Педагогічний кейс для вчителя старших класів

Педагогічний кейс - це виклад конкретної ситуації в практичній діяльності педагога, опис процесу виникнення та розвитку тієї чи іншої проблеми чи конфлікту. Кейс містить докладний опис деталей події, характеристики кожного учасника, суть проблеми та можливі дії, спрямовані на її вирішення з оцінкою ефективності кожного з них.

Вперше кейс-метод був застосований в 1870 деканом юридичного факультету Гарвардського університету, професором права Христофором Колумбом Ленгделлом.

Він прагнув наблизити академічну підготовку студентів до галузі їхньої майбутньої професійної діяльності та замінив традиційні лекції на обговорення реальних випадків з юридичної практики. Професор просив студентів заздалегідь готуватись до занять шляхом вивчення об'ємних папок із документами.

Цей досвід визнали на факультеті успішним та перспективним і почали використовувати його у подальшій роботі.

До 1915 року кейси вже застосовували у роботі деяких юридичних вузів США. До 1920 деякі послідовники Ленгделла почали використовувати метод кейсів не тільки у викладанні права, але і медицини, і ділового адміністрування. Але для широкого кола фахівців цей метод досі залишався невідомим.

У 20-х роках ХХ століття кейс-метод було впроваджено в роботу Гарвардської школи бізнесу. У цей час у Гарварді було видано перші збірки кейсів у сфері менеджменту, у зв'язку з чим у багатьох дослідженнях з історії створення кейс-методу саме цей період пов'язують із його виникненням.

У нашій країні вперше про «американський метод казусів» почули на конференції викладачів економічних дисциплін у радянській партшколі 1926 року. При цьому до кінця 70-х років ХХ століття цей метод не застосовувався у російській освіті. У 80-х роках з інтенсивним розвитком економіки, менеджменту, з появою західної перекладної літературою інтерес до кейс-методу став зростати.

Застосуванням кейс-методів у навчанні передбачається інтенсивна взаємодія викладача з учнями, а також учнів між собою у групі, внаслідок чого буде здійснено моделювання процесу прийняття рішень у професійній діяльності.

В освіті застосовують різноманітні форми подання кейсу, і саме:

• текстові;
• відеопрезентації;
• ситуаційно-моделюючі ігри;
• комбіновані.

У текстових формах обсяг кейсів може варіювати від 2 до 30 сторінок машинодруку.

Відео-презентації можуть виступати як самостійне подання конкретної проблемної ситуації, а також доповнення до текстового кейсу.

Ситуаційно-моделюючі ігри організуються та проводяться викладачами в аудиторії студентів на підставі сценарію, складеного відповідно до кейсу.

Комбінованою формою передбачається використання під час роботи над кейсом різних способів уявлень кейсу.

Принципи реалізації методу кейсів в освіті

До основних принципів кейс-методу відносять:

• провідна роль викладача під час обговорення кожної конкретної ситуації;
• інтенсивна взаємодія викладача з учнями, а також учнів між собою;
• акцентування на аналізі деталей, які містяться в ситуації, що описується;
• моделювання процесу прийняття рішень у кожній конкретній галузі;
• розробка спеціальних навчальних кейсів з метою обговорення всередині групи;
• використання кейсів як ілюстративний матеріал.

Основні напрямки застосування кейсів в освіті

В освіті кейси можуть використовуватись у таких ситуаціях:

• використання описів конкретних проблемних ситуацій, пропонованих учням для аналізу та оцінки рівня їх підготовки до прийняття рішень у будь-яких конкретних галузях;
• використання кейсів у якості засобів вираження навчальними актуальних йому проблем, які можуть виникати у практичній діяльності, а також опрацювання цих проблем з ним, з метою надання допомоги;
• використання кейсів, розроблених учнями, щоб організувати групову дискусію, спрямовану попередження виникнення схожих проблем в інших, і навіть щоб стимулювати інтелектуальну активність;
• використання спеціально розроблених педагогічних кейсів, щоб обговорювати їх на практичних заняттях, щоб розвивати у освітян професійні компетенції;
• застосування навчальних кейсів як засоби зв'язку теорії та практики;
• розробка на підставі кейсів імітаційно-моделюючих ігор, щоб відтворювати в навчальній аудиторії у найбільш яскравій та образній формі конкретні умови, психологічну атмосферу процесу прийняття рішень у конкретній ситуації, здійснювати тренінг щодо формування необхідного обсягу умінь та навичок.

