Що таке Джузи в ісламі

Що каже Коран про Ісуса

Чи знають послідовники Ісуса свого Месію так, як знають його мусульмани? Чи люблять вони його так, як люблять його мусульмани? Що відомо про місце Ісуса в Ісламі? Як правило лише те, що Коран заперечує божественну природу Месії, визнаючи його лише в якості пророка-посланця.

Місце Ісуса в Ісламі

Проте не варто обмежуватися лише цим твердженням, оскільки воно не передає здебільшого істинного становища Ісуса в цій релігії. Так, в Корані є немало докорів спрямованих до християн, але жодного до Ісуса. Навпаки, кожен аят Корану, присвячений йому чи Марії, сповнений виключною шанобливості. Аллаг твердо вказав не протиріччя між тим, що було зіслано Ісусу і тим, про що сперечалися та сперечаються багаточисельні християнські секти. Серед християн розповсюджена хибна думка, що мусульмани не вірять в Ісуса.

Насправді це не так. Навпаки, мусульмани шанують Ісу ібн Мар’ям, за значимістю він другий «пророк» в ісламі. В Корані послідовники Ісуса називаються «агль аль-кітаб» (люди книги, тобто Біблії), ставлення до них має позитивний характер:

«Істинно, ти побачиш, що найближчі в любові до тих, які увірували, ті, які говорять: «Воістину, ми – християни!» Це так, адже серед них є священики та ченці, і вони не вивищують себе».

Не дивлячись на це, мусульмани вважають, що Біблія перекручувалася протягом багатьох віків, і відкидають її в теперішньому вигляді, яким користується християнська Церква. З іншого боку, деякі християни переконані, що Коран наказує мусульманам вбивати християн, якщо ті відмовляються прийняти іслам. Це упередження не відповідає дійсності.

В Корані спеціально робиться застереження, що стосовно «агль аль-кітаб» (християн та іудеїв) правовірним треба керуватися не ненавистю, але повагою та толерантністю:

«Він встановив вам у релігії те, що заповів Нуху, те, що Ми відкрили тобі, те, що Ми заповіли Ібрагіму, Мусі та Ісі: «Тримайтеся релігії та не розходьтеся поміж собою в ній!»

А в іншому місці:

«Скажіть: «Ми увірували в Аллага і у те, що зіслано нам, і що зіслано Ібрагіму, Ісмаїлу, Ісхаку, Якубу та колінам із нащадків їхніх; у те, що було дано Мусі, Ісі, у те, що було дано пророкам від Господа їхнього. Ми не проводимо межі між ними, і Йому ми підкоряємося!»

Коли мусульмани дискутують з людьми Писання, то вони зобов’язані уникати того, що засмучує та сприяє ворожбі:

«Якщо ви сперечаєтесь з людьми Писання, то робіть це за допомогою найкращого. (Це не стосується) тих із них, які не справедливі. Скажи: «Ми увірували в те, що зіслано нам, і в те, що зіслано вам. Наш Бог і ваш Бог – один, і ми віддані Йому!»

Ісус згадується в Корані в 15 сурах, в 93 аятах.

Саме ці аяти і утворюють основу мусульманського переконання про Ісуса. В той же час, наприклад, Мусі (Мойсею) присвячено 502 аята, Ібрагіму (Аврааму) – 245 аятів. Проте, як стверджує великий вчений в області ісламо-християнського діалогу Алі Мерада, та атмосфера, якою оточений в Корані Месія, його опис пробуджує в душах мусульман ту любов, яка значно сильніша любові до інших пророків доісламської епохи. Аллаг в Корані відкидає усі вигадки стосовно його та його матері Марії (мир їм обом):

«Істинно, не вірують ті, які говорять: «Воістину, Аллаг, Він – Месія, син Мар’ям!» Скажи: «Хто може завадити волі Аллага, якщо Він захоче знищити Месію, сина Мар’ям, і матір його, й тих, хто на землі – всіх?» Аллагу належить влада над небесами, землею і над тим, що поміж ними. Створює Він те. Що побажає, і Він спроможний на кожну річ!»

«І коли сказав Аллаг: «О Ісо, сину Мар’ям, чи говорив ти людям: «Візьміть мене й матір мою за двох богів нарівні з Аллагом? Іса сказав: «Преславний Ти! Не говорив я того, на що не маю права. Якби я таке сказав, Ти б це напевно знав. Ти знаєш те, що в мені, а не знаю того, що в Тобі. Воістину, тільки Ти знаєш потаємне!»

