Скільки років Валерію Юрину

Валерий Юрин

Певец Валерий Юрин был первым солистом популярной группы «На-На» вместе с Владимиром Левкиным. Самые ранние фанаты группы помнят их слаженный и гармоничный дуэт: брюнет Юрин и блондин Левкин исполняли первые хиты, которые заложили основу дальнейшей популярности коллектива. Позднее использование песен группы «На-На» в сольном творчестве породило между музыкантом и продюсером немало финансовых споров.

Детство и юность

Валерий Юрин родился 22 декабря 1966 года в Волгограде. Мама — преподаватель, отец — радиоинженер, но страстный меломан, играл на нескольких музыкальных инструментах. К моменту рождения Валеры семейная пара уже воспитывала старшего сына Юрия. Позднее брат артиста освоил азы профессии пожарного.

В детстве Валера прилежно учился в школе, несмотря на многочисленные увлечения — карате, мотоциклы и, конечно, музыка. В те времена редкие советские мальчишки не испытывали желания научиться игре на гитаре, и Валерий оказался в числе тех, кто реализовал свои мечты. Он самостоятельно освоил инструмент — сначала обычную, а потом и электрогитару, которую соорудил сам. Уже в 6-м классе стал зарабатывать на своем навыке.

Подросток в составе ансамбля «Молодость» играл на танцах, днях рождения, свадьбах, исполняли зарубежные и советские хиты. По окончании школы хотел поступать в Качинское высшее военное авиационное училище, но детская мечта стать летчиком не сбылась. Валерий выбрал музыкальное училище и творческую биографию.

Валерий Юрин в молодости / Фото: @Valerajurin

Как и положено юноше, он отслужил 2 года в армии. Часть, в которой проходил службу Юрин, находилась в Московской области. После демобилизации он вернулся в родной Волгоград.

В молодости Юрин слыл королем дискотек, а затем в его судьбу вмешался случай. В Волгоград на гастроли приехала группа «Интеграл», руководил которой Бари Алибасов. С ним Юрина познакомили родственники Сергей и Алексей, игравшие в «Молодости»: парни когда-то работали с продюсером.

Встреча не прошла впустую: Бари как раз искал гитариста на место покидающего коллектив Сергея Перегуды и пригласил Юрина на прослушивание в Саратов. На конкурсе собрались более 50 человек, но виртуозная игра Валерия впечатлила Алибасова. К тому же внешние данные парня, его рост и вес, соответствовали всем необходимым параметрам звезды шоу-бизнеса. И в 1987 году музыкант вошел в состав популярного тогда коллектива.

«На-На»

По правде говоря, Юрин пришел в «Интеграл» уже в период заката. Страну захлестнула всеобщая увлеченность рок-музыкой, менялись эпоха, кумиры, музыкальные тренды. На этой волне Алибасов решил создать новый проект — шоу-группу «На-На», в первый состав которой из бывших «интеграловцев» вошли Валерий Юрин и Марина Хлебникова.

Еще на прослушивании в Саратове Юрин показал себя хорошим вокалистом, и в новом коллективе Алибасов закрепил за ним вокал и соло-гитару. Вторым вокалистом стал пришедший по объявлению Владимир Левкин.

«Надо ли говорить, что Юрин встретил предложение в штыки. Его мозги истинного рок-музыканта воспринимали уход в попсу как измену родине. Для человека, кумиром которого являлся “Лед Зеппелин”, подобное предложение выглядело явным оскорблением», — вспоминал позже Бари Алибасов.

Впрочем, сумев побороть внутренние противоречия, Юрин остался в новой команде и 3 года был верен поп-репертуару. Все первые хиты группы «На-На» звучат в исполнении Валерия — «Пустынный пляж», «Девчонка с Машмета», «Вот и все» и другие. На группу обрушилась огромная популярность, замелькали бесконечные гастроли, концерты, клипы.

Юрин выдержал в этом ритме 3 года, успев записать с коллективом 2 альбома — «Не женись» и «Фаина». Вместе с первыми участниками музыкального коллектива Валерий попал в фильм «Солнце, воздух и. "На-На"», документальную ленту, посвященную истории создания группы.