Структура педагогічного кейсу

Педагогічний кейс включає такі структурні елементи:

• опис ситуації, що склалася на момент виникнення тієї чи іншої проблеми чи конфлікту у цьому навчальному закладі.Характеристика учасників аналізованої проблемної ситуації, специфіка освітнього закладу, навчальної групи, педагогічного колективу, системи відносин, що склалася, а також психологічної атмосфери;
• докладний виклад суті проблеми із характеристикою дій учасників ситуації. Спілкування учасників може бути представлене в діалогічній формі;
• рішення, до реалізації яких прагнув педагог під час пошуку виходу із ситуації і вжиті їм при цьому дії. Вчителем оцінюється ефективність прийнятих рішень, і навіть він зазначає наслідки реалізації;
• характеристика подальшого розвитку ситуації, подання змін, що відбулися у поглядах та характері відносин учасників ситуації, а також в організації освітньої діяльності, мотиваційної складової навчальної та викладацької діяльності тощо;
• формулювання висновків щодо дієвості вжитих заходів, ступеня вирішення проблеми чи конфлікту, необхідності здійснювати додаткові дії та коригувати прийняті рішення;
• розгляд можливих альтернативних способів вирішення проблемних ситуацій;
• складання переліку питань, які досі актуальні для педагога у ситуації.

Кейс-метод Педагогічні технології проблемного навчання
стаття на тему

Кейс – технологія – це розбір ситуації чи конкретного випадку, ділова гра. Універсальність даної технології у тому, що використовуються описи конкретних ситуацій чи випадку. Учні повинні проаналізувати ситуацію, розібратися в суті проблеми, запропонувати можливі рішення та вибрати найкраще з них.Кейси засновані на реальному фактичному матеріалі або наближені до реальної ситуації. Кейс-технології дозволяють взаємодіяти всім учасникам навчального процесу, включаючи самого педагога.

Завантажити:

Попередній перегляд:

Педагогічні технології проблемного навчання

Виконала: Вихователь Власова Є.В

Кейс це технологія активного навчання на основі реальних ситуацій. Перевагою кейсів є можливість оптимально поєднувати теорію та практику, що є досить важливим при підготовці фахівця.

Кейс як педагогічна технологія

Назва кейс-технологія походить від латинського «casus» - заплутаний, незвичайний випадок; а також від англійського «case» - портфель, валізка. Кейс – технологія – це розбір ситуації чи конкретного випадку, ділова гра. Універсальність даної технології у тому, що використовуються описи конкретних ситуацій чи випадку. Учні повинні проаналізувати ситуацію, розібратися в суті проблеми, запропонувати можливі рішення та вибрати найкраще з них. Кейси засновані на реальному фактичному матеріалі або наближені до реальної ситуації.

Кейс-технології дозволяють взаємодіяти всім учасникам навчального процесу, включаючи самого педагога.

Кейс-технологія - це інтерактивна технологія для короткострокового навчання на основі реальних чи вигаданих ситуацій, спрямована не так на освоєння знань, як на формування у вихованців нових якостей та умінь. Головне її призначення – розвивати здатність аналізувати різні проблеми та знаходити їх вирішення, а також уміння працювати з інформацією.

До кейс-технологій, що активізують освітній процес, належать: метод ситуаційного аналізу (метод аналізу конкретних ситуацій, ситуаційні завдання та вправи; кейс-стаді; фото-кейси; кейс-ілюстрації); метод інциденту; метод ситуаційно-рольових ігор; метод аналізу ділової кореспонденції; ігрове проектування; метод дискусії.

