Який тиск при нирковій недостатності

Ниркова недостатність

Ниркова недостатність — це такий стан нирок, при якому нирки не здатні адекватно виконувати свої функції утворення і виведення з організму сечі.

Дана патологія викликає розбалансування всіх видів обміну речовин в організмі: водного, сольового, азотистого та інших. Екстремальна зашлакованність поступово виводить із ладу всі системи життєдіяльності людини.

Існує два види ниркової недостатності: гостра і хронічна.

Гостра ниркова недостатність

Гостра ниркова недостатність виникає при непередбачених гостронегативних впливах на нирки, таких як шок, отруєння побутовими або природними отрутами, інфекції, пієлонефрит, травма сечостатевої системи.

Стадії гострої ниркової недостатності:

1. Початкова — від початку дії причини захворювання до перших симптомів.
2. Олігоанурична — помітне зниження сечовиділення. У пацієнта спостерігається млявість, підвищення тиску, набряки, зростання вмісту білка в крові.
3. Відновлювальна — відновлення видільної функції нирок і послідовна реабілітація всіх систем організму. Тривалість — близько 14-ти днів.
4. Одужання — повне повернення нирок до того стану, в якому вони перебували до захворювання. Триває до року.

Хронічна ниркова недостатність

Це прогресуюча втрата ниркою здатності виконувати свої функції. До даної патології призводить деструкція нирки під впливом патогенних процесів (цукровий діабет, вроджені та набуті хвороби нирок).

Стадії хронічної ниркової недостатності:

1. Латентна — пацієнт скаржиться на слабкість, біохімія крові показує несуттєві відхилення від норми.
2. Компенсована — відчутні порушення у складах крові та сечі.
3. Інтермітуюча — у пацієнта жовтіє шкіра, тремтять руки, відсутній апетит, турбують нудота, блювота і присмак у роті. У крові чітко визначаються білок, сечовина, креатинін. Бувають тимчасові поліпшення.
4. Термінальна — погіршується самопочуття пацієнта, сечовиділення знижується до повної відсутності, знижується імунітет, настає повна інтоксикація організму і незворотні збої в роботі всіх систем.

Ознаки та діагностика ниркової недостатності

На додаток до вищесказаного перерахуємо основні симптоми ниркової недостатності, помітивши які необхідно негайно звернутися до лікаря:

• знижене сечовиділення;
• підвищений артеріальний тиск;
• швидка стомлюваність;
• нудота, блювання, діарея;
• блідість, набряклість;
• поганий апетит;
• прискорене серцебиття.

Для діагностики ниркової недостатності лікаря-нефролога потрібно ряд лабораторних досліджень.

Аналізи при нирковій недостатності:

• загальний аналіз крові;
• аналіз біохімічного складу крові;
• аналіз сечі;
• проба Реберга-Тореева (дослідження крові та сечі);
• біопсія нирок;
• УЗД нирок.

Яке лікування потрібно при нирковій недостатності?

Головна спрямованість лікування ниркової недостатності — це лікування захворювання, що є її причиною. Отже, в основі курсу лікування — терапія саме первинного захворювання.

Для зниження швидкості розвитку хвороби призначають препарати Леспенефріл і Хофітол.

Для корекції стану пацієнта застосовують препарати, що сприяють підвищенню артеріального тиску та компонентів крові.

При неможливості підтримувати функції нирок пацієнта перемикають на гемодіаліз — регулярну процедуру очищення крові за допомогою апарата «штучна нирка».

Ще одна можливість перемогти ниркову недостатність — трансплантація нирки.

Ниркова недостатність – причини, симптоми, лікування

Ниркова недостатність – це серйозний стан, при якому нирки втрачають здатність виконувати свої основні функції, такі як видалення відходів та регулювання рівня рідини та електролітів у організмі. Це захворювання може мати різноманітні причини та симптоми, і вимагає негайного лікування для запобігання серйозним ускладненням.

Основні причини ниркової недостатності

Ниркова недостатність може мати хронічний або гострий характер.

