Як зявилася пряжа

Як вязати руками з товстої пряжі: рекомендації і покрокова інструкція

Для новачків є відмінний варіант – вязання руками без використання будь-яких звичних інструментів начебто гачка або спиць. Що ж це за техніка і як їй навчитися? Про все це ви дізнаєтесь в даній статті. Особливості товстої пряжі та рекомендації по роботі з нею. Для такого вязання підійде виключно товста пряжа, яка зявилася на сучасному ринку не так давно, але вже завоювала визнання величезної кількості майстрів з усіх кінців світу.

Пряжа — чудовий матеріал, з якого виходять не тільки красиві і оригінальні, але і дуже теплі в’язані речі. Вони завжди актуальні, так як мають значний ряд переваг і особливо популярні в холодну пору року.

В’язання також досить поширене в якості хобі, адже речі, зроблені своїми руками — найкращий подарунок. Та й для особистого користування вони дуже корисні, адже можна пов’язати саме такий светр або шарф, який ви хочете. Також легко зробити його придатним до більшості речей у гардеробі. Але не всі вміють користуватися спицями. Для новачків є відмінний варіант — в’язання руками без використання будь-яких звичних інструментів начебто гачка або спиць. Що ж це за техніка і як їй навчитися? Про все це ви дізнаєтесь в даній статті.

Особливості товстої пряжі та рекомендації по роботі з нею

Для такого в’язання підійде виключно товста пряжа, яка з’явилася на сучасному ринку не так давно, але вже завоювала визнання величезної кількості майстрів з усіх кінців світу. З її допомогою виходять прості, але дуже теплі і гарні речі крупної в’язки, які легко зробити самостійно, діючи виключно своїми руками.

Головною особливістю такої пряжі є те, що в одному клубку її зовсім небагато за рахунок дуже щільного матеріалу. Але подібні нитки бувають досить різними, тому важливо правильно підібрати ті, які максимально підійдуть для вашого виробу.

Насамперед зверніть увагу на номер, вказаний на етикетці пряжі. У товстих моделей 5 або 6. Також перевірте якість нитки — вона повинна бути гладкою і рівною по всій довжині.

З товстою пряжею слід працювати дуже акуратно, так як якщо робити петлі занадто вільними, виріб швидко розпуститься і буде виглядати неохайно, а ось протилежний ефект дасть занадто туге затягування — так ви не зробите річ красивою, вона все одно буде виглядати дивно. Саме тому так важливо знайти «золоту середину». Для цього знадобиться деяка практика, але у більшості новачків відмінні вироби виходять вже з першого разу — потрібно тільки пристосуватися й запам’ятати методику в’язання з товстої пряжі на руках.

Роботу з товстої пряжею відрізняє ще й те, що такі речі можна пов’язати значно швидше — наприклад, невеликий шарф-хомут займе у вас всього близько півгодини.

§ 2. Пряжа, її види та властивості

Основним матеріалом для виготовлення різноманітних текстильних виробів є пряжа. З неї виготовляють тканини, трикотаж, килими, швейні нитки, канати тощо.

Усю пряжу поділяють на три основні види: рослинного походження, тваринного походження та штучного виробництва.

Розглянемо властивості кожного виду.

Пряжа — нитки, одержані в процесі прядіння з натуральних і хімічних волокон, з’єднаних скручуванням або склеюванням.

Пряжа рослинного походження

Вид пряжі

Спосіб отримання

Характерні властивості

Виготовляють з коробочок, що оточують насіння бавовнику

Повільно сохне, важка, щільна

Виготовляють з льону

Міцна пряжа, добре вбирає вологу, не розтягується

Виготовляють з кропиви

Використовують для заміни лляної пряжі, оскільки вона дешевша, за якістю відповідає льону

Виготовляють з натуральних інгредієнтів штучним шляхом

Швидко висихає, добре розтягується

Трапляються й більш екзотичні та незвичні для нас види пряжі рослинного походження: з бамбука, конопель, джуту, а також сої, ананаса, кокоса, банана, кукурудзи, евкаліпта і кенафу (гібіскусу).

З історії пряжі

Історія пряжі розпочалася близько 60 століть тому. Уже тоді люди використовували чотири найважливіші й основні типи волокон — льон, вовну, шовк і бавовну.

