На відміну від старого замку, споруди замку нового збереглися значно гірше.

Легенда

Одна із найкрасивіших легенд про фортецю розповідає про похід турків на Кам'янець-Подільський. Турецький султан Осман II переміг Хотин і вже готувався загарбати Кам'янецький замок. Для цього взяв з собою 200 тисяч війська. Чи то неприступність замку налякала володаря, чи навпаки, заворожила, та не міг він відвести погляду від фортеці. Султан запитав у свого вірного слуги: "Хто звів такий дивовижний замок?" Слуга, вражений не менше султана, відповів: "Сам Аллах приклав сюди руку!" Осман II відповів: "Тоді самому Аллахові й завойовувати це місто!" – і, повернувши свої війська, покинув ці землі назавжди.

Цікаві факти

• За всю свою історію місто-фортеця було взяте всього двічі: 1393 року твердиню захопив литовський князь Вітовт, а 1672 року, завдяки великій численності війська, містом заволоділи турки
• Фортецю збудували до часів появи вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повністю кам'яними
• Кам'янець-Подільський замок був у фільмах "Той, хто пройшов крізь вогонь", "Тарас Бульба", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Народжені бурею"
• У фортеці проводять різноманітні фестивалі: "Остання столиця", "Земля героїв" та "Terra Heroica"
• Щороку тут відбувається фестиваль повітряних куль

Фестиваль повітряних куль / doba.ua

ТОП-10 замків і фортець в Україні, які варто відвідати

Відвідування замків і фортець в Україні - це відмінний спосіб вивчати історію, насолоджуватися красою архітектури та природи, а також відпочити в унікальних культурних об'єктах

Україна має багату історію та культурний спадок, тому споруди які будували багато років тому, вражають своєю архітектурою, відображаючи різні стилі та майстерність будівництва свого часу. Також, багато замків розташовані в живописних місцях, навколо яких розцвітає природа. Тож, ми зібрали список унікальних замків та фортифікацінийх споруд, які варто відвідати аби насолодитися красою природи та багатством національної спадщини.

Така мандрівка не лише подарує яскраві емоції, а також ви зможете здобути унікальний досвід та збагатити свої знання про історію рідного краю. Адже фортеці в Україні представляють собою розмаїття архітектурних шедеврів. Ці об'єкти слугували не лише як оборонні споруди, але й були центрами влади, торговими точками та місцями збереження культурних традицій. Вони свідчать про різноманітні історичні етапи розвитку регіонів та важливі події в України.

Кам'янець-Подільська фортеця

Мабуть, один із самих популярних туристичних місць в Україні - Кам'янець-Подільська фортеця, що знаходиться в місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області. Офіційно заснована у XIV столітті, однак за деякими історичними даними фортифікаційні споруди на цьому місті були ще за часів Київської Русі. Незважаючи на те, що фортеця оточена каньйоном, який створює природні оборонні перешкоди, вона все ж мала важливе стратегічного положення, тому перебувала під владою різних народів включаючи українців, поляків, турків тощо. Головна споруда Кам'янець-Подільська пройшла багато періодів реконструкцій і модернізацій, що відобразилося в її унікальному архітектурному стилі.

Сучасна фортеця є музеєм під відкритим небом, де відвідувачі можуть дізнатися більше про історію та культуру регіону. А також місцем, де відбуваються різні фестивалі. Захоплююча атмосфера нічної, освітленої вогнями споруди, заворожує та стає незабутнім для туристів.

Замок Паланок (Мукачевський замок)

Замок "Паланок" або Мукачевський замок - це історична фортифікаційна споруда, розташована в місті Мукачево Закарпатської області, є національною пам'яткою архітектури. Замок був заснований, ймовірно, в XI столітті, коли територією управляв угорський король.