Участники группы «На-На» Владимир Левкин, Валерий Юрин, Владимир Политов / Фото: @na_naika_

В 1992 году певец объявил Алибасову, что уходит из группы. Для продюсера это стало полной неожиданностью. Он пробовал уговорить солиста, но тщетно. По словам Бари, Юрин сообщил, что записал альбом «Я устал» и хочет начать сольную карьеру, играть рок.

«Я действительно устал от бесконечных гастролей. Пахали без выходных. При этом постоянно сталкивались с бандитами, которые хотели нас обчистить: это ж были бурные 90-е годы», — так объяснял музыкант решение тех лет.

Ни продюсер, ни артист не отрицают, что сильно поругались на этой почве. Впоследствии примирения чередовались с новыми скандалами: Алибасов обвинял Юрина в нечистоплотности и использовании хитов группы без юридических на то оснований.

Валерий же парировал тем, что не получил должных гонораров за свою работу в «На-На», в частности, за авторство песен. Как заявил артист в передаче на канале НТВ, Бари должен ему около 90 млн руб. В 2013 году в Сеть даже проникли фото и видео сцены драки Алибасова и Юрина.

Сольное творчество

После ухода Валерия в 1993 году вокальную пару Левкину в группе «На-На» составил Владимир Политов, а Юрин отправился в персональное турне. Он довольно успешно стартовал как сольный исполнитель. В 1995-м выпустил 2 альбома, «Жизнь моя грешная» и «Милая пленница», но затем исчез на некоторое время с экранов, что было связано со смертью родителей.

Артист стал выступать на небольших площадках, ездил по городам России, занялся продюсированием, записывал новые песни. В 2000 году в его дискографии появился альбом под названием «Все это было». В 2007-м музыкант попробовал себя в актерском амплуа — дебютировал в постановке Станислава Садальского «Семейная комедия — любовная трагедия».

Певец Валерий Юрин / Фото: @Valerajurin

Со временем артист продолжил гастролировать и радовать поклонников песнями из своего прежнего репертуара. В 2012 году вместе с Леной Третьяковой, еще тогда солисткой группы «Ранетки», он перепел хит «На-На» «Когда я вижу свет в твоем окне». Среди новых авторских композиций Юрина числится песня «Желанная».

Валерий Юрин является заслуженным артистом России, обладает рядом наград за миротворческую деятельность, среди которых числятся нагрудный знак Внутренних войск МВД России «За отличие в службе» 2-й степени за деятельность в Чечне и орден «Миротворец» от Всемирного благотворительного альянса «Миротворец».

Экс-солист группы «На-На» некоторое время провел в Германии, где жил со своей бывшей возлюбленной Натальей Штерн. Союз двух артистов был не только романтическии, но и творческим. Пара исполняла совместные песни. В 2018 году вышел клип на композицию «Только мой».

В 2019 году артист был приглашен в проект «Однажды» на НТВ, где дал подробное интервью о своем участии в творческой жизни группы «На-На».

Исполнитель вновь вспомнил о том долге, который, по его мнению, есть на продюсере. Многие годы Юрин держал обиду на Бари Алибасова. Но, узнав о том, что бывший руководитель попал в беду, выпив окислительную жидкость вместо воды, музыкант поспешил к нему в больницу.

По словам Юрина, ситуация с завещанием мэтра, в котором не нашлось и строчки о Валерии, его нисколько не огорчила. Певец пожелал Алибасову одного — скорейшего выздоровления.

Проблемы с алкоголем

Певец сломался после смерти родителей: сначала умерла мама, потом отец. Юрин погрузился в депрессию, не мог петь, сочинять, пристрастился к алкоголю. На помощь пришли друзья, которые отвели музыканта к психотерапевту, и постепенно жизнь начала налаживаться. Однако пагубное пристрастие вновь настигло артиста спустя годы.

2021 год обозначился для Валерия паузой в творческой биографии. Причиной ухода со сцены стал не поиск новых путей развития, а банальный алкоголизм. Близкие артиста назвали отправной точкой в длительном запое некогда блиставшей звезды его день рождения (декабрь 2020 года). С того времени Юрин практически ни дня не был трезвым.

