Скільки років прожив головний герой зачарованого мандрівника у степу з татарами

«Вогник далеко в степу» характеристика

«Вогник далеко в степу» характеристика героїв та повісті Григора Тютюника викладена в цій статті.

«Вогник далеко в степу» характеристика

«Вогник далеко в степу» – змальовує тяжкі перші повоєнні роки. Повість написана від першої особи – головного героя Павла, що поглиблює психологізм твору. Просто і невимушено письменник розкриває велич душі і юного оповідача, і його мачухи, тітки Ялосовети, яка вийшла заміж за вдівця із сином за місяць до війни, сама овдовіла, але хоче поставити на ноги Павла. Краса душі майстра, наставника 5-ї групи ремісничого училища, куди вступив Павло, виявляється в епізоді першого завдання, що виконали хлопці. Вони виготовили лопати – найпотрібніший інструмент у роки відбудови спаленого і розореного господарства.

Правдиво змальовуючи життя п’ятнадцятирічних підлітків, Тютюнник не оминає тему першого кохання: Павло разом із друзями ходять на вечорниці. У хлопця закохана Маня, але він по-дитячому сором’язливо боїться цього першого почуття. Драматичність ситуації була типовою для повоєнних літ – дорослі дівчата прагнули вийти заміж, але їх ровесники полягли на фронтах. Тож і виходило, що не хлопці упадали за дівчатами, а навпаки, ще й женихи були молодші років на
чотири-п’ять.

Труднощі повоєнного життя розкриваються з перших сторінок повісті. Коли Павла з першого разу не взяли до ремісничого училища, тітка гірко плакала: «А їсти що? Хліба намолотили тільки в державу і то не хватило до плану». Другого дня сама повела пасинка до директора училища: «Тітка Ялосовета одразу заплакала, почала розказувати, що хату нашу «вкинуло бомбою в річку», що живемо ми в тій хаті, як у норі, одягатися ні в віщо, їсти теж не дуже… А я стояв, дивився у підлогу і тримав у спітнілій руці згорнуті в дудочку документи: заяву, метричну довідку, табель за п’ятий клас і автобіографію. Мені було ніяково від того, що тітка Ялосовета розказує все про нас – хоч воно й правда – та ще й підхвалює мене:

– Він слухняненький, роботящий, не дивіться, що такий ото малий. Він підросте. І вчиться ловко, самі ловкі оцінки…» .

День змінювався іншим днем, хлопці здобували робочі професії, але незмінним залишалося одне – їхня дружба. Павлентій товаришував із трьома Василями – Силкою, Оборою і Кібкалом. Вони жили в одному селі, щодня ходили по вісімнадцять кілометрів до училища і додому: «Дорогу до райцентру ми поділили на станції. /…/ З цими станціями нам стало ходити веселіше: не встигнеш дійти до першої, а вже і другу видно». Кібкало серед хлопців найзаможніший: у нього є і чоботи на зиму, і валянки, і сумка для зошитів. Але він і найжадібніший: їсть потихеньку він інших, «по-курячому нахиливши голову» до сумки. Одного разу хлопці спробували вкрасти абрикос у діда Штокала. Скупішої жінки, ніж баба Штокалка, у селі не було. Поки юні горе-злодії чекали у засідці, дід сам пригостив їх смачними плодами і відчув справжній смак, поділившись із дітьми: «Щодня топчуся по них, а ніколи ще такі добрі не були» .

Працьовитість і дружба – головні засади життя юних персонажів повісті. Але одного разу стався випадок, що довів і мужність Павла. Узимку він звично йшов у райцентр, коли шлях йому заступив вовк. У цій ситуації виявилася кмітливість хлопця: його виручила машина, що їхала дорогою. Він встиг догнати її і вчепитися у гак, а потім залізти у кузов. Рятівником виявився давній ворог друзів – шофер на прізвисько Фріц. Але він і не думав допомагати дітям: «– Я вас візьму-у… Ви в мене покатаєтесь! – сказав Фріц якимось звірячим голосом». Фріц мало не вбив Павла: «І в цей час півторатонка так рвонула з місця, що борт вирвався з моїх одубілих пальців, і я перекида полетів на бруківку». І цей епізод сприяв зміцненню дружби між дитбудинківцями і сільськими хлопцями. Горді й незалежні сироти трималися осторонь від місцевих хлопчаків. А пригода з Павлом, що мало не скінчилася трагедією, поєднала їх: «– Беріть десять душ і на дорогу. Тільки обережно. – Зробимо, товаришу майстер, – сказав Гришуха, ніби аж весело. – Од нас не втече».

Окраєць хліба, протягнений Гришухою, означав набагато більше від слів.

Назву повісті можна інтерпретувати так: вогник – це символ майбутнього життя хлопців, надії на щастя. Він поки що «далеко в степу», але своїм чесним і безкомпромісним життям, працею, дружбою вони щодня потроху наближають його.

В одному із записників Тютюнника є такий висновок: «Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим», «Я люблю стареньких і малих – і тих, і тих за мудрість і доброту». Герої Григора Тютюнника не лише несуть у своїй душі вогонь добра (ще одне символічне значення назви повісті), але й щедро діляться ним із навколишнім світом. Для них добро у всіх багатоманітних проявах – головний моральний імператив буття. Таким був і Григір Тютюнник – письменник і людина.

1. «Вогник далеко в степу» головні герої «Вогник далеко в степу» головні герої Повісті Григора Тютюнника. «Вогник далеко в степу» головні герої Головний герой повісті «Вогник далеко в степу» ? Павло. Він був сиротою, з повагою ставився до старших, був відданий своїм друзям і закоханий у дівчину. Читать далее.
2. «Вогник далеко в степу» характеристика Павла Образ головного героя повісті Павла та його риси характеру розкриті в цій статті. «Вогник далеко в степу» характеристика Павла Головний герой повісті «Вогник далеко в степу» ? Павло. Він сирота, з повагою ставився до старших, був відданий своїм друзям і. Читать далее.
3. «Вогник далеко в степу» короткий зміст «Вогник далеко в степу» короткий зміст повісті Григора Тютюника. «Вогник далеко в степу» короткий зміст Григір Тютюнник у повісті «Вогник далеко в степу» зобразив життя підлітків у післявоєнні часи. Для кожного хлопчика після війни справжнім щастям було вступити до ремісничого. Читать далее.
4. А. Малишко «Вогник» аналіз Аналіз вірша А. Малишка «Вогник»: Тема, ідея, художні засоби А. Малишко «Вогник» аналіз Вогник — це символ рідного дома, світло яке завжди буде чекати тебе у рідній оселі. Тут завжди тебе будуть чекати мати та батько, зі слізьми на очах. Читать далее.
5. «Ой у степу криниченька» «Ой у степу криниченька» — народна чумацька пісня, оповідає про тяжку долю чумаків. Чумаки лагодили вози, запрягали волів, збиралися у валки й вирушали в довгу й небезпечну дорогу — у Крим по сіль. «Ой у степу криниченька» текст Ой у. Читать далее.
6. «Ой у степу криниченька» аналіз «Ой у степу криниченька» — народна чумацька пісня про трагічну долю чумака, який не повернувся додому з далекої мандрівки. Чумаки лагодили вози, запрягали волів, збиралися у валки й вирушали у Крим по сіль. Дорога була небезпечною, траплялися різні пригоди —. Читать далее.
7. Григір Тютюнник біографія стисло Коротка біографія Григіра Тютюнника відомого українського письменника-прозаїка наведена в цій статті. Григір Тютюнник біографія стисло Григір Михайлович Тютюнник народив­ся 5 грудня 1931 року в селі Щилівці на Полтавщині в селянській сім’ї. У 1937р. батька заарештували і відправили на заслання, з. Читать далее.
8. «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» — українська історична пісня про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками. «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» Та туман поле покриває, Гей, та Сірко з Січі виїжджає, А ми думали. Читать далее.
9. «Інститутка» характеристика Устини «Інститутка» образ Устини у повісті Марко Вовчок центральний. «Інститутка» характеристика Устини Устина — головна героїня повісті » Інститутка «. Людина великого серця. Дівчина-кріпачка, від імені якої ведеться розповідь. Батька та матері вона не мала, зростала сиротою на чужині. Тяжким було. Читать далее.
10. «Тарас Бульба» характеристика головного героя Образ Тараса Бульби В повісті М. В. Гоголя — в якому втілені всі кращі якості, властиві героїчної особистості епохи боротьби українського народу за визволення від гніту поляків. «Тарас Бульба» характеристика Тараса Тарас Бульба — головний герой однойменної повісті М. В. Читать далее.
11. «Простак» характеристика Гурона «Простак» характеристика Гурона «Простак» характеристика головного героя Гурон (Простак) – головний герой повісті, молодий хлопець, що виріс серед вільних індіанців Канади, а своє ім’я – Простак він отримав вже у Франції. Потрапивши до цивілізації він приводить світське суспільство в захоплення. Читать далее.
12. «Незнайомець з 13 квартири» аналіз Аналіз твору В. Нестайка «Незнайомець з тринадцятої квартири» — Тема, ідея, основна думка «Незнайомець з 13 квартири» аналіз «Незнайомець з 13 квартири» скорочено Тема: зображення перебування Павла і Яви в Києві та різноманітних пригод, до яких вони потрапляли, особливо під. Читать далее.
13. Характеристика Соломії «Дорогою ціною» Характеристика Соломії «Дорогою ціною» Образ Соломії «Дорогою ціною» — один з головних у повісті. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна. Читать далее.
14. «Гуси-лебеді летять» характеристика героїв «Гуси-лебеді летять» характеристика образів Повість «Гуси-лебеді летять» — автобіографічний твір. Маленький хлопчик Михайлик живе в селі у великій родині. Бабуся й дідусь, тато й мама, сам Михайлик — натури цільні й поетичні, працьовиті, розумні й талановиті. Ганна Іванівна, мати Михайлика. Читать далее.
15. Том Сойєр і Гекльберрі Фін порівняльна характеристика Том Сойєр і Гекльберрі Фін порівняльна характеристика Порівняльна характеристика Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна Том Сойєр і Гек Фін — герої роману Марка Твена. Умови життя Тома і Гекльберрі. (Обидва — сироти, однак життям Тома опікується тітка Поллі, яка по-своєму. Читать далее.
16. «Химера лісового озера» характеристика героїв «Химера лісового озера» характеристика героїв Характеристика образів «Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки» Я. Стельмаха подана в цій статті. Характеристика образів Сергія і Митька «Химера лісового озера» Дмитро Омельчук і Сергій Стеценко — звичайні школярі-шестикласники. Сергія і Митька —. Читать далее.
17. «Собака» Тургенєв І. С «Собака» Тургенєв І. С. Нас двоє в кімнаті: собака моя і я. На дворі виє страшна, шалена буря. Собака сидить переді мною — і дивиться мені прямо в очі. І я теж дивлюся їй в очі. Вона ніби хоче сказати. Читать далее.
18. «Джури козака Швайки» характеристика героїв «Джури козака Швайки» характеристика героїв — Санька, Грицька та інших героїв викладена в цій статті. Також Вам може допомогти Аналіз твору «Джури козака Швайки». «Джури козака Швайки» характеристика героїв Дід Кудьма — таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і. Читать далее.
19. «Пурпурові вітрила» характеристика Лонгрена «Пурпурові вітрила» образ Лонгрена з повісті О. Гріна розкритий в цій статті, ви також можете додати цитати, щоб розширити його характеристику. «Пурпурові вітрила» характеристика Лонгрена Лонгрен — герой повісті «Пурпурові вітрила», колишній моряк, батько Ассоль. Лонгрен колись був матросом на. Читать далее.
20. «Авіаційний гурток» С. Васильченко характеристика «Авіаційний гурток» С. Васильченко характеристика оповідання В оповіданні «Авіаційний гурток» на селі біля Києва хлопці під керівництвом учителя намагаються зробити модель моноплана. Цей моноплан — не просто літаючий пристрій. Це немовби символ усього нового, світлого. Дитячі душі рвуться у небо. Читать далее.
21. «Гайдамаки» цитатна характеристика Залізняка «Гайдамаки» цитати до Образу Залізняка з поеми » Гайдамаки » Шевченка Наведені в цій статті. «Гайдамаки» цитатна характеристика Залізняка Соціальне положення : «нема в нього ні оселі, ні саду, ні ставу» Повага козаків до Залізняка : «У нас один старший. Читать далее.
22. «Дорогою ціною» характеристика героїв Головні герої «Дорогою ціною» – Соломія та Остап. Закохані, але змушені розлучитися через примху пана, молоді люди не стали коритися долі, вирішуючи втекти в Бессарабію у пошуках кращого життя. Однак, їхній шлях був нелегким й трагічним. Автор розкриває образи саме. Читать далее.
23. В. Гюго «Мазепа» характеристика Характеристика поеми В. Гюго «Мазепа» Та її порівняння з поемою Байрона В. Гюго «Мазепа» характеристика Під безпосереднім впливом поеми Байрона «Мазепа» 1829 року з’явилася однойменна поема Віктора Гюго із збірки «Орієнтації». Більшість строф її першого розділу мають відповідники в поемі. Читать далее.
24. «Сіроманець» характеристика Характеристика вовка Сіроманець Сіроманець — головний герой однойменної повісті М. Вінграновського. Це найстаріший вовк у світі. Він давно втратив свою зграю і свою родину — дружину й дітей. Їх убили люди. Залишився Сіроманець зовсім самотнім на цьому світі, нікому про. Читать далее.
25. «Енеїда» характеристика Енея Образ Енея в поемі «Енеїда» — один з центральних, але він має не лише позитивні риси характеру, а й негативні. Цитатна характеристика образу Енея «Енеїда» Котляревського Наведена в цій статті. Характеристика Енея в поемі «Енеїда» Котляревського Еней — «хлопець хоть. Читать далее.
26. «Гуси-лебеді летять» характеристика дядька Миколи «Гуси-лебеді летять» характеристика дядька Миколи Викладена в цій статті. «Гуси-лебеді летять» характеристика дядька Миколи Образ дядьки Миколи — з симпатією змальовує М. Стельмах. Це — втілення народного оптимізму. Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело. Усмішка життєлюба ніколи не. Читать далее.
27. «Климко» Тютюнник аналіз «Климко» аналіз твору — тема, ідея, жанр, проблематика автобіографічної повісті. «Климко» Тютюнник аналіз Тема «Климко»: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю. Ідея «Климко»: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості. Основна думка: маленькі громадяни нашої країни. Читать далее.
28. «Маруся» Квітка-Основ’яненко характеристика Наума і Насті Наум і Настя Дрот — батьки Марусі, головної героїні повісті Квітки-Основ’яненка. «Маруся» Квітка-Основ’яненко характеристика Наума Дрота Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, страшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав. Читать далее.
29. «Ирій» цитатна характеристика героїв В. Дрозд «Ирій» цитатна характеристика героїв повісті Михайло Решето «Моє життя в ці роки — саме чекання, передчуття празника, невимовно прекрасного, ідеально чистого…» «Народ прагне нашого живого слова, а мистецтво — це щоденна самопожертва…» «…я носитиму молоко для пенсійних бабусь. Читать далее.
30. «Шинель» характеристика Башмачкіна Образ Акакія Башмачкіна «маленької людини» висвітлює проблеми відношення між людими різних соціальних верств. «Шинель» характеристика Башмачкіна Акакій Акакійович Башмачкін — головний герой повісті М. В. Гоголя «Шинель», бідний титулярний радник в департаменті Петербурга. Це був одинокий, принижений долею і оточуючими. Читать далее.
31. Характеристика родини Половців Родина Половців зображена в романі «Вершники» Ю. Яновського. Рідні брати Андрій, Оверко, Панас, Іван, Сашко — сини чесного трудового чорноморського рибалки Мусія Половця — виявилися виразниками різних непримиренних груп, де «Половці не пізнавали один одного», де брат убивав брата за. Читать далее.
32. Характеристика Марусі Квітка-Основ’яненко Характеристика Марусі з однойменної повісті Квітки-Основ’яненка з цитатами наведена в цій статті. Характеристика Марусі Квітка-Основ’яненко «Ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече» Головна героїня повісті наділена найкращими. Читать далее.
33. «Скарб» Стороженко проблематика Олекса Стороженко в оповіданні » Скарб » зобразив селянський побут, гумористично зобразив головного героя. «Скарб» Стороженко проблематика В оповіданні «Скарб» Стороженко піднімає такі проблеми: Проблема батьків і дітей. Мати Павлуся своєю любовю не дає подорослішати сину. Вона не хоче бачити. Читать далее.
34. «Сліпий музикант» характеристика героїв «Сліпий музикант» характеристика героїв — Петра, Евеліни, дядька Максима, конюха Юхима «Сліпий музикант» характеристика героїв Характеристика Петра На долю головного героя випало велике випробування: він сліпий від народження, і повинен поступово прийти до розуміння своєї цінності і необхідності в цьому. Читать далее.
35. «Тарас Бульба» характеристика Остапа Образ Остапа В повісті «Тарас Бульба» — один з головних героїв повісті Н. В. Гоголя. Цитати до образу Остапа (цитатна характеристика) також наведена в цій статті. Микола Гоголь «Тарас Бульба» характеристика Остапа Остап — старший син козацького полковника Тараса Бульби. Читать далее.
36. Характеристика П’єра Безухова «Війна і мир» Образ П’єра Безухова в романі «Війна і мир» — прагнення змінити світ на краще. Характеристика П’єра Безухова з цитатами наведена в цій статті. Характеристика П’єра Безухова Безухов П’єр — один з головних героїв роману; спочатку герой повісті про декабриста, з. Читать далее.
37. Оборона Буші характеристика «Оборона Буші» характеристика твору, Аналіз, Критика дасть повне уявлення про повість. Оборона Буші характеристика Історія України рясніє трагічними сторінками, мужніми постатями, серед яких виділяються не тільки добре відомі знамениті постаті ватажків, а й не менш героїчні захисники свого краю, що. Читать далее.
38. «Пурпурові вітрила» характеристика Грея «Пурпурові вітрила» характеристика Грея «Пурпурові вітрила» образ Грея з повісті О. Гріна розкритий в цій статті, ви також можете додати цитати, щоб розширити його характеристику. «Пурпурові вітрила» характеристика Грея Артур Грей — головний герой повісті «Пурпурові вітрила», виходець із знатного. Читать далее.
39. Характеристика Болконського Миколи Андрійовича «Війна і мир» Образ Болконського Миколи Андрійовича в романі «Війна і мир» — шанований князь, що піклується про збереження фамільної честі та гідності. Характеристика Болконського Миколи Андрійовича з цитатами наведена в цій статті. Характеристика Болконський Микола Андрійович Болконський Микола Андрійович — князь, генерал-аншеф. Читать далее.
40. Характеристика Захара Беркута Характеристика Захара Беркута Образ Захара Беркута у повісті Івана Франка — уособлює кращі риси українського героя, опис Захара Беркута, його риси характеру розкриті в цій статті. Цитати до образу Захара Беркута підтверджують його патріотизм, волелюбність, мужність та героїзм. Характеристика Захара. Читать далее.

Григір Тютюнник — Вогник далеко в степу (характеристика та аналіз героїв твору)

Павло. Головний герой, п'ятнадцятирічний хлопець, від імені якого ведеться розповідь. Закінчивши п'ять класів у рідному селі, він починає вчитися в райцентрі в училищі, до якого потрібно ходити аж за дев'ять кілометрів. Павло сирота, бо матір померла вже давно, батько загинув на війні, тож він залишився жити з мачухою – тіткою Ялосоветою.

Про себе Павло говорить, що коли йому погано, то в нього сіпається під оком, під час війни "Я всі гранати, які тільки знаходив, перекидав, — і наші, і німецькі. Тільки протитанкові не пробував, бо вона важка і швидко рветься — через чотири секунди. А німця як за руку вхопив і кричав, коли він замахнувся на тітку Ялосовету сокирою за те, що вона не віддавала йому валянка приміряти? Він тоді так дав мені носака під бік, що я з тиждень перехняблений ходив. А хату як гасив, щоб половинка зосталася. ". Тітка говорить, що Павло "…слухняненький, роботящий, не дивіться, що такий ото малий. Він підросте. І вчиться ловко, самі ловкі оцінки".

Василь Силка. Друзі називають хлопця "Чи-це-я-чи-не-я", бо саме такі слова вигукнув хлопець, коли в училищі йому видали гімнастерку, штани, пілотку і черевики і він вдягнувся та оглянув себе. Силка, як і Павло, дуже любить читати, Обора і Кібкало читати не любили взагалі. "Силка любить географію і розповідає про кожну країну так, наче він там був. Від старших двох братів, які пішли на війну і не повернулися, Василеві зостались їхні підручники, географічний атлас і книжка про Дерсу Узала.", "Щоки у нього повні, червоні від хвилювання і в дрібному пушку, що блищить проти сонця. Великий лоб теж червоний, пілотка над ним стирчить, поставлена руба — мала. На Силчину голову усі наші пілотки малі.". Батьки Силки "…обоє працюють на постійній: батько на воловнику, мати біля корів — зморюються щодня, важко вставати. Лежать на полу, так, на самій ряднині, і вкриті старою байковою ковдрою, труть очі, тяжко позіхають, при гладжують долонями волосся."

• Вогник далеко в степу (повний текст) ▲ читається майже за 2 години
• Вогник далеко в степу (аналіз, паспорт твору)

• Вогник далеко в степу (скорочено)
• Вогник далеко в степу (шкільні твори)
• Чи вважаєте ви фінал твору добрим, оптимістичним?(та інші запитання)
• Біографія Григора Тютюнника

Василь Обора. Наймовчакуватіший і найдужчий з усіх трьох Василів. "Брови у нього над самими очима, густі і чорні, плечі похитуються при ходьбі вгору-вниз, угору-вниз, а ноги товсті і коротші, ніж тулуб.", "Обора такий сильний, що. Він брав колись в обидві руки по дві німецькі протитанкових міни і виважував поперед себе.", "— Як вивчусь на м'еханіка, не піду в механіки, — сказав Василь Обора, — сяду на трактор. Механік — що? У моторах колупатися та запчастини діставать. А то сам за рулем."