Протягом своєї історії він зазнавав численних реконструкцій та змін власників, включаючи Угорське королівство, Ракоці, Шенборнів та інших. У різні періоди замок використовувався для різних цілей, включаючи оборону, резиденцію аристократії. Що цікаво, з кінця 18 століття був у ролі австрійської в’язниці, а в радянські часи слугував як професійно-технічне училище.

Замок об’єднує елементи романської, готичної та ренесансної архітектури, однією з головних характерних якого є високі башти. Розташування замку на горі над річкою Латориця, забезпечує прекрасні панорамні види на місто і навколишній край.

Фото: Ukraine is

Замок графів Шенборнів

Один з небагатьох замків в Україні, який був побудований не з оборонною ціллю. Цей палац більше схожий на споруду із діснеївських казок, з великою кількістю розкішних барильєфів, флюгерів та вітражів з родинними гербами.

Палац споруджений графом Ервіном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом у стилі бароко в кінці 19 століття. Будівля має дуже цікаву архітектурну особливість, вона містить рівно 365 вікон, 52 кімнати, 12 веж та 7 виходів, що є посиланням до календаря.

Поблизу палацу є сад - дендрологічний парк, який включає різноманітні дерева та рослини, а самим серцем цього саду стало озеро, яке надавало йому декоративний шарм.

Сьогодні, замок слугує санаторієм для людей з серцево-судинними та неврологічними хворобами, а також захворюваннями опорно-рухового апарату. Однак, туристи теж можуть насолодитися цим чарівним місцем та побачити інтер’єр камінної зали та бібліотеки.

Фортеця Аккерман

Білгород-Дністровська фортеця (Фортеця Аккерман) – найбільша фортеця України, що височіє на скелястому березі Дністровського лиману на руїнах античного міста Тіри (ніні, Білгород-Дністровський). Охоплює велику площу – майже 9 га та має протяжність оборонних стін у 2,5 кілометри.

Фортеця має звання однієї з найбільших у Європі та вражає своєю архітектурою і величчю. Її засновано в середньовіччі, але сучасний вигляд формувався протягом різних епох. Фортифікаційні споруди багато років були важливими об'єктами на шляху до Європи та використовувалися для контролю над торговими маршрутами, як стратегічний об'єкт.

Під час екскурсії можна дізнатися про залишені турками скарби, цікаві історії та легенди, побачите унікальну зброю. А також, ви діздаєтесь про відомих людей, які тут бували: Леся Українка, І. Нечуй-Левицький, А. Міцкевич та інші.

Фото: Білгород-Дністровська районна державна адміністрація

Замок Острозьких

Замок Острозьких був заснований у XVI столітті. Він виступав як важливий об'єкт оборони волинських земель на шляху нашесть татар та слугував резиденцією для родини Острозьких, яка була однією з визначних українських аристократичних родин.

Побудований в мальовничому місці на злитті річок Случі та Ікопоті в місті Старокостянтинів, Хмельницької області, він представляє собою типову середньовічну фортецю із вежами та високими оборонними стінами. Споруда піддавалася реконструкціям та модифікаціям протягом своєї історії. Сьогодні замок на реставраційних роботах, однак він відкритий для відвідувачів. Радимо оглянути церкву зі старовинними фресками та загалом прогулятися територією, побачити дзвіницю, оборонну вежу та внутрішнє оздоблення приміщень. Якщо брати екскурсію, тоді гід вам розповість про становлення замку, його зв'язок із постатями Северина Наливайка і Богдана Хмельницького, а також ви дізнаєтесь цікаві легенди.

Фото: Віртуальний музей спадщини князів Острозьких

Хотинська фортеця

Назва фортифікаційної споруди невід’ємно пов’язана від міста, в якому вона розташована – Хотин (Чернівецька область). Заснована на мальовничих берегах річки Дністер, ця фортеця пройшла велику кількість випробувань та подій, що віддзеркалюють багатогранну історію регіону. Нинішньої величі та масштабів розбудови зазнав замок саме в 15 столітті, коли Молдавське князівство ним заволоділо та збільшило його територію втричі.

