Небезпека зараження від кішки через слину – способи, симптоми та заходи запобігання

Укарликавши витончено і відкривши свою милу пухнасту пащу, кішка може залишити набагато більше, ніж сліди своїх зубів на нашій руці чи нозі. У слині кішки міститься цілий ряд мікроорганізмів, які можуть спричинити серйозні захворювання як для самих кішок, так і для людей.

Токсоплазмоз - одне з найвідоміших захворювань, що передаються через слину кішок. Цей мікроорганізм може проникнути в організм людини через пошкоджену шкіру або слизові оболонки очей, рота чи носа. У здорового дорослого цей паразит зазвичай викликає лише незначні прояви, проте для вагітних жінок та осіб з ослабленою імунною системою він може становити серйозну небезпеку.

Ліза, одна з відомих бактерій, що передаються від кішок, може викликати грибкове захворювання шкіри, відоме як лізиновий дерматит. Це захворювання характеризується появою почервоніння, запалень і сверблячки на шкірі тих місць, куди потрапила слина тварини. У людей з хронічними алергічними реакціями може виникнути гостра шкірна відповідь після контакту зі слиною кішки.

Які хвороби можуть передатися від кішки через її слину

Слина кішки може містити різні патогенні мікроорганізми, які можуть викликати різні хвороби людини. Ось деякі з них:

• Токсоплазмоз: це інфекційне захворювання, спричинене паразитом Toxoplasma gondii, який може перебувати у слині кішок. Людина може заразитися, якщо торкнеться зараженої слини і потім проведе руки до рота, обличчя або очей. Симптоми можуть включати запалення лімфовузлів, головний біль, лихоманку та біль у м'язах.
• Лептоспіроз: це хвороба, що викликається бактеріями роду Leptospira, які можуть перебувати в слині кішки. Людина може заразитися, якщо потрапить у контакт із зараженою слиною або сечею кішки. Симптоми можуть включати лихоманку, головний біль, біль у м'язах і підвищення печінки.
• Кат-кловууууу охрипний кашель: це інфекційне захворювання верхніх дихальних шляхів, що викликається бактерією Bordetella bronchiseptica. Кішки можуть бути носіями цієї бактерії та передавати її людям через свою слину. Симптоми можуть включати кашель, зниження апетиту, виділення з носа та очей.
• Пастерельоз: це інфекційне захворювання, спричинене бактеріями роду Pasteurella, які можуть бути присутніми у слині кішки. Людина може заразитися, якщо потрапить у контакт із зараженою слиною чи ранами від котячих укусів чи подряпин. Симптоми можуть включати запалення та гнійних виділень із ран, лихоманку та болі в суглобах.
• Катарактоз: це інфекційне захворювання очей, викликане бактеріями роду Chlamydophila, які можуть бути присутніми в слині кішки. У разі контакту зі слиною зараженої кішки, людина може заразитися і розвинути запалення очей, що супроводжується сильним свербінням, почервонінням та виділеннями.

Важливо пам'ятати про дотримання гігієни при контакті з кішкою, особливо у разі ран, укусів або подряпин, щоб запобігти передачі потенційно небезпечних хвороб, які можуть бути передані через її слину.

Котячий кашель

В основному, котячий кашель передається через слину кішок, особливо коли вони кашляють, чхають або вилизують один одного. Віруси, такі як кламідія, фелінози та ринотрахеїт, а також бактерії, такі як бордетелла, можуть викликати це захворювання.

Симптоми котячого кашлю включають:

• постійний кашель чи сильне чхання;
• виділення із носа;
• утруднене дихання;
• погіршення загального стану.

Щоб захистити себе від зараження котячим кашлем, слід уникати близького контакту з хворими кішками, особливо з їхньою слиною. Регулярні перевірки у ветеринара, вакцинація проти відомих збудників та підтримка загальної гігієни допоможуть знизити ризик зараження.

Якщо у вас є кішка з симптомами котячого кашлю, важливо негайно звернутися до ветеринару для діагностики та лікування. Неконтрольована хвороба може не тільки серйозно знизити якість життя вашого вихованця, але й загрожувати вашому здоров'ю.