Концептуальні ідеї кейс-технологій:

1. Використання кейс-технологій передбачає знайомство з реальною чи гіпотетичною проблемою та вироблення свого погляду на її вирішення. Сутністю кейс-технологій є аналіз проблемної ситуації. Аналіз як логічна операція мислення сприяє мовленнєвому розвитку дитини, «оскільки мова є формою існування мислення, між мовою та мисленням існує єдність (С. Л. Рубінштейн). Таким чином, ця ідея визначає результат роботи з дошкільнятами:

1. вміння взаємодіяти в системах «дитина-дитина», «дитина-доросла»;
2. вміння співвідносити свої устремління з інтересами інших;
3. вміння продуктивно взаємодіяти з членами групи, яка вирішує загальне завдання;
4. вміння отримувати необхідну інформацію у спілкуванні;
5. вміння вислухати іншого та дійти спільного рішення;
6. вміння вести діалог з дорослими та однолітками;
7. вміння відстоювати свою точку зору у спілкуванні;
8. вміння приймати допомогу;
9. вміння адекватно реагувати у конфліктних ситуаціях.

2. Можливість використання кейс-технологій у роботі з дітьми старшого дошкільного віку визначається тенденціями дитячого сприйняття, виділеними Е. А. Флеріною (М. М. Алексєєва, В. І. Яшина):

тяжіння дитини до яскравої барвистої ілюстрації (фіксування уваги дитини, підтримка емоційно-чуттєвого досвіду дитини);

бажання бачити на ілюстрації всі існуючі ознаки предмета (предмети не вигадані, а реальні);

позитивне ставлення до побудови (композиція) ілюстрації

(Взаємодія у сюжеті, у певній послідовності, логіці).

мають великий вплив на сенсорний, розумовий та мовний розвиток дитини. Психологами (П. Я. Гальперін, А. В. Запорожець, А. Н. Леонтьєв) доведено взаємозв'язок розвитку сприйняття, мислення та мови: при називанні дитиною вголос предметів, що сприймаються, вони різняться, осмислюються швидше, з'являється можливість закріпити і активізувати словник. Теоретичні передумови при характеристиці ролі мови в психічному розвитку дитини сформульовані в рамках культурно-історичної концепції становлення вищих психічних функцій (Л. С. Виготський, А. Р. Лурія) - «розвиток мови та мислення є той самий процес - процес мовного ( мовного) мислення»; "формуючи свою мовну форму, мислення саме формується".

Використання кейс-технології дозволяє розширити творчі можливості педагога і позитивно впливає на різні сторони розвитку старших дошкільнят, у тому числі і на розвиток мови.

Проблемне навчання у дитячому садку – це така організація взаємодії з вихованцями, яка передбачає створення під керівництвом педагога проблемних питань, завдань, ситуацій та активну самостійну діяльність дітей щодо їх вирішення.

Мета технології проблемного навчання у дитячому садку – це виховувати здатність самостійно аналізувати проблемну ситуацію, самостійно знаходити правильну відповідь.

При проблемному навчанні діяльність педагога змінюється докорінно: він не підносить дітям знання та істини в готовому вигляді, а вчить їх бачити та вирішувати нові проблеми, відкривати нові знання. Що таке проблемне навчання? Суть проблемного навчання у дитячому садку полягає в тому, що вихователь створює пізнавальне завдання, ситуацію та надає дітям можливість вишукувати засоби її вирішення, використовуючи раніше засвоєні знання та вміння. Проблемне навчання активізує думку дітей, надає їй критичність, привчає до самостійності у процесі пізнання. Технологія проблемного навчання не нова: вона набула поширення в 20-30-х роках у радянській та зарубіжній школі. Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога та педагога Дж.Дьюї (1859-1952), який заснував у 1894 р. в Чикаго дослідну школу, в якій навчальний план було замінено ігровою та трудовою діяльністю. Заняття читанням, рахунком, листом проводилися у зв'язку з потребами - інстинктами, що виникали в дітей віком спонтанно, у міру їх фізіологічного дозрівання. Дьюї виділяв чотири інстинкти на навчання: соціальний, конструювання, художнього вираження, дослідницький.