Історія Хотинської фортеці налічує століття оборони та стратегічного значення. Фортеця була свідком численних конфліктів, війн і перемог, що надали їй непересічну вагу в історії України. Архітектурно Хотинська фортеця вражає своєю масштабністю та красою. Високі стіни, могутні вежі і ретельно вибудовані оборонні споруди роблять її значущим культурним надбанням. Для відвідувачів фортеця стає свого роду машиною часу, що переносить їх у минуле, дозволяючи відчути атмосферу минулих епох. Мабуть тому, її вважають ще й однією з найбільших зірок серед пам’яток архітектури, адже на її території велися зйомки фільмів "Тарас Бульба", "Захар Беркут", "Три мушкетери" та багатьох інших.

Фото: Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця"

Шарівський палац

Це один із наймолодших палаців, що є в нашому списку. Побудований у кінці ХІХ століття та знаходиться в смт. Шарівка Харківської області. Будівля з білого каменю виконана в стилі неоготика, схожий на казковий замок, що оточений терасами та парком з екзотичними рослинами.

Шарівська садиба протягом своєї історії мала декілька власників. Сам хутір у 1670 році заснував осавул Матвій Шарій. У 1836 році, купивши землю, поміщик Ольховський почав будувати тут собі маєток у неоготичному стилі, який був дуже популярний на той час. Згодом, будівля перейшла у володіння братам Гебенштрейтерам та у 1881 році садибу придбав цукровий король Леопольд Кеніг, завдяки якому палац стали називати "Цукровий замок".

Палац з 2014 року було передано в оренду Благодійному фонду "Омріяна Країна", яка має на меті відреставрувати будівлю задля відновлення колишньої величі та започаткування культурно-мистецького центру.

Замок Попова

Садиба Попова представляє собою палацово-парковий комплекс, що знаходиться в селі Василівка Запорізької області. Належав дворянському роду Попових та був побудований 1894 року.

Архітектурно палац нагадує середньовічні європейські замки, найбільше виражений стиль неоромантизму, а також є характерні риси готики та бароко. Будівля мала велику бальну залу, бібліотеку та галерею з оригінальними витворами мистецтва.

Сьогодні садиба представляє собою Василівський історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова". І хоча замок не зберіг в повній мірі свою красу та велич, він і досі залишається популярних туристичним місцем, де пропонують насолодитися архітектурою середньовіччя, помилуватися видами з оглядової вежі та дослідити флігелі.

Замок Любарта (Луцький)

Луцький замок, також відомий як Замок Любарта - це історична фортеця в місті Луцьк у Волинській області. За однією з легенд, заснований князем Любартом у XIII столітті, замок грав важливу роль у історії Волині та України.

Луцький замок представляє собою типовий приклад середньовічної фортеці. Він включає в себе вежі, стіни, палац і монастир, які свідчать про архітектурні стилі різних історичних епох. Складається з двох основних частин: Верхнього та Нижнього замку. Нині добре збереглася верхня частина. Замок є популярним туристичним об'єктом, приваблюючи відвідувачів своєю архітектурою та історією, цікавими старовинними підземеллями.

Що цікаво, на купюрі номіналом 200 гривень зі зворотного боку ви можете побачити в’їзну вежу замку Любарта.

Фото: Луцька міська рада

Збаразький замок

Збаразький замок розташований в місті Збараж, Тернопільської області. Оснований на початку XVII століття, його будували за проєктом відомого архітектора Вінченцо Скамоцці. Замок став важливим об'єктом оборони та мав велике історичне значення. Основний період активного використання споруди припадає на часи Великого князівства Литовського та Польщі.

Збаразький замок представляє собою типовий приклад об'єкта оборонної архітектури того часу з ренесансними елементами. Він має форму неправильного чотирикутника з вежами та бастіонами на кутах. Замок оточений лісами, а до його входу веде кам’яний міст.

