Препарат баралгін інструкція із застосування
Баралгін сьогодні надано у вигляді розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, а також таблетки, вкриті спеціальною оболонкою. Це комбінований засіб, який має спазмолітичну та аналгетичну дію на організм.
Баралгін опис дозволяє усвідомити, що даний препарат сьогодні часто використовують як знеболюючий засіб. Крім того, наявність кількох активних речовин дозволяє зробити цей засіб не тільки протибольовим, а й протизапальним лікарським препаратом.
склад
Баралгін склад має дуже різноманітний. Насамперед слід відзначити аналгезуючий засіб метамізол натрію. Крім того, даний препарат має жарознижувальні властивості. Пітофенону гідрохлорид дозволяє зробити міотропну дію на мускулатуру нашого тіла. Фенпіверінія бромід має додатковий вплив на гладку мускулатуру. Таким чином, унікальний склад препарату дає змогу отримати максимальну кількість користі від використання.
Лікування цим препаратом повинен неодмінно призначати фахівець залежно від перебігу захворювання та від певної непереносимості організмом певних препаратів. Баралгін інструкція містить у собі всі необхідні дані щодо складу застосування та дозування даного препарату. Таким чином, пацієнт має можливість поєднати свої знання з даними лікарського препарату і прийняти рішення про його прийом або відмову від прийому.
Баралгін застосування якого дозволяє знизити рівень різного ступеня болю, дозволяє також знизити температуру тіла та подолати незначні запальні процеси. Пігулки слід пити не розкушуючи, запиваючи значною кількістю води.Найкраще пити пігулку після того, як ви поїли. Пам'ятайте, що прийняття таблетки на голодний шлунок може збільшити ризик відновлення певних захворювань шлунково-кишкового тракту.
Баралгін інструкція щодо застосування якого гранично ясна, дозволяє позбавитися різних видів болю. Крім того, вам обов'язково слід пам'ятати, що препарат знижує температуру тіла. Саме з цієї причини слід чітко дотримуватись дозування, щоб не виникло жодних побічних ефектів.
Думка лікаря:
Препарат "Баралгін" є широко використовуваним анальгетиком, який часто призначається для зняття болю різного походження. Інструкція із застосування містить інформацію про дозування та спосіб застосування препарату. Думка лікарів про "Баралгін" зазвичай позитивна, оскільки він ефективно полегшує біль і має невелику кількість побічних ефектів. Однак, перед початком застосування препарату, важливо проконсультуватися з лікарем, щоб уникнути можливих ускладнень та непередбачених реакцій організму.
Дозування
Баралгін дозування має дуже чіткі. Вам слід ознайомитись зі списком можливостей використання цього препарату. І найголовніше – пам'ятайте, що всі протипоказання можуть виникнути у разі, якщо ви перевищите дозування можливого застосування препарату.
Застосування внутрішньо баралгін таблетки: дозування
Прийом препарату під час вагітності
Баралгін при вагітності приймати не рекомендується, але у разі потреби у чотирьох до шести місяців використання препарату можливе. Якщо в період грудного вигодовування ви проходите курс лікування даним препаратів, вам неодмінно слід на якийсь час відмовитися від годування груддю.
Досвід інших людей
Препарат Баралгін - це ефективний засіб від болю, про що говорять багато людей.Інструкція застосування проста і зрозуміла, що робить його доступним для широкого кола споживачів. Пацієнти відзначають швидке полегшення болю після застосування препарату. Баралгін заслужено користується популярністю завдяки своїй ефективності та доступності.
Протипоказання
Слід сказати про те, що баралгін протипоказання має дуже значні, саме тому до застосування препарату неодмінно слід ставитися дуже серйозно. Протипоказанням до застосування препарату є виражена ниркова або печінкова недостатність, найкраще відмовитися від прийому препарату вагітним жінкам. Також слід відмовитися тим, хто має певну гіперчутливість до вмісту препарату. При стенокардії, тазіаритмії, глаукомі, гіперплазії та в період лактації від використання препарату слід геть-чисто відмовитися.
Баралгін ціна якого насправді доступна дозволяє знизити рівень чутливості до певного болю. Також знімає певне запалення та жар. Унікальний та багатофункціональний, а також досить доступний препарат.
Препарат у таблетках
Найчастіше використовують баралгін таблетки. Дуже зручна форма лікарського препарату. Швидко розчиняються та швидко починають діяти. У випадках, коли таблетки з певних причин не можуть всмоктуватись через шлунково-кишковий тракт, призначають уколи та ін'єкції.
Уколи: дозування
Баралгін уколи призначаються в тому випадку, коли потрібна моментальна локалізація певного болю. Баралгін уколи дітям старше 15 та дорослим використовують лише при сильних кольках. Вводити препарат слід дуже повільно. Протягом однієї хвилини один мілілітр. Усього вводять трохи більше двох мілілітрів за раз. Добова доза в жодному разі не повинна перевищувати 10 мл.Препарат перед введенням слід добре зігріти в руці.
Баралгін ін'єкції призначаються дуже рідко. Даний спосіб введення препарату використовують лише при стаціонарному лікуванні під час спостереження лікаря. Самолікування не сприймає використання ін'єкцій.
Склад та дозування препарату обумовлюється певними особливостями будови організму та певною непереносимістю певних складових препарату. Дуже зручна форма використання з чітким дозуванням.
Баралгін М інструкція
Препарат баралгін М практично нічим не відрізняється від звичайного баралгіну. Сьогодні лікарі використовують обидва варіанти для отримання бажаного ефекту. Використовують для лікування та знеболювання багатьох хвороб. Баралгін М інструкція із застосування має дуже чіткі вказівки. Саме тому вам слід уважно вивчити всі особливості використання даного препарату. Все ж таки даний препарат повинен призначатися тільки за допомогою рекомендацій лікаря. Самолікування з використанням даного препарату займатися не слід.
Часті запитання
Як правильно застосовувати препарат Баралгін?
Препарат "Баралгін" приймається внутрішньо, запиваючи великою кількістю води. Дозування залежить від віку та ваги пацієнта, а також від індивідуальних особливостей. Рекомендується проконсультуватися з лікарем перед початком прийому препарату.
Які побічні ефекти можуть виникнути під час використання “Баралгіну”?
Серед можливих побічних ефектів при використанні Баралгіну можуть бути розлади шлунка, алергічні реакції, зміни у складі крові. У разі виникнення будь-яких неприємних симптомів слід негайно звернутися до лікаря.
Корисні поради
РАДА №1
Уважно вивчіть інструкцію щодо застосування препарату “Баралгін”, щоб правильно визначити дозування та частоту прийому. Не перевищуйте рекомендовану дозу та не збільшуйте тривалість прийому без консультації з лікарем.
РАДА №2
Перш ніж почати застосування "Баралгіну", обов'язково проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом, особливо якщо у вас є хронічні захворювання або ви приймаєте інші лікарські препарати.
Баралгін М р-р 500 мг - інструкція застосування
Прозора безбарвна або трохи забарвлена рідина.
Фармакотерапевтична група
Аналгезуючий ненаркотичний засіб
Фармакодинаміка:
Аналгезуючий ненаркотичний засіб, похідний піразолону, неселективно блокує циклооксигеназу і знижує утворення простагландинів з арахідонової кислоти.
Перешкоджає проведенню больових екстра- та пропріоцептивних імпульсів по пучках Голля та Бурхарда, підвищує поріг збудливості таламічних центрів больової чутливості, збільшує тепловіддачу.
Відмінною рисою є незначна вираженість протизапального ефекту, що обумовлює слабкий вплив на водно-сольовий обмін (затримка іонів натрію та води) та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Має аналгетичну, жарознижувальну та деяку спазмолітичну (стосовно гладкої мускулатури сечовивідних та жовчовивідних шляхів) дію.
Фармакокінетика:
Після внутрішньовенного введення період напіввиведення метамізолу натрію становить 14 хвилин. Приблизно 96% виводиться із сечею у вигляді метаболітів. Головний метаболіт (4-N-метиламіноантипірин).При введенні високих доз через нирки може виділятись нетоксичний метаболіт (рубазонова кислота), здатна забарвлювати сечу у червоний колір.
Зв'язок активного метаболіту з білками плазми – 50-60%. Переважно виводиться нирками. У терапевтичних дозах проникає у грудне молоко.
Показання:
Тяжкий гострий або хронічний больовий синдром при травмах і післяопераційному больовому синдромі, при кольках, при онкологічних захворюваннях та інших станах, де протипоказані інші терапевтичні заходи.
Гарячка, стійка до інших методів лікування.
Протипоказання:
- Підвищена чутливість до метамізолу натрію та інших компонентів препарату, а також до інших піразолонів (феназон, пропіфеназон) або до піразолідинів (фенілбутазон, оксифенбутазон), включаючи, наприклад, вказівки анамнезу на розвиток агранулоцитозу при прийомі одного з цих препаратів.
- порушення кістковомозкового кровотворення (наприклад, після лікування цитостатиками) або захворювання гематопоетичної системи.
- Вказівки анамнезу на бронхоспазм або інші анафілактичні реакції (наприклад, кропив'янку, риніт, ангіоневротичний набряк) при прийомі препаратів, що аналгезують, таких як саліцилати, парацетамол, диклофенак, ібупрофен, індометацин, напроксен.
- вроджена недостатність глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази (ризик розвитку гемолізу).
- Вагітність (перший та третій триместр).
- Гостра інтермітує печінкова порфірія (ризик розвитку нападів порфірії).
- Новонароджені віком до 3-х місяців або при масі тіла менше 5 кг
- грудні діти віком від 3 до 12 місяців (протипоказання тільки для внутрішньовенного введення).
- артеріальна гіпотензія, нестабільність гемодинаміки (протипоказання тільки для внутрішньовенного введення).
З обережністю:
- Артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), нестабільність гемодинаміки (інфаркт міокарда, множинна травма, шок, що починається), зниження об'єму циркулюючої крові, серцева недостатність, висока лихоманка (підвищений ризик різкого зниження).
- захворювання, при яких значне зниження артеріального тиску може становити підвищену небезпеку (пацієнти з тяжкою ішемічною хворобою серця та вираженим стенозом артерій головного мозку).
- бронхіальна астма, особливо у поєднанні з супутнім поліпозним риносинуситом; хронічна кропив'янка та інші види атопії (алергічних захворювань у розвитку яких значна роль належить спадковій схильності до сенсибілізації: полінози, алергічний риніт тощо) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
- Непереносимість алкоголю (реакція навіть на незначні кількості певних алкогольних напоїв з такими симптомами як свербіж, сльозотеча та виражене почервоніння обличчя) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
- Непереносимість барвників (наприклад, тартразину) або консервантів (наприклад, бензоатів) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
- Виражені порушення функції печінки та нирок (рекомендується застосування низьких доз у зв'язку з можливістю уповільнення виведення метамізолу натрію).
- Вагітність (другий триместр).
Вагітність та лактація:
Немає достатніх клінічних даних про застосування метамізолу натрію у вагітних жінок, тому застосування при вагітності не рекомендується. Метамізол натрію проникає крізь плаценту.
Протягом першого триместру вагітності застосування метамізолу натрію протипоказане.
У другому триместрі вагітності лікування метамізолом натрію має
здійснюватися за суворими медичними показаннями, якщо очікувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування метамізолу натрію в третьому триместрі вагітності також протипоказане: не можна виключити можливість передчасного закриття артеріальної (боталової) протоки та перинатальних ускладнень внаслідок впливу на здатність тромбоцитів матері та плоду до агрегації (оскільки метамізол натрію є інгібітором циклооксимгену).
Період грудного вигодовування
Метаболіти метамізолу натрію виділяються із грудним молоком. У разі застосування препарату в період грудного вигодовування, годування груддю має бути припинено щонайменше на 48 год.
Спосіб застосування та дози:
Парентеральне введення препарату Баралгін® М показане лише за неможливості його прийому внутрішньо.
Перед введенням рекомендується нагріти до температури тіла.
Дорослі та підлітки 15 років і старше: як разова доза рекомендується 1-2 мл 50% (500 мг/мл) розчину Баралгін® М (в/м або внутрішньовенно), максимальна добова доза - 4 мл ін'єкційного розчину (не більше 2 г), поділена на 2-3 прийоми. Максимальна разова доза може бути 1 г (2 мл 50% розчину).
Діти та новонароджені: Баралгін® М для парентерального застосування не можна призначати новонародженим у віці до 3 місяців або при масі тіла менше 5 кг.Дітям Баралгін М призначається в дозі 50-100 мг на 10 кг маси тіла (0,1 - 0,2 мл 50% розчину). Разова доза може бути призначена 2-3 рази на день.
Для дітей віком 3-12 місяців введення здійснюється лише внутрішньом'язово (маса тіла дитини від 5 до 9 кг).
Внутрішньовенне введення повинно здійснюватися повільно: швидкість введення не більше 1 мл (500 мг метамізолу натрію) за хвилину, у положенні лежачи, при контролі за артеріальним тиском, пульсом та частотою дихання для того, щоб при перших ознаках розвитку анафілактичної/анафілактоїдної реакції припинити введення препарату , а також для мінімізації ризику зниження артеріального тиску Оскільки можливий гіпотензивний ефект є дозозалежним, Баралгін М у великих дозах (більше 2 мл -1 г) повинен вводитися з особливою обережністю.
При надто швидкому введенні препарату може спостерігатися дуже різке зниження артеріального тиску та шок.
При застосуванні при больовому синдромі тривалість лікування 1-5 днів.
При застосуванні при лихоманковому синдромі тривалість лікування 1-3 дні.
Побічні ефекти:
Побічні ефекти були класифіковані відповідно до рекомендацій Всесвітньої
Порушення з боку серця
Частота невідома: синдром Коунісу (алергічна стенокардія чи алергічний інфаркт міокарда).
Порушення з боку імунної системи
Рідко: метамізол натрію може викликати анафілактичні або анафілактоїдні реакції, які можуть бути важкими та загрозливими для життя; у деяких випадках анафілактичні реакції можуть призвести до смерті.
У разі розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій необхідно негайно припинити введення препарату, провести заходи щодо надання пацієнтам невідкладної медичної допомоги, провести розгорнутий клінічний аналіз крові.
Ці реакції можуть виникати навіть у випадку, якщо препарат застосовувався багато разів без будь-яких ускладнень.
Такі лікарські реакції можуть розвинутись під час ін'єкції метамізолу натрію або через кілька годин після його введення, проте вони зазвичай спостерігаються протягом однієї години після введення препарату.
Зазвичай анафілактичні та анафілактоїдні реакції, що більш м'яко протікають, проявляються у вигляді шкірних симптомів і симптомів з боку слизових оболонок (свербіж, печіння, гіперемія, кропив'янка, набряк), задишки або скарг з боку шлунково-кишкового тракту.
Більш легкі реакції можуть прогресувати до важких форм з генералізованою кропив'янкою, важким ангіоневротичним набряком (особливо із залученням гортані), важким бронхоспазмом, порушеннями ритму серця, різким зниженням артеріального тиску.
(якому іноді передує підвищення артеріального тиску) та розвитком циркуляторного шоку.
Дуже рідко: у пацієнтів з повним або неповним поєднанням бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі), реакції непереносимості зазвичай проявляються у вигляді нападів.
Частота невідома: анафілактичний шок.
Порушення з боку шкіри та під шкірних тканин
Нечасто: крім проявів анафілактичних/анафілактоїдних реакцій на шкірі та слизових оболонках, перерахованих вище, нечасто може виникати фіксований лікарський висип.
Рідко: можливе виникнення висипу.
Дуже рідко: можливий розвиток синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла (токсичного епідермального некролізу).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Дуже рідко: агранулоцитоз (включаючи випадки з летальним кінцем), тромбоцитопенія.
Частота невідома: апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем. Ці реакції є імунологічними за своєю природою. Вони можуть виникати навіть якщо раніше препарат застосовувався багато разів без будь-яких ускладнень.
Типовими симптомами агранулоцитозу є ураження слизових оболонок (порожнини рота та глотки, аноректальної області та статевих органів), біль у горлі, лихоманка. Слід враховувати, що якщо пацієнт отримує антибіотикотерапію, типові прояви агранулоцитозу можуть бути мінімально вираженими.
Швидкість осідання еритроцитів значно збільшується, тоді як збільшення лімфовузлів є слабким або відсутнім.
Типовими симптомами тромбоцитопенії є підвищена схильність до кровотечі та виникнення петехій на шкірі та слизових оболонках.
У разі розвитку перелічених вище порушень з боку крові та лімфатичної системи необхідно припинити застосування препарату та провести розгорнутий клінічний аналіз крові (див. розділ "Особливі вказівки").
Порушення з боку судин
Ізольовані гіпотонічні реакції
Нечасто: під час або після введення препарату можливе ізольоване транзиторне зниження артеріального тиску (можливо фармакологічно
зумовлене та не супроводжується іншими проявами анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
Рідко: зниження артеріального тиску може бути різко вираженим. Швидке внутрішньовенне введення може збільшити ризик розвитку гіпотензивної реакції.
Загальні розлади та порушення у місці введення
Нечасто: у місці ін'єкції можлива болючість та місцеві реакції (гіперемія).
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Нечасто: можливе забарвлення сечі у червоний колір внаслідок присутності в сечі метаболіту – рубазонової кислоти.
Дуже рідко: можливе гостре погіршення функції нирок (гостра ниркова недостатність), особливо у пацієнтів із захворюваннями нирок, у деяких випадках з олігурією, анурією чи протеїнурією; в окремих випадках може виникати
гострий інтерстиціальний нефрит.
Передозування:
При передозуванні можлива поява наступних симптомів: нудота, блювання, біль у животі, зниження функції нирок/гостра ниркова недостатність з олігурією (наприклад, внаслідок розвитку інтерстиціального нефриту), рідше симптоми з боку центральної нервової системи (запаморочення, сонливість, шум у вухах, марення, порушення свідомості, кома, судоми) та різке зниження артеріального тиску (іноді прогресує до шоку), а також порушення серцевого ритму (тахікардія), гіпотермія, задишка, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, гостра печінкова недостатність, параліч дихальних м'язів. Після прийому високих доз виведення через нирки нетоксичного метаболіту (рубазонової кислоти) може спричинити червоне забарвлення сечі.
Якщо після прийому препарату минуло трохи більше 1-2 годин, можна викликати блювоту, провести промивання шлунка через зонд; дати сольові проносні, активоване вугілля. При передозуванні показано форсований діурез. Головний метаболіт (4-N-метиламіноантипірин) може виводитися за допомогою гемодіалізу, гемофільтрації, гемоперфузії або фільтрації плазми. При розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.
Взаємодія:
Метамізол натрію може знижувати концентрацію циклоспорину в сироватці крові, тому при їх спільному застосуванні слід контролювати концентрацію циклоспорину.
З іншими ненаркотичними аналгетичними засобами
Одночасне застосування метамізолу натрію з іншими ненаркотичними аналгетичними засобами може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів.
З трициклічними антидепресантами, пероральними контрацептивами, алопуринолом
Трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці та підвищують його токсичність.
З барбітуратами, фенілбутазоном та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу натрію. З седативними засобами та транквілізаторами. При одночасному застосуванні метамізолу натрію та хлорпромазину може розвинутись важка гіпотермія.
З лікарськими засобами, що мають високий зв'язок з білками плазми (пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин)
гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин, посилює їхню дію.
З мієлотоксичними лікарськими засобами
Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності метамізолу натрію.
Додавання метамізолу натрію до лікування метотрексатом може посилювати гематотоксичну дію метотрексату, особливо у пацієнтів похилого віку.
Тому цієї комбінації слід уникати.
З тіамазолом та сарколізином
Тіамазол та сарколізин підвищують ризик розвитку лейкопенії.
З кодеїном, блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та пропранололом.
Кодеїн, блокатори Н2-гістамінових рецепторів та пропранолол посилюють ефекти метамізолу натрію.
Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватися під час лікування метамізолом натрію (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
З ацетилсаліциловою кислотою
При сумісному застосуванні метамізол натрію може зменшувати вплив ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які приймають низькі дози ацетилсаліцилової кислоти для кардіопротекції (профілактики тромбоутворення).
Метамізол натрію може знижувати концентрацію бупропіону в крові, що слід брати до уваги при одночасному застосуванні метамізолу натрію та бупропіону.
Особливі вказівки:
При лікуванні пацієнтів, які отримують цитостатичні засоби, та дітей віком до 5 років лікування метамізолом натрію повинно проводитись лише під наглядом лікаря.
Анафілактичні/анафілактоїдні реакції
При виборі способу введення препарату слід враховувати, що парентеральне застосування пов'язане з вищим ризиком анафілактичних/анафілактоїдних реакцій.
Підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості на метамізол натрію зумовлюють такі:
- повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі);
- хронічна кропив'янка; непереносимість алкоголю
(Підвищена чутливість до алкоголю), на тлі якої, навіть при прийомі незначної кількості деяких алкогольних напоїв, у пацієнтів виникають чхання, сльозотеча та виражене почервоніння обличчя. Непереносимість алкоголю може свідчити про раніше невстановлений синдром аспіринової астми;
- непереносимість або підвищена чутливість до барвників (наприклад, тартразину) або до консервантів (наприклад, до бензоатів).
Перед застосуванням натрію метамізолу необхідно провести ретельне опитування пацієнта. У разі виявлення ризику розвитку анафілактоїдної реакції, прийом може бути можливий лише після визначення співвідношення ризик/користування.
У разі застосування метамізолу натрію у таких пацієнтів необхідний суворий медичний контроль їхнього стану, та необхідно мати засоби для надання їм невідкладної допомоги у разі розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій.
При тривалому застосуванні слід контролювати картину периферичної крові. Будь-коли на тлі лікування метамізолом натрію можливий розвиток агранулоцитозу. Він виникає дуже рідко, триває не менше тижня, не залежить від дози, може бути важким, загрожувати життю і навіть призвести до смерті.
У зв'язку з цим, при появі симптомів, можливо пов'язаних з нейтропенією (лихоманки, ознобу, болі в горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, ерозивно-виразкових уражень ротової порожнини, вагініту або проктиту, зниження кількості нейтрофілів у периферичній крові менше 1500// , необхідно припинити лікування препаратом та звернутися до лікаря.
У разі панцитопенії лікування слід негайно припинити, необхідно контролювати показники розгорнутого аналізу
У схильних пацієнтів може виникати анафілактичний шок, тому пацієнтам з астмою або атопією натрію метамізол слід призначати з обережністю.
Тяжкі шкірні реакції
На фоні застосування метамізолу натрію були описані загрозливі для життя шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН). При появі симптомів ССД або ТЕН (таких як прогресуючий висипання на шкірі, часто з бульбашками або ураженням слизової оболонки) лікування метамізолом натрію слід негайно припинити, його не слід починати повторно.
Пацієнти повинні бути обізнані з симптомами даних захворювань. Вони слід ретельно контролювати шкірні реакції, особливо протягом перших тижнів лікування. крові аж до їхньої нормалізації. Всі пацієнти повинні бути поінформовані про те, що при появі симптомів патологічної зміни крові (наприклад, загального нездужання, інфекцій, стійкої лихоманки, утворення гематом, кровотечі, блідості) на фоні прийому метамізолу натрію слід негайно звернутися за медичною допомогою. Гіпотензивні реакції натрію може спричиняти окремі гіпотензивні реакції. Ці реакції, можливо, залежать від дози препарату і частіше виникають після парентерального введення. Щоб уникнути розвитку тяжких гіпотензивних реакцій, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:
- внутрішньовенне введення препарату слід здійснювати повільно; пацієнтам з наявною гіпотензією, зниженням об'єму циркулюючої крові,
дегідратацією, нестабільністю гемодинаміки або з початковою стадією недостатності кровообігу потрібна нормалізація гемодинаміки;
- при лікуванні пацієнтів з високою температурою тіла слід бути обережними.
У цих пацієнтів показання до застосування метамізолу натрію слід обирати особливо обережно.
При введенні препарату Баралгін М у подібних умовах необхідне пильне медичне спостереження. Для зниження ризику гіпотензивних реакцій може знадобитися здійснення профілактичних заходів (стабілізація гемодинаміки). Метамізол натрію слід використовувати лише при ретельному контролі гемодинаміки пацієнтів, у яких слід уникати зниження артеріального тиску, наприклад, пацієнтів з тяжкою ішемічною хворобою серця або стенозом судин, які кровопостачають головний мозок.
Гострий біль у животі
Неприпустимим є застосування препарату для зняття гострого болю в животі (до з'ясування їх причини). Порушення функції печінки та нирок
У пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок рекомендується уникати прийому метамізолу натрію у високих дозах через зниження швидкості виведення препарату.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
При прийомі рекомендованих доз не було зазначено небажаної дії на концентрацію уваги та реакційну здатність. Тим не менш, при використанні високих доз слід враховувати можливе порушення концентрації уваги та реакційної здатності, що становить ризик при виконанні маніпуляцій особливої важливості (наприклад, керуванні транспортним засобом або машинним обладнанням), особливо після алкоголю.
Форма випуску/дозування:
Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 500 мг/мл.
Упаковка:
По 5 мл ампули темного скла (тип I). По 5 ампул у пластикову контурну коміркову упаковку без покриття (піддон).По 1 піддону разом із інструкцією із застосування в картонну пачку.
Умови зберігання:
Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 8 до 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності:
Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови відпустки
Виробник
Санофі Лімітед, AT & Post Dabhasa, Tal - Padra, Dabhasa - 391 440, Vadodara, Gujarat State, India, Індія
Власник реєстраційного посвідчення/організація, яка приймає претензії споживачів:
Санофі Індія Лімітед
Баралгин р-р 500 мг - ціна, наявність в аптеках Вказана ціна, за якою можна купити Баралгін М р-р 500 мг в Москві. Точну ціну у Вашому місті Ви отримаєте після переходу в службу онлайн замовлення ліків:
