Що таке кашлюк і Паракоклюш

Кашлюк (коклюш)

Бактеріальне інфекційне захворювання, що перебігає під виглядом затяжного бронхіту, з тяжкими нападами кашлю.

1. Етіологічний фактор: грамнегативна аеробна паличка Bordetella pertussis, яка синтезує кашлюковий токсин; ворота інфекції — верхні дихальні шляхи.

2. Патомеханізм: токсин викликає некроз епітелію дихальних шляхів (некроз найбільше виражений у трахеї), в результаті порушується виділення слизу (густий і в'язкий) та сильно стимулюється кашльовий рефлекс.

3. Резервуар і шляхи передачі: єдиним резервуаром є людина; джерелом інфекції є хвора людина (в т. ч. попередньо щеплена, якщо захворіє); шлях інфікування в основному краплинний, внаслідок вдихання виділень з дихальних шляхів пацієнта (розпилених у повітрі під час кашлю).

4. Інкубаційний період та період заразливості: інкубаційний період 5–21 днів (зазвичай 7–14 днів); висока контагіозність для оточення (до 80 %), найвища у перші 3 тиж. хвороби (у катаральному періоді і на початку періоду спазматичного кашлю).

Нагадує бронхіт з нападоподібним, тривалим кашлем. Перебіг захворювання і тяжкість симптомів залежать від стану імунорезистентності (повторне чи поствакцинальне захворювання мають легший перебіг і нетипову клінічну картину — домінує тривалий нехарактерний кашель). Типовий перебіг включає:

1. Катаральний період (1–2 тиж.): грипоподібні симптоми (невисока гарячка або її відсутність); під кінець з'являється кашель, спочатку вночі, потім і впродовж дня, спочатку сухий, поступово стає нападоподібним.

2. Період спазматичного кашлю (4–6 тиж.): напади спастичного кашлю без можливості набрати повітря (реприза), кашель закінчується глибоким вдихом з голосним гортанним свистом, що нагадує «кукурікання» (у дітей, рідше у підлітків і дорослих); виникає серіями. Під кінець нападу пацієнт відкашлює густе в'язке харкотиння (діти можуть його ковтнути, а потім виблювати). Напади можуть супроводжуватись набряком і ціанозом обличчя, петехіями на лиці та кон'юнктивах; у новонароджених і маленьких дітей замість кашлю може виникати апное, генералізовані судоми. Приступи виснажливі; поза ними стан хворого є досить добрим. У дорослих, як правило, домінує тривалий, не характерний кашель.

3. Період одужання (3–4 міс.): кашель поступово зникає, періодично — особливо після навантаження або в перебігу іншої інфекції — може повторно посилитись.

Допоміжні дослідження

1. Ідентифікація етіологічного фактора:

1) бактеріологічний метод — середовище ReganLowe чи Борде-Жангу, мазок з глотки або глибокий мазок з носа (забір проведіть дакроновим зонд-тампоном або тампоном з альгінатом кальцію, не використовуйте ватних тампонів); це золотий стандарт, проте 50 % результатів — псевдонегативні (особливо у щеплених осіб або у пацієнтів, що лікувалися відповідним антибіотиком);

2) серологічне дослідження (ELISA) — виявлення специфічних антитіл до кашлюкового токсину (PT) B. pertussis у сироватці (обмежена вірогідність з огляду на труднощі в інтерпретації результатів). IgG — у старших дітей і дорослих є результатом перенесеної інфекції або щеплення; якщо пацієнт не був щеплений проти кашлюка протягом останніх 12–24 міс., то підвищений титр IgG до PT в єдиній пробі вказує на свіже інфікування; підтвердженням захворювання також є збільшення на ≥100 % або зменшення на ≥50 % рівня антитіл, виявлених в другій пробі сироватки, взятій через 2–4 тижні після забору першої проби. IgA — підтверджують свіже інфікування (також синтезуються у щеплених від кашлюка осіб), циркулюють до кількох міс., визначають їх виключно у випадку сумнівного чи невірогідного результату для IgG.