Сьогодні, Збаразький замок – це архітектурна пам’ятка, що розміщує краєзнавчий музей, відкритий для відвідування.

Хотинська фортеця

Хотинська фортеця — комплекс укріплень, розташованих на горбистому правому березі Дністра в Хотині, Україна. Комплекс складається з фортеці 13-го століття та бастіону 18-го століття, що його оточує. Це одне з найстаріших збережених укріплень Східної Європи.

Середньовічна твердиня

Інформації про дату побудови перших укріплень на цьому місці в письмових джерелах немає, але під час археологічних розкопок у 1960-х роках було виявлено залишки ранньої укріпленої споруди. Перший замок мав дерев’яні стіни та земляні вали, і, можливо, його побудував на початку 11 століття князь Володимир Великий (ж. бл. 958-1015), який приблизно в той час завоював цю територію і хотів контролювати переправу через річку, щоб отримати доступ до важливого торгового шляху.

У 1199 році місто і фортеця увійшли до складу Галицько-Волинського князівства, яке використовувало фортецю на березі Дністра, тодішнього кордону князівства, для його оборони. У середині 13 століття Данило Галицький (ж. 1201-1264), король Руси, укріпив твердиню, замінивши дерев'яні укріплення на кам'яні.

З економічною кризою 14 століття в Європі, Генуя шукала нових джерел доходу. Таким джерелом доходів став басейн Чорного моря, до якого входить і Дністер, оскільки тутешні землі багаті на сільськогосподарські ресурси. Таким чином, до першої половини XIV століття генуезці створили велику торговельну мережу по всьому Дунаю, Дністру, Азовському морю та Криму. Враховуючи слабкість Руського королівства на початку XIV століття, генуезці змогли заволодіти Дністровським торговим шляхом, і Хотинська фортеця стала віддаленим форпостом, що захищав торговельну мережу.

З заснуванням Молдавського князівства в середині 14 століття під владою Драгоша Засновника (пом. 1353), васала Угорського королівства, всі укріплення і торгові пости на Дністрі, включаючи Хотин, перейшли під владу Молдавії. У 15 столітті фортеця була значно перебудована і стала резиденцією місцевого губернатора.

У другій половині 15 століття Османська імперія хотіла підкорити Південну Бессарабію і переймалася стратегічним розташуванням Молдавського князівства. У 1473 р. Молдавія відмовилася сплачувати щорічну данину Османській імперії, тому Мехмед II Завойовник (п. 1451-1481 рр.) вторгся в Молдову в 1474 р. У 1476 р. його військо дійшло до Хотина, але фортеця виявилася неприступною, і осада був невдалою.

Османський період

На початку 16 століття Молдавське князівство стало васалом Османської імперії, а в фортеці було розміщено яничарський гарнізон. У 1530-х роках Петру Рареш (ж. бл. 1483-1546), князь Молдавії, спробував завоювати Покуття, регіон на північний захід від Хотина, розпочавши війну з Польським королівством. Проте польське військо було значно сильнішим, і в 1538 році воно взяло в облогу Хотин і здобуло твердиню. Під час облоги була підірвана велика ділянка стіни між північною та східною вежами, зруйнована частина палацу біля східної стіни, брама та ковальська вежа. З 1540 по 1544 рр. замок перебудовували та розширювали: відновлювали стіни та ковальську вежу, збудували нові ворота. Поляки контролювали фортецю до 1617 року, коли був підписаний Буський мир і фортеця перейшла під владу Османської Молдавії.

