Яка ЦД карта краща

Як вибрати карту пам’яті

Сьогодні багатьом із нас життя без електроніки – а точніше, без «інтелектроніки» – вже є неможливим. Смартфони, плеєри, фотоапарати, нетбуки, ігрові консолі, іноді навіть годинник і авторучки – всі ці пристрої об’єднує одне: оброблення інформації. Інформацію потрібно десь зберігати, тому друге питання, яке виникає в людей після знайомства з технікою – «А скільки тут пам’яті?» Звичайно, зручніше, коли модулі пам’яті можна змінювати, тому найперший аксесуар, який зазвичай купують після придбання того чи іншого пристрою – це карти пам’яті. У цій статті ми розповімо вам, які бувають карти пам’яті, чим вони відрізняються і як вибрати найбільш відповідну для вашого пристрою.

Трішки історії

Перша карта пам’яті була винайдена в далекому 1984 р. у Японії, інженерами компанії Toshiba. За кілька років розроблення пройшло стадії внутрішніх випробувань і тестів, у 1988 р. був випущений перший комерційний зразок, і компанія закріпила за собою ім’я першовідкривача флеш-пам’яті. Але це були не звичні всім карти, а модулі, які використовувалися в картах ATA Flash як PC-карти із вбудованим ATA-контролером.

Перша змінна флеш-карта пам’яті одного з найпоширеніших нині форматів – Compact Flash – була показана лише в 1994 р. компанією SanDisk. За нею підтяглися й інші виробники, показуючи свої (як вдалі, так і не зовсім) формати карт пам’яті.

Формати

SD Card (Secure Digital Card).Саме він зараз є найбільш популярним і дуже широко використовуваним у різній «розумній» техніці. Це також найбільш «плідний» на різновиди формат. Історично SD вважається спадкоємцем формату MMC, розмір цих карт пам’яті той самий – 32×24×2,1 мм, однак SD має захист від несанкціонованого копіювання, а також механічний перемикач, щоб уникнути випадкового перезаписування або стирання інформації.

Різновид SDHC (SD High Capacity) належить до параметрів обсягу інформації й має підвищену (32 ГБ проти 4 ГБ) максимальну місткість носія: можна говорити, що всі сучасні карти з об’ємом понад 4 ГБ є саме SDHC. Наступним кроком, який уже підтримують сучасні пристрої, став формат SDXC (Extended Capacity) об’ємом до 2 ТБ. У всіх випадках присутня зворотна сумісність: пристрої, здатні працювати з SDHC, «розуміють» і старіший формат SD, але не навпаки (така сама справа і з SDXC).

У SD є також зменшені й мікропідвиди карт пам’яті. Карти miniSD мають розмір 21,5×20×1,4 мм (на цей момент не застосовуються в новій техніці). Найменшою і найпоширенішою картою пам’яті стала microSD (стара назва TransFlash), розміром усього 11×15×1 мм. Максимальна (регламентована стандартом) швидкість передавання даних у всіх різновидів формату SD однакова, але на ділі всі карти цього типу поділяються на класи за швидкістю записування та відтворення даних.

Класи швидкості SD-карт.

Один із головних параметрів – це швидкість обміну інформацією з пристроєм. Якщо вона висока, на карту можна швидко зберігати та записувати великі фото, збільшуючи «скорострільність» фотокамери, читати великі аудіо- та відеофайли без «гальм» і заїкань звуку, а також обробляти та записувати HD-відео, яке зараз уже навчилися знімати навіть недорогі смартфони. Щоб не плутатися в різних стандартах, їхніх різновидах і швидкостях, які ті забезпечують, міжнародна асоціація SD Card Association ввела класифікацію швидкісних характеристик SD-карт і пристроїв для роботи з ними – SD Speed Class.