Котячий кашель можна запобігти дотриманням основних запобіжних заходів, а у разі захворювання — регулярними відвідуваннями ветеринара та дотриманням його рекомендацій.

Хвороба дряпа

Хвороба дряпа може проявитися у людини, якщо вона подряпається або вкусить заражену кішку. Бактерія Bartonella henselae мешкає в слині та пазурах кішок, і може потрапити на шкіру або всередину організму людини в результаті контакту з кішкою.

Після зараження бактерія починає розмножуватися та викликати запалення в ділянці подряпини або укусу. Внаслідок цього процесу розвивається хвороба дряпа. Симптоми можуть проявитися через кілька днів або навіть кілька тижнів після контакту із зараженою кішкою.

Зазвичай хвороба дряпа проходить самостійно, але в деяких випадках може знадобитися медична допомога. Лікування може містити прийом антибіотиків, щоб знищити бактерії в організмі людини.

Хоча більшість випадків хвороби царапу не становлять загрози для життя, вона може бути небезпечною для людей з ослабленою імунною системою або іншими супутніми захворюваннями. Тому важливо вжити запобіжних заходів при спілкуванні з кішками, щоб уникнути зараження.

Токсоплазмоз

Кішки стають зараженими цим паразитом, якщо вони поїдають заражені гризуни, птахи або сире м'ясо. Це особливо важливо, оскільки коти можуть бути непоінформованими носіями паразита і не мати ознак інфекції.

Людина може заразитися токсоплазмозом, якщо торкається зараженої котячої слини і потім стосується свого обличчя або вживає нестерильні харчові продукти. Імовірніше, що зараження відбувається через неправильне поводження з ґрунтом, піском або садовими овочами, які можуть бути заражені паразитом.

Більшість людей, які заражені токсоплазмозом, не мають симптомів або мають легкі грипоподібні симптоми. Однак вагітні жінки та люди з ослабленою імунною системою можуть розвинути більш серйозні симптоми та ускладнення.

Щоб знизити ризик зараження токсоплазмозом від кішки, рекомендується регулярно мити руки з милом та водою після контакту з тваринами, уникати сирого або недообробленого м'яса, а також використовувати рукавички при садових роботах.

Аутоімунні захворювання

Одним із аутоімунних захворювань, яке може бути пов'язане з контактом з кішкою, є ревматоїдний артрит. Це хронічне запальне захворювання, у якому запалення вражає суглоби, викликаючи їх деформацію і функціональну недостатність.

Іншим аутоімунним захворюванням, яке може бути викликане контактом з кішкою, є системний червоний вовчак. Це захворювання, при якому імунна система атакує різні органи та тканини організму, включаючи кровоносну систему та суглоби.

Симптоми аутоімунних захворювань можуть включати запалення, біль у суглобах, ураження шкіри, стомлюваність та загальну слабкість організму. Лікування аутоімунних захворювань зазвичай включає застосування протизапальних та імуносупресивних препаратів.

Для запобігання зараженню аутоімунними захворюваннями через контакт з кішкою рекомендується дотримуватися гігієни, регулярно обробляти рани та рани після укусів кішок і відвідувати лікаря за наявності будь-яких симптомів.

Подагра

Подагра розвивається через підвищений рівень сечової кислоти в крові, яка утворюється в результаті розкладання пуринових основ у їжі. Організм не може повністю метаболізувати сечову кислоту, тому вона накопичується в крові та утворює сечові кристали, що осідають у суглобах.

Основними симптомами подагри є гострий біль, набряклість, почервоніння та підвищена чутливість суглоба. Захворювання може прогресувати, призводячи до хронічного запалення та деформації суглобів.

Лікування подагри включає немедикаментозні методи, такі як дотримання спеціальної дієти з обмеженням пуринової їжі та уникнення алкоголю, а також прийом протизапальних та протимікробних препаратів.Важливо знайти спеціаліста, здатного призначити комплексне лікування та контролювати стан пацієнта.