У 1620 р. напруженість між Річчю Посполитою та Османською імперією досягла піку. Татари та козаки, піддані турецького султана та польського короля, відповідно, перебували в постійному конфлікті: татари робили набіги на південні землі Речі Посполитої, щоб захопити ясир, а козаки грабували османські міста та торгові центри, навіть загрожуючи Стамбулу. Польща також втручалася у внутрішні справи Молдавії, тому в 1621 році султан Осман II (п. 1618-1622 рр.) зібрав майже 160 тис. військових і почав наступ. Військо Речі Посполитої та їхніх союзників-козаків налічувало близько 50-60 тис. чоловік. Війська зустрілися під мурами Хотина, і битва завершилася перемогою Речі Посполитої. Хотинський мирний договір визнав кордон Речі Посполитої та Османів на Дністрі, проте фортеця залишилася під владою Османської імперії.

У 1673 році польсько-литовське військо Яна III Собеського (ж. 1629-1696) знову зіткнулося тут з османськими військами. Річ Посполита перемогла; їм навіть вдалося захопити фортецю, але ненадовго. Після цього османи вирішили знищити замок, але місцевий воєвода виконав своє завдання частково, і замок вцілів.

новий комплекс площею 30 гектар міг розмістити гарнізон чисельністю 20000 осіб із провіантом і боєприпасами в мирний час і до 60000 військовослужбовців під час бойових дій.

На початку 18 століття Османська імперія була серйозно стурбована зростанням могутності Російського царства. Вони боялися, що росіяни нападуть на Річ Посполиту, а потім на Османську Молдавію, де значна частина населення була православною. Більше того, турки хотіли відвоювати землі, які були втрачені після Константинопольського договору 1700 р. У 1710 р. Османська імперія оголосила війну Російському царству, а через рік Петро І (ж. 1672-1725 рр.) розпочав кампанію на річці Прут, вторгнувшись до Молдавії. Похід був невдалим для росіян, і їм довелося підписати новий мирний договір з Османською імперією.

Османи зміцнили всі укріплення на Дністрі, який виконував роль північного кордону. Хотинська фортеця була значно перебудована, а навколо неї збудовано нову бастіонну фортецю. Новозбудована фортифікація мала сім бастіонів і п’ять укріплених воріт. Зовнішній бік валу був укріплений кам’яною стіною, перед якою був рів. Стара фортеця була з’єднана стіною з усією системою укріплень. Новий комплекс площею 30 гектар міг розмістити гарнізон чисельністю 20 000 осіб із провіантом і боєприпасами в мирний час і до 60 000 військовослужбовців під час бойових дій. Замок виконував функцію арсеналу.

Пізня історія

Упродовж 18 століття фортеця часто переходила з рук в руки. Під час російсько-турецької війни 1735-1739 рр. російські війська розгромили османську армію під Ставучанами (1739), неподалік Хотина, після чого османський гарнізон фортеці здався без бою. Проте після підписання Белградської мирної угоди османський гарнізон повернувся. У 1769 році під час російсько-турецької війни 1768-1774 років російська армія зіткнулася з османами на Дністрі. Битва завершилася розгромом османів і відходом Хотинського гарнізону. Однак Кючук-Кайнарджійський мирний договір (1774 р.) не змінив кордону на Дністрі, фортеця знову опинилася під владою Османської імперії.

У 1787 році Османська імперія здійснила спробу відвоювати землі, втрачені на користь Росії в попередніх війнах. Австрійська імперія вступила у війну на російській стороні, російсько-австрійська армія оточила та взяла в облогу фортецю Хотин. Фортеця здалася, але, знову ж таки, Ясський договір не змінив кордону на Дністрі, османський гарнізон відновив контроль над фортецею.

У 1806 році російські війська форсували Дністер у сторону Молдавії, розпочавши російсько-турецьку війну 1806-1812 років. Хотинський комендант без бою здав фортецю росіянам. За результатами Бухарестського миру (1812) Хотин офіційно увійшов до складу Російської імперії. Після цього фортеця втратила своє стратегічне значення; якийсь час вона була штабом і лазаретом Модлінського піхотного полку, що дислокувався в Хотині. Нині комплекс є історичним заповідником, фортеця була відновлена до стану 18 століття, і вона є популярним туристичним об'єктом.

