Чому так Калина так називається
Урок "Калина під моїм вікном"
Тема. Вчимося описувати. Твір-опис на основі власних спостережень «Калина під моїм вікном».
Мета. Формувати вміння добирати найбільш влучні прикметники і порівняння для опису предмета. Розвивати зв’язне мовлення учнів, спостережливість, розширити знання дітей про калину. Виховувати любов до рідного слова, до національних традицій, народної мудрості.
Обладнання. Портрет Т.Г. Шевченка, гілочки калини, виготовлений кущ калини, фрагмент пісні «Ой, роде наш красний» Н.Матвієнко, слайди презентації «Калина», слайди «Опис калини» картки з деформованим текстом.
Хід уроку
І.Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
(Звучить фрагмент пісні «Ой, роде наш красний».)
Вчитель. Які почуття вона викликає у вас? (Почуття гордості за рідну Україну, почуття любові до українських пісень.)
– Про яку рослину співається у пісні? (Калину.)
– Поясніть слова з пісні «Не цураймося, признаваймося, бо багацько ж нас є». (Українці повинні бути завжди дружними і допомагати один одному.)
– У всіх народів є свої улюблені рослини-символи. У канадців – клен, у росіян – берізка. Які рослини-символи України ви знаєте? (Калина, верба, тополя, соняшник, мальва, пшениця, барвінок.)
- Народна мудрість говорить: «Без верби і калини нема України».
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Вчитель. Сьогодні на уроці ми будемо говорити про калину. Ви почуєте як оспівується вона у віршах, легендах, прислів’ях і приказках. Визначите ознаки і властивості цієї рослини, напишемо розповідь з елементами опису «Калина під моїм вікном».
ІV. Основна частина уроку.
Вчитель. Працювати будемо за планом.
Дівчинка Калина. Я – калина.
Твого серця, Україно!
Я – тонесенька стеблинка,
Учень. Калинова гілочка під віконечком,
Манить мене білим цвітом. Ніби сонечком.
Я до сонечка долоні простягаю,
До грудей духмяні квіти пригортаю.
Учениця. Розсіваю понад ставом синім вечором,
Щоб рум’янились зорею понад берегом.
Щоби кетяги червоні наливалися.
Щоб калиною моєю милувалися.
Учень. Серед поля, край села
Ніби дівчина в віночку
У вишиваній сорочці
Русу косу заплела.
Учениця. Червона калино, чого в лузі гнешся.
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощах світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
Дівчина Калина. Та в гору не пнуся,
б) Робота в зошиті (Завдання № 1).
Вчитель.
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті.
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.
– Підкреслити слова, які допомогли відгадати загадку. Як їх розумієте?
Вчитель. Уявімо, ніби ви працюєте дикторами на телебаченні і вам потрібно розповісти про калину, не забувайте добирати відповідну дикцію та інтонацію для мовлення.
– Чому калина так називається?
* На честь привітної і ласкавої дівчинки Калинки, яка мала добре серце.
* В одному селі дівчина Марина була в полоні татар, і втікаючи зачепилася червоним намистом. Намисто розірвалося і розсипалося. Дівчина загинула у неволі, а навісці розсипаного намиста виросла калина.
На могилі козака Івана встромили у землю сопілку, яка від сліз старої неньки проросла гарним кущем.
– Який кущ називається весільним?
Не обходиться без калини і такий важливий народний обряд, як весілля. Дівчата прикрашали калиною коровай. Калина – рослинний оберіг від усього злого.
– Чому калині малиною не бувати?
Калині малиною не бувати, але після заморозків ягоди калини стають солодкуватими.
– Чому калина в пошані у медицини?
Калина в пошані у медицини. Найкращими ліками при застуді вважався калиновий чай, свіжі ягоди з медом вживали при кашлі. А ще можна порадити ягоди калини тим людям, у кого підвищений тиск.
– Чому на цьому кущі рідко зустрінете гусениць?
На калині рідко можна зустріти гусениць. Мурашки полюбляють калиновий сік, тому знищують гусениць.
– Чим корисна деревина калини?
Із деревини калини виробляють сопілки, колиски, меблі, із молодих гілок плетуть корзини.
Робота в зошиті (завдання № 2).
Вчитель. Розгляньте гілочку калини і напишіть, про що можна так сказати?
Червоні, соковиті, круглі, терпкі (ягоди);
Темно-зелене, смарагдове, багряне (листя);
Важкі, розкішні, червоні (грона);
Духмяні, запашні, сніжно-білі (квіти).
3. Розповідь про калину. Показ слайдів.
Вчитель. Калина – лісовий кущ. Росте вона переважно на вологому ґрунті. Красива калина в усі пори року. Зацвітає вона пізньою весною і вбирається у білі букетики з квітів. Придивіться до них. Зовні в букетику квітки великі, а всередині – дрібненькі, непоказні. Цікаво, що великі квіти не дають плодів, а з маленьких восени дозрівають соковиті грона. Великі квіти приваблюють до себе комах-запилювачів: бджіл, джмелів. Нап’ється комаха з великої квітки нектару, переповзе на іншу. А з цього користь маленьким квітам – буде восени більше плодів.
Дівчина Калина. Влітку ягідки калини починають забарвлюватись у червоний колір. А восени милують око насиченим гранатовим блиском. До пізньої осені і взимку, присипані снігом, висять вони на гілках прикрашаючи ліс. Ягодами калини ласують мешканці лісу, адже після заморозків вони стають солодкі.
Чи тільки в лісі росте калина? (Ні, вона може рости в лузі, в саду, біля хатини – де є волога.)
Робота в зошиті (Завдання № 3).
Дописати, як люди називають калину.
(Технологія «Мозковий штурм»)
Вчитель. На дошці записані висловлювання. З них вибрати правильне твердження і записати в зошит.
Красиве деревце, наречена у віночку, кущик з рожевими квітами, дівчина у червоному намисті.
Фізкультпауза.
Посадили ми калину біля двору.
Рости, наша калинонько, вгору, вгору.
Міцній, наша калинонько, розростайся.
Навесні біленьким цвітом заквітчайся.
Влітку будемо калину поливати,
А восени червоні ягідки зривати.
Робота в зошиті (Завдання № 4).
Вчитель. Дайте письмово відповіді на запитання. (Письмо з коментуванням і показом слайдів)
– Що ти знаєш про калину?
Невисокий кущ, любить вологі місця.
– Яке у неї галуззя?
Білий, запашний, ніжний.
Соковиті, спілі, червоні.
Лікарська рослина, красивий кущ, символ України.
4. Калейдоскоп приказок і прислів’їв.
Гра «Домалюй калину»
Вчитель. На дошці незакінчений малюнок калини. Потрібно розказати приказки і прислів’я про калину і домалювати фломастером ягідки.
* Нема рідного краю без калинового чаю.
* Дівчина у вінку, мов калина у цвіту.
* Любуйся калиною поки цвіте, а дитиною, поки росте.
* У лузі калина з квіточками, немов матуся з діточками.
* Калина біля тину – щастя у родину.
* Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягоди дарує.
* Запишалася калина, наче красная дівчина.
* Калина хвалилася, що з медом солодка.
* Смак у калини, як доля дівчини, хоч яка гірка буває, але солодощі має.
5. Складання розповіді з елементами опису «Калина під моїм вікном».
а) Робота в зошиті (Завдання № 5).
(Читання плану, усне складання розповіді).
б) Письмовий запис розповіді.
в) Орфографічна підготовка. (Для слабших учнів робота з деформованим текстом на картках).
1. Невисокий, калина, кущ, але, пишний
2. Любить, вологих, у, рости, місцях
3. Зацвітає, вона цвітом, білим, весною, пишним
4. Червоніють, восени, важкі, грона, наливаються, калини, соком
5. Шанують, здавна, і, красу, її, лікувальні, за, властивості, люди
г) Орієнтовні зразки творів.
Калина – це невисокий, але пишний кущ. Росте вона у вологих місцях: в лісі, у лузі. Посадили і ми калину біля своєї хати.
Весною вона зацвітає запашним білим цвітом, ніби наречена у весільній фаті. Восени важкі грона калини червоніють, наче дівчина у червоному намисті.
Калина приваблює до себе птахів і людей. Люди її шанують за лікувальні властивості.
Калина – красивий кущ. Вона любить рости у вологих місцях. Ми посадили її біля вікна.
Весною кущик вкривається білим цвітом, наче мереживом. Влітку і восени грона калини стають червоні і соковиті. Люблять ягідки калини пташки та інші лісові мешканці.
Люди шанують калину за лікувальні властивості. Вона є символом України.
ґ) Читання написаних учнями творів.
6. Т.Г. Шевченко про калину.
Вчитель. Ясна, красна, червона … . Скільки поетичних образів складено про калину. Т. Шевченко любив описувати цю рослину у своїй поезії. Доторкнемось серцем до геніальності українського поета, відчуємо красу його думок.
Учень. Защебече соловейко в лузі на калині,
Заспіває козаченько, ходячи по долин.
Учень. Три явори посадила сестра при долині.
А дівчина заручена – червону калину.
Учень. Найдеш в гаю тую калину, та й пригорнись.
Бо я любила, моя дитино, її колись.
Учень. Тече вода з-під явора
Пишається над водою червона калина.
V. Підсумок уроку.
Вчитель. Пишається калина і червоніє, ніби манить до себе. Запрошує зірвати свої багряні плоди.
Є рослини дуже гарні, із солодкими плодами. Калина ж на смак терпка і гіркувата, небагато наїдку з неї. Але чи хоч одна рослина має бодай соту частину її популярності.
Калина увібрала в себе і дівочу ніжність, і жіночу зрілість, і бабусині ліки. Калина – символ нашої рідної землі.
Посадіть кущ калини біля своїх домівок. Нехай буде окрасою він для вашого дому. А соловейко зів’є там гніздо і літніми вечорами буде чарувати вас своїм співом.
Калина – символ українського народу
Калина – рослина нашого українського роду, яка поширена майже по всій країні. Росте в садках, на луках, на берегах річок та ставків, у підлісках. Це невелике дерево або кущ висотою 4 - 5 м із сірою корою та запашними квітами. Не можна собі уявити сільського двору на Україні, де б не ріс кущ калини.
Її назва походить від слова «калити», тобто «загартовувати». А в цьому процесі воєдино зливаються дві могутні стихії - вогонь та вода, і сходяться вони в найміцнішій речовині — металі. Саме завдяки цьому стоїть калина завжди червоною - і в сирі тумани, і в холодні зливи, і в нещадні суховії, і в люті морози.
Колись, у сиву давнину, калина уособлювала народження Всесвіту, була символом вогняної трійці: Сонця, Місяця й Зорі. Тому і назву свою одержала від давньої назви Сонця – Коло. Символ кола – це вічність.
Здавна в Україні калина вважалась символом любові, щастя, краси, поваги. Цілу довгу холодну зиму палахкотять рубіновим намистом на калині яскраво-червоні плоди. А коли уважно глянути на зернину, вийняту з ягоди, то можна побачити, що вона нагадує маленьке серце.
Значна поширеність калини на теренах України, пов'язана із календарними та родинно-побутовими обрядами. Найбільше цей давній фольклорний образ виступає словом - символом в асоціативному зв'язку: калина - мати; калина - дівчина; калина - Україна; калина - кров; калина – пісня.
Калина символізує материнство: кущ - сама мати; цвіт, ягідки - діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина біля материнської хати – не тільки краса, а й наша берегиня. З калини робили колиски для немовлят.
У національній українській символіці калина уособлює дівочу красу і вроду, жіночість, сімейне благополуччя й достаток. Може, саме звідси і народні епітети та порівняння: "Дівчина, як у лузі калина"; "гарна, як калина"; "дівча виростає, як калина розквітає"…
Калина вважалась «весільним деревом» і була обов'язковою учасницею весільного обряду. Нею оздоблювали весільні короваї, весільні рушники, вбрання нареченої, щоб підкреслити її чистоту та дівочу невинність, а також одяг молодого та весільні вінки.
Гілками калини прикрашали святкові столи. Кімнатні рушники також рясніють пишними гронами калини. На хрестини калину затикали у калачі. Калину клали в першу купіль дитини.
Плоди калини стали символом мужності людей, що віддали своє життя боротьбі за Україну. Тому калина символізує мужність і незламність духу в боротьбі за незалежність рідного краю, благородний порив виборювати свободу й гідність людську.
Оскільки ягідки калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Завдяки червоним ягодам, які нагадують краплі крові, калина в українців стала символом пролитої козацької крові.
Дівчата садили цей кущ і на могилах коханих. Перед розлукою або, освідчуючись у коханні, дарували кетяг калини.
Без образу калини не можна уявити собі пісенної народної творчості. Не злічити пісень про цю рослину. Одні назви які барвисті, милозвучні: "Ой у лузі червона калина.", "Ой у лузі при долині зацвіла калина", "Червоная калина, похиле деревце", "Ти, червона калино, чого листя опускаєш?", "А в лузі калина весь луг прикрасила", "Ой зацвіла калинонька, а з неї листок спав ", "Три поради" (Не ламай калини біля хати)…
Живе образ калини не тільки в піснях, а й у казках, легендах, прислів'ях та приказках.
Українці відтворюють ці символи у вишивці на сорочках, рушниках, у розписі посуду, в кованих виробах, у різьбленні, в барельєфному прикрашанні житла, у розписах печей в хатах, гончарних виробах, у гравюрі, а також, в окремому виді української творчості - в писанках.
Ще порівняно недавно на наших лугах і узліссях можна було побачити суцільні калинові гаї. Мабуть, саме цим і пояснюється безліч населених пунктів в Україні з поетичною назвою: Калинівка, Калинове, Калиновий гай. Є прізвища Калинюк, Калинчук, ім'я Калина.
Золоте колосся пшениці переплетене з кетягами калини – є поетичним образом, ознакою щедрості та багатства української землі і символізує добробут.
Кущ калини побіля материнської чи бабусиної домівки – це не тільки окраса. У ньому глибинний зміст. Це наш духовний світ, наша спадщина, яка опредметнює духовний потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій. Тож бережіть калину, любуйтеся її цвітом і плодом. І пам'ятайте, що у злих, недобрих людей калина не росте.
Минуле українського народу: легенди, перекази, літописні оповіді
Далеке минуле завжди приваблює своєю загадковістю. Наші предки — праукраїнці-русичі, як й інші народи, створювали свої мудрі, красиві й захопливі легенди, перекази, літописні оповіді, у яких збережено історичну пам’ять народу Сьогодні вони вже призабулися, а деякі з них узагалі були втрачені, тож ти матимеш можливість прочитати давні оповіді в переказі сучасних письменників.
Художні твори цього розділу зачарують тебе неймовірними подіями, вразять надзвичайними героями та героїнями.
Легенди
Ти вже знаєш, що легенди — це невеликі твори фольклору, у яких відображено народні уявлення про виникнення рослин, звірів, птахів, походження імен людей, назв річок, озер, окремих місцевостей, про події минулого й видатних історичних діячів.
Пригадай відомі тобі легенди. Розкажи, що нового ти довідався/довідалася з них про звичаї, традиції, світогляд українського народу.
Калина
У давні часи дівчат називали не так, як тепер. Одну дівчину звали Калина. Йшла вона мимо городів, левад, лугів. А ось і криниця. Задивилася Калинка на свою красу, а була дуже гарна. Аж чує голос із криниці:
— Не дивись довго у воду, бо калиною станеш.
Не послухалась дівчина та й зачерпнула водички. І перетворилася в калину, гарний, густий кущ. Зашуміла листям, усіма своїми стеблами-суглобами потяглася до людей, до сонця, вітру, хмар:
— Верніть мені дівочу вроду.
Але ніхто її не хотів слухати, всім було байдуже.
Поміркуй!
• Розглянь картину О. Шупляка «Сон Калини». Який настрій намагався передати художник?
• З яким епізодом легенди співвідноситься ця картина?
• Перекажи легенду від імені головної героїні — дівчини Калини. Обери правильну інтонацію для передачі настрою героїні.
• Які враження справила на тебе легенда?
• Чому калина стала символом краси, доброти та кохання?
О. Шупляк. Сон Калини
Минав час. Якось пролітав мимо журавель та й задивився на калину, зажурену, сиротливу Накинув на неї червоне намисто, і стала вона краща, як була. Не зміг покинути журавель таку красу. Так і залишився з нею назавжди. Напував її водою і беріг від усього злого. А в народі криницю, журавля й калину відтоді згадують, коли йдеться про красу, доброту, кохання.
Криниця-журавель
Мовна скарбничка
Про калину складено багато прислів’їв і приказок. Ось деякі з них:
Дівчина, як у лузі калина.
Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками.
Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.
Без верби і калини нема України.
Поміркуй!
• Прочитай прислів’я та приказки про калину. Які з них найбільше відповідають змісту легенди? Чому?
• Прокоментуй приказку чи прислів’я, яке тобі особливо сподобалося.
Літературознавчий клуб
В основу легенд покладено щедро прикрашену вигадкою розповідь про реальні історичні події та про реальних історичних осіб, які з якихось причин запали в народну пам’ять.
На відміну від казок, легенди не мають традиційних початкових і прикінцевих виразів, трикратних повторів подій тощо. Лише подеколи у них є спільне з казками, зокрема початок: «було це давно», «колись давно-давно».
Про давні часи йдеться і в творі «Берегиня». Перш ніж прочитати його, ознайомся з «Мовною скарбничкою», що допоможе тобі дізнатися значення слів, які нечасто трапляються у сучасному світі. Зверни на них увагу.
Літературознавчий словничок
Легенда — розповідь про якусь надзвичайну, чудесну, фантастичну подію, яку подано як достовірну. Персонажі легенд — історичні постаті, надлюдські істоти, які уособлюють сили природи.
Види легенд: міфологічні, біблійні, героїчні, топонімічні.
Поміркуй!
• Доведи, що твір про Калину — це легенда.
• До якого виду легенд належить цей твір?
Мовна скарбничка
Берегиня — богиня добра, захисту людини й оселі від усього лихого.
Жорна — плескуватий круглий камінь, призначений для розмелювання зерна.
Кутина — свій куток, хатина, притулок.
Бурдей — житло, викопане в землі.
Кіш — літнє житло кочовиків, табір, стан.
Доскіпуватися — наполегливо допитуватися.
Куделя — прядиво, намотане на верх прядки.
Роси, гукри, кияни — прадавньоукраїнські племена.
Берегиня
Йшли і йшли люди до Сварога та Берегині зранку й до вечора: подивитися на хатину, на піч і жорна, скуштувати того дива, що хлібом зветься й схоже на Сонце.
І нічого не таїв од людей Сварог, все показував і пригощав хлібом. Їли вони той хліб і казали: «Хочемо й ми піч мати та хліб пекти».
І казав їм Сварог: «Спочатку кутини будуйте, виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити у світлій хаті. ».
Поміркуй!
• Яке враження справили на тебе перші рядки твору «Берегиня»?
• У які часи відбуваються події, описані в творі? Зачитай рядки, які підтверджують твою думку
• Чим саме привертали до себе людей Сварог і Берегиня?
• Із чим давні люди порівнювали хліб? Поміркуй, чому в їхній уяві виникало таке порівняння.
Тоді просили його люди: «Навчи ставити ті кутини».
І сказав їм Сварог: «Ось піду я від коша до коша показувати, як ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати».
«Коли ж се буде?» — нетерпляче доскіпувалися люди.
«Ось тільки закінчу ткацький верстат будувати».
«Се таке, що на ньому ткатимете полотно так, як навчить вас Берегиня».
Тоді промовляла до людей Берегиня:
«Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога. Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як нитку сукати, полотно ткати, як його вибілювати та вишивати».
А. Шишкін. Сварог
Люди слухали й раділи. Та надходила ніч і страх виповзав на Землю з усіх шпарин. Бо починала Земля трястись і гойдатися. То лютував Чорнобог. Він шаленів, метався у своєму похмурому Підземному Царстві, несамовито гупав усім тулубом своїм у Землю, намагаючись її розвалити чи перевернути. Та — дарма.
Тоді гримів його трубний голос:
«Он Сварог вже навчає людей кутини білі ставити, печі мурувати. А Берегиня хоче вдягати людей в біле полотно, аби відлякувати моє чорне військо, що боїться усього світлого. Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє. ».
Поміркуй!
• Якими постають у творі «Берегиня» Сварог і Чорнобог?
• Розглянь зображення цих персонажів на ілюстраціях. Чи відповідають ілюстрації зображенням героїв у творі?
• Які риси зовнішності та вдачі Берегині тобі сподобалися? Чому?
І зійшлися Чорнобог і Мара, і стали вони нутрощі свої спорожняти. І з тої твані смердючої вродилося ціле стадо ящерів — чорних панцирних потвор.
І повелів їм Чорнобог іти на Землю й розтоптати хатину Сварога й Берегині, і їхню піч, і жорна, і їх самих разом зі сварожичами.
І. Ожиганов. Чорнобог
Тоді здригнулася й загупотіла Земля, коли по ній важко полізли чорні ящери. Вони нестримно — тупою панцирною лавою — сунули на білу хату Сварога й Берегині.
І вихопилися назустріч потворам хоробрі сварожичі, але їхні двогострі мечі відскакували від зроговілого панцира ящерів, і сини Сварога мусили відступити геть. Не зміг зупинити Чорнобогове військо і бог Сварог — він кидав у плазунів палаючі смолоскипи, проте їхній панцир не горів і не пікся.
І коли загрозливо наблизились ящери й мали ось-ось розчавити першу на Землі хатину, з неї вийшла Берегиня. Вся в яскраво-білому вбранні, з червоними, вишитими на білому полотні «стрілами Перуна» та «соколами». Богиня здійняла догори руки — і. чорне військо враз зупинилося, ніби заворожене білою красою.
Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими руками на ящерів, і вони стали понуро відповзати.
Поміркуй!
• Зверни увагу на слова, які у творі «Берегиня» написано з великої літери. Поясни таке написання.
• Який епізод твору тебе найбільше схвилював?
• Чому Берегиня стала богинею Краси і захисницею Білої Хати? Поясни свою думку.
• Українці споконвіку білили свої хати всередині й ззовні. Що розказано про цю традицію у творі «Берегиня»?
І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор. І тоді загнала Берегиня чорних ящерів у річку Рось. І закишіла вода від них, і почорніла, і загнила вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог творець Росі змахнув чарівною рукою своєю і тої ж самої миті панцирні потвори перетворились у скелі, що обрамили береги цієї річки.
Українська хата
Орнамент на рушнику
Поміркуй!
• Розглянь світлину річки Рось. Перекажи уривок твору, що відповідає світлині. Чи свідчить цей епізод про творчу уяву та фантазію прадавніх українців та українок?
Річка Рось
І Краса засяяла довкруж, і Берегиня була богинею Краси і захисницею її. І пішла по Землі слава про Берегиню як захисницю Білої Хати. І стали люди її віншувати і молитись їй, захисниці дому людського від чорних сил.
Мовна скарбничка
Відгомін прадавніх легенд зберігається й у сучасній українській мові. Усім відоме слово «вирій». Так називаємо теплі краї, куди відлітають птахи. Однак тисячі років тому це слово означало «рай», «світ духів». І в наші дні вживаємо також слово «мара» — у розумінні «привид», «примара».
І, навчившись робити полотно, стали роси, і гукри, і кияни вишивати не тільки «стріли Перуна» та «соколів», а й Берегиню з піднятими в захисному пориві руками, і почали вони вирізьблювати образ Великої Охоронниці на дверях, на вікнах, вишивати її постать на рушниках, на сорочках, аби Берегиня захищала їх від усього злого завжди й повсюдно.
Ти вже знаєш, що в міфах відображено уявлення наших предків про походження світу, діяння богів, вірування людей. Події, зображені в міфах і легендах, здебільшого є фантастичними.
Літературознавчий клуб
Українські письменники/письменниці створюють власні версії давніх оповідей, поєднуючи відомі факти зі своєю творчою уявою. Так, Сергій Плачинда, автор книжки «Міфи і легенди Давньої України», розповів про Берегиню — захисницю домашнього вогнища, української родини від усіляких бід. Цей твір має міфічну основу. Письменнику вдалося майстерно поєднати у творі «Берегиня» елементи міфу та легенди.
Поміркуй!
• Пригадай ознаки міфу, що відомі тобі з початкової школи. Які з них наявні у творі «Берегиня»? Доведи, що в цьому творі є ознаки міфу і легенди.
• Яка ідея утверджується у творі «Берегиня»? Чи актуальна вона нині? Поясни свою думку.
Тож і в творі «Берегиня» розповідається про праукраїнських божеств. Володарем світу, прабатьком усіх інших божеств наші пращури вважали Сварога — бога вогню і ковальства. Добро і зло втілювали Білобог і Чорнобог. Білобог — бог білого дня, щастя, добра, багатства, здоров’я. Чорнобог — бог ночі, підземного мороку пекла, ворог світла. Його донька Мара — богиня зла, ворожнечі, смерті.
У творі про Берегиню уславлюються сили, що несуть людям світло, красу, добробут, щастя та засуджуються сили зла, що намагаються знищити ці цінності.
У колі мистецтв
Наші предки оточували себе оберегами — предметами або знаками, що мали оберігати, захищати від сил зла, приносити здоров’я й удачу. Їх вишивали на сорочках і рушниках, малювали на дверях, вікнах, воротах або ж вирізали з дерева. Поширеними й донині оберегами є пучечки запашного зілля, підкови, гілки дерев тощо. Оберегами також стали хрести, ікони, свячена вода.
Головним оберегом наші далекі пращури вважали Берегиню. Її уявляли як постать жінки із застережливо піднятими догори руками (знак захисту). Часто її зображували із пташками в руках — це провісники світлої долі, щастя. На думку деяких дослідників, саме схематичне зображення Берегині поступово перетворилося на знак тризуба. Спочатку його використовували як оберіг, а згодом він став символом князівської влади. Під тризубом українці багатьох поколінь боролися за свою свободу. Тепер це Державний Герб України.
О. Шупляк. Берегиня
Монумент Незалежності (м. Київ) Скульптор А. Кущ
Т. Білокрилець. Берегиня. Лялька-мотанка
Поміркуй!
• Чому до образу Берегині часто звертаються митці та мисткині?
• У яких творах мистецтва зображено Берегиню? Назви їх авторів/авторок.
• Розглянь зображення Берегині в різних творах мистецтва. Який із образів тебе найбільше вразив? Поясни чому
І сьогодні образ Берегині популярний в Україні. Берегиня стала символом нашої відродженої держави. Саме її постать установлено на верхівці Монумента Незалежності в Києві.
Поміркуй!
• Які обереги тобі доводилося бачити? А які є у твоїх близьких і знайомих?
• Чому сучасні люди, які знають, що обереги не мають магічних властивостей, досі вшановують їх?
Читай і досліджуй!
Підготуй презентацію про символічне значення орнаментів на писанках, рушниках чи сорочках, про те, якими були традиційні українські обереги. Для виконання цього завдання скористайся фондом власної чи шкільної бібліотеки або ж зіскануй QR-код та прочитай книжку С. Плачинди «Міфи та легенди стародавньої України».
Підсумуй!
• Що таке легенда? Чим вона відрізняється від казки?
• Якими були уявлення праукраїнців про світ, богів?
• Які традиції та звичаї давніх часів збереглися й донині?
• Якими образами утворах «Калина» та «Берегиня» представлені сили добра і зла?
• Схарактеризуй образи головних героїв та героїнь прочитаних творів.
• Яка головна думка у творах «Калина» та «Берегиня»?
• Як образ Берегині розкривається у творах сучасного українського мистецтва?
• Що залишилося для тебе нез’ясованим? Чи хотів би/хотіла б ти дізнатися більше цікавої інформації про легенди? Як ти оцінюєш свої знання про легенди?
Читацьке дозвілля
Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.
