Ви можете розвинути свій інтелект: 5 способів максимально покращити свої когнітивні здібності

Незважаючи на те, що Ейнштейн не був нейробіологом, він точно знав усе, коли говорив про здатність людини добиватися чогось. Він інтуїтивно здогадувався, що лише сьогодні нам вдалося підтвердити за допомогою даних, а саме: що змушує когнітивні здібності працювати на максимально високому рівні. По суті: Те, що тебе не вбиває, робить тебе розумнішим.

Нещодавно мій викладач сказав мені, що людям погано вдається контролювати свій інтелект. Це генетично закладено при народженні. Він пояснив, що зусилля, докладені для розвитку інтелекту у дітей (наприклад, за допомогою таких програм, як Head Start), увінчалися незначним успіхом після застосування їх на практиці, і крім того, як тільки навчання закінчувалося, вони відразу ж поверталися до початкового низького рівня когнітивних здібностей. Справді, дані підтверджували це, і він (поряд з багатьма іншими дослідниками інтелекту) дійшов висновку, що інтелект не можна покращити, або, принаймні, зміни не будуть тривалими.

Проте я заперечила.
Чи бачите, перед тим, як розпочати цей етап моїх досліджень, я почала працювати Фахівцем у Поведінковій Терапії, навчаючи маленьких дітей, хворих на аутизм. Ці діти мали низку порушень когнітивних здібностей – моє завдання полягало в тому, щоб навчити їх у сферах, які були недостатньо розвинені, щоб максимально наблизити їх до рівня функціонування, як у їхніх однолітків.Щоб досягти мети, у процесі лікування ми використовували безліч методів, або мультимодальне навчання (коли використовують максимальну кількість методів введення інформації).

Одним із моїх перших клієнтів був маленький хлопчик із PDD-NOS (Первазивна затримка психічного розвитку), негострою формою аутизму. Коли ми розпочали лікування, ми перевірили його IQ, і він виявився приблизно 80 – це практично вважається розумовою відсталістю. Після того, як я попрацювала з ним протягом близько трьох років – індивідуально, навчаючи його у таких галузях, як комунікація, читання, математика, поведінка у соціумі, навички гри, розваги та відпочинок – використовуючи технології мультимодальних методів – його повторно перевірили. Його IQ був тепер набагато більшим за 100 (враховуючи, що 100 вважається «середнім», порівняно із середньостатистичним мешканцем). Це підвищення на 20 балів, покращення більше, ніж на один рівень у дитини із синдромом аутизму!

Це була не єдина дитина, яка на моїх очах значно прогресувала під час моєї лікарської практики. Мені дуже пощастило побачити, як багато дітей стрімко розвивалося — не дивом, і навіть не приймаючи медикаменти, також є дані, які б підтверджували їх успіхи. Я подумала — якщо ці діти з серйозними проблемами в навчанні змогли так прогресувати і досягли таких успіхів у кожному аспекті когнітивного функціонування — чому середньостатистична людина не може так само прогресувати? Чи навіть досягти великих успіхів, враховуючи, що він не має додаткових проблем щодо аутизму?

Хоча дані ранніх досліджень дали не дуже чіткі результати, я не опустила руки.Я все ще вважала, що є шанс значно збільшити когнітивне функціонування, надаючи відповідне навчання — оскільки я бачила це на власні очі, коли працювала лікарем.

Потім у 2008 р. було проведено приголомшливе дослідження, «Підвищення рівня рухомого інтелекту за допомогою тренувань короткочасної пам'яті» за методом Джеггі, Бушкул, Джонідс та Перріг. Це дослідження було певною мірою проривом для тих, хто досліджує цю тему. Вони першими показали, що можливо розвинути інтелект до досить високого рівня з допомогою навчання. Що вони зробили інакше?

Людей у ​​дослідженні Джеггі навчали за допомогою інтенсивних, мультимодальних (візуального та слухового входу інформації) завдань для короткочасної пам'яті (завдання n-назад) протягом тимчасових періодів різної довжини за один або два тижні залежно від групи. Після цього їх перевірили, щоб визначити, наскільки вони підвищили свій рівень. Швидше за все, можна було б припустити, що після навчання їхній рівень підвищився. Але вони пішли ще далі. Вони хотіли побачити, чи можна перенести прогрес на абсолютно інший тест когнітивних здібностей, які стали б показниками збільшення абсолютної когнітивної здатності. Що вони виявили?