Насамперед людина освоїла виробництво льону. У Стародавньому Єгипті з нього вміли виготовляти тканини шляхом розщеплення стебел рослин і вилучення з них волокон.

Другим освоєним волокном була вовна. Перші овечі ферми були в Стародавній Месопотамії. Там розводили овець, пряли вовну і ткали примітивні тканини.

Стародавня Європа також була одним з лідерів із виготовлення вовни. У 1111 р. англійський король Генріх створив у гирлі річки Твід ціле вовняне виробництво, спеціально запросивши для цього фламандських майстрів з текстилю. Саме там була створена відома зараз в усьому світі твідова тканина.

Третім у тканинній історії був шовк. Його батьківщина — Стародавній Китай. Існує легенда про те, як китайці відкрили шовкові нитки і почали створювати з них тканину. У ній розповідається про китайську імператрицю Хенг-Лінг-Чи, яка ненавмисне помістила кокон у гарячу воду і побачила, що з розм’яклого кокона відокремлюються волокна. Відтоді в Китаї з’явилася ціла культура шовківництва. У Європу шовк потрапив лише в 552 р.

Четвертим важливим волокном була бавовна. Її батьківщиною вважається Індія, звідки купці розвозили її до інших країн.

Пряжа тваринного походження

Вид пряжі

Спосіб отримання

Характерні властивості

Виготовляють з вовни домашніх овець

Вимагає особливого догляду

Виготовляють з вовни ангорських кіз

Вирізняється міцністю, стійкістю до забруднення, добре забарвлюється

Виготовляють з пуху ангорських кроликів

Дуже м’яка, пухнаста, тепла

Виготовляють з коконів шовкопрядів

Зберігає тепло, вбирає вологу, міцний, не розтягується під час прання

Виготовляють з вовни кашмірських кіз

Делікатний, м’який, піддається стиранню

Виготовляють з вовни двогорбих верблюдів

Майбутнє схоже на чистий аркуш, який чекає, коли на ньому напишуть оповідання. Або на клубок вовни, що очікує, коли з нього щось зв’яжуть.

Деббі Макомбер, американська письменниця

З історії мохеру

Мал. 2.1. Ангорські кози

У колишні часи центром розведення ангорських кіз була провінція Туреччини — Ангора (сучасна Анкара) — звідси й їх назва. Приблизно в XV ст. Туреччина поставила виробництво пухнастої пряжі з їхньої вовни на комерційну основу і стала успішним монополістом у цій галузі. Тривалий час у країні діяла заборона на експорт ангорських кіз. Таким чином обмежувалася можливість розгадати секрет диво-вовни. Дослідники всього світу намагалися зробити це. Найбільш вдалими виявилися спроби китайців, які почали виробляти схожу пряжу з пуху кроликів і дали їй назву «ангора». Порода кроликів відповідно отримала назву «ангорська».

Так Туреччина потіснилася на ринку і прийняла нарешті пропозицію Англії щодо імпорту вовни за оптимальною ціною. Оскільки бренд «ангора» був зайнятий китайцями, туркам довелося дати своєму продукту іншу назву — «мохер», що по-арабськи означає «рідкісний, обраний». Однак ще тривалий час у Туреччині в суворій таємниці зберігали особливості виготовлення мохеру з вовни ангорських кіз. Минуло чотири століття, перш ніж у 1839 р. першим переселенцям до Африки вдалося з величезними труднощами закупити кількох тварин.

Сьогодні найбільший постачальник мохеру у світі — ПАР (щорічний обсяг виробництва вовни становить 4,5 тис. тонн). На другому місці — США (2 тис. тонн), потім — Туреччина (350 тонн на рік).

Руно ангорських кіз — білого кольору із блиском. Ця властивість значно полегшує фарбування вовни в будь-які кольори. Палітра мохеру багата різноманітними відтінками — від соковитих і яскравих до світло-пастельних. Середня довжина волокон — 15-25 см, в окремих кіз — 30-40 см. У XIX ст. такі пасма коштували дуже дорого.

Вовна дорослих кіз дуже пружна і міцна. Значно ніжнішим і м’якшим є кідмохер, який отримують із першої стрижки маленьких козенят у віці до 6 місяців.

