Коротко про католицизм

Офіційне відпадання Католицизму від Єдиної Святої Соборної та Апостольської Церкви відбулося 1054 року.

Православна Церква – історичне, автентичне (початкове) християнство, давньохристиянська церква, це сім'я 15 помісних Церков, які мають однакові догмати, вихідний канонічний устрій, визнають обряди один одного та перебувають у спілкуванні. Вони зберегли християнську віру в чистоті та неушкодженості, як відкрив її Господь Ісус Христос, проповідували апостоли, як пояснили Вселенські Собори та св. Батьки та Вчителі Церкви. Церкви Вселенського Православ'я рівні та адміністративно незалежні. Єдність Православ'я – євхаристичний характер. Глава Православної Церкви – Сам Ісус Христос.

Після 1054 року католики самостійно провели 21 Всесвітній Собор. Основні зміни: догмат про панування Папи над усією Церквою у питаннях віри та моралі; зміна 8-го члена Символу віри; догмат про непричетність Божої Матері до первородного гріха; вчення про наддолжні заслуги святих, чистилище та ін. Спотворення догматів (боговідвертих істин) призвело до спотворення духовної практики та мети духовного життя – святості. Обрядові відмінності є принциповою причиною розбіжностей, більше, з прозелітичної метою католицизмі, поруч із римським (латинським), існують громади візантійського (православного) обряду. Слід зазначити, що католицизм визнає, що помісні Православні Церкви є істинними Церквами, які зберегли апостольську спадкоємність і істинні Таїнства.

Історичною причиною поділу стало роздільне управління Східної та Західної частинами Римської імперії (введене у 395 р. імп.Феодосія), при цьому виникли Східна та Західна частини Єдиної Церкви. На Заході як загальноцерковна мова утвердилася латинська, на Сході – грецька. Святі, які жили в першому тисячолітті (до розколу 1054), шануються і православними, і католиками.

Рекомендовані статті

• Праці про католицтво у бібліотеці «Отечник»
• Розмови між випробуваючим та впевненим про православ'я свт. Філарет Московський (Дроздов)
• V Вселенський Собор та найвища влада в Церкві Петро Пашков
• Шість відповідей та три питання російському католику Петро Пашков
• Католицька Катехизис з погляду православного богослов'я прот. Імріх Білейканич
• Що таке православ'я? Петро А. Бориц
• Основні догматичні та обрядові відмінності римо-католицького віровчення прот. Максим Козлов
• Православно-католицькі відносини на етапі митр. Іларіон
• Висновки про всесвітню верховенство пап Ігнатій Деллінгер
• Православ'я та інослав'я прот. Віктор Потапов
• Томос Константинопольського собору 1484 р., з урочистим осудом уніатського Ферраро-Флорентійського собору

Католицизм

Католицизм є найбільшим напрямом у християнстві.

Найбільшого поширення він отримав у Європі (Іспанія, Франція, Італія, Португалія, Австрія, Бельгія, Польща, Чехія, Угорщина), у Латинській Америці та США. Тією чи іншою мірою католицизм поширений майже в усіх країнах земної кулі. Слово «католицизм» походить від латинського - "загальний, вселенський". Після розпаду Римської імперії церква залишилася єдиною централізованою організацією та силою, здатною призупинити настання хаосу. Це зумовило політичне піднесення церкви та її впливом геть формування країн Західної Європи.

Особливості віровчення "католицизм"

Католицизм має ряд особливостей у віровченні, культі та структурі релігійної організації, в яких відбилися специфічні риси розвитку Західної Європи. Основою віровчення визнається Святе Письмо і Святе Передання. Як канонічні розглядаються всі книги, включені в латинський переклад Біблії (Вульгата). Правом тлумачення тексту Біблії наділяється лише духовенство. Священне Передання утворюють постанови 21-го Вселенського собору (православ'я визнає лише перші сім), а також судження римських пап із церковних та мирських проблем. Духовенство дає обітницю безшлюбності. целібаттим самим воно стає ніби причетним до божественної благодаті, що відокремлює його від мирян, яких церква уподібнювала стаду, а духовенству відводилася роль пастухів. Церква допомагає мирянам досягти порятунку з допомогою скарбниці добрих справ, тобто. надлишок добрих справ, здійснених Ісусом Христом, Богоматір'ю та святими. Як намісник Христа на землі тато розпоряджається цією скарбницею надпосадових справ, розподіляючи їх серед тих, хто їх потребує. Ця практика, звана роздачею індульгенцій, зазнала запеклої критики з боку православ'я і призвела до розколу католицизму, появі нового напряму в християнстві - протестантизму.

Католицизм слідує нікео-царгородському Символу віри, але створює своє розуміння низки догматів. на Толедському соборі в 589 р. було внесено додавання до Символу віри про виходження Святого Духа не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина (лат. filioque - і від Сина). До цього часу це розуміння є основною перешкодою для діалогу православної та католицької церков.

Особливістю католицизму є також піднесене шанування Богородиці — Діви Марії, визнання догматів про її непорочне зачаття та тілесне піднесення, відповідно до яких Пресвята Богородиця була взята на небо «з душею і тілом для слави небесної». У 1954 р. було встановлено спеціальне свято, присвячене «Королеві Небес».

Сім таїнств католицизму

Крім загального для християнства вчення про існування раю та пекла, католицизм визнає вчення про чистилище як проміжне місце, де душа грішника очищається, проходячи через суворі випробування.

Вчинення таїнств - обрядових дій, прийнятих у християнстві, за допомогою яких віруючим передається особлива благодать, у католицизмі відрізняється низкою особливостей.

Католики, як і православні, визнають сім таїнств:

• хрещення;
• причастя (євхаристія);
• священство;
• покаяння (сповідь);
• світопомазання (конфірмація);
• шлюб;
• елеосвячення (соборування).

Таїнство хрещення здійснюється шляхом обливання водою, миропомазання або конфірмація – після досягнення дитиною семи – восьмирічного віку, а у православ'ї – відразу після хрещення. Таїнство причастя у католиків відбувається на прісному хлібі, а православних — на квасному. Донедавна лише духовенство причащалося вином і хлібом, а миряни лише хлібом. Таїнство єлеосвячення — молитовне служіння і помазання хворого чи вмираючого особливим маслом — єлеєм — у католицизмі розглядається як церковне благословення вмираючому, а православ'ї — як спосіб зцілення хвороби. Богослужіння в католицизмі до останнього часу відбувалося виключно латинською мовою, що робило його абсолютно незрозумілим для віруючих. Тільки II Ватиканський собор (1962-1965) дозволив службу і національними мовами.

Надзвичайно розвинене в католицизмі шанування святих, мучеників, блаженних, лави яких постійно множаться. Центром культових та обрядових ритуалів є храм, прикрашений творами живопису та скульптури на релігійні теми. Католицизм активно використовує всі засоби естетичного на почуття віруючих, як образотворчі, і музичні.

• Основи релігії
  • Релігія, її структура та проблема визначення
    • Функції релігії
    • Релігійна свідомість
    • Релігійна культура
    • Проблема походження релігії
    • Світові релігії
      • Буддизм
      • Християнство
        • Виникнення християнства
          • Католицизм
          • чернечі ордени
          • Хрестові походи
          • Інквізиція
          • Католицька церква
          • Протестантизм
          • Реформація та Контрреформація
          • Православ'я
            • Російська православна церква
            • Хрещення Русі
            • Реформа Нікона, її причини та наслідки
            • Іслам
              • Життя Мухаммеда та його проповідь
              • Коран та інші священні книги мусульман
              • Іслам у Росії
              • Релігії стародавнього світу: тотеїзм, анімізм, фетишизм
                • Стародавнього Єгипту
                • Стародавню Грецію
                • Стародавнього Риму
                • Стародавніх слов'ян
                • Стародавніх іранців: Зороастризм
                • Релігії Індії
                • Конфуціанство
                  • Суть та ідеї Даосизму

                  Католицизм

                  Католицизм, або католичество (Лат. catholicismus від грец. καθολικός — «загальний», буквально «у всьому» або «згідно з усім»; вперше стосовно церкви термін « ἡ Καθολικὴ Εκκλησία » застосований близько 110 року в листі святого Ігнатія до жителів Смирни і закріплений в Нікейському Символі віри) — найбільша за чисельністю прихильників (близько 1 мільярда 1 166). ) Гілка християнства, сформувалася в I тисячолітті н. е. біля Західної Римської імперії.В історіографії Розкол зі східною християнською церквою, за якою закріпилася назва православної, належать до 1054 року. Проте, розриви євхаристичного спілкування Константинопольської та Римської кафедр відбувалися неодноразово починаючи з середини І тис. зв. е., але всі вони були подолані. Бачим главою Католицької церкви є Папа Римський, який очолює Святий Престол та держава-місто Ватикан у Римі.

                  Богослужбові обряди

                  У Католицькій церкві існує кілька обрядів: латинський обряд, інші західні обряди і східні літургійні обряди.

                  Історія

                  Сучасна Католицька церква розглядає всю історію Церкви до Великого Розколу 1054 як свою історію.

                  Згідно з доктриною Католицької церкви, Католицька (Вселенська Церква) була «проголошена в прообразах вже від початку світу, дивовижно приготована в історії Ізраїльського народу і в Старому Завіті і заснована в останні часи, з'явилася через вилив Святого Духа і здобуде славне завершення наприкінці століть».[2] Так само, як Єва була створена з ребра заснувшого Адама, Церква народилася з пронизаного серця Христа, що помер на Хресті [3] .

                  Віровчення Церкви походить від апостольських часів (I століття).

                  Розповсюдження

                  Католицька церква - найбільша (за кількістю віруючих) гілка християнства. За даними на 2012 рік, у світі налічувалося 1,196 млрд католиків.

                  Католицизм є основною релігією у багатьох європейських країнах (Італія, Франція, Іспанія, Португалія, Австрія, Бельгія, Литва, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Хорватія, Ірландія, Мальта та ін.).Всього в 21 державі Європи католики становлять більшість населення, у Німеччині, Нідерландах та Швейцарії - половину [4] . У Західній півкулі католицизм поширений у всій Південній та Центральній Америці, у Мексиці, на Кубі, у Канаді та США.

                  В Азії католики переважають на Філіппінах та у Східному Тиморі, велика кількість католиків є у В'єтнамі, Південній Кореї та Китаї.

                  В Африці проживають, за різними оцінками, від 110 до 175 мільйонів католиків [5] .

                  До 1917 року в Російській імперії, за офіційними відомостями, проживало понад 10 млн католиків (переважно в Польському Царстві). Згідно з переписом населення 1897 загальна кількість римо-католиків становила 11 мільйонів 468 тисяч осіб [6] . У сучасній Росії (2005) існує 426 парафій [4] , чверть із них не має храмових будівель. Оцінки загальної кількості католиків у Росії різняться від 200 тисяч до півтора мільйона людей. Довідник catholic-hierarchy наводить цифру 789 тисяч [6] . В Україні (в основному на заході країни) проживає близько 4,7 мільйонів католиків, з яких понад 4 мільйони – католики східного обряду [4] . У Білорусі католиків понад мільйон [4] .

                  Греко-католицизм (або католицизм візантійського обряду) поширений серед білорусів, словаків, угорців, румунів, українців, русинів та мелькитів Сирії, Лівану та США; а також у незначній кількості серед албанців, греків, болгар, хорватів та росіян. Католики інших східних обрядів проживають в Індії, Близькому Сході, Єгипті, Ефіопії, Еритреї, Іраку та в діаспорі.

                  Доктрина

                  Віровчення базується на Біблії та Священному Переказі, яке включає постанови Вселенських Соборів.Базові положення віровчення викладені у Катехизі Католицької Церкви, канонічне право систематизовано та викладено у Кодексі канонічного права.

                  Особливості віровчення

                  У Католицькій церкві існує сім обрядів:

                  Віровчення Католицької Церкви має низку доктринальних положень, які відрізняють її від вчення інших християнських конфесій:

                  • філія — догмат про виходження Святого Духа як від Отця, так і від Сина (але не як від різних джерел);
                  • догмат про Непорочне зачаття Діви Марії та догмат про Її тілесне піднесення;
                  • вчення про чистилище;
                  • вчення про індульгенції;
                  • широке шанування Діви Марії (hyperdulia) ;
                  • шанування мучеників, святих і блаженних при відмінності між поклонінням, що належить одному лише Богу (latria), і шануванням святих (dulia);
                  • утвердження монархічної влади Римського єпископа над всією Церквою як наступника апостола Петра;
                  • централізованість церковної організації (подібна риса з деякими протестантськими рухами), на відміну автокефальності (автономії) православних помісних церков;
                  • безпомилковість вчительства папи римського у питаннях віри та моральності, що проголошується ex cathedra (Див. Догмат про папську безпомилковість);
                  • нерозривність таїнства шлюбу; Існує лише можливість визнання недійсності шлюбу.

                  Особливості латинського обряду

                  • додавання «і від Сина» (філія) у символ віри.
                  • обов'язковий целібат священства;
                  • хрещення, як правило, через вилив води на голову, а не занурення у воду;
                  • вчинення миропомазання тільки єпископом (священик може дати це обряд лише у виняткових випадках, наприклад, у разі смертельної небезпеки для того, хто приймає обряд);
                  • вживання для Євхаристії, як правило, прісного хліба, а не квасного;
                  • причастя мирян чи Тілом, чи Тілом і Кров'ю Христа — і те й інше вважається причастям у всій повноті; причастя священства тільки тілом і кров'ю;
                  • підкреслення значення таємно-встановлених слів Христа в анафорі замість епіклези;
                  • хресне знамення зліва направо, а не праворуч наліво як у візантійському обряді (у тому числі у православних), при цьому знамення найчастіше відбувається п'ятьма пальцями як символ п'яти ран Христових.

                  Відлучення від Церкви

                  У католицизмі діє «автоматичне» (ipso facto) відлучення від Церкви за таке:

                  1. громадське зречення від віри;
                  2. пропаганда поглядів, несумісних із вченням Католицької церкви;
                  3. профанація Святого Причастя.

                  Структура

                  Вищою, повною, безпосередньою, вселенською та ординарною владою в Католицькій церкві володіє папа римський [7] . Дорадчими органами при папі є колегія кардиналів та синод єпископів. Адміністративний апарат Церкви називається Римською курією, до складу якої входять конгрегації, суди та інші установи. Єпископська кафедра папи разом із курією формують Святий Престол, що знаходиться у незалежній державі Ватикан. Святий Престол є суб'єктом міжнародного права.

                  Всесвітня Католицька Церква складається з Церкви латинського обряду та Східнокатолицьких церков, які сповідують один із східних літургійних обрядів та мають статус «Sui iuris» (свого права). На практиці це виявляється у тому, що ці церкви, залишаючись у спілкуванні з Папою та повністю розділяючи католицьку догматику, мають власну ієрархічну структуру та власне канонічне право. Найбільші Східнокатолицькі церкви очолює Патріарх чи верховний архієпископ.Східні Патріархи та верховні архієпископи прирівняні до кардиналів-єпископів латинського обряду і посідають у католицькій ієрархії місце одразу ж за папою.

                  Основною окремою територіальною одиницею є єпархія, яку очолює єпископ. Деякі важливі єпархії історично звуться архієпархії. До єпархій прирівняно інші різновиди територіальних одиниць:

                  • апостольський вікаріат
                  • апостольська префектура
                  • апостольська адміністратура
                  • військовий ординаріат
                  • територіальна прелатура
                  • територіальне абатство

                  У східнокатолицьких церквах існують, крім того, екзархати.

                  Декілька єпархій (і архієпархій) можуть становити митрополію або церковну провінцію. Центр митрополії обов'язково збігається з центром архієпархії, отже митрополит у Католицькій церкві обов'язково є архієпископом. У деяких країнах (Італія, США та ін.) митрополії об'єднані у церковні регіони. Єпископи більшості країн об'єднані в конференцію католицьких єпископів, яка має великі повноваження в організації церковного життя країни.

                  Єпархії складаються з парафій, які очолюють парафіяльні настоятели, підпорядковані єпископу. Настоятелю в парафії можуть допомагати інші священики, які називаються вікарними. Іноді поруч приходи, що розташовані поруч, об'єднуються в деканати.

                  Особливу роль у католицькій церкві відіграють так звані інститути присвяченого Богу життя, тобто чернечі ордени та конгрегації; а також суспільства апостольського життя. Інститути посвяченого життя мають власні статути (стверджувані папою), їхня територіальна організація не завжди співвідноситься з церковним єпархіальним устроєм. Місцеві одиниці чернечих орденів і конгрегацій іноді підпорядковуються місцевим єпархіальним єпископам, а іноді безпосередньо папі.Ряд орденів і конгрегацій мають одноосібного розділу (Генерал ордена, генеральний настоятель) та чітку ієрархічну структуру; інші є об'єднання повністю автономних громад.

                  Клір

                  У клір входять лише чоловіки. Розрізняють біле духовенство (що складається зі священиків, які обслуговують єпархіальні храми) та чорне духовенство (Монашество). Духовенство складає три ступені священства: диякон, священик (ієрей) та єпископ (архієрей).

                  Церковнослужителі (служителі Церкви, не посвячені в сан під час обряду священства) мають два ступені – аколіти та читці – і не належать до кліру.

                  До II Ватиканського собору до кліру зараховували і церковнослужителів. Весь клір ділився на вищих чинів (ordines maiores) – єпископів, пресвітерів, дияконів та субдіаконів та малих чинів (ordines minores) – остіаріїв, співаків, читців, екзорцистів та аколітів.

                  Целібат є обов'язковим для священиків та єпископів латинського обряду. У XX столітті відновлено інститут постійного дияконату, для постійних дияконів целібат не є обов'язковим, проте священиком такий диякон стати вже не зможе. У східних обрядах безшлюбність обов'язково лише для єпископів.

                  Богослужіння

                  Переважним обрядом у Католицькій церкві є латинський чи римський, поширений по всій планеті.

                  Інші Західні обряди обмежені територіальними рамками чи рамками чернечих орденів. У північно-західній Ломбардії, окрім міста Монца, близько 5 мільйонів чоловік практикують амвросіанський обряд, у місті Брага (Португалія) — брагський обряд, а в місті Толедо та інших іспанських містах — мосарабський обряд, у яких є ряд відмінностей від літургії римського обряду . Східні обряди вживаються у богослужінні східнокатолицьких церков.

                  Характерні риси богослужіння у латинському обряді

                  Детальніше дивись статті: Меса, Літургія годинників

                  Богослужіння до Другого Ватиканського собору традиційно відбувалося латинською мовою. Після цього собору відбувається також і національними мовами.

                  Літургія латинського обряду, меса — головна богослужбова дія, на якій відбувається таїнство євхаристії. Складається з Літургії Слова (головний елемент якої є читання Біблії) та Євхаристичної Літургії. Причастя в латинському обряді до Другого Ватиканського собору здійснювалося під видом для мирян і під двома видами для священнослужителів. Після Другого Ватиканського собору все більшого поширення набуває практика причастя під двома видами та мирян. Для таїнства використовується прісний хліб – гостія.

                  Літургічний рік починається з Адвента (Різдвяного посту). Серед періодів літургійного року виділяються два пісні періоди — Адвент і Великий Пост, два святкові — різдвяний та великодній час. Інші періоди літургійного року об'єднані під назвою «пересічний час». Виділяються три ранги церковних свят — «пам'ять» (святого чи події), «свято» та «урочистість». Два головні свята літургійного року — Великдень та Різдво святкуються з октавою, тобто протягом восьми днів після урочистостей (Октава Великодня, Октава Різдва). Три дні, що передують великодній неділі — Великий четвер, Велика п'ятниця та Велика субота є вершиною богослужбового річного циклу і об'єднані під назвою Великоднє тридення.

                  Щоденне читання Літургії годинника (бревіарію) обов'язкове для священнослужителів та чернечих. Миряни можуть використовувати бревіарій у своїй особистій релігійній практиці.

                  Позалітургійні богослужіння включають пасійні служби, у тому числі Хресний шлях, поклоніння Святим Дарам, молитовні процесії, храмове общинне читання молитов (головним чином, Розарія) і т.д.

                  У християн-католиків (як західного, так і східного обрядів) прийнято вітати один одного вигуком «Слава Ісусу Христу!», на яке, як правило, слідує відповідь «На віки віків! Амінь!», а в деяких громадах «На віки слава!» або «Навіки слава!».

                  Розкольницькі групи на основі католицьких традицій

                  Старокатолики відкололися від Католицької церкви внаслідок неприйняття деяких рішень Першого і, як наслідок, Другого Ватиканського собору. Крім того, ще існує велика кількість маргінальних угруповань, які називають себе католиками, але не визнаються як такі Святим Престолом. Багато таких груп доктринально стоять на консервативній християнсько-фундаменталістській платформі, фактично є своєю власною організаційною автономією і доктринально є тим чи іншим варіантом православ'я чи протестантизму.

                  Неримський католицизм	Маргінальний католицизм
                  Старокатолицизм: Старокатолицька церква Німеччини, Старокатолицька церква Австрії, Старокатолицька церква Нідерландів, Християнсько-католицька церква Швейцарії, Католицька апостольська церква Європи, Польська національна католицька церква, Польська національна католицька церква Америки	Апостольський католицизм: Католицька апостольська церква (Німеччини та Англії), Новоапостольська церква (Німеччини, ПАР та ін.)
                  Консервативний католицизм: Бразильська католицька апостольська церква, Католицька американська православна церква, Мексиканська православна католицька апостольська церква, Католицька апостольська галиканська церква, Старороманська католицька церква Франції, Старокатолицька маріавітська церква постільна церква	Ліберальний католицизм: Православна католицька церква, Автокефальна галиканська католицька церква, Апостольська гностична церква (усі 3 - у Франції), Ліберальна католицька церква.
                  Реформований католицизм: Філіппінська незалежна церква, Чехословацька гуситська церква.
                  Англоманський католицизм (англокатолицизм): Вільна протестантська єпископальна церква Великобританії, Вільна протестантська єпископальна церква Нігерії, Африканська православна церква Зімбабве, Африканська православна церква ПАР
                  Католицькі церкви, очолювані незалежними єпископами (episcopi vagantes): Католицька апостольська православна церква Сходу (Алует-Пісак, Жирика, Франція), Змішана незалежна головна парафія Схід-Захід (Беемське місіонерське абатство, Франція)

                  Східнокатолицькі церкви

                  Відносини з іншими церквами та християнськими організаціями

                  Римо-Католицька Церква веде діалог з іншими церквами та християнськими організаціями. Організацію екуменічного діалогу покладено на Папську раду щодо сприяння християнській єдності. Одним із результатів діалогу стало підписання в 1993 році з представниками православних Церков Баламандської угоди [8] . 1999 року було підписано Спільну декларацію про доктрину виправдання з керівництвом Всесвітньої Лютеранської Федерації.

                  також

                  Портал «Католицизм»

                  Католицизм у Вікисловарі?

                  Католицизм у Вікітеці?

                  Католицизм на Вікіскладі?

                  Католицизм у Вікіновостях ?

                  Примітки

                  1. ↑Число католиків у світі за два роки зросло на 15 млн і склало 1 млрд 196 млн осіб
                  2. ↑Догматична конституція про Церкву II Ватиканського собору Lumen gentium. Розділ 1-2
                  3. ↑http://www.catholic.ru/ccc/0748.html Катехизис Католицької Церкви, ст. 766
                  4. ↑ 1234Статистика сайту catholic-hierarchy
                  5. ↑Дані сайту adherents.com
                  6. ↑ 12Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Розподіл населення за віросповіданнями та регіонами
                  7. ↑ Кодекс канонічного права, 331-335
                  8. ↑ Текст Баламандської угоди російською мовою

                  Література

                  • Волконський О. М. «Католицтво та Священне Передання Сходу». Париж, 1933
                  • Католицька енциклопедія. Вид. францисканців. М.:2005
                  • Лортц Й. Історія Церкви. "Християнська Росія". М.: 1999
                  • Омен Дж. Християнська духовність у католицькій традиції. Вид. Святого Хреста. Рим-Люблін 1994.
                  • Тютюн Ю. Православ'я та католицтво. Основні догматичні та обрядові розбіжності
                  • Цимбаєва Є. н. Російський католицизм. Забуте минуле російського лібералізму
                  • Collinge, William J. Historical Dictionary of Catholicism. 1997
                  • McBrien, Richard P., ed. The HarperCollins Encyclopedia of Catholicism. 1995
                  • Coleman, Lisa M., та інші. Basics of the Catholic Faith. 2000
                  • Froehle, Bryan T., Mary L. Catholicism USA: Портрет католицької церкви в США. 2000
                  • Burns, Robert A. Roman Catholicism after Vatican II. 2001

                  Посилання

                  • Офіційний сайт Святого Престолу
                  • Офіційний сайт єпархії Божої Матері у Москві
                  • Офіційний сайт кафедрального собору Непорочного Зачаття у Москві
                  • Офіційний сайт собору Успіння у Санкт-Петербурзі
                  • Катехиза католицької церкви
                  • Католицька енциклопедія (англ.)
                  • Радіо "Ватикан"
                  • Католицька інформаційна служба
                  • Ю. Тютюн. Православ'я та Католицтво. Основні догматичні та обрядові розбіжності
                  • Католицький Петербург та Північний Захід Росії
                  • Католицький медіапортал: Відео, Музика, Документи та Зображення
                  • Святі та блаженні Католицької Церкви
                  • кн. А. Волконський. Католицтво та священне переказ Сходу
                  • Католики в Росії

                  Wikimedia Foundation. 2010 .

                  Корисне

                  Дивитись що таке "Католицизм" в інших словниках:

                  • КАТОЛІЦИЗМ — особливий характер західноєвропейської та близькосхідної церкви, що виявився в суспільній свідомості з часу виникнення протестантства, який розвивався з перших століть нового літочислення і зберігся до наших днів. У західних країнах цей … Філософська енциклопедія
                  • КАТОЛІЦИЗМ - (Греч., від Katholikos). Система догматів та вірувань римської церкви. Словник іншомовних слів, що увійшли до складу російської мови. Чудінов А.Н., 1910. КАТОЛІЦИЗМ [ Словник іноземних слів російської мови
                  • КАТОЛІЦИЗМ - (Від грецького katholikos загальний, вселенський), один з основних поряд з протестантизмом і православ'ям напрямів у християнстві. К. оформився як віровчення і церковна організація після поділу християнської церкви на католицьку і російську історію.
                  • католицизм - А, м. catholicisme m. Віросповідання та віровчення католиків, західної християнської церкви, очолюваної римським папою. БАС 1. Що належить до Католицизму, то всякий Протестант має причину не бажати його поширення. Карамзін ПРП 1 178.… … Історичний словник галицизмів російської мови
                  • католицизм - християнство, католицтво, папізм, сповідання Словник російських синонімів.католицизм сущ., кіл синонімів: 4 • сповідання (9) • … Словник синонімів
                  • Католицизм — (від гр. katholikos – загальний, вселенський) один із основних напрямів у християнстві (поряд із православ'ям і протестантизмом), що оформилося внаслідок розколу християнських церков у XI ст. напрям у християнстві, що виник у результаті… … Енциклопедія культурології
                  • КАТОЛІЦИЗМ — КАТОЛИЦИЗМ, один із основних напрямів у християнстві. Поділ християнської церкви на католицьку та православну стався у 1054–1204; у 16 ст. під час Реформації від католицизму відколовся протестантизм. Організація католицької церкви… … Сучасна енциклопедія
                  • КАТОЛІЦИЗМ - Один з основних напрямків у християнстві. Католики складають більшу частину віруючих в Італії, Іспанії, Португалії, Франції, Бельгії, Австрії, в латиноамериканських державах, серед віруючих католики переважають у Польщі, Угорщині, ...
                  • КАТОЛІЦИЗМ - КАТОЛИЦИЗМ, католицизму, багато інших. ні, чоловік. Віросповідання католиків, зап. християнської церкви, очолюваної римським папою. Тлумачний словник Ушакова. Д.М. Ушаків. 1935 1940 … Тлумачний словник Ушакова
                  • КАТОЛІЦИЗМ - КАТОЛИЦИЗМ, а, чоловік. і КАТОЛІЦТВО, а, порівн. Один із основних напрямів християнства з церковною організацією, очолюваною римським папою. | дод. католицький, а, ое. храм. Тлумачний словник Ожегова. С.І. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Тлумачний словник Ожегова
                  • КАТОЛІЦИЗМ - (Від грец. Katholikos і skopeo дивлюся) англ. catasko загальний) англ. Catholicism; ньому. Католізм. Один з основних напрямів у християнстві поряд із православ'ям та протестантизмом; доктрина римсько-католицької церкви, особливістю до рій… … Енциклопедія соціології