Симптоми та профілактика педикульозу

Педикульоз чи вошивість – одне з найпоширеніших дерматологічних захворювань у світі. Найчастіше зустрічається у країнах з низьким рівнем життя серед людей, які нехтують правилами гігієни. Однак буде помилкою вважати, що тільки неохайні люди схильні до цього захворювання. Заразитися педикульозом може кожен, адже передається хвороба напрочуд швидко. Щоб підхопити вошей, достатньо лише кілька секунд пробути у безпосередньому контакті з хворою людиною. Інкубаційний період (безсимптомне перебіг хвороби) при педикульозі відсутня. У самих вошей інкубаційний період (час від яйця до яйця) є – він становить лише 20 днів. Докладніше про це, а також про те, що таке педикульоз причини профілактики заходу боротьби з ним, ви дізнаєтеся з цієї статті.

Інкубаційний період, шляхи передачі

Як зазначалося, підхопити головний педикульоз (та інші види цього захворювання) дуже просто: місць, де можна заразитися, безліч. Для дорослих – громадський транспорт, масові заходи, перукарні, магазини одягу. Діти найчастіше можуть заразитися у дитячому садку та у школі, на дитячому майданчику, у дитячих таборах відпочинку, де часто обмінюються головними уборами, одягом, гребінцями.

Тобто, щоб підхопити вошей, необхідно перебувати в особистому контакті з інфікованою людиною або користуватися з нею одним одягом, білизною (особливо головними уборами, гребінцями).

Як уже зазначалося, фактично інкубаційний період при педикульозі відсутня – ледь потрапивши на волосисту частину голови людини, воша починає її кусати та висмоктувати кров.

Пацієнт відчуває свербіж у ділянці голови, починає розчісувати уражене місце – очевидні перші симптоми педикульозу.

Поряд з цим, спочатку, хворий може не звертати уваги на свербіж через те, що воші ще не встигли розплодитися.

Симптоми педикульозу стануть по-справжньому відчутними лише через 18 - 20 днів (деякі кажуть, що це інкубаційний період).

Саме такий період часу необхідний, щоб вивелися та підросли молоді воші. На фото нижче можна побачити життєвий цикл вошей.

Тобто їхній інкубаційний період – це тимчасовий відрізок з такими пунктами: поява яйця, його розвиток, вихід личинки, перетворення її на вошу, розвиток воші, відкладання нею яєць.

І інкубаційний період вошей у біологічному плані займають близько 20 днів.

У людини зустрічаються такі види вошей, як головні, платтяні та лобкові (вони так названі, виходячи із зони їхнього проживання). У поодиноких випадках співіснують всі види разом.

Педикульоз, що найчастіше зустрічається, — головний, тому на ньому ми зупинимося докладніше.

Щоб дізнатися, як виглядають головні воші, подивіться на фото. Видно, що колір вошей – світло-сірий.

На фото також видно, що у комахи 6 лапок, вусики, головогруди, черевце, сегменти тіла. Розмір вошей – 3 міліметри. Ще менше за розміром яйця вошей (1-2 міліметри).

Деякі помилково вважають, що гниди - це і є яйця вошей, проте гниди, по суті, лише кокони, в яких зберігаються яйця вошей.

Ці кокони щільно прикріплені неподалік коріння волосся, мають яскраво-білий колір, тому побачити його на волоссі можна легко навіть без збільшення (дивіться фото гніди).

Думка лікарів:

Педикульоз – поширене захворювання серед дітей, спричинене вошами.Лікарі відзначають, що основними симптомами педикульозу є свербіж голови, поява укусів на шкірі, а також наявність яєць та вошей волосистої частини голови. Для профілактики цього захворювання рекомендується регулярно оглядати голову дитини, уникати контакту із зараженими людьми, не користуватися чужими гребенями та шапками. У разі виявлення ознак педикульозу, важливо звернутися до лікаря для призначення відповідного лікування та запобігання поширенню інфекції.

Симптоматика хвороби

Незалежно від того, який вид педикульозу у пацієнта, основні симптоми хвороби у всіх форм педикульозу схожі.

Так, головний педикульоз має такі ознаки, як:

• сильний свербіж та розчеси в місцях укусів вошей;
• білі і кров'яні кірки по всій голові;
• наявність вошей на волоссі (вошей можна розглянути і неозброєним оком, а гниди ще помітніше);
• різні висипання та почервоніння на шкірі голови, ознаки дерматиту, що виник через розчісування та укуси вошей.

У запущеній стадії, якщо вчасно не розпочато боротьбу з педикульозом, можливі ускладнення:

• піодермія;
• фурункульоз;
• гнійний ексудат;
• безсоння;
• дратівливість;
• нервозність.

Головний педикульоз передбачає скупчення більшої частини вошей в області скронь і потилиці (див. фото вище).

Крім того, ознаки хвороби в поодиноких випадках зустрічаються не на волоссі, а на бровах і віях, у цих випадках у пацієнта з'являються такі симптоми, як сильний свербіж і набряклість повік.

Опис більшої частини симптомів захворювання можна знайти на відповідних форумах, де люди діляться своїми фото та досвідом лікування такого захворювання, як педикульоз.

Симптоми платяного педикульозу ті ж, однак, свербіж, розчісування та висип у людини спостерігаються по всьому тілу.

Ознаки лобкового педикульозу припускають у пацієнта наявність висипу та сильної сверблячки в області статевих органів та тазу.

Також на лобку на місці укусів утворюються невеликі сині цятки – синці. З трьох видів захворювання найсильніший свербіж супроводжує платяний педикульоз.

Мало хто знає, проте через банальні воші можна підхопити смертельне захворювання – тиф (висипний).

Виявляється, збудники цієї недуги, бактерії рикетсії, живуть у шлунку вошей і виділяються з випорожненнями.

Також тиф передається, якщо вошу роздавити. Якщо на шкірі хворого на педикульоз виявляться якісь, навіть найменші пошкодження, людина заразиться ще й тифом.

• сильний головний біль;
• підвищення температури тіла до 39 градусів;
• лихоманка;
• шкіра має червоний відтінок, дуже гаряча;
• сухий потовщений язик;
• сипнотифозна екзантема.

Симптоми тифу також включають зміни у роботі серцево-судинної системи, збільшення селезінки та печінки.

Якщо вчасно не розпочати лікування тифу, наслідки для пацієнта можуть бути найгіршими.

У домашніх умовах хвороба не лікується: пацієнта поміщають до ізолятора інфекційного відділення.

Як лікувати захворювання?

Відзначимо відразу, що якщо стадія педикульозу не запущена, вивести вошей можна і в домашніх умовах.

Існує нескладний алгоритм дій, запам'ятавши який легко боротися з педикульозом і не допустити його ускладнення, чого не скажеш про педикульоз у запущеній стадії.

Якщо вже помітні ускладнення у вигляді фурункульозу, екземи, боротьба з педикульозом ускладнюється і затягується, і тоді точно необхідна допомога фахівця - лікаря-дерматолога, інакше хвороба може мати дуже серйозні наслідки і згубно позначиться на роботі всього організму.

Про те, як позбутися паразитів, читайте далі у статті та дивіться добірку тематичних фото.

Вивести вошей, незалежно від їхньої типової приналежності, можна трьома основними методами:

1. Хімічний – передбачає обробку уражених ділянок пацієнта хімічними речовинами (див. фото нижче), після чого необхідна процедура вичісування вошей;
2. Фізичний (усуває головний педикульоз) – воші та гніди вибираються вручну або вичісуються за допомогою металевого гребінця (фото гребінців дивіться нижче);
3. Механічний - гоління волосся в уражених ділянках тіла хворого.

Механічний є найпростішим і найдієвішим способом позбавлення від вошей, він дійсно допомагає швидко вивести вошей.

Саме за допомогою цього методу найлегше в домашніх умовах боротися з лобковим педикульозом.

Необхідно обрити волосся на промежині та в пахвових западинах, після чого втерти в шкіру в цих місцях борну мазь.

Щоб зняти всі симптоми лобкового педикульозу, мазь слід втирати протягом тижня, змінити та випрати у гарячій воді одяг та всю нижню білизну пацієнта.

Щоб у домашніх умовах вивести платтяних вошей, потрібна якісна термічна обробка всього одягу пацієнта.

Речі можна або прокип'ятити, або обдати парою, або обробити спеціальними розчинами (провести дезінсекцію). Особливо ретельно варто обробляти шви.