Для задоволення цих інстинктів дитині надавалися як джерела пізнання: слово, витвори мистецтва, технічні пристрої, діти залучалися до гри та практичну діяльність - працю.Сьогодні під проблемним навчанням розуміється така організація навчальних занять, яка передбачає створення під керівництвом вчителя проблемних ситуацій та активну самостійну діяльність учнів з їх вирішення, внаслідок чого відбувається творче оволодіння професійними знаннями, навичками, вміннями та розвиток розумових здібностей.

За темою: методичні розробки, презентації та конспекти

"Кейс-технологія як педагогічна технологія проблемного навчання"

- створення комплексної інтегрованої моделі інформаційно-комунікаційного забезпечення освітнього процесу ДНЗ. - систематизація, оновлення та по.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ РОБОТИ ЗА ТЕМОЮ: «ТЕХНОЛОГІЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ В ДОО»

УЗАГАЛЬНЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ РОБОТИ ЗА ТЕМОЮ: «ТЕХНОЛОГІЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ В ДОО» .

«ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ З ДОШКІЛЬНИКАМИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ» (ПОВІДОМЛЕННЯ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ)

«ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ З ДОШКІЛЬНИКАМИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ» (ПОВІДОМЛЕННЯ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ) .

Конспект безперервної освітньої діяльності з вихованцями старшого дошкільного віку, побудованої на основі проблемного підходу (освітньої технології проблемного навчання) «Лунтик повертається додому»

Методична розробка «Конспект безперервної освітньої діяльності з вихованцями старшого дошкільного віку, побудованої на основі проблемного підходу (освітньої технології пробл.

Консультація для вихователів «Технологія проблемного навчання: створення проблемних ситуацій на заняттях із дошкільнятами»

Консультація для вихователів «Технологія проблемного навчання: створення проблемних ситуацій на заняттях з дошкільнятами».

Кейс-метод – педагогічна технологія

Відмінною особливістю цього методу є створення проблемної ситуації на основі фактів із життя. Проблема має мати кілька рішень. Для роботи з такою ситуацією необхідно правильно.

Виступ на педагогічній раді “Технологія проблемного навчання. Ігрові проблемні ситуації, спрямовані на засвоєння дітьми суспільних і цінностей, прийнятих у суспільстві»

Виступ на педагогічній раді “Технологія проблемного навчання. Ігрові проблемні ситуації, спрямовані на засвоєння дітьми суспільних і цінностей, прийнятих у суспільстві&raquo.