Гостра ниркова недостатність

Гостра ниркова недостатність розвивається раптово та швидко, зазвичай протягом годин або декількох днів. Причини можуть бути різноманітні, та все ж, серед основних факторів, які сприяють розвитку гострої ниркової недостатності можна виділити наступні:

• Гострі інфекції: Серйозні інфекції, такі як сепсис, можуть викликати гостру ниркову недостатність через збільшення токсинів у крові.
• Травми: Травматичні ушкодження нирок можуть порушити їх функцію та викликати гостру ниркову недостатність.
• Гострі серцеві проблеми: Серцеві напади або серцева недостатність можуть призвести до зменшення кровопостачання до нирок та викликати їхню недостатність.
• Токсини та ліки: Вживання отруйних речовин, а також певних ліків (наприклад, неконтрольоване вживання протизапальних препаратів) може завдати шкоди ниркам.

Хронічна ниркова недостатність

Хронічна ниркова недостатність розвивається повільно протягом тривалого періоду часу, часто протягом років. Причини ХНН включають хронічні захворювання нирок, такі як хронічний гломерулонефрит, цукровий діабет, гіпертонія, аутоімунні захворювання та інші. Симптоми можуть виявлятися пізно, коли функція нирок вже значно порушена. Серед основних причин хронічної ниркової недостатності можна виділити наступні:

• Цукровий діабет: Діабет є однією з найпоширеніших причин хронічної ниркової недостатності. Підвищений рівень цукру в крові може пошкоджувати ниркові тканини з часом.
• Гіпертонія: Високий кров’яний тиск може пошкодити судини нирок і призвести до хронічної ниркової недостатності.
• Хронічні інфекції: Повторювані або не до кінця вилікувані інфекції нирок можуть призводити до їхнього поступового пошкодження.
• Автоімунні захворювання: Деякі захворювання, такі як системний червоний вовчак або лупус, можуть атакувати нирки та призводити до їхньої недостатності.
• Генетичні фактори: Деякі генетичні захворювання можуть призводити до вроджених аномалій нирок, що впливають на їхню функцію.

Обидва стани вимагають медичної уваги. Гостра ниркова недостатність часто потребує негайного лікування, тоді як хронічна ниркова недостатність вимагає довгострокового керівництва та лікування для управління симптомами та запобігання подальшому погіршенню функції нирок.

Якими симптомами супроводжується ниркова недостатність?

Ниркова недостатність супроводжується різноманітними симптомами, які можуть виявлятися на різних етапах захворювання. Симптоми можуть бути розділені на ранні та пізні, а також враховувати характер гострої чи хронічної форми ниркової недостатності. Ось загальні симптоми:

• Зміни у частоті сечовиділення: Збільшення або зменшення кількості виділеної сечі.
• Набряки: Стани, при яких збільшується затримка рідини, що може призводити до набряків, особливо в ногах, стопах та обличчі.
• Втома та слабкість: Зменшення ефективності нирок може призводити до накопичення токсинів у крові, що викликає втомленість та слабкість.
• Проблеми з апетитом: Зміни в апетиті та смакових відчуттях можуть виявитися.
• Біль у області нирок: Біль або дискомфорт у нирковій області (низько в спині, по боках).

• Тривала анемія: Зменшення кількості еритроцитів у крові, що може викликати втомленість та блідість шкіри.
• Олігурія або анурія: Зменшення або припинення виділення сечі.
• Збільшення артеріального тиску: Пошкоджені нирки можуть призвести до збільшення артеріального тиску.
• Труднощі з концентрацією: Накопичення токсинів у крові може впливати на роботу мозку, що призводить до погіршення концентрації та пам’яті.
• Клінічні ознаки ураження інших органів: Зміни в сечі, втрата ваги, подразнення шкіри, блювання, запах сечі.

Важливо зауважити, що симптоми можуть виявитися різним чином у різних людей, індивідуально, залежно від причин та ступеня важкості ниркової недостатності. У випадку будь-яких підозр на проблеми з нирками, важливо звернутися до лікаря для діагностики та лікування.