3) молекулярні методи (ПЛР) — виявлення генетичного матеріалу B. pertussis у мазку з глотки чи носа (забір мазка проводити лише дакроновим зонд-тампоном), або у промивних водах з носа. У деяких лабораторіях — високий відсоток псевдопозитивних результатів.

2. Інші дослідження: загальний аналіз крові — лейкоцитоз 20 000–30 000/мкл з перевагою лімфоцитів (симптом корисний, але не патогномонічний); у підлітків та дорослих (особливо в похилому віці) кількість лейкоцитів часто в нормі.

Діагностичні критерії

Часто хворобу підозрюють на підставі клінічної картини (особливо у випадку кашлю >3 тиж.); діагноз встановлюють лише на основі серологічних чи мікробіологічних досліджень →табл. 3.7-1. Якщо клінічна картина захворювання типова і пацієнт був у контакті з хворим на підтверджений лабораторно кашлюк, то діагноз є достовірним і не вимагає лабораторних досліджень.

Вид дослідження

Біологічний матеріал

Час виконання від початку кашлю

Вікова група і примітки

мазок з носоглотки та/або назофарингеальний аспірат

в будь-якому віці

мазок з носоглотки б (бажано); в амбулаторних пацієнтів допустимий мазок із горла (але чутливість тесту нижча)

в будь-якому віці

серологічне дослідження (IgG проти кашлюкового токсину)

молодь і дорослі; не слід проводити в осіб, щеплених проти кашлюку протягом останнього року

a B. pertussis є чутливою бактерією, тому зібраний матеріал необхідно транспортувати при кімнатній температурі в мікробіологічну лабораторію протягом 4 год після збору. Час транспортування до 48 год є прийнятним, якщо використовується відповідне транспортне середовище (напр., середовище Reagan-Lowe [вугільно-кров’яний агар]).

б Інфекція, викликана B. pertussis, локалізується переважно в носоглотці, де найкраще взяти матеріал для культивування та ПЛР-досліджень. Мазки з глотки не рекомендуються.

Диференціальна діагностика

Інші причини тривалого кашлю →розд. 1.23, у т. ч. інфікування B. parapertussis або B. bronchiseptica (т. зв. паракашлюк [паракоклюш]).

Етіологічне лікування

Антибіотикотерапія: у підлітків та дорослих слід розпочати в межах 3 тиж. від появи кашлю; антибіотикотерапія, призначена у ранній фазі катарального періоду полегшує перебіг захворювання, натомість після появи спазматичного кашлю не впливає на симптоми, але скорочує період контагіозності. Препарати першого вибору: макроліди п/о — азитроміцин у 1-й день 500 мг одноразово, з 2-го по 5-й день 250 мг кожні 24 год; кларитроміцин 500 мг кожні 12 год впродовж 7 днів, або еритроміцин 500 мг кожні 6 год впродовж 14 днів; при гіперчутливості або непереносимості макролідів — котримоксазол 960 мг кожні 12 год впродовж 14 днів.

Загальні рекомендації і симптоматичне лікування

Пацієнтів з супутніми хронічними захворюваннями госпіталізуйте (тяжкий перебіг, високий ризик ускладнень). У тяжких випадках може бути необхідною оксигенотерапія, чи навіть ШВЛ.

1. Пневмонія (вторинна бактеріальна інфекція), ателектаз, пневмоторакс.

2. Неврологічні ускладнення (особливо у немовлят, рідко в дорослих): судоми, набряк мозку, внутрішньочерепний крововилив, субдуральний крововилив, гіпоксична енцефалопатія (тяжкі порушення свідомості, вогнищеві симптоми, вогнищеві або генералізовані судоми тривалістю >24 год); можуть залишитись стійкі залишкові явища (розумова відсталість, глухота, епілепсія).

3. Інші: кила [грижа], випадіння прямої кишки, нетримання сечі, переломи ребер, надрив вуздечки язика, субкон'юнктивальні крововиливи.

Специфічні методи

1. Профілактична вакцинація →розд. 18.11 (основний метод профілактики).

Неспецифічні методи

1. Ізоляція хворих: до 5 днів від початку ефективної антибіотикотерапії; якщо не застосовано антибіотик → ізоляція впродовж 3 тиж. від появи спазматичного кашлю.