Незважаючи на те, що подагра не є результатом зараження через слину кішки, завжди рекомендується регулярна гігієна рук після контакту з будь-якими тваринами, включаючи кішок, щоб запобігти передачі інших інфекцій або хвороб.

Хламідіоз

Хламідіоз у кішок зазвичай проявляється респіраторними симптомами, включаючи кашель, чхання та нежить. Однак іноді кішки можуть бути носіями хламідійної інфекції без видимих ​​симптомів.

Для зараження людини хламідіозом потрібна пряма контактна взаємодія з інфікованими слиною кішки. Наприклад, при поцілунку або якщо слина потрапляє на відкриті рани чи слизові оболонки (наприклад, очі чи ніс).

Люди хламідіоз може виявлятися різними симптомами залежно від зараженого органа. Це може бути кон'юнктивіт (запалення очей), респіраторні симптоми (кашель, утруднення дихання), а також проблеми із сечостатевою системою.

Для запобігання зараженню хламідіозом від котів рекомендується наступне:

• Уникайте прямого контакту зі слиною кішки, особливо при наявності відкритих ран або слизових оболонок.
• Ретельно мийте руки після контакту з тваринами, особливо перед їдою.
• Намагайтеся уникати поцілунків чи злизування ран від кішок.
• Уникайте контакту з інфікованими виділеннями кішки (наприклад, сеча або випорожнення).
• Правильно йдіть за своїми домашніми тваринами та прищеплюйте їх від хламідіозу.

Стафілококова інфекція

Кішки можуть бути носіями бактерій стафілококу, і контакт з їхньою слиною може потенційно призвести до зараження. Симптоми стафілококової інфекції у людини можуть включати шкірні висипання, запалення та інфекції ран, пропасницю і навіть серйозні ускладнення, такі як пневмонія або сепсис.

Щоб запобігти стафілококовій інфекції, рекомендується дотримуватися хорошої гігієни рук після контакту з тваринами, включаючи миття рук милом та застосування антисептичних засобів. Також важливо регулярно очищати та дезінфікувати поверхні, які можуть бути потенційними джерелами інфекції.

Якщо у вас є підозри на стафілококову інфекцію або з'явилися відповідні симптоми, зверніться до лікаря для діагностики та лікування. Перш ніж йти на прийом, необхідно попередити лікаря, якщо у вас є кішка, і описати можливий контакт із нею та її слиною.

Хвороби ясен та зубів

Власникам кішок важливо знати, що крім можливості заразитися певними хворобами, контактуючи зі слиною тварини, також існує ризик розвитку хвороб ясен та зубів.

Слід пам'ятати, що зуби кішки також потребують догляду, як і людські зуби. Недотримання гігієни ротової порожнини тварини може призвести до неприємних та небезпечних наслідків.

Ось деякі найпоширеніші хвороби ясен та зубів, які можуть виникнути у кішки:

• Гінгівіт (запалення ясен): при цій хворобі ясна червоніють, опухають і кровоточать.Якщо не звернути увагу на перші симптоми і не розпочати лікування, гінгівіт може стати хронічним та викликати серйозні проблеми з яснами та зубами.
• Стоматит (запалення слизової оболонки порожнини рота): при стоматиті слизова оболонка рота стає запаленою та опухлою, з'являються ранки та виразки. Цей стан може призводити до різкого падіння апетиту та значного дискомфорту у кішки.
• Карієс: зубний карієс у кішок зустрічається досить рідко, але все ж таки можливий. При цьому бактерії в ротовій порожнині перетворюють цукор і крохмаль на кислоти, які руйнують зубну емаль і викликають утворення карієсу.
• Періодонтит (запалення пародонту): при періодонтиті уражається не тільки ясна, а й інші тканини, що підтримують зуби у ротовій порожнині. Це запальне захворювання може призвести до втрати зубів та серйозних проблем із порожниною рота.

Щоб запобігти розвитку цих та інших хвороб рота у вашої кішки, регулярно оглядайте її ротову порожнину, стежте за станом зубів і ясен. Якщо помічаєте ознаки запалення або інших проблем, зверніться до ветеринарного лікаря для отримання рекомендацій щодо лікування та профілактики.