Як видно з цих аятів в ісламі Ісус не сприймається як друге обличчя трійці, а лише як посланець Божий.

Стосовно іншого значущого догмату християнства про розп’яття в Корані говориться:

«Ось Аллаг сказав: «О Іса! Я зроблю тебе мертвим і піднесу тебе до Себе, і Я очищу тебе від тих, які не увірували. І Я дам можливість тим, які пішли за тобою, мати перевагу над тими, які не увірували – аж до Дня Воскресіння. А потім до Мене повернетеся ви! І Я розсуджу між вами те, про що ви сперечаєтесь!»

«… та за слова їхні: «Воістину, ми вбили Ісу, сина Мар’ям!», але ж вони не вбили його та не розіп’яли, а це лише так здалося їм. Воістину, ті, які сперечаються про нього, перебувають у сумніві, і немає у них знання, а лише йдуть вони за здогадками. Справді, вони не вбивали його. Це Аллаг підніс його до Себе; Аллаг – Великий, Мудрий!»

Отже, Ісус не помер і не був розіп’ятий, оскільки Бог зі своєї милості забрав його до Себе, підтверджуючи тим самим особливий величний статус Месії, як прорка і як людини. Ще немовлям він міг говорити і зв’язок з Творцем був присутній вже тоді.

«Та вона вказала на Ісу. Вони запитали: «Як ми можемо говорити з ним, коли він – немовля?» Він сказав: «Воістину, я – раб Аллага. Він дарував мені Писання й зробив мене пророком. Він зробив мене благословенним (усюди), де б я не був, зобов’язав мене молитися й давати закят, доки я буду жити, бути шанобливим до матері моєї й не зробив мене зверхнім, нещасним. Мир мені в день мого народження, в день моєї смерті та в день, коли я воскресну до життя!» Такий Іса, син Мар’ям. Це правдиве слово про нього – про кого вони так сперечаються».

Ісус в Корані раб Божий (Абдалла), але здебільшого він зветься Ісус, син Марії (16 разів – Ісус, син Марії, 17 – Син Марії), тоді як в Євангеліях цей вираз трапляється лише один раз. І саме згадування разом з іменем пророка імені його матері вказує на їхнє особливе становище в Ісламі, не дивлячись на те, що у арабів не заведено вказувати на рідню, згадуючи ім’я матері. В той же час з милості Всевишнього возвеличення Марії вказує на людську сутність самого Ісуса, оскільки він був народжений від звичайної жінки.

«О люди Писання! Не порушуйте релігії вашої та не говоріть про Аллаг нічого, крім істини. Адже Месія – Іса (Ісус), син Мар’ям (Марії) – лише посланець Аллага та слово Його, донесене до Мар’ям (Марії), та дух від Нього. Увіруйте ж в Аллага та посланців Його, і не кажіть: «Трійця». Краще для вас утриматись від цього. Воістину, Аллаг – Бог Єдиний, пречистий Він від того, щоб мати дитину. Йому належить те, що на небесах і те, що на землі. Достатньо Аллага як Опікуна!»

Слово Аллага, дух Божий, Месія (масіх – помазаник, згідно коментаря Табарі, «той, хто омитий, очищений від всякого гріха»). Подібно Адаму, Він створений Божественним велінням «Будь!», а не просто народжений, як всі інші люди, і не просто обраний Богом, як всі інші пророки:

«Воістину, Іса перед Аллагом схожий на Адама – Він створив його з праху, а потім сказав тому: «Будь!» - і він є».

Коран анітрохи не применшує значення пророка Іси, навпаки лише підкреслює його відмінність від решти пророків. Саме він був народжений від Діви:

«Він відповів: «Воістину, я тільки посланець Господа твого й маю дарувати тобі пречистого хлопчика!» Вона сказала: «Як може бути в мене хлопчик, коли жоден чоловік не торкався мене, й не була я блудницею?»

Саме він був взятий Богом живим на небо:

«… зі їхнє невір’я і за те, що звели вони на Мар’ям великий наклеп, та за слова їхні: «Воістину, ми вбили Ісу, сина Мар’ям!», але ж вони не вбили його та не розіп’яли, а це лише так здалося їм. Воістину, ті, які сперечаються про нього, перебувають у сумніві, і немає у них знання, а лише йдуть вони за здогадками. Справді, вони не вбивали його. Це Аллаг підніс його до Себе; Аллаг – Великий, Мудрий!»