Кашлюк: все про захворювання, яке забирає життя українських дітей

Напередодні у Луцькому районі Волинської області сталася трагічна подія: 2-місячна дитина померла від ускладнення кашлюка. В регіоні високий ріст захворюваності на це небезпечне захворювання. Хоч у 2022 році кількість захворювань на кашлюк не фіксували зовсім.

Захворювання передається повітряно-краплинним шляхом, коли хвора людина кашляє чи чхає. Інфіковані люди найбільше заразні приблизно до 2 тижнів після початку кашлю. Антибіотики можуть скоротити час, протягом якого людина заразна.

Смерті через кашлюк рідкісні, найчастіше вони відбуваються у немовлят. Ось чому так важливо, щоб вагітні жінки та інші люди, які матимуть тісний контакт із немовлям, були щеплені від кашлюку.

Симптоми кашлюку

Після зараження кашлюком симптоми з'являються приблизно через 7 – 10 днів, хоча іноді це може зайняти більше часу. Спочатку вони зазвичай слабо виражені та нагадують симптоми звичайної застуди:

• нежить;
• закладеність носа;
• червоні очі, що сльозяться;
• жар;
• кашель.

Через тиждень – два симптоми стають більш вираженими. Густий слиз накопичується в дихальних шляхах, викликаючи неконтрольований кашель. Сильні та тривалі напади кашлю можуть:

• провокувати блювання;
• призвести до почервоніння чи посиніння обличчя;
• викликати сильну втому.

У немовлят кашлю може не бути. Натомість їм може бути важко дихати або вони можуть навіть тимчасово перестати дихати.

Діагностика кашлюку

Лікар зазвичай може поставити діагноз на основі симптомів. Іноді призначають мазок із горла або глибокий мазок із носа. Зразок відправляють у лабораторію та перевіряють на кашлюк. У деяких людей загальний аналіз крові може показати велику кількість лімфоцитів.

Вакцинація проти кашлюку

Найкращий спосіб профілактики кашлюку серед немовлят, дітей, підлітків, вагітних жінок та дорослих – це вакцинація. Вона знижує ризик захворіти.

Щеплення проти кашлюка входить до Національного календаря профілактичних щеплень. Вакцини закуповуються державним коштом, отже щепити дитину можна безоплатно в медичному закладі. Потрібно лише звернутися до свого сімейного лікаря.

• перша доза – 2 місяці;
• друга доза – 4 місяці;
• третя доза – 6 місяців;
• четверта доза – 18 місяців.

Лікування кашлюку

Немовлят зазвичай госпіталізують для лікування, оскільки кашлюк більш небезпечний для цієї вікової групи. На ранніх стадіях захворювання кашлюк лікують антибіотиками. На пізніших стадіях бактерії вже зникають з організму, хоча симптоми зазвичай ще залишаються. Це відбувається тому, що бактерії вже завдали шкоди організму.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Кашлюк (Коклюш)

Тривалий болісний кашель, складно піддається лікуванню, – основний симптом інфекційного захворювання. Кашлюк прийнято вважати дитячою інфекцією, але і дорослі нерідко страждають від її проявів. Як розвивається ця хвороба, якими ознаками характеризується, чому важко піддається лікуванню? Важливо знати відповіді на питання, щоб вчасно звернувшись до лікаря, впоратися з недугою на ранній стадії.

Що таке кашлюк

Інфекція, якою частіше хворіють діти, носить бактеріальний характер. Кашлюк – захворювання, викликане аеробним грамнегативним коком Bordetella pertussis (коклюшною паличкою), протікає в гострій формі. Для мікроорганізму характерна низька стійкість до зовнішнього впливу. Патогенна бактерія:

• не переносить температуру вище 56 градусів;
• гине при використанні дезінфікуючих засобів;
• протягом години втрачає життєздатність від прямих сонячних променів, дії ультрафіолету;
• гине при низьких температурах.

