Що таке фолікуліт?
Ніхто із нас не застрахований від інфекційних захворювань. Боліснотворні бактерії постійно оточують нас у повсякденному житті. Більшість із них не загрожують здоровим людям із сильним імунітетом.
Однак ослаблений організм людини не завжди може дати відсіч хвороботворним бактеріям і виникає ризик розвитку інфекційних захворювань, викликаних бактеріями.
Наше тіло практично скрізь має волосяний покрив, позбавлена його лише слизова оболонка, поверхні долонь і стоп. Бактерії стафілокока здатні проникати вглиб волосяних фолікул та викликати інфекційне запалення на будь-яких ділянках тіла з волосяним покривом. Таке запалення отримало назву фолікуліт. Найчастіше поява фолікуліту відбувається в результаті отриманих травм, порушення цілісності шкіри, укусів різних комах. У результаті захворювання на почервонілих ділянках шкіри можуть виникати висипання. При вчасному лікуванні після них не залишаються шрами або рубці. Однак при запущеній формі хвороби відбувається загноєння фолікулів, що призводить до втрати волосся та виникнення шрамів. Для місцевого лікування фолікуліту використовуються спеціальні мазі.
Які мазі застосовувати при фолікуліті?
Насамперед слід пам'ятати про те, що правильне лікування може призначити лише фахівець. У цьому випадку лікар-дерматолог. Найчастіше воно складається з:
- суворо дотримання правил особистої гігієни;
- застосування лікувальної мазі з ефектом, що дезінфікує.
Дотримання правил особистої гігієни сприяє зниженню кількості хвороботворних бактерій на поверхні шкіри, а мазь з антибіотиком перешкоджає їх розмноженню. У занедбаних випадках із великим вогнищем ураження можливе застосування антибіотиків у вигляді таблеток.
Мазь Бактіаліс – ефективний антибіотик, розрахований для місцевого застосування.
Цей вітчизняний препарат має потужні протизапальні властивості. Він активний до багатьох мікроорганізмів, здатних викликати інфекційні захворювання. Мазь довела свою ефективність у боротьбі з наслідками фолікуліту. Детальну інформацію про спосіб застосування, показання та протипоказання щодо використання мазі Бактіаліс можна знайти на сайті української фармацевтичної компанії Vishpha. Не займайтеся самолікуванням, у разі виникнення захворювань завжди звертайтеся до лікаря.
Житомирська фармацевтична фабрика Vishpha®
Спеціалізований сайт для лікарів, провізорів, фармацевтів, студентів медичних та фармацевтичних вузів.
Ліцензія МОЗ України – АВ 598036 від 03.07.2012 р.
Фолікуліт лікування
Фолікуліт - форма поверхневої піодермії, що розвивається в межах волосяної лійки або всього волосяного фолікула.
Причини та види фолікуліту
Залежно від причини захворювання фолікуліт буває:
Запалення волосяних цибулин ініціюється патогенними мікроорганізмами: грибками, кліщами, вірусами та бактеріями.
Волосяна цибулина стає місцем проживання даних організмів через зовнішні чинники чи проблеми зі здоров'ям людини.
Причини фолікуліту Дуже важливим питанням є з'ясування причини фолікуліту для забезпечення правильного його лікування. Залежно від збудника хвороби розрізняють фолікуліти:
- бактеріальний:
- викликаний золотистим стафілококом (часто локалізується на обличчі);
- грамнегативний – збудником є псевдомонада та ін. грамнегативна флора;
- сифілітичний – винуватцем якого є бліда трепонема;
- гонорейний - викликається гонококом (при гонореї, що далеко зайшла).
грибковий – причиною є гриби кандида; вірусний – локалізується часто на обличчі, викликається герпес-вірусами; паразитарний – викликається кліщами демодекоз.
Хвороба розвивається внаслідок розмноження бактерій, найчастіше це стафілококи. Не виключені випадки розвитку фолікуліту з таких причин:
- бактерії;
- віруси;
- гонорея;
- грибкова поразка дерми (кандида, дерматофіти, фітоспорум);
- паразити (кліщ);
- сифіліс.
Інфекція зазвичай потрапляє всередину фолікула волоска через незначні пошкодження на дермі (садна, подряпини, екскоріація, мокнутия). Найчастіше хвороба розвивається у тих, хто хворіє на дерматози:
Існує понад 10 видів фолікуліту. Причини більшості з них – збудники (віруси, бактерії, гриби), які потрапили до організму. Чинники, які провокують захворювання, можуть бути як ендогенні, так і екзогенні.
Запалення фолікула найчастіше відбувається при дії зовнішніх факторів:
- погана гігієна шкіри;
- несприятливі кліматичні умови;
- травми шкіри;
- переохолодження організму;
- носіння одягу із синтетичних тканин тривалий період.
Є й внутрішні причини запалення волосяного ложа:
- використання місцевих мазей, що накладаються під пов'язку;
- порушення харчування;
- цукровий діабет;
- анемія;
- патології нирок;
- тривалий прийом імунодепресантів.
Різні вищипування волосся та застосування депіляторії можуть також бути однією з причин появи недуги.
Класифікація
Існує кілька класифікацій настільки неприємного шкірного захворювання:
Поверхнева форма захворювання характеризується появою невеликих гнійників конічної форми, в центрі пронизаних волоском
Поверхневий фолікуліт має основний симптом у вигляді утворення гнійників (пустул) невеликого розміру, найчастіше конічної форми, які пов'язані з гирлами волосяних лійок і в центрі пронизані волоссям.
У процесі хвороби такі гнійнички оточуються запальним обідком рожевого кольору, болю при цьому немає. Протікання поверхневої форми захворювання триває пару днів, і, як правило, через три дні весь вміст гнійничків перетворюється на кірку, відторгнення якої утворює незначну пігментацію та лущення.
Діагностика
Перші симптоми фолікуліту пацієнт може виявити в себе сам - утворення пустул, виразок, а також свербіж шкіри. При відвідуванні лікаря первинним методом діагностики є зовнішній огляд пацієнта — симптоми захворювання найчастіше досить характерні, що дозволяє встановити діагноз і підібрати методи лікування.
Одним із етапів діагностики захворювання є виявлення збудника, який став причиною запалення.
Головне завдання – правильно розрізнити фолікуліт та неінфекційні захворювання волосяних фолікулів. Від цього залежить подальше лікування.
Діагностика включає:
- дослідження волосяного фолікула;
- виявлення збудника, який спричинив запалення;
- виключення сифілісу, гонореї;
- виявлення інших захворювань, які б розвитку запалення.
Лікування
У разі встановлення точного діагнозу – фолікуліт потрібно обов'язково дотримуватися призначень лікаря. Вони залежатимуть від природи захворювання:
Коли самостійно вилікувати фолікуліт не вдалося, то доведеться звернутися до лікаря, який насамперед направить на здачу лабораторних аналізів, щоб визначити збудника хвороби, і лише потім призначить відповідне лікування, яке проводиться в амбулаторних умовах.
Дуже часто лікарі вдаються до місцевих антибіотиків у вигляді мазей або лікарських ампул, які безпосередньо наносяться на уражені ділянки шкіри.
Також вони рекомендують обробляти фолікули 1% або 2% саліциловим або 2% камфорним спиртом, зеленкою, іхтіоловою маззю або фукорцином. Якщо стан хворого дуже запущено, то антибіотики призначають і внутрішньо.
При ураженні фолікулітом звертатися необхідно до дерматолога-венеролога.
За потреби лікар розкриє фолікул і видалить гній. Потім він обробить шкіру за допомогою 1-2% розчину перманганату калію або 20% розчину азотнокислого срібла.
Стафілококовий та псевдомонадний фолікуліт лікують внутрішньо цефалексином, еритроміцином, диклосациліном, метициліном або міноцикліном (залежно від індивідуальних особливостей організму) та зовнішньо мупіроцином, а важкі форми – ципрофлоксацином.
При бактеріальному фолікуліті лікар призначить ліки, що містять бензоїлпероксид. При необхідності він може виписати ампіцилін, триметоприм, сульфаметоксазол, ізотретиноїн.
Для лікування грибкового фолікуліту потрібні антимікозні засоби: флуконазол, ітраконазол, тербінафін.
При грамнегативному фолікуліті використовувати антибіотики не можна. Тому хворому призначають бензоїлпероксид.
Герпетичний фолікуліт лікується ацикловіром, а кандидозний – за допомогою тербінафіну, флуконазолу та ітраконазолу.
При паразитарному фолікуліті використовують крем перметрин.
При розвитку рецидиву та появі лихоманки лікар призначає ліки, що мають протизапальну дію:
- сульфаніламіди: сумамед, мадрібон;
- антибіотики: еритроміцин, пеніцилін;
- гормональні препарати: Преднізолон.
При будь-якій формі хвороби не можна мити уражену шкіру водою, відвідувати лазню та приймати гарячі ванни.
Лікування фолікуліту можливе також ультрафонофорезом, дарсонвалізацією та протизапальними масками з антисептичним ефектом, а також народними засобами, які дуже часто виявляються набагато ефективнішими за медикаментозні.
Лікування недуги залежить від ступеня ураження волосяної цибулини
Якщо запалення поверхневе, достатньо обробити гнійничок добре відомою зеленкою, фукорцином, саліциловим спиртом (2%).
Лікування фолікуліту бажано розпочинати на ранній стадії захворювання. При поверхневій формі захворювання проводять:
Для лікування стафілококового фолікуліту застосовують цефалексин.
При стафілококовому фолікуліті призначають прийом антибактеріальних препаратів внутрішньо (цефалексину, еритроміцину, диклосациліну та ін.)
Вибір антибіотика складає основі результатів аналізу на чутливість збудника до препаратів. Зовнішньо застосовують антибактеріальні мазі, наприклад, Мупіроцин.
Фолікуліт псевдомонадний. Схема лікування, переважно, та сама. У тяжких випадках показана терапія ціпрофлоксацину.
При бактеріальному фолікуліті, викликаному грамнегативними бактеріями, місцево застосовують препарати, що містять бензоїлпероксид.
Фолікуліти грибкової природи лікують із застосуванням антимікозних засобів – Флуконазолу, Ітраканозолу, Тербінафіну.
При герпетичному фолікуліті призначається прийом Ацикловіру.
За будь-яких форм фолікуліту потрібно виключити миття ураженої шкіри водою. Категорично заборонено відвідування лазні та прийняття гарячих ванн.
Для лікування фолікулітів можна застосовувати і народні рецепти, їх використовують як додаток до терапії, підібраної лікарем.
Хворому виписують терапію, що відповідає етіології його хвороби.Мазі та антибіотики призначають при бактеріальному фолікуліті, протимікозні препарати – при грибковому, а герпетичний фолікуліт лікують за допомогою ацикловіру.
Місцевої терапії у вигляді обробки уражень за допомогою зеленки та інших аналогічних препаратів цілком достатньо для початкової стадії захворювання. Щоб запобігти інфікування здорових ділянок шкірних покривів, потрібно проводити їхню обробку з допомогою борного чи саліцилового спирту. Паралельно призначають УФО-терапію.
У разі рецидиву призначають системне лікування. Диклоксацилін, цефалексин та еритроміцин застосовують перорально при стафілококовому фолікуліті.
Тяжку форму псевдомонадного фолікуліту лікують ципрофлоксацином. При кандидозному вигляді фолікуліту призначають ітраконазол та флуконазол, при дерматофітному вигляді – тербінафін.
Профілактика фолікулітів
Профілактика фолікулітів полягає у необхідності усунути фактори, які можуть спровокувати хворобу. Також, з метою профілактики, слід користуватися милом з антисептичною дією та регулярно обробляти шкіру бензоїлпероксидом, який має відмінні знезаражувальні та кератолітичні властивості.
Як лікувати фолікуліт? Терапія захворювання залежить від етіології. Якщо патологія спричинена грибками, то не обійтися без протигрибкових препаратів; стафілококовий фолікуліт необхідно лікувати антибіотиками.
Лікування ведеться у кількох напрямках:
- Терапія медикаментозна.
- фізіотерапевтичні методи.
- Використання засобів народної медицини.
Якщо захворювання протікає у легкій формі, то можна обійтися місцевими препаратами, наприклад:
- При стафілококовому фолікуліті обробляти уражені ділянки антибактеріальними мазями, наприклад Мупіроцином. Робити це потрібно 2 рази на день.
Якщо патологія спровокована стафілококами, то без антибактеріальних засобів не обійтися
- Якщо захворювання викликане грамнегативними бактеріями, то показано використання бензоїлу-пероксиду місцево.
- Герпетичний фолікуліт можна лікувати за допомогою мазі Ацикловір.
- При будь-якій формі захворювання застосовувати місцеві антисептики, наприклад Фукорцин, Хлоргексидин.
Потрібно знати. Щоб не допустити поширення інфекції на здорові ділянки шкіри, необхідно проводити їхню обробку борним або саліциловим спиртом.
За наявності фолікуліту обов'язково треба обробляти сусідні ділянки, щоб не допустити поширення патології.
Якщо лікування запалення волосяного фолікула не піддається терапії місцевими засобами, то доведеться вдатися до прийому антибактеріальних препаратів усередину.
Антибіотики також призначають, якщо:
- Захворювання перейшло у хронічну форму.
- Спостерігається запалення лімфатичних вузлів.
- Процес швидко поширюється сусідні ділянки.
Якщо інфекція викликана стафілококом, то призначають:
Стафілококовий фолікуліт не вдасться перемогти без сучасних антибактеріальних засобів
- Еритроміцин.
- Міноциклін, якщо стафілокок стійкий до інших ліків.
Псевдомонадний фолікуліт, що протікає у тяжкій формі, потребує прийому Ципрофлоксацину по 500 мг 2 рази на день.
При грибковому фолікуліті призначають внутрішньо:
Препарат вибирається залежно від бактерії. При герпетичному фолікуліті внутрішньо призначаються противірусні засоби.
Будь-яке лікування обов'язково має на увазі і усунення провокуючого фактора, наприклад, якщо посилює перебіг фолікуліту цукровий діабет, необхідно проводити його терапію.
При тяжкому перебігу патології потрібна системна терапія.
Потрібно знати.Будь-яка форма фолікуліту під час терапії вимагає виключити миття уражених ділянок водою та прийняття гарячих ванн.
Під час лікування необхідно пам'ятати, що гаряча ванна може ускладнити перебіг запального процесу.
Фізіотерапія може суттєво допомогти у лікуванні фолікуліту. Фізіопроцедури мають такий вплив:
- Знімають запальний процес.
- Пригнічують зростання патогенних мікроорганізмів.
- Підвищують імунітет.
- Активують процес утворення вітаміну D у шкірі.
Найчастіше використовують такі методи:
- Вплив на осередки ураження короткими ультрафіолетовими хвилями.
- Загальне УФО.
- Низькоінтенсивна УВЧ терапія.
- Лікування лазером.
Відмінною підмогою у лікуванні фолікуліту стане фізіотерапія. Її методи прискорять загоєння, знімуть запалення.
Фолікуліт Гоффмана та інші форми можна лікувати, використовуючи народні засоби, але вони повинні доповнювати основну медикаментозну терапію і обов'язково бути узгоджені з лікарем.
Довели свою ефективність такі рецепти:
Ромашка відрізняється своїми антисептичними властивостями, тому її відвар може сміливо використовуватися для вмивання за наявності будь-яких запальних уражень на шкірі.
Лікування та симптоми фолікуліту
Лікування фолікуліту можна проводити і народними засобами, але гарний лікувальний ефект вони дають як доповнення до медикаментозної терапії. Застосування будь-якого із цих засобів бажано погодити з лікарем.
Рецептів з лікування народними засобами та дорослих пацієнтів, і дітей безліч. Ось деякі з них:
Терапію фахівець призначає з урахуванням етіології хвороби. Якщо патологію спровокували бактерії, потрібні мазі, які містять антибіотики. Якщо хворобу спровокували грибки, використовують протигрибкові медикаменти. Герпетичний фолікуліт лікують "Ацикловіром".
Про те, як лікувати фолікуліт у терапевтичний спосіб, читайте нижче.
Терапевтичним способом
Для запобігання поширенню інфекції по дермі пацієнтам призначають УФО. Про те, як вилікувати фолікуліт мазями, антибіотиками та іншими медикаментами читайте нижче.
Медикаментозним
При виявленні хвороби на її ранній стадії розвитку достатньо провести місцеву терапію. Вона передбачає обробку дерми у вигляді розчинів анілінових барвників:
Щоб інфекція не поширювалася, лікарі рекомендують обробити здорову дерму за допомогою борного спирту, саліцилового спирту.
- Якщо хвороба має важкий, рецидивуючий характер, потрібна системна терапія: Стафілококовий фолікуліт лікують за допомогою Диклоксациліну, Цефалексину, Ерітроміцину. Для місцевої обробки використовують «Левоміцетиновий спирт», «Трімістін», «Йоддіцерин», «Бактробан», «Мірамістин».
- При тяжкому перебігу псевдомонадної форми фахівці використовують «Ципрофлоксацин».
- При грибковій формі обов'язково використовують протигрибкові медикаменти («Ітраконазол», «Кетоконазол». Місцево використовують «Міконазол», «Клотримазол»)
- Кандидозна форма піддається лікуванню "Ітраконазолом", "Флуконазолом".
- Дерматофітна форма лікується Тербінафіном.
- Для усунення демодекозу можна використовувати "Бензилбензоатний крем", "Йоддіцерин", "Сірчані мазі".
- Також лікар здійснює терапію цукрового діабету, виявлених імунодефіцитних станів.
Про те, чи фолікуліт піддається лікуванню народними засобами в домашніх умовах, читайте нижче.
Народними методами
Перед тим, як використовувати кошти з народу, слід проконсультуватись із лікарем. Знахарі рекомендують такі засоби:
- відвар календули;
- олія чайного дерева;
- кашка з листя будяка;
- відвар ромашки.
Медикаментозна терапія
Призначення медикаментів відбувається з урахуванням чутливості патогенних мікроорганізмів до ліків, що діють, тому для різних видів фолікуліту призначають різні препарати.
Профілактикою захворювання є гігієна шкіри та волосся
Профілактика такого захворювання передбачає дотримання гігієни шкіри, волосся, своєчасне лікування хвороб, які сприяють розвитку запалення фолікулів.
Необхідно виключити користування чужими мочалками та іншими гігієнічними засобами, уникати травм та різноманітних пошкоджень шкірного покриву.
Часті запитання
Які існують методи лікування фолікуліту?
Фолікуліт може бути лікований за допомогою місцевого застосування антисептичних засобів, застосування протизапальних кремів або мазей, а також при необхідності прийому системних антибіотиків.
Які процедури можуть допомогти у лікуванні фолікуліту?
Для лікування фолікуліту можуть бути застосовані процедури, такі як ультрафіолетове опромінення, лазерна терапія або хімічний пілінг для покращення стану шкіри.
Корисні поради
РАДА №1
При фолікуліті рекомендується використовувати антисептичні засоби для очищення уражених областей шкіри, такі як хлоргексидин або спиртові розчини. Це допоможе запобігти поширенню інфекції та знизити запалення.
РАДА №2
Для лікування фолікуліту можна застосовувати топічні препарати з антибіотиками, такі як мазі чи креми. Вони допоможуть знищити бактерії, що викликали запалення у волосяному фолікулі.
РАДА №3
Важливо уникати переохолодження або перегрівання уражених ділянок шкіри, оскільки це може посилити стан фолікуліту. Підтримуйте оптимальну температуру тіла та уникайте травмування шкіри.
Фолікуліт
Фахівець у галузі дерматології та трихології.Один із найдосвідченіших фахівців Клініки. Досконало володіє методикою плазмоліфтингу і успішно застосовує її на практиці, справляючись із захворюванням на будь-якій стадії. Стаж роботи – понад 20 років.
Фолікуліт - гнійне запалення волосяного фолікула. Виявляється у вигляді болючої плями яскраво-червоного кольору, яка через два дні перетворюється на прищ з гноєм (пустулу) з волоссям або гирлом фолікула у центрі. Патологія може протікати у легкій формі з поодинокими висипаннями або спричинити тяжке ураження шкіри. Важливо не видавлювати гній і займатися самолікуванням, ніж спровокувати ускладнення як абсцесу.
Загальні відомості
Захворювання відноситься до поверхневої піодермії і може виникати будь-де на тілі, де є волосяні фолікули, але найбільш типовими місцями є шкіра голови, зона вусів, бороди, пахви та лобок. Пустулезний фолікуліт шкіри широко поширений серед дорослого населення обох статей. Найбільша кількість випадків фіксується у жителів країн зі спекотним та вологим кліматом, а також проживають в антисанітарних умовах. Процес може початися з остиофолликулита — поверхневого запалення гирла волосяного фолікула, яке у міру поширення інфекції переходить у фолікуліт.
Причини
- різні травми, у яких відбувається порушення цілісності шкіри. Гоління, вищипування волосся, шугаринг, депіляція воском призводять до регулярної появи мікроушкоджень. Через такі "вхідні ворота" мікроорганізми проникають углиб;
- попрілості у складках шкіри, гіпергідроз, недостатня чи надмірна гігієна, коли порушується місцевий імунітет. Бактерії, присутні на шкірі, утворюють масові колонії, оскільки захисні сили працюють;
- використання миючих засобів, що чистять, косметичних засобів з агресивними компонентами. Сильно кислотні або лужні склади руйнують ліпідний шар на шкірі, викликають подразнення та запальні процеси;
- тривале використання гормональних мазей, прийом деяких ліків, що викликають пригнічення імунітету для лікування аутоімунних та інших патологій;
- підвищений вміст глюкози у крові на тлі цукрового діабету, ожиріння, імунодефіцити, ускладнення після тяжких інфекційних процесів (пневмонії, грипу).
Остаточно розібратися, що спровокувало фолікуліт, може лише лікар. Такий підхід дозволяє швидше підібрати ефективну терапію та впоратися із захворюванням.
Симптоми
Клінічна картина фолікуліту може відрізнятися інтенсивністю, ступенем запалення фолікула, локалізацією, але загалом загальні прояви є типовими. Спочатку на шкірі з'являються невеликі за розміром (0,3-0,5 мм) почервоніння з волоском у центрі, а надалі утворюються гнійники. Через 5-7 днів відбувається самостійне розтин гнійників з утворенням жовтих скоринок. При масовому та глибокому поширенні висипання супроводжуються болем, свербінням, почуттям розпирання.
Деякі форми фолікуліту відрізняються за симптомами:
- герпетична. Найчастіше виникає у чоловіків на тлі регулярного гоління верстатом у носогубному трикутнику. Характеризується утворенням згрупованих бульбашок, які швидко прориваються з утворенням мокнучих болячок;
- кліщова. Розвивається на фоні демодекозу, коли кліщ проникає усередину фолікула. Крім характерних почервоніння і гнійних пустул на шкірі з'являються ділянки з лущенням. Також пацієнта може турбувати свербіж шкіри;
- декальвіруюча. Фолікуліт такої форми проявляється у вигляді множинних пустул на шкірі голови, які призводять до запалення та подальшого розплавлення волосяної цибулини;
- маласесія. Множинні висипання виникають на верхній частині тіла (груди, спина, плечі) і вкрай рідко на обличчі, волосистій частині голови та сідницях;
- абсцедуюча. Найбільш тяжкою формою є фолікуліт Гоффмана, при якому в волосистій частині голови на шкірі утворюються великі гнійні вузли, схильні до злиття. В результаті відбувається розплавлення шкіри та волосяних фолікулів, рубцювання та розвиток незворотної осередкової алопеції.
Ускладнення
При тяжкому перебігу фолікуліту запалення розвивається вглиб за межі волосяного мішечка і на місці ураження виникає фурункул. Це запалення зачіпає не тільки волосяний фолікул, а й волосяну сумку, а також жирову клітковину навколо. На шкірі з'являється велике запалене вогнище конусовидної форми синьо-фіолетового кольору, розмір якого може досягати сантиметра і навіть більше. Супроводжується сильним болем, що смикає. Якщо фурункулів декілька, можливе загальне погіршення самопочуття із підвищенням температури та слабкістю. Розкривати їх самостійно не можна, оскільки дуже високий ризик спровокувати абсцес.
Діагностика
У більшості випадків початковий діагноз лікар може поставити вже на підставі скарг, анамнезу та огляду. При тяжкому перебігу та відсутності відповіді на терапію, що проводиться, призначаються додаткові аналізи. Це можуть бути посів або зіскрібок для визначення збудника та його чутливості до антибіотиків, контроль за рівнем цукру, загальний аналіз крові для оцінки активності запального процесу, імунограма. Якщо лікар підозрює фолікуліт Гоффмана, виконується біопсія.Також може бути показано консультацію суміжних фахівців. Фолікуліт вимагає диференціальної діагностики з акне, розацеа, сифілісу, фурункульозу.
Лікування
Захворюванням займається лікар-дерматолог, також може підключатися лікар-трихолог. Найчастіше досить консервативної терапії без госпіталізації. Слід враховувати, що одужання займає не один тиждень, при цьому ефект безпосередньо залежить від дотримання пацієнтом усіх призначень.
- Медикаментозне лікування. Залежно від збудника фолікуліту призначаються антибіотики, протигрибкові, асептичні та ранозагоювальні препарати для придушення патогенної мікрофлори. Перевага надається місцевим засобам у вигляді мазі, крему, шампуню, а також аніліновим барвникам. У важких випадках показано системну терапію та лікування супутніх патологій (цукрового діабету, зниження імунітету).
- Апаратне лікування. При схильності до рецидивів показані оздоровчі процедури, спрямовані на відновлення тканин на клітинному рівні, покращення обмінних процесів та кровообігу, підвищення місцевого імунітету. Добре себе зарекомендували лазерне, УФ-лікування, біоптрон, а також мезотерапія та плазмотерапія.
- Хірургічне лікування. Якщо гнійний процес став широким і самостійно не вирішився за 3-4 дні, слід звернутися до хірурга. Самостійне видавлювання вмісту із запаленого волосяного фолікула заборонено, і особливо небезпечно робити гарячі ванни. Лікар у стерильних умовах акуратно видалить гній та загиблі тканини, що забезпечить швидке загоєння без ускладнень.
Рекомендації щодо догляду за шкірою
Лікування не принесе потрібний ефект, якщо не доглядати шкіру в області висипань фолікуліту.Насамперед слід виключити миття та тертя гнійників, оскільки це може спровокувати подальше поширення інфекції. Натомість проводять асептичну обробку розчином саліцилової кислоти або борним спиртом. Волосся у цій галузі рекомендується зістригти, але не голити. Також необхідно стежити за гігієною здорових ділянок тіла та регулярно мити руки з милом як до обробки вогнищ, так і після цього.
Домашні засоби при фолікуліті не тільки ефективні, а суворо заборонені. Примочки, самостійно приготовлені мазі, обгортання набагато частіше ускладнюють стан. Не можна залишати поза увагою і раціон. Слід обмежити споживання цукру, солі та алкоголю, оскільки вони призводять до зміни складу шкірного секрету та створюють сприятливі умови для поширення процесу.
Профілактика
Специфічних заходів щодо запобігання фолікуліту немає. Необхідно дотримуватися гігієни — щодня приймати душ, міняти спідню білизну, регулярно оновлювати мочалку. Постільна та натільна білизна має бути з натуральних тканин. Гоління верстатом краще виключити чи мінімізувати. Якщо це неможливо, слід вибирати одноразові верстати. Також потрібно зволожувати шкіру, ретельно обробляти рани та використовувати сонцезахисні засоби.
Фолікуліт не несе ризиків для життя, але завдає естетичного та фізичного дискомфорту. Крім того, при глибокому поширенні запалення на шкірі залишаються шрами. Фахівці клініки «Доктор Волос» готові допомогти не лише з діагностикою, лікуванням, а й підібрати програму профілактики. Уточнити ціни послуг та записатися на прийом у будь-якій з філій у Москві можна через онлайн форму або по телефону.
Інформація має довідковий характері і не є керівництвом до дії. Не займайтеся самолікуванням. При перших симптомах захворювання зверніться до лікаря.