Оборонні споруди твердині

Замок після десятків перебудов і доопрацювань сформував досить потужну оборонну систему. Щоб захистити замок від артилерійського вогню, оскільки він розташований у центрі невеликої улоговини, стіни підносяться майже на 40 метрів над землею. Північну і західну стіни оминає невеликий струмок, а вздовж південної стіни було вирито рів.

Стіни укріплені п'ятьма вежами, що дозволяло замку накривати артилерійським вогнем навколишні пагорби:

• Південна надбрамна вежа – побудована на початку 18 століття, висота вежі становить 20 метрів, а стіни мають товщину 3-4 метри. Спочатку вхід до фортеці був у нижній частині вежі, але в 19 столітті її переробили, добудували дерев’яні мости й перенесли на сучасний рівень.
• Ковальська (південно-західна) вежа – побудована в 18 столітті, є перебудовою вежі 15 століття. Висота вежі складає майже 29 метрів, товщина стін 2 метри. У цій вежі знаходилась кузня замку.
• Комендантська (західна) вежа – побудована в 15 столітті, вежа є безпосередньою частиною комендантського палацу. Висота вежі становить 62,5 метра, а товщина стін 2 метри. На верхньому ярусі вежі були бійниці для артилерійського вогню.
• Східна вежа – побудована в середині 15 століття. Висота вежі 55 метрів. Всередині вежа є безпосередньою частиною стіни завтовшки 6 метрів, тому єдиний спосіб дістатися до рівня бійниць - йти стінами замку.
• Північна вежа – побудована в середині 15 століття, вежа була донжоном. Має чотири яруси з бійницями, які використовувалися для артилерійського та мушкетного вогню. Стіни вежі мають висоту 68 метрів і товщину 2 метри.

Замковий двір

Внутрішній двір замку розділений на дві частини комендантським будинком. Північну частину, яка є найстарішою частиною замку, називали "Комендантський двір" або "Княжий двір", а південну частину твердині називали "Двір воїнів".

Більшість будівель розташовані в південній частині:

• Будинок коменданта – двоповерховий палац 15 ст., побудований з білокам’яних блоків і червоної цегли. Всередині палац поділено на житлову та господарську частини. Палац також мав портали та білокам’яні обрамування, але більшість цих елементів було втрачено в 19-20 століттях.
• Казарми – двоповерхові житлові приміщення гарнізону твердині були збудовані в 15 столітті вздовж східної стіни. Неодноразово перебудовувалися впродовж історії, зараз у них розташований музей фортеці.
• Замковий колодязь – розташований посередині внутрішнього двору, має глибину 50 метрів і датується 15 століттям.
• Замкова каплиця – дата будівництва невідома, але, ймовірно, вона була побудована між 13-15 століттями в романському та готичному архітектурних стилях. Каплицю неодноразово перебудовували, в Османський час перетворювали на мечеть, а на початку 19 століття перебудовували в православну церкву.