Згідно з цим стандартом, усі карти пам’яті діляться на такі класи за наданою ними мінімальною швидкістю записування:

• SD Class 2 : швидкість записування не менш ніж 2 МБ/с;
• SD Class 4 : швидкість записування не менш ніж 4 МБ/с;
• SD Class 6 : швидкість записування не менш ніж 6 МБ/с;
• SD Class 10 : швидкість записування не менш ніж 10 МБ/с;
• SD Class 12 : швидкість записування не менш ніж 12 МБ/с;
• SD Class 16 : швидкість записування не менш ніж 16 МБ/с.

І так далі, аж до SD Class 45. Як бачите, клас швидкості карти безпосередньо вказує на швидкість її роботи в МБ/с лінійного записування. Відповідно, саме цей показник і може слугувати одним із параметрів, на який потрібно спиратися під час вибору змінного носія даних.

Останні версії стандарту можуть ґрунтуватися на високошвидкісній шині передавання даних – Ultra High Speed bus. Такі карти позначаються літерою U і цифрами I або II, які відповідають версії протоколу. UHS-I забезпечує швидкість обміну до 104 МБ/c. Для його реалізації використовуються стандартні контакти. Інтерфейс UHS-II забезпечує швидкість обміну до 312 МБ/c. Карти цього стандарту містять два ряди контактів – 17 для звичайної карти і 16 для microSD.

Зверніть увагу: карти пам’яті SDXC UHS-I сумісні з SDHC-пристроями, однак SDXC UHS-II з SDHC-пристроями не сумісні.

Іноді виробники «по-старому» вказують також швидкість роботи своїх карт у форматі «іксів». Це наслідок часів, коли найбільш популярним різновидом карт пам’яті був інший формат, про який нижче.

CF (Compact Flash). Це порівняно великі карти, розміром 43×36×3,3 мм, які сьогодні використовуються переважно в професійній відео- і фототехніці, через високі швидкості передавання даних, великий об’єм та чудову надійність. Є два форм-фактори карт Compact Flash: Type I і Type II. Карти Type II мають товщину 5 мм, а товщина карт Type I становить 3,3 мм. Карти другого типу рідкісні та рідко використовуються, тому практично вся техніка, яка працює на CF, використовує Type I.

Швидкість карти пам’яті формату CF зазвичай позначається у форматі «іксів», тобто «100х», «266х» тощо. Тут «х» – це умовне позначення кратності швидкості 150 КБ/с, характерної для компакт-дисків (технологія Compact Flash, як видно з назви, запускалася у часи пікової популярності компакт-дисків як носіїв даних).

На цей момент швидкість передавання даних типових CF-карт – від 120х до 600х (20-90 МБ/с), чого цілком достатньо для роботи переважної кількості сумісного з CF обладнання. Але у 2012 році компанія Lexar показала карту Compact Flash зі швидкістю 1000х (150 МБ/с), спеціально для записування та відтворення 4K-відео. Сьогодні вже можна придбати моделі з місткістю 512 ГБ, що з лишком покриває потреби професійних фотографів і відеооператорів.

Однак швидкості CF може бути недостатньо для спеціалізованої кіноапаратури та інших високопродуктивних систем. Для такої техніки асоціація CompactFlash розробила новий формат CFast (версія 2.0), у якій завдяки технології архітектури Serial ATA (SATA III) можливе передавання даних на швидкості до 3400х (510 МБ/с). Карти CFast несумісні з CF, мають стандартний 7-піновий роз’єм SATA-інтерфейсу і 17-піновий роз’єм живлення. Формат CFast підтримується камерами ARRI серії AMIRA, а також моделлю Blackmagic Ursa.

Альтернативною гілкою розвитку CF став ще один формат – XQD, що ґрунтується на шині PCI Express. Він був запропонований тією ж CompactFlash Association у 2011 році, а вже у 2012 році компанія Sony першою представила карти пам’яті XQD, об’ємом 16 і 32 Гб, а також пристрої читання з інтерфейсами USB 3.0 і PCI Express. Того ж дня був представлений і перший фотоапарат, що підтримує карти пам’яті XQD – Nikon D4.