У кішки течуть слини

Слина у тварин, у тому числі й у кішок є продуктом трьох пар слинних залоз: під'язичних, підщелепних і привушних. Додатково в ротову порожнину кішки виділяють секрет дрібні залози, які розташовані на слизовій оболонці бічних стінок язика та щік.

При цьому рідку слину без слизу виділяють серозні залози, а густу в якій міститься велика кількість глюкопротеїду (муцин) – змішані залози. До серозних залоз у кішки відносять привушні залози.Змішаними залозами є під'язикові та підщелепні, тому що у своїй паренхімі ці залози містять як серозні, так і слизові оболонки.

Слиновиділення у кішок відбувається періодично тільки при попаданні в ротову порожнину корму або інших подразників.

Встановлено, що кількість і якість слини, що відокремлюється, в основному залежить від виду і характеру прийнятого корму і цілого ряду інших факторів. Так, кількість слини, що відокремлюється, залежить від ступеня вологості та консистенції корму: на вологий корм виділяється менша кількість слини, а на сухий корм – більша кількість. Це пов'язано з тим, що для змочування сухого корму кішці потрібна більша кількість слини. Більша кількість слини виділяється при поїданні сирого м'яса.

Слиновиділення у кішки посилюється і при попаданні в рот, так званих речовин, що відкидаються (пісок, гіркоти, кислоти, луги та інші нехарчові речовини).

Склад виділеної слини на харчові та відкидані речовини у кішки неоднаковий. На харчові речовини відокремлюється слина, багата на органічні речовини, особливо якщо корм багатий білком, а на відкидані – виділяється так звана відмивна слина. Відмивна слина у кішки є захисною реакцією організму - за допомогою посиленого слиновиділення кішка звільняється від сторонніх нехарчових речовин.

Склад та властивості слини.

Слина являє собою в'язку рідину слабо - лужної реакції, містить 99-99,4% води та 0,6 -1% сухих речовин. При дослідженні під мікроскопом у слині можна побачити шматочки відкинутого епітелію слизової рота, лейкоцити, залишки їжі та різні мікроорганізми.

Органічні речовини слини представлені переважно білками, особливо муцином.Муцин надає слині в'язкість, склеює харчові речовини, що поїдаються кішкою, і тим самим полегшує кішці процес ковтання. З неорганічних речовин у слині присутні хлориди, сульфати, карбонати кальцію, натрію, калію, магнію. У слині також містяться деякі продукти обміну речовин – сечовина, СО2, солі вугільної кислоти. Зі слиною у кішки можуть виділятися і лікарські речовини, фарби, що застосовуються в процесі лікування тварини.

У слині є ферменти птіалін, або слинна амілаза, і мальтаза. Птіалін слини діє на полісахариди (крохмаль), розщеплюючи їх до декстринів та мальтози. Надалі на мальтозу діє мальтаза, перетворюючи цей дисахарид на глюкозу.

Ця реакція у кішки здійснюється за певних умов середовища. Ферменти слини активні лише за температури 37-40 градусів і слабко — лужному середовищі.

Слина кішки, змочуючи корм, полегшує процес жування. Крім того, слина розріджує харчову масу, сприяючи вилученню з неї смакових речовин. За допомогою муцину слина склеює і обволікає харчовий ком і тим самим полегшує кішці його проковтування. Діастатичні ферменти корму, розчиняючись у слині, розщеплюють крохмаль. Слина у кішки регулює в організмі кислотно-лужну рівновагу, своїми лужними основами нейтралізує кислоти шлунка. Слина розбавляє їдкі розчини та знижує їх токсичність. У слині містяться речовини, що мають бактерицидну дію — інгібан і лізоцим. При подразненні слизової оболонки ротової порожнини слина оберігає її від різних пошкоджень. Слина бере участь у кішки у терморегуляції організму. Через слиновиділення кішка звільняється від зайвої теплової енергії.

Слиновиділення має у кішки періодичний характер, тобто. слина секретується лише при прийомі корму. Якщо Ви помічаєте, коли слини течуть рясно, то з кішкою щось не так.