Пряжа штучного виробництва

Вид пряжі

Характерні властивості

Нейлон

Легкий, міцний, еластичний, стійкий до стирання та розтягування

Поліестер

Зберігає свою форму, легкий у пранні

Акрил

Еластичний, міцний, приємний на дотик, м’який

Люрекс

Блискучий, у суміші з іншими видами створює ефект «металевого блиску»

Мікрофібра

Оксамитова, дуже міцна, повітропроникна

Пряжу розрізняють за волокнистим складом, системою прядіння, способом виготовлення, напрямком скручування, оздобленням і забарвленням, призначенням тощо.

Мал. 2.2. Види пряжі за волокнистим складом

Мал. 2.3. Види пряжі за системою прядіння

Мал. 2.4. Види пряжі за способом виготовлення

З історії виготовлення пряжі

Перші знайдені археологами артефакти виробів з пряжі створені близько 20 тис. років тому. У ті далекі часи людина навчилася отримувати пряжу з волокон рослин і вовни тварин, пропускаючи їх крізь долоні та скручуючи одержувану нитку.

Приблизно 5 тис. років до н. е. з’явилося веретено. Згодом почали використовувати мутовку — важкий диск з дерева, каменя, глини чи металу з отвором посередині, що поліпшував обертання веретена. 2500 років тому прядіння набуло більш-менш сучасного вигляду.

Мал. 2.5. Зображення процесу прядіння на давньогрецькій вазі

Робота з веретеном була повільною, вимагала багато часу і великої кількості людей для вироблення потрібної кількості пряжі. Перші прядильні колеса з’явилися в Індії між 500 і 1000 рр. н. е. і складалися зі спиць з отворами на кінцях, у які просмикували нитку. Такими бамбуковими колесами користувалися в Стародавньому Китаї для виробництва шовкової пряжі.

Прядильна машина з флаєр-кругом і ножним приводом, які звільняли руки, з’явилася в Європі лише в XIV-XV ст. Винахід таких машин збільшив виробництво пряжі для тканини в сотні разів і спричинив швидкий розвиток паперової промисловості та друкарської справи, бум у виробництві тканини для вітрил тощо.

У 60-х роках XVIII ст. в Європі з’явилися перші текстильні фабрики, які до 1780-х років (із впровадженням у промислове виробництво пари) стали напівавтоматичними. У 1830 р. вже були фабрики з одночасним застосуванням 1300 прядильних веретен.

Мал. 2.6. Виробництво шовкової пряжі в Китаї Х-ХІІ ст.

Значну частину пряжі, яку виробляють нині, одержують методом пневмомеханічного прядіння, розробленим чеськими ткачами в 1963 р. Пряжа формується в прядильній камері механічно з пневматично транспортованих волокон без застосування веретена. Таке прядіння набагато швидше і менш трудомістке, порівняно з роботою на кільцепрядильній машині.

Мал. 2.7. Виробництво пряжі на сучасному підприємстві

Однокрутна пряжа утворюється внаслідок скручування двох або трьох ниток однакової довжини, вона має гладку поверхню і використовується в ткацькому і трикотажному виробництвах переважно в два складання. Багатокрутна пряжа утворюється внаслідок двох та більше послідовних процесів скручування.

Мал. 2.8. Фасонна пряжа

Фасонна (фантазійна) пряжа складається із серцевинної нитки, яку обвиває нитка зовнішня (ефектна). Остання має більшу довжину (співвідношення довжини ниток: 1 : 1,2; 1 : 2; 1 : 3 і т. д.) та подається на скручування з більшою швидкістю. Внаслідок цього на поверхні готової пряжі утворюються фасонні ефекти: вузлики, петельки, спіральки тощо.

Мал. 2.9. Армована пряжа

Армована пряжа складається з нитки-сердечника, щільно обвитої по всій довжині прядильними волокнами. Для сердечника може бути використана одиночна або скручена нитка, а також металева нитка. Армування (обвивання) може виконуватися бавовняними, вовняними та різними хімічними волокнами.

Високооб’ємна пряжа має підвищену об’ємність та розтяг (30 % та більше). Її виробляють із суміші хімічних волокон, які мають різний ступінь зсідальності, або із суміші хімічних волокон з натуральними. Високозсідальні волокна, які були дуже розтягнуті в процесі прядіння, після обробки гарячою водою або парою дають зсідання та надають низькозсідальним волокнам, які скручені з ними, хвилеподібної звивистості, завдяки чому збільшується пористість, товщина, пухкість і м’якість пряжі. Використовують високооб’ємну пряжу для виготовлення трикотажних виробів, килимів і деяких тканин.