Бібліографія

• Вечерський В. В. Хотинська фортеця і замок // Велика українська енциклопедія
• Britannica, T. Editors of Encyclopaedia. "Moldavia." Encyclopedia Britannica, May 3, 2012. Accessed 14 Jan 2022.
• Britannica, T. Editors of Encyclopaedia. "Russo-Turkish wars." Encyclopedia Britannica, April 28, 2014. Accessed 14 Jan 2022.
• Khotyn Fortress: State Historical and Architecture Reserve Accessed 6 Dec 2021.
• Plokhy, Serhii. The Cossacks and Religion in Early Modern Ukraine. Oxford University Press, 2002.
• Podhorodecki Leszek. Chocim 1621. Bellona, 2021.
• Pokutia | Internet Encyclopedia of Ukraine Accessed 14 Jan 2022.
• Radosław Sikora, Battle of Chocim (Khotyn) 1621 Accessed 14 Jan 2022.
• Rafat Hryszko. "Vita Antiqua." GENOESE COLONIES IN THE BLACK SEA AREA. THEIR ROLE IN THE TRANSFER OF REGIONAL PRODUCTS IN THE LATE MIDDLE AGES , 2012.
• Spinei, Victor. Moldavia in the 11th-14th centuries. Editura Academiei Republicii Socialiste Romania. Bucharest, 1986
• Stanislavsky V.V. || PRUT CAMPAIGN 1711. ENCYCLOPEDIA OF HISTORY OF UKRAINE
• Stanislavsky V.V. || RUSSIAN-TURKISH WAR 1710–1711. ENCYCLOPEDIA OF HISTORY OF UKRAINE Accessed 14 Jan 2022.
• Victor Vechersky & Sergey Tarasov & Yury Buslenko & Victor Khmara & Elena Zhelezniak. Castles and Fortresses of Ukraine. Baltia-Druk, 1970.
• Гуркіна Г.О. , Сердюк О.В. . Замки та фортеці України. Торсінг плюс, Харків, 2009, 42-47.
• Липа К.А.(Lypa K.A.) Khotyn Fortress || Encyclopedia of the History of Ukraine: Vol. 10
• Мисько, Юлія. Хотинська фортеця XIII-XIX ст. : історія та основні об’єкти. Держ. іст.-архітектур. заповідник ”Хотин. фортеця”, 2011

Про перекладача

Мене звати Артем. Я український студент. Мої інтереси включають економіку, історію, географію, міжнародні відносини, архітектуру, урбаністику та лінгвістику.

Про автора

Мене звати Артем. Я український студент. Мої інтереси включають економіку, історію, географію, міжнародні відносини, архітектуру, урбаністику та лінгвістику.

Посилатися на цю роботу

Стиль APA

Vynohradov, A. (2022, February 01). Хотинська фортеця [Khotyn Fortress]. (A. Vynohradov, Перекладач). World History Encyclopedia. Отримано з https://www.worldhistory.org/trans/uk/1-20269/

Чиказький стиль

Vynohradov, Artem. "Хотинська фортеця." Переклали Artem Vynohradov. World History Encyclopedia. Востаннє змінено February 01, 2022. https://www.worldhistory.org/trans/uk/1-20269/.

Стиль MLA

Vynohradov, Artem. "Хотинська фортеця." Переклали Artem Vynohradov. World History Encyclopedia. World History Encyclopedia, 01 Feb 2022. Веб. 03 Apr 2024.

Ліцензія та авторське право

Написано Artem Vynohradov, опублікований на 01 February 2022. Правовласник опублікував цей контент за наступною ліцензією: Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike. Зверніть увагу, що контент, на який є посилання з цієї сторінки, може мати інші умови ліцензування.

Підтримайте нас

Ми є неприбутковою організацією.

Наша місія - залучати людей до культурної спадщини та покращувати історичну освіту в усьому світі. Будь ласка, підтримайте Всесвітню історичну енциклопедію. Дякуємо!

Нас рекомендують численні навчальні заклади, в тому числі Оксфордський університет. Наше видання було розглянуто для використання в освітніх цілях Common Sense Education, Internet Scout (Університет Вісконсіна), Merlot (Університет штату Каліфорнія), OER Commons та School Library Journal. Зверніть увагу, що деякі з цих рекомендацій перераховані під нашою старою назвою "Енциклопедія давньої історії".

Наша місія Наша місія - залучати людей до культурної спадщини та покращувати історичну освіту в усьому світі.

World History Publishing є неприбутковою компанією, зареєстрованою у Великій Британії.
World History Foundation є неприбутковою організацією, зареєстрованою в Канаді.

Деякі права захищені (2009-2024) за ліцензією Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike, якщо не зазначено інше.

Логотип Всесвітньої історичної енциклопедії є зареєстрованою торговою маркою.