Коклюшна паличка, потрапляючи на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, поширюється на бронхи, гортань, трахею. Цим обмежується зона її дії – рознесення бактерій в глибокі тканини і по організму не відбувається завдяки спеціальним ворсинкам, що допомагає утриматися на епітелії. Bordetella pertussis виробляє ендотоксин, який:

• дратівливо діє на блукаючий нерв;
• провокує проходження сигналу в дихальний центр довгастого мозку;
• формує в ньому осередок збудження;
• викликає відповідь на роздратування – рефлекторний кашель.

Після процесу збудження в нервовому центрі відбувається вплив на сусідні області мозку, що провокує блювоту, судинні спазми, судоми. Проблема цього інфекційного захворювання в тому, що:

• кашльовий рефлекс надовго закріплюється в мозку;
• важко піддається лікуванню;
• зберігається кілька тижнів після загибелі бактерій;
• продукти життєдіяльності мікроорганізмів призводять до загальної інтоксикації;
• ендотоксин знижує захисні сили організму.

Інкубаційний період коклюшу має тривалість від 3 до 14 днів. Імунітет від інфекції виробляється тільки у перехворiвшої людини. Захворювання передається повітряно-крапельним шляхом. Необхідно врахувати:

• джерело інфекції – хвора з вираженими клінічними ознаками кашлюку;
• збудник поширюється при кашлі, чханні, розмові на відстань не більше двох метрів – зараження відбувається тільки при тісному спілкуванні;
• частіше хворіють діти;
• контактний шлях зараження неможливий – збудник не зберігає життєздатність у зовнішньому середовищі.

Інфекція небезпечна своїми ускладненнями. У дитячому віці несвоєчасно надана допомога може закінчитися летальним результатом. До тяжких наслідків коклюшу відносять:

• крововиливи в мозок;
• ушкодження внутрішніх органів – печінки, нирок;
• захворювання легенів;
• епілептичні припадки;
• розрив барабанної перетинки;
• зупинку дихання;
• запалення середнього вуха.

Симптоми кашлюку

На самому початку хвороби коклюш схожий на застуду, має аналогічні ознаки – слабкість, головний біль, озноб і тільки потім починається сухий кашель. Досвідчений лікар може запідозрити інфекцію по тому, що звичні протикашльові засоби не дають результатів. Захворювання проходить кілька періодів, які відрізняються за симптомами. Катаральний етап характеризує:

• нежить;
• помірний кашель;
• погіршення апетиту;
• субфебрильна температура;
• зміна тиску;
• слабкість;
• дратівливість;
• сльозотеча;
• біль в горлі;
• напади кашлю по ночах;
• нездужання.

Приблизно через два тижні настає спазматичний етап, який відрізняється судомним кашлем. Напади стають частими, інтенсивними, відбувається спастичне (викликане спазмом) звуження голосової щілини, що породжує свистячий звук перед вдихом. Період може тривати до місяця, характеризується симптомами:

• першіння в горлі;
• занепокоєння перед нападом кашлю;
• крововиливи на слизовій носоглоткі, шкірі обличчя, кон’юнктиві;
• почастішання нападів вночі, вранці;
• гіперемія обличчя;
• запаморочення;
• набряклість;
• нудота;
• непритомність;
• судоми;
• блювота.

Поступово інфекція переходить в стадію дозволу (одужання). Знижується частота нападів, вони втрачають спазматичний характер. Основні симптоми стихають, але зберігається нервова збудливість, стан слабкості, втоми. У пацієнтів відзначається:

• поява слизового мокротиння;
• можливість її відхаркування;
• поступове припинення нападів;
• покашлювання, які залишаються на тривалий час

Лікування дорослих

Рання діагностика інфекції допомагає уникнути розвитку сильних нападів кашлю. Лікування кашлюку у дорослих проводять амбулаторно. Захворювання проходить у легкій формі, якщо проведена вакцинація. Обов’язкові вимоги – дотримання режиму, вживання великої кількості рідини для виведення токсинів. Лікарі рекомендують:

• дихати вологим повітрям, збагаченим киснем;
• здійснювати прогулянки на природі, біля водоймищ;
• харчуватися повноцінно, часто, але невеликими порціями;
• висипатися;
• виключити фізичні навантаження;
• вживати вітаміни.