За напрямком скручування випускають пряжу лівого (S) та правого (Z) скручування (залежно від напрямку обертання веретена).

За оздобленням і забарвленням пряжу поділяють на:

• сувору (необроблену пряжу, яку використовують у ткацькому виробництві);
• варену (лляну) — для надання м’якості;
• вибілену (лляну та бавовняну);
• мерсеризовану (бавовняну) — блискучу;
• обпалену (бавовняну та шовкову) — для усунення ворсу з поверхні;
• пофарбовану,
• меланжеву (скручену з волокон різного кольору або відтінку);
• муліновану (скручену з кількох однониткових видів пряжі різного кольору або відтінку).

Мал. 2.10. Меланжева пряжа

За призначенням розрізняють пряжу для ткацького, трикотажного, гардинно-тюлевого, мереживного виробництв та для виготовлення швейних ниток.

Властивості пряжі та виробів із неї. Споживчі властивості пряжі та виробів із неї багато в чому залежать від складу волокна і структури текстильних ниток.

Гігієнічні властивості визначають рівень нешкідливості та комфорту під час носіння виробів. Високі гігієнічні вимоги висувають до дитячого одягу, одягу для армії, спорту та відпочинку, а також для роботи. Менш важливі вони для святкового одягу, у якому людина проводить не так багато часу. Практично всі натуральні волокна мають чудові гігієнічні характеристики.

До основних гігієнічних властивостей належать гігроскопічність (здатність поглинати з навколишнього середовища вологу і віддавати її, що забезпечує поглинання поту і віддачу його в навколишнє середовище, завдяки чому створюється сприятливий мікроклімат під одягом); повітропроникність (матеріали для літнього одягу повинні мати високу повітропроникність і забезпечувати хорошу вентиляцію, для зимового одягу добирають матеріали з низькою повітропроникністю задля збереження тепла); теплопровідність (що нижча вона, то вищі теплозахисні властивості волокна); електризувальність (здатність накопичувати заряди статичної електрики, що спричиняє неприємні відчуття під час носіння).

Експлуатаційні властивості — ті, від яких залежить термін служби виробу і його здатність зберігати з плином часу гарний зовнішній вигляд. Загалом синтетичні волокна володіють більш високими експлуатаційними властивостями, ніж натуральні.

Основні експлуатаційні властивості пряжі та виробів із неї: міцність; стійкість до стирання; зсідальність (зміна розмірів нитки або волокна після волого-теплової обробки — прання, прасування); зминальність (що еластичніше волокно, то менше воно мнеться); стійкість до світла та погодних чинників (здатність чинити опір руйнівній дії світла, кисню повітря, вологи і тепла навколишнього середовища); пілінгувальність (здатність утворювати на поверхні полотна ковтунці (піл), що погіршує зовнішній вигляд виробу); стійкість до впливу мікроорганізмів і комах; термостійкість (здатність протистояти хімічному розкладанню під дією високих температур, що варто враховувати у виборі температурного режиму для прання і волого-теплової обробки виробів).

Найбільші сучасні прядильні фабрики України

Мал. 2.11. Переробка вовни на фабриці «ХАРКІВ-ВОВНА»

Мал. 2.12. Виготовлення пряжі на підприємстві «Демітекс» (м. Полтава)

«ХАРКІВ-ВОВНА» — Харківська фабрика первинної обробки вовни, заснована в 1875 році, є спеціалізованим підприємством з переробки вітчизняної та імпортної вовни — основної сировини для підприємств легкої промисловості.

Полтавське підприємство «Демітекс» — одне з найпотужніших в Україні з виробництва високоякісної пряжі з бавовни, хімічних волокон та їх суміші. Обсяг випуску — 6000 тонн на рік.

Зображення процесу прядіння в живописі

Жуль Бретон. «Відпочинок»

Андріан Харченко. «Пряля»

Василь Тропінін. «Пряля»

Нові види пряжі

Невтомна фантазія умільців створює дедалі новіші види пряжі для ручного в’язання, використовуючи для цього найрізноманітніші та найнесподіваніші матеріали.

