Як зараз у Зеленоградську

В’їзд в Канаду для українців сьогодні – правила і приклади у 2024 (постійно оновлюється)

Лоукост-аналітик, консультант.
Пишу про лоукост тревел з 2014. Підбираю лоукост квитки та житло для українців з 2017.

Які правила в’їзду в Канаду для українців у 2024?

Березень 2024, правила оновлення та достовірності інформації на сайті тут.

Всім українцям для в’їзду в Канаду потрібна віза, в тому числі біженцям.

Ось так виглядає відповідь Timatic (звід правил, яким користуються авіакомпанії) щодо вʼїзду українців в Канаду.

Як українцям отримати візу в Канаду у 2024?

Візу в Канаду зараз можна отримати в Україні, на першому етапі зареєструватися і заповнити форму ось тут.

Далі здати біометричні данні у візових центрах Канади, зараз такі центри працюють у Львові та Києві, весь перелік дивіться ось тут, там же здати і отримати паспорти.

Із 15 липня 2023 програма CUAET припинила свою роботу, візи в Канаду для українців видаються на загальній основі, вони платні і коштують 100$ – джерело.

Ось тут докладно англійською всі питання вартості, документів, термінів туристичної канадської візи, а тут всі види канадських віз.

Чи потрібна страховка для в’їзду в Канаду?

Так, для в’їзду в Канаду із туристичною метою вам потрібна страховка, незалежно, їдете ви з України, чи інших країн. Зверніть увагу, що страховка не входить до переліку документів для оформлення візи і перевіряється прикордонником при в’їзді в Канаду.

Чи варто купувати страховку разом із квитком чи туром?

Авіакомпанії додають страховку в процес придбання квитка і розраховують, що ви не будете розбиратися з умовами, таким чином можна продати вам найменш якісну страховку, а у вас залишиться враження, що страховку ви маєте. Це небезпечно.

В тур зазвичай включена базова страховка, запитайте турагента про її умови і вирішуйте, чи вам її достатньо. Страховка може врятувати ваше життя, я це перевірив на собі і тепер не економлю.

Ось порівняння страхових, які адекватно працюють в Канаді, обирайте для себе.

А чи варто взагалі робити страховку? Ось спеціально для вас зібрав кілька історій.

Через країни ЄС/Шенген вас просто не пустять без страховки, одного разу я виявився серед тих трьох пасажирів, яких чекав весь автобус і ми дуже швидко😂 робили страховку прямо на кордоні. Зараз ситуація схожа:

Тож якщо ви їдете з України через Шенген доведеться робити окремо страховки для регіону “Європа” та Канади чи одну на “Весь світ”, одна страховка вигідніше майже в 2 рази, я роблю собі таку на рік.

Скільки коштує страховка в Канаду?

Ось приклад пошуку: два тижні на “Весь світ” у Ekta .

А це два тижні на “Весь світ” у Vuso.

І ті ж два тижні на “Весь світ” на Hotline finance , у березні діє промокод на 10% – HOW2GO10, обирайте.

Скільки коштують квитки в Канаду у 2024?

Від українського кордону найдешевше зараз летіти в Канаду з Польщі – ціни від 420$ туди і назад, трохи дорожчі рейси з Будапешту – від 475$, найдорожче летіти із Румунії – від 520$ та Словаччини – від 1000$.

Обирайте місце вильоту та ваші дати тут:

А це мій улюблений мобільний додаток, він показує карту лоукостерів з вашого міста, вибирає найдешевші дати в місяці, якщо квиток став дешевше, він надішле повідомлення…

Важливо знати! Якщо за останні 3 роки ваш рейс затримували або скасовували – отримайте компенсацію від 150 до 600 євро (регламент ЄС № 261/2004, статті 4-9).

Отримайте компенсацію тут.

Де знайти житло для в’їзду в Канаду?

Житло – одна з головних вимог для оформлення візи в Канаду, а житло у всіх великих містах – дуже дороге. Я знайшов сервіс, який шукає готелі із знижками на потрібні вам дати. Тиждень для двох в Торонто із гарними відгуками і зірками 8+ можна знайти за 340$, це для Канади дійсно дешево.