В цих уривках ми бачимо ще один доказ особливого місця Іси, з числа наближених (аль-мукаррабун) до Творця. Окрім відомих усім імен та епітетів Аллаг в Корані називає Ісуса наступним чином: син Марії (ібн Мар’ям), Месія (аль-Масіх), Свідок Божий (аль-шагід), Знамення Судного Дня, дня Воскресіння (алям). Окрім Корану в Ісламі є і друге законодавче джерело, що роз’яснює на практиці приписи, дані Аллагом людям – це хадіси (висловлювання або дії) пророка Мухаммада (хай благословить його Аллаг та вітає).

Не дивлячись на те, що хадіси йдуть від людини (пророка Мухаммада), вони приймаються в Ісламі поряд з Кораном. В Корані про Мухаммада мовиться:

«Це не пристрасть говорить, адже це – одкровення, яке відкривається йому!»

В хадісах Месія постає як переможець даджжала (антихриста), відновник істинної віри в єдиного Бога, той, що встановить на землі на 40 років царство миру та справедливості:

«… І нагадавши про прихід фальшивого месії, він (Ісус) додав: «Я зійду з небес і я його вб’ю. Люди будуть повертатися до себе, коли народи Гога та Магога кинуться з усіх боків і попрямують їм назустріч, жадібно ковтаючи воду та спустошуючи все на своєму шляху. Люди кликатимуть Бога – і я призву Його. Бог знищить цих чудовиськ і земля наповниться смородом від їхнього гноїння. І люди знову кликатимуть Бога – і я призву Його. Бог пошле дощі з небес, які унесуть їхні трупи і змиють їх в море. Потім гори будуть перекинуті і земля стане гладкою, як небесне склепіння. Мені відкрили, що коли все це трапиться, Час для людей невідворотно наблизиться, подібно жінці на останніх днях, батьки якої не знають, коли вона розродиться»

В іншому хадісі від Саїда ібн аль-Мусайабб, який чув від Абу Гурайри, який розповідав:

«Посланець Аллаг сказав: «Клянуся Тим, в чиїх руках моє життя. Скоро, дуже скоро син Марії зійде до вас як суддя справедливий. Він розіб’є хрести, вб’є свиней, відмінить податок з іновірців і настільки примножить багатство, що ніхто вже не буде бажати його. І це буде так, що один земний уклін стане краще земного світу і всього, що є в ньому».

Коли Ісус прийде напередодні Судного Дня, то він підтвердить закон Мухаммада, останнього пророка, і відновить його.

Ісус буде справедливим суддею, тому що в той час не буде більше ні мусульманського султана, ні судді, ні муфтія. Творець забере у людей Знання. Коли Ісус зійде, він буде знати з волі Всевишнього все, що йому буде необхідно, щоб мати змогу судити між людей. Віруючі згуртуються навколо нього і оголосять суддею над ними, тому що не буде нікого більш богобоязливого ніж він.

Ісус в Євангелії

Що ж каже канонічне християнське Євангелія про божественність Іси? Як це не дивно, але немає жодного однозначного висловлювання Ісуса про свою божественність. Більше того, сучасні канонічні Євангелія дають свідчення про те, що якщо б Ісус заявив про свою божественність, то це було б розцінено як страшне богохульство для іудеїв. Цей гріх карався в іудейській громаді смертною карою.

«Не за добру справу хочемо побити Тебе камінням, але за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом»

Таким було звинувачення його в богохульстві перед Понтієм Пілатом. І визначили кару:

«Ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен померти, тому що зробив Себе Сином Божим».

Таким чином, термін «Син Божий» в християнстві набув більшого значення, ніж просто Месія-людина, що має звичайну людську природу. «Ти робиш Себе Богом». В цьому була вся суть. Тому якби Ісус, всупереч іудейської релігії та традиції заявив би таке, то він ніколи б не здобув популярності в Іудеї. Коран відкидає багато епізодів з життя Ісуса, що описані в Євангеліях. Це в першу чергу стосується його спокутної місії, а також суду над ним, його розп’яття та воскресіння. Наприклад, стверджується, що євреї, звинувативши його в чаклунстві та відкинувши його пророчу місію, вирішили розіп’яти його та вбити. Проте Аллаг захистив свого посланця і забрав його до Себе до того, як вони зробили це:

«…та за слова їхні: «Воістину, ми вбили Ісу, сина Мар’ям!», але ж вони не вбили його та не розіп’яли, а це лише так здалося їм. Воістину, ті, які сперечаються про нього, перебувають у сумніві, і немає у них знання, а лише йдуть вони за здогадками. Справді, вони не вбивали його. Це Аллаг підніс його до Себе; Аллаг – Великий, Мудрий!»

Згідно хадісам пророка Мухаммада, була розіп’ята інша людина, схожа на нього. Тому Коран говорить про те, що ті, хто говорить про його розп’яття, глибоко помиляються і що у них немає про це жодних фактів, окрім припущень. Події, пов’язані з арештом Іси (Ісуса) описуються видатним тлумачем Корану Ібн Касіром. Він писав:

«Коли Аллаг послав Ісу ібн Мар’ям до іудеїв з ясними знаменнями та настановою, вони позаздрили його пророцтву та дивовижним дивам, якими наділив його Аллаг. Тому, як він з дозволу Аллаг зцілював сліпих та прокажених, оживляв мертвих тощо. Якось він зліпив птаха з глини і вдихнув в нього життя: він перетворився в живого птаха, і люди бачили, як він злетів у повітря з волі Аллага, Всемогутній Він та Величний. Не дивлячись на це вони вважали його брехуном, опиралися йому і всіма силами намагались завдати йому шкоди, поки пророк Аллага Іса не припинив жити з ними в містах і не вирушив подорожувати зі своєю матір’ю. Але вони не задовольнялись цим і звели на нього наклеп перед правителем Дамаску – греком-язичником, який вклонявся планетам. Іудеї представили правителю цю справу так, наче в Єрусалимі є людина, яка сіє смуту серед людей, вводить їх в оману і налаштовує свій народ проти його влади. Правитель розгнівався і послав своєму наміснику в Єрусалим листа з наказом схопити цю людину, розіп’яти і одягти йому на голову вінок з колючок терену.

Коли Єрусалимський намісник отримав листа, він підкорився і вирушив з групою іудеїв до будинку, в якому знаходився Іса. В той час він був разом з дванадцятьма-тринадцятьма своїми сподвижниками. Кажуть, що це було в п’ятницю, ближче до заходу сонця, тобто ввечері на суботу. Вони оточили будинок, і коли він (Іса) відчув, що або вони неодмінно увірвуться, або він повинен вийти до них, він сказав своїм сподвижникам: «Хто хоче бути схожим на мене і бути моїм супутником в раю?» Один юнак добровільно викликався, проте Іса вирішив, що він занадто молодий для цього. Він повторив свої слова вдруге, і втретє, але ніхто, крім цього юнака не відгукнувся. Тоді Іса сказав: «Ти будеш ним!» І Аллаг змінив його облік на облік Іси так, що вони стали абсолютно схожі. Потім в даху будинку відчинився отвір і Іса задрімав. В такому стані він вознісся на небеса, як сказав про це всевишній:

«Ось Аллаг сказав: «О Іса! Я зроблю тебе мертвим і піднесу тебе до Себе, і Я очищу тебе від тих, які не увірували. І Я дам можливість тим, які пішли за тобою, мати перевагу над тими, які не увірували – аж до Дня Воскресіння!»

(Коран 3:55)

Коли він вознісся, його учні пішли. Євреї, побачивши того юнака, прийняли його за Ісу, схопили вночі, розіп’яли і одягли на голову вінок з терену. Іудеї оголосили, що вони домоглися його розп’яття, і вихвалялися цим. Дехто з людей повірив у це. Залишились лише ті, хто був в тому будинку з Ісою і був свідком його вознесіння».

Також в Корані не визнається вчення Ісуса вселенським:

«Він навчить його Писанню, мудрості, Таурату й Інджілю, і зробить посланцем до синів Ісраїля: «Я прийшов до вас зі знаменням від Господа вашого, Я виліплю вам із глини подобу птаха, дмухну на неї, і вона, з дозволу Аллага, стане птахом. Я зцілю сліпонародженого та прокаженого, і я воскрешу померлого – з дозволу Аллага! Я розповім про те, що ви їсте, та що відкладаєте про запас у будинках своїх. Воістину, у цьому буде знамення для вас, якщо ви є віруючими! Я буду підтверджувати те, що було до мене в Таураті. Я дозволю вам частину того, що заборонено вам. Я прийшов до вас зі знаменнями від Господа вашого! Тож бійтеся Аллага і коріться мені! Воістину, Аллаг – мій Господь і ваш Господь. Поклоняйтеся же Йому! Це і є прямий шлях!»

Про це ж йде мова в Євангелії від Матфея, стверджуючи про обмеження місії Ісуса рамками одного народу:

«Він же сказав у відповідь: Я посланий лише до загиблих овець дому Ісраїлева».

Нарешті Іса в Корані передрік пришестя останнього пророка до всього людства – Мухаммада:

«І коли сказав Іса, син Мар’ям: «О сини Ісраїля! Я – посланець Аллага до вас, який підтверджує те, що було до мене в Таураті, й сповіщає добру звістку про посланця, котрий з’явиться після мене. Ім’я його – Ахмад» А коли цей посланець прийшов із ясними доказами, то сказали вони: «Це – очевидне чаклунство!»

Це є черговим підтвердженням того, що Ісламська релігія з’явилася не на порожньому місці, а є природним продовженням ідей та традицій давнього монотеїзму. Наступність віри є однією з головних ідей Ісламу. Пророцтво Мухаммада, згідно мусульманських першоджерел, є логічним завершенням низки пророцтв в історії людства, починаючи від Адама. Метою Ісламу, як і будь-якого завершального Слова, не є звинувачення попередніх писань, а лише внесення зрозумілості у питання догматики та визначення істини шляхом викорінювання брехні. Ісус для мусульман значно більше, ніж один з пророків, посланих Богом до синів Ісраїля. Як другий Адам, він охоплює все людство, як знамення для світів та людей, разом зі своєю матір’ю Марією, він висвітлює всю історію людства.

Переклад українською мовою підготовлений редакцією сайту amu.org.ua

Рамадан — що це таке, коли і як його святкують.

Рамадан — це дев’ятий місяць ісламського місячного календаря який глибоке релігійне значення для мусульман усього світу. Характеризуючись постом, молитвою та актами милосердя, Рамадан дає можливість для духовного зростання, самодисципліни та розвитку глибшого зв’язку з Богом (Аллахом). Як один із п’яти стовпів ісламу, концепція Рамадану охоплює не лише фізичний акт посту від світанку до заходу сонця, а й культивування емпатії, вдячності та почуття єдності в громаді. Священний місяць завершується святковим святкуванням Ід аль-Фітр, що знаменує собою кінець посту і час для мусульман висловити вдячність і солідарність.

Що таке РАМАДАН — поняття та визначення простими словами.

Простими словами, Рамадан — це особливий час року для мусульман. Це місяць, коли вони не їдять і не п’ють від сходу сонця до його заходу. Це називається постом. Рамадан допомагає людям відчути себе ближче до Бога і бути добрішими до інших. Протягом цього місяця мусульмани також більше моляться і дають тим, хто потребує допомоги. Після закінчення Рамадану настає велике свято Ід аль-Фітр, де всі насолоджуються смачною їжею і весело проводять час з родиною та друзями.

Духовне значення Рамадану для мусульман.

Рамадан має глибоке духовне значення для мусульман, оскільки це час, присвячений зміцненню їхніх стосунків з Богом (Аллахом) і зростанню у вірі. Протягом цього священного місяця мусульмани зосереджуються на трьох основних напрямках:

• Духовне зростання: Залучаючись до посилених молитов і читання Корану, мусульмани зміцнюють свою духовність і поглиблюють розуміння своєї віри.
• Самодисципліна: Піст від світанку до заходу сонця заохочує мусульман практикувати самоконтроль і протистояти спокусам, допомагаючи їм розвивати дисципліну і стійкість у всіх аспектах свого життя.
• Зв’язок з Богом (Аллахом): Через піст і молитву мусульмани прагнуть зміцнити свій зв’язок з Богом, підтверджуючи свою відданість Його настановам і вченню.

Піст під час Рамадану.

Піст під час Рамадану має подвійну мету. По-перше, він дозволяє мусульманам співпереживати тим, кому пощастило менше і хто щодня відчуває голод. Це співчуття призводить до посилення почуття вдячності за отримані благословення. По-друге, піст діє як форма самоконтролю, дозволяючи мусульманам проявляти стриманість і опановувати свої фізичні бажання, що в кінцевому підсумку сприяє зміцненню духовного зв’язку з Богом. Зараз ми розглянемо основні правила та концепції посту під час Рамадану.

Поняття посту в ісламі.

Піст (савм) вважається одним із п’яти стовпів ісламу, які є основою мусульманської віри та практики. Піст під час Рамадану — це спосіб для мусульман очистити свою душу, попрактикуватися в самообмеженні та продемонструвати свою відданість Аллахові.

Основні правила посту в Рамадан.

Мусульмани, які дотримуються посту під час Рамадану, повинні утримуватися від їжі, пиття, куріння та статевих стосунків від сходу сонця (сухур) до його заходу (іфтар). Вони також повинні уникати негативної поведінки, такої як брехня, плітки та суперечки.

Досвітній прийом їжі (сухур) і розговіння на заході сонця (іфтар).

Мусульмани, які дотримуються посту під час Рамадану, зазвичай прокидаються рано для досвітньої трапези (сухур), щоб підтримати себе протягом дня. На заході сонця мусульмани переривають свій піст (іфтар), їдять фініки і п’ють воду, після чого вечеряють з родиною і друзями.

Винятки під час посту.

Мусульмани, які не можуть постити під час Рамадану через хворобу, вагітність або з інших причин, звільняються від посту. Однак вони повинні компенсувати пропущений піст пізніше або пожертвувати на користь бідних. Крім того, від посту звільняються мусульмани, які подорожують або мають менструацію.

Ніч сили (Лєйляті ль-Кадр).

Ніч сили (Лєйляті ль-Кадр) вважається однією з найбільш значущих ночей ісламського календаря. І зараз ми поговоримо про важливість і значення цієї ночі.

Значення і дата Лєйляті ль-Кадр.

Вважається, що саме в цю ніч пророку Мухаммеду були відкриті перші вірші Корану. Ця ніч вважається часом прощення і благословення, і вважається, що винагорода за добрі справи в цю ніч примножується. Точна дата Лєйляті ль-Кадр не визначена, але вважається, що вона припадає на останні десять ночей Рамадану. Мусульмани часто проводять ці останні десять ночей у молитві, сподіваючись встигнути на Ніч Сили.

Важливість молитви та поклоніння під час Лєйляті ль-Кадр.

Мусульмани часто проводять Лайлат-аль-Кадр у молитві та поклонінні, шукаючи прощення та благословення від Аллаха. Багато мусульман також читають Коран, займаються благодійністю і роблять добрі справи протягом цієї ночі.

Як святкувати Лєйляті ль-Кадр?

Святкувати Ляйлят-аль-Кадр можна по-різному. Мусульмани часто проводять ніч у мечеті або вдома, виконуючи молитви і читаючи Коран. Деякі мусульмани також займаються благодійністю та волонтерством протягом цієї ночі.

Лєйляті ль-Кадр — важлива ніч в ісламському календарі, і це час, коли мусульмани просять прощення і благословення в Аллаха. Через молитву і поклоніння мусульмани можуть зміцнити свою віру і поглибити свій зв’язок з Аллахом.

Рамадан і спільнота.

Рамадан — це не лише час для особистих роздумів і духовного зростання, а й час для побудови спільноти та зміцнення зв’язків з іншими.

• Спільний піст. Одним із найважливіших аспектів Рамадану є спільний піст (іфтар) з родиною та друзями. Ця спільна трапеза – час єдності та згуртованості, коли мусульмани можуть зміцнити свої стосунки з іншими та об’єднатися навколо спільних переконань.
• Нічні молитви (таравіх). Під час Рамадану мусульмани збираються в мечеті на нічну молитву (таравіх). Ці молитви дають можливість мусульманам зібратися разом як громада і разом поклонятися, зміцнюючи свою спільну віру.
• Благодійність. Благодійні акції є невід’ємною частиною Рамадану, вони дають можливість мусульманам зібратися разом і віддячити своїй громаді. Мусульмани часто беруть участь у продовольчих акціях, волонтерській роботі та інших благодійних заходах під час Рамадану.
• Руйнування бар’єрів. Рамадан також дає можливість зруйнувати бар’єри між людьми різного походження та культури. Мусульмани часто запрошують немусульман приєднатися до їхнього іфтару, надаючи можливість для діалогу та порозуміння.