Алгоритм лікування також передбачає, що протипедикульозними препаратами буде оброблено тіло хворого (це може бути мазь, крем, спрей). На фото нижче наведено приклад такого препарату.

Найскладніше боротися з вошами на волосистій частині голови, адже обрізати волосся, особливо якщо воно довге, захоче не кожен.

Незважаючи на це, позбутися домашніх умов педикульозу цілком можливо: в аптеках продається величезна кількість інсектицидних препаратів, представлених у різній формі.

Це може бути шампунь, мазь, гель, крем, спрей. Більшість із них вже після одиничного застосування знімає найбільш неприємні симптоми педикульозу (свербіж та подразнення шкіри голови).

Однак потрібно не одна обробка (найчастіше 2-3), щоб повністю позбутися воші в домашніх умовах.

Виведення вошей у пацієнта ускладнюється ще й тим, що яйця вошей знаходяться у коконах (всередині гнид), і практично не чутливі до отрути.

Тому коли завершується обробка волосся тим чи іншим інсектицидним препаратом, волосся обов'язково слід прочісувати залізним гребенем, знімаючи з нього гнид та мертвих вошей.

Тільки в цьому випадку боротьбу з педикульозом буде виграно.

Досвід інших людей

Педикульоз, або звичайні воші, викликають чимало занепокоєння у батьків та дітей. Часто чути думки, що основні симптоми – свербіж та поява гнід на волоссі. Однак, не завжди сверблячка є першою ознакою, тому важливо регулярно перевіряти голову дітей на наявність вошей та гнід. Для профілактики рекомендується уникати близьких контактів із зараженими людьми, не користуватися чужими головними уборами та гребінцями, а також регулярно застосовувати спеціальні засоби від вошей. Важливо пам'ятати, що педикульоз – це не вирок, а лише неприємне явище, яке легко та успішно лікується при своєчасному зверненні до лікаря.

Найефективніші засоби

Найдоступнішим і найдієвішим засобом проти вошей є борна мазь (5 %), а також суспензія бензилбензоату (вона може виглядати і як спрей).

Також ефективно боротися з педикульозом допомагають препарати, що містять малатіон, перметрин, диметикон, піперонілбутоксид. Зразок можна побачити на фото.

Наприклад, отримує кращі відгуки і незмінно користується популярністю шампунь та спрей фірми «Пара-Плюс».

Ці засоби (і спрей, і шампунь), на відміну від інших протипедикульозних препаратів, містять цілий комплекс інсектицидів та гарантують загибель для дорослих вошей та їх личинок.

Достатньо однієї обробки волосся пацієнта препаратом «Пара-Плюс», щоб позбутися вошей (проте з метою профілактики інструкція все ж таки рекомендує і повторну процедуру).

Що стосується форми інсектицидних засобів, то, як свідчать численні відгуки, для боротьби з вошами в домашніх умовах найефективнішим є спрей.

Спрей здатний проникати глибоко у шкірні покриви пацієнти, покривати велику площу.

Спрей, як правило, не потрібно тримати на волоссі тривалий час (найчастіше достатньо 30 хвилин), що допомагає вберегти волосся від пересихання.

Так, найкращі відгуки отримав спрей компанії «Пара-Плюс». Популярним є і спрей «Лавінал».

Крім того, позитивні відгуки отримує спрей "ЛайсГард", проте багато покупців скаржаться на дорожнечу цього препарату.

Дехто вважає за краще використовувати шампуні, оскільки ці засоби більш звичні та прості у застосуванні, рідко викликають алергічні реакції, їх можна використовувати для лікування дітей від педикульозу.

Час впливу більшості шампунів – година. Популярні такі засоби проти вошей, як "Веда", "Нікс", "Біосим", "Нік".

Найрідше проти головних вошей у домашніх умовах застосовують мазі та гелі. Пояснюється це тим, що мазь досить складно наносити і потрібно довго тримати на волоссі – близько двох годин.

Серед мазей проти вошей поширені "Параніт", "Медіфокс", "Ніттіфор".

Крім фармацевтичних, застосовуються і народні методи боротьби з вошами. Серед таких методів оцет, гас, дьогтьове та дустове мило, журавлинний сік.

Однак усі ці засоби проти педикульозу сильно поступаються інсектицидним препаратам.

Насамкінець нагадаємо про те, як уберегтися від захворювання. Профілактика педикульозу є комплексом заходів.

Серед них варто відзначити регулярні медичні огляди як у дитячих колективах, так і на виробництві.

Зважаючи на те, що педикульоз часто передається з особистими речами, актуально суворе дотримання правил особистої гігієни: не можна одягати чужі головні убори, користуватися чужими гребінцями.

Слід, по можливості, уникати великих скупчень людей.

Також профілактика педикульозу включає вологе прибирання з хлоркою та термічну обробку всіх речей та постільної білизни в сім'ях, де перехворів хоча б один із членів.

У разі перших симптомів педикульозу, потрібно негайно звернутися до лікаря.

Дотримуючись цих рекомендацій, ви зможете уберегтися від педикульозу, навіть якщо заразиться хтось у вашому оточенні.

Часті запитання

Як визначити педикульоз?

Педикульоз можна визначити за такими симптомами: свербіж шкіри голови, шиї та плечей, наявність гнід (білих овальних яєць) на волоссі, укуси у вигляді червоних крапок на шкірі. У деяких випадках можуть спостерігатися розчісування, скоринки та гнійнички на шкірі.

Як запобігти педикульозу?

Профілактика педикульозу включає такі заходи: регулярний огляд волосся і шкіри голови на наявність вошей і гнід, використання засобів від педикульозу (шампуні, спреї, лосьйони), уникнення тісного контакту з людьми, у яких є педикульоз, дотримання правил особистої гігієни (миття голови) , прання одягу та постільної білизни за високої температури).

Що робити, якщо маю педикульоз?

Якщо у вас педикульоз, необхідно звернутися до лікаря. Лікар призначить вам лікування, яке може включати використання засобів від педикульозу (шампуні, спреї, лосьйони), а також обробку одягу і постільної білизни. Важливо дотримуватися інструкцій лікаря та не займатися самолікуванням.

Корисні поради

РАДА №1

При перших ознаках сверблячки волосистої частини голови у дитини, зверніться до лікаря для діагностики наявності педикульозу.

РАДА №2

При виявленні педикульозу у дитини, необхідно обробити волосся спеціальними препаратами від вошей та гнід, дотримуючись інструкції до препарату.

РАДА №3

Після лікування від педикульозу, регулярно перевіряйте волосся дитини на наявність вошей та гнід, щоб запобігти повторному зараженню.

Чи можна заразитися на дитячому майданчику?

У дитинстві ніхто не обходився без синців та садна. Найчастіше причиною їх придбання були прогулянки у дворі. Усіх травм, звісно, ​​не уникнути, але знизити ризик пошкоджень можна! У цій статті розповімо як.

Гойдалки, гірки, обладнання для лазіння приносять хлопцям масу задоволення.

Але трапляються й неприємності — падіння, забиті місця та інші травми. Найчастіше це садна, але бувають ушкодження і серйозніші, наприклад, травми голови та спини. Доглядаючи дитину, можна попередити більшість із них.

Дорослий повинен бути поруч і заздалегідь переконатися, що обладнання справне, зафіксоване, покриття ціле, без іржі, на майданчику немає ям, сміття та сторонніх предметів.

Ось основні поради, які допоможуть забезпечити безпечне та приємне проведення часу на ігровому майданчику.

Вибирайте майданчик, який відповідає віку дитини

Є ігрові зони для малюків, для старших дітей та спортивні майданчики.

Не потрібно йти з малюками на майданчик з обладнанням для лазіння, призначене для дітей старшого віку або на майданчик для фізкультури та спорту.

Для малюків, які навчаються ходити, дитячий майданчик повинен мати гладку та зручну для ходьби поверхню. Також важливо під час прогулянки з маленькою дитиною триматися подалі від гойдалок та хлопців, які грають у рухливі ігри та м'яч.

При виборі майданчика враховуйте погодні умови

У спекотні сонячні дні шукайте затінені майданчики, адже метал гірок та іншого обладнання для лазіння нагрівається дуже швидко. Перш ніж пустити дитину в спеку кататися з гірки, перевірте, чи вона не гаряча.

Під час дощу не варто дозволяти дітям лазити, бігати, висіти на перекладинах, адже поверхня слизька.

Навчіть дитину грати безпечно: поясніть правила поведінки на дитячому майданчику, розкажіть, що не можна бігати там, де гуляють діти.

Яка поведінка безпечна:

• не штовхатися;
• не бігати наввипередки на дитячому ігровому устаткуванні;
• не з'їжджати з гірки стоячи, задом наперед;
• скотився з гірки – відійди.

• триматися міцно;
• не кататися стоячи;
• не розгойдуватися занадто сильно;
• не стрибати під час руху;
• не стояти і не пробігати поряд з гойдалками, що рухаються.

Поясніть дитині, що на дитячому майданчику неприпустимо кататися на велосипеді та самокаті.

Навіть якщо дитині зрозумілі правила поведінки на дитячому майданчику, не залишайте її без нагляду.

Якщо дитина впала, зіткнулася на бігу з іншою або отримала удар гойдалками, обов'язково слідкуйте за її самопочуттям.

При втраті свідомості, нудоті, блювоті, порушенні рівноваги викликайте швидку. Це може бути струс мозку, що потребує негайного лікування.

Ще одна неприємність, яка може чекати дитину на прогулянці – паразити. Їх можна "придбати", граючи в пісочниці. Слідкуйте, щоб дитина не брав руки в рот, не їла піску і не облизувала іграшки.

Також у пісочниці може опинитися бите скло та сміття.

Діти будь-якого віку мають залишатися на дитячих майданчиках під наглядом дорослих.
Обережність та безпека понад усе. Будьте здорові!

Як не заразитися на дитячому майданчику?

Почався застудний сезон і дедалі частіше мами скаржаться на те, що діти часто хворіють. На дитячих майданчиках раз у раз з'являються сопливі діти, які так і норовлять заразити вашого малюка, в громадських місцях дядька і тітки чхають, кашляють і розносять тонни мікробів. Страшно виходити з дому.

Але чи дійсно небезпечно підходити до таких людей і наскільки великий ризик чимось захворіти? Поговоримо про застуди, дитячі інфекції та способи зараження, а також про способи захисту.

Що таке ГРВІ і чим вони відрізняються від дитячих інфекцій

ГРВІ або вірусні захворювання – це дуже велика група хвороб, об'єднаних тим, що вони вірусні і викликають клініку застуди – від нежитю до розвитку вірусної пневмонії.Багато вірусами можна заразитися повітряно-краплинним шляхом, тобто через чхання, кашель або розмову, тоді віруси з частинками слини потрапляють у повітря і до малюка. Проте, віруси – це особливі частки. У довкіллі вони не особливо стійкі і при спекотній або морозній погоді швидко втрачають свою активність. Тому, щоб заразитися вірусами, потрібно мати дуже тривалий, або дуже тісний контакт.

Застудний сезон. Фото - фотобанк Лорі

Інкубаційний період у вірусів триває залежно від їхнього типу від 2 до 7 днів, тому ми не завжди точно можемо знати, хто і коли нас заразив – сусідський хлопчик учора чи на вигляд здорова кондукторка у трамваї позавчора.

Завжди виникає найбільша ймовірність захворіти на вірусні інфекції для дитини в умовах закритих приміщень (квартира, де є хворі, дитяча поліклініка, група в садочку або клас у школі, торгові центри, супермаркети, розважальні центри), так як там тепло і немає прямих сонячних променів, згубних для вірусів. Однак роль відіграє і кількість народу в цих приміщеннях – якщо це недільний день чи свято, і народу багато – це більший ризик, ніж будній день і ранок. Коли народу багато, у приміщеннях підвищується концентрація шкідливих мікробів та вірусів. Повітря перенасичене вуглекислим газом, а кисню не вистачає, душно і малюк часто перегрівається – все це створює умови для зниження імунного захисту та більш активного впровадження вірусів через слизові оболонки.

Досить високий у сезон епідемій ризик заразитися застудою у громадському транспорті у години пік – там багато народу, зокрема й хворих людей, задуха та спека, що концентрує та розмножує віруси.Тому різні поїздки з дитиною плануйте денний час, а маршрут продумайте те щоб перебування у транспорті було мінімальним.

А ось на дитячому майданчику ризик виникнення інфекції набагато нижчий, навіть якщо там гулятимуть діти з нежиттю та кашлем. Насамперед, найбільш заразні діти в інкубаційному та гарячковому періоді – якщо ж температура знижується та покращується самопочуття – це означає, що імунна система вже взяла під контроль розмноження та виділення вірусів. І здебільшого такі діти вже не заразні. Але навіть якщо виведення вірусу зберігається – при кашлі та чханні, розмові він поширюється у так званій «особистій» зоні дитини – тобто на відстані не більше півметра. Тому, якщо ви відзначаєте у сусідського хлопчика на майданчику ознаки ГРВІ - просто не наближайтеся до нього ближче, ніж на метр, і ризикнете захворіти майже до нуля.

Багато мам нарікають на те, що «ось я зі своєю дитиною сиджу вдома, поки всі соплі не пройдуть, а інші водять хворих». Це не зовсім правильна позиція – річ у тому, що під час хвороби свіже повітря та прогулянка виконують лікувально-профілактичну роль – підвищують настрій крихти, збагачують організм киснем і дозволяють швидше погладшати. Тому прогулянки рекомендуються тоді, коли спадає температура і покращується самопочуття. Складно вимагати від інших жінок того, щоб вони не гуляли з малюками, що хворіють - якщо ви боїтеся за свою дитину, не переживайте і не вступайте в конфлікт, просто відійдіть на відстань від цих дітей, гуляйте тимчасово в іншому місці.

Дитячі інфекції

На відміну від вірусів – це група захворювань, що найчастіше зустрічаються в дітей віком, саме тому і названих дитячими.Вони не завжди вірусні, хоча початкові їх прояви нагадують здебільшого ГРВІ. Проте згодом розвивається типова клініка інфекції з характерними проявами. Більшість з них передається також повітряно-краплинним шляхом, і ризик захворіти на такі хвороби зростає в осінньо-зимовий період.

У більшості дитячих інфекцій відзначається досить висока заразність, тому при них накладається карантин на період інкубації і залежно від клініки хвороби на час перебігу інфекції. Якщо накладено карантин, дитина не повинна ходити в садок або школу, контактувати з іншими дітьми, в тому числі і на дитячому майданчику (на час карантину, якщо дитину не госпіталізують, а залишають вдома – вона не гуляє чи гуляє у дуже віддаленому від дітей місці) під наглядом батьків).

Найбільш небезпечними дитячими інфекціями є:

• менінгококова інфекція - може протікати в різних видах - від простого нежитю до гнійного менінгіту з летальним кінцем - інкубаційний період у неї триває від кількох годин до 10 діб, карантин знімається в міру одужання.
• паротит або свинка, якщо дитина не щеплена на рік і 6 років, інкубаційний період триває від 11 до 23 днів, а заразна дитина 10 днів при простій (з ураженням тільки слинних залоз), і 21 день при ускладненій формі паротиту.
• вітрянка - найбільш заразна з усіх інфекцій, може поширюватися в багатоквартирному будинку навіть по вентиляції, уражаються майже 100% дітей, якщо вони не щеплені. Терміни інкубації від 10 до 20 днів заразна дитина ще п'ять днів з моменту появи останніх елементів. В осередку вітрянки накладають карантин на 21 день, навіть якщо діти здорові.
• кір небезпечна нещепленим дітям, інкубація триває від 10 до 20 днів, дитина заразна ще 5 днів після того, як її обсипало і 10 днів, якщо є ускладнення.
• скарлатина має період інкубації до 10 днів, дитина заразна 10 днів при легкій формі захворювання, і 14 днів при середньоважких та тяжких формах. У вогнищі скарлатини накладають карантин терміном у 7 днів, навіть якщо діти здорові, і стежать їх.
• кашлюк, дитина становить небезпеку найбільш тривало, так як період інкубації триває до 2 тижнів і ще 25 днів від моменту початку хвороби дитина заразна для оточуючих. Він сильно кашляє та поширює кашлюкові палички.
• краснуха – терміни інкубації від 10 до 24 днів, дитина заразна ще 5 діб після висипів. Особливо це важливо мамам, які перебувають у положенні, адже коли дитину обсипає, їй стає легше, знижується температура, але вона ще заразна.

У разі встановлення діагнозу вищеописаних інфекцій або навіть підозри на них, дитину необхідно захистити від контакту з іншими дітьми на час карантинного терміну – вона може бути небезпечною для інших дітей та дорослих.

Як захистити дитину від хвороб?

Звичайно, можна всю осінь та зиму просидіти вдома, тільки від застуди це не врятує – її можуть принести і дорослі члени сім'ї. Дитина повинна гуляти та дихати повітрям, а щоб не боятися застуди, необхідно розпочати підготовку до осіннього сезону заздалегідь. Але, якщо ви цього раніше не зробили – не біда, можна почати прямо зараз.

Вся профілактика складається з двох великих груп – специфічних та неспецифічних заходів впливу.

До неспецифічних засобів відноситься стимуляція захисних сил організму - правильний догляд за дитиною, її раціональне вигодовування, режим дня, загартовування та фізична культура. Ці, начебто, елементарні речі досить сильно впливають захворюваність.

У питаннях догляду необхідно ретельно стежити за чистотою посуду, білизни та підлоги. Хоча щодня, а то й двічі на день проводити вдома прибирання з дезінфікуючими засобами не рекомендується. Дитина має знайомитися з мікрофлорою, не варто створювати їй повністю стерильні умови. А ось провітрювати та зволожувати повітря необхідно постійно. Справа в тому, що нестача кисню (гіпоксія) у комбінації з пересушеним повітрям порушують нормальну роботу слизових оболонок, які перестають нейтралізувати віруси. Крім створення мікроклімату, необхідні і регулярні прогулянки в будь-яку погоду за винятком грози, сильної зливи, екстремального морозу та снігопаду. При неможливості прогулянки організуйте хоча б одне із снів на балконі або ретельно провітряній кімнаті з відкритим вікном або кватиркою.

Постарайтеся якнайдовше зберігати грудне вигодовування, воно підтримає імунітет дитини. Особливо важливим воно є на другому році, коли контакти дитини з навколишнім світом сильно розширюються, а власний імунний захист ще недосконалий.

Одним із найефективніших не медикаментозних способів зміцнення імунітету є систематичне загартовування – обтирання, обливання прохолодною водою, ходіння босоніж, загартовування повітрям, водою та сонцем.

Специфічні заходи профілактики – це санітарно-гігієнічні заходи та застосування медикаментів.Насамперед, намагайтеся захистити дитину від спілкування з відверто хворими дітьми та дорослими, чи це вдома, чи на дитячому майданчику, у поліклініці чи магазинах. Вибирайте для походів у магазини та поліклініку ранкові години та будні, у сезон епідемій скоротите шопінг до мінімуму.

Не перекутуйте дитину – особливо малюка, який вміє ходити чи бігати – вони мають бути одягнені легше за вас. Перегрів, на відміну від замерзання, істотно знижує імунітет, тому що злегка змерзлий малюк побігає і зігріється. А ось ноги завжди повинні бути в теплі та сухості, тому що на п'ятах знаходяться рефлексогенні зони носа, при охолодженні ніг рефлекторно слабшає захист і носика, а отже, нежить та застуду підхопити легше.

Медикаментозна профілактика досі є предметом дискусій і робота фармацевтичних компаній над препаратами продовжується. Вірусів є дуже багато, і створити ідеальний препарат, що діє на всі їхні види, поки що неможливо. Для дітей раннього віку запропоновано варіанти профілактики за допомогою індукторів інтерферону – речовин, які допомагають у синтезі власного білка-інтерферону, що бореться із вірусами. До таких речовин належать віферон, кіпферон, генферон, грипферон та інші речовини подібної дії – у різних формах – свічках, краплях, таблетках чи мазях. Його застосовують для дітей, які контактували з хворими, мають тяжкі захворювання, вади розвитку, часто хворіють, відвідують дитячі колективи; а також під час спалахів будь-яких епідемій. Часто його призначають і в перші 2-3 дні хвороби - це дозволяє активніше включати захист організму і швидше боротися з інфекцією.

Одним із способів специфічної профілактики є вакцинація.Однак – якщо для грипу розроблено вакцину (яка, до речі, викликає масу нарікань і все частіше батьки від неї відмовляються), то проти ГРВІ її розробити поки що не вдається – вірусів дуже багато. На жаль, на сьогодні немає універсального профілактичного засобу, прийнявши який можна гарантувати, що дитина не захворіє на застуду. Надії медиків покладаються на те, що колись такий препарат буде створено.