Неабиякого поширення й популярності останнім часом набула пряжа зі стрічок або смужок трикотажу, яку нині випускає чимало промислових підприємств.

Мал. 2.13. Трикотажна пряжа і вироби з неї

Усесвітньо відома канадська дизайнерка Пола Лішман, нарізаючи шкурки кролика на тонкі смужки і перекручуючи їх так, щоб ворс опинявся як усередині, так і зовні, винайшла «хутряну пряжу». Сьогодні зі шкурок норки, лисиці, бобра, тхора, кролика і навіть соболя в'яжуть пальта, кардигани, сукні, спідниці, штани, куртки, палантини, жилети, головні убори, сумки, рукавички, домашнє взуття тощо. Завдяки подвійному шару хутра ці вироби дуже теплі, а також зручні в носінні, адже не мнуться і не деформуються.

Деякі майстри опановують аналогічне в’язання з вузько нарізаних смужок шкіри, іноді поєднуючи їх з іншими матеріалами.

Мал. 2.14. Вироби, в’язані з хутра

Мал. 2.15. Вироби, в’язані зі шкіри

А італійський скульптор, еколог і художник Івано Віталі в'яже. зі старих газет. Він скручує сторінки, з'єднує їх без клею і води, змотує цю «пряжу» в клубки і виготовляє з неї за допомогою гігантських спиць не лише полотно, а й одяг.

Мал. 2.16. В’язання зі старих газет

Пряжа та прядіння в міфології

У стародавніх міфологічних віруваннях пряжа зазвичай пов’язана з людською долею, а прялі постають володарками долі, богинями або віщунками.

Так, у грецькій міфології людське життя перебуває у владі богинь долі — мойр: Клото пряде нитку життя; Лахесис протягує (проводить) її крізь мінливості долі; Атропо перерізає, обриваючи життя. У римській міфології аналогічні функції виконують парки, у скандинавській — норни. Стародавні єгиптяни вважали винахідницею прядіння богиню Ісіду, греки — Афіну, словяни — Макошу.

Уявлення про поєднання двох дій (прядіння, ткання) і двох результатів (пряжа, тканина) відображено в давньогрецькому міфі про Арахну, перетворену богинею Афіною на павука, який і пряде нитку, і створює тканину (павутину). А герой Тесей урятувався з лабіринту Міноса за допомогою клубка ниток, переданого йому Аріадною.

Образ небесної (хмари) і космічної пряжі є не лише у міфології та фольклорі, а й у філософії. Так, у філософських працях Платона космічний устрій описано як результат дії веретена, яким рухає Необхідність — Ананке.

Ключові поняття: пряжа, види пряжі, виробництво пряжі, властивості пряжі та виробів із неї.

• 1. Назви матеріали для в’язання.
• 2. Назви види пряжі рослинного походження.
• 3. Назви види пряжі тваринного походження.
• 4. Які існують види пряжі штучного виробництва?
• 5. Чим відрізняється однорідна пряжа від змішаної?
• 6. Які бувають види пряжі за системою прядіння?
• 7. Яка буває пряжа за способом виготовлення?

Теми пошукових, дослідницьких та інформаційних проектів:

«Що означає вислів «ниточка дихає»?»

«Порівняльний аналіз натуральної та хімічної пряжі».

«Яку пряжу вибрати для виготовлення виробу для людини, схильної до алергії?»

У парах почергово називайте види пряжі та характеризуйте їх з точки зору походження, призначення, гігієнічних та експлуатаційних властивостей тощо.

Об’єднавшись у групи, розподіліть обов’язки і здійсніть дослідження різних видів пряжі: доберіть матеріал, упорядкуйте та проаналізуйте його, зробіть висновки і презентуйте їх у класі.

• 1. Склади перелік найближчих до тебе магазинів, де продають пряжу.
• 2. Дізнайся про торговий асортимент і ціни на пряжу.
• 3. Знайди вдома речі з пряжі. Визнач її походження (рослинне, тваринне, штучне).

ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Вибери одну правильну відповідь.