Насамкінець, Рамадан — це час для створення спільнот і зміцнення зв’язків з іншими людьми. Завдяки спільному посту, нічним молитвам, благодійності та подоланню бар’єрів мусульмани можуть зміцнити свої стосунки з іншими та об’єднатися навколо спільних цінностей.

Ід аль-Фітр: Традиції святкування наприкінці Рамадану.

Ід аль-Фітр — це свято, що знаменує закінчення священного місяця Рамадан. Це час, коли мусульмани дякують Аллахові за силу і керівництво, які вони отримали протягом місяця. Це також час для прощення і примирення з іншими, оскільки мусульмани прагнуть зміцнити свої стосунки з родиною і друзями.

Існує кілька традицій, яких мусульмани дотримуються під час Ід аль-Фітр. До них належать:

• Святкові молитви: Мусульмани збираються в мечеті на спеціальну молитву, що називається Ід Молитва. Ця молитва зазвичай проводиться просто неба або у великій залі, і це час, коли мусульмани збираються разом і святкують.
• Особлива їжа: Мусульмани зазвичай готують особливу їжу на Ід аль-Фітр, зокрема солодкі страви та десерти. Цією їжею діляться з родиною та друзями, щоб відсвяткувати разом.
• Дарування подарунків: Мусульмани часто обмінюються подарунками під час Ід аль-Фітр, особливо діти. Ця традиція — спосіб висловити любов і вдячність іншим та поширити радість.

Поради для немусульман під час Рамадану.

Рамадан — важливий час для мусульман усього світу, і немусульманам важливо з повагою та увагою ставитися до цього священного місяця. Зараз ми обговоримо кілька порад для немусульман під час Рамадану.

• Поводьтеся шанобливо. Під час Рамадану мусульмани постять від сходу до заходу сонця і можуть бути більш чутливими до свого оточення. Якщо ви не мусульманин, важливо проявляти повагу і пам’ятати про мусульманські звичаї і традиції.
• Будьте поінформовані. Може бути корисно дізнатися більше про Рамадан і його значення. Розуміння звичаїв і практики Рамадану допоможе немусульманам бути більш чутливими до потреб і переживань своїх друзів і колег-мусульман.
• Не їжте та не пийте на людях. На знак поваги немусульмани не повинні їсти чи пити в громадських місцях протягом дня. Це також стосується куріння або жування жуйки, оскільки це може бути сприйнято як нечутливість або неповага до тих, хто поститься.
• Висловлюйте підтримку. Немусульмани можуть показати свою підтримку друзям і колегам-мусульманам під час Рамадану, надіславши привітання або повідомлення про підтримку. Це може бути простий спосіб виявити повагу та вдячність за важливість цього священного місяця.
• Будьте гнучкими. Під час Рамадану графік роботи може бути скоригований, щоб врахувати час посту та молитви. Немусульмани можуть бути гнучкими та поступливими, дозволяючи змінювати розклад або зустрічі, щоб кожен міг взяти участь у святкуванні.

Насамкінець, Рамадан — це час роздумів і відданості для мусульман, і немусульмани можуть виявити повагу та підтримку в цей священний місяць, якщо будуть уважними, поінформованими та гнучкими. Поважаючи мусульманські звичаї і традиції, немусульмани можуть продемонструвати своє розуміння важливості цього священного місяця.

FAQ (Поширені питання):

Рамадан — це дев’ятий місяць ісламського календаря, під час якого мусульмани постять від сходу до заходу сонця.

Мусульмани постять під час Рамадану, щоб очистити свою душу, практикувати самообмеження і демонструвати свою відданість Аллахові.

Мусульмани повинні утримуватися від їжі, пиття та інших фізичних потреб від сходу сонця (сухур) до заходу сонця (іфтар), а також уникати негативної поведінки, такої як брехня, плітки та суперечки.

Так, мусульманам, що захворіли під час Рамадану, дозволено перервати піст і надолужити його пізніше.

Ні, під час посту в Рамадан цілуватися не можна.

Чоловікам і жінкам заборонено вступати в статеві стосунки під час посту в Рамадан.

Зазвичай Рамадан триває 29-30 днів.

Рамадан закінчується святкуванням Ід аль-Фітр, що припадає на кінець місячного посту.