Единственным моментом, который мог бы образумить знаменитость, стала операция по вырезанию оторвавшегося тромба. Летом медики спасли мужчине жизнь, настрого запретив ему приближаться к алкоголю. Но пациент, едва оправившись от больницы, вернулся к пагубной привычке. Близкие видели спасение только в принудительном лечении.

В 2022 году артист закодировался.

Личная жизнь

В составе группы «На-На» личной жизни у музыкантов, по утверждению певца, не было. Этого сильно не одобрял Бари Алибасов. Но от судьбы не уйдешь, и Валерий встретил будущую жену здесь же, в коллективе. Анжела была артисткой балета — красивая, изящная. После свадьбы девушка покинула группу, а вскоре у пары родился сын Антон. О причинах развода певец никогда не распространялся.

Следующие серьезные отношения Юрин построил с шансон-певицей Наталья Штерн. Детей у пары не было. В интервью певец говорил, что эта женщина сделала его счастливым человеком. Он даже собирался вступить с избранницей в законный брак. Благополучие пары пошатнулось в тот момент, когда экс-солист «На-На» увлекся алкоголем. Штерн не выдержала запоев возлюбленного и ушла.

Валерий Юрин и Наталья Штерн / Фото: @Valerajurin

В 2020 году в новостную ленту попало сообщение, связанное с именем экс-участника группы «На-На». На Валерия Юрина было совершено нападение в столице России. Артист пустил злоумышленника в дом, после чего был избит. Певец получил несколько ударов по голове. В больнице у него было диагностировано сотрясение мозга, но в клинике Юрин не остался.

Это не первое нападение на артиста. Так, в 2016 году певец заявлял об избиении украинскими националистами во время его участия в музыкальном фестивале на территории Украины. Валерий подтвердил, что получил пепельницей и бутылкой по голове после того, как встал на защиту чести и достоинства российского исполнителя Иосифа Кобзона. За медицинской помощью Юрин обратился только в Москве.

В 2023 году артист признался, что в его личной жизни появилась новая любовь. Его избранница — менеджер из Санкт-Петербурга Кристина. Подробно об этих отношениях Валерий рассказал «Комсомольской правде», выразив надежду, что мама его возлюбленной узнает о серьезности намерений и перестанет мешать роману.

Причина, по которой мать Кристины была против такого зятя, заключалась не только в том, что разница в возрасте у него и Кристины составляла более 30 лет. Родительница боялась, что Юрин в любой момент вернется к пагубной привычке.

А вот сама избранница верила в исправление музыканта, а также не ощущала никакой пропасти между ними. Знакомство состоялось в интернете, после чего девушка приехала к исполнителю в Москву. Юрин, переживая перед встречей, даже решился на косметические процедуры, чтобы привести внешность в порядок. Спустя некоторое время он понял, что влюбился, поэтому поспешил сделать Кристине предложение.

Валерий Юрин сейчас

Сегодня Валерий Валентинович продолжает радовать поклонников своим творчеством. Известно, что артист также активно занимается благотворительными мероприятиями, сейчас собирает гуманитарную помощь для жителей Донбасса. Правда, о своих делах Юрий публично не рассказывает.

Дискография

• 1994 – «Мутанты»
• 1990 – «Не женись!»
• 1992 – «Фаина»
• 1995 – «Жизнь моя грешная»
• 1995 – «Милая пленница»
• 2000 – «Все это было»

Интересные факты

1. Первое время группы «Интеграл» и «На-На» продолжали работать параллельно. Порой Валерию Юрину, солисту этих творческих коллективов, приходилось участвовать в совместных концертах.
2. С выступлениями Юрин побывал в Донецке. Компанию ему составили экс-солист группы «Лесоповал» Руслан Казанцев и другие артисты. Музыканты прибыли на землю Донбасса с гуманитарной помощью от Иосифа Кобзона и Московского землячества донбассовцев.
3. В 2014 году Валерий Юрин попал в хронику программы «Чрезвычайное происшествие» канала НТВ. Полицию вызвали его соседи, которые не первый раз жаловались на посторонние звуки, доносящиеся из квартиры музыканта по ночам. Артист отметил, что порой может засидеться с гостями после гастролей.