Після тренувань короткочасної пам'яті, з використанням n-назад тесту, люди дійсно змогли перенести істотне збільшення рівня когнітивного аспекту, який абсолютно не відноситься до інших. Це була грандіозна подія.

Далі показаний графік їх результатів, детальніше про все дослідження можна прочитати тут.

Що таке "Інтелект"?

Насамперед, дозвольте мені пояснювати, що я маю на увазі, коли я говорю слово «інтелект».Щоб було зрозуміло, я не просто говорю про збільшення обсягу фактів або бітів знань, які Ви можете накопичити, або те, що називають інтелектом, що кристалізувався, — це не тренування на швидкість або запам'ятовування – насправді, це практично протилежність. Я говорю про вдосконалення Вашого рухливого інтелекту, або Вашої здатності запам'ятовувати нову інформацію, зберігати її, потім використовувати нові знання як основу для вирішення наступного завдання або вивчення ще одного нового вміння і так далі.

Тепер, коли короткочасна пам'ять не є синонімом інтелекту, вона дуже пов'язана з інтелектом. Щоб успішно зробити інтелектуальний висновок досить важливо мати хорошу короткочасну пам'ять. Таким чином, щоб максимально використовувати інтелект, варто значно покращити короткочасну пам'ять – це як, наприклад, використовувати найкращі та сучасні деталі, щоб допомогти механізму працювати на найвищому рівні.

1. Гіпотетичний інтелект можна тренувати.
2. Навчання та подальший успіх залежать від дозування, чим більше ви тренуєтеся, тим більше користі ви отримуєте.
3. Кожна людина може розвинути свої когнітивні здібності незалежно від початкового рівня.
4. Прогресу можна досягти за допомогою тренувань на завдання, які не нагадують питання в тесті.

Як можна застосувати це дослідження на практиці та отримати з цього користь?

Існує причина, через яку завдання n-назад виявилося настільки успішним у збільшенні когнітивних здібностей. Це тренування включає поділ уваги між конкуруючими подразниками, тобто мультимодальність (один візуальний подразник, один - слуховий).Тут потрібно зосередитись на певних деталях, ігноруючи невідповідну інформацію, і це допомагає покращувати короткочасну пам'ять протягом тривалого часу, поступово збільшуючи здатність сприймати інформацію ефективно у кількох напрямках. Крім того, подразник постійно перемикали таким чином, що ніколи не виникало явища «тренувань на питання тесту» — щоразу було щось нове. Якщо Ви ніколи не складали n-назад тест, дозвольте мені розповісти про нього: це дуже непросто. Не дивно, що таке заняття стільки користі для когнітивних здібностей.

Але давайте міркувати з практичного погляду.
Зрештою, карти в колоді або звуки у творі закінчаться (експеримент тривав 2 тижні), таким чином, не практично думати що, якщо Ви хочете безперервно збільшувати свої інтелектуальні здібності протягом усього життя, то одного n-назад буде достатньо. Крім того, Вам це набридне, і Ви припините це робити. Я впевнена, що так і зробила б. Не говорячи вже про час, який Ви витратите на навчання таким чином – всі ми завжди дуже зайняті! Таким чином, нам варто подумати, як змоделювати ті самі типи суперефективних мультимодальних методів, що стимулюють мозок, — які можна використовувати в нормальному житті, і все ж таки отримуючи максимальну користь у зростанні когнітивного мислення.

Отже, зважаючи на це, я розробила п'ять основних елементів, які допоможуть у розвитку рухливого інтелекту, або когнітивної здатності. Як я вже відзначила, непрактично постійно виконувати n-назад завдання або його варіації щодня все життя, щоб отримувати користь для когнітивних здібностей.Але практичним є зміна способу життя, в якому буде та сама – і навіть велика користь для когнітивних здібностей. Це можна робити щодня, щоб отримати користь від інтенсивного все-мозкового тренування, а також це має перейти на користь для повного когнітивного функціонування.

1. Шукайте нововведення
2. Киньте собі виклик
3. Думайте творчо
4. Не йдіть легким шляхом
5. Будь у мережі

Кожен із цих пунктів сам по собі вже велика річ, але якщо Ви дійсно хочете функціонувати на максимально високому когнітивному рівні, краще виконувати всі п'ять пунктів, і так часто, як це можливо. Насправді я живу за цими п'ятьма принципами. Якщо Ви приймете їх як фундаментальні керівні принципи, то я гарантую, що Ви максимально використовуватимете свої здібності, перевершуючи навіть те, на що Ви вважали себе здатним — все це без штучного підвищення. Відмінна інформація: Наука підтверджує ці принципи за допомогою даних!

