Який відсоток доходу йде на зарплату

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)

Єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (скор. ЄСВ) — консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється в системі загальнообов'язкового державного страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі.

Загальні положення, що визначають порядок збору ЄСВ, встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (набрав чинності з 01.01.2011).

Єдиний соціальний внесок замінив собою чотири раніше існуючих обов'язкових державних соціальних збору: пенсійний, "безробіття", соцстрах (лікарняні), "нещасний випадок". Ставки ЄСВ диференціювалися в залежності від виду платника, а також в залежності від класів професійного ризику виду діяльності.

Слід зазначити, що з 1 січня 2015 роботодавці зобов'язані сплачувати розмір ЄСВ не меншій, ніж мінімальний (розмір якого розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати), незалежно від суми нарахованої заробітної плати. При цьому слід врахувати, що відповідно до пп.4 п.2 ст.41 Бюджетного кодексу до вступу в силу Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата застосовується в розмірах і на умовах, що діяли в грудні попереднього бюджетного періоду.

Для фізичних осіб – підприємців мінімальний ЄСВ до 2016 року становив 34,7% від розміру мінімальної зарплати.
З 01.01.2016 року ставка ЄСВ знижена до 22% (для всіх категорій платників).

Звертаємо увагу, що з 01.01.2017 року для ФОП (фізичних осіб – підприємців) — платників єдиного податку — мінімальний ЄСВ склав 352 грн. (на відміну від інших категорій платників). Однак, ті гаразди були для них не вельми тривалими: вже з 01.01.2018 мінімальний ЄСВ для всіх осіб, включаючи всіх ФОП, склав ті ж 22% від МЗП.

Наостанок наводимо таблицю, що виявляє динаміку зміни мінімального ЄСВ (в абсолютному та процентному поданні) з 2011 р.

У розділі Індекси на Minfin.com.ua ви можете дізнатися актуальні тарифи на електрику, природний газ, водопостачання для всіх міст України. Також тут ви можете знайти економічні показники як мінімальну заробітну плату, прожитковий мінімум, розміри ЄСВ і ПДФО і багато інших показників.

На порталі Minfin.com.ua легко вибрати кредит на карту, депозит в банках України або підібрати кредитну карту. На сайті регулярно оновлюється інформація про банки, МФО та інших фінансових організаціях, публікуються останні новини та актуальні курси валют. Порівняти ставки на кредит онлайн в різних МФО України можна в розділі Індексів на Minfin.com.ua.

• Див. також:
  • Середня заробітна плата в Україні
  • Середня зарплата за даними ПФУ
  • Середня заробітна плата у різних країнах світу
  • Індекс реальної заробітної плати
  • Індексація зарплати
  • Мінімальна заробітна плата в Україні
  • Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)
  • Прожитковий мінімум в Україні
  • Індекс інфляції

  Приклади відрахувань із заробітної плати 2023 року

  Перш ніж виплатити працівникові зарплату, бухгалтер повинен відрахувати із неї податки. А ще можуть бути й аліменти та інші обов’язкові платежі. Усе про відрахування із заробітної плати 2023 року — у статті.

  Заробітна плата – це винагорода працівнику від роботодавця за працю. Її виплачують у два етапи:

  • аванс – за першу половину місяця;
  • зарплату за відпрацьований місяць з вирахуванням раніше виплаченого авансу.

  Проміжок часу між виплатою авансу і зарплатою, зарплатою і авансом не повинен перевищувати 16 днів. Виплачувати зарплату маємо не пізніше 7 днів після закінчення місяця (ст. 115 КЗпП).

  Та перш ніж виплатити працівникові за його працю, бухгалтеру потрібно утримати та сплатити відрахування із заробітної плати. Це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір (ВЗ) та інші обов’язкові платежі, наприклад аліменти. Спершу з’ясуємо, чим відрахування із заробітної плати відрізняються від нарахувань на неї.

  ☛ Щодо зарплати працівника є відрахування (утримання) та нарахування, які слід сплатити. Різниця між ними у формальному джерелі сплати й бухгалтерських проведеннях.

  Різниця між нарахуваннями і відрахуваннями

  До нарахувань на зарплату належить обов’язковий платіж (внесок), який сплачує роботодавець та який належить до витрат роботодавця. Нарахування у бухгалтерському обліку не зменшують доходу працівника. Приклад нарахування – єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Джерелом його нарахування є витрати установи, а не вже нарахована зарплата працівника.

  Відрахування з заробітної плати 2023 року – це платежі, які здійснюються за рахунок зарплати працівника. Це значить, що зарплата працівнику вже нарахована, а потім замість виплати її у повному розмірі з неї спочатку забирають частину. Приклади таких платежів – ПДФО, ВЗ, аліменти, відшкодування завданої шкоди у матеріально відповідальної особи. Відрахування з зарплати – це причина існування зарплати «брудними» або «брутто» (нарахованої) та «чистими» або «нетто» (фактично виплаченої працівнику).

  Різниця між нарахуваннями та відрахуваннями суто бухгалтерська. З економічної точки зору відрахування фактично теж є частиною витрат установи, адже зарплата, яка є їхнім джерелом, це теж витрати установи. Нарахування й відрахування з зарплати є неминучими платежами, якщо є наймані працівники.

  Розглянемо тепер ці всі платежі.

  Нарахування на заробітну плату (ЄСВ)

  Якщо відрахування із заробітної плати 2023 року – це кілька податків (детально в наступному пункті), то для нарахування на заробітну плату призначений лише один податок – єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Він же – соцвнесок. Його сума не віднімається з заробітку працівника, а нараховується на цей заробіток «зверху» і повністю сплачується з кишені роботодавця. Формула для обчислення ЄСВ:

  ЄСВ = зарплата × 22% (ставка ЄСВ)

  22% – це не єдина ставка ЄСВ. Ще у бюджетних установ може бути ставка 8,41% – для фонду оплати праці осіб з інвалідністю. Звичайно, що особи з інвалідністю мають надати підтверджувальний документ, аби бухгалтер міг застосовувати нижчу ставку соцвнеску.

  Окрім цих двох ставок є ще 5,3% та 5,5% – для підприємств, які створені громадськими організаціями осіб з інвалідністю. Такі підприємства не є бюджетними організаціями, тому ставки 5,3% та 5,5% бюджетників не стосуються.

  Приклад нарахування на заробітну плату 2023 року

  Працівникові нарахували зарплату у розмірі 6700 грн. Із неї утримали ПДФО – 1206,00 грн (=6700 грн × 0,18), військовий збір – 100,5 грн (=6650 грн × 0,015). На руки працівник отримає 5393,5 грн (= 6700 – 1215 – 101,25). Визначимо суму ЄСВ:

  6700,00 грн з 1 січня 2023 р × 22% = 1474,00 грн

  1474,00 грн – це нарахування на заробітну плату, яке не зменшує суми зарплатні, яку працівник отримає «на руки». Тобто працівник отримає 5393,5 грн. А ось роботодавцеві доведеться сплатити 8174,00 грн (= 6700,00 грн + 1474 грн).

  ☛ Існує мінімальний розмір ЄСВ з найманого працівника

  Зверніть увагу, що у штатних працівників, які були у трудових відносинах весь місяць, мінімальною базою нарахування ЄСВ є мінімальна зарплата. Це значить, що якщо працівнику нарахували суму меншу, наприклад 6000 грн у січні 2023 року, то ЄСВ ще й слід нарахувати й на різницю 700 грн (6700 грн – 6000 грн, де 6700 грн – це мінімальна зарплата з 1 січня 2023 року). Виняток – особи з інвалідністю та працівники, які відпрацювали не весь місяць, зовнішні сумісники. Таким чином, мінімальний ЄСВ у 2023 році збільшився до 1474 грн (=6700 грн × 0,22, де 6700 грн – це мінімальна зарплата на даний період).

  Відрахування із заробітної плати 2023 року

  Відрахування із зарплати працівника включає:

  • податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
  • військовий збір;
  • інші утримання: аліменти, борги за виконавчими листами, середній заробіток у разі відшкодування збитків, шкоди з матеріально відповідальних осіб тощо. Це може бути також платіж, який здійснюється за заявою працівника, наприклад профспілкові внески, внески до благодійних фондів, внески до громадських організацій, погашення банківських кредитів, різних позик тощо.

  Розглянемо порядок утримання із заробітної плати 2023 року кожного податку окремо.

  Відрахування податку на доходи фізичних осіб

  ПДФО 2023 року року із зарплати відраховують за ставкою 18% (п. 167.1 ПК). Його обчислюють так:

  Податок на доходи фізичних осіб = зарплата × 18%

  Але відраховувати ПДФО можуть і за іншою формулою. Скажімо, коли держава йде на поступки громадянам з низьким заробітком і їм надається податкова соціальна пільга (ПСП), аби знизити податкове навантаження на них. У таких випадках формула виглядає так:

  Податок на доходи фізичних осіб = (зарплата – ПСП) × 18%

  Податкову соцпільгу працівник може отримати лише якщо його дохід за місяць не перевищує граничного розміру доходу – 3760 грн у 2023 році. Базова ПСП у 2023 році становить 1342 грн (50% прожиткового мінімуму працездатної особи на 1 січня)

  Основне призначення такої пільги – зменшення податкової бази і, як наслідок, відрахування із заробітної плати.

  На прикладах розглянемо утримання ПДФО із зарплати за наявності у працівника податкової пільги та без неї.

  Приклад відрахування із заробітної плати ПДФО без ПСП

  Нарахований заробіток працівника становить 6740 грн. Оскільки 6740,00 > 3760,00, права на соцпільгу працівник не має.

  6740,00 грн × 18% = 1213,20 грн

  Також з зарплати має бути утриманий ВЗ:

  6740,00 грн × 1,5% = 101,10 грн

  Працівнику «чистими» має бути перераховано за місяць:

  6740,00 – 1195,20 – 99,60 = 5425,70 грн

  Приклад відрахування із заробітної плати ПДФО з урахуванням ПСП

  Оклад працівниці – 6767 грн. Вона працює на 0,5 ставки, тому за місяць їй нарахували 3383,50 грн (6567,00 грн× 0,5). Оскільки 3383,50 менше 3760 застосовуємо ПСП:

  • 3383,50 – 1342 = 2041,50 – база оподаткування ПДФО;
  • 2041,50 × 18% = 367,47 – сума утриманого податку.

  Зверніть увагу, що ст. 56 КЗпП не обмежує трудових прав працівника, що працює на умовах неповного робочого часу, тому ПСП застосовується на загальних підставах.

  Також з зарплати має бути утриманий військовий збір. При його розрахунку ПСП не застосовується ніколи, тому маємо:

  3383,50 грн × 1,5% = 50,75 грн

  Працівнику «чистими» має бути перераховано за місяць:

  3383,50 – 367,47 – 50,75 = 2965,28 грн

  Приклад відрахування з заробітної плати ПДФО з застосуванням ПСП «на дітей»

  Працівниці з двома дітьми нарахували заробітну платню у розмірі 6800 грн. За наявності дітей віком до 18 років та відповідної заяви ліміт доходу на отримання ПСП та сама ПСП збільшуються кратно кількості дітей. Це значить, що у такої працівників граничний розмір доходу для застосування ПСП у 2023 році становить 7520 грн (3760 грн × 2). Так як 6800 грн менше 7520, ПСП розраховуємо так:

  1342 × 2 = 2684,00 грн

  Розрахунок ПДФО має вигляд:

  • 6800,00 – 2684 = 4116,00 грн – база оподаткування ПДФО;
  • 4116,00 × 18% = 740,88 – сума ПДФО, яку віднімаємо з нарахованої зарплатні.

  Для розрахунку військового збору податкова соціальна пільга не застосовується, тому військовий збір становитиме:

  6800×1,5% = 102,00 грн.

  Працівниці «чистими» має бути перераховано за місяць:

  6800 – 740,88 – 102 = 5957,12 грн

  Відрахування з нарахованої заробітної плати військового збору

  Військовий збір утримуємо за ставкою 1,5% (п. 167.1 і п. 16 16 Перехідних положень ПК). Незважаючи на те, що база оподаткування така сама, як і для ПДФО, податкову соцпільгу під час обчислення військового збору не віднімаємо. Військовий збір відраховуємо з повної зарплати:

  Військовий збір = заробітна плата × 1,5%

  Після визначення розміру військового збору віднімаємо його від нарахованого заробітку. Розглянемо це на прикладі.

  Приклад відрахування із заробітної плати військового збору

  Робітнику нарахували заробіток, мінімальну зарплату для 2023 року, – 6700,00 грн, розрахували ПДФО – 1206,00 грн.

  Розрахуємо військовий збір:

  6700,00 × 1,5% = 100,50 – сума військового збору, яку потрібно утримати.

  Визначаємо суму заробітної плати, яку отримає робітник:

  6700,00 – 1206,00 – 100,50 = 5393,50 грн

  ☛ Нарахування працівнику зарплати у мінімальному розмірі не є автоматичною підставою для застосування ПСП. З такої зарплати, як і з більшої теж сплачуються ПДФО та ВЗ, здійснюються інші відрахування

  Утримання із заробітної плати аліментів

  Аліменти – це обов’язкові утримання із заробітної плати працівника за договором про стягнення аліментів, заявою працівника, рішенням суду та виконавчим листом щодо їх стягнення у визначеному в цих документах розмірі і порядку.

  Щоб бухгалтерія мала право відраховувати із зарплати працівника аліменти, мають бути відповідні підтвердні документи залежно від того, у якому порядку їх працівник має сплачувати (добровільно чи примусово).

  Суму аліментів утримуємо не із нарахованої зарплати, а з її розміру після відрахування податків та зборів, тобто із зарплати «на руки». При цьому слід контролювати, аби сума відрахованих аліментів не перевищила встановлений законом загальний розмір відрахувань.

  Приклад (стягнення аліментів). Працівникові нараховано зарплату – 6750,00 грн, із якої потрібно утримати ПДФО – 1215,00 грн, військовий збір – 101,25 грн, аліменти – 25% на дитину віком 5 років, але не менше мінімального гарантованого їх розміру. Обчислимо аліменти і фактичний заробіток працівника.

  • 6750,00 грн – 1215,00 грн – 101,25 грн = 5433,75 грн – зарплата без податків.
  • 5433,75 грн × 25% = 1358,44 грн – сума аліментів.
  • 5433,75 – 1358,44 = 4075,31 грн – отримає працівник.

  Приклад (мінімальні аліменти).

  Працівник працює на 0,5 ставки, йому нараховано заробітну плату 3350,00 грн із якої потрібно утримати ПДФО – 603 грн, військовий збір – 50,25 грн, аліменти – 25% на дитину віком 5 років, але не менше мінімального гарантованого їх розміру. Обчислимо аліменти і фактичний заробіток працівника.

  3350,00 грн – 603,00 грн – 50,25 грн = 2696,75 грн – зарплата без податків;

  2272,00 грн × 50% = 1136 грн – мінімальна гарантована сума аліментів на дитину до 6-ти років, де 2272 грн – це прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років у 2023 році;

  2696,75 грн × 70% = 1887,73 грн – граничний розмір відрахувань із зарплати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей (див. роз’яснення Мін’юсту, якщо діти повнолітні – обмеження 50%).

  Порівнюємо суму аліментів з мінімально гарантованою сумою аліментів:

  674,19

  Порівнюємо мінімально гарантовану суму аліментів з граничним розміром відрахувань:

  1050

  2696,75 грн – 1050 грн = 1646,75 грн – отримає працівник.

  ☛ При здійсненні утримань із заробітної плати неподаткових платежів застосовується обмеження 50% (від зарплати за вирахуванням податків). Однак, якщо це аліменти на неповнолітніх дітей, покарання у вигляді виправних робіт – обмеження збільшується до 70%

  Відрахування із заробітної плати за виконавчим листом

  Відрахування із зарплати можливе і на підставі отриманого установою виконавчого листа та постанови державного виконавця про стягнення з працівника боргу та виконавчого збору.

  Відрахування проводяться із заробітку, від якого відняли усі необхідні податки і збори, аліменти. Але ці утримання не повинні перевищувати законодавчо встановлені норми.

  Законодавчі обмеження щодо відрахувань

  Пам’ятайте, що загальний розмір усіх відрахувань на заробітну плату не може перевищувати (ст. 128 КЗпП):

  • 20% – за загальним правилом;
  • 50% – у разі: відшкодування із заробітку працівника шкоди, завданої третім юридичним або фізичним особам злочином; стягнення аліментів; відрахування з заробітної плати за кількома виконавчими документами; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я, втратою годувальника;
  • 70% – у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, покарання боржника у вигляді виправних робіт. Нагадуємо, що за ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу (СК) особа вважається дитиною до віку 23 роки, якщо продовжує навчатися, тому на повнолітніх дітей також сплачуються аліменти за дотримання умови навчання (ч. 3 ст. 194 СК).
  Даруємо унікальну можливість отримати відповідь від фахівця Державної Казначейської служби України.

  До 1 квітня поставте своє запитання стосовно казначейського обслуговування або звітності. Відповідь почуєте на вебінарі. 👇