Як розповісти дітям про весну

Розповідь про весну

Весна прекрасна пора року! В цей період все навколо просинається від зимової сплячки і навколо стає дуже красиво, навіть настрій покращується. В цій статті ми зібрали багато розповідей про весну, для дітей з усіх класів. Починаючи з першокласників і закінчучи біьш старшими класами.

Прочитавши наші розповіді про прихід весни, ви поринете в казкову країну і зможете відчути на своїх почуттях, що весна одна з найкращих і веселих пір року.

1. Розповідь про весну
2. Розповідь про весну 1 клас
3. Весна-красна
4. Розповідь про весну 2 клас
5. Весна
6. Приліт зябликів
7. Цвітуть берізки
8. Весна
9. Твір розповідь про весну 4 клас
10. Твір на тему «Весна»
11. Твір розповідь “Рання весна”

Розповідь про весну

Прийшла весна! Яскраво світить сонечко. Тане сніг, дзвенить крапель. На річці ламається лід. На деревах лопаються бруньки й з’являються молоді листочки. У лісі розквітають перші весняні квіти – проліски. Діти розвішують на деревах шпаківні, пускають кораблики.

З настанням весни прокидаються комахи і жаби після зимової сплячки. Повертаються перелітні птахи. Вони в’ють гнізда на деревах.

Березень – перший весняний місяць, його називають “ранком весни”. Сонце піднімається вище і світить яскравіше, дні стають довшими. Небо здається синім. Кучугури осідають, сніг стає пухким, чується крапель.

Перший місяць весни – мінливий. У березні бувають останні зимові хуртовини, ночі холодні.

Пробуджуються звірі й птахи. В кінці березня прилітають граки – вісники весни.

Квітень – середина весни. Всюди тане сніг, біжать струмки. Лід на річках і ставках тріскається, стає пухким і тане. В кінці квітня починається льодохід. Тала вода заливає луки і низини. Оживає ліс. На вербі розпускаються бруньки. Зеленіє ніжна травичка на сонячних галявинах, розпускаються квіти мати-й-мачухи. На лісових галявинах з’являються проліски.

В середині квітня ведмедиця з ведмежатами вибирається з барлоги. Зайці і білки змінюють своє вбрання. Оживають мурашники, вилітають метелики, джмелі та інші комахи.

У квітні в рідні краї повертаються шпаки, трясогубки і жайворонки. Люди пророщують насіння, готують грунт до посівів.

Травень – це серце весни. Сніг уже зійшов. Сонце піднімається високо і гріє землю. Дмуть теплі вітри, проходять грози. У цей час природа оживає: яскравіше зеленіє трава, цвітуть кульбаби. Розквітають дерева і чагарники. Травень місяць звуть піснярем. З далеких країв прилітають перелітні птахи і співають в лісах, полях, на луках. Найкращий співак – соловей. У травні у людей багато турбот: у полях, садах і городах.

Розповідь про весну 1 клас

Весна-красна

На городі розпустила верба білі пушки. Дужче й дужче світить сонце. Вдень з дахів капають капельки, тануть на сонці довгі бурульки. Потемніли, рострухлі дороги.

Лід на річці посинів.

На дахах сніг розтанув. На пагорбах і біля дерев і стін оголилася земля.

Весело скачуть на дворі горобці, проводили зиму, радесенькі-раді.

– Живий! Живий! Живий!

Прилетіли білоносі граки. Важливі, чорні, ходять вони по дорогах.

У лісі точно хтось прокинувся, дивиться блакитними очима. Смоляно пахнуть ялини, і від безлічі запахів крутиться голова. Перші проліски розсунули своїми зеленими пелюстками залежалий минулорічний лист.

У ці дні тіло беріз наливається солодким соком, гілки буріють і набухають бруньки, а з кожної подряпини сочаться прозорі сльози.

Самий час пробудження настає невловимо. Перша верба, а за нею – відведеш ненароком очі – весь ліс став зеленим і ніжним.

Ночами темно так, що, як не старайся, не розгледиш і власних пальців. У ці ночі в беззоряному небі чути свист незліченних крил.

Жук прогудів, стукнувся об березу і замовк. Комар дудить над болотом.