1. Шукайте нововведення

Це не збіг, що такі генії, як Ейнштейн, розбиралися в багатьох областях, або були ерудитами, як ми їх називаємо. Генії постійно шукають нові заняття, вивчаючи нові сфери. Це їхня індивідуальність.

Тільки одна риса з «Великої п'ятірки» з П'ятифакторної моделі індивідуальності (Акронім: ОДЕПР, або Відкритість, Добросовісність, Екстровертність, Приємність та Дратівливість), яка пов'язана з IQ, і це — риса Відкритості до нового досвіду. Люди, які мають високий рівень Відкритості, постійно шукають нову інформацію, нову діяльність, нові речі, яким можна навчитися, — нові події загалом.

Коли Ви шукаєте новацію, відбувається кілька подій.Насамперед, Ви створюєте нові синаптичні зв'язки з кожною новою діяльністю, в якій Ви берете участь. Ці зв'язки ґрунтуються один на одному, збільшуючи діяльність нервової системи, створюючи ще зв'язки, щоб на їх основі створювалися нові зв'язки – таким чином відбувається навчання.

Цікавою областю у недавньому дослідженні є нервова пластичність як фактор в індивідуальних відмінностях інтелекту. Пластичність відноситься до зв'язків, створених між нейронами, і як це впливає на наступні зв'язки, і наскільки тривалі ці зв'язки. В основному це означає те, скільки нової інформації Ви можете прийняти, і чи Ви зможете зберегти її, виробляючи постійні зміни в мозку. Постійно піддаючи себе безпосередньо новим речам, допомагає помістити мозок у вихідний стан на навчання.

Нововведення також запускають вироблення допаміну (я згадувала це раніше в інших постах), який не тільки сильно мотивує, а й стимулює нейрогенезис - створення нових нейронів - і готує мозок до навчання. Все, що Ви повинні зробити, вгамувати голод.

Чудова умова для навчання = Нова діяльність -> вироблення допаміну -> сприяє більш мотивованому стану -> яке сприяє залученню та створенню нейронів -> може відбуватися нейрогенезис + збільшення синаптичної пластичності (збільшення кількості нових нервових сполук, або навчання).

Як продовження дослідження Джеггі, дослідники у Швеції виявили, що після 14 годин тренувань короткочасної пам'яті протягом 5 тижнів, спостерігалося збільшення кількості обов'язкового потенціалу допаміну D1 у передлобній та тім'яній областях мозку.Цей певний рецептор допаміну, тип D1, пов'язаний із зростанням нервових клітин та їх розвитком, між іншим. Це збільшення пластичності, сприяючи більшому закріпленню цього рецептора, дуже корисним для того, щоб максимізувати когнітивне функціонування.

Виконуйте вдома пункт: Будьте Ейнштейном. Завжди шукайте нову діяльність для розуму – розширюйте свої когнітивні горизонти. Вивчіть інструмент. Подивіться на курси живопису. Ідіть у музей. Почитайте про нову галузь науки. Будьте залежними від знань.

2. Киньте собі виклик

Існує безліч жахливих робіт, написаних і поширених про те, як «тренувати мозок» і «стати розумнішими». Коли я говорю про «тренувальні ігри для мозку», я маю на увазі ігри на запам'ятовування та на швидкість, метою яких є збільшення швидкості обробки інформації тощо; сюди відносяться такі ігри, як, наприклад, Судоку, якими радять займатися у «вільний час» (закінчіть оксюморон з огляду на розвиток когнітивних здібностей). Я збираюся розвінчати частину того матеріалу, який Ви раніше чули про навчальні ігри для мозку. Ось що я Вам скажу: Вони не працюють. Індивідуальні навчальні ігри не роблять Вас розумнішими - вони роблять Вас досвідченішими в навчальних іграх для мозку.

Отже, вони дійсно мають на меті, але результат не триватиме довго. Щоб отримати з цих типів когнітивного виду діяльності, потрібно звернутися до першого принципу пошуку нововведення. Як тільки Ви справляєтеся з одним з цих когнітивних дій у навчальній грі для мозку, Ви повинні йти далі до наступної стимулюючої діяльності. Зрозуміли, як грати у Судоку? Чудово! Тепер переходьте до такого типу стимулюючих ігор.Проводилося дослідження, що підтверджує цю логіку.

