Що трапилося зі Спотифаю 2022 року

Вантажне судно обвалило великий міст в США, авто з людьми падали у воду

За даними місцевих чиновників, внаслідок інциденту з мосту через річку Патапско впали кілька автомобілів, зокрема вантажівка з причепом, щонайменше 20 людей опинилися у воді.

Судячи з відеозапису, опублікованого в соцмережах, близько 1:30 за місцевим часом велике судно врізалося в міст, спалахнуло, а потім затонуло.

За даними сервісу MarineTraffic, у міст врізався 300-метровий контейнеровоз Dali під сінгапурським прапором, пунктом призначення якого був вказаний Коломбо (Шрі-Ланка). Судно зафрахтувала велика судноплавна компанія Maersk.

Губернатор штату Мериленд Вес Мур оголосив надзвичайний стан. Він також повідомив, що розраховує на допомогу федерального уряду.

На місце події також прибули співробітники ФБР, повідомляє CBS, американський партнер ВВС.

Maersk випустила заяву, в якій уточнила, що вона орендувала судно, яке перевозило вантаж для її клієнтів. Керувала судном компанія Synergy Group. Співробітників самої Maersk на борту не було.

"Ми нажахані тим, що сталося в Балтиморі, і наші думки - з усіма, кого це торкнулося", - ідеться у заяві компанії.

"Ми уважно стежимо за розслідуваннями, які проводять влада і Synergy, і зробимо все можливе, щоб інформувати наших клієнтів про перебіг подій", – заявили в Maersk.

За даними американського Національного центру зі збору даних, температура води в балтиморській гавані зараз становить 9 градусів за Цельсієм. За даними британської Національної служби охорони здоров'я, переохолодження настає, коли температура тіла людини опускається нижче 35 градусів.

Порт Балтимора - це найбільший порт у США за кількома категоріями вантажів, зокрема за колісними засобами, такими як автомобілі і причепи, і за сухими вантажами. У 2023 році через нього пройшли 800 тис. автомобілів і 1,3 млн імпортних вантажів.

Автор фото, Getty Images

Як таке могло статися?

Причини того, що трапилося, наразі не зрозумілі, але команда ВВС Verify проаналізувала відео зіткнення судна Dali з мостом і його попередню траєкторію на платформі MarineTraffic, яка відстежує рух суден.

Контейнеровоз вийшов із морського термінала Балтимора близько 00:24 за місцевим часом (04:24 за Гринвічем) 26 березня. Він поступово набирав швидкість і рухався по прямій річкою Патапско на південний схід.

Потім о 1:25 MarineTraffic показує, що корабель раптово відхилився від прямого курсу і почав сповільнюватися.

Приблизно в той же час, як можна побачити на відео, освітлення на корпусі судна раптово згасло, а також пішов дим.

О 01:28 Dali врізався в опору мосту, внаслідок чого він обвалився.

Свята та вихідні у 2022 році — коли та як відпочиваємо

У 2022 році українці будуть відмічати чимало державних та релігійних свят, на які передбачені додаткові вихідні дні. Офіційний календар свят в Україні передбачає, що на протязі року українці будуть відпочивати 116 днів. Гід Онлайн підготував календар свят та вихідних на 2022 рік - знаючи, які дні календарю будуть червоними, можна заздалегідь спланувати відпустку та організувати робочий процес.

Свята та вихідні у січні 2022

Фото: pixabay.com

У січні 2022 року буде 19 робочих днів та 12 вихідних. Новий рік припадає на суботу 1 січня, тому вихідний з нагоди свята буде перенесений на понеділок. Таким чином, українці будуть відпочивати три дні поспіль – 1, 2 та 3 січня.

Різдво Христове, яке більшість православних українців святкують 7 січня, у 2022 році припадає на п'ятницю. За законом, ця дата є неробочою, тому офіційними вихідними будуть 7, 8 та 9 січня. При цьому четвер 6 числа буде скороченим робочим днем.

У січні, крім Нового року та Різдва, українці святкують:

• Міжнародний день «дякую» - 11 січня
• Щедрий вечір та Старий Новий рік - 13 та 14 січня
• Водохреща - 19 січня
• Міжнародний день обіймів - 21 січня
• День соборності - 22 січня
• Міжнародний день освіти - 24 січня
• Тетянин день - 25 січня

Свята та вихідні у лютому 2022

Фото: unsplash.com

Лютий є найкоротшим місяцем у році. В ньому буде 20 робочих днів та 8 вихідних. У лютому немає вихідних днів, пов’язаних із державними чи великими релігійними святами, проте низка свят все ж таки відмічається:

• 4 лютого припадає Всесвітній день боротьби проти рака,
• 9 лютого – Міжнародний день стоматолога,
• 14 лютого – День Святого Валентина (свято всіх закоханих),
• 15 лютого – Стрітення Господнє,
• 21 лютого – Міжнародний день рідної мови.

З 12 по 18 лютого православні святкують Масляницю.

Свята та вихідні у березні 2022

Фото: envato.com

У березні 2022 року буде 21 робочий день та 9 вихідних. Найбільш відомим святом цього місяця є Міжнародний жіночий день, який святкується 8 числа. Він припадає на вівторок, при цьому понеділок 7 березня також є червоною датою, тож українці відпочиватимуть 4 дні підряд - але цей день доведеться відпрацьовувати 12 березня, в суботу. Таке рішення було ухвалене Кабміном з метою раціонального використання робочого часу.

Ще у березні святкуємо:

• Всесвітній день імунітету та Всесвітній день цивільної оборони - 1 березня
• Всесвітній день письменника - 3 березня
• День землевпорядника - 12 березня
• День мобілізаційного працівника - 17 березня
• День працівника податкової та митної справи України - 18 березня
• Всесвітній день сну - 18 березня
• День щастя - 20 березня
• Міжнародний день таксиста - 22 березня
• День Служби безпеки України - 25 березня

Свята та вихідні у квітні 2022

Фото: pexels.com

У квітні буде 20 робочих днів та 10 вихідних. У 2022 році Великдень відзначається у неділю 24 квітня, тому понеділок 25 квітня, також буде вихідний. Відпрацьовувати понеділок не доведеться, тому українці зможуть спокійно насолодитися триденним відпочинком.

В квітні також святкуємо:

• День сміху та День народження коньяка - 1 квітня,
• День геолога - 3 квітня,
• День вебмастера - 4 квітня,
• Міжнародний День супу - 5 квітня,
• Благовіщення - 7 квітня,
• День братів і сестер - 10 квітня,
• Всесвітній день авіації і космонавтики - 12 квітня
• День довкілля - 16 квітня,
• День пожежної охорони - 17 квітня,
• Всесвітній день охорони праці - 28 квітня,
• Всеукраїнський день психолога - 23 квітня,
• День доньки - 25 квітня,
• Міжнародний день танцю - 29 квітня.

Свята та вихідні у травні 2022

Фото: pexels.com

У травні буде 20 робочих днів та 11 вихідних. 1 травня відмічається Міжнародний день праці, який раніше мав назву День міжнародної солідарності трудящих. Свято припадає на неділю, тому понеділок 2 травня буде вихідним.

Також червоною датою календаря буде понеділок 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. На 8 травня припадає День Європи. 8-9 числа травня в Україні вважаються Днями примирення та присвячені пам’ятi жертв Другої Світової війни.

Ще у травні відмічаються такі свята:

• Міжнародний день акушерки - 5 травня,
• День радіо - 7 травня.
• День матері - 8 травня,
• Міжнародний день медичної сестри - 12 травня,
• Міжнародний день сім'ї - 15 травня,
• День вишиванки - 19 травня,
• Всесвітній День бджіл - 20 травня,
• День банківських працівників - 20 травня,
• День науки в Україні - 21 травня,
• День хіміка - 29 травня,
• День Києва - 29 травня.

Свята та вихідні у червні 2022

Фото: pexels.com

У червні буде 19 робочих днів та 11 вихідних. Трійця в Україні – державний вихідний, а це означає, що відпочивати будемо три дні підряд – 11, 12 та 13 червня. Згідно до православної традиції Трійця традиційно відзначається на 50-й день після Великодня.

Ще один додатковий вихідний у червні – День Конституції України, який припадає на вівторок 28 числа. Понеділок 27 числа також є вихідним, але відпрацювати цей день доведеться в суботу - 2 липня.

Крім офіційних свят у червні відзначаємо:

• День захисту дітей - 1 червня,
• Всесвітній день навколишнього середовища - 5 червня,
• День журналіста - 6 червня,
• Міжнародний день друзів - 9 червня,
• День працівників текстильної і легкої промисловості - 12 червня,
• Міжнародний день блогера - 14 червня,
• Всесвітній день донора - 14 червня,
• День медичного працівника - 19 червня,
• День молоді - 26 червня.

Свята та вихідні у липні 2022

Фото: envato.com

У липні буде 22 робочих дні та 9 вихідних. У цьому місяці немає великих державних та релігійних свят, які служили б додатковими вихідними для українців. Слід також відмітити, що субота 2 липня буде робочим днем (скорочений) замість понеділка 27 червня.

Серед свят які відмічаються в липні, можна відмітити такі:

• День архітектури України - 1 липня,
• День Військово-Морських Сил України - 3 липня,
• День Української Державності - 28 липня,
• День флоту України - 31 липня.

Свята та вихідні у серпні 2022

Фото: pexels.com

У серпні буде 22 робочих днів та 9 вихідних. У середу 24 серпня відмічається одне з найбільших державних свят – День незалежності України, тому ця дата є червоною в календарі. Саме у цей день Верховною Радою УРСР був ухвалений Акт про проголошення незалежності України. У цей день буде вихідний.

У серпні відмічаються й інші свята:

• Міжнародний день пива - 5 серпня,
• День Повітряних сил Збройних Сил України - 7 серпня ,
• День будівельника - 14 серпня,
• День працівників ветеринарної медицини - 14 серпня,
• День пасічника - 19 серпня,
• День Державного Прапора України - 23 серпня,
• День авіації України - 27 серпня,
• День шахтаря - 28 серпня.

Свята та вихідні у вересні 2022

Фото: pexels.com

У вересні буде 22 робочих дні та 8 вихідних. На цей місяць не припадає ніяких великих державних та релігійних свят, що вважаються червоною датою календаря.

Проте у вересні відмічається чимало інших визначних днів:

• День знань - 1 вересня,
• Міжнародний день краси - 9 вересня,
• День українського кіно та День фізкультури та спорту - 10 вересня,
• День програміста - 13 вересня,
• День рятівника - 17 вересня,
• День фармацевта - 18 вересня,
• День миру - 21 вересня,
• День вихователя - 26 вересня,
• День туризму - 27 вересня,
• Міжнародний день перекладача - 30 вересня.

Свята та вихідні у жовтні 2022

Фото: pexels.com

У жовтні буде 19 робочих днів та 11 вихідних. У п’ятницю 14 жовтня відмічається державне свято – День захисників і захисниць України. З 2015 року указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України цей день оголошений неробочим. Четвер 13 жовтня буде скороченим робочим днем.

Ще у жовтні святкуємо:

• День вчителя - 2 жовтня,
• Міжнародний день лікаря - 3 жовтня,
• День юриста України - 8 жовтня,
• День художника в Україні - 9 жовтня,
• Міжнародний день дівчат - 11 жовтня,
• День Покрови Пресвятої Богородиці - 14 жовтня,
• Міжнародний день тещі - 24 жовтня,
• День бабусь і дідусів - 28 жовтня,
• Хелловін - 31 жовтня.

Свята та вихідні у листопаді 2022

Фото: pexels.com

У листопаді буде 22 робочих дні та 8 вихідних. У листопаді не буде додаткових вихідних, пов’язаних з великими державними чи релігійними святами.

При цьому на листопад приходяться такі свята:

• День ракетних військ та артилерії - 3 листопада,
• День залізничника - 4 листопада,
• День української писемності та мови - 9 листопада,
• Міжнародний день студента - 17 листопада,
• Міжнародний день чоловіків - 19 листопада,
• Міжнародний день сина - 22 листопада,
• День Свободи - 22 листопада,
• День пам'яті жертв голодоморів - 26 листопада,
• День домашніх тварин - 30 листопада.

Свята та вихідні у грудні 2022

Фото: unsplash.com

У грудні буде 21 робочий день та 10 вихідних. Понеділок 26 грудня буде додатковим вихідним у зв’язку зі святкуванням Різдва Христового за григоріанським календарем, яке припадає на неділю 25 грудня.

Ще у грудні святкуємо:

• Всесвітній день боротьби проти СНІДу - 1 грудня,
• День працівників прокуратури - 1 грудня,
• День Збройних Сил України - 6 грудня,
• День Сухопутних військ Збройних Сил України - 12 грудня,
• День працівників суду - 15 грудня,
• День Святого Миколая - 19 грудня,
• День дипломатичної служби України - 22 грудня,
• День подарунків - 26 грудня.

Україна та світ після 21 лютого. Як визнання Путіним "донбаських республік" змінило реальність

Російська Федерація накопичила на кордонах з Україною 150 тисяч військовослужбовців, тисячі одиниць техніки та велике військово-морське угрупування. Задля отримання політичних поступок Кремль зважував опції широкомасштабного наступу із ціллю захопити велику частину України, у тому числі й Київ, чи створити загрози такого наступу.

Росія розглядала та частково застосовувала інструменти гібридної війни, зокрема, проведення спецоперацій, кібератаки, інформаційно-психологічні операції, диверсії та теракти, або погрози їх проведення тощо.

Одночасно були висунуті жорсткі умови до США та НАТО щодо зобов’язань виключити Україну із можливих членів та посунути спроможності НАТО із Східної Європи.

Зухвалість цих вимог та можливе вторгнення в Україну принаймні частково згуртували західний світ та спричинили жорстку реакцію, особливо США, Британії, керівництва ЄС, Польщі та країн Балтії. Німеччина та Франція активізувалися у пошуку дипломатичного врегулювання для відновлення свого лідерства на континенті.

На нашу думку, базовим сценарієм для Москви було залякування застосуванням сили. Це дало б Кремлю можливість отримати велику частку заявлених вимог через політичні компроміси, уникнувши масштабного наступу.

Але залякування не спрацювало.

Розуміючи надзвичайно негативні наслідки задоволення цих вимог для світового порядку та безпеки, лідери Заходу фактично відмовили Путіну.

Деякий час продовжувалося накопичення сил і підготовка до навчань в Білорусі та на Чорному морі, аби вивести війська на високий рівень боєготовності.

Багато західних експертів та посадовців вважали, що Росія наважиться на повномасштабне вторгнення. Інші, в т.ч. наш Центр, – що вона використовуватиме гібридні інструменти та окремі локальні сценарії.

Захід активно посилив риторику, створивши перспективи "пекельних" санкцій та посилив в рази військову допомогу, намагаючись стримати РФ від наступу.

Наразі виглядає так, що Кремль відклав сценарій масштабного вторгнення, принаймні, на певний час. Очікувані дати наступів були пропущені.

Ми вважаємо, що відмова від масштабного сценарію на цей час була викликана факторами, які вже були згадані в наших публікаціях.

• готовність України до спротиву та покращені спроможності ЗСУ, в тому числі за рахунок нещодавньої допомоги
• готовність сил оборони до захисту
• "пекельні санкції"
• активний політико-дипломатичний тиск
• оприлюднення розвідданих, що викривали плани Росії та стали ефективним інструментом стримування.

Саме з цих причин російських сил на кордонах України для успішного захоплення та утримання є замало. А реалізація такої операції є надто ризикованою.

Новий сценарій та нова політична реальність

Натомість РФ вибрала інший сценарій, що є не менш загрозливим.

1. За останні дні до 21 лютого відбулось кілька ключових подій:

• Різке суттєве загострення ситуації на лінії зіткнення на Сході України. На порядок збільшилася кількість обстрілів, особливо порівняно з січнем 2022. Якихось реальних передумов для цього загострення, окрім бажання РФ, не було. Воно було створено штучно.
• Затримка військ РФ на кордонах після завершення навчань в Білорусі після 20 лютого начебто як реакція на загострення, яке було створено самою РФ.
• Утримання потужної ударної групи військово-морських спроможностей РФ після закінчення навчань 19 лютого та перехід їх частини в Азовське море, підготовка частини сил до масштабних амфібійних операцій.
• За деякими даними, перекидання диверсійних груп до українських міст.

1. Після цього була розгорнута активна фаза операції "під чужим прапором", яка імітувала напади підрозділів ЗСУ на позиції гібридних сил РФ, розташованих в ОРДЛО. Це дало можливість ватажкам ОРДЛО просити захисту у Росії.

Ця операція була ретельно підготовлена, але незграбно виконана. Більшість її елементів були настільки грубо сфабриковані, що їх удаваність була занадто очевидною. Зокрема, неіснуючі напади на підрозділи ОРДЛО, запис звернення ватажків ОРДЛО ще до дати виконання заходів, атака на неіснуючий "прикордонний пункт" тощо.

Проводилася мобілізація та швидка "евакуація" невеликої частини жителів ОРДЛО в РФ, що широко транслювалося на ТБ, створюючи імідж загрози "республікам". Це підтверджує, що деталі плану розроблялися нашвидкоруч.

Скоріше за все, цей план до останнього часу розглядався як резервний. Розуміючи, що операція буде одразу ж викрита, її автори вже не звертали на це уваги.

1. 21 лютого 2022 року Путін терміново провів засідання Ради нацбезпеки РФ. На ньому керівники силових та безпекових органів РФ зверталися до Путіна з проханням визнати незалежність ОРДЛО, дехто обмовлювався, кажучи про "приєднання".

Більша частина глядачів помітила слабку підготовку заходу – учасники часто імпровізували та помилялись, що також говорить про брак часу для підготовки і відрізняється від звичайного стилю великих заходів керівництва РФ. Є вірогідність того, що дана подія транслювалася в записі.

1. Увечері 21 лютого Путін вирішив звернутися до нації. Довге звернення Путіна складалося з двох майже не пов’язаних між собою частин. Переважна частина – розповідь про "історію" України, менша – про рішення визнати незалежність ОРДЛО.

Завершився виступ підписанням рішень про визнання та договорів про "співробітництво і дружбу" між РФ та ОРДЛО. В цю ж ніч ухвалили рішення про ввід регулярних сил РФ в ОРДЛО для "підтримки миру". Була озвучена мета: розташувати ці сили по "кордонах" ОРДЛО в тому числі на лінії зіткнення.

1. Нинішнє керівництво РФ послідовно переслідувало стратегічну ціль: перетворення України на залежний об’єкт, позбавлений повного суверенітету і власної політики. Цій меті Кремля перешкоджають розвиток потужного громадянського суспільства з європейськими цінностями та реалізація Україною європейського та євроатлантичного напряму розвитку.

1. За президента Володимира Зеленського, Кремль намагався позбавити Україну суверенітету та унеможливити євроатлантичний напрямок розвитку за допомогою маніпуляції з прочитанням Мінських домовленостей, періодичної ескалації ситуації на окупованих територіях, спроб дестабілізації внутрішньополітичної та економічної ситуації.

1. Низка зовнішніх факторів на початку 2021 року, на думку російського керівництва, відкрила їм "вікно можливостей". Такими факторами були складний вихід США з Афганістану, пріоритизації США питань відносин з Китаєм, зміна уряду в Німеччині та президентські перегони у Франції, та очікуваний успіх в розблокуванні Вашингтоном добудови Північного потоку 2.

Інтерпретація подій

1. Визнання незалежності так званих ОРДЛО є грубим порушенням норм та принципів міжнародного права та фактично є анексією частини території України.
2. Визнання повністю знищує всі перспективи мінського та нормандського процесів, що були засновані на визнанні належності Донецької та Луганської областей до України.
3. Вхід російських військ на територію ОРДЛО є фактичним актом збройної агресії проти України, що має спричинити передбачені законодавством дії української влади, реакцію міжнародного співтовариства та санкції, про які попереджали світові лідери.
4. Розміщення військ Росії на лінії зіткнення має суттєві воєнні ризики для України. Будь-яке загострення на лінії фронту, в тому числі спровоковане з боку ОРДЛО, буде розцінено Росією як агресія України по відношенню до РФ. Це може спровокувати фактичне чи формальне оголошення війни Україні з боку РФ.
5. Руйнація мінських та нормандських процесів позбавляє Росію відповідних інструментів тиску на Україну. Донедавна РФ активно використовувала ці інструменти на всіх площадках, вимагаючи від України прямих переговорів із ватажками ОРДЛО. Наполягання РФ на виконанні мінських домовленостей у прочитанні РФ було єдиною вимогою до України з боку РФ.

Таким чином, РФ відмовилась від існуючої стратегії інтеграції ОРДЛО в державний устрій України та перейшла до іншої.

Ми вважаємо, що ця стратегія виключає будь-які прямі офіційні стосунки РФ із керівництвом України на майбутнє, але буде спиратися на "легалізовані" так звані республіки у якості потенційних перемовників.

1. Щодо першої частини виступу Путіна про "історію України":

• Виступ був напрочуд довгим та складався із десятків тверджень маніпулятивного змісту. Історичні та квазі-історичні факти висмикувались із контексту та ліпилися один до одного для "обґрунтування" загальної позиції. Це не має жодного відношення до об’єктивного історичного аналізу.
• Промова зводилась до кількох тез – створення сучасної України було штучним рішенням та помилкою радянської влади. Сучасна історія України стверджує про фактичну відсутність її успішного розвитку, корупцію та фактичну втрату суверенітету на користь умовного Заходу (в першу чергу США).
• Історична, етнічна та культурна близькість народів Росії та України є достатнім обґрунтуванням ігнорування суверенітету України та необхідності перебувати під контролем РФ. Факт оголошення незалежності Україною та визнання її Росією протягом цього часу вже не має значення.
• Із промови Путіна видно, що він оцінює успіхи України в євроатлантичній інтеграції та переходу на стандарти НАТО як значні, та визнає, що вони є передумовою реальної перспективи вступу в НАТО. Що, на його думку автоматично є загрозою для РФ.
• Виступ був пронизаний відсутністю будь-якої поваги до українського народу, його незалежного вибору. Державні рішення, наприклад декомунізація, та події, приміром, Революція Гідності, описувалися зі зневагою та презирством.
• Промова без прикриття демонструвала ненависть до України на емоційному рівні, підтверджуючи гіпотезу про бажання Путіна контролювати Україну, як нав’язливу ірраціональну ідею.
• Було заявлено про відношення до української влади як нелегітимної, яка прийшла до влади через "державний переворот". В такий спосіб Путін заявляє про те що в Україні немає з ким мати справу.

1. Ми бачимо чітку еволюцію публічної позиції Путіна щодо України:

• 2020 рік – Україна суверенна країна, РФ готова співпрацювати з її владою, але Україна має досягнути угоди з РФ.
• 2021 рік (липень, стаття Путіна) – Україна має сумнівну історію створення, українці і росіяни – один і той самий народ, РФ поважає вибір українського народу, але суверенітет України може існувати виключно в партнерстві з РФ.
• 2022 (лютий) – Україна не має своєї історії, є історичною помилкою, не має легітимної влади, знаходиться під зовнішнім управлінням та не заслуговує на суверенітет.

Всю промову можна сприйняти як "потік думок", але він невипадковий. Це фактичне оголошення війни Україні на політичному рівні і невизнання її як суверенної країни.

1. Війна РФ проти України на гібридному рівні йде вже давно. З 2014 року розпочалася публічна активна фаза, прихована ж фаза – набагато раніше. Залишається питання можливості великої війни в традиційному військовому значенні у цій новій реальності.

На жаль, ми вбачаємо можливість настання низки негативних подій у такій можливій послідовності:

• Створення провокацій, здійснення низки терористичних актів або операції "під чужим прапором" та звинувачення Україні в збройній агресії проти РФ та її громадян на окупованих територіях.
• Розкручування цієї позиції в інформаційних просторах РФ, ЄС та світу.
• Офіційне оголошення Росією війни Україні.
• Здійснення військових заходів проти України.

Ми все ще вважаємо, що накопичених на кордоні російських сил та засобів замало для успішного повномасштабного вторгнення та утримання більшої частини України.

Проте, вважаємо реалістичним суттєве загострення на Сході України із можливим застосуванням збройних сил РФ, в тому числі авіації, ракетного озброєння та флоту.

Можливі переходи лінії зіткнення та спроби захоплення окремих частин суходолу та населених пунктів навколо ОРДЛО для їх насильницького приєднання.

Для цього також може бути використаний як привід - визначення так званими республіками власних кордонів у межах Донецької та Луганської областей

Можливі ракетні удари по військових цілях та об’єктах інфраструктури в різних локаціях по Україні, в тому числі в Києві. Головною їх ціллю буде послаблення спроможностей ЗСУ та психологічний тиск.

Гібридна війна, що включатиме інформаційні операції, кібератаки, спеціальні операції, диверсії та теракти – це ті методи, що реалізуються постійно, та посилюватимуться.

1. Можливий, звісно, і варіант "стратегічної паузи" без такого загострення. Це може здійснюватися для накопичення достатніх ресурсів та відновлення особового складу після багатотижневого перебування у польових умовах.
2. Який сценарій матиме місце, залежатиме від реакції країн Заходу, зокрема, дипломатичних дій, запровадження санкцій, посилення воєнної присутності на Східному фланзі НАТО, збільшення безпекової допомоги Україні.

1. На жаль, обидва сценарії є дуже шкідливими для української економіки. Крім цього, Росія у будь-якому випадку здійснювати пошук вікна можливостей для застосування військової сили та захоплення української території.

Що робити?

Наші рекомендації владі України

1. Україна має звернутися до міжнародної спільноти із закликом запровадження жорстких санкцій проти РФ за порушення міжнародного права, акт агресії, а також з метою стримування подальших агресивних дій як по відношенню до України, так і інших держав колишнього СРСР – Молдови, Грузії та країн Балтії.
2. Ряд спеціалістів вважає, що Україна має запровадити воєнний стан на території Донецької та Луганської областей.
3. Необхідна також

• мобілізація першої черги резерву
• розгортання сил територіальної оборони
• активізація заходів, передбачених Планом оборони України.

1. Президент України має звернутися до країн НАТО, передусім Сполучених Штатів, задля отримання невідкладної воєнної допомоги в умовах виходу агресії РФ проти України на концептуально вищій рівень загроз національному суверенітету та територіальної цілісності.
2. Україна має використати дипломатію в рамках РБ ООН та ОБСЄ з метою мобілізації дієвої підтримки України та запровадження жорстких заходів проти РФ. Ряд наших спеціалістів вважає правильним рішенням застосування корпусу миротворців за рішенням Ради безпеки ООН. Нажаль, в РБ ООН зараз головує саме РФ, і вона має право вето, що звичайно ускладнить процес. Проте вважаємо, що інші члени РБ ООН могли би змусити РФ погодитись на введення миротворців на лінію зіткнення, оскільки вона є стороною у конфлікті.
3. Україна має виробити чітку юридичну позицію з визначення та трактування агресії РФ та негайно розпочати відповідну юридичну роботу на міжнародних площадках.

Рекомендації громадянам України

1. Не втрачати спокою, спокійно оцінювати ситуацію.
2. Підтримувати сили оборони та сили безпеки.
3. За можливістю вступати до рядів територіальної оборони чи надавати їм допомогу. За цим посиланням можна знайти детальну інструкцію, як це можна зробити в Києві.
4. Активно брати участь в заходах цивільної оборони.
5. Мати продуманий алгоритм поведінки за різними сценаріями, зокрема на випадок порушення роботи критичної інфраструктури – відсутність зв’язку, інтернету.
6. Розуміти, що готових сил на сухопутне захоплення і утримання всієї України у Путіна немає. У осяжний перспективі ця різниця в спроможності зменшиться, зважаючи на розвиток сил оборони України.

Центр оборонних стратегій