ПЕДАГОГІЧНИЙ КЕЙС ЯК ІНСТРУМЕНТ РІШЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПРОБЛЕМ

Вострикова Наталія Євгенівна,
Паніна Оксана Леонідівна,
вихователі,
МБДОУ «Дитячий садок загальнорозвиваючого виду № 135»,
м. Воронеж
p align="justify"> Педагогічна діяльність складається з вирішення незліченної безлічі педагогічних завдань - завдань з перетворення ситуацій взаємодії з метою внесення позитивних змін у розвиток особистості учня або групи учнів. Професійний стандарт педагога визначає базові компетенції, серед яких названо вміння приймати рішення у різних педагогічних ситуаціях: встановлення та підтримання дисципліни, мотивувати пізнавальну активність, зацікавити предметом, забезпечити розуміння. Вирішення педагогічних ситуацій становить сутність практичної діяльності педагога.Будь-яка ситуація, що виникає в практичній діяльності, стає педагогічною тільки тоді, коли здійснюється постановка педагогічного завдання. При вирішенні педагогічних завдань можуть застосовуватися як стандартні рішення (вирішальні правила), так і творчі (креативні) або інтуїтивні. і інтерактивних форм і методів навчання, заснованих на діяльнісних формах пізнання. Одним з таких методів і є метод аналізу ситуацій. Технологія case-studyє синтез проблемного навчання, інформаційно-комунікативних технологій, методу проектів.
Рішення використовувати метод case-studyдля вирішення професійних проблем вимагає створення, розробки або конструювання конкретної навчальної ситуації. досвід, тобто реальна ситуація, якщо такої ситуації немає навчальна ситуація може бути сконструйована.
Проблеми, приховані в описі ситуації, повинні бути актуальними для учасників і спонукати їх не тільки визначати та фіксувати труднощі у навчальній чи педагогічній діяльності, а й знаходити, пропонувати, обговорювати різні варіанти рішення, які, у свою чергу, могли б бути застосовні у реальній освітній практиці педагогів
Щоб застосування кейсів було продуктивним, у ситуацію має бути закладено конфлікт, що вимагало від учасників як всебічного аналізу кейсу, а й пошуку способів вирішення конфліктної ситуації.Аналіз ситуації виглядає цікаво, якщо його можна робити з погляду різних позицій: педагога, учня, адміністрації, батька тощо, це дозволяє детально дослідити проблему та запропонувати різні варіанти вирішення кейсу.
Не варто зводити аналіз кейсу до пошуку позитивних чи негативних персонажів, потрібно прагнути оцінки образу ситуації у цілому, як і кожного учасника кейсу окремо. У процесі аналізу деякі учасники ідентифікуються з позицією однієї з дійових осіб цієї ситуації, тому необхідно вчитися розрізняти позиції аналітика та персонажа кейсу.
Рішення кейсу
Рішення кейсів рекомендується проводити у 5 етапів:
1 етап. Знайомство з педагогічною ситуацією
Учасники самостійно читають запропоновану ситуацію та намагаються здійснити первинний аналіз. Тут кейс є своєрідним актуалізатором педагогічного досвіду учасників.
Безумовно, кейс повністю не торкається педагогічного досвіду учасників, але створює ситуацію «впізнавання» проблем, реальних подій, з якими стикається педагог. Іноді кейс дозволяє сформулювати низку труднощів, наявність яких у практиці відзначалося лише інтуїтивно. Кейс дозволяє зробити актуальними певні аспекти досвіду педагогів, зберігаючи при цьому певну дистанцію, опосередкованість у роботі з власним педагогічним досвідом та психологічну комфортність навчання, створену для учасників. Важливим цьому етапі не лише створення певної робочої атмосфери, а й ретельне пояснення умов роботи з кейсом, постановка питань початку аналізу.
2 етап.Виділення основної проблеми (основних проблем), факторів, які можуть реально впливати на вирішення педагогічної ситуації
Другий етап роботи найчастіше організовується у груповій формі. Обговорення у групі може будуватися за власним сценарієм, коли на певному етапі учасники можуть самостійно ставити запитання та шукати на них відповіді. Участь в обговоренні педагогів з різним педагогічним досвідом буде лише плюсом та дозволить учасникам розширити та поглибити свою аналітичну позицію.
Робота із ситуацією цьому етапі дозволяє учасникам проаналізувати як ситуацію, а й власний педагогічний досвід.
3 етап. Пропозиція тем для «мозкового штурму»
На цьому етапі роботи з кейсом доцільно організувати загальногрупову дискусія. Основне завдання полягає у пошуку та аналізі можливих виходів із конфліктної ситуації, викладеної в кейсі. Це один із найскладніших етапів у роботі з кейсом: необхідно не тільки вислухати учасників та проаналізувати їх бачення ситуації, а й організувати обговорення, критичне осмислення представлених підсумків роботи малих груп, звернувши увагу на те, що вислизнуло від них у процесі індивідуального прочитання кейсу або групової дискусії
4 етап. Аналіз наслідків прийняття того чи іншого педагогічного рішення
При аналізі шляху та способу виходу з досліджуваної конфліктної ситуації, увага учасників має зосередитись на сильних сторонах та потенційних труднощах запропонованих варіантів вирішення. Особливо цінним елементом даного етапу буде аргументація, яка буде пред'являтися у процесі захисту варіантів рішення кейсу.
5 етап. Рішення кейсу
Включає пропозицію одного або декількох варіантів, вказівку на можливе виникнення проблем, механізми їх запобігання та вирішення.
Підсумки роботи з навчальною ситуацією можуть бути представлені як у письмовій, так і в усній формі. Презентація результатів аналізу кейсу і звіт можуть бути груповими чи індивідуальними залежно від складності та обсягу завдання.
Технологія роботи з кейсом будується за таким планом:
- індивідуальна самостійна робота педагогів із матеріалами кейсу (ідентифікація проблеми, формулювання ключових альтернатив, пропозиція рішення чи рекомендованої дії);
- робота в малих групах щодо узгодження бачення ключової проблеми та її рішень;
- презентація та експертиза результатів малих груп на спільній дискусії.
Стратегії ведучого кейс
При розборі педагогічного кейсу ведучий може займати активну або пасивну роль. У ході роботи з кейсом ведучий може давати ключі до розгадки у формі додаткових питань або (додаткової) інформації, а в певних умовах – сам давати відповідь. Також може нічого не робити (залишатися мовчазним) поки хтось працює над проблемою, щоб «не заважати ідеї народитися».
Іноді він «диригує» розбором, інколи ж обмежується підбиттям підсумків дискусії. Побачивши цікаву лінію доказів, він може її підтримати або навіть наполягти, щоб вона стала пріоритетною, вивівши з поля обговорення інші. Розбираючи «кейс» з аудиторією, ведучий може провокувати групу, розповідаючи у тому, яке рішення вважає правильним, та був просить учасників знайти слабке місце у цій точці зору. Це допомагає виробити власний погляд на проблему.
Аналіз кейсів
Виходячи з виду взаємодії учасників кейсу (провідний та учасник), при аналізі кейсів використовується як мінімум шість форматів.
1. Ведучий – учасник: «Перехресний допит»
Дискусія між провідним та учасником: думка учасника, висловлювання, позиція чи рекомендація буде розглядатися за допомогою низки питань; ретельному дослідженню піддасться логіка тверджень, тому учаснику потрібно бути дуже уважним і глибоко знаючим тему.
2. Ведучий-учасник: «Адвокат»
Зазвичай це дискусія між провідним та учасником, але іноді в ній можуть брати участь й інші учасники. Керівник бере на себе абсолютно непридатну для захисту роль і просить учасника (і, можливо, інших) зайняти позицію адвоката. Потрібно активно думати і розмірковувати, розташовувати у порядку факти, концептуальну чи теоретичну інформацію, особистий досвід.
3. Ведучий-учасник: «Гіпотетичний формат»
Схожий із попереднім, але є одна відмінність: ведучий викладатиме гіпотетичну ситуацію, яка виходить за рамки позиції чи рекомендації учасника з цієї проблеми. Його попросять оцінити цю гіпотетичну ситуацію. Під час дискусії потрібно бути відкритим для можливої ​​необхідності змінити свою позицію.
4. Учасник-учасник: конфронтація чи кооперація
У цьому форматі дискусія ведеться між учасниками, а керівник спостерігає і робить висновки. Виникає або як співпраця, або як конфронтація. Наприклад, учасник може заперечити позицію, надавши нову інформацію. Потрібно намагатися відобразити виклик. Дух кооперації та позитивної конфронтації дозволить навчитися більшому (на відміну від індивідуальних зусиль).
5. Учасник-учасник: «Грати роль»
Керівник пропонує учаснику взяти певну роль та взаємодіяти у ній з іншими учасниками.
6. Ведучий-група: «Безмовний формат»
Ведучий може порушити питання, яке спочатку спрямоване окремій особі, а потім і всій групі (якщо окремий учасник не зміг відповісти). Критеріями майстерності ведучого та педагогів у вирішенні педагогічного завдання можуть бути:
- Повний та глибокий аналіз конкретної ситуації;
- постановка педагогічно доцільного та гуманістично спрямованого завдання;
- Вибір творчого, нестандартного рішення з яскраво вираженою емпатійною основою;
- Співпраця у вирішенні педагогічної проблеми.
Назвемо відмінні ознаки розглянутого методу ситуативного аналізу case-study:
- колективне вироблення раціональних рішень;
- Наявність єдиної мети;
- Присутність керованої емоційної напруги;
- Наявність моделі саме соціально-економічної системи, чий стан розглядається в певний дискретний тимчасовий період;
- багатоваріантність рішень (єдине рішення принципово відсутнє);
- Наявність системи колективного оцінювання діяльності.
Технологічні особливості розглянутого методу:
- кейс-технологія у сфері освіти – це специфічний різновид дослідницької технології (аналітичної);
- Розглянутий метод виступає як технологія колективного навчання, її найважливішими складовими є групова робота та взаємний інформаційний обмін;
- його можна розглядати у вигляді синергетичної технології, чиєю суттю виступає підготовка процедур занурення усієї групи у конкретну ситуацію, формування ефектів примноження знання, обміну відкриттями, інсайтного осяяння;
- кейс-технологія в освіті інтегрує ряд технологій навчання, у тому числі процедури групового, колективного, індивідуального розвитку та формування всебічних особистісних якостей учасників;
- метод виступає як специфічний різновид проектної технології (відбувається формування проблеми разом з шляхами її вирішення на базі кейсу, що виступає одночасно і техзавданням, та інформаційним джерелом з метою усвідомлення альтернативних варіантів найбільш ефективних дій);
- даний метод концентрує вагомі досягнення такої технології, як створення успіху. Він передбачає діяльність, орієнтовану активізацію учасників, підкреслення їх досягнень, стимулювання успіху.
Досягнення успіху – одне з головних сил методу, і навіть формування стійкої позитивної мотивації, нарощування пізнавальної активності.
Кейс-метод є ефективним способом формування дослідницької компетенції педагогів, який можна поєднувати з іншими методами. При цьому даний метод виступає практичним способом організації навчального процесу, а також його слід вважати наочно-проблемним, наочно-практичним та наочно-евристичним одночасно, оскільки в ньому надається наочна характеристика практичної проблеми та демонстрація способів її вирішення.
Педагогічний потенціал методу case-study значно більший за педагогічний потенціал традиційних методів навчання. Наявність у структурі методу case-studyспорів, дискусій, аргументації тренує учасників обговорення, вчить дотримання норм та правил спілкування.
Робота над кейсом сприяє професіоналізації педагогів, підвищує інтерес та мотивацію стосовно роботи, формує вміння слухати та взаємодіяти з дітьми.При цьому в результаті активної та творчої роботи набувають знання та вирішуються складні педагогічні завдання.
Список джерел
1. Можливості кейс-методів у розвитку панорамно-педагогічного мислення/І.І. Черкасова// Стаття в журналі «Середня професійна освіта» № 6, 2007.
2. Гладких І.В. Методичні рекомендації щодо розробки навчальних кейсів. Вісник Санкт-Петербурзького університету. Серія: Менеджмент. – 2005. – Випуск 2. с. 169-194.
3. Використання кейс-технології на заняттях з дисципліни «Правове забезпечення професійної діяльності»/Т.М. Баннікова // Стаття в журналі «Додаток до журналу «Середня професійна освіта» № 9, 2009.
4. Кейс-стаді у процесі: переваги, методичні рекомендації, конкретні приклади. Волгін Н.А., Кушмін В.М., Олегов Ю.Г., Фолом'єв А.М. - М.: видавництво РАГС, 1997.
5. Кейс-стаді в освіті: Збірник матеріалів для творців кейсів з електронним супроводом/За ред. І. Кузнєцової. М., 2007.
6. Кейс-метод під час проведення практичного заняття / І.Б. Поперняк // Стаття у журналі «Спеціаліст» № 4,2005.
7. Кейс-технологія у роботі з молодими фахівцями / Н.В. Нестерова// Стаття в журналі «Методист» № 5, 2010.
8. Кейс-метод: активне навчання ухваленню професійних рішень / С.Ю, Теміна // «Середня професійна освіта» № 1, 2010.
9. Петренко С. Скільки часу потрібно приділяти аналізу кейсів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mcstudy.blogspot.com/ 2009/08/blog-post_3073.html
10. Застосування кейс-методу на заняттях/Т.В. Савостина // Стаття в журналі «Спеціаліст» № 4, 2009.
11. Пугачов В.П. Тести, ділові ігри, тренінги в управлінні персоналом: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. М: Аспект Прес, 2001. 285 с.(Серія "Управління персоналом").
12. Ситуаційний аналіз, або Анатомія кейс-методу/за ред. Ю. П. Сурміна. Київ, 2011. 286 с.

Застосування методів арт-терапії у роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку

• Інформація з курсу
• Заповнити заяву
• Зразки документів
• Програма курсу