Кілька років тому вчений Річард Хеєр хотів дізнатися, чи можна значно збільшити когнітивну здатність за допомогою інтенсивних тренувань на нових видах розумової діяльності за кілька тижнів. Вони використовували відеогру Tetris як нову діяльність, і використовували людей, які ніколи раніше не грали в гру, як об'єкти дослідження (знаю, знаю – уявляєте, такі люди існують?!). Вони з'ясували, що після тренувань протягом кількох тижнів на грі Tetris, у об'єктів дослідження спостерігалося збільшення коркової товщини, а також збільшення активності кори головного мозку, підтвердженням чого було збільшення кількості глюкози, використаної в тій області мозку. В основному, мозок використовував більше енергії протягом того періоду тренувань, і ставав товстішим — це означає більшу кількість нервових сполук, або новий вивчений досвід після таких інтенсивних тренувань. І вони стали експертами в Tetris. Круто, так?

Ось у чому справа: Після початкового різкого когнітивного зростання вони помітили зниження як у корковій товщині, так і в кількості глюкози, що використовується під час виконання завдання. Однак, вони так само добре грали у Tetris; їхнє вміння не погіршувалося. Сканування головного мозку показали менше мозкової активності під час гри замість її збільшення, як у попередні дні. Чому ж зниження? Їхній мозок став більш ефективним. Як тільки їхній мозок розумів, як грати в Tetris, і дійсно починав розбиратися в ньому, йому ставало ліньки щось робити. Йому не потрібно було працювати так посилено, щоб добре грати в гру, таким чином когнітивна енергія і глюкоза йшли в іншому напрямку.

Ефективність Вам не помічник, коли доходить до когнітивного зростання. Щоб мозок продовжував створювати нові сполуки та підтримував їхню активність, Ви повинні продовжувати йти далі до іншої стимулюючої діяльності, як тільки Ви досягаєте піку майстерності у певній діяльності. Ви хочете бути в постійному стані невеликої скрути, щосили намагаючись досягти чогось, незалежно від того, що це, як зазначив Ейнштейн у своєму висловлюванні. Це тримає мозок у підвішеному стані, так би мовити. Пізніше ми повернемось до цього питання.

3. Думайте творчо

Коли я кажу, що мислити творчо допоможе Вам удосконалити нервову систему, я не маю на увазі написання картини, або виконання чогось химерного, як, наприклад, у першому пункті «Шукайте нововведення». Коли я говорю про креативне мислення, я маю на увазі безпосереднє творче пізнання, і що воно означає в той час, як у мозку триває процес.

На відміну від поширеної думки, креативне мислення не є «мисленням за допомогою правої частини мозку». Тут задіяні обидві половини мозку, не лише права. Креативне пізнання включає дивергентне мислення (широкий діапазон тем/предметів), здатність знаходити віддалені асоціації з ідеями, перемикатися між традиційними і нетрадиційними поглядами (когнітивна гнучкість), і створення оригінальних, свіжих ідей, які також відповідають діяльності, якою Ви займаєтеся. Щоб усе робити правильно, потрібно, щоб права та ліва півкуля працювали одночасно і спільно.

Кілька років тому доктор Роберт Штернберг, колишній Декан Університету Тафтс, відкрив Центр PACE (Психологія здібностей, компетентності та майстерності) у Бостоні.Штернберг намагався як визначити основне поняття інтелекту, а й знайти способи, з допомогою яких будь-яка людина може максимально розвинути свій інтелект у вигляді тренувань, і, через навчання у школах.

Тут Штернберг описує цілі Центру PACE, що був заснований в Єльському університеті:
"Основна концепція центру полягає в тому, що здібності не закріплені, вони гнучкі, їх можна змінювати, кожна людина може перетворити свої здібності на свою компетентність, а компетентність на майстерність", пояснює Штернберг. "Особливу увагу ми приділяємо питанню, як ми можемо допомогти людям змінити свої здібності так, щоб їм було простіше вирішувати завдання та справлятися з ситуаціями, з якими вони зіткнуться в житті".

Проводячи дослідження, Проект Веселка, він розробив не лише інноваційні методи креативного навчання в класі, але зробив оцінку, які перевіряли студентів таким чином, що вони мали підходити до вирішення проблем творчо та практично, а також аналітично, замість просто запам'ятовувати факти. .

