У якому році було засновано місто Рузаївка

§ 2. Утворення Русі-України

Згадайте яким богам поклонялися давні слов’яни.

Як ви розумієте значення словосполучення «розселення давніх слов’ян»?

Чи пам’ятаєте ви, що князем у слов’ян називали очільника військової дружини?

1. Сусіди східних слов’ян.

На південь і на схід від земель, якими володіли наші предки, простягалися безкраї степи. В них здавна випасали череди худоби кочовики-скотарі. Вони створювали могутні військові об’єднання і були серйозною загрозою для східних слов’ян. Із VII століття найближчими кочовими сусідами наших предків були тюркомовні булгари, які утворили міжплемінний союз — Велику Булгарію. У VIII столітті майже усі їхні землі відібрала могутня держава хозар — Хозарський каганат. Хозари панували у причорноморських степах до Х століття і змушували слов’янські племінні союзи полян та сіверян виплачувати данину. (Виконайте завдання 3 до карти на сторінці 9).

Далеко за степами, горами та широким морем розташувалася заможна могутня спадкоємиця античного Риму — Візантійська імперія. Відносини східних слов’ян і візантійців були складними. З одного боку, вони активно торгували між собою, а з іншого — слов’яни неодноразово вирушали у військові походи на Візантію, щоб домогтися для себе вигідних торговельних умов.

Картина Миколи Реріха «Варяги пливуть»

Не менш грізними були і північні сусіди східних слов’ян — варяги. Для західних європейців вони були відомі як суворі і безжальні вікінги, або нормани (північні люди) — талановиті мореплавці, торговці і грабіжники. Варяги для слов’ян бували і ворогами — обкладали даниною кривичів та словен, і союзниками — неодноразово разом зі слов’янами торгували, і воювали з Візантійською імперією. Та це й не було дивним, адже торговий шлях із краю варязького до країни греків (Візантії) пролягав через землі слов’ян по мережі невеликих північних річок та повноводому Дніпру. Він так і називався шлях «із варягів у греки».

• 1. З ким сусідили східні слов’яни на півдні й на сході?
• 2. Чому відносини слов’ян з Візантійською імперією були складними?
• 3. Які країни поєднував шлях «із варягів у греки»?

Відлуння минулого.

Із «Записок» арабського мандрівника Ібн-Якуба про загальну характеристику слов’ян

«Взагалі слов’яни — люди сміливі, здатні до походу і, якби не було розрізнення серед їхніх численних і розкиданих племен, то не міг би з їхніми силами боротися жоден народ у світі. Пильнують хліборобства і щодо здобування собі на прожиток, переважають всі народи півночі.

Крам від них іде морем і суходолом до Царгорода».

• 1. Про які сильні й слабкі сторони слов’ян йдеться в історичному джерелі?
• 2. Що, на думку мандрівника, заважало слов’янам бути сильними?

2. Утворення Русі-України.

Наявність багатьох могутніх сусідів змушувала слов’янські племена об’єднувати свої сили для успішної боротьби з ними. В VI-VII століттях у межах нинішніх українських земель утворився великий міжплемінний союз слов’ян на чолі з дулібськими князями. Але після нищівної поразки від кочовиків аварів (обрів) цей союз розпався.

Тим часом на Дніпрі все більшої могутності набирало місто Київ. Заснував його полянський князь Кий у VI столітті. Збудоване на високих пагорбах правого берега Дніпра, місто було гарно захищеним і давало можливість його володарям контролювати всю торгівлю з Візантією, що проходила по шляху «із варягів у греки».

Вважають, що до середини ІХ століття у Києві уже були присутні ознаки державності: офіційна влада — князь, орган примусу — дружина, податки і бодай неписані правила співіснування його мешканців. Київським володарем на той час був Аскольд. У 860 році він здійснив вдалий похід на візантійську столицю — місто Константинополь, завдяки якому греки погодилися на підписання вигідної торговельної угоди — першого відомого договору між візантійськими імператорами та київськими володарями. А ще Аскольд того ж таки 860 року прийняв хрещення і зробив першу спробу охрестити всю країну. У згаданій угоді держава Аскольда іменується Руссю. А оскільки тодішні русичі були безпосередніми предками українців, то нині середньовічну Київську державу називають Руссю-Україною.

• 1. Хто очолив великий міжплемінний союз? Чому він розпався?
• 2. Коли було засновано місто Київ?
• 3. Які події відбулись у 860 році?

Відлуння минулого.

Із «Повісті минулих літ» про заснування міста Києва

«Поляни жили в ті часи окремо й володіли своїми родами. [. ] і були три брати: один мав ім’я Кий, другий — Щек і третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься

Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоревицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс, і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужі мудрі та тямущі і називалися вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві».

Пам’ятник Кию, Щеку, Хориву та Либеді в Києві

• 1. Назвіть засновників головного міста полянського союзу.
• 2. Чому місто стали називати Києвом?

Детальніше про походження назви «Русь»

Щодо походження назви «Русь» і досі не вщухають суперечки серед істориків. Існує кілька тверджень. 1. Таку назву мало одне із сарматських племен, яке асимілювали анти, тобто праукраїнці. «Русь» походить із сарматської мови, що в перекладі означало світло. 2. Русь (роутсі) — назва племен, що проживали на території сучасної Швеції, і з яких пішов рід Рюриковичів. Його представники стали володарями у східних слов’ян. 3. «Руссю» в VI-VII століттях називали союз племен — полян, сіверян, уличів, на територіях яких розташовувалися річки — Рось, Росава, Роставиця. Адже і державу Аскольда, який володарював у Києві до Рюриковичів називали Руссю.

Відлуння минулого.

Із твору візантійського імператора Костянтина Багрянородного «Життєпис Василія І Македонянина» про слов’ян

«І народ росів войовничий і безбожний, щедрими дарунками золота, срібла і шовкового одягу (імператор Василій) залучив до переговорів і, учинивши з ними мирний договір, переконав їх стати учасниками божественного хрещення. ».

• 1. Про яку подію йдеться в документі?
• 2. Чому імператор Василій пішов на поступки «росам»?

Князь Аскольд

ЖИТТЄТЕКА

Роки правління: 860-882.

Династія: Києвичів. Попередник: невідомий Внутрішня політика: ставши київським володарем, підпорядкував Києву племена дреговичів, деревлян, частину сіверян.

Зовнішня політика: у 860 році здійснив морський похід на Константинополь, уклав перший договір Русі та Візантії, прийняв християнство. Воював з печенігами, дунайськими болгарами, уличами. У 866 та 874 роках здійснив невдалі походи проти Візантії. Загинув у 882 році, ймовірно, через змову язичницької знаті, незадоволеної поразками візантійських походів та спробами князя запровадити християнство.

Значення діяльності: перетворив Київ на культурний та політичний центр.

3. Зміцнення Київської держави.

У північній частині шляху «із варягів у греки» набирало моці та впливу інше слов’янське місто — Новгород. У другій половині ІХ століття в Новгороді володарював Рюрик — князь не слов’янського, а варязького походження. Рюрик прагнув узяти під особистий контроль весь торговий шлях «із варягів у греки». І йому пощастило — частина киян, що була незадоволена міцною владою Аскольда, пішла на таємні домовленості з Рюриком, щоб усунути від влади Аскольда в Києві. Але сталося так, що Рюрик несподівано помер.

Плани Рюрика вирішив реалізувати Олег — його родич і опікун малолітнього Ігоря, Рюрикового сина. У 882 році Олег на човнах по Дніпру приплив до Києва і завдяки підтримці місцевої знаті заманив Аскольда у пастку і вбив його, а сам утвердився у Києві, пообіцявши, що Київ відтепер буде «матір’ю городам руським».

Мініатюра з Радзивіллівського літопису «Олег веде військо до стін Царгорода»

Олег виявився вмілим полководцем, політиком і дипломатом. Після утвердження в Києві він силою примусив до покори і союзу деревлян, радимичів та сіверян; завдав поразки уличам і тиверцям; домовився про спільні дії проти Візантійської імперії з волинянами і хорватами. Маючи відтоді за собою великі сили та заручившись підтримкою деяких варязьких ватажків, князь Олег у 907 та 911 роках здійснив два вдалі походи проти Візантійської імперії, внаслідок яких він змусив Візантію підписати вигідні для Русі-України торговельні угоди. Так примножилися слава, могутність і багатство Києва та його володарів.

• 1. Хто княжив у Новгороді в другій половині ІХ століття?
• 2. Із якого року в Києві став правити Олег? Як це відбулося?
• 3. Які дії Олега сприяли утвердженню Русі-України на міжнародній арені?

Відлуння минулого.

Із «Повісті минулих літ» про угоду князя Олега з Візантійським імператором (907 рік)

«І зажадав Олег, щоб вони данину дали на дві тисячі кораблів: по дванадцять гривень на чоловіка, а в кораблі [було] по сорок мужів. І згодилися греки на це, і стали греки миру просити, щоб не пустошив він Грецької землі. «[Коли] приходять руси, нехай посольське беруть, скільки [посли] хотять. А якщо прийдуть купці, хай беруть місячину (провіант на місяць) на шість місяців: і хліб, і вино, і м’яса, і риби, і овочів. І нехай дадуть їм митися. А коли йтимуть руси додому, нехай беруть у цесаря нашого на дорогу їжу, і якорі, і канати, і паруси. Якщо прийдуть руси не для торгу — хай місячини не обирають».

Робота в парах.

• 1. Обрахуйте, з якою кількістю воїнів Олег був у поході та яку суму виплатили греки русам відповідно до угоди.
• 2. Хто з русів за угодою мав право користуватися привілеями? Чому? Висловіть обґрунтоване судження.

Князь Олег

ЖИТТЄТЕКА

Роки правління: 882-912.

Внутрішня політика: завоював Київ, об’єднав Північну і Південну Русь, титулувався як «Великий князь руський». Підпорядкував

Києву східнослов’янські племена: сіверян, радимичів, словенів, деревлян і кривичів та неслов’янські племена меря, чудь і весь. Звільнив підкорені племена від сплати данини Хозарському каганату. До князівської дружини (війська) стали входити варязькі воїни. Засновував нові міста і фортеці.

Зовнішня політика: організував опір угорським племенам, які пройшли руськими землями в Подунав’я. Здійснив вдалі походи проти Візантії в 907 та 911 роках та підписав вигідний торговий договір. За свідченнями арабських джерел, здійснив кілька походів на південно-західне узбережжя Каспійського моря проти Арабського халіфату.

Значення діяльності: укріпив військову могутність держави, централізував її; утвердив міжнародний авторитет Русі-України.

1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними трьома кольорами:

- 860 р. — укладання першого відомого договору Русі з Візантією;

- 882 р. — об’єднання князем Олегом північних та південних руських земель;

- 907, 911 рр. — походи Олега на Константинополь.

2. Яке поняття зашифроване в ребусі? Складіть із ним речення.

3. Літопис «Повість минулих літ» розповідає, що греки перестали дотримуватися русько-візантійського договору, тому в 911 році князь Олег здійснив новий похід на Константинополь. Скільки років минуло відтоді, коли Олег прибив свій щит до воріт Константинополя й примусив греків укласти вигідну для русичів угоду?

4. Об’єднайтеся в три робочі групи. Створіть ілюстровані схеми за темами: «Сусіди східних слов’ян», «Княжіння Аскольда», «Княжіння Олега». Представте свої доробки в класі. Кращі роботи відправте авторам підручника.

Інтернет-завдання для пошукової діяльності.

Дослідіть, чому князя Олега називали Віщим. Знайдіть легенди, в яких про це розповідається.

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

§ 6. Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда»

Згадайте, які наслідки для Русі-України мало прийняття християнства.

Як ви розумієте значення понять «місто Володимира», «шлюбна дипломатія»?

Чи пам’ятаєте ви, що після розгрому Святославом Хозарського каганату на території Приазов’я, Кубані й сходу Криму утворилося Тмутороканське князівство?

1. Утвердження князя Ярослава при владі.

По смерті князя Володимира чотири роки тривала боротьба між його синами за київський престол. Адже батько помер, не склавши заповіту і не визначивши свого наступника. У тій міжусобній боротьбі полягло троє його синів. Вирішальна сутичка між основними претендентами на київський престол відбулася в 1019 році на річці Альті: Святополк покликав на допомогу печенігів, а Ярослава підтримали руські воїни та варяги. То була жорстока січа, але переможцем з неї вийшов Ярослав, який і став великим князем Київським. Зазнавши поразки, Святополк подався «між ляхи і чехи», де від отриманих поранень помер.

Парадний в’їзд до Києва — Золоті ворота. Реконструкція. Сучасний вигляд. Ссвітлина

1. Попрацюйте в парах. Користуючись інтернет-ресурсами, випишіть 3 цікаві факти про Золоті ворота.

Непросто складалися відносини між Ярославом та ще одним братом — Мстиславом, який протягом 13 років княжив у Тмуторокані. Їхнє протистояння вирішилось укладанням мирової угоди в 1026 році. Ярослав закріпився на правому березі Дніпра — у Києві, а Мстислав на лівому березі — у Чернігові. Відтоді запанувала між ними злагода:

«Почали жити мирно, у братній любові, затихли усобиці і неспокої. І була велика тиша на руській землі. ». Лише після смерті Мстислава в 1036 році князь Ярослав об’єднав володіння та «став єдиновладним володарем Руської землі». Щоб забезпечити єдність держави та тримати в покорі підвладні території, він призначав намісниками в головних містах своїх синів.

Зважаючи на те, що населення Києва невпинно зростало, князь розпорядився добудувати нові частини міста. Щоб стольний град не став легкою здобиччю для ворогів, довкола нього було зведено мури й укріплення протяжністю 3,5 км і висотою до 16 м. Вхід до міста був можливим лише через укріплені ворота: Золоті, Лядські, Жидівські. Мури, укріплення й ворота складали єдину оборонну систему Києва. Нову частину Києва, оточену новими мурами, стали називати «містом Ярослава» на противагу побудованому Володимиром Великим «місту Володимира».

• 1. Коли й де відбулася вирішальна битва між Ярославом та Святополком?
• 2. У якому році князь Ярослав став одноосібним правителем на Русі?
• 3. Що називали «містом Ярослава»?

Князь Ярослав

ЖИТТЄТЕКА

Ім’я: Ярослав Володимирович; Мудрий. Християнське ім’я — Георгій (Юрій).

Роки життя: 978 або перша половина 980-х-1054.

Роки правління: 1019-1054. Попередник: Святополк. Династія: Рюриковичів.

Внутрішня політика: продовжив розбудову Києва. «Місто Ярослава» всемеро перевершило «місто Володимира» за площею.

Його окрасою були християнські храми: Софійський собор, Георгіївський, Ірининський та Києво-Печерський монастирі. Дбав про розвиток культури, відкривши першу бібліотеку та створюючи школи. Започаткував літописання. Сприяв створенню Київської митрополії та тому, щоб її очолив не грек, а русич. Першим митрополитом-русичем став Іларіон. По річці Рось побудував укріплення для захисту від печенігів. Створив першу писемну збірку законів Русі-України — «Правду Ярослава». До 1036 року княжив на Правобережжі з центром у Києві. Після смерті брата Мстислава у 1036 році став одноосібним правителем. Намісниками в головних містах князівства призначив синів. Помираючи, розділив землі між ними, аби уникнути міжусобиць.

Зовнішня політика: остаточно приєднав Червенські міста. Розгромив печенігів у 1036 році. Після невдалого походу на Візантію в 1043 р. пообіцяв більше не воювати з цією державою. Продовжив «шлюбну дипломатію», започатковану князем Володимиром. За родичання з представниками правлячих династій Європи його називали «тестем Європи».

Вшанування пам’яті: канонізований (віднесений до лику святих) Православною церквою України. На честь князя названо державний орден, яким нагороджують громадян за видатні заслуги перед Україною. Ім’я Ярослава Мудрого присвоєно Національній юридичній академії.

Сучасник про князя: «Отець бо його [. ] землю [. ] хрещенням просвітив, а сей великий князь [. ] засіяв книжними словами серця віруючих людей [. ]».

• 1. Уважно розгляньте уявний портет-реконструкцію князя Ярослава. Порівняйте його із портретом князя Володимира. Знайдіть спільні і відмінні риси.
• 2. Пофантазуйте. Про що, на вашу думку, задумався чи замріявся князь Ярослав?

2. Мудрість — дар князя Ярослава Володимировича.

Великою мірою дбав князь про церкву, адже вважав її запорукою свого успішного правління. Відтак, у середині ХІ століття в Києві налічувалося до 400 культових споруд. Ярослав охрестився під церковним іменем Георгій (Юрій), тож на честь свого покровителя побудував Георгіївський монастир у Києві. Дружина Інгігерда теж прийняла хрещення. А оскільки хрестилася під іменем Ірина, то в Києві було зведено Ірининський монастир. Так на Русі з’явилися перші монастирі. У 1051 році монахом Антонієм було засновано печерний чоловічий монастир. Нині — це Києво-Печерська лавра, яка й досі залишається християнською святинею та архітектурною окрасою країни. За князювання Ярослава Мудрого було засновано Київську митрополію — церковно-адміністративний округ на чолі з митрополитом. Вона залежала від Константинопольського патріарха, а перші митрополити за походженням були греками. За наполяганням князя 1051 року вперше Київським митрополитом став не грек (візантієць), а русич Іларіон.

Ярослав любив Київ та мріяв надати йому тієї величі і краси, яку мав візантійський Константинополь.

Тому й не дивно, що головний храм (собор) Києва він назвав на честь премудрості Божої — Софії, подібно до Софійського собору в Царгороді (Константинополі). Собор Святої Софії став культурним осередком у Києві: тут було відкрито першу бібліотеку, тут монахи переписували книги, тут же діяла школа, де хлопчики зі знатних родин навчалися грамоті.

Софійський собор у Києві. 1 пол. ХІ ст. Сучасний вигляд

Картина Олексія Ківшенка «Читання народу «Правди Ярослава» в присутності князя». 1880 рік

1. Розгляньте ілюстрацію. Опишіть, що/кого ви бачите на передньому та задньому плані. Який настрій панує серед присутніх? Чому?

Князь Ярослав посприяв укладанню першої писемної збірки законів Русі-України. Її було названо іменем законодавця — «Правда Ярослава» («правда» тут означає «закон»). Вона стала першою частиною «Руської Правди», адже нащадки Ярослава Мудрого згодом вноситимуть до неї доповнення. «Правда Ярослава» містила 18 статей і передбачала заміну фізичних покарань та смертної кари на штрафи. Розмір штрафу залежав від соціального стану постраждалого. Щоправда, звичай кровної помсти не було скасовано. Закони охороняли від протиправних посягань на життя, здоров’я, честь, гідність, власність усіх мешканців Київської держави.

• 1. Які події відбулись у церковному житті Київської держави в 1051 році?
• 2. Чому Софійський собор в ХІ столітті вважають культурним осередком у Києві?
• 3. Як називалася перша писемна збірка законів Русі-України?

3. Зовнішньополітичні орієнтири Ярослава Мудрого.

Недарма в народі кажуть: «Де двоє б’ються, третій з того користає». Коли між синами Володимира Великого точилася боротьба за владу, поляки захопили групу міст на лівобережжі Західного Бугу, зокрема Белз, Червен, Перемишль. Протягом 1030-1031 років Ярославу Володимировичу вдалось остаточно повернути Червенські міста до Русі-України. Тоді ж на річці Сян князь заклав прикордонну фортецю, яку назвав своїм іменем — Ярослав. Розширював свої володіння князь і на північному заході: здолав опір ятвягів та естів, а на землях племені чудь заснував фортецю Юр’їв (нині — Тарту в Естонії).

Тривалий час взаємини Русі-України з Візантією були приязними. Греки нерідко зверталися за допомогою до русичів, коли треба було боронити свої землі від ворогів. Неодноразово руські й грецькі воїни воювали пліч-о-пліч супроти спільного ворога — печенігів. Русичі допомогли втримати під владою Візантії острів Сицилія, на який претендували араби. Проте в 1043 р. руське військо розпочало похід проти Візантії. Зазнавши поразки, Ярослав Мудрий пообіцяв ніколи не здійснювати походи у південному напрямку. Союзні відносини між країнами було скріплено династичним шлюбом. Загалом князь Ярослав, як і його батько, родичався з монархічними родинами Європи. За налагодження мирних стосунків із державами дипломатичним шляхом, насамперед через династичні шлюби, Ярослава Мудрого називали «тестем Європи».

Понад сто років не давали печеніги спокою русичам. Покласти край цьому зумів князь Ярослав Мудрий. Спочатку він наслідував батька, зводячи фортеці на річці Рось. Проте печеніги здолали ті укріплення й продовжували час від часу здійснювати набіги на руські землі. Коли ж під загрозою опинився Київ, князь Ярослав і його вірні дружинники вийшли на захист міста та завдали кочівникам остаточного удару. Сталася та подія 1036 року від Різдва Христового. Отже, Русь-Україна за правління Ярослава Мудрого була сильною європейською державою. Такий статус було досягнуто не стільки завдяки військовим перемогам, скільки завдяки вдалій «шлюбній дипломатії», розвитку освіти, літописання, розквіту будівництва.

• 1. Коли Червенські міста остаточно увійшли до Русі-України?
• 2. Якими були взаємини між руським та візантійським правителями?
• 3. У якому році князь Ярослав розгромив печенігів?

Детальніше про. «шлюбну дипломатію» Ярослава Мудрого Запорукою успішної зовнішньої політики

Ярослав Мудрий вважав династичні шлюби. Сам Ярослав побрався з Інгігердою, дочкою шведського короля Олафа ІІІ. Його сестра Марія-Добронега вийшла заміж за польського князя Казимира І Відновителя.

Географія шлюбних союзів дітей Ярослава Мудрого є також доволі строкатою. Ізяслав одружився із Гертрудою Польською, сестрою польського князя Казимира І, а Всеволод — із принцесою Марією (за іншими даними, Анною чи Анастасією), донькою візантійського імператора Костянтина ІХ. Дружиною Святослава стала німецька принцеса Ода Штаденська. Три князівни Ярославни впливали на політичні справи Західної Європи: Анна одружилася з французьким королем Генріхом І, Анастасія вийшла заміж за угорського короля Андрія І, Єлизавета виїхала до Норвегії, де пов’язала своє життя із конунгом Гарольдом. Після загибелі чоловіка одружилася вдруге й стала дружиною короля Данії Свейна ІІ Естрідсона.

Пам’ятник Анні Ярославні в Санлісі (Франція). «Анна Київська, королева Франції» (відкрито у 2005 році). Світлина

• 1. Визначте з тексту рубрики, з якими європейськими країнами князь Ярослав Мудрий мав тісні родинні зв’язки.
• 2. На основі прочитаного поясніть, чому князя Ярослава називали «тестем Європи».

Відлуння минулого.

Із «Повісті минулих літ» про розгром печенігів Ярославом Мудрим

«А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. [. ] А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині Свята Софія. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в ріці Ситомлі, а інші — в інших ріках. І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні».

• 1. Про яку подію йдеться в історичному джерелі? Коли вона відбулася?
• 2. Вважають, що на честь цієї події наступного року Ярослав Мудрий побудував Софійський собор у Києві. Здійсніть обчислення за допомогою шкали часу та з’ясуйте, скільки років Софійському собору.

1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:

- 1019-1054 рр. — княжіння Ярослава Мудрого;

- 1030-1031 рр. — Ярослав Мудрий остаточно повернув Червенські міста до Русі-України;

- 1036 р. — після смерті брата Мстислава князь Ярослав став правити державою одноосібно;

- 1036 р. — розгром печенігів князем Ярославом Мудрим;

- 1051 р. — Київську митрополію очолив русич Іларіон;

- 1051 р. — засновано Києво-Печерську лавру.

2. Які поняття зашифровані в ребусі? Складіть з ними речення.

3. У 1036 році князь Ярослав Мудрий повністю розгромив племена печенігів. Пригадайте, коли вперше з’явилися на руській землі ці кочові племена. Здійсніть обчислення за допомогою шкали часу та з’ясуйте, скільки років печеніги здійснювали напади на русичів.

4. Об’єднайтеся у групи і підготуйте театралізовану сценку «Інтерв’ю з князем Ярославом Мудрим». Використайте в сценці такі слова: міжусобна боротьба, «місто Ярослава», Червенські міста, «тесть Європи», Софійський собор, Іларіон.

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

Ізмаїл

Ізмаїл – місто в Одеській області України. Розташоване на південному-заході області на річці Дунай в 80 кілометрах від берега Чорного моря. Місто простягнувся на березі річки Дунай на 13 кілометрів.

З 9-10 століть він відомий в складі Київської Русі, згодом – Галицько-Волинського князівства, з 15 століття під назвою Сміл входив до складу Молдавського князівства, в 1878-1918 роках – до складу Російської імперії, потім перебував під румунською юрисдикцією. З 7 грудня 1940 по 15 лютого 1954 року Ізмаїл був адміністративним центром Ізмаїльської області УРСР.

Ізмаїл розташований на місці, де в 4-5 століттях стояла грецька колонія Антиофилас. Потім виникло поселення Сміл (або Смів). Так само був зафіксований цей варіант назви. Після виникнення і експансії Османської імперії в 16 столітті цю територію захопили турки, і виникла фортеця Ішмаель (Ізмаїл).

У часи російсько-турецьких воєн Ізмаїл (тоді місто вже був відомий під такою назвою) був важливою турецькою фортецею на кордоні Російської та Османської імперій. (26 липня) 6 серпня 1770 року її взяли російські війська під командуванням Н.В. Рєпніна, однак у 1774 році за Кючук-Кайнарджійським мирним договором повернуто Туреччині. У новій російсько-турецькій війні (11) 22 грудня 1790 року фортеця, яка стала до того моменту неприступною, штурмом бере А. В. Суворов. У 1791 році за Ясським договором фортеця знову передана Туреччині. У вересні 1809 року місто знову узятий російськими військами і знову переданий Туреччини по Парижському трактату 1856 року.

В квітні 1877 року Ізмаїл був узятий російськими військами в черговий раз. У 1918 року було окуповано Румунією, в 1940 році радянський уряд змусив Румунію повернути Ізмаїл разом з низкою інших територій. З липня 1941 року по 26 серпня 1944 року місто було окуповане німецькими і румунськими військами. З 1991 року, після розпаду СРСР, Ізмаїл входить до складу України.

У місті розвинена харчова промисловість. Ізмаїл – найбільший український порт на Дунаї. На даний момент в місті діють судноремонтно-механічний завод (ИСРМЗ), судноремонтний завод (ИСРЗ), завод залізобетонних виробів (ЗБВ), целюлозно-картонний комбінат.

Ізмаїльці пишаються історією свого міста, яка тісно пов’язана зі штурмом фортеці Ізмаїл. У місті є музей А. В. Суворова, присвячений взяття Ізмаїла полководцем, діорама Штурм фортеці Ізмаїл російськими військами та українськими козаками під командуванням А. В. Суворова, Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей Придунав’я, Музей Українського Дунайського пароплавства, Ізмаїльська картинна галерея.

Ізмаїл багатий своїми видатними уродженцями: Світлана Азарова (композитор), Галина Чистякова (рекордсменка світу зі стрибків у довжину), Віктор Сергієнко (режисер, педагог), Леонід Дімов (поет) і багато інших.

Населення міста становить більше 73 тисяч людей (2012).

День міста ізмаїльці святкують наприкінці вересня – початку жовтня.

Герб

Герб має форму щита, представляє прямокутник, основа якого – 8/9 висоти – виступає в середині нижньої частини вістрям і має закруглені нижні кути. Щит розділений діагонально з лівого кута. В червоному, лівому полі у главі щита поміщений срібний хрест, внизу місяць, а між ними шабля, лезо якої звернена донизу, в пам’ять перемоги російських військ над турецькою армією. У правому, срібному, поле знизу зображена вода, з лівої сторони берег, облямований черню, а з правого ніс корабля, з якого опускається у воду якір в пам’ять відкритого порту.

Прапор

Прапор міста являє собою прямокутне полотнище, розділене на три рівновеликі смуги синього, білого й жовтого кольорів. У центрі прапора поміщений герб Ізмаїла.