Діагностика ниркової недостатності

Діагностика ниркової недостатності є складним та мультисистемним процесом, який включає в себе ряд клінічних, лабораторних та інструментальних методів для визначення ступеня пошкодження нирок та визначення причин захворювання.

Лікар починає зі збору анамнезу, де важливо враховувати фактори ризику, симптоми та медичну історію пацієнта. Фізичний огляд може включати пальпацію нирок для виявлення можливих набряків чи болю.

Лабораторні тести є ключовим етапом діагностики. Вимірюються рівні креатиніну та сечовини у крові, а також визначається рівень електролітів. Зменшення фільтрації нирок веде до збільшення концентрації цих речовин у крові. Уроаналіз сечі дозволяє виявити наявність білка, крові чи інших аномалій, що можуть бути ознакою ураження ниркових тубулів чи судин. Додаткові дослідження, такі як ультразвукове обстеження нирок, КТ або МРТ, можуть надати деталізовану інформацію про структуру та розмір нирок.

Після отримання результатів діагностичних тестів лікар може класифікувати ниркову недостатність за ступенем важкості (легка, помірна, важка) та визначити можливі причини захворювання. Цей комплексний підхід дозволяє зрозуміти стан нирок пацієнта та визначити наступні кроки у лікуванні та управлінні цим станом.

Методи лікування ниркової недостатності

Лікування ниркової недостатності включає комплексний підхід, спрямований на управління симптомами, зменшення прогресу захворювання та покращення якості життя пацієнта.

Одним з ключових методів лікування є дієта. Пацієнти з нирковою недостатністю можуть отримувати рекомендації щодо обмеження вживання білка, натрію та фосфору, щоб зменшити навантаження на нирки та контролювати рівновагу рідини та електролітів.

Біль у нирках при нирковій недостатності

Лікарі також можуть призначати ліки для контролю артеріального тиску та зменшення навантаження на нирки. У випадках важкої ниркової недостатності, коли функція нирок значно порушена, може знадобитися гемодіаліз або перитонеальний діаліз. Ці процедури допомагають очищати кров від токсинів та надлишку рідини, які нирки вже не можуть виводити в достатній кількості.

У випадках важкої ниркової недостатності може бути розглянута трансплантація нирки. Цей метод лікування може значно покращити якість життя та продовжити тривалість життя пацієнта. Лікування ниркової недостатності вимагає індивідуального підходу, орієнтованого на конкретні причини та ступінь важкості захворювання у кожного пацієнта.

Профілактика ниркової недостатності

Профілактика ниркової недостатності є важливою частиною здоров’я нирок та загального благополуччя. Засоби профілактики включають в себе впровадження здорового способу життя, що охоплює збалансоване харчування та регулярну фізичну активність. Важливо пам’ятати про обмеження вживання солі та трансжирів, а також про збереження оптимального рівня гідратації.

Контроль артеріального тиску є ключовим аспектом профілактики, оскільки високий кров’яний тиск може значно збільшити ризик розвитку ниркових проблем. Тому важливо регулярно вимірювати тиск та при необхідності приймати заходи для його контролю.

Підтримання здорової ваги та уникання ожиріння також вважається ефективним заходом профілактики. Людям рекомендується слідкувати за своєю дієтою та підтримувати активний спосіб життя для зниження ризику надмірного ваги.

Контроль цукрового діабету є особливо важливим, оскільки ця хвороба є однією з провідних причин ниркової недостатності. Люди з діабетом повинні дотримуватися рекомендацій лікарів щодо раціонального харчування та систематичного вимірювання рівня цукру в крові. Слід також уникати шкідливих звичок, таких як куріння та зловживання алкоголем, оскільки вони можуть значно погіршити стан нирок та підвищити ризик розвитку ниркових захворювань.

Регулярні медичні обстеження є необхідними для вчасного виявлення можливих проблем та встановлення плану профілактичних заходів. Важливо вести активний спосіб життя та взаємодіяти з медичним фахівцем для підтримки здоров’я нирок на високому рівні.

Хронічна ниркова недостатність

Що таке хронічна ниркова недостатність і які її причини?