Штернберг пояснює:
«У Проекті Веселка ми оцінили творчі, практичні, а також аналітичні здібності. Творчий тест міг бути, наприклад, таким: Ось мультфільм. Дайте йому назву” Практичним завданням міг би бути фільм про студента, який прийшов на вечірку, оглядається навколо, нікого не знає, і очевидно почувається ніяково. Що робити студенту?

Він хотів зрозуміти, чи можна, навчивши студентів сприймати завдання з креативної точки зору, змусити їх дізнатися більше за темою, отримувати більше задоволення від навчання та переносити отримані знання в інші галузі наукової діяльності.Він хотів розібратися, чи можна, змінюючи методи навчання та оцінки, запобігти «навчанню для складання тестів» і змусити студентів навчати більше загалом. Він зібрав інформацію з цієї теми і таки отримав добрі результати.

Коротко? У середньому студенти у випробувальній групі (ті, яким навчали, використовуючи креативні методи) отримали вищі підсумкові бали після закінчення курсу в коледжі, ніж контрольна група (у якій навчання вели за допомогою традиційних методів та систем оцінки). Але для того, щоб усе було справедливо, він дав випробувальній групі той самий іспит аналітичного типу, як і звичайним учням (тест, в якому представлено кілька варіантів відповідей), і вони також отримали вищі бали на цьому тесті. Це означає, що вони змогли перенести знання, які вони отримали, використовуючи творчі, мультимодальні методи навчання, і набрали більше абсолютно іншого когнітивного тесту з того ж матеріалу. Вам це нічого не нагадує?

4. Не йдіть легким шляхом

Я вже згадувала раніше, що ефективність не стане вам другом, якщо ви намагаєтеся підвищити рівень свого інтелекту. На жаль, багато речей у житті орієнтовані те що, щоб збільшити ефективність. Таким чином, ми робимо більше, витрачаючи при цьому менше часу, фізичних та розумових зусиль. Однак це не має сприятливого впливу на ваш мозок.

Візьмемо один об'єкт сучасної зручності, GPS. GPS є дивовижним винаходом. Я належу до тих людей, для кого був винайдений GPS. Я дуже погано орієнтуюся на території. Я весь час гублюсь. Тому я дякувала долі за появу GPS. Але знаєте, що? Користуючись GPS протягом короткого часу, я виявила, що моє почуття орієнтації стало ще гіршим.Коли його не опинялося у мене під рукою, я почувала себе ще втраченішою, ніж раніше. Тому, коли я переїхала до Бостона — міста, звідки беруть свій початок фільми жахів про тих, що заблукали, — я перестала користуватися GPS.

Брехати не буду – моїм стражданням не було межі. Моя нова робота мала на увазі поїздки по всіх околицях Бостона, і я губилася щодня як мінімум 4 тижні. Я так часто губилася і бродила казна-скільки, що думала, що я втрачу роботу через хронічні запізнення (на мене навіть поскаржилися в письмовій формі). Але згодом я почала знаходити потрібний шлях завдяки величезному навігаційному досвіду, який я придбала лише за допомогою мозку і карти. Я дійсно почала відчувати, де і що знаходиться в Бостоні завдяки виключно логіці та пам'яті, а не GPS. Я досі пам'ятаю, як пишалася тим, що знайшла готель у центрі міста, де зупинився мій друг, відштовхуючись тільки від назви та опису місцевості – навіть без адреси! У мене було таке почуття, що я закінчила школу навігаційної освіти.

Технологія багато в чому робить наше життя простішим, швидшим, ефективнішим, але іноді наші когнітивні здібності можуть постраждати внаслідок такого роду спрощень і в майбутньому нашкодити нам. Перш ніж всі почнуть волати і надсилати листи на електронну пошту моїм трансгуманістичним друзям про те, що я грішу проти технології, я маю вас попередити, що це зовсім не те, що я роблю.

Подивіться на це так: коли ви їдете на роботу на машині, то на це йде менше фізичних сил, часу, і це зручніший і приємніший спосіб, ніж йти пішки. Начебто все добре.Але якщо ви тільки їздите або все життя проводите на сигвеї, навіть не короткі відстані, то ви і не витрачатимете енергію. З часом ваші м'язи атрофуються, ваш фізичний стан буде слабшати, і ви, ймовірно, наберете зайву вагу. Внаслідок цього погіршиться ваш загальний стан.