А в лісі по сухому листу тхір – шух! шух! І заграв в небі перший баранчик-бекас.

Загомоніли на болоті журавлі.

Заволала людським голосом сова, і один за іншим жалібно відгукнулися їй по лісі зайці.

Сірий вовк, ховаючись кущами, пройшов на болото.

За посвітлілим небом простягнувся перший пташиний крик, цвірікнув над лісом і зник.

Голосніше і голосніше на гілці грає глухар. Пограє – і слухає довго, витягнувши шию. А хитрий мисливець варто нерухомо, чекає нової пісні – тоді близько глухаря впали хоч з гармати.

Перший назустріч сонцю стовпом піднявся з межи жайворонок, вище і вище, і полилася на землю його золота пісня. Він першим побачить сьогодні сонце.

А за ним, на галявинах, розпустивши хвости, пішли в хороводі тетерева-косачі. Далеко по зорі чути їх гучний голос.

Зійшло сонце – не встигнеш ойкнути. Спершу закрилися найменші віконечка-зірки. Тільки одна велика зірка залишилася горіти над лісом.

Потім небо зазолотиться. Дихнуло вітерцем і потягнуло лісової фіалкою.

Гримнув по зорі постріл і довго котився по полях, і лісах, і перелісках. На хвилину все примовкло, а потім хлинуло ще дзвінкіше.

Розповідь про весну 2 клас

Над річкою і лугом повис текучий білий туман.

Зазолотяться верхівки – сильний і веселий хтось по лісі скрикнув! – піднялося над землею сліпуче сонце.

Сміється сонце, грає променями. І немає сил, дивлячись на сонце, стриматися.

– Сонце! Сонце! Сонце! – співають птахи.

– Сонце! Сонце! Сонце! – квіти розкриваються.

Весна

Над полями і лісом все яскравіше і яскравіше світить сонечко.

Потемніли в полях дороги, посинів на річці лід. Прилетіли білоносі граки, поспішають поправляти свої старі розпатлані гнізда.

Задзвеніли по схилах струмки. Надулися на деревах смолисті пахучі бруньки.

Побачили хлопці у шпаківень перших шпаків. Весело, радісно закричали:

– Шпаки! Шпаки прилетіли!

Вибіг на галявину заєць-біляк; присів на пеньок, озирнувся. Вушка на маківці у боязкого зайця. Дивиться заєць-біляк: вийшов на узлісся величезний лось з бородою. Зупинився, слухає лось … А в глухому лісі вивела ведмедиця народилися в барлозі маленьких ведмежат на першу прогулянку. Ще не бачили ведмежата весни, не знають великого темного лісу. Не знають, чим пахне прокинута земля.

На галявині, у лісі розлилася потічка, весело грають смішні, незграбні ведмежата. З острахом заглядають в холодну біжачу воду, підіймаються на пні і розморожені на сонці старі корчі …

Стрункими косяками летять, тягнуться з півдня гуси; з’явилися перші журавлі.

– Гуси! Гуси! Журавлі! – кричать, задерши голови, хлопці.

Ось закружляли над широкою рікою гуси, спустилися відпочити на наповнену воду полином.

Побачили відпочиваючих на льоду гусей інші пролітаючі гуси, стали підсаджуватися до них. Зраділи товаришам інші гуси. Далеко над рікою покотився радісний крик …

Все тепліше, гучніше і краше весна.

На пригрітому лісі розпустилися на гілочках верби шовковистеім’які пушки. Побігли по купинах клопітливі мурахи.

А над галявинкою, де розкрилися проліски, випурхнув перший метелик.

Приліт зябликів

Від прильоту заблукалої зозулі проходить вся краса нашої весни, найтонша і складна, як химерне сплетіння гілок неодягненої берези.

За цей час розтане сніг, умчатся води, зазеленіє і покриється першими, самими нам дорогими квітами земля, потріскаються смолисті нирки на тополях, розкриються ароматні клейкі зелені листочки, і тут прилітає зозуля. Тоді тільки, після всього прекрасного, всі скажуть: «Почалася весна, як це мило!»

