Аномально спекотне літо 2010 року в Москві. Довідка
Літо 2010 р. набуло статусу найспекотнішого за всю історію метеоспостережень у Москві. Винуватцем такої аномальної погоди став блокуючий антициклон, який утримувався над Центральним федеральним округом Росії тривалий час.
Аномальна спека стояла у місті з кінця червня. За цей час у Москві траплялися затяжні температурні аномалії - так температура повітря протягом 33 днів поспіль, з 14 липня по 15 серпня включно, не опускалася нижче за 30 градусів тепла.
При цьому, за інформацією синоптиків, рівно 16 днів у Москві повітря прогрівалося вище за плюс 35 градусів. Протягом усього липня та серпня температура в Москві перевищувала норму як мінімум на 2 градуси, а 17, 23, 24, 26, 28 та 29 липня, а також з 2 по 6 серпня, 8, 9 та 11 серпня відхилення від температурної норми столиці перевищували 10 градусів.
Середня температура червня була на 2,2 градуса вище за норму, липня — на 8 градусів, а серпня — на 5,8 градуса вище за норму.
Влітку 2010 р. у Москві було побито 22 температурні рекорди (2 — у червні, 10 — у липні та 10 — у серпні), серед яких є навіть абсолютне — 29 липня повітря в столиці прогрілося до плюс 38,2 градуса, чого не було за всю 130-річну історію метеоспостережень.
25 червня температура повітря у столиці досягла 32,8 градуса, побивши рекорд дня, встановлений у 1999 р. та рівний 32,5 градуса. 26 червня було зафіксовано новий рекорд, що дорівнює 32,4 градуса. Насамперед найвища температура для 26 червня становила 31,6 градуса і була зафіксована у 1917 та 1940 роках.
У липні у Москві температурні рекорди дня були побиті: 16 липня, температура в цей день досягла 33 градусів, попередній рекорд, що дорівнює 32,8 градусів, був зафіксований у 1938 р.; 17 липня повітря розігрілося до 35 градусів, побивши рекорд 1951, рівний 33,7 градуса; 22 липня температура повітря досягла позначки 35,2 градуса, попередній рекорд, рівний 35 градусам, був зафіксований у 1981 р.; 24 липня повітря розігрілося до 36,7 градуса, побивши рекорд 1936, рівний 36,5 градуса; 25 липня температура повітря піднялася до позначки 35 градусів, попередній рекорд 1936 р. дорівнював 34,3 градуса; 26 липня температура повітря прогрілася до 37,5 градуса, побивши рекорд 1920, рівний 36,8 градуса; 27 липня температура повітря досягла позначки 35,2 градуса, попередній рекорд для цього дня був зафіксований у 1936 р. і дорівнював 34,8 градуса; 28 липня повітря розжарилося до 37,3 градуса тепла, побивши рекорд 1882, рівний 34,3 градуса; 29 липня температура повітря досягла позначки 38,2 градуса. Цей день став найспекотнішим у Москві за 130-річну історію метеоспостережень. Попередній абсолютний максимум за всю історію метеоспостережень у столиці був зареєстрований кількома днями раніше, 26 липня і дорівнював 37,5 градусів.
У серпні в Москві температурні рекорди дня були перевищені: 2 серпня повітря прогрілося до температури 36,8 градуса, колишній рекорд, рівний 36,7 градуса, належав 1936; 3 серпня температура повітря досягла позначки 34,8 градуса, побивши рекорд 1936 р, рівний 34,7 градуса; 4 серпня повітря розігрілося до 37,1 градуса, було побито рекорд 1880, рівний 34 градусам; 5 серпня температура повітря досягла позначки 34,4 градуса, колишній рекорд 32,7 градуса було встановлено 1920 р.; 6 серпня повітря розжарилося до 36 градусів, побивши рекорд 1920 року, рівний 35,4 градуса; 8 серпня температура повітря досягла 36,1 градуса, колишній рекорд, зафіксований у 1932 році, дорівнював 33,2 градуса; 9 серпня повітря розігрілося до 35,6, колишній рекорд, рівний 32,3 градуса, було зафіксовано 1893 р.; 10 серпня температура повітря досягла позначки 34,4 градуса, побивши рекорд 1893 р, рівний 31,7 градуса; 15 серпня температура повітря досягла 31 градуса, попередній рекорд 30,5 градуса був встановлений у 2007 р.; 18 серпня повітря розігрілося 32,5 градуса, побивши рекорд 2008 р., рівний 31,2 градуса.
Липень 2010 р. став не лише найспекотнішим місяцем за всю історію метеоспостережень у Москві, одночасно він виявився і одним із найпосушливіших у столиці, оскільки за норми 94 мм опадів у другому місяці літа у місті випало лише 12,7 мм, а дощі йшли лише три дні — 8, 9 та 25 липня.
Ці аномалії сприяли виникненню великої кількості природних пожеж. Особливо пожежонебезпечними були дні з кінця липня до середини серпня. Метеостанції Москви вже в двадцятих числах липня почали фіксувати задимлення атмосфери (темряву), що переноситься вітром східного та південно-східного напряму від палаючих лісів та торфовищ.Концентрація диму в повітрі різко збільшилася 29 липня, коли по Московській області пронеслися шквалисті вітри силою 16-20 метрів за секунду.
Загальна кількість днів з імлою становила від 10 на заході області до 30 на сході. У Москві імла зберігалася 23 дні. Останній день зі смогом відзначений 19 серпня у Москві та 22 серпня у Шатурському районі Московської області.
У середині серпня спека в Москві нарешті почала спадати.
За словами кліматолога Володимира Клименка, літо 2010 р. у Москві було таким, яким зазвичай буває на південному заході Іспанії чи півночі Африки.
Спекотне літо 2010-го: рекорди, збитки, жертви, прогнози
Спекотне та посушливе літо вкотре нагадало про безсилля людини перед стихією. Із чим пов'язані нинішні температурні рекорди? Які попередні підсумки цього літа? Якої шкоди завдала спека російській економіці та російському населенню? Чого чекати від майбутнього?
1. Температурні рекорди. Прогнози про надзвичайно спекотне літо з'явилися ще у травні. Зокрема, Джеймс Хансен, директор Інституту космічних досліджень імені Годдарда НАСА (США), висловив думку, що літо 2010 року буде найспекотнішим у Європі за всі 130 років метеорологічних спостережень. Більшість фахівців поставилася до його слів скептично, хоча й погодилася, що «загальне температурне тло буде, швидше за все, вищим за норму».
Липень з лишком виправдав усі прогнози, причому не лише на Заході, а й на Сході. Аномальна спека зафіксована в Китаї та Японії. У Пекіні відзначається спекотне літо за 50 років: середня температура піднялася до 40,3 градуса. Японські метеорологи впевнені, що це літо в Країні сонця, що сходить, - найспекотніше за останні 100 років. За даними, які наводить 29 липня 2010 р.італійська газета «La Repubblica», «найсильніша спека в Сулабії, Кувейт – 49 0 , хоча це лише на один градус більше, ніж в Абадані, Іран, і на два градуси більше, ніж у Тозері, Туніс. У Річмонді, Сполучені Штати, понад 40 0 за Цельсієм». У стриманій Фінляндії, де температура вища за плюс 25 вважається спекою, практично весь липень у південних і центральних районах зашкалювало за 30 0 . На сході країни в місті Йоенсу 30 липня температура досягла 37,20 за Цельсієм.
У сибірському Оймяконі, де 1926 року було зафіксовано рекордно низьку температуру – мінус 71 градус, – 28 липня 2010 року термометр показав плюс 33 0 . Дуже довго тримається спека в Карелії. За останні три тижні липня у Петрозаводську вісім разів було перекрито абсолютний температурний максимум, а відхилення середньодобової температури повітря досягали 8-10 градусів. Тропічна спека накрила Москву та Санкт-Петербург. У липні у місті на Неві було побито 6 температурних рекордів. 28 липня 2010 року став найспекотнішим днем за всю історію метеоспостережень у Північній столиці (з 1881 року) – повітря в місті прогрілося до 35,3°.
Літо 2010-го набуло статусу найспекотнішого за всю історію метеоспостережень і в Москві. 29 липня у столиці було побито десятий у липні та дванадцятий за все літо температурний рекорд: опорна станція на ВВЦ зафіксувала температуру повітря 38,2 0 тепла, що на 0,7 0 вище за максимальні значення, коли-небудь зареєстровані у столиці. При цьому за норми опадів для липня 94 міліметри у столиці випали лише 12 міліметрів.
2. Спека зносить вежі та ламає стереотипи. У містах, що не звикли до такого запеклого сонця, від спеки страждає буквально все і вся.Зелені газони перетворюються на випалену стерню, проминаються дороги під колесами вантажівок, плавляться рейки, збоять комп'ютери та банкомати, у автомашин від перегріву лопаються лобові стекла, відмовляють гальма, «закипають» і навіть спалахують двигуни. У Башкирії через спеку з травня по липень зафіксовано 161 випадок займання автомобілів. Про такі випадки повідомляють і з інших регіонів. Так, на трасі «Дон» у Краснодарському краї раптово спалахнув пасажирський автобус. На щастя, обійшлося без жертв. Через збої техніки, деформацію доріг та погане самопочуття водіїв збільшилася і кількість ДТП.
Через спеку перегріваються лінії електропередач та відбуваються масштабні відключення електрики. У Москві від спеки розширюються мости, а Петербурзі потріскалася Башта Миру, подарована французами до 300-летию міста. Башту довелося повністю розібрати, на превеликий подив французів.
Спека ламає звичні стереотипи. Городяни відчайдушно плескаються у фонтанах і переходять на пляжну форму одягу. Роботодавці змушені скасовувати дрес-код та забезпечувати співробітників водою та вентиляторами. В адміністрації президента, наприклад, на час спеки дозволили ходити на роботу до Кремля у джинсах та футболках. Пропозиція головного санітарного лікаря Росії Геннадія Онищенка про тригодинну сієсту не зустріла схвалення чиновників, але в багатьох компаніях працівників перевели на більш щадний графік, а в деяких, як, наприклад, на «АвтоВАЗі» та Горьківському автозаводі, їх взагалі відправили до короткострокової відпустки.
За санітарними нормами, якщо температура у робочому приміщенні перевищує 28 градусів, робочий день має бути скорочений.Для категорії Іа (незначні фізичні навантаження), до якої належать, наприклад, офісні працівники, тривалість робочого дня при температурі повітря на робочому місці 30 0 не може перевищувати п'яти годин, при 31 0 – три години, 32 0 – дві години, а 32 ,5 0 - одна година.
У Німеччині тим, хто погано переносить спеку, лікарі видають довідки про звільнення з роботи на один-два дні. Роботодавці ж найчастіше забезпечують підлеглих не лише обов'язковими питною водою та вентиляторами, а й роздають їм морозиво та ізотонічні напої (з низьким вмістом вуглеводів), встановлюють парасольки та пластикові стільці у внутрішніх дворах підприємств та дарують диски зі спеціальною музичною композицією, прослуховування якої, на думку ряду фахівців, здатне охолодити організм і запобігти сонячному удару.
Але, можливо, найрадикальніше покращили умови своєї праці жителі села Сяськелове у Гатчинському районі Ленінградської області. Там перейшли на нічний спосіб життя! Корів місцевого племінного заводу пасуть після заходу сонця. Через спеку вони перестали давати молоко. А пізня вечеря, як виявилося, пішла їм на користь – повернувся апетит і надої виросли. Ось тільки пастухам стежити за підопічними у темряві набагато важче. На нічний режим роботи перейшли у селі та інші працівники. Ночами у селі ремонтують техніку, пресують сіно. При цьому керівництво господарства запевняє, що продуктивність праці лише зростає.
3. Спека валить з ніг і зводить з розуму. Психологи попереджають, що спека згубно впливає як на працездатність, а й у психіку людини. Людям найважче контролювати свої емоції. Хтось стає млявим та апатичним, а хтось – дратівливим та агресивним.Можливо, саме спека стала частковим винуватцем паніки та тисняви на грандіозному техно-святі «Love Parad» у німецькому місті Дуйсбург, внаслідок чого загинуло 19 та постраждало 340 людей. Можливо, і бійка в дитячому таборі «Дон» у Краснодарському краї не була б такою жорстокою та масовою, якби на вулиці трохи прохолодніше.
Спека та задуха провокують людей на неадекватні вчинки – у тому числі на купання в сумнівних і навіть небезпечних місцях, та ще й «освіжившись» неабиякою дозою алкоголю. У результаті Росії за червень і липень понад 2 тис. чол. загинуло, втопившися при купанні в річках, ставках та інших водоймах. Тільки в Москві, за офіційною статистикою, подібних смертельних випадків зафіксовано втричі більше, ніж минулого року.
Через спеку почастішали випадки отруєння харчовими продуктами. На одному лише весіллі у Ставропольському краї через це постраждали 50 людей. Спека викликає загострення хронічних захворювань. Особливо важко доводиться людям, які страждають на серцево-судинні та легеневі захворювання. Медики зазначають, що кількість звернень до служби швидкої допомоги та кількість госпіталізованих у спеку зростає.
Про кількість жертв перегріву та теплового удару поки не повідомляється. За даними зарубіжних джерел, найбільше постраждалих в Індії – від 50-градусної спеки у травні та червні там загинуло 250 людей. У Японії за липень від спеки загинуло понад 80 осіб (для порівняння: за весь 2009 рік від усіх природних катаклізмів у країні померло 16 людей). На півдні Європи останній тиждень спекотного червня забрало життя 42 людей.
Судячи зі статистики, для Європи нинішнє літо виявилося хоч і важким, але все ж таки не таким страшним, як спека 2003 року, яка, за оцінками органів охорони здоров'я ЄС, привела приблизно до 20 тисяч додаткових смертей у європейських країнах.
4. У вогні пожеж. У Росії нинішня спека виявилася набагато жорстокішою. До виснажливої спеки і задухи додався їдкий запах гару від численних природних пожеж. Концентрація шкідливих речовин у повітрі, і без того підвищена через високі температури, збільшилася в рази. У Москві, наприклад, за повідомленнями фахівців Державної природоохоронної установи (ГПУ) «Мосекомоніторинг», пікові значення концентрації шкідливих речовин 28 липня перевищили звичайні для міста удесятеро.
Горять торфовища, ліси та тундри. Проте набагато страшнішим за дим виявився, звичайно, вогонь. За даними МНС, з початку пожежонебезпечного періоду 2010 року на території РФ виникло 22 930 вогнищ лісових пожеж на загальній площі 950 457,6 га, у тому числі понад 800 торф'яних пожеж. За даними на 31 липня, загальна площа лісових та торф'яних пожеж у Росії склала 121 546 гектарів. За одну добу виникло 787 нових вогнищ займання. За цей час більш ніж утричі – з 31,1 тис. до 99,2 тис. гектарів – зросла площа лісових пожеж Далекому Сході. Вогнем охоплено також 298,3 тис. га недолісних угідь – тайга, лісотундра, оленячі пасовища та інші угіддя горять на Камчатці, Чукотці, Магаданській області та Якутії. За даними окружного Департаменту лісового господарства, з початку сезону на території федерального округу сталося 932 природні пожежі. Вогнем пройдено понад 153,4 тис. га лісу та 359,9 тис. га інших площ.До 1 серпня 2010 року, за офіційними даними, загальна площа природних пожеж у країні перевищила 400 тисяч гектарів, за неофіційними – вона у кілька разів більша.
Найсильніше постраждали від вогню Центральний та Приволзький федеральні округи. Тут через спеку, сухість і сильний вітер низові лісові пожежі часто переходили у верхові, що охоплюють не тільки траву і кущі, а й дерева цілком. У зоні пожежі почали утворюватися вогняні шторми: коли висхідний потік продуктів горіння піднімається вгору, а чисте повітря в навколишньому просторі прямує до зони пожежі. Вогненний смерч досягав швидкості 100 метрів за хвилину, з легкістю переступаючи оборані смуги, річки та асфальтові дороги. За словами Сергія Шойгу, у Нижегородській області «вогненний смерч перескочив 250-метрове озеро як калюжу».
Не вдалося захистити від вогню Окський державний природний біосферний заповідник, унікальне місце розведення зубрів і стерхів. Доступ пожежників туди утруднений через практично повну відсутність доріг. За даними на 30 липня, там згоріло понад 2,5 тисячі гектарів.
При цьому великі лісові пожежі помітно впливають на погоду на регіональному рівні. У зоні їх дії формуються стійкі області високого атмосферного тиску, які не підпускають циклони з опадами до пожеж.
Постраждали мешканці 14 регіонів. У вогні гинуть не лише ліси, а й цілі села та селища. Від вогню постраждали житлові будинки у 14 регіонах Росії: Мордовії, Білгородській, Воронезькій, Володимирській, Іванівській, Кіровській, Курській, Липецькій, Московській, Нижегородській, Рязанській, Тамбовській, Тульській та Ульянівській областях.Дим від лісових пожеж накрив Москву, Нижній Новгород, Тольятті, Рязань, Тамбов, Володимир та низку інших великих міст Росії. У деяких із них зафіксовано вогнища загорянь на околицях. Всього до 1 серпня в Росії згоріло 1875 будинків, 2210 осіб залишилися без даху над головою, понад три тисячі людей було евакуйовано з небезпечних зон, 34 людини загинуло, у тому числі двоє пожежників.
У Воронезькій області пожежа знищила 292 житлові будинки. Без даху над головою залишилися 556 осіб, 5 людей загинули, 21 з тілесними ушкодженнями госпіталізовані. Через сильне задимлення співробітникам ДІБДР майже на добу довелося закрити федеральну трасу М-4 «Дон».
У Нижегородській області, за офіційними заявами МНС, повністю згоріли три села — село Верхня Верея (341 будинок, 580 осіб евакуйовано), село Шернавка (сім особистих житлових будинків, 20 осіб евакуйовано) та село Тамболес (156 будинків, 306 осіб еваку).Місцеві жителі стверджують, що практично повністю вигоріли усі села навколо районного центру Виксу. Загалом по області, за офіційними даними, згорів 581 будинок, загинули 14 людей, без даху над головою залишилося 1098 жителів. З початку пожежонебезпечного сезону на території області виникло 1083 лісові пожежі. Площа, пройдена вогнем, становила понад 112 тис. га, їх площа земель, покритих лісом – 72,5 тис. га. Пожежа загрожувала ядерному центру в Сарові. У Нижньому Новгороді через нависло над містом смогу врізалося в понтонний міст через Волгу річкове судно. На щастя, ніхто не постраждав, розливу палива вдалося уникнути, міст відновлюється. Загальний збиток від пожеж становить, за попередніми підрахунками, 2,8 млрд. рублів, їх 1 млрд. рублів було витрачено безпосередньо на гасіння вогнищ займання.
У Рязанській області вогнем знищено 233 житлові будинки, 532 особи залишилися без даху над головою, п'ятеро загинули, постраждалими від вогню визнано понад 900 осіб. Повністю згоріли 6 сіл і селищ Кріуша, Передільці, Требухіно, Картаносове, Молодіжне, всього за 11 хвилин вщент було знищено селище Ласковське. У ніч на 30 липня було евакуйовано 1,2 тис. дітей із оздоровчих таборів.
У Липецькій області повністю згоріло 192 житлові будинки, постраждали понад 2400 гектарів лісу, повністю вигоріли 1100 гектарів, а також кілька сотень гектарів неприбраної пшениці. Серйозних збитків завдано системам енергозабезпечення.
У Володимирській області площа лісових та торф'яних пожеж у 9 разів перевищила торішню, у згарищі перетворилося понад півсотні будинків. Завдані збитки попередньо оцінюється в 950 млн. руб.
У Самарській області вогонь знищив 500 гектарів лісу, торкнувся національного заповідника «Самарська цибуля» та передмістя Тольятті. Місто з населенням у 700 тисяч людей накрила щільна стіна диму, понад 500 людей було евакуйовано до безпечних зон.
У Московській області на 1 серпня зафіксовано 130 вогнищ природних пожеж, вогонь знищив понад 60 будинків, у тому числі кілька блокових багатоквартирних, загинуло 7 осіб. Лісові пожежі впритул підійшли до Москви. За 20 км від столиці, у Купавні, згоріло кілька десятків будинків та автомобілів.
Винні не лише стихія, а й влада. Жителі багатьох згорілих сіл звинувачують у тому, що сталося не тільки стихію, а й місцева влада, яка не вжила своєчасних протипожежних заходів. Людям доводилося битися з вогнем самотужки, пожежної техніки не вистачало.При цьому регіональна влада до останнього намагалася приховати від федерального центру власну недбалість і безпорадність.
Так, у Нижегородській області перше село – Семилове – спалахнуло 25 липня. За півгодини повністю вигоріли усі 25 будинків. Наступного дня пожежа підібралася до райцентру Виксу, і владі довелося евакуювати житловий мікрорайон Жуковський. Однак навіть після цього на урядовій селекторній нараді 27 липня, коли губернатору регіону Валерію Шанцеву прем'єр-міністр Володимир Путін запропонував допомогу, глава області відмовився від пропозиції федеральної влади та сказав, що регіон впорається власними силами. Єдиним чиновником, який сам зізнався, що його підлеглі були не готові до боротьби з пожежами, став голова місцевого самоврядування Виксунського району Нижегородської області Олексій Соколов, який добровільно пішов у відставку 30 липня.
Подібна поведінка влади стала вже, можна сказати, традиційною. У 2002 році, коли жителі Підмосков'я та Рязанської області задихалися від диму торф'яників, що горять, влада перейшла до дій лише після того, як хмара смогу накрила Москву, і не помічати її стало вже неможливо.
Втім, у ситуації, що склалася, винні не тільки місцева, а й федеральна влада. Реформи у лісовому господарстві призвели до практично повної відсутності країни дієздатної лісової охорони. «Колись сильна структура "Авіалісоохорона" сьогодні децентралізована і сильно ослаблена. МНС важко справляється з пожежами в населених пунктах і не може організувати своєчасний захист лісових масивів, повідомляє "Грінпіс". В результаті з пожежами починають боротися тільки тоді, коли вони охоплюють величезну площу або загрожують населеним пунктам.До прийняття нового Лісового кодексу в кожному лісгоспі, який відповідає за охорону лісів того чи іншого району (або його частини), діяла система спостережних вишок, було спеціальне обладнання для пожежогасіння: пожежні машини, розчини для гасіння вогню, екіпірування для пожежників. Наразі це майно майже не затребуване, нерідко техніку та обладнання віддають організаціям, які відповідають за безпеку населених пунктів.
Не обійшлося тут і без горезвісного 94 закону про держзакупівлі. Так, на протипожежні заходи місцевим органам влади із федерального бюджету було виділено 3 млрд. дол. руб., Розповіла начальник управління інформації МНС РФ Ірина Андріанова. Щоб обрати організації, які охоронятимуть ліси, місцева влада провела тендери. «І ось, наприклад, у Мордовії конкурс виграла організація, в якій лише 50 осіб та дві одиниці протипожежної техніки. Що вона зможе? Рахункова палата та прокуратура мають зробити висновки», - зазначає представник МНС.
На боротьбу із вогнем. До гасіння лісових і торф'яних пожеж у Росії має відношення безліч організацій і чиновників. Це насамперед лісова служба: лісництва, лісгоспи, регіональні комітети з природних ресурсів – приблизно чверть мільйона людей по всій країні. Ще це працівники сільрад, районних та обласних адміністрацій, співробітники пожежної охорони та МНС. У «пікових» ситуаціях до гасіння залучають міліцію та військових.
Цього літа, за даними «Інтерфаксу», з вогнем борються майже чверть мільйона осіб, у їхньому розпорядженні 25 тисяч одиниць техніки (з них 226 повітряних суден), залучено сили Міноборони – близько 10 тисяч солдатів та 200 одиниць спецтехніки, задіяно 180 тисяч співробітників МНС та 30 тис.одиниць техніки, у тому числі усі 14 повітряних суден МНС. Терміново закуплено додаткові літаки та вертольоти.
Збитки та компенсації. За оцінками Міністерства фінансів РФ, збитки від лісових пожеж у європейській частині Росії становить близько 5 млрд. рублів, і голова Мінфіну Олексій Кудрін упевнений, що ця сума зростатиме.
Значні кошти будуть виділені всім, хто постраждав від пожежі. Як пообіцяв прем'єр-міністр Володимир Путін, компенсація становитиме 200 тисяч рублів на людину. Сім'ї загиблих отримають мільйон рублів. Крім того, влада також пообіцяла, що замість згорілих будинків будуть збудовані нові до кінця року. Контроль за витрачанням коштів на боротьбу з наслідками пожеж та виплати потерпілим здійснює прокуратура.
5. Посуха. Вогонь знищує не лише ліси, а й посіви. У Тульській області згоріло понад 200 га зернових, в Орловській – понад 300 га, постраждали також Брянська та Білгородська області. Проте набагато більших збитків сільському господарству завдають не пожежі, а посуха. Як повідомив 30 липня перший заступник голови уряду РФ Віктор Зубков, режим надзвичайної ситуації через посуху оголошено вже у 26 регіонах Росії. Минулого року таких регіонів було дев'ять. Від посухи постраждали Оренбурзька, Саратовська, Самарська, Воронезька, Челябінська, Волгоградська, Іванівська, Пензенська, Нижегородська, Ульянівська, Тамбовська, Кіровська, Курганська, Астраханська, Білгородська, Рязанська області, а також Башкортостан, Татарстан, Мордовія, Уд Марій Ел, Забайкальський край.
За даними Мінсільгоспу на 15 липня, посіви загинули на 9,6 млн. гектарів із 48 млн. гектарів засіяних площ.Як зазначає президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський, загинуло 20% загальної площі посівів на території Росії. У посушливих регіонах цей показник становить 30%, а окремих районах, наприклад, в Башкирському Заураллі, загибель сільськогосподарських культур сягає 90%.
Мінсільгосп вже знизив прогноз урожаю зернових на поточний рік до 85 млн. тонн з 90 млн. і не виключає його подальшого зниження. Прогнози Аналітичного центру "СовЕкон" ще песимістичніші - близько 70 млн. тонн. За оперативними даними на 29 липня, середня врожайність із прибраних площ вже на 5,3 ц/га або на 19% нижча за торішню.
Крім зернових, від посухи постраждали й інші культури, вигоріли пасовища та кормові луки – отже збитки зазнають і тваринники. Через надмірну спеку гине не лише врожай, а й риба. Особливо страждають рибгоспи у Костромській області. Там щодня вимирає кілька тонн форелі та осетра. Збитки вже оцінюються в 30 мільйонів рублів.
Проте дефіцит продовольства Росії не загрожує. Посуха згубно позначиться не так на рядових споживачах, але в сільгоспвиробниках. Допомога їм у тій чи іншій формі обіцяє надати і місцева, і федеральна влада. За словами Віктора Зубкова, регіонам, що постраждали від посухи, буде надано федеральну допомогу у вигляді кредитів на три роки під 2% річних. Прем'єр-міністр Володимир Путін заявив, що наступного року з федерального бюджету планується виділити 180 млрд. карбованців на підтримку сільського господарства, у тому числі й господарств, які постраждали від посухи.
6. Спека стане нормою? Громадяни, схильні до узагальнень і далекосяжних висновків, намагаються пов'язати нинішні катаклізми з 2012 роком, що невблаганно насувається, який, згідно з календарем майя, завершує «Еру П'ятого Сонця». Хоча стародавні індіанці і не залишили жодних точних вказівок на те, що цій події супроводжуватиме «кінець світу», підготовка до фінішу триває повним ходом. Знімаються фільми, виявляються астероїди, прокидається Ктулху. Дехто, наприклад, вважає, що нинішня спека, як і результати футбольних матчів, була передбачена легендарним восьминогом Паулем з німецького Центру морського життя в Оберхаузені.
Екологи і кліматологи цілком у руслі цих тенденцій пов'язують нинішню спеку з глобальним потеплінням, щоправда, забуваючи про майбутній кінець світу, обіцяють, що поступово вона перестане вважатися аномальною, а року до 2070 і взагалі стане нормою. Про низку незвично спекотних літніх сезонів, що очікує нас найближчими роками, говорить, наприклад, директор гідрометцентру Москви Олексій Ляхов.
Варто зазначити, що хоча в пресі найчастіше йдеться про погодні аномалії у столиці, насправді вони не такі значні, як в інших регіонах країни. Зокрема, за оцінками синоптиків, столичні температурні рекорди перевищили норму лише на 7–10 градусів. У Якутії ж, наприклад, липнева температура плюс 30–35 перевищувала норму аж на 15 градусів.
При цьому захоплені спекою ЗМІ майже не згадують, що в той час як над європейською частиною Росії встановилася небувала спека, на Сибір та сусідні з нею області Казахстану обрушилися рекордні холоди. Середньодобова температура