Ваш мозок теж потребує вправ. Якщо ви перестанете використовувати свої навички при вирішенні проблем, ваші логічні, когнітивні можливості, то як тоді ваш мозок буде завжди у найкращій формі, не кажучи вже про покращення ваших розумових здібностей? Подумайте про те, що, якщо постійно покладатися тільки на корисні сучасні зручності, то можуть постраждати ваші навички у певній галузі. Наприклад, програми-перекладачі: чудові, але моє знання мов помітно погіршилося, як тільки я почала ними користуватися. Тепер я змушую себе думати над перекладом, перш ніж дізнаюся про правильний. Те саме стосується і перевірки орфографії та автоматичного виправлення. Правду кажучи, автоматичне виправлення – це найгірше, що було придумано для поліпшення розумового процесу. Ви знаєте, що комп'ютер знайде і виправить ваші помилки, тому ви продовжуєте собі друкувати, навіть не замислюючись про те. Як правильно пишеться те чи інше слово. В результаті, через кілька років стабільної автозаміни та автоматичної перевірки правопису, чи є ми безграмотною нацією? (Хотілося б, щоб хтось провів дослідження цього питання.)

Є моменти, коли використання технології є виправданим та необхідним. Але бувають випадки, коли краще сказати немає спрощень і використовувати свій мозок, поки ви можете дозволити собі таку розкіш, як час та енергія.Для того, щоб підтримувати себе в хорошій фізичній формі, рекомендується якнайчастіше ходити на роботу пішки або підніматися сходами замість ліфта кілька разів на тиждень. Хіба ви не хочете, щоб ваш мозок теж залишався у формі? Відкладайте GPS у бік час від часу, і надавайте послугу своїм навичкам орієнтування на місцевості та навичкам вирішення проблем. Тримайте його під рукою, але спробуйте спочатку знайти все самі. Ваш мозок подякує вам за це.

5. Будь у мережі

І ось ми підійшли до останнього елемента на шляху до збільшення вашого когнітивного потенціалу: комп'ютерна мережа. Що хороше в цій останній установці, так це те, що якщо ви робите попередні чотири речі, ви, ймовірно, вже робите і це. Якщо ні, то починайте. Негайно.

Спілкуючись з іншими людьми, або через соціальні мережі такі як Facebook або Twitter, або віч-на-віч, ви піддаєте себе таким ситуаціям, які дозволять вам набагато легше досягти цілей 1-4. Зіткнувшись з новими людьми, ідеями та опиняючись у новому оточенні, ви відкриваєте себе новим можливостям для розумового зростання. Перебуваючи серед людей, які можуть не ставитися до вашої діяльності, ви зможете побачити проблеми з нового боку або відкрити для себе нові рішення, про які ви ніколи не замислювалися раніше. Спілкування з іншими людьми в інтернеті – це чудовий спосіб навчитися відкривати себе для всього нового та сприймати унікальну та значущу інформацію. Я навіть не вникатиму в те, яку суспільну користь і емоційне благополуччя приносить комп'ютерна мережа, але це лише додаткова перевага.

Стівен Джонсон, який написав книгу «Як народжуються добрі ідеї», обговорює важливість груп та мереж для просування ідей.Якщо ви шукаєте нові ситуації, ідеї, оточення та перспективи, то мережа є відповіддю для вас. Було б досить важко реалізувати концепцію «розумніша», не роблячи мережу основної складової. Найкраще в комп'ютерних мережах: Вигідно для всіх учасників. Колективний розум для перемоги!

Мені залишилося згадати ще дещо…
Пам'ятаєте, ще на початку цієї статті я розповіла історію про моїх клієнтів із розладами аутистичного спектру? Давайте замислимося на мить, як підвищити рівень гнучкості свого інтелекту у світлі всього, про що ми вже говорили. Чого ці діти здатні досягти на такому високому рівні? Це не випадок і не диво – це тому, що ми врахували всі ці принципи навчання у їхній програмі терапії. У той час, як більшість інших провайдерів терапії застрягли на парадигмі «Безпомилкового навчання» та злегка модифікованих Методах Ловааса прикладного аналізу поведінки, ми прийняли та повністю охопили мультимодальний підхід до навчання. Ми змусили дітей намагатися вчитися щосили, ми використовували найкреативніші методи, про які тільки могли думати, і ми наважилися поставити планку, здавалося б, набагато вищі за їхні здібності. Але знаєте, що? Вони вийшли за тимчасові рамки, і змусили мене щиро повірити, що дивовижні речі можливі, якщо у вас достатньо волі, мужності та наполегливості, щоб налаштувати себе на цей шлях і дотримуватись його. Якщо ці діти з обмеженими можливостями можуть жити, постійно підвищуючи свої когнітивні здібності, то і ви зможете.