"Залізному генералу" 50: хто такий Валерій Залужний та що про нього відомо

Головнокомандувачу Збройних сил України Валерію Залужному сьогодні виповнилося 50 років. За час повномасштабної війни він став символом стійкості і мужності, а також руйнівником міфів про військову могутність Росії та "другу армію світу".

РБК-Україна нагадує головні факти про Залужного та чому його називають "залізним генералом".

Хотів бути військовим з дитинства

Валерій Залужний родом із Новоград-Волинського Житомирської області. Його батьки були військовими, в одному з інтерв'ю він розповідав, що його дитинство пройшло у гарнізонах.

З ранніх років Залужний мріяв стати військовим, але не думав, що дослужиться до генерала. Він закінчив школу та машинобудівний технікум у Новограді-Волинському. Подальше навчання проходило вже у військовій сфері.

Перший Головком без служби у радянській армії

Залужний здобув спеціальну військову освіту та розпочав службу у лавах Збройних сил вже у незалежній Україні, на відміну від багатьох українських воєначальників.

У 1997 році він закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. За наступні 8 років пройшов шлях від командира взводу та роти до командира батальйону.

Фото: Валерій Залужний - перший головнокомандувач ЗСУ, який не служив у СРСР (facebook.com/CinCAFU)

Другу освіту здобув у Національній академії оборони. Закінчив її у 2007 році із золотою медаллю за вивчення застосування механізованих танкових з'єднань.

З 2007 по 2009 рік був начальником штабу - першим заступником командира 24 окремої механізованої бригади 13 армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ (Львівська область). З 2009 по 2012 командував 51 окремою механізованою бригадою.

У 2014 році Валерій Залужний став найкращим випускником оперативно-стратегічного рівня підготовки Національного університету оборони України ім. Черняховського. Був нагороджений перехідним мечем королеви Великої Британії.

Він також має диплом магістра міжнародних відносин Острозької академії.

Бойовий офіцер

Як і для всіх українських військовослужбовців, війна з Росією для Залужного розпочалася у 2014 році. У липні його призначили заступником командира сектору "С" на Донеччині. Командував батальйоном у боях під Дебальцевим.

Керував майже всіма створеними на Донбасі військовими формуваннями. У 2018-2019 рр. був першим заступником командувача Об'єднаних Сил - начальником штабу ООС.

У військовій біографії Залужного - керівництво всіма оперативними командуваннями Сухопутних військ ЗСУ:

• ОК "Схід" - начальник управління бойової підготовки - заступник командувача військ з бойової підготовки (2015-2016);
• ОК "Південь" - заступник командувача військ (2016-2017);
• ОК "Захід" - начальник штабу - перший замкомандувача (2017-2018);
• ОК "Північ" - командувач військ (2019-2021).

Фото: Валерій Залужний воює проти Росії з 2014 року (facebook.com/vzaluznyj)

У серпні 2017 року Залужний отримав звання генерал-майора, проте продовжив службу на передовій. Через 4 роки став генерал-лейтенантом, а 4 березня 2022 року указом президента йому було присвоєно звання генерала ЗСУ (вище військове звання).

З 27 липня 2021 року Валерій Залужний - головнокомандувач Збройних сил України.

Реформатор

Після призначення головнокомандувачем ЗСУ Валерій Залужний назвав своєю метою трансформацію українських збройних сил відповідно до стандартів НАТО. А одним із головних пріоритетів у цьому - зміну ставлення до підлеглих.

"Зміни мають відбутися, перш за все, у світогляді та ставленні до людей. Я хотів би, щоб ви повернулися обличчям до людей, до своїх підлеглих. Моє ставлення до людей не змінювалося протягом усієї моєї служби", - говорив Залужний офіцерам влітку 2021 року.

Він упевнений, що нове покоління офіцерів за 5 років зможе повністю змінити армію.

"Це не цапи-відбувайли, як, наприклад, у російській армії, а реальні помічники, які за певним функціоналом скоро підмінять офіцерів. Ми вже почали цей рух, і зворотного шляху немає", - зазначив він.

Залужний підтримує сучасні підходи у бойовій підготовці. Будучи командувачем ОК "Північ" він казав, що доповіді біля карти та написання бойових наказів вже зжили себе.