Щоб побачити такі ціни, вибирайте місто і дати тут, сортуйте результати пошуку за Ціною і Оцінками гостей одночасно та перевіряйте, наскільки вам підходить розташування.

Я встановив їх мобільний додаток, він збирає знижки на житло, підтягує реальні відгуки і фото з різних сайтів.

Мені сподобалося, спробуйте.

Чи отримають українці допомогу, якщо в’їжджають, як біженці?

Ось цитата із сайту МЗС України:

• гостьову візу (т.зв. visitor visa), яка дає право перебувати в Канаді протягом 3 років на відміну від стандартного 6-місячного дозволу на перебування для відвідувачів;
• дозвіл на роботу (заявка на оформлення може подаватися разом із заявою на отримання візи або окремо), який дає можливість знайти роботу в найкоротший термін

• скасована більша частина зборів за заяву на візу та її розгляд, зокрема візовий збір, плата за збір біометричних даних, плата за заяву на дозвіл на роботу й навчання, плата за подовження дозволу на перебування, працю та навчання;
• розгляд звернень здійснюється у пріоритетному прядку;
• у разі відсутності діючого закордонного паспорта, доступна подача документів за внутрішнім українським паспортом, для дітей зі свідоцтвом про народження.

• Онтаріо
• Квебек
• Нью-Брансвік
• Острів Принца Едуарда
• Нова Скоша
• Ньюфаундленд і Лабрадор

• Альберта
• Британська Колумбія
• Манітоба
• Саскачеван
• Юкон
• Нунавут
• Північно-західні території (PDF, 3,5 МБ)

Де українці можуть отримати допомогу?

Ось цитата із сайту МЗС України:

• Онтаріо
• Квебек
• Нью-Брансвік
• Острів Принца Едуарда
• Нова Скоша
• Ньюфаундленд і Лабрадор
• Альберта
• Британська Колумбія
• Манітоба
• Саскачеван
• Юкон
• Нунавут
• Північно-західні території (PDF, 3,5 МБ)

Які умови соціального забезпечення існують для українців?

Ось цитата із сайту МЗС України:

• Онтаріо

• Квебек
• Нью-Брансвік
• Острів Принца Едуарда
• Нова Скоша
• Ньюфаундленд і Лабрадор

• Альберта
• Британська Колумбія
• Манітоба
• Саскачеван
• Юкон
• Нунавут
• Північно-західні території (PDF, 3,5 МБ)

Скільки часу українці можуть перебувати в країні? Чи можливо подовжити перебування?

Ось цитата із сайту МЗС України:

• продовження короткострокового перебування, поновлення дозволів на роботу та навчання для українців, які зараз перебувають у Канаді;
• надання дозволів на роботу українським відвідувачам, працівникам і студентам, які вже перебувають у країні та не можуть повернутися додому.

Чи існують Covid-19 обмежання для українців?

Ось цитата із сайту МЗС України:

• Підтвердження вакцинації проти COVID-19 не вимагається
• Попереднє тестування не вимагається
• Тести на COVID-19 перед в’їздом і прибуттям не вимагаються
• Карантин після в’їзду в Канаду не потрібен
  • Використання ArriveCAN не є обов’язковим, але щоб заощадити час на кордоні, Ви можете скористатися ArriveCAN, щоб заповнити свою декларацію заздалегідь
    (https://www.canada.ca/en/public-health/services/diseases/coronavirus-disease-covid-19/arrivecan.html )

  Чи можливий перетин кордону без біометричного паспорту для біженців з України?

  Ось цитата із сайту МЗС України:

  В’їзд громадян України на територію Канади здійснюється на підставі закордонного паспорта (як біометричного так і такого, що не містить біометричних даних), а також на підставі оформленої у встановленому порядку візи.

  З березня 2022 Уряд Канади оголосив про запровадження програми Сanada-Ukraine Autorization for Emergency Travel (CUAET), в рамках якої запроваджені спеціальні процедури щодо спрощеного оформлення віз для громадян України, серед яких у тому числі можливість оформлення візи на підставі внутрішнього українського паспорта або свідоцтва про народження (тільки для дітей).

  У випадку, коли віза оформлена на підставі внутрішнього паспорта або свідоцтва про народження (тільки для дітей) – в’їзд громадян України на територію Канади здійснюється на підставі канадського одноразового проїзного документа.