На прощання я поставлю питання для роздумів: Якщо у нас є всі ці допоміжні дані, що показують, що ці методи навчання та підходи до навчання можуть мати такий позитивний вплив на когнітивне зростання, чому програми терапії або шкільні системи не скористаються деякими з цих методів? Я б хотіла бачити їх як стандарт у галузі навчання, а не винятки. Давайте спробуємо щось нове і струсимо трохи систему освіти? Ми значно підняли б колективне IQ.

Інтелект – це не тільки те, скільки рівнів в курсі математики ти пройшов, як швидко ви можете вирішити алгоритм, або скільки нових слів понад 6 символів ви знаєте. Йдеться про те, щоб наблизитися до нової проблеми, визнати її важливі складові та вирішити її. Потім зібрати отримані знання та застосувати їх для вирішення наступної, складнішої проблеми. Йдеться про інновації та уяву, і про те, щоб зуміти застосувати їх для того, щоб зробити світ кращим. Саме цей вид інтелекту і є цінним, і саме такого виду інтелекту ми повинні прагнути і саме його заохочувати.

Про автора: Андреа Кушевскі – лікар-консультант у галузі поведінкової терапії для дітей, які страждають на аутизм, яка проживає у Флориді; фахівець із Синдрому Аспергера, або високофункціонального аутизму. Вона викладає основи поведінки в соціумі, комунікацію, а також вплив поведінки на сферу дому та суспільства, навчання дітей та батьків методам терапії.Робота Андреа як дослідника спільно з Інститутом Громадських наук METODO, американським відділенням Дослідницької групи з суспільних наук METODO Transdisciplinary, Богота, Колумбія, досліджує вплив нейрокогнітивних факторів поведінки людини – сюди входять такі аспекти, як творчий потенціал, інтелект, незаконне дифузорно-конфузорні розлади типу шизофренії та аутизму. Також, будучи дослідником креативності, вона – сама живописець і вивчала різні види візуальної комунікації, починаючи від традиційного малюнка до цифрового живопису, графічного дизайну та тривимірного моделювання, мультиплікації у сфері медичних наук та біхевіоризму. Вона має блог на The Rogue Neuron і в Твіттері @AndreaKuszewski.

Як розвинути ваші розумові здібності

wikiHow працює за принципом вікі, а це означає, що багато наших статей написано кількома авторами. При створенні цієї статті над її редагуванням та покращенням працювали автори-волонтери.

Кількість переглядів цієї статті: 4472.

Для того, щоб бути успішним у всьому, що ми робимо, нам потрібна ясна свідомість. Ось деякі поради, підказки та методики для розвитку розуму та звикання до гарного способу життя.

Їжте здорову їжу та виконуйте фізичні вправи. Багато вітамінів корисні для вашого мозку, а фізичне здоров'я надає сприятливі умови для розумової праці.

Намагайтеся вирішувати завдання на інтелект та головоломки, вони допомагають покращити навички пошуку виходу із проблем.

Запам'ятайте два слова. З'єднайте їх разом і зробіть це смішно, по-божевільному, по-дурному і химерно.(Чим смішніше і незвичайніше поєднання двох слів, тим більше шансів на їх запам'ятовування, що відмінно підходить для студентів, що навчаються.)

Придумайте візуально палац з різними приміщеннями, наприклад, кімната відпочинку, репетиційний кабінет, зал, що заряджає енергією, кімната удачі та кімната сміху. Спробуйте об'єднати кожну кімнату з місцем, де вам потрібна одна з характеристик. Наприклад, ви можете візуалізувати щось із вашого робочого кабінету зі своєю «кімнатою фокусів» і уявляти, ніби входите до цього приміщення щоразу, коли приходите на роботу.

Медитуйте щодня або щотижня. Це допомагає стимулювати мозок. (Дослідження показують, що медитація протягом всього лише 15 хвилин на день протягом 8 тижнів може сфокусувати увагу, зняти стрес, підвищити приплив крові в мозку та багато іншого. Під час проведення медитації зосереджуйтесь на поняттях релаксації, спокою та безтурботності.)