Причини підвищеної слинотечі

Підвищена слинотеча у кішки може бути з різних причин.

Фізіологічні фактори. Підвищена слинотеча у кішки буває в результаті годування, коли вид корму викликає у кішки посилену роботу слинних залоз. Причому слинотеча у кішки може продовжуватись і під час прийому запропонованого їй корму. Деякі кішки виділяють підвищену кількість слин у відповідь на ласку з боку власника при їх погладжуванні. Прийом неприємних на смак ліків зазвичай викликає у кішки посилене слиновиділення (дача глистогінних препаратів, ношпа і т.д.).

Психологічні причини. Різного роду стресові ситуації, в які потрапляє кішка – поїздка у громадському транспорті, різного роду нервові перенапруження. Активні ігри, особливо з дітьми можуть призвести до сильного стресу та рясного виділення слини.

Патологічні причини. Захворювання кішки на різноманітні хвороби.

Сказ (водобоязнь, гідрофобія) гостре вірусне захворювання тварин і людини, що викликається вірусом, при якому відбувається поразка головного і спинного мозку і проявляється симптомокомплексом властивим енцефаломієлітам і поліневритам. Це, особливо небезпечне для людини і тварин, захворювання в останні роки стало часто реєструватися в містах та сільській місцевості. У містах йде поширення міського типу сказу, у сільських населених пунктах переважає природний (лісовий) тип сказу. У поширення сказу певну роль грають щури та миші.Сказ у кішок зазвичай протікає в 3-х формах - буйної, паралітичної та атипової. Одним із симптомів, на що звертають увагу власники тварини є рясна слинотеча.

Власники кішки при підозрі, що кішка має ознаки характерні для сказу, повинні:

• Ізолювати кішку в окремому приміщенні або в ящику для перевезення тварин та виключити для членів сім'ї будь-який контакт із нею.
• Негайно повідомити про наявні симптоми хвороби до своєї державної установи ветеринарії, яка поставить кішку на карантин.

Докладніше про це смертельне для людини та кішки захворювання читайте в нашій статті – Сказ у кішки. Вам також буде корисно ознайомитися з нашою статтею – Попередження сказу у людей та методика обстеження собак на сказ.

Слинотеча у кішки буває і при такому вірусному захворюванні як кальцівірусна інфекція кішок – гостропротекаюча, висококонтагіозна хвороба кішок, що характеризується лихоманкою, ураженням верхніх дихальних шляхів та утворенням виразок на язику, м'якому та твердому небі, губах та середньої щілини ніздрів, а також розвитком пневмонії. Докладніше про це захворювання кішок дивіться в нашій статті - Кальцівірусна інфекція кішок. Власники кішок наявність будь-якої вірусної інфекції у своєї кішки повинні запідозрити за такими ознаками - апатія, слабкість, зниження апетиту, підвищення температури тіла, розлад шлунково-кишкового тракту (пронос у кішки), виділення з носа (нежить у кішки) та очей (кон'юнктивіт у кішок), чхання (грип кішок) та кашель (кашель у кішки).

Отруєння у кішок часто є причиною підвищеного слиновиділення.Кішки найчастіше схильні до отруєння під час прогулянок, коли на вулиці підбирають зіпсовані харчові продукти і т.д. У домашніх умовах кішка може отруїтися предметами побутової хімії, недбало зберігаються лікарськими препаратами, засобами обробки від бліх, домашніми рослинами, з'їсти їжу не призначену для неї. В результаті отриманого отруєння власники відзначають сильну слинотечу, пронос, блювання, слабкість, з'являється підвищена спрага. Отруєння рідко супроводжується підвищенням температури тіла. При тяжкому отруєнні у кішки розвиваються нервові явища (судоми, параліч), при отруєнні отрутохімікатами, ртуттю відзначаємо розширення зіниць.