Хронічною хворобою нирок називають будь-яке пошкодження нирок, що триває більше 3-х місяців.

Пошкодження нирок визначається наявністю певних патологічних змін:

• в аналізі сечі (протеїнурія або гематурія);
• при візуалізаційних дослідженнях нирок (наприклад, кісти);
• порушення функції нирок, про що свідчить зниження швидкості клубочкової фільтрації (так звана ШКФ) менше 60 мілілітрів на хвилину.

Швидкість клубочкової фільтрації (або ШКФ) розраховується за відповідними формулами на основі результату рівня креатиніну сироватки крові з урахуванням маси тіла, віку і статі.

Нормальна ШКФ перевищує 90 мілілітрів на хвилину, а у разі її постійного зниження до менше 60 мілілітрів на хвилину ми говоримо про наявність хронічної ниркової недостатності. Слід пам'ятати, що не всі хронічні хвороби нирок означають наявність хронічної ниркової недостатності. Залежно від величини ШКФ, існує 5 стадій хронічної хвороби нирок, де кожна наступна стадія означає більше порушення функції нирок і серйозніші порушення й ускладнення, пов'язані з їх недостатністю (див. таблицю нижче).

Остання, п'ята стадія називається термінальною стадією ниркової недостатності (так звана уремія). У цьому випадку необхідна замісна ниркова терапія.

Причини хронічної ниркової недостатності

Найбільш поширені причини хронічної хвороби нирок — це:

• діабетична хвороба нирок (діабетична нефропатія);
• гломерулонефрит;
• пошкодження нирок внаслідок артеріальної гіпертензії (гіпертензивна нефропатія) і атеросклерозу;
• у дітей: вроджені чи набуті вади розвитку сечовивідних шляхів, що спричиняють порушення функції нирок.

Більш рідкісні причини хронічної ниркової недостатності включають наступні:

• тубулоінтерстиціальні захворювання нирок (наприклад, пієлонефрит);
• сечокам'яну хвороба і пошкодження нирок, спричинені іншими перешкодами для відтоку сечі;
• полікістоз нирок.

Незалежно від причини, кількість правильно функціонуючих нефронів із часом зменшується (див. Будова й функція нирок) і розвивається нефрофіброз. Хронічна хвороба нирок, як правило, прогресує, що означає неминуче погіршення функції нирок (зниження ШКФ). Це загалом можна пояснити перевантаженням інших функціонуючих нефронів. Проте, існують ефективні методи лікування, що сповільнюють прогресування пошкодження нирок (див. нижче).

Стадії ХХН

Назва

ШКФ (мл/хв)

хвороба нирок із нормальною ШКФ (зазвичай наявна альбумінурія)

термінальна ХНН (уремія)

ХХН — хронічна хвороба нирок, ХНН — хронічна ниркова недостатність, ШКФ — швидкість клубочкової фільтрації

Наскільки поширена хронічна ниркова недостатність?

Хронічна хвороба нирок є частим захворюванням, що обумовлено високою поширеністю її основних причин, перш за все цукрового діабету, артеріальної гіпертензії й атеросклерозу. Загально можна припустити, що щороку хронічна хвороба нирок розвинеться у 150 на мільйон осіб, але в старшому віці вона виникає значно частіше й зустрічається у 30 % людей старше 65-ти років.

Передбачається, що в найближчі роки захворюваність на хронічну хворобу нирок подвоїться.

Як проявляється хронічна ниркова недостатність?

Симптоми залежать від причини, що призвела до пошкодження нирок, і від вираженості самої хронічної хвороби нирок, тобто її стадії (див. таблицю вище). Якщо причиною є первинне захворювання нирок, наприклад гломерулонефрит або тубулоінтерстиціальний нефрит, це проявляється наявністю протеїнурії, гематурії, іноді набряків (нефротичний синдром) і — часто — високого артеріального тиску.

Однак, якщо причиною є цукровий діабет або артеріальна гіпертензія, то першою ознакою хронічної хвороби нирок буде поява невеликої кількості альбуміну в сечі, яку ми називаємо мікроальбумінурією (коли кількість альбуміну в сечі становить від 30 до 300 міліграмів на добу). Іноді першим помітним симптомом є підвищення артеріального тиску, виміряне при періодичних медоглядах на роботі чи під час візиту до лікаря з іншої причини, або більш часте, ніж зазвичай, сечовипускання, особливо вночі.

Коли клубочкова фільтрація зменшується, розвиваються симптоми ниркової недостатності, які є наслідком порушення очисної функції нирок, підтримки гомеостазу організму й вироблення активних речовин.

Неефективне виведення (екскреція) води й натрію призводить до їх накопичення в організмі, що спричиняє підвищення артеріального тиску, набряків (обличчя, стоп, рук) і погіршення роботи серця, яке проявляється задишкою.

Порушення екскреції фосфатів і вироблення активної форми вітаміну D призводить до гіперпаратиреозу й різних порушень з боку кісткової системи, названих нирковою остеодистрофією. Коли концентрація фосфатів висока, вони можуть зв'язуватися з кальцієм у тканинах і накопичуватися разом із ним у стінках артерій, збільшуючи ризик інфаркту міокарда та інсульту. Занадто низьке вироблення еритропоетину є причиною анемії, а порушення виведення кислот призводить до так званого ацидозу. Організм накопичує багато речовин, які в нормі ефективно видаляються здоровими нирками. Ці речовини, так звані уремічні токсини, порушують роботу всіх органів. У разі тяжкої ниркової недостатності виникає безліч різних симптомів, найбільш важливі з яких наведено нижче в таблиці.

У дітей часто першим помітним симптомом є сповільнення росту й розвиток рахіту.

Загальні

загальна слабкість, втома, втрата маси тіла, гіпотрофія, затримка росту в дітей

Шкіра

шкіра суха, бліда або сіро-коричнева, свербіж, синці, набряки

Серцево-судинна система

артеріальна гіпертензія, порушення серцевої діяльності, задишка, перикардит

ШКТ

втрата апетиту, порушення смаку (металевий присмак у роті), нудота й блювання, тривала гикавка, біль у животі, шлунково-кишкові кровотечі

Система кровотворення

анемія, геморагічний діатез (носова кровотеча)

Сечова система

часте сечовипускання (особливо вночі), зменшення кількості сечі, анурія, біль в ділянці нирок

Опорно-руховий апарат

біль у кістках і суглобах, часті переломи, пошкодження зв’язок

Нервова система

порушення концентрації, пам'яті, сну; тремор, заніміння або поколювання в кінцівках, синдром неспокійних ніг

Ендокринна система

порушення менструального циклу, безпліддя

Що робити у разі виникнення симптомів?

Якщо з’явились патологічні зміни в аналізі сечі чи вказані вище симптоми, вам слід негайно звернутися до лікаря — дуже часто це можуть бути ознаки серйозного захворювання.

Як лікар ставить діагноз хронічна ниркова недостатність?

Лікар діагностує хронічну хворобу нирок на основі ознак ураження нирок або зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), які тривають більше 3-х місяців. На підставі скарг пацієнта і симптомів, виявлених у ході обстеження, лікар може запідозрити наявність ураження нирок і навіть ниркову недостатність, проте для підтвердження діагнозу слід виконати аналіз сечі, визначити рівень креатиніну сироватки крові і, як правило, зробити УЗД нирок. Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) розраховується на основі концентрації креатиніну і визначає стадію хронічної хвороби нирок.

Одразу після підтвердження захворювання нирок проводяться подальші дослідження, щоб з'ясувати його причину й визначити, чи наявні порушення пов'язані з існуючою нирковою недостатністю. Часто причину хронічної хвороби нирок легко визначити, як у випадку особи з тривалим цукровим діабетом, але іноді діагноз можна поставити лише на основі біопсії нирки.

У разі запущеної хронічної ниркової недостатності часто неможливо визначити, яке захворювання її спричинило, і, зазвичай, це вже не настільки важливо, оскільки на цьому етапі усунення причини вже не покращить роботу нирок.

Прогноз для хронічної хвороби нирок буде найкращим у разі дуже раннього її виявлення (до появи симптомів). Тому людей у групі ризику слід періодично перевіряти на предмет наявності початкового пошкодження нирок. До них відносяться:

• пацієнти з цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ожирінням, атеросклерозом, захворюванням серця;
• курці;
• особи, які часто приймають протизапальні та знеболюючі препарати, зокрема безрецептурні;
• особи з нирковими захворюваннями в родині.

У таких людей ранню хворобу нирок можна діагностувати шляхом періодичного дослідження (наприклад, один раз на рік) сечі на наявність невеликих кількостей альбуміну (виявлення так званої мікроальбумінурії) та визначення рівня креатиніну в сироватці крові з розрахунком на його основі швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). Під час УЗД нирок можна виявити полікістоз нирок на ранній стадії у людей із обтяженим сімейним анамнезом щодо цього захворювання.

Які є методи лікування хронічної ниркової недостатності?

Осіб із хронічною хворобою нирок або підозрою на неї слід скерувати на консультацію до нефролога, а всі пацієнти зі значним зниженням швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ

Лікування хронічної хвороби нирок полягає в лікуванні її причини, тобто захворювання, яке призвело до пошкодження нирок, а також у діях, спрямованих на запобігання подальшому наростанню цього пошкодження (лікування причин представлено у відповідних розділах, що стосуються конкретних захворювань).

Не менш важливими є дії, спрямовані на зупинку або сповільнення подальшого прогресуючого пошкодження нирок. Чим швидше буде виявлено хронічну хворобу нирок, тим ефективнішими будуть ці дії, причому незалежно від причини захворювання. Тактика дій включає:

• лікування артеріальної гіпертензії;
• використання ліків, що знижують протеїнурію й «захищають» нирки;
• боротьба з факторами ризику атеросклерозу, такими як ожиріння, гіперхолестеринемія і куріння;
• відмову від ліків, що пошкоджують нирки;
• харчування, адекватне до стадії хронічної хвороби нирок;
• усунення будь-яких перешкод для відтоку сечі з нирок;
• лікування анемії й інших ускладнень ниркової недостатності.

Лікування артеріальної гіпертензії є найважливішим для запобігання подальшого пошкодження нирок.

Важливо

Артеріальний тиск не повинен перевищувати 130/80 мм рт. ст., а у пацієнтів із високою протеїнурією або цукровим діабетом має бути нижче 125/75 мм рт. ст.

Зазвичай необхідно обмежити вживання солі (менше 5 г на день), оскільки натрій, що міститься в ній, значною мірою впливає на артеріальний тиск у людей із захворюваннями нирок. Серед ліків, що застосовуються для зниження артеріального тиску, найбільшу користь приносять інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та блокатори рецепторів ангіотензину. Крім зниження артеріального тиску вони також зменшують виведення білка з сечею, що має важливий захисний вплив на нирки (нефропротекторна дія), оскільки висока протеїнурія прискорює прогресування їх пошкодження. Побічними ефектами цих ліків може бути небезпечне підвищення рівня калію в сироватці крові в деяких людей, особливо з цукровим діабетом і нирковою недостатністю. Тому їх завжди слід використовувати тільки за призначенням лікаря і проводити аналізи крові у визначені ним терміни.

Хронічна хвороба нирок значно прискорює розвиток атеросклерозу, а, в свою чергу, атеросклероз ниркових артерій прискорює прогресування хвороби нирок. Ось чому дуже важливо завжди лікувати так звані фактори ризику розвитку атеросклерозу. Слід використовувати ті ж принципи, що і для людей із коронарною хворобою, тобто:

• знизити масу тіла до норми;
• кинути палити;
• ефективно знизити рівень холестерину до рівня, рекомендованого для людей із коронарною хворобою;
• регулярно виконувати фізичні вправи.

Багато ліків можуть бути шкідливими для нирок, особливо, якщо вони вже пошкоджені, як наприклад при хронічній хворобі нирок. Це також стосується безрецептурних ліків і фітопрепаратів. Тому, ніколи не використовуйте ліки чи фітотерапію без дозволу лікаря. Найчастіше призводять до пошкодження нирок знеболюючі та протизапальні препарати, які використовуються для лікування болю суглобів і кісток, головного болю або іншого гострого чи хронічного болю, а також антибіотики. У людей із нирковою недостатністю часто необхідно зменшити дозу ліків, тому краще завжди питати свого лікаря, чи безпечними є дози нових ліків, які він рекомендує, з урахуванням наявної хвороби нирок.

Дієта має особливе значення при лікуванні хронічної хвороби нирок (у разі ниркової недостатності), тому що їжа є джерелом речовин, які обтяжують нирки (наприклад, білок) або не можуть повністю виводитися з організму (фосфор, калій, натрій).

Спеціальної «ниркової» дієти не існує (раніше використовувалися дієти, такі як картопляна, але вони приносили більше шкоди, ніж користі). Білок повинен бути повноцінним і споживатися в нормальних кількостях (тобто близько 1 г/кг маси тіла на добу), якщо ШКФ є більшою, ніж приблизно 30–40 мл/хв. При тяжкій нирковій недостатності (ШКФ

У міру прогресування ниркової недостатності в організмі накопичуються фосфати і підвищується їх рівень у крові (гіперфосфатемія). Це найбільша проблема в пацієнтів на діалізній терапії, особливо на програмному гемодіалізі. Відтак необхідно значно скоротити споживання продуктів, багатих фосфором, і приймати ліки, які перешкоджають всмоктуванню фосфору в кишечнику (див. нижче). Пацієнтам на гемодіалізі, або також тим, які ще не потребують замісної ниркової терапії, однак приймають ліки, що підвищують рівень калію в крові (див. вище), слід обмежити вживання продуктів, багатих калієм. Усі люди з хронічною хворобою нирок повинні дотримуватися принципів дієти при атеросклерозі, а особи з артеріальною гіпертензією мають обмежити вживання солі. Енергетична цінність харчових продуктів має становити 30–35 ккал/кг маси тіла на добу.

У наведених нижче таблицях вказані:

• продукти, багаті натрієм, калієм і фосфором;
• овочі, фрукти та гриби в залежності від вмісту калію;
• потреба у вітамінах для осіб на діалізній терапії.

Продукти, багаті натрієм

консерви, м’ясні та рибні продукти (копчені, заморожені, делікатеси)
перероблене м’ясо (більшість)
харчові концентрати
консервовані й квашені овочі, супи в порошку
сири (окрім білого сиру)
курячі яйця
молочні продукти
приправи (напр. Maggi)
кукурудзяні пластівці

Продукти, багаті калієм

консерви, м’ясні та рибні продукти (копченості)
м’ясо, риба (тріска, палтус, скумбрія, форель, кілька)
харчові концентрати
овочі й фрукти (вказані в таблиці 4)
каші, зернові пластівці, висівки

Продукти, багаті фосфором

риби й рибні консерви
молоко, сири
перероблене м’ясо
субпродукти (мозочок, печінка, нирки)
сушені фрукти
курячі яйця
каші, зернові пластівці, висівки

Високий міст калію

броколі, брюссельська капуста, чорна фасоля, кабачок, артишок, морква, бамбукові паростки, помідор і консерви (сік, кетчуп, пюре), чечевиця, спаржа, шпинат, картопля (печена, пюре).

аґрус, авокадо, банан, гранат, грейпфрут, канталуп, ківі, манго, диня, абрикос, папая, апельсин, смородина, слива й усі сушені фрукти

свіжі (окрім маслюків і лисичок)

Нижчий вміст калію

буряк, цибуля, зелений горошок, цвітна капуста, капуста, кукурудза, баклажан, огірок, бамія, салат, селера, картопля (варена)

ананас, кавун, персик, черешня, фіга, груша, яблуко, кокос, малина, полуниця, виноград

Вітамін

Кількість

додатково приймати не потрібно

додатково приймати не потрібно

індивідуально (згідно рекомендацій лікаря)

додатково приймати не потрібно