Фахівці вважають важливим формування позитивних емоцій, які стимулюють вироблення ендорфіну. Викид гормону знижує частоту нападів кашлю. При лікуванні коклюшу необхідно:

• обмежити нервові враження – слухові, зорові – не дивитися телевізор, не користуватися комп’ютером;
• виконувати комплекс дихальної гімнастики;
• проводити масаж для кращого відходження мокроти.

Лікування починається з прийому антибіотиків, які лікар підбирає індивідуально. У перші дні недуги вводять специфічний противококлюшний гамма-глобулін. Схема терапії при інфекційному захворюванні включає засоби:

• розріджують мокротиння для зменшення в’язкості, кращого виведення слизу;
• від кашлю, що знижують частоту нападів;
• протиалергічні – для усунення набряклості;
• кортикостероїди – при сильному запаленні.

При лікуванні кашлюку муколітичні, відхаркувальні засоби мають невеликий єфект. Для усунення симптомів інфекції призначають:

• спазмолітики, при важких приступах – нейролептики;
• антигістамінні препарати з седативною дією;
• оксигенотерапію – насичення тканин киснем;
• при ускладненнях з боку центральної нервової системи – засоби, що покращують мозковий кровообіг;
• інгаляції з протеолітичними ферментами, позбавляють мікробів харчування, що розріджують мокротиння;
• судинорозширювальні препарати, що запобігають кисневому голодуванню мозку

Медикаментозна терапія

Лікування кашлюку на ранній стадії захворювання починають з прийому антибіотиків. Якщо вчасно знищити бактерії, можна виключити розвиток кашлю. Тривалість курсу терапії визначає лікар, враховуючи стан пацієнта. При кашлюку призначають антибіотики для профілактичних цілей:

• якщо в сім’ї є хворий;
• в дитячому, медичній установі всім, хто контактував з інфікованою людиною.

Антибіотикотерапія при кашлюку не допускає самолікування. Одночасно з препаратами призначаються пробіотики Хілак Форте, Лінекс, щоб виключити порушення мікрофлори кишечника. Схема лікування включає застосування:

• в перші дні – пеніцилінів – Флемоклав, Амоксиклав;
• в наступні – антибіотиків групи макролідів – Рокситроміцин, Кларитроміцин, Мидекаміцин;
• при запальних процесах в легенях, важкій формі інфекції: цефалоспорини – Цефтриаксон, Цефалексин, аміноглікозиди – Канаміцин, Гентаміцин.

Терапія при кашлюку передбачає використання декількох груп протикашльових препаратів, спрямованих на усунення важких симптомів. Для лікування призначають лікарські засоби:

• муколітики – розріджують мокротиння, полегшують його відходження, – Амбробене, Амброксол;
• бронхолітики – зменшують спазми – Еуфілін, Бронхолітин;
• протитривожні – при важких приступах кашлю – Седуксен, Реланіум;
• відхаркувальні – посилюють секрецію мокротиння, покращують виведення – туссин, Бронхикум, Стоптусин;
• пригнічують напади, впливаючи на кашльовий центр головного мозку, – Синекод, Лібексін.

При лікуванні кашлюку у дорослих лікарі призначають лікарські препарати, що покращують стан пацієнта, що знімають симптоми інфікування. Серед часто використовуваних медикаментозних засобів:

• Аміназин – усуває занепокоєння, тривогу, блювотний рефлекс;
• Преднізолон – глюкокортикостероїд – запобігає набряку легенів;
• Хімопсін – протеолітичний фермент, розріджує мокротиння.

Лікарські препарати при лікуванні коклюшу застосовують у формі таблеток, ін’єкцій, аерозольних балончиків, засобів для інгаляцій. Лікарі призначають:

• Еуфілін – судинорозширювальний засіб, відновлює процес дихання, покращує мозковий кровообіг;
• Лоратадин – антигістамінний препарат, протидіє алергічним реакціям;
• Вінпоцетин – служить профілактикою гіпоксії при важких приступах кашлю.

Засіб Синекод пригнічує кашльовий рефлекс, впливаючи на центральну нервову систему. Препарат розширює просвіт бронхів, сприяє насиченню крові киснем. Синекод відрізняють:

• діюча речовина – бутамірат;
• показання – придушення кашлю при хворобах, діагностичних процедурах;
• дозування – встановлює лікар, залежить від форми випуску, віку пацієнта;
• особливі умови – не застосовують разом з муколістичними, відхаркувальними засобами;
• протипоказання – чутливість до компонентів, вагітність;
• побічні ефекти – сонливість, нудота.

Препарат на рослинній основі Бронхікум має відхаркувальну, протимікробну дію. Випускається у формі розчину для прийому всередину. Ліки мають:

• активні речовини – екстракт трави чебрецю, коренів первоцвіту;
• показання для застосування – кашель з мокротою;
• дозування – чайна ложка до 6 разів на день;
• протипоказання – серцева недостатність, патології печінки, нирок, індивідуальна чутливість до компонентів, період грудного вигодовування, вагітність;
• побічні ефекти – алергічні реакції, нудота.

Антибіотик Мидекаміцин входить в групу макролідів, зупиняє синтез білків в бактеріях, містить однойменну діючу речовина. Препарат випускають у формі таблеток, порошку для виготовлення суспензії. Мидекаміцин характеризують:

• показання для застосування – інфекційні захворювання;
• дозування дорослим – максимум 1,6 грама на добу;
• протипоказання – патології нирок, печінки, алергія в анамнезі;
• побічні ефекти – тяжкість в епігастрії, підвищені печінкові проби, анорексія.

Лікування кашлюку у дітей

Якщо малюкові зробили щеплення, то при інфікуванні він хворіє атиповою формою кашлюку. Хвороба протікає без виражених симптомів, що ускладнює діагностику і відкладає початок лікування. У грудному віці:

• хвороба розвивається стрімко;
• вимагає негайної госпіталізації;
• лікарі рекомендують збільшити кількість годувань грудьми, зменшивши порцію молока;
• відсутність своєчасної допомоги може закінчитися летальним результатом.

Лікування при кашлюку у дітей старшого віку, якщо відсутні ускладнення, зупинка дихання під час нападу, проводять амбулаторно. Батькам потрібно створити вдома сприятливі умови:

• виключити хвилювання, переляк;
• відвернути від нападу іграшками, мультфільмами – мозок перемикається, знижується чутливість до подразнення кашльового центру;
• знизити температуру в кімнаті до 16 градусів;
• зволожити повітря спеціальним приладом або розприскувачем;
• годувати дитину рідкою їжею, щоб жувальними рухами не викликати кашель;
• здійснювати прогулянки на повітрі біля води.

Для виведення токсинів рекомендується давати малюкові рясне пиття – лужну мінералку, морси, компоти, соки, молоко. Лікування кашлюку у дітей антибіотиками ефективно на ранній стадії, поки не почалися напади кашлю. Профілактичний прийом препаратів за призначенням лікаря попередить розвиток інфекції, якщо хворіє хтось із членів в сім’ї. Лікування дітей починають з введення імуноглобуліну. Для усунення симптомів використовують:

• спазмолітики, нейролептики, що зменшують кількість нападів;
• антигістамінні засоби для зняття набряку гортані;
• препарати від нежиті.

Популярністю користується лікування кашлюку у дітей народними засобами, але воно може використовуватися як доповнення до основного курсу терапії. Для поліпшення стану при інфекції використовують:

• заспокійливі засоби для зняття нервового збудження;
• препарати для розрідження, виведення мокротиння;
• антигістамінні ліки для усунення алергічних реакцій;
• оксигенотерапію;
• вітамінні комплекси;
• дихальну гімнастику;
• іглорефлексотерапію;
• масаж.

Щоб підвищити опірність організму, при початку захворювання дитині вводять Гамма-глобулін. Інфекцію викликає не розмноження бактерій, а їх дія на кашльовий центр головного мозку. Застосування антибіотиків дітям:

• виконують тільки за призначенням педіатра;
• результативно на самому початку хвороби, але тоді діагноз ще точно не поставлений;
• призначають в катаральний період розвитку коклюшу;
• проводять короткими курсами препаратами Еритроміцин, Азитроміцин;
• виконують при розвитку гнійного бронхіту, пневмонії засобами Супракс, Амоксиклав, Цефтриаксон.