  З квітня 2022 для громадян України дозволений в’їзд до Канади на підставі продовженого паспорта.

  З квітня 2022 для громадян України також дозволений в’їзд до Канади з електронним дозволом на подорож, Electronic Travel Authorization.

  Такий електронний дозвіл, фактично є авторизацією на одноразовий в’їзд до Канади протягом 6 місяців без вклейки візи в паспорт після схвалення електронної заявки на оформлення візи і збору біометричних даних.

  З цією авторизацією громадяни України можуть вилетіли до Канади з таких країн як Польща, Німеччина, Словаччина, Угорщина, Австрія, Румунія.

  ‼️АЛЕ!

  Якщо є потреба вклейки візи в паспорт (виїзд планується пізніше, виїзд з інших країн тощо) паспорт передається у найближчий візовий центр (особисто із записом чи поштою). Час очікування паспорта з візою може складати до 6 тижнів в зв’язку з великою кількістю заявок.

  Що робити, якщо строк дії закордонного паспорта закінчується?

  Ось цитата із сайту МЗС України:

  На період дії воєнного стану, Урядом України прийнято Тимчасовий порядок внесення інформації до закордонних паспортів. Цей порядок передбачає можливість продовження строку дії закордонних паспортів на термін до 5 років та внесення даних дітей віком до 16 років до паспортів батьків.

  Якщо Ви або Ваші близькі чи рідні перебувають зараз на території України, для продовження паспорта вони можуть звернутися до найближчого підрозділу Державної міграційної служби України, а у разі, якщо Ви або Ваші рідні перебувають вже за кордоном – до консульської чи дипломатичної установи України за місцем проживання/перебування.

  Громадяни України, які постійно або тимчасово перебувають на території Канади і строк дії паспорта яких закінчився, мають можливість продовжити строк його дії в Посольстві України в Канаді (м. Оттава) або будь-якій іншій консульській установі України на території Канади (мм. Торонто, Едмонтон).

  Паспорт продовжується шляхом проставлення на 2-5 сторінці закордонного паспорта запису “Строк дії паспорта продовжено до ХХ.ХХ.ХХ”, який скріплюється гербовою печаткою Консульського підрозділу. Максимальний строк продовження дії паспорта – 5 років, а для дітей до 12 років – не більше строку дії паспорта.

  Що робити, якщо з вами дитина без закордонного паспорта?

  Ось цитата із сайту МЗС України:

  У разі, якщо в дитини, що не досягла 16 років, відсутній паспортний документ, інформація про дитину (а саме, фотографія, ім’я та прізвище, дата народження та унікальний номер (за наявності) може бути внесена до закордонного паспорта батька/матері або законного представника.

  Які правила перетину кордону із домашніми тваринами для українців?

  Ось цитата із сайту МЗС України:

  Що варто взяти з собою, якщо ви виїжджаєте, як біженець?

  Цей список складено на основі досвіду моїх друзів, українців, які виїхали і отримали прихисток у різних країнах Європи по важливості від більшого до меншого:

  1. документи: брати всі, що є, в тому числі трудову, медичні документи, дипломи, свідотства, які ви навіть уявити не можете, що стануть у нагоді, просто всі (відсканувати та взяти оригінали);
  2. якщо біометричного закордонного паспорту немає – зробити його в Україні;
  3. перевірити зуби в Україні, пройти медичні обстеження, які ви хотіли пройти;
  4. медикаменти: ті, що ви часто використовували раніше із запасом на півроку, плюс звичайна аптечка;
  5. дорогі улюблені якісні речі : те, що підніме настрій та додасть впевненності і те до чого ви звикли, наприклад, перевірене якісне взуття…
  6. гаджети, павербанки та по кілька зарядок, якщо це можливо;
  7. улюблені теплі речі, термо ковдра із фольги, все, що надасть максимальне тепло при мінімальній вазі, в ідеалі – пухові речі;
  8. страховка на перші 90 днів, медицина в Європі не тільки дорога, вона дуже відрізняється від нашої, мати зрозумілий захист на перші три місяці дуже підтримує психологічно.

  А оці два списки я викладаю скріншотами, бо тут щось змінити – тільки зашкодити.

  У полоні радіації: в якому стані сучасна Чорнобильська зона

  Щорічно 14 грудня у день закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії.

  Тому сьогодні ми розповідаємо про те, як нині виглядає чорнобильська зона.

  Момент аварії

  26 квітня 1986 року о 01.23 на Чорнобильській атомній електростанції стався вибух, що повністю зруйнував четвертий енергоблок.

  Коли оператор натиснув червону кнопку, аби планово зупинити роботу реактора, напруга різко стрибнула, що і призвело до вибуху.

  В Зоні Відчуження працювала радіаційна розвідка, яка вимірювала рівень радіації, визначала найураженіші точки та передавала інформацію дезактиваторам. Спеціалісти, в свою чергу, ліквідовували наслідки аварії. Наприклад, прибравши верхній шар ґрунту, радіація вже зменшувалася у 10 разів.

  – Офіційна доза опромінення, яку я отримав – 120 мкР/год (мікро Рентген на годину). Шкіра стала коричневого кольору, трохи нудило. Однак, це швидко минуло, – згадує ліквідатор Олексій Бреус.

  У ліквідаторів в день катастрофи було дві основні задачі – загасити вогонь та знайти постраждалих.

  Радянський союз визнав факт аварії лише після того, як на одній зі станцій у Швеції зафіксували рештки радіоактивних речовин.

  За Міжнародною шкалою ядерних подій аварія на ЧАЕС отримала 7 рівень – найвищий в історії.

  Спогади та зміни

  – Вражаюча картина була влітку 1986. Нове, красиве місто, а людей немає. Про існування населення дає знати лише випрана білизна на балконах, яку люди не встигли забрати, – розповідає голова Асоціації чорнобильського туризму Сергій Мирний.

  Ранок вихідного дня. Звичайна київська сім’я поїхала на пікнік під Чорнобилем. Пішов дощ і вони повернулися. Вдома зустріли схвильованого сусіда, працівника СБУ. Він розповів про аварію та порадив виїхати з міста на кілька днів.

  – Найсильніші емоції були тоді, коли вперше побачив зруйнований реактор з вікна автобуса. Потім – коли перевірив рівень радіації, – згадує оператор четвертого блока ЧАЕС Олексій Бреус.

  Катастрофа вплинула не тільки на фізичне здоров’я людей, а й на загальний емоційний стан.

  – Я відходив від Чорнобиля близько двох років – здебільшого психологічно. Взагалі уникав розмов на цю тему, – ділиться спогадами один з ліквідаторів.

  Гіди та часті туристи зазначають, що Зона стає доступною. Зараз перебування у Рудому лісі не є таким небезпечним, як років п’ять тому. Власне, і рудим його вже важко назвати, адже він повертається у свій попередній вигляд.

  – Я приїжджаю сюди уже десятий рік, і основна зміна, яку я помітив, окрім зменшення рівня радіації, – це захоплення території природою, – зазначає один з туристів.

  У Зону Відчуження потроху починають повертатися хижаки: вовки, ведмеді, рись. Це є свідченням того, що природа оновлюється і стає придатною для життя більшості мешканців з ланцюга живлення.

  Однак, єдині тварини, які вже звикли до присутності людей – це собаки. Інших побачити вкрай тяжко.

  Сучасний стан

  Сам Чорнобиль постраждав не так сильно, як Прип’ять, адже вона ближче розташована до реактора. До того ж, хвилі радіації частково оминули місто.

  Зараз у Чорнобилі живуть 150-200 самоселів. Більшість з них – колишні мешканці, які не захотіли покидати свої домівки або ж повернулись через деякий час.

  Фактично, у Чорнобилі можна жити, якщо поводити себе в ньому максимально обережно. Однак, ґрунт все ще містить радіоактивні елементи, що тільки починають розпадатися або й взагалі перебуватимуть в небезпечному стані ще кілька десятків років.

  – Те, що ми можемо тут стояти – надзвичайне досягнення ліквідаторів. Рівень радіації менше у тисячі разів, ніж 33 роки тому.

  Зокрема, останній етап – це насування саркофагу, що зменшило показники ще втричі, – розповідає Сергій Мирний.

  Рівень радіації біля реактора становить 70 мкР/год, що у п’ять разів більше, ніж у Києві. Допустима норма – 30 мкР/год.

  Загалом, доза опромінення, що отримують туристи за цілий день перебування у Зоні – така ж, як і за годину польоту на літаку.

  А от з Прип’яттю ситуація інша.

  Прип’ять – місто-привид Радянського Союзу, яке погрузло у полоні радіації, місто, куди не дійшла декомунізація і де зупинився час.

  Ти проходиш вулицями і бачиш будинки, заклади харчування, громадські місця та інші споруди – все, як у звичайному місті. Проте, з однією особливістю – вони порожні та розбиті.

  Через відсутність людей і, відповідно, технічної підтримки, більшість будівель перебувають в аварійному стані. Основна їхня небезпека не у високому вмісті радіації, а у тому, що якась частина може завалитися.

  Найвідоміше місце у Прип’яті – парк атракціонів. Це парк, у якому ніколи не гралися діти, адже урочисте відкриття планували на 1 травня.

  Чортове колесо, автодром, гойдалки – залізо увібрало в себе найбільше радіації та стало символом покинутої Зони Відчуження.

  Загалом, Прип’ять – це місто, в якому переважає природа. Якщо поїхати туди в травні-червні, то воно нагадуватиме великий Маріїнський парк. Щоправда, порожній.

  Центральна площа розлога та спустошена. Це своєрідна асфальтова галявина у лісі.

  Місцями виникає відчуття, що ти йдеш лісом, а потім серед дерев помічаєш ряд ліхтарів. Це повертає до реальності і розуміння того, що вони стоять вздовж алеї, яка повністю обросла травою та деревами.

  Перспективи туризму

  Туризм зароджувався поступово. Спочатку це були невеликі групи фахівців, візити влади, потім почали їздити делегації громадськості.

  Після Революції Гідності адміністрація Зони вперше лояльно ставиться до відвідувачів.

  Щороку до Прип’яті приїжджає все більше туристів. Лише у 2018 їх було близько 75 тис, переважна частина з яких – іноземці. Шанси зустріти у Прип’яті англійця вищі, ніж шанси зустріти киянина.

  – Для нас це щось нове та незвичне. Радіація – це звучить загадково та цікаво, – ділиться враженнями турист з Великої Британії.

  Українці звикли до того, що є таке містичне місто, в якому ніхто не живе. Ми вивчаємо це у шкільній програмі і кожного року відзначаємо роковини катастрофи. А для іноземців саме слово радіація – це вже щось нове.

  У новому сезоні Зона Відчуження планує прийняти понад 100 тис. туристів.

  Громадська спілка Асоціація чорнобильських туроператорів зазначає, що для залучення ще більшої кількості відвідувачів, потрібно розвивати інфраструктуру.

  За минулий рік члени спілки розробили нові типи маршрутів Чорнобильської зони, серед яких – водні.

  Також громадська спілка вже кілька років працює над тим, щоб ця територія отримала статус Місця культурної спадщини ЮНЕСКО.

  Нагадаємо, серіал Чорнобиль отримав премію Еммі в номінації найкращий міні-серіал .

  "Коштів для підготовки до зими не вистачає, щоб провести ремонти так, як потрібно", - голова Укртеплокомуненерго Арсентій Блащук

  Президент міжгалузевої асоціації "Укртеплокомуненерго" Арсентій Блащук розповів УНІАН, наскільки українські тепловики готові до опалювального сезону, які проблеми їм доводиться вирішувати, та спрогнозував проходження ще однієї "воєнної" зими.

  Топ-темою останніх місяців стала підготовка до зими: чи готова енергетична інфраструктура до повторення минулорічних російських обстрілів інфраструктури, чи були проведені необхідні ремонти, чи варто очікувати на повторення блекаутів, та чи не будуть вони довшими та складнішими, ніж минулоріч…

  Про те, чи не пройде прийдешня зима у холоді, УНІАН поспілкувався із президентом асоціації "Укртеплокомуненерго", яка об'єднує найбільші українські підприємства комунальної теплоенергетики з усіх регіонів України, Арсентієм Блащуком. На його думку, гіршою за минулорічну ця зима не буде, однак, ситуацію для тепловиків ускладнюють застарілі мережі, накопичені борги та невизначеність із розрахунками за газ.

  Як ви на сьогодні оцінюєте реальний стан галузі теплової генерації та її готовність до нового опалювального сезону?

  Є проблеми технічного характеру, адже коштів для підготовки до зими, як завжди, не вистачає, щоб провести ремонти так, як потрібно.

  Ще з довоєнних та доковідних часів небагато міст, які залучали інвестиції, проводили модернізацію мереж. Звичайно, зараз через війну це зупинилося, але підприємства все одно готуються до опалювального сезону. І вони будуть готові, попри всі негаразди. Тепловики ніколи не заморожували своїх споживачів: перш за все, населення і соціальну сферу.

  Україні вистачить газу на початок опалювального сезону та його проходження / фото ua.depositphotos.com

  Почнуться холоди, міські громади чи міськвиконкоми приймуть рішення про початок опалювального сезону, і як тільки нам дадуть газ на котельні – почнеться опалювальний сезон. Облгази повинні будуть розпломбувати обладнання і подати газ.

  Традиційно у НАК "Нафтогаз України" (а більшість облгазів уже входять до "Нафтогазу") казали: "Ми вам не дамо газ, поки ви не розрахуєтесь за боргами". Подекуди розрахуватися тепловикам допомагають міста, якщо це дозволяють міські бюджети (майже усі об'єкти теплової генерації перебувають у комунальній власності – УНІАН). Однак, більшість розрахуватися не може, оскільки у багатьох містах є проблема з платежами від населення через зрозумілі причини.

  Оскільки уряд декларує, що Україні вистачить газу на початок опалювального сезону та його проходження, проблеми не буде. Ми підготуємося. Головне, щоб на нас не тиснули по розрахунках.

  Яким чином здійснюються розрахунки?

  Уряд передбачає наступний розподіл коштів, що поступають на рахунки теплових підприємств: 65 відсотків йде на оплату газу (для розрахунків з "Нафтогазом" - УНІАН), а 35% - безпосередньо підприємствам (для підтримання мереж, забезпечення необхідних ремонтів, виплати заробітних плат працівникам - УНІАН). Але, оскільки тарифи у нас не мінялися з 2018 року, з цих 35 відсотків на підприємствах реально лишається 10-25%.

  У багатьох містах є проблема з платежами від населення через зрозумілі причини / фото УНІАН

  Крім того, підприємства ще й не можуть вільно скористатися цими коштами. Уряд вирішив, що вони повинні спочатку потрапити до Казначейства, а потім Казначейство вирішуватиме, що заплатити підприємству в платіжках. Це – зайва структура, яка для цього не призначена.

  Потрібно принести двадцять платіжок, відкрити банківський та казначейський рахунки. Також є перелік першочерговості платежів, коли спочатку йде оплата за газ, потім виплати по рішенням судів щодо, знову ж таки, газу. А що залишається підприємству? Не купити ні засувку (пристрій на трубопроводі – УНІАН), ні матеріалів, щоб провести ремонти. А якщо, не дай боже, виникне аварія в зимовий період?

  Якщо 35% йде підприємству, то ці кошти мають бути в його розпорядженні без будь-яких додаткових рухів, щоб воно нормально функціонувало.

  Зважаючи на проблеми із ремонтами, чи вважаєте ви, що майбутня зима буде складнішою для України, за попередню?

  Тут щось прогнозувати складно. Ми підготуємося не гірше, ніж минулого сезону, але багато залежить від фашистської Московії. Якщо будуть бомбити, то будемо виходити з тої ситуації, яку матимемо, щоб забезпечити наших споживачів належним рівнем опалення.

  Якщо порівнювати майбутню зиму з минулою, чи з’явилися для українських тепловиків нові виклики, чи проблеми залишилися ті ж самі?

  Розрахунки по тій же урядовій постанові. Держава нам винна по різниці в тарифах, гроші не оплачує. Більше того, не враховує їх в балансі розрахунків з "Нафтогазом".

  Споживачів намагатимуться забезпечити належним рівнем опалення / фото УНІАН

  Ще місяць тому різниця в тарифах складала 36 мільярдів гривень. І ми кажемо, що можемо мати таку суму заборгованості за газ.

  Що робить влада для того, щоб полегшити підготовку теплової галузі до зими?

  На сьогодні цей тягар більше лягає на органи місцевого самоврядування. Міста допомагають підприємствам проводити ремонти, готуватися. Держава ж має вплив на НАК "Нафтогаз", на розрахунки, на цінову політику енергоресурсів.

  Як ви оцінюєте, чи готові підприємства теплокомуненерго до масових відключень електропостачання через повторні атаки на вітчизняну енергосистему?

  Гірше, ніж минулого року, ми не спрацюємо. Я не прогнозую, що Росія в декілька разів збільшить свої атаки. Думаю, що навпаки – їх буде менше. Та й ми сильнішими стали.

  Зрозуміло, що до кінця війни влада навряд чи допустить підняття тарифів на теплопостачання та гарячу воду до економічно обґрунтованих. Як думаєте, як можна в цих умовах підтримувати підприємства на плаву?

  На сьогодні потрібно збалансувати відносини між тепловиками, місцевими органами влади та НАК "Нафтогаз України". І все. Щоб не було перекладання відповідальності, як зараз: є місто, нехай воно платить за тепловика, тож давайте у тепловиків заберемо все, бо НАКу потрібно.

  Але чому тільки тепловики мають бути крайніми весь час? Це основа забезпечення теплом міст: садочків, шкіл, лікарень, населення. Цим же не НАК опікується.

  На сьогодні потрібно збалансувати відносини між тепловиками, місцевими органами влади та НАК "Нафтогаз України" / люстрація REUTERS

  У нас мають бути справедливі відносини. А не так, що НАК крутий, великий і може робити все, що в його інтересах. Треба враховувати інтереси тепловиків, громад. І оскільки в Україні йде війна, це співвідношення (скільки коштів отримують об’єкти теплової генерації, а скільки – "Нафтогаз" - УНІАН) потрібно робити чесним і прозорим. Деякі підприємства не платять не тому, що не хочуть, а тому що не мають такої змоги.

  У якому руслі, на вашу думку, має розвиватися галузь, щоб відповідати реаліям сьогоднішнього дня? Якою має бути модель?

  У нас практично всі підприємства в обласних центрах належать територіальним громадам, тобто, є комунальними. Комунальна власність прирівнюється до державної на сьогодні.

  Яку модель вибере держава? Не потрібно вигадувати велосипед, давайте візьмемо модель Данії, Швеції чи Норвегії і впровадимо її. Все одно, якщо ми вступимо в Євросоюз, нам потрібно буде перейти на європейські директиви у галузі теплопостачання.

  Мені, наприклад, подобається данська модель. Там підприємства належать муніципалітетам. Ціни (тарифи – УНІАН) також встановлюють муніципалітети. І вони відшкодовують підприємствам витрати на обладнання, інновації, паливо.

  А у нас руйнують центральне теплопостачання: "давайте в кожній квартирі поставимо котел". І людям не кажуть, що коли закінчиться війна, то ціна газу для населення буде в кілька разів вищою, ніж для теплопостачальних підприємств.

  В галузь необхідно інвестувати мільярди доларів, щоб підтягнути її рівень до середньоєвропейського / фото УНІАН

  Чому у нас така ситуація? Бо у нас маніпулювали цінами. Має бути дві ціни – оптова та роздрібна. За оптовою мають закуповувати газ тепловики, а за роздрібною - купувати населення. А роздрібна ціна завжди вища за оптову. Ось економічна модель, яка має бути.

  Скільки наразі потрібно інвестувати у галузь, щоб підтягнути її рівень до середньоєвропейського?

  Близько десяти років тому ця цифра сягала 9 мільярдів доларів. Але тоді ситуація була зовсім іншою, було більше підприємств, галузь не була такою розділеною, і було більше централізації. Закінчиться війна – будемо рахувати, скільки грошей потрібно, і що з цим робити.

  Чи є запас міцності у галузі, чи може настати момент, коли державі потрібно буде приймати екстрені дії, оскільки теплові мережі не витримуватимуть?

  Запас міцності – відносне поняття. Воно залежить від кожного конкретного підприємства, від кожного міста. Через те система і є централізованою, щоб вона мала запас міцності. Вона має резерви по електроживленню, має можливості постачати тепло і резерви на котельні.

  Запас міцності є, і ми витримаємо всю війну. А потім вже будемо думати, як далі функціонувати.