Цвітуть берізки

Коли старі берези цвітуть і золотисті сережки приховують від нас нагорі вже розкриті маленькі листя, внизу на молодих скрізь бачиш яскраво-зелені листочки завбільшки з дощову краплю, але все-таки весь ліс ще сірий або шоколадний – ось тоді зустрічається черемха і вражає: до чого ж листя її на сірому здаються великими і яскравими.

Бутони черемхи вже готові. Зозуля співає самим соковитим голосом. Соловей вчиться, налаштовується. Чортова теща і та в цей час чарівна, тому що не піднялася ще зі своїми колючками, а лежить на землі великою, красивою зіркою. З-під чорної лісової води вибиваються і тут же над водою розкриваються отруйно-жовті квіти.

Весна

На сонце не можна було тепер поглянути – кошлатими сліпучими потоками воно лилося з висоти. По синьому-синьому небу пливли хмари, немов купи снігу. Весняні вітерці пахнули свіжою травою і пташиними гніздами.

Перед будинком лопнули великі бруньки на запашних тополях, на припічку стогнали кури. В саду, з розігрітій землі, протикаючи зеленими корінчиками догнивають листя, лізла трава, весь луг під білими і жовтими зірочками. З кожним днем ​​прибувало птахів в саду. Забігали між стовбурами чорні дрозди – спритники ходити пішки. У липах завелася іволга, великий птах, зелена, з жовтим, як золото, пухом на крилах, – метушившись, свистіла медовим голосом.

Як сонце встає, на всіх дахах і шпаківнях прокидалися, заливалися різними голосами шпаки, хрипіли, насвистували то солов’єм, то жайворонком, то якимись африканськими птахами, яких вони наслухалися за зиму за морем, фальшивили жахливо. Сіренькою хусточкою крізь прозорі берези пролетів дятел; сідаючи на стовбур, обертався, дибки піднімав червоний чубчик.

І ось у неділю, в сонячний ранок, в ще не просохлих від роси деревах, біля ставка закувала зозуля: сумним, одиноким, ніжним голосом благословила усіх, хто жив в саду, починаючи від мурах.

Твір розповідь про весну 4 клас

Твір на тему «Весна»

Весна – це чудова пора року, яку просто неможливо не любити. Я, наприклад, дуже люблю весну і радію їй! Ми дізнаємося наближення весни по безлічі змін в природі. Ночами ще морозно, але днем ​​так тепло, що так і хочеться зняти з себе обридлі за довгу зиму шапки і хустки. Довший робиться день, і вранці ми прокидаємося від того, що у вікно заглядає сонечко. Пожвавлення помітно в усьому: все більше сонячних днів, все блакитніше і яскравіше небо, дзвінкіше і голосніше співають птахи.

Починає танути сніг, і по дорогах біжать, струмують струмочки. І навіть промоклі ноги не засмучують нікого всерйоз – адже всі знають, що це ненадовго. Гучні капели здаються найкращою музикою. І з вулиці не хочеться йти.

А в лісі на перший погляд нічого не змінилося: кругом сніг і безмовність … Але, придивившись, прислухавшись, помічаєш, що весна вступила в свої права і тут. На деревах набухають бруньки, вони поміняли колір і витягнулися назустріч пригрітому сонцю. На відталих проталинках видно сліди якихось звіряток, розривали землю в пошуках корму.

Метушаться птиці, починають вже будувати гнізда. Спостерігаєш все це і розумієш: весна для всього живого – це кінець суворих випробувань. Я люблю весну за легкість і радість, за те, що вона дарує надію на краще: на тепло, на світло, на сонце.

Твір розповідь “Рання весна”

Місяць березень поспішає на зміну зимі. Забарвлює небо в яскраво-блакитний колір. Стовбури дерев чітко виділяються на тлі білих поки ще заметів. Не хоче зима йти. Три зимових брата упертий опір: то грудневий сніг випаде, то січневі морози вдарять, а то як закрутить лютнева хуртовина! Злиться зима, чіпляється за кожен замет.

А місяць березень разом з сонечком почав пригрівати дахи. Спочатку повільно, потім все швидше і швидше задзвеніла крапель. Дахи прикрасились бурульками різної довжини. З маленької бурульки крапель майже нечутно, а з великої товстої бурульки падають гучні, ґрунтовні краплі. Вони звучать як музика весни.