Оскільки протикашльові препарати при кашлюку малоефективні, при сильних нападах лікарі призначають ліки в дитячих дозуваннях, що усувають окремі симптоми:

• Лазолван, Амброксол – муколітики, розріджують мокротиння;
• Бромгексин – стимулює виведення слизу;
• Синекод – знижує збудження активності кашльового центру;
• Реланіум – седативний засіб, діє заспокійливо;
• Бронхолітин – бронхолітик, усуває спазми;
• Тавегіл – антигістамінний препарат, усуває алергічні прояви;
• Еуфілін – судинорозширювальну, відновлює дихання.

Препарат Лазолван застосовується як муколітичний засіб – розріджує мокротиння, покращує відходження слизу. Випускається у формі розчину для інгаляцій і прийому всередину. Лазолван має:

• діюча речовина – амброксол;
• показання для застосування – захворювання органів дихання, що супроводжуються появою в’язкого мокротиння;
• дозування – залежить від віку дитини, форми використання препарату;
• протипоказання – ниркова, печінкова недостатність, індивідуальна чутливість до компонентів;
• побічні ефекти – рідко висип, кропив’янка, нудота.

Бромгексин володіє муколітичними і відхаркувальними діями. Застосовується при лікуванні захворювань, які супроводжуються важкодістаючим слизом. Препарат випускається в таблетках, у вигляді сиропу, розчину для ін’єкцій, його відрізняє:

• діюча речовина – бромгексина гідрохлорид;
• дозування з 6 років – по таблетці тричі на добу;
• протипоказання – гіперчутливість до бромгексину, лактація, вагітність;
• побічні ефекти – головний біль, висипання, підвищене потовиділення.

Лікування народними засобами

Застосування рецептів з лікарськими рослинами допустимо тільки при узгодженні з лікарем. Це пов’язано з можливим розвитком алергічних реакцій, які поглиблюють симптоми кашлюку. Народні цілителі рекомендують:

• для полегшення дихання у дорослих робити компрес на груди з рівних частин оцту, евкаліптового, камфорного масла;
• при болісному кашлі пити відвар лушпиння 10 цибулин в літрі води – необхідно випарувати розчин наполовину, процідити, вживати по 100 мл тричі на день.

Для лікування кашлюку рекомендують проводити сеанси ароматерапії з ефірною олією ялиці. Кілька крапель наносять на гарячу сковороду, дихають парами. Для усунення кашлю, полегшення стану, застосовують домашні лікарські засоби:

• часникова олія – ​​4 зубчики подрібнюють, додають склянку олії, нагрівають 5 хвилин, охолоджують, п’ють тричі на добу по чайній ложці;
• склад з розчиненого в 50 мл води 0,1 г муміє, приймають вранці, натщесерце протягом 10 днів;
• сік редьки або часнику, ялицеве ​​масло – використовують для проведення масажу спини.

Профілактика

Основний захід по виключенню інфікування кашлюку – вакцинація, яка носить плановий характер, починається з тримісячного віку. Вводять вакцину АКДС три рази з півторамісячним інтервалом. Нажаль, вакцинація не дає повної гарантії від зараження, але хвороба в цьому випадку протікає в легкій формі. Профілактичні заходи включають:

• раннє виявлення інфікованих хворих;
• контроль стану здоров’я осіб, які перебували в контакті;
• обмеження перебування дітей в місцях скупчення великої кількості людей.

Необхідно проводити профілактичні обстеження дітей і дорослих, які працюють, знаходяться в медустановах, дитячих колективах (садках, школах), при виявленні випадків тривалого кашлю. У цій ситуації для виключення захворювання:

• проводять профілактичне лікування антибіотиками;
• виконують аналізи для підтвердження інфекції;
• дорослим ставлять імуноглобулін, який має антитіла до коклюшної палички;
• батьки повідомляють в дитсадок, школу про хвороби дитини;
• медпрацівників з підтвердженим діагнозом коклюш ізолюють від контактів з відвідувачами.

Головний видавець і засновник сайту healthapple.info з 31 травня 2017 року. Редактор статей на сайті.