Залужний у 2021 році особисто командував навчаннями на Рівненщині, коли українська армія тільки-но починала вивчати безпілотники Bayraktar та протитанкові ракетні комплекси Javelin, які успішно застосовуються в боях з російськими окупантами.

Залужний про війну

Залужний попереджав про високу загрозу повномасштабної агресії РФ ще восени 2021 року. Через кілька днів після російського вторгнення генерал оголосив, що плани ворога на бліцкриг та зміну влади зірвані.

Фото: Валерій Залужний попереджав про загрозу вторгнення РФ ще восени 2021 року (facebook.com/GeneralStaff)

Після того, як восени 2022 року в Росії оголосили першу мобілізацію, Залужний запевнив, що це не вплине на нашу готовність боротися за свою свободу.

"ЗСУ знищать усіх, хто прийде зі зброєю в Україну, незважаючи на те, чи добровільно вони тут опинилися, чи через мобілізацію" , - відреагував він на рішення російського диктатора Володимира Путіна.

При цьому Залужний раніше говорив, що перемога України навряд чи надовго убезпечить нашу країну. На його думку, вона дасть перепочинок та час для підготовки до наступної війни з Росією.

Взагалі інтерв'ю з ним з'являються не часто, але буквально в кожному з них генерал "видає базу", озвучуючи ключові принципи в протистоянні з Росією.

У грудні 2022 року він розповідав The Economist, що досвід попередніх років підготував Україну до повномасштабного вторгнення.

"І найважливіший досвід, який у нас був і який ми практикуємо майже як релігію - це те, що росіян та будь-яких інших ворогів треба вбивати. Тільки вбивати. І не боятися, найголовніше, цього робити. І це те, що ми робимо", - казав він.

Своїм особистим опонентом він називав начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова. Залужний вважає, що це сильний, підступний і непередбачуваний ворог, але українські військові заради перемоги мають шанувати його.

У річницю великого вторгнення Залужний окреслив контури майбутньої перемоги. За його словами, це однозначно звільнення всієї окупованої території, але лише цього замало. Генерал вважає, що Україна має зробити все, щоб вторгнення більше не повторилося. Для цього необхідно мати надсучасну та боєздатну армію, яка відіб'є у Росії бажання напасти знову.

У свіжому інтерв'ю The Washington Post він не приховував, що роздратований заявами про повільний контрнаступ. І нагадав, що це не шоу, а без повного забезпечення необхідною зброєю успіхи на полі бою неможливі. За півроку раніше український генерал запевнив, що знає, як перемогти Росію, але йому потрібні танки, артилерія та бронетехніка. У червні 2023 року до формули успіху він додав літаки західного зразка.

Цікаві факти про Залужне

У Залужного дві доньки. Старша служить у Київському гарнізоні, молодша -- навчається у медичному університеті.

Звання "залізного генерала" стало популярним після публікації статті Politico, в якій його назвали таким не лише через співзвучність із прізвищем українською мовою, а й через його принциповість і незламність у протистоянні Росії.

У статті йшлося про те, що головнокомандувач ЗСУ увійде до української військової науки як історична постать, хоча він і прагне уникнути популярності.

Валерій Залужний разом із президентом України Володимиром Зеленським увійшли до списку 100 найвпливовіших людей 2022 року за версією Time у категорії "Лідери". Авторитетний журнал навіть помістив його на обкладинку.

Фото: обкладинка журналу Time із Валерієм Залужним від вересня 2022 року (twitter.com/TIME)

В інтерв'ю виданню він розповів про підготовку до вторгнення російських військ, і як ухвалював рішення перемістити техніку, щоб збити ворога з пантелику.

"Я побоювався, що ми втратимо елемент несподіванки. Нам потрібно було, щоб противник думав, що ми всі розгорнуті на своїх звичайних базах, палимо траву, дивимося телевізор і пишемо у Facebook", - зазначив Залужний.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

"Залізний генерал": хто такий Валерій Залужний і що про нього відомо

Під командуванням Валерія Залужного ЗСУ стійко тримають оборону з перших днів війни, йдуть в атаки та звільняють наші землі від окупантів. В Україні його ім'я стало символом незламності та успіхів армії у боротьбі з РФ. А на Заході Залужного назвали "залізним генералом" і включили до списку найвпливовіших людей року.

РБК-Україна розповідає про ключових військових діячів України під час війни з Росією та зібрало головні факти з біографії Головнокомандувача ЗСУ.

Хотів бути військовим з дитинства

Командиру української армії у липні виповнилося 49 років. Валерій Федорович Залужний родом із Житомирської області, місто Новоград-Волинський.

Його батьки також були військовослужбовцями. Як розповідав Залужний в одному з інтерв'ю, його дитинство пройшло у гарнізонах серед військових. Тому з ранніх років він мріяв пов'язати своє життя зі службою. Проте ніколи не думав, що стане генералом.

Валерій Залужний закінчив школу та машинобудівний технікум у Новограді-Волинському. Подальше навчання проходило вже у військовій сфері.

Перший Головком, який не служив у радянській армії

Залужний отримав спеціальну військову освіту та розпочав службу у лавах Збройних Сил уже в незалежній Україні, на відміну від багатьох українських воєначальників.

У 1997 він закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. За наступні 8 років на службі пройшов кар'єрний шлях від командира взводу та роти до командира батальйону.

Фото: Залужний - перший Головнокомандувач ЗСУ, який не служив у СРСР (facebook.com/CinCAFU)

Другу освіту здобув у Національній академії оборони. Випустився з вишу у 2007 році із золотою медаллю за вивчення застосування механізованих танкових об'єднань.

З 2007 по 2009 рік був начальником штабу – першим замкомандира 24 окремої механізованої бригади 13 армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ у Львівській області. З 2009 по 2012 командував 51 окремою механізованою бригадою.

У 2014 році Валерій Залужний став найкращим випускником оперативно-стратегічного рівня підготовки Національного університету оборони України ім. Черняховського. Був нагороджений перехідним мечем королеви Великої Британії.

Головнокомандувач ЗСУ також має диплом магістра міжнародних відносин Острозької академії.

Бойовий офіцер

Валерій Залужний зазначає, що війна з РФ для нього розпочалася у липні 2014 року. Тоді він отримав призначення на посаду заступника командира сектору "С", який був сформований на Донеччині під час АТО. Командував батальйоном у боях під Дебальцевим у 2014-му.

Керував майже всіма створеними на Донбасі військовими формуваннями. У 2018 – 2019 був першим заступником командувача Об'єднаних Сил – начальником штабу ООС.

У військовій біографії Залужного – керівництво всіма оперативними командуваннями Сухопутних військ ЗСУ:

• ОК "Схід" - начальник управління бойової підготовки – замкомандувача військ з бойової підготовки (2015-2016);
• ОК "Південь" - заступник командувача військ (2016-2017);
• ОК "Захід" – начальник штабу – перший замкомандувача (2017-2018);
• ОК "Північ" - командувач військ (2019-2021).

Фото: Залужний командував усіма ОК Сухопутних військ ЗСУ (facebook.com/vzaluznyj)

У серпні 2017 року Валерій Залужний отримав звання генерал-майора, проте не поспішав переводитися на штабну роботу - продовжував службу, в тому числі на передовий.

Через 4 роки став генерал-лейтенантом, а 4 березня 2022 року указом президента Залужному було присвоєно звання генерала.

З 27 липня 2021 року Валерій Залужний – Головнокомандувач Збройних Сил України.

Реформатор армії

Після призначення Головнокомандувачем ЗСУ Валерій Залужний назвав своєю метою трансформацію українських збройних сил відповідно до стандартів НАТО. А одним із головних пріоритетів у цьому – зміну ставлення до підлеглих.

"Зміни мають відбутися, перш за все, у світогляді та ставленні до людей. Я хотів би, щоб ви повернулися обличчям до людей, до своїх підлеглих. Моє ставлення до людей не змінювалося протягом усієї моєї служби", - заявив Залужний під час звернення до новопризначених воєначальників 31 липня 2021 року.

Головком вважає, що нове покоління молодих офіцерів за 5 років зможе повністю змінити армію.

"Це не цапи-відбувайла, як, наприклад, у російській армії, а реальні помічники, які за певним функціоналом скоро підмінять офіцерів. Ми вже почали цей рух, і зворотного шляху немає", - зазначив він.

Валерій Залужний завжди підтримував сучасні підходи у бойовій підготовці.

Будучи командувачем ОК "Північ" Залужний заявляв, що доповіді біля карт та написання бойових наказів вже віджили себе, і він хоче відійти від цього. Під час навчань він "творчо" використовував керівні документи, тому вони проходили більш ритмічно.

Саме Валерій Залужний у 2021 році командував навчаннями ЗСУ у Рівненській області, на яких українська армія вивчала у дії безпілотники Bayraktar, протитанкові ракетні комплекси Javelin, а надалі успішно використовувала їх у боротьбі з окупантами.

Залужний про війну

Головнокомандувач Збройних сил ще восени 2021 року заявляв про високу загрозу повномасштабної агресії РФ. При цьому Залужний зазначав, що ЗСУ розвиваються та тренуються, проводяться навчання із залученням західних партнерів, членів НАТО.

Через кілька днів після російського вторгнення генерал повідомив, що плани ворога на бліцкриг та зміну влади зірвані.

Валерій Залужний подякував усім захисникам країни та закликав командирів берегти особовий склад, оскільки людське життя - головний пріоритет, чим Україна кардинально відрізняється від супротивника.

Фото: Головнокомандувач ЗСУ вважає, що війна триватиме наступного року (facebook.com/GeneralStaff)

У вересні Валерій Залужний спільно з генерал-лейтенантом Михайлом Забродським представили завдання ЗСУ на 2023 рік.

На думку військових начальників, є всі підстави вважати, що війна триватиме й у наступному році, а для перемоги України одного визволення Криму буде замало. Тому щоб переламати хід війни, Захід має продовжувати підтримувати Україну важким озброєнням.

Після оголошення мобілізації в РФ Головнокомандувач заявив, що це не злякає українців і ніяк не вплине на нашу готовність боротися за свою свободу.

"ЗСУ знищать усіх, хто прийде зі зброєю в Україну, незважаючи на те, чи добровільно вони тут опинилися, чи за мобілізацією", - так відреагував Залужний на рішення Путіна.

При цьому Валерій Залужний вважає, що перемога України у чинній війні проти Росії не завершить бойових дій між країнами.

"Знаючи те, що я знаю про росіян не з чуток, наша перемога не буде фіналом. Наша перемога стане можливістю перевести подих і підготуватися до наступної війни", - заявив воєначальник.

Цікаві факти про Головнокомандувача

Військова династія Залужних продовжується. Старша дочка генерала – також військова, служить у Київському гарнізоні. Молодша дочка навчається у медичному університеті.

Навесні видання Politico опублікувало статтю про Залужного, назвавши його "українським залізним генералом", не лише через співзвучність із прізвищем українською мовою, а й завдяки його принциповості та незламності у протистоянні агресору.

У статті наголошується, що головнокомандувач ЗСУ увійде до української військової науки як історична постать, хоча він і прагнув уникнути популярності.

Валерій Залужний разом із президентом України Володимиром Зеленським увійшли до списку 100 найвпливовіших людей 2022 року за версією Time у категорії "Лідери".

26 вересня вийшло інтерв'ю Головнокомандувача для цього видання. Журнал Time присвятив Залужному обкладинку свого жовтневого номера.

Фото: обкладинка журналу Time із Валерієм Залужним (twitter.com/TIME)

У інтерв'ю Головком ВСУ розповів про підготовку ЗСУ до вторгнення російських військ, та як приймав рішення перемістити техніку, щоб збити ворога з пантелику.

"Я побоювався, що ми втратимо елемент несподіванки. Нам потрібно було, щоб противник думав, що ми всі розгорнуті на своїх звичайних базах, палимо траву, дивимося телевізор і пишемо у Facebook", - зазначив Залужний.

Для українців Валерій Залужний з початку війни став взірцем стійкості та мужності. На його честь перейменували вулиці у Покрові (Дніпропетровській області) та Старій Синяві (Хмельницькій області).