1. Речовини з яких виготовляють синтетичні волокна:

• А нафта, пісок, кам’яне вугілля
• Б нафта, природний газ, кам’яне вугілля
• В природний газ, вода, мінерали
• Г природний газ, кам’яне вугілля, деревина

2. Синтетичними називають волокна, вироблені з

• А технічних ниток
• Б матеріалів тваринного походження
• В синтезованих полімерів
• Г матеріалів рослинного походження

3. Виробам з лавсану притаманні такі ж властивості, як і

• А вовняним
• Б шовковим
• В льняним
• Г бавовняним

4. Недоліком кримплену є

• А еластичність
• Б незначна гігроскопічність
• В зберігання форми
• Г теплозахист

5. Яка властивість не притаманна нейлону?

• А вологостійкість
• Б легкість
• В еластичність
• Г низька зносостійкість

6. Який матеріал у США називають «спандексом», а в Європі — «еластаном»?

• А нейлон
• Б кримплен
• В нітрон
• Г лайкру

7. Яка пряжа не є продуктом штучного виробництва?

• А нейлон
• Б поліестер
• В шовк
• Г акрил

8. З пряжі не виготовляють

• А трикотаж
• Б килими
• В канати
• Г дощовики

9. Пряжу поділяють на такі види:

• А рослинного походження, тваринного походження, штучного виробництва
• Б рослинного походження, тваринного походження, рослинно-тваринного походження
• В штучного виробництва, синтетичного походження, хімічного походження
• Г рослинного походження, тваринного походження

10. За способом виготовлення пряжа буває

• А однониткова, однорідна, змішана
• Б однониткова, трощена, кручена
• В трощена, однорідна, кручена
• Г кручена, змішана, кардна

11. Який учений є винахідником нейлону?

• А Джон Вінфілд
• Б Дмитро Менделєєв
• В Воллес Карозерс
• Г Джон Дальтон

12. Пряжу «ангора» виготовляють із

• А вовни домашніх овець
• Б вовни ангорських кіз
• В пуху ангорських кроликів
• Г вовни кашемірових кіз

За кожну правильну відповідь — 1 бал.

Як в'язати руками з пряжі Алізе Пуффи

Алізе Пуффи (Alize Puffy) — це плюшева пряжа, яка виготовлена у вигляді довгих петельок, завдяки їм можна в'язати пряжу на пальцях, не вдаючись до додаткових інструментів. Буває у двох модифікаціях: однотонна і кольорова Алізе Пуффі Колор. Кольорові можуть бути, як самі петлі, так і нитка, на якій вони кріпляться. Треба сказати, що ефект від кольорових петель виходить набагато цікавіший.

Хоч ця пряжа з'явилася не так давно, але вже придумано безліч візерунків. Вони нічим не відрізняються від візерунків спицями. З цієї пряжі виходять ті ж малюнки, що і спицями, тільки в'яжуться вашими пальчиками.

Ще, що зручно при в'язанні з Пуффі, не треба повертати в'язання - в'яжеться все з одного боку.

Процес в'язання дуже простий - втягування петель один в одного.

Візерунок "Лицьова гладь"

Розкладаємо пряжу потрібної нам довжини так, щоб всі петлі дивилися в одну сторону. Навпроти розкладаємо другий ряд пряжі так, щоб петлі дивилися назустріч один одному. Переконайтеся, що петлі лежать рівно. Починаємо в'язати: петлю з верхнього ряду протягуємо в петлю з нижнього ряду і витягуємо. Стежте, щоб петлі нижнього ряду не перекручувалися, інакше вийде інший малюнок. Так всі петлі верхнього ряду потрібно протягнути через петлі нижнього ряду. Ось і вся технологія.

Спробуємо зв'язати. Лицьова гладь - це найпростіший візерунок, який виходить шляхом протягування петель.

Як закрити петлі?

Закрити край виробу теж легко, як при в'язанні спицями. Починаємо з протилежної від робочої нитки сторони. 1-ю петлю протягуємо в другу, другу в третю і т. д. В кінці залишиться одна петля, її потрібно закрити і підшити до виробу швейними нитками в тон.

Візерунок "Перекручені петлі"

Цей візерунок полягає в тому, що петлі нижнього ряду весь час, перед пров'язуванням, перекручуються в одному напрямку в кожному ряду: перекрутили петлю - протягнули петлю з робочої нитки.