Василь Кібкало. З-поміж друзів (Обора, Силка і Павло) Кібкало найзаможніший, ходить узутий, поки друзі бережуть черевики, в нього є офіцерська польова сумка, дорогою до училища Кібкало щось витягає з сумки і їсть, а це дразнить голодних друзів. "Він і в ході, і в рухах, із лиця млявий, аж кислий. І весь якийсь видовжений: руки довгі, ноги довгі, обличчя довге, навіть лоб не можна сказати, щоб високий, а розтягнутий угору і звужений, де починається чуб; брови над переніссям двома клинчиками, теж угору пнуться, майже сторчма, і не розбереш, чи то він дуже здивований, чи ось-ось заплаче. Коли Кібкало мовчить і нічого не жує, губи йому завжди одвисають куточками вниз — аж нудьга від них, як тлянеш. А може, то він тільки мені таким здається, бо він же мені (чи я йому?), той. суперник!", "…в нього гостра голова. Мати вшила йому пілотку, і вона смішно стирчить ззаду курячим гребенем.", "Кібкало плаксиво наставляє вгору свої кілочки-брови і йде геть, підкидаючи худими кульшами польову сумку.". Батько Кібкала працював машиністом біля молотарки, тому сім'я мала більше їжі, ніж інші у селі. Кібкали жили відлюдно: "Ніхто з нас ніколи не був у Кібкаловій хаті. Живуть вони, як норці: товчуться у дворі за високим дощаним парканом — не видно, що роблять; говорять — не чути що, лише муркочуть; увійдуть до хати — клац засовом. І то вже не достукаєшся, тільки фіранки на вікнах ворушаться, із-за них виглядає по одному оку: дивляться, хто прийшов". Та коли Силка, Обора і Павло надто рано приходять по Кібкала, хлопців пускають у хату і пригощають молоком зі справжнім чистим житнім хлібом. У той час, коли Обора, Силка і Павло йшли на навчання при будь-якій погоді, "Кібкала у такий холод і вітер батьки до училища не пускають, їм можна. Вони обійдуться без ремісницької пайки та сякої-такої побовтюшки".

Тітка Ялосовета. Мачуха Павла, з якою хлопець живе після загибелі батька. Тітка часто плакала, адже за війну натерпілася лиха. Вона вийшла за Павлового батька, коли хлопчику було дев'ять років, і прожила з чоловіком до війни місяць, а з Павлом уже живе шість років. Хлопець не може назвати її мамою, але поважає, дбає про неї, допомагає вдома. На прохання Павла знову вийти заміж тітка завжди плакала. Жили вони з хлопцем у невеличкій хатині, яка залишилася, бо пів хати одірвало бомбою під час війни. Розуміючи важке становище, тітка сама веде Павла в училище і просить прийняти хлопця, якого не беруть, бо ще не має 15 років. Їй вдається переконати директора, і хлопець починає вчитися. В училищі він отримує новий одяг, черевики, шинель, а також отримує сніданок і обід. Для сім'ї, яка після війни живе впроголодь, ходить боса і просто виживає, це дуже важливо.

Директор училища. "Невисокий, щупленький, з блискучим лакованим ціпком у руці…", "…був у всьому військовому, з портупеями через плече, тільки без погонів: на гімнастерці два ордени, а решта – планочки… Якийсь захололо-уважний подив був у його сірих опуклих очах", "Він прорипів до столу протезом у хромовому офіцерському чоботі, підтягуючи його за ціпком…"

Гришуха. Староста Павлової групи, "худощокий, суворий з лиця дитбудинківець, з рудим пушком на верхній губі.". Гришуха добре ставився до Павла, адже знав, що хлопець теж сирота. Коли Павла покалічив Фріц і хлопець не встиг на сніданок в училище, Гришуха збирає хлопців, щоб покарати шофера, а Павлові віддає хліб зі сніданку: "Гришуха присів напроти мене, дивився мені в очі прямо, сміливо, зіниці йому були густо-чорні й суворі. Він дістав з-за пазухи шинелі сніданкову пайку, розгорнув мені долоню і вклав у неї окрайчик. — Бери. Підкріпись. Це твоя. Підрубай. Полегшає. Я глянув собі на долоню: у хлібові тьмяно зблискували вдавлені дрібки солі.".

Федір Демидович Сніп. Майстер п'ятої групи, слюсар-інструментальник найвищого розряду, слюсар-лекальщик, під час війни був слюсарем-зброярем, а тепер був уже пенсіонером, але погодився взяти групу. "Поруч, ледве встигаючи за директором, дріботів якийсь дідусик. Він був у ремісницькій формі, новій-новісінькій і настовбурченій. Ще гірше, ніж у мене; передня пола гімнастерки сягала йому нижче колін і, йдучи, він підбивав її ними, як фартушину; брезентова реміняка, з нікельованою бляхою "РУ", була заперезана аж під грудьми; штани мели пилюгу, і з-під одноі халоші за кожним крочком викидався вперед довгий шнурок від черевика. Коли він, щось кажучи директорові на ходу, повернувся до нас боком, ми побачили. Ні, він не був горбатий, але такий сутулуватий, наче під гімнастеркою за плечима у нього висів баян. Руками дідусик розмахував по-стройовому, дуже кумедно, як підліток, що вдає військового в строю.", "…скільки було в майстрових очах якоїсь гострої приціленості і старечого суму.". Майстер добре ставився до групи, намагався виховувати хлопців, допомагав. Коли Павла покалічив Фріц, Федір Демидович наказує старості та іншим хлопцям віднайти шофера і покарати, а сам доглядає за Павлом.

Бушний. Старший воєнрук в училищі, "Він завжди командує лінійкою і дуже красиво козиряє, як нап'ята струна ввесь".

Соня Приходько, Маня Ківшик, Оля Єхнич. Ці дівчата дружили з Кібкалом, Силкою, Оборою і Павлом, часто виходили до них ввечері на вулицю. Соня, Маня і Оля були трохи старшими від хлопців, але мріяли бути дівчатами цих хлопців, бо старших парубків у селі після війни не було. Між Манею і Павлом зароджується перше кохання. Спершу Павло говорить про Маню так: "Мені уже сімнадцятий рік почався, і вона каже, що я дуже хороший. "Ти такий хороший, Павле, що — не знаю. " Вона до мене щоразу підсідає, і як не сміється, то зітха. Оце вже півроку, мабуть, Василі, Силка та Обора, кажуть: "Любить вона тебе, упадає, бач? А ти дурний. Ти її пригортай, кажи їй що-небудь, бо подумає, що ти жевжик, і піде до Петика".", "Маня живе від мене через п'ять хат. Коли я йду з училища, вона. або виходить на поріг, або дивиться через фіранку у вікно і легенько, потайки, перед обличчям собі махає до мене пальчиками, щоб ті, хто в хаті, не помітили. Я завжди киваю у відповідь, що — бачу.", "Манині батьки недавно переїхали до нас з-під Кременчука.". Поступово у Павла теж зароджуються почуття до Мані. Дівчина подобається також Василю Кібкалу, тому між хлопцями виникає конфлікт.

Оля Єхнич ("дуже натоптувата, неповоротка") стає дівчиною Василя Обори, а Соня Приходько ("біленька, тиха і покірна") – дівчиною Василя Силки.

Фріц. Так друзі прозвали злого шофера, який не любив, коли вони під час поганої погоди дорогою в училище підчіплювались гуртом на кузов машини. Фріц "…вивіз нас на гору, розігнав машину — радіємо: їдемо! А він раптом — тиць на гальма! Ми посплигували — і врозтіч. Хвилин десять ганявся за нами з корбою в руках. "Ви, — кричить, — борт мені одломили на тому тижні! Я вам покажу чіплятися. " Гукаємо здалеку, що то не ми, що то він переплутав. Свариться корбою і злошкіриться". Цього шофера хлопці прозвали Фріцом, бо на ньому була жовта шкіряна шапка з козирком. Фріц скинув Павла з кузова, різко рвонувши в перед, і хлопець сильно забився.