Під бурульками утворилися калюжі, показалася чорна земля. На сонячному боці, на чорних проталинках, з-під землі здалися гостренькі кінчики зеленої травички. Вони скучили по сонечку і поспішають погрітися. Вночі ще бувають морози, а травичка витягнеться і стоїть. З кожним днем ​​вона стає все вище, все помітніше. Травка бореться із зимою, адже треба встигнути вирости. Весна іде рання, а травичка перша, яка зустрічає її з радістю.

Вірші, загадки, скоромовки про весну та її сезонні явища

Вже зовсім скоро на деревах розпустяться бруньки, прилетять з вирію перелітні птахи, а з-під опалого листя до сонечка потягнуться біленькі голівки підсніжників. Весна прийшла! Пора, коли природа пробуджується від сну, а нам хочеться більше рухатися, бувати на свіжому повітрі й ловити теплі промінчики сонця.

Гарним способом ознайомлення діток з весняними змінами в природі є використання загадок, скоромовок та поетичних творів. До того ж, вони тренують пам’ять, збагачують словниковий запас, розвивають мислення і мовлення дитини.

Тому сьогодні пропонуємо вам добірку цікавих забавлянок про весну та її сезонні явища.

І. ЗАГАДКИ

Дітки дуже люблять відгадувати загадки. Адже це дуже весело й цікаво. І, як ми зазначали вище, корисно для розумового розвитку дитини.

1) Загадки про весну та весняні явища в природі (українською мовою):

* * *
Тане сніжок,
Квітне лужок,
День прибуває.
Коли це буває?
(Навесні)

* * *
Ясне сонечко пригріло,
Розігнало довгі сни,
В рівчаках заклекотіло —
Все діждалося.
(Весни)

* * *
Тріщить на річці сивий лід,
Гуркоче і ламається,
А сонце шле землі привіт
І лагідно всміхається.
Коли це буває?
(Навесні)

* * *
Де вона проходить —
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають.
(Весна)

* * *
Тепло стало надворі.
Синє небо угорі.
Сонце промінь шле землі,
Прилітають журавлі.
Вже у лісі там і тут
Перші проліски цвітуть.
Кучерява, запашна
В гості йде до нас .
(Весна)

* * *
Все у зелені довкола:
Пасовища, ліс і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки,
І в сороки новина,—
Облетіла всіх вона,
Сповіщаючи: .
(Весна)

* * *
Сніг не сходить ще з полів,
Ще не видно журавлів,
В небі сонечко сміється
До землі ледь, ледь торкнеться
День помалу прибуває,
Який місяць? Хто з вас знає?
(Березень, автор — Юлія Хандожинська)

* * *
Три брати ідуть по світу —
Від зими назустріч літу.
Перший пройде — тане лід,
Другий пройде — всюди квіт,
Третій пройде — укрива
Землю шовкова трава!
Нерозлучні три брати.
Не стрічався з ними ти?
(Березень, квітень, травень)

* * *
Я найперший зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.
(Пролісок)

* * *
Не кінь, а біжить.
Не ліс, а шумить.
(Річка, струмок)

* * *
Зацвітають навесні
Білі квіти лісові.
Їх не варто, друже, рвати.
Треба їх охороняти.
(Підсніжники)

* * *
Перша квіточка весняна
тихо під сніжком куняла.
Дмухнув вітерець тепленький,
і з’явився цвіт біленький.
(Підсніжник)

* * *
Хто крилатий, гарний, гожий,
На красиву квітку схожий,
Має довгий хоботок,
П’є нектар ним із квіток?
(Метелик)

* * *
Кожушком зеленим взялась
І до сонця посміхалась.
Виростає невеличка
На подвір’ячку.
(Травичка, автор — Юлія Хандожинська)

* * *
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх відгадай.
(Конвалія)

* * *
Перший я приніс весну,
Пробудив усе від сну,
Заспіваю під вікном.
Звуть мене усі .
(Шпаком)

* * *
Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Згодом стало біле-біле
І за вітром полетіло.
(Кульбаба)

* * *
Його пожива — це листочки,
Домівка — деревце чи кущ.
З’являється що травня точно
Поважний, симпатичний .
(Хрущ)

* * *
Сто свічок на гілках стоять,
Сто свічок без вогню горять.
(Каштан)

* * *
Навесні старий садок
Вкрив барвистий килимок,
І над вишнями в гіллі
Загули, мов дзвін.
(Джмелі)

* * *
Чудова квітка,
Немов яскравий вогник.
Пишний, важливий, наче пан,
Ніжний оксамитовий.
(Тюльпан)

* * *
Щось у небі синім — блим!
Розкотився в небі грім
Та гуркоче вдалині.
Що за дивні ці вогні?
(Блискавка)

* * *
Зимою біле,
Навесні чорне,
Літом зелене,
Восени стрижене.
(Поле)

2) Загадки про весну та весняні явища (російською мовою):

* * *
Тает снежок, ожил лужок.
День прибывает.
Когда так бывает?
(Весной)

* * *
Зазвенели ручьи,
прилетели грачи.
В улей пчела
первый мёд принесла.
Кто скажет, кто знает,
когда это бывает?
(Весной)

* * *
Ручейки бегут быстрее,
Светит солнышко теплее.
Воробей погоде рад
— Заглянул к нам месяц .
(Март)

* * *
Мишка вылез из берлоги,
Грязь и лужи на дороге,
В небе жаворонка трель
— В гости к нам пришёл .
(Апрель)

* * *
Зеленеет даль полей,
Запевает соловей.
В белый цвет оделся сад,
Пчёлы первые летят.
Гром грохочет. Угадай,
Что за месяц это?
(Май)

* * *
Посмотрите, на проталинке,
Показался цветик маленький.
Он замерз и чуть живой,
Торчит из шапки снеговой.
(Подснежник)

* * *
В голубой рубашке
Бежит по дну овражка.
(Ручеек)

* * *
Осенью летели к югу
Переждать там злую вьюгу.
Дождались, и вот весной,
Возвращаются домой.
(Перелетные птицы)

* * *
Новоселье у скворца,
Он ликует без конца.
Чтоб у нас жил пересмешник,
Смастерим ему.
(Скворечник)

* * *
Вместе с этой черной птицей
К нам весна в окно стучится.
Огороду, полю — врач,
Кто по пашне скачет?
(Грач)

* * *
На зеленой хрупкой ножке
Вырос шарик у дорожки.
Ветерок вдруг прошуршал,
Вмиг развеял этот шар.
(Одуванчик)

* * *
Пробивается в апреле,
Все поля позеленели!
Покрывает как ковром
Поле, луг и даже двор!
(Трава)

Можна також запропонувати дитині вигадати загадку про весну самостійно або з вашою допомогою. Дітям зазвичай подобаються такі творчі завдання.

ІІ. СКОРОМОВКИ

Під час промовляння скоромовок логопеди радять батькам і педагогам звертати увагу на те, щоб спочатку діти вимовляли слова повільно та чітко, правильно вимовляючи складні звуки. Коли діти почнуть гарно вимовляти кожен звук, можна вже виконувати скоромовки в більш швидкому темпі.

Щоб перетворити процес промовляння у гру і потренувати голосовий апарат, можна повторювати скоромовки таким чином:

• пошепки-повільно;
• тихо-трішки швидше;
• голосніше-ще трішки швидше;
• дуже голосно-дуже швидко.

Можете при цьому «диригувати» рукою, показуючи різні рівні (знизу вгору чи навпаки), а дитина буде з відповідною силою голосу вимовляти звуки.

Доцільно також навчати дітей промовляти скоромовки з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму тощо.

1) Cкоромовки про весняну пору (українською мовою):

* * *
Вже весна і тане крига,
Врешті, весняна відлига.

* * *
Бубоніла діду баба:
— Ой не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.

* * *
Під березою в грозу
Заховав Захар козу.
Джміль джмелеві джуркотить.
Дивись, дощик крапотить.

* * *
Джміль джмелеві джуркотить.
Дивись, дощик крапотить.
(Автор — Юлія Хандожинська)

* * *
Килимом зеленим зазеленіли поля.

* * *
Курли, курли, курличуть,
Курличуть журавлі.
Курличенням накличуть
Весну по всій землі.

* * *
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок коло квіточок.

* * *
Перепілка — гарна птиця,
Та хлоп’ят вона боїться,
Бо хлоп’ята беруть гілку
І лякають перепілку.
Не потрібно так лякать,
В неї п’ять перепелят.

* * *
Співаків багато в лісі,
Кує зозуля на узліссі.
І солов’я пташиний спів
З зелених чути нам гаїв.

* * *
Садівник в саду працює,
Сапа в нього і граблі.
Він сапає й обгортає
Все, що лізе із землі.

* * *
Сумно солов’ю у лісі,
Він сидить у нас на стрісі.
Так він солодко співає —
Весну й сонце прославляє!

* * *
Чорно-білий чорногуз
У болото чорне вгруз.

* * *
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню,
Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я.

2) Cкоромовки про весняну пору (російською мовою):

* * *
Валя на проталинке промочила валенки.
Валенки у Валеньки сохнут на завалинке.

* * *
Гром гремит, грозит, грохочет,
Напугать гроза нас хочет.

* * *
Журчали ручьи и урчали,
Жужжали шмели над ручьями.
Жуки жужжали, ручьи журчали,
Жуки убежали, ручьи дожурчали.

* * *
В луже, посредине рощи
Есть у жаб своя жилплощадь.
Здесь живёт ещё жилец —
Водяной жук-плавунец.

* * *
Собирала Маргарита маргаритки на горе,
Растеряла Маргарита маргаритки во дворе.

* * *
Снега лавина сползла с половины,
Сползла с половины пологой горы.
Ещё половина снежной лавины
Лежит на пологой горе до поры.

* * *
Сидел сугроб в лесу на пне
И грустно думал о весне
-Весна наступит, а весной
Сугроб становится водой.

Також пропонуємо вам під час прогулянки з дитиною роззирнутися навкруги, прислухатися до дзюрчання струмочків, співу птахів, шурхоту молодих листочків і спробувати вигадати власну скоромовку.

• А ще можна влаштувати Домашній фестиваль скоромовок: вивчайте скоромовки разом, а потім влаштуйте змагання — хто кого перескоромовить.

ІІІ. ПОЕЗІЯ

Поетичне слово — це потужний засіб розумового та морального-етичного виховання дітей. Читання та декламування віршів розвиває виразність мовлення дитини, розширює її словниковий запас, формує інтерес до краси художнього слова.

• Педагоги рекомендують читати дітям вірші для сприймання на слух (з різною інтонацією, різними голосами, з різною швидкістю), вивчати вірші напам’ять, інсценувати (розігрувати) їхній зміст.

Можна також запропонувати дитині намалювати те, про що розповідається у вірші.

1) Вірші про весну (українською мовою):

ПРИЙШЛА ВЕСНА
Прийшла весна зеленокоса,
Сади розквітли і гаї,
Гойдає вітер срібні роси,
Співають дзвінко солов’ї.
(Галина Шевчук)

* * *
Надійшла весна прекрасна,
многоцвітна, тепла, ясна,
наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
повно гомону, розмови
і пісень в чагарнику.
(Іван Франко)

ВЕСНА, ВЕСНА! РАДІЙТЕ, ДІТКИ.
Весна, весна! Радійте, дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть із клітки, —
З кімнати, з хати у садки.
А там, в садочках, — сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли.
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.
(Олександр Олесь)

ВЕРБОВІ СЕРЕЖКИ
Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
— Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
(Ліна Костенко)

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Весна-чарівниця, неначе цариця,
наказ свій послала, щоб краса встала,
і проліски, і травка, й зелена муравка,
і кульбаба рясна, і фіалочка ясна —
всі квіти весняні, веселі, кохані,
з-під листя виходять, голівки підводять
од сну зимового до сонця ясного!
(Олена Пчілка)

КВІТЕНЬ
Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки.
Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки —
Малюкам плести віночки.
(Олена Коваленко)

Зима і весна
— Насуплю я брови,- говорить зима,-
І вітер з морозом повіє:
Усе скрізь загине — рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
— А я засміюся, — весна відмовля,-
І сонце пекуче засяє:
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
(Спиридон Черкасенко)

ЧЕКАННЯ
Навесні, коли бузок
Хоче зацвітати,
Виглядає ластівок
Наша біла хата.
Ми подвір’я підмели,
Висіяли квіти,
А весні допомогли
Яблуні білити.
І розчистили струмок,
Що тече з діброви.
До прильоту ластівок
Все у нас готово.
(Анатолій Качан)

ВЕСНА
Біжать, біжать хмариночки
По небу в далечінь
І кидають від сонечка
Свою легеньку тінь.
А сонечко всміхаються
Цілує гай і сад,
І в листя одягається
Зелений виноград.
Цвітуть грушки, і вишеньки,
І яблунька рясна, -
Прийшла з теплом і сонечком
Сподівана весна.
(Олена Журлива)

КОНВАЛІЇ
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!
(Марія Познанська)

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте.

«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички
Я і сам не підійду».
(Олександр Олесь)

ВІТЕР ПЕНЗЛИКА УЗЯВ
Вітер пензлика узяв,
Вітер сонце малював!
Раз — промінчик,
Два — промінчик.
Сів вітрисько на ослінчик
Із чола він витер піт;
— Я живу чимало літ,
Та від спеки на малюнку
Я не маю порятунку!
Намалюю білолиці
Ще й хмариноньки-сестриці,
Намалюю дощик
З кошиком і горщиком.
Сонце каже: — Навесні
Не зашкодить дощ мені,
Тож нехай, із краю в край
Буде гарний урожай!
(Марія Пономаренко)

ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,—
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.
(Микола Сингаївський)

2) Вірші про весну (російською мовою):

ВЕСНА
К нам весна шагает
Быстрыми шагами,
И сугробы тают под её ногами.
Чёрные проталины
На полях видны.
Видно очень тёплые ноги у весны.
(Ирина Токмакова)

ВЕСНА
Еще неделя пролетит,
И март капелью зазвенит.
За ним апрель в цветах придет,
И землю солнышко зальет.
По рощам, паркам соловьи
Концерты вновь начнут свои.
(Виктор Кудлачев)

ПОСЛЕ ЗИМЫ
Последний снег сошел, исчез,
И нет его в помине,
Но почему сверкает лес?
Откуда снежный иней?

А там вдали березки
Стоят белым-белы,
Как снежные бороздки,
Высокие стволы.
(Агния Барто)

ВЕСНА
Пробудившись ото сна,
Кистью мягкою весна
На ветвях рисует почки,
На полях — грачей цепочки,
Над ожившею листвой —
Первый росчерк грозовой,
А в тени прозрачной сада —
Куст сирени у ограды.
(Виктор Лунин)

СТИХИ О ВЕСНЕ
Снег теперь уже не тот —
Потемнел он в поле,
На озёрах треснул лёд,
Будто раскололи.

Облака бегут быстрей,
Небо стало выше,
Зачирикал воробей
Веселей на крыше.

Всё чернее с каждым днём
Стёжки и дорожки,
И на вербах серебром
Светятся серёжки.

Разбегайтеся, ручьи!
Растекайтесь, лужи!
Вылезайте, муравьи,
После зимней стужи!

Пробирается медведь
Сквозь лесной валежник,
Стали птицы песни петь,
И расцвёл подснежник.
(Самуил Маршак)

ЗИМА НЕДАРОМ ЗЛИТСЯ.
Зима недаром злится
Прошла её пора —
Весна в окно стучится
И гонит со двора.

И всё засуетилось,
Всё гонит зиму вон.
И жаворонки в небе
Уж подняли трезвон.

Зима ещё хлопочет
И на весну ворчит.
Та ей в глаза хохочет
И пуще лишь шумит!

Взбесилась ведьма злая
И снегу, захватя,
Пустила, убегая,
В прекрасное дитя.

Весне и горя мало,
Умылася в снегу.
И лишь румяней стала
Наперекор врагу.
(Федор Тютчев)

Сподіваємося: наша добірка забавлянок сподобається вашим діткам. Бажаємо вам сонячного настрою і теплих весняних спогадів!