Виходить такий візерунок:

Візерунок "Плетінка"

Найпопулярніший малюнок, дуже гарно виглядає в полотні. Кількість петель для в'язання кратне 2, +1 петля. Цей візерунок полягає в перехрещенні пари петель. Для зразка візьмемо 15 петель.

1-й ряд - 2 петлі перехрестити справа наліво. Праву петлю покласти поверх лівої петлі і спочатку пров'язати нижню петлю, потім верхню.

Так пров'язати сім пар петель. В кінці ряду просто пров'язуємо петлю.

2-й ряд - першу й другу петлі перехрещуємо зліва направо (ліва петля вгорі, друга петля внизу) і пров'язуємо 7 пар петель, в кінці ряду 1 петля.

Для повторення візерунка чергувати два ряди.

Візерунок “Косичка з виворітними смугами”

Кількість петель для зразка кратна 5,+3 (для симетрії). Дві петлі - коса, 3 петлі виворітна смуга.

1-й ряд - 3 петлі пров'язуємо виворітними (робочу нитку прокладаємо перед в'язанням і пров'язуємо від себе в петлю), наступні 2 петлі перехрещуємо справа наліво і пров'язуємо спочатку нижню петлю, потім верхню, 3 вив. - коса і т. д. В кінці ряду 3 вив.

2-й ряд - 3 вив., перехрещуємо наступні 2 петлі справа наліво і пров'язуємо. В кінці ряду 3 вив.

Скільки потрібно пряжі Алізе Пуффі на плед?

Звичайно, варто поговорити про те, яка ж витрата на плед з пряжі Alize Puffy.

Все залежить від візерунку, яким ви будете в'язати плед. Якщо тільки лицьові та виворітні петлі, то на плед 1 м х1 м знадобиться 5 мотків. Наволочка 40х40 см - 2 мотка. Найпростіший спосіб в'язання пледу з Алізе Пуффі — імітація лицьової гладі. Але, зв'язане таким чином полотно, виходить пухке з великими дірочками. Така в'язка підійде для снуда або шарфа або для тих, хто хоче дуже швидко зв'язати великий плед. Для пледа з перехрещеними петлями, пряжі піде більше. Для обв'язування краю додавайте до витрати + 1 моток.

Ось таблиця витрати пряжі на плед, зв'язаного складними візерунками.

Як розрахувати кількість петель на ширину вашого пледа?

Для початку потрібно зв'язати зразок візерунка, яким ви хотіли б зв'язати плед. Порахувати, скільки петель у вас в роботі. І методом пропорції вирахувати. Наприклад, на зразок 30 см знадобилося 18 петель. Складаємо пропорцію:

30 см - 18 петель

120 см-х петель

Значить, 120 * 18 :30=72 петлі.

Далі дивимося на раппорт малюнка і підганяємо кількість петель. Ще потрібно звернути увагу на обв'язку, скільки сантиметрів вона буде. В такому випадку, від загальної ширини відняти обв'язку з двох сторін і розраховувати петлі без обв'язки. У довжину в'яжіть, скільки потрібно.

Важливо! Візерунки з великою кількістю переплетень (наприклад, ромби, плетінка) трохи стягують ширину пледа, тому краще зробити зайвий раппорт при розрахунку петель, щоб не перев'язувати наново весь виріб. У лицьовій гладі це робити не потрібно.

Як з'єднати нитки, коли моток скінчився?

Для цього розрізаємо нитку, що з'єднує петлю мотка, який закінчився, та петлю нового мотка. Зв'язуємо кінці, щоб петлі зійшлися. Кінці вузла, коли зав'яжете, треба заправити в полотно або підшити швейними нитками в тон. Їх не буде видно і вузол таким чином не розв'яжеться.

Відео уроки в'язання красивих візерунків з Алізе Пуффі

Освоївши в'язання простих візерунків із пряжі з петельками, можна переходити до більш складних, таких як:

• Ромби
• Перлини
• Шахматка
• Серця
• Ромби + коси
• Ялинка
• Складна коса
• Плетінка 3 х 3
• Зиг-заги
• Складний ромб
• Квадрати
• Шишечки

У відео покроково показано, як їх зробити. Пледи з такими візерунками виходять теплі, красиві, гіпоалергенні та довговічні, тому стануть чудовим подарунком як дорослим, так і дітям.