Хвороби ясен та зубів. При запальних процесах у яснах та зубах у кішки також з'являється підвищене слиновиділення. Якщо Ви помічайте, що кішка пускає слини, обережно приймає і жує їжу, не дає торкатися голови, то у кішки можливий карієс зубів. При годівлі рибою часто буває пошкодження ротової порожнини, ясен рибною кісткою. Захворювання у такому разі з'являється у кішки несподівано і супроводжується рясним слиновиділенням, порушенням акту ковтання, позивами до блювання. Хвора кішка відмовляється від їжі чи неохоче бере її. Внаслідок хворобливості починає терти щокою по траві та по щоці лапою. При огляді ротової порожнини знаходимо стороннє тіло, і вихованця необхідно буде терміново везти до ветеринарної клініки.

За наявності у кішки глистних захворювань власники відзначають сильне виділення слини (глист у кішки).

Наявність у кішки онкологічного захворювання призводить до посилення слинотечі та появи неприємного запаху (онкологія у кішок).

Захворювання органів травлення, загострення хронічних захворювань (пієлонефрит, хвороби печінки у кішок) також викликають у кішки рясне виділення слини. При цьому у кішки власники відзначають із ротової порожнини появу запаху гнилі.

Ознаки підвищеної салівації у кота. При зовнішньому огляді підборіддя, область горла та шерсть на грудях – мокрі. Кішка постійно ковтає слину, треться своєю мордочкою об меблі. Якщо у кішки довга шерсть, то вона незабаром скочується в бурульки. Місце, де кішка спить, на підстилці відзначаємо мокрі плями. Необхідно мати на увазі, що підвищене слиновиділення у кішки може супроводжуватись іншими ознаками тієї чи іншої хвороби.

Діагноз. У тому випадку, якщо у кішки, крім слинотечі, мають місце інші ознаки хвороби, характерні для захворювань органів травлення або інфекційного захворювання, необхідно терміново звернутися до своєї ветеринарної клініки.

Ветеринарний спеціаліст проведе повний клінічний огляд, під час якого уважно огляне ротову порожнину на наявність сторонніх тіл, огляне язик та зуби, виключить запальні процеси у ротовій порожнині. У ветеринарній клініці візьмуть кал і кров для виключення гельмінтів, сечу для дослідження стану сечостатевої системи. Якщо чужорідне тіло застрягло в стравоході, зроблять рентген і УЗД.

На підставі проведеного дослідження кішці буде поставлено діагноз та призначено лікування.

Лікування. Лікування хворій кішці буде проводиться на підставі виявленої причини слинотечі. Так, при встановленні гельмінтозного захворювання кішці будуть призначені ті чи інші антигельмінтозні препарати.При хворобах шлунково-кишкового тракту лікування проводитиметься з усунення запалення того чи іншого органу травної системи. За наявності стороннього тіла, ветеринарний фахівець проведе його видалення, і призначить необхідні мазі та краплі. При інфекційному захворюванні лікування буде проводитися відповідним чином (дивіться в наших статтях щодо відповідних інфекційних захворювань кішок).

Профілактика. Профілактика підвищеної салівації у кішки повинна будуватися на попередження її власником причин, які призводять до підвищеного слиновиділення і повинна включати:

• Годування кішки кормами, в яких не повинно бути кісток та інших гострих елементів.
• З кошеня привчати кішку до регулярного очищення порожнини рота, під час якої потрібно чистити не тільки зуби, але і язик.
• Предмети побутової хімії, отруйні та лікарські речовини зберігати у закритих для кішки місцях.
• Краплі від бліх необхідно наносити на холку якнайдалі, щоб кішка язиком не дістала нанесений на вовну препарат.
• Обмежити доступ кішки до кімнатних рослин.
• Регулярно проводити вакцинацію проти поширених у регіоні вірусних хвороб кішок, особливо проти сказу.
• Періодично проводити дегельмінтизацію кішок від глистів.

Регулярно відвідувати ветеринарну клініку, щоб уникнути патологічного слиновиділення.

Якими хворобами можна заразитися від кішки: топ-5 небезпечних захворювань

Ми всі знаємо, що кішки чудові домашні тварини, і користь від життя з котячими набагато переважує будь-які негативні наслідки. Але деякі хвороби можуть передаватися від котів до людей. Ці захворювання називають зоонозами. Чи можна заразитися хворобами від домашніх котів?

Токсоплазмоз

Більшість людей знає, що вагітна жінка не повинна наближатися до туалетного лотка. Але чи знаєте чому? Кішки зазвичай є носіями одноклітинного організму під назвою Toxoplasma gondii. У котів можуть виявлятися ознаки захворювання, як і раніше, що інфекційний організм передається через стілець.

Чим небезпечна кішка для людини? Люди заражаються в результаті випадкової передачі інфекції з рук в рот при роботі з котячими фекаліями, тому кожен повинен дотримуватися стандартної гігієни рук після чищення туалетного лотка та носити рукавички під час роботи в саду.

Якщо жінка раніше не зазнавала впливу токсоплазми та заразилася під час вагітності, наслідки для дитини можуть бути серйозними. Тому, якщо ви чекаєте на дитину, завжди стежте за тим, щоб хтось інший щодня чистив туалетний лоток.

Нематоди та круглі черви

Яйця анкілостоми та круглих черв'яків можуть передаватися з фекаліями кішки та заражати людину. Анкілостоми можуть проникати через шкіру людини (тобто мігруючих шкірних личинок) — наприклад, людину, яка ходить босоніж по піску, забрудненому котячими фекаліями.

Випадкове проковтування котячих круглих хробаків може призвести до зараження у людини внутрішніх органів та очей. Щороку в США близько 700 осіб — переважно діти — втрачають зір через це захворювання. Через ці зоонозні паразити домашніх тварин зазвичай не пускають на пляжі, а дитячі пісочниці необхідно накривати, коли вони не використовуються.

• Щодня викидайте котячі фекалії у дворі та в туалетний лоток.
• Ретельно мийте руки перед приготуванням та їжею.
• Не дозволяйте дітям брати до рота брудні предмети.
• Регулярно дегельмінтизуйте кішок.

Стрижучий лишай

Стригучий лишай - це шкірне захворювання, яке може передаватися від кішок до людини, але не викликане хробаками. Скоріше, дерматофітний грибок викликає лишай, що стриг, названий так тому, що інфекція викликає у людей кругові ураження шкіри.

Кішки, заражені стригаючим лишаєм, зазвичай мають лускаті ділянки шкіри з випаданням вовни. Грибок можна підхопити з навколишнього середовища або інших інфікованих кішок.

Люди з ослабленим імунітетом, діти і люди похилого віку найбільше ризикують заразитися стригаючим лишаєм від кішки. Для лікування захворювання у кішок іноді потрібне тривале лікування пероральними та місцевими препаратами, а також знезараження навколишнього середовища. Якщо у вашої кішки стригаючий лишай, а у когось із членів сім'ї з'явилися поразки шкіри, зателефонуйте своєму лікареві.

Хвороба котячих подряпин

Люди можуть захворіти на хворобу котячих подряпин, коли їх дряпає кішка, заражена бактерією бартонела, яка міститься в блошиному бруді (тобто екскрементах бліх), що переноситься на котячих пазурах.

У інфікованої людини може розвинутись збільшення лімфатичних вузлів та підвищення температури. Тяжкий перебіг захворювання може виникнути у людей з ослабленим імунітетом. Сорок відсотків кішок є носіями цієї бактерії, але не хворіють.

Завжди ретельно промивайте котячі подряпини проточною водою з милом. Ви можете знизити ризик передачі хвороби котячих подряпин від кішок до людей за рахунок ефективної боротьби з бліхами: якщо у вашому будинку немає кішок з бліхами, кішки не матимуть бактерії на своїх пазурах.

Сказ

Сказ – це вірус, що передається зі слиною інфікованих тварин. Ефективні протоколи вакцинації зробили сказ менш поширеним.

Чим небезпечна слина кішки? У багатьох країнах кішки є найчастішою домашньою твариною, яка захворіла на сказ, частково тому, що деякі люди помилково вважають, що домашніх кішок не потрібно вакцинувати.

Завжди дзвоніть своєму лікарю щоразу, коли вас кусає кішка.

Вас також може зацікавити:

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.