Розміри карти пам’яті XQD – 38,5×29,8×3,8 мм. Швидкість передавання даних для XQD версії 1.0 варіюється від 125 до 500 МБ/с, для XQD версії 2.0 – може досягати 1000 МБ/с, а максимальний об’єм – 2 ТБ.

MMC (MultiMedia Card). Порівнюючи з CF, цей формат мав дуже стрункий вигляд – його розміри 24×32×1,4 мм, і завдяки цьому він знайшов застосування в портативній техніці. Цей формат мав кілька різновидів, які відрізняються не тільки розміром, але й технічними специфікаціями. Так, тип RS-MMC (Reduced Size Multimedia Card) рівно удвічі коротший від карт батьківського формату, тому на зорі обладнання телефонів картами пам’яті використовувався (через габарити, насамперед) саме він. Деякі телефонні апарати середини 2000-х працювали з типом DV-RS-MMC (Dual Voltage Reduced Size Multimedia Card), який споживав менше енергії (1,8 проти 3,3 В), що також відіграло важливу роль для телефонів і плеєрів. Ну, а найменший різновид, MMCmicro, мав розміри 14×12×1,1 мм.

Всі карти MMC можуть передавати інформацію зі швидкістю до 2,5 МБ/с, а ось розроблений спеціально для того, щоб вразити уяву конкурентів своєї високою швидкістю передавання даних – аж 52 МБ/с – різновид MMCplus не знайшов великого застосування. На сьогодні карти пам’яті MMC практично витіснені форматом SD, хоча іноді все ще трапляються на ринку.

А тепер про формати, які з тих чи інших причин не отримали широкого поширення, як вищеописані, але все ще трапляються в продажу.

xD-Picture Card – формат, винайдений компаніями Fujifilm і Olympus у середині 2002 р. Розміри цих карт – 20×25×1,78 мм, й особливих переваг за обсягом або швидкості передавання даних у них немає: максимум, на що вони здатні – це до 5 МБ/с за швидкістю роботи та до 2 ГБ за об’ємом. Природно, що використовуються вони тільки у фототехніці від вищеназваних Fujifilm і Olympus, але фотоапаратів, які працюють на форматі xD-Picture, стає все менше з цілком зрозумілих причин: дорожнеча карт і невисокі технічні параметри. Навіть компанія Olympus, родоначальник формату, зараз встановлює у свої фотоапарати зчитувач SD.

Memory Stick, Memory Stick Duo і Memory Stick Micro (M2) – карти пам’яті для техніки Sony, причому перші та другі через свій розмір (скидаються на довгу пластинку жувальної гумки, 50×21,5×2,8 і 31x20x1,6 мм відповідно) використовувалися у фото- і відеокамерах. А ось M2 замислювався як суто мобільний формат (15×12,5×1,2 мм) і використовується в мобільних телефонах і плеєрах компанії Sony Ericsson. Місткість перших двох типів обмежена 128 МБ, що на сьогодні навіть не смішно, а ось М2 теоретично може вміщати в себе до 16 Гб інформації. Розроблення з аналогічними назвами, але які носять індекс PRO, призначені для об’ємів до 32 ГБ і більш високої швидкості – але через оригінальний формат карт, а також вартість майже удвічі дорожчу від інших форматів того ж номіналу, карти від Sony поступово втрачають позиції. У результаті компанія поступово обладнує свої камери універсальними зчитувачами.

Що потрібно пам’ятати під час вибору карт пам’яті?

Ось ми й підібралися до найкориснішої частини нашої розповіді – практики. Що потрібно знати та пам’ятати під час купівлі карт пам’яті. Перше, і головне – точно знати формат, з яким працює ваша техніка. Бажано (якщо справа стосується форматів, які взаємозамінні за розмірами або контактами з іншими типами карт) використовувати саме той тип і формат, який вказаний в інструкції користувача до пристрою, без застосування перехідників і адаптерів.

Якщо ви купуєте карту формату SD, то поцікавтеся, який клас швидкості потрібний вашому пристрою (зазвичай зазначений у посібнику з експлуатації). Це важливо для карт із великим (від 8 ГБ) об’ємом, оскільки для здешевлення виробництва noname-бренди використовують модулі з низькими швидкостями (зазвичай Class 2 або Class 4). Власне, вартість карт пам’яті зазвичай безпосередньо залежить саме від їхньої швидкості й об’єму.

Швидкість лінійного записування інформації, яка збігається з цифрою класу, буде критичною для тих, хто збирається знімати відео або фото. А ось швидкість лінійного читання практично у всіх класах у півтора-два рази вища від записування, тому спеціально про це турбуватися не варто. Карти одного класу можуть також істотно відрізнятися у разі так званого «випадкового» читання/записування, проте такий різновид використання в споживчих пристроях трапляється вкрай рідко.

Окремо варто сказати про термін життя карт пам’яті. Більшість виробників дають на свою продукцію гарантійні терміни від року до 5 років, однак у теорії, з погляду технології флеш-пам’яті, практично всі типи та формати карт є майже «вічними» – звичайно, якщо не сприймати слово «вічність» буквально. На практиці ж карти пам’яті, як і будь-які електронні пристрої, можуть виходити з ладу з різних причин, незалежно від ступеня «зношування» комірок пам’яті. Тому для ексклюзивних лінійок карт пам’яті іноді можна натрапити на пропозиції довічної гарантії, і це може бути вагомим аргументом на користь вибору саме такої моделі.

Є багато думок щодо того, як виміряти життєздатність карти, і кожен виробник, намагаючись показати свою продукцію в найвигіднішому світлі, заявляє якісь свої, особливі параметри. Насправді карти зазвичай витримують від 10 000 до 1 мільйона циклів записування (залежить від виробника, контролера та самого модуля пам’яті, дешеві технології мають результат нижчий). Реальний же ресурс залежить від якості виготовлення та умов експлуатації, і на практиці може бути як нижчим, так і вищим від заявленого. Водночас кількість зчитувань зазвичай нічим не обмежена – до того ж, багатьма виробниками гарантується зберігання одного разу записаних даних упродовж 10 років.

У разі нормального використання (під «нормальним» мається на увазі звичайне записування музики та відео на карту пам’яті, збереження і зчитування фотографій, зроблених вашим апаратом) карти пам’яті можуть жити десятиліттями. Все, що потрібно – це іноді проводити низькорівневе форматування всієї карти, попередньо створивши резервну копію даних із неї. Якщо ж апарат почав «не розуміти» чи «не бачити» карту пам’яті або ж якщо ви відчуваєте істотне зниження швидкості роботи з інформацією – почніть вибирати новий носій. А також пам’ятайте, що 95% даних, які були загублені у разі виходу карти пам’яті з ладу, зазвичай піддаються відновленню в спеціальних сервісах.

Как выбрать карту памяти

Существует достаточно много типов карт памяти, многие из них совместимы по разъему, некоторые встречаются крайне редко и используются в устройствах одного производителя. Рассмотрим наиболее распространенные.

Compact Flash (CF) – карты памяти, которые имеют оптимальное соотношение цены и объема памяти. Распознаются фотокамерами, карманными компьютерами, MP3-плеерами и другой техникой.

Secure Digital (SD) – имеют высокую скорость записи и чтения данных, возможность защиты информации от копирования, механическую прочность и низкое энергопотребление. Размеры таких карт 32х24х2.1 мм. Объем памяти – до 4 Гб.

Secure Digital HC (SDHC) – усовершенствованный формат карт памяти SD, имеет больший объем памяти (до 32 Гб). Используются только с SDHC-совместимыми устройствами.

Secure Digital XC (SDXC) – еще более усовершенствованный формат карт памяти SD за счет увеличения объема памяти (до 3 Тб) и скорости передачи данных.

• MicroSDXC – более «продвинутая» версия карт памяти MicroSD, отличается еще большим объемом памяти (до 512 Гб). Данная карта рассчитана только на устройства, поддерживающие стандарт SDXC.

MicroSD, TransFlash – чаще всего используются в мобильных телефонах, планшетах, видеорегистраторах. Карты microSD полностью совместимы с устройствами, работающими на TransFlash (T-Flash) картах. Размеры карты 11х15х1 мм.

MicroSDHC – усовершенствованный формат карт памяти MicroSD с увеличенным объемом памяти (до 32 Гб). Используется только с miсroSDHC-совместимыми устройствами.

MultiMediaCard (MMC) – преимущества прочная механическая конструкция и низкое энергопотребление, основной недостаток – медленный интерфейс.

• Embedded MultiMediaCard (eMMC) – версия предыдущего типа карт. Используется в ноутбуках, нетбуках, планшетах. Достоинства: невысокая цена, компактные размеры, малое энергопотребление. Минус – медленная работа.

Memory Stick Pro Duo (MS Pro Duo) – применяются чаще всего в технике, выпущенной Sony (смартфоны, игровые консоли PlayStation Portable, видеотехника). Размеры подобных карт составляют 31х20х1.6 мм, объем – 32 Гб.

• Memory Stick Pro-HG Duo (MS Pro HG Duo) – усовершенствованный вариант предыдущего типа. Эта флеш-память характеризуется более высокой скоростью работы. Габаритные размеры и объем идентичны MS Pro Duo. Оптимальны для видеокамер с высоким разрешением.

Memory Stick Micro (M2) – также используются в продукции Sony. Размеры – 15х12.5х1.2 мм. Объем – до 16 Гб.

XQD – новый тип карты памяти. Обеспечивает высокую скорость записи (до 125 Мб/с). Рассчитан на использование в видео- и фотокамерах. Размеры таких карт – 39х30х4 мм. Объем – до 256 Гб.

PS Vita – используются только в игровых приставках PlayStation Vista (Sony). Эта флеш-память несовместима с другими стандартами. Объем памяти – до 64 Гб.

SxS – карты памяти для профессиональных видеокамер. Отличительная черта – повышенная скорость передачи данных (до 2.5 Гбит/с). Совместимы с компьютерами и ноутбуками (через PCI Express). Размеры – 34х5х75 мм. Объем – до 256 Гб.

CFast 2.0 – отличается очень высокой скоростью чтения и записи (515 Мб/с и 440 Мб/с соответственно). Используется в продвинутых видеокамерах и фотоаппаратах. Объем памяти – до 1024 Гб.

CFexpress – емкая и высокоскоростная карта памяти, предназначенная для серийной фотосъемки в формате RAW и съемки 4K-видео с частотой кадров 120 к/с. Подобные карты выдерживают механические воздействия, в том числе падения. Размеры: 20x28x2.8 мм (Type A), 38.5x29.8x3.8 мм (Type B). Объем памяти – до 2048 Гб.

• SDHC карта и USB кардридер
• microSD карта и переходник на SD
• CF карта

Объем

Измеряется в гигабайтах (Гб), конечно же, чем он больше, тем лучше, но при этом увеличивается стоимость карты. На сегодняшний день популярны карты памяти объемом 32-128 Гб. Более емкие модели на 256, 512 или 1024 Гб встречаются реже. Приобретая карту памяти, следует учитывать, что фактический объем всегда меньше номинального.

Необходимо отметить, что емкие карты – не всегда оправданный выбор: часто устройства, с которыми будут использоваться накопители, могут иметь ограничения на максимальный объем. Поэтому перед покупкой карты памяти под телефон, фотоаппарат или MP3-плеер, следует уточнить наличие подобных ограничений. Стоит удостовериться и в совместимости девайса с картами SDXC (для карт от 32 Гб).

Выбор объема карты памяти делается исходя из устройств, с которыми она будет работать, а также форматов и типов данных:

• 32-64 Гб – для планшетов, смартфонов, различных Android-гаджетов, фотоаппаратов и видеокамер (форматы – JPEG, RAW, Full HD-видео);
• 128-256 Гб – для продвинутых смартфонов, различной видео- и фототехники, включая экшн-камеры (видео в 4K).

Ориентировочные параметры объема карты памяти для фото JPEG или видео Full HD:

• 8 Гб – 1000 фото или 10 минут видео;
• 16 Гб – 2000 фото или 20 минут видео;
• 32 Гб – 4000 фото или 40 минут видео;
• 64 Гб – 8000 фото или 80 минут видео;
• 128 Гб – 16000 фото или 160 минут видео;
• 256 Гб – 32000 фото или 320 минут видео;
• 512 Гб – 64000 фото или 640 минут видео;
• 1024 Гб – 12800 фото или 1280 минут видео.

Помните, что не все устройства поддерживают карты microSD в переходнике SD. К сожалению, определить это возможно чаще всего опытным путем или изучая отзывы.

Важно: для сохранности информации лучше приобрести две карты, например, по 16 Гб, чем одну на 32 Гб. В случае поломки одной, у вас останутся данные на второй карте.

Скорость/класс

Скорость чтения / записи данных

Эти показатели измеряются в мегабайтах в секунду (Мб/с). Скорость чтения / записи позволяет оценить затраты времени на чтение / запись файлов. При этом скорость чтения карты всегда выше скорости записи.

Например, при скорости чтения 30 Мб/с, чтение данных объемом 8 Гб займет около 5 минут. А чтобы перенести тот же объем информации на карту памяти при скорости записи 16 Мб/с потребуется примерно в два раза больше времени.

Скорость чтения / записи приводится в расчете на идеальные условия, соответственно, фактический параметр будет ниже. Накопители с высокими значениями скорости выбирают пользователи, которые часто копируют / сохраняют большие объемы данных – в этом случае затраты времени будут сведены к минимуму. В частности, такие модели оптимальны для профессиональных фотографов и операторов.

На сегодняшний день средняя скорость записи составляет 10-50 Мб/с, а самые продвинутые карты могут похвастаться скоростью 100 Мб/с и более. Но с возрастанием скорости чтения / записи увеличивается и цена карты.

Существует несколько способов маркировки скоростного класса карт памяти. Эти способы дают представление о постоянной последовательной скорости записи, что важно для фото- и видеокамер, особенно если они работают с видео в качестве Full HD и выше. Применение недостаточно быстрой флеш-памяти просто не позволит вести запись (камера выдаст сообщение об ошибке).

Класс скорости SD / microSD-карт (Speed Class)

Скорость записи карт памяти SD / microSD обозначается классом карты (Class). Чем выше класс, тем выше скорость и тем дороже накопитель. Цифра соответствует скорости записи и определяет сферу применения конкретной карты:

• Class 2 – 2 Мб/с, оптимальный выбор для видео- и аудиоплееров;
• Class 4 – 4 Мб/с, используются в любительских фотоаппаратах (формат JPG) и видеокамерах, а также бюджетных видеорегистраторах;
• Class 6 – 6 Мб/с, применяются в зеркальных фотоаппаратах полупрофессионального уровня (форматы – RAW, JPG);
• Class 10 – от 10 до 300 Мб/с, подходят для профессиональных видеокамер и фотоаппаратов (форматы – Full HD и RAW), современных моделей видеорегистраторов, многих Android-гаджетов. Такие карты выбирают и для серийной фотосъемки.

Если карту памяти предполагается использовать как дополнительный накопитель в мобильных устройствах, то в данном случае можно выбрать карту со скоростью 2-6 Мб/с (Class 2-6).

Высокие скорости обмена данными нужны, если карта памяти применяется в смартфоне или фотокамере для фото- и видеосъемки:

• 4 Мб/с – видео HD;
• 6 Мб/с – видео Full HD (720p);
• 10 Мб/с или 16 Мб/с – видео Full HD (1080p);
• 30 Мб/с – видео 4K;
• 45 Мб/с – серийные фото.

Карты SDHC/microSDHC, SDXC/microSDXC (стандарт UHS)

UHS-I – высокоскоростной обмен данными до 104 Мб/с. На маркировке карты памяти обозначается римской цифрой «I». UHS Class 1 (U1) используется для записи Full HD-видео, а карта Class 3 (U3) дает возможность записывать видео 4K и 3D-формате. Подойдет и для работы с серийными фотографиями.

UHS-II Class 3 (U3) – более «продвинутый» вариант. В таких картах памяти пропускная способность увеличивается до 312 Мб/с. Маркировка – римская цифра «II». Оптимальный выбор для записи видео в разрешении 4К и 3D-формате.

Новейший протокол обмена данными UHS-III дает сверхвысокую скорость до 624 Мб/с. Но на сегодняшний день такие карты памяти пока не встречаются.

Карты SDHC/microSDHC, SDXC/microSDXC (стандарт Video Speed Class):

• V6 – 6 Мб/с, соответствуют картам SD/microSD Class 6;
• V10 – 10 Мб/с, по скорости записи сопоставимы с картами SD/microSD Class 10 или UHS Class 1 (U1);
• V30 – 30 Мб/с, соответствуют картам UHS Class 3 (U3);
• V60 – 60 Мб/с (для работы с видео в разрешении 8K);
• V90 – 90 Мб/с (еще лучше подходят для записи видео в качестве 8К).

Кроме того, для карт памяти регламентируется скорость интерфейса:

• Normal Speed – 12.5 Мб/с и выше (SD, SDHC, SDHC);
• High Speed – 25 Мб/с и выше (SD, SDXC, SDHC);
• Ultra High Speed I (UHS-I) – 50 Мб/с и выше (SDXC, SDHC);
• Ultra High Speed II (UHS-II) – 150 Мб/с и выше (SDXC, SDHC).

Карты Compact Flash:

• VPG20 – 20 Мб/с (для видео в Full HD);
• VPG65 – 65 Мб/с (для видео в Full HD и 4K);
• VPG130 – 130 Мб/с (для видео в 4K).

Карты SD/microSD (стандарт Application Performance Class)

Этот стандарт в отличие от предыдущих описывает работу карт памяти с приложениями в планшетах и смартфонах. В этом случае ключевой характеристикой является количество операций ввода-вывода в секунду при случайной записи / чтении данных:

• A1 – обеспечивает 500 IOPS (случайная запись), 1500 IOPS (случайное чтение);
• A2 – обеспечивает 2000 IOPS (случайная запись), 4000 IOPS (случайное чтение).

Оба класса предусматривают запись со скоростью 10 Мб/с. Данный параметр идентичен картам Class 10. Поэтому данная характеристика не имеет никакого значения для карт, которые устанавливают в камеры.

Важно: некоторые устройства требуют карты не ниже определенного класса, поэтому перед покупкой внимательно прочтите инструкцию.

Значение скорости обмена данными

Для карт Compact Flash скорость обмена данными приводится с помощью множителя, показывающего во сколько раз скорость чтения информации с карты памяти превышает скорость чтения CD-диска (150 Кб/с).

Скорость обмена данными составляет:

• 100x – 15 Мб/с;
• 120х – 18 Мб/с;
• 133x – 20 Мб/с;
• 150x – 22.5 Мб/с;
• 200x – 30 Мб/с;
• 233x – 35 Мб/с;
• 266x – 40 Мб/с;
• 300x – 45 Мб/с;
• 333x – 50 Мб/с;
• 400x – 60 Мб/с;
• 466x – 70 Мб/с;
• 500x – 75 Мб/с;
• 533x – 80 Мб/с;
• 600x – 90 Мб/с;
• 633x – 95 Мб/с;
• 667x – 100 Мб/с;
• 700x – 105 Мб/с;
• 800x – 120 Мб/с;
• 1000x – 150 Мб/с;
• 1667x – 250 Мб/с;
• 1867x – 280 Мб/с;
• 2000x – 300 Мб/с;
• 3500x – 525 Мб/с.

Также для карт Compact Flash часто указывают скорость интерфейса:

• UDMA 2 – до 33.3 Мб/с;
• UDMA 4 – до 66.7 Мб/с;
• UDMA 5 – до 100 Мб/с;
• UDMA 6 – до 133 Мб/с;
• UDMA 7 – до 167 Мб/с.

Совместимость

Совместимость гаджетов с флеш-памятью Secure Digital:

• SD-устройства поддерживают только карты памяти SD;
• SDHC-устройства поддерживают карты памяти SDHC и SD;
• SDXC-устройства поддерживают карты памяти SDXC, SDHC и SD.

Таким образом более новое оборудование совместимо с картами памяти предыдущих поколений.

Важно: карты памяти SDXC UHS-I читаются SDHC-устройствами в отличие от карт SDXC UHS-II.

Точно так же обстоит дело с картами памяти Compact Flash. Техника, работающая с самой новой версией стандарта (Compact Flash 6.0) совместима и с флеш-памятью более ранних спецификаций. А вот устройства, распознающие только старые карты (Compact Flash 1.0; Compact Flash 2.0) не смогут прочитать флеш-память более новой версии.

Оснащение

USB картридер – переходник идущий в комплекте с картой, для подключения в обычный USB порт.

Адаптер микроформата – переходник, который превращает карту микроформата в полноформатную.

Защита от записи – предотвращает случайное стирание или перезапись данных. Такие карты памяти снабжены механическим переключателем-ползунком, с помощью которого активируется и снимается защита от записи.

Запись видео в 4K – позволяет записывать видео сверхвысокой четкости. Для этого карта памяти должна обладать соответствующим объемом и скоростью записи.

Wi-Fi – служит для беспроводной передачи фото и видео с камеры на компьютер или другое устройство. Для работы опции камера должна поддерживать эту технологию.

USB-штекер – дает возможность подключить карту памяти к ПК не применяя картридер.

Повышенная надежность – такая карта памяти отличается повышенным сроком службы, а также стойкостью к влаге, скачкам температуры, пыли. Данные модели рассчитаны на большее количество циклов перезаписи нежели стандартные накопители. Во многих картах предусмотрена циклическая запись – новые файлы записываются поверх самых старых, что исключает потерю данных и промежутки.

Карты памяти с повышенной надежностью выбирают для видеокамер, которые работают в сложных условиях и записывают большие объемы видеоматериалов (экшн-камеры, мотоциклетные видеорегистраторы).

Важно: подбирая карту памяти к видеокамере, обращайте внимание на битрейт (бит/с, Мб/с). Этот параметр поможет определиться с оптимальными показателями объема и скорости флеш-памяти.

Советы

• Если карта памяти стоит слишком дешево, существует вероятность, что она – поддельная. Подлинность карты проверяют с помощью специальных программ (H2testw на персональном компьютере, SD Insight – на гаджетах под управлением ОС Android).
• Не допускайте воздействие на карту памяти сильных магнитных полей, влаги, высокой и низкой температуры. Извлекать и вставлять накопитель следует при выключенной технике.
• Продлить срок службы карты памяти поможет форматирование. Но перед этой операцией обязательно скопируйте все файлы с карты на флешку или другой носитель информации.
• Стоит приобрести новую карту в том случае, если мобильное устройство перестало распознавать старую или у него снизилось быстродействие.

Производитель

Наименее качественными можно считать карты ADATA, Apacer, GoodRAM, Pretec, Transcend, Qumo. Основными недостатками является меньшая заявленной скорость записи/чтения, а также ненадежность. А это один из важнейших параметров карты памяти. Прежде всего важна сохранность данных, в отдельных случаях – еще и скорость. Следует отметить, что по стоимости продукция этих брендов особо не отличается от более качественных.

Отличным сочетанием цены и качества обладают карты памяти SanDisk, Kingston, Toshiba, Silicon Power, Team Group. Случается, что даже у качественных брендов бывают бракованные изделия, однако их гарантийные обязательства позволяют без проблем осуществить обмен. При выборе марки необходимо обязательно поинтересоваться условиями гарантии.