Який відсоток комісії в Індрайвері

Договір комісії: правила і нюанси складання

Відношення в рамках договору комісії регулюються Цивільним кодексом (далі – ЦК) (гл. 69, ст. 1011–1028).

Договір комісії належить до договорів з надання посередницьких послуг. На практиці в основному застосовується при здійсненні торговельних операцій. Проте такий договір можна укладати для здійснення будь-яких операцій, не заборонених законом.

Згідно зі ст. 1011 ЦК за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату зробити одну або декілька операцій від свого імені, але за рахунок комітента.

Чим договір комісії відрізняється від договору доручення?

Ці договори близькі за своєю природою – вони призначені для регулювання посередницьких відносин і одна сторона діє за дорученням другої сторони. Але принципова відмінність у тому, що повірений за договором доручення діє не від свого імені, а від імені довірителя, а за договором комісії комісіонер діє від свого імені, а не від імені комітента.

Учасники комісійних відносин

Ми вже сказали, що сторонами договору комісії є комітент і комісіонер.

Хто може виступати в ролі комітента і комісіонера?

У цій ролі можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи (у т. ч. підприємці). Законодавчих обмежень із цього приводу не встановлено.

Чи є стороною договору третя особа, з якою комісіонер укладає угоду на користь комітента?

Третя особа, з якою комісіонер укладає операції на користь комітента, не є стороною договору, але є учасником комісійних відносин.

Комітент і третя особа не відповідають один перед іншим, з усіма претензіями кожен з них може звернутися до комісіонера.

Чи відповідає комісіонер за дії третіх осіб, з якими він укладає правочин на користь комітента?

Комісіонер несе відповідальність перед комітентом за третіх осіб тільки в тому випадку, якщо він:

• був необачним при виборі третьої особи (у разі судового спору цей факт комітентові доведеться довести);
• поручився за виконання договору третьою особою. Таке поручництво називається делькредере (ч. 3 ст. 1016 ЦК).

Чи може комісіонер укласти договір субкомісії з третьою особою?

Так, може, але тільки з відома комітента. Виняток: без згоди комітента комісіонер може укласти такий договір, якщо це необхідно для захисту інтересів комітента. Але про це комітента необхідно повідомити (ч. 2 ст. 1015 ЦК). Але в будьякому випадку комісіонер нестиме відповідальність перед комітентом за дії субкомісіонера.

Форма та істотні умови договору

Договір комісії достатньо укласти у простій письмовій формі, нотаріальне посвідчення не потрібне. Але за бажанням сторони можуть посвідчити договір у нотаріуса.

До договору комісії необхідно включити всі істотні умови, зазначені у ст. 180 Господарського кодексу (далі – ГК), а саме:

Предмет договору. Це посередницькі послуги з укладення визначених договором правочинів. Якщо предметом договору є купівля або продаж товарів, тоді істотною умовою договору буде визначення цього товару, а також його ціни (ч. 3 ст. 1012 ЦК).

Ціна. Договір комісії є платним, тобто за надані комітентові послуги комісіонер отримує комісійну винагороду, розмір якої встановлюється договором (ст. 1013 ЦК).

У договорі можна зафіксувати не тільки розмір комісійної винагороди, але й порядок її виплати комісіонерові. Розмір винагороди комісіонера можна встановити в договорі різними способами, наприклад:

• відсоток від суми операцій;
• тверда грошова сума;
• комбінована форма: тверда грошова сума і диференційований відсоток залежно від суми операцій;
• різниця (або частина різниці) між ціною, призначеною комітентом, і ціною продажу товару (роботи, послуги) комісіонером.

Порядок виплати комісійної винагороди також може бути різним:

• винагорода виплачується комітентом тільки після затвердження звіту комісіонера;
• комісіонер самостійно утримує винагороду з виручки, яка отримана ним від проведених операцій.

Крім того, якщо комісіонер поручився за виконання операції третьою особою (делькредере), він має право на додаткову плату (ч. 2 ст. 1013 ЦК).

Зверніть увагу! Якщо комісіонер здійснить правочин на вигідніших умовах, ніж це визначено комітентом (наприклад, продасть нерухоме майно комітента за вищою ціною порівняно з договірною), то додатково отримана вигода належить комітентові, а не комісіонерові.

Також комісіонер має право вимагати від комітента відшкодування здійснених ним при виконанні договору витрат, але це мають бути витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням дорученого. Щоб уникнути непорозумінь, рекомендуємо в договорі комісії конкретно зазначати витрати, що підлягають відшкодуванню (ст. 1024 ЦК).

Таким чином, у комітента виникає обов’язок не тільки виплатити комісіонерові винагороду, але й компенсувати його витрати на виконання договору (якщо інше не встановлено договором).

Строк дії договору. Згідно зі ст. 1012 ЦК договір комісії може бути укладений на певний строк або без визначення строку. Проте у випадку з госпдоговорами пріоритет матиме норма ГК, тому строк дії в договорі необхідно зазначити.

Майте на увазі! Якщо якась істотна умова відсутня в договорі, договір уважається неукладеним. А це означає, що за таким договором у сторін не виникають ні права, ні обов’язки.

Звіт комісіонера

Про виконане доручення комісіонер зобов’язаний «доповісти» комітентові, подавши звіт (ст. 1022 ЦК). Зверніть увагу: звіт комісіонера – це первинний документ, оформлення якого передбачене в рамках договору комісії.

Строки подання звіту комісіонера законодавчо не встановлені. Тому рекомендуємо сторонам самостійно зазначити в договорі, коли комісіонер повинен подавати звіт (наприклад, раз на місяць або за фактом здійснення правочину).

Форма звіту комісіонера і перелік необхідних реквізитів для цього документа в законодавстві також не встановлені. Тому звіт складається в довільній формі, але із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів первинного документа, передбачених ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV, п. 2.4 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Ми рекомендуємо зазначати у звіті комісіонера:

• реквізити сторін, які дозволяють їх ідентифікувати;
• реквізити договору комісії, за яким складається звіт;
• відомості про здійснені правочини (номенклатура реалізованого/придбаного товару (послуги), його вартість тощо);
• дату продажу/придбання товарів (послуг);
• розмір комісійної винагороди. Завважимо, що розмір комісійної винагороди можна не зазначати у звіті, якщо сторони оформляють акт наданих послуг і ці відомості наводяться там;
• суму витрат, що підлягають відшкодуванню (зазвичай до звіту додаються копії документів, що підтверджують витрати);
• дату складання, поряд з якою ставиться підпис уповноваженої особи, яка підготувала звіт. На практиці на звіті комісіонера можуть проставлятися підписи і печатка (за наявності) не тільки комісіонера, але й комітента.

Для зручності рекомендуємо зафіксувати вимоги до звіту комісіонера в договорі комісії.

Крім звіту комісіонер, як правило, також оформляє і передає комітентові на підпис Акт здачі-приймання наданих послуг. Цей документ складається після закінчення правочину, коли комісіонер передає комітентові все отримане – у грошовій або матеріальній формі. Але на відміну від звіту комісіонера складання такого документа законодавчо не передбачене. Тому якщо звіт містить усі обов’язкові реквізити первинного документа і всю інформацію про здійснений комісіонером правочин, то акт можна й не оформляти.

У який строк комітент повинен прийняти звіт комісіонера і розплатитися з ним на підставі звіту?

На підставі звіту ведуться всі розрахунки між комітентом і комісіонером. Комітент має право пред’явити свої заперечення комісіонерові протягом 30 днів з дня отримання звіту комісіонера. Якщо він цього не зробить у зазначений строк, звіт уважається прийнятим комітентом (ч. 2 ст. 1022 ЦК).

Для підтвердження того факту, що комітент прийняв звіт комісіонера, комітент повинен поставити свій підпис і печатку (за наявності) внизу звіту.

Застосовуємо на практиці

Ситуація

Два українських підприємства укладають між собою договір комісії, за умовами якого комітент доручає комісіонерові знайти і придбати товар на території іноземної держави – у Польщі. Який у такому разі скласти договір і чи буде він мати статус зовнішньоекономічного?

На взаємовідносини між двома резидентами (українськими підприємствами) поширюються вимоги українського законодавства. У цій ситуації між ними укладатиметься договір комісії, у якому визначатиметься територія його виконання (територія іноземної держави – Польща). У такому разі комісіонер зобов’язується придбати для комітента товар з певними характеристиками за кордоном і передати його комітентові, отримавши за це передбачену договором винагороду. Такий договір не матиме статусу зовнішньоекономічного, оскільки обидві його сторони – резиденти України.

Пам’ятайте! Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК).

А ось комісіонер при покупці товару за кордоном укладатиме ВЭД-контракт з іноземним контрагентом – продавцем товару (третьою особою, яка не є стороною договору комісії, але є учасником комісійних відносин).

Наше законодавство пред’являє певні вимоги до оформлення відносин із закордонними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Так, ЗЕД-контракт має бути складений українською мовою – незалежно від того, яке право сторони вибрали для своїх договірних відносин. Цей висновок випливає з положень ст. 19 Закону від 03.07.12 р. № 5029-VI «Про основи державної мовної політики». Але крім тексту українською мовою у ЗЕД-контракті також може бути використана й мова другої сторони договору (наприклад, у наший ситуації – польська).

Важлива вимога! Первинні документи до ЗЕД-контракту, складені іноземною мовою (у нашому випадку – польською), повинні мати автентичний переклад українською мовою для цілей оподаткування.

Про нюанси укладення ЗЕД-контракту докладніше читайте в «Укладаємо ЗЕД-контракт: ТОП-7 запитань».

Для вашої зручності наведемо зразок у вигляді фрагмента договору комісії.

Зразок

1. Предмет договору

1.1. У період дії цього Договору Комісіонер зобов’язується за дорученням Комітента укласти від свого імені, але за рахунок Комітента угоди щодо надання комплексу послуг з пошуку та покупки непродовольчого товару для Комітента (далі – послуги), а Комітент зобов’язується сплатити Комісіонеру комісійну винагороду за надані комісійні послуги в розмірі, порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

1.2. Найменування товару та його характеристики, кількість, асортимент, умови його зберігання та перевезення зазначені у Заявці Комітента, яка є додатком* до цього Договору і його невід’ємною частиною.

3. Порядок розрахунків

3.1. Комісійна плата, яка належить до виплати Комісіонеру, становить 12 % від обсягу наданих послуг.

3.2. Комісійна плата утримується Комісіонером із загальної суми коштів, яка надійшла йому від Комітента для оплати послуг з пошуку та покупки непродовольчого товару.

3.3. Винагорода виплачується Комісіонеру протягом трьох робочих днів із дати погодження та підписання Комітентом Звіту Комісіонера.

4. Відшкодування витрат

4.1. Усі витрати Комісіонера, понесені ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за цим Договором, відображаються у його Звіті, який складається та подається Комітенту в письмовій формі.

4.2. Цим Договором або додатками до нього можуть бути встановлені обмеження щодо витрат Комісіонера, пов’язаних із виконанням Договору, а саме щодо їх складу та обсягу.

5. Строки виконання

5.1. Термін дії доручення Комітента Комісіонеру становить 3 місяці з дня набрання чинності цього Договору.

Договір комісії: правові аспекти

Договір комісії – досить поширений сьогодні вид договорів, адже він зручний як продавцю товарів/послуг, так і комісіонеру. Наприклад, виробник товару може укласти договір комісії з комісіонером і йому не доведеться шукати покупців, укладати договори купівлі-продажу або постачання. Цим усім буде займатися комісіонер, який за реалізацію продукції отримає винагороду. Як правильно скласти договір комісії, розповімо в цій консультації.

Суть договору

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. № 435-IV (далі – ЦК) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. За своєю природою договір комісії схожий на договір доручення, однак в останньому повірений діє не від свого імені, а від імені довірителя.

Договір комісії може бути укладений на проведення будь-яких правочинів, не заборонених законодавством, наприклад на купівлю/продаж товарів або послуг.

Форма та сторони договору

Договір комісії укладається в простій письмовій формі (з урахуванням ст. 208 ЦК) (див. зразок 1 у кінці консультації). Нотаріальне посвідчення в цьому випадку не потрібне, але при бажанні сторони можуть засвідчити договір у нотаріуса.

Сторонами договору можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Зверніть увагу: при укладанні договорів із третіми особами комісіонер діє від свого імені, а не від імені комітента.

Істотні умови договору

Згідно зі ст. 180 ГК договір повинен містити такі істотні умови:

• предмет договору;
• ціну;
• строк дії. Незважаючи на те що ст. 1012 ЦК передбачено, що договір комісії може бути укладений на певний строк або без визначення строку, у нашому випадку пріоритет буде мати норма ГК, тому строк дії в договорі вказуємо.

Предмет договору. Це посередницькі послуги з укладання визначених договором правочинів. Якщо предметом договору є купівля або продаж товарів, то істотною умовою договору буде визначення цього товару та його ціни (ч. 3 ст. 1012 ЦК).

Ціна. Договір комісії є платним, тобто за надані послуги комісіонер отримує комісійну винагороду, розмір якої встановлюється договором. Зверніть увагу: якщо договір комісії не виконано із причин, що залежать від комітента, комісіонер має право на комісійну винагороду на загальних підставах.

Рекомендуємо чітко вказати в договорі не тільки розмір комісійної винагороди, але й порядок її виплати комісіонеру.

Розмір винагороди комісіонера можна встановити в договорі різними способами. Це може бути:

• відсоток від суми правочинів;
• тверда грошова сума;
• комбінована форма: тверда грошова сума та диференційований відсоток залежно від суми правочинів;
• різниця (або частина різниці) між ціною, призначеною комітентом, і ціною продажу товару (роботи, послуги) комісіонером.

Порядок виплати винагороди комісіонеру також буває різний:

1) винагорода виплачується комітентом після затвердження звіту комісіонера;

2) комісіонер самостійно утримує винагороду з виручки, отриманої від правочинів.

Важливий нюанс: якщо комісіонер здійснить операцію на більш вигідних умовах, ніж це визначено комітентом (наприклад, продасть продукцію комітента за більш високою в порівнянні із зазначеною в договорі ціною), додатково отримана вигода належить комітенту.

Рекомендуємо чітко прописати в договорі моменти, пов'язані з поверненням нереалізованого товару, прийнятого на комісію: строки, порядок, документи, які при цьому оформляються.

До договору також можна включити умову про те, що комітенту заборонено укладати договір комісії із третіми особами.

Делькредере

Делькредере – це порука комісіонера перед комітентом за виконання третьою особою своїх зобов'язань за правочином.

За загальним правилом, установленим ч. 3 ст. 1016 ЦК, комісіонер не відповідає перед комітентом за виконання правочинів третіми особами. Однак сторони можуть передбачити цей обов'язок комісіонера. Тоді він буде нести відповідальність не тільки за виконання доручених йому дій, але й за дії третьої особи за укладеними правочинами. Надання такої послуги може бути зафіксоване як у самому договорі, так і в окремій (додатковій) угоді до основного договору комісії. При цьому якщо комісіонер поручився в рамках договору комісії за третю особу, то крім норм, що регламентують договір комісії, будуть діяти норми цивільного законодавства, що регулюють відносини поруки (ст. 553–559 ЦК).

Зверніть увагу: оскільки порука комісіонера перед комітентом за виконання третьою особою своїх зобов'язань за правочином – це додаткова послуга, за її надання належить додаткова плата (ч. 2 ст. 1013 ЦК).

Звіт комісіонера

За фактом виконання доручень комісіонер зобов'язаний подати комітенту звіт (ст. 1022 ЦК). На підставі цього документа здійснюються розрахунки між комітентом і комісіонером (див. зразок 2 у кінці консультації). Комітент має право пред'явити свої заперечення комісіонеру протягом 30 днів із дня отримання звіту, у противному разі звіт уважається прийнятим (ч. 2 ст. 1022 ЦК).

Строки подання звіту комісіонера нормативними документами не встановлені, тому сторони мають право самостійно визначати, як часто комісіонер буде подавати такі звіти (наприклад, раз на місяць або за фактом вчинення правочинів). У будь-якому разі, щоб уникнути розбіжностей, цей момент варто відобразити в договорі.

Законодавчо ні форма звіту комісіонера, ні перелік необхідних реквізитів не встановлені. На практиці у звіті комісіонера вказуються:

• дата та номер договору, за яким складено звіт;
• реквізити сторін договору;
• інформація про період, за який подається звіт;
• дані про кількість і ціну проданого (придбаного) товару (робіт, послуг);
• розмір комісійної винагороди та комісійні витрати, що підлягають відшкодуванню;
• дата складання звіту;
• підпис і печатка (при наявності) комісіонера.

А підпис і печатка (при наявності) комітента на звіті будуть свідчити про прийняття останнім звіту.

Комісіонер має право вимагати від комітента відшкодування понесених ним при виконанні договору витрат, але це повинні бути витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням дорученого. Щоб уникнути непорозумінь, рекомендуємо в договорі комісії конкретно вказувати витрати, що підлягають відшкодуванню.

Також сторони договору можуть скласти акт приймання-передачі посередницьких послуг, але на відміну від звіту комісіонера необхідність оформлення акта законодавством не передбачена.

Субкомісія

Комісіонер може укласти договір субкомісії із третьою особою, але тільки зі згоди комітента. Виняток: комісіонер може укласти такий договір без згоди комітента, якщо це необхідно для захисту інтересів останнього, але про це його необхідно повідомити.

Комісіонер несе відповідальність перед комітентом за дії субкомісіонера.

У випадку укладання договору субкомісії в комісіонера виникають права та обов'язки комітента відносно субкомісіонера. Комітент (за попереднім договором комісії) не має права вступати у відносини із субкомісіонером без згоди комісіонера.

Висновки

Договір комісії укладається в простій письмовій формі і при бажанні сторін може бути нотаріально засвідчений. До істотних умов договору відносяться: предмет, ціна та строк дії.

У договорі можна передбачити відповідальність комісіонера перед комітентом за виконання третьою особою своїх зобов'язань за правочином (делькредере).

За фактом виконання доручення комітента комісіонер подає звіт.

Зразок 1

Договір комісії № 123/543

м. Київ 01.12.16 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поле» (далі – Комісіонер) в особі директора Новацького Петра Івановича, який діє на підставі статуту, з однієї сторони, і Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокіл» (далі – Комітент) в особі директора Петренко Тетяни Миколаївни, яка діє на підставі статуту, із другої сторони (далі – Сторони), уклали цей договір комісії (далі – Договір) про нижченаведене:

1. Загальні положення

1.1. Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за комісійну винагороду від свого імені укласти договір на продаж продукції, зазначеної в п. 1.2 Договору, із третьою особою (далі – Покупець).

1.2. Продукцією за Договором є: комплект постільної білизни, артикул 123456/76543, вартістю 450 грн/шт.

2. Права та обов'язки Комісіонера

2.1. Комісіонер зобов'язаний:

2.1.1. Самостійно знайти Покупця на продукцію Комітента, виконати всю переддоговірну роботу та укласти з Покупцем договір купівлі-продажу продукції, зазначеної в п. 1.2 Договору.

2.1.2. Отримати в Комітента продукцію, призначену для продажу відповідно до умов Договору, і вжити всіх необхідних заходів для її належного зберігання.

2.1.3. Щотижня (по понеділках до 15.00) подавати Комітенту звіт про виконання доручення.

2.1.4. Передати всі кошти, отримані за договором (договорами) купівлі-продажу з Покупцем.

2.1.5. Зберігати конфіденційність даних, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням Договору.

2.2. Комісіонер має право:

2.2.1. Отримати комісійну винагороду, а також компенсацію витрат, пов'язаних із виконанням Договору, у розмірі та порядку, які встановлені Договором.

2.2.2. Відмовитися від виконання умов Договору при порушенні Комітентом договірних зобов'язань.

3. Права та обов'язки Комітента

3.1. Комітент зобов'язаний:

3.1.1. Передати Комісіонеру продукцію для продажу відповідно до умов Договору.

3.1.2. Прийняти звіт Комісіонера, розглянути та затвердити його.

3.1.3. На підставі звіту Комісіонера виплатити останньому комісійну винагороду, а також відшкодувати витрати, понесені Комісіонером при виконанні Договору (при наявності таких), у розмірі та на умовах, визначених Договором.

3.2. Комітент має право:

3.2.1. Протягом 30 днів із моменту отримання звіту Комісіонера направити мотивоване заперечення. При відсутності такого заперечення звіт уважається прийнятим.

4. Порядок розрахунків

4.1. Розмір комісійної плати за одну одиницю проданої Комісіонером продукції відповідно до п. 1.2 Договору становить 50,00 грн.

4.2. Кошти, отримані від продажу продукції Комітента, Комісіонер перераховує щотижня на розрахунковий рахунок Комітента одночасно з поданням звіту (відповідно до пп. 2.1.3 Договору).

4.3. Усі витрати Комісіонера, здійснені ним для належного виконання умов Договору, відображаються ним у звіті (пп. 2.1.3 Договору). Комітент відшкодовує тільки ті витрати Комісіонера, які були узгоджені з Комітентом.

4.4. Комісійна винагорода, а також затрати Комісіонера при виконанні Договору (при наявності таких), виплачуються Комісіонеру протягом двох банківських днів із моменту надходження на рахунок Комітента коштів, отриманих від договорів купівлі-продажу з Покупцем.

5. Відповідальність Сторін

5.1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором Сторони несуть відповідальність згідно з нормами діючого законодавства та умовами Договору.

5.2. У разі порушення Комісіонером строку перерахування коштів, отриманих за договором купівлі-продажу з Покупцем (п. 4.4 Договору), Комісіонер сплачує Комітенту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. У разі прострочення платежу на строк більше 10 календарних днів крім пені Комісіонер сплачує на користь Комітента штраф у розмірі 20 % простроченої суми.

5.3. У випадку порушення Комітентом строків сплати комісійної винагороди, а також відшкодування витрат Комісіонера, пов'язаних із виконанням Договору, Комітент сплачує Комісіонеру пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

5.4. Сторона, яка порушила умови Договору, зобов'язана відшкодувати збиток, заподіяний таким порушенням.

5.5. Сплата пені та штрафних санкцій не звільняє Сторону від зобов'язань щодо відшкодування збитків у повному обсязі та виконання зобов'язань за Договором. Усі штрафні санкції сплачуються Сторонами в добровільному порядку на підставі обґрунтованої претензії (із розрахунками та доказами) або в порядку судового розгляду.

5.6. Відшкодування Стороною збитку, заподіяного порушенням умов Договору, не звільняє її від обов'язку виконати Договір у натурі, якщо інше прямо не передбачене діючим законодавством України.

6. Вирішення спорів

6.1. Усі спори, що стосуються виконання Договору, вирішуються шляхом проведення переговорів між Сторонами.

6.2. У разі неможливості вирішення спорів шляхом переговорів такі спори передаються на розгляд до господарського суду за місцем знаходження відповідача.

7. Форс-мажор

7.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили (стихійне лихо, війна, воєнні дії, блокада, ембарго, уведення надзвичайного стану, обмеження імпорту, експорту, підвищення ставок мита, податків, скасування пільг, дотацій, спеціальних режимів або інші дії держав, що роблять неможливим виконання Сторонами своїх зобов'язань, а також пожежі, повені, інше стихійне лихо або сезонні природні явища, страйки, епідемії та всі інші випадки й обставини, що зазвичай визнаються такими в господарській практиці), унаслідок чого в Сторони відсутня можливість виконання зобов'язань за договором.

7.2. Сторона, яка посилається на обставини непереборної сили, зобов'язана не пізніше трьох днів із моменту їх настання направити електронною поштою або кур'єрською службою другій Стороні повідомлення про дію таких обставин. При цьому строк дії зазначених обставин повинен бути підтверджений документально. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, який повинен бути направлений другій Стороні протягом 14 днів із моменту повідомлення про такі обставини.

7.3. Із припиненням дій обставин непереборної сили Сторона, яка потрапила під вплив таких обставин, зобов'язана негайно направити повідомлення про це другій Стороні. У ньому повинен бути зазначений строк, протягом якого передбачається виконати зобов'язання за Договором.

8. Дія Договору

8.1. Договір уважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (при наявності) і діє до 31 грудня 2017 року.

8.2. Усі зміни та доповнення до Договору можуть бути внесені тільки зі згоди Сторін, оформленої додатковою угодою до Договору, яка після підписання Сторонами стає невід'ємною частиною Договору.

8.3. Дія Договору може бути достроково припинена з ініціативи однієї зі сторін у випадку надання ініціюючою стороною письмового повідомлення не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати припинення Договору, а також в інших випадках, передбачених діючим законодавством.

9. Заключні положення

9.1. Сторони гарантують одна одній конфіденційність даних, отриманих у рамках виконання умов Договору.

9.2. Після підписання Договору всі попередні переговори, листування, договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін із питань, що стосуються Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов Договору.

9.3. Сторони несуть повну відповідальність за правильність зазначених ними в Договорі реквізитів і зобов'язуються своєчасно в письмовій формі повідомляти другу Сторону про їх зміну.

9.4. Відступлення права вимоги та(або) переведення боргу за договором однієї зі Сторін третім особам допускається виключно з письмової згоди другої Сторони Договору.

9.5. Договір складено у двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі Сторін.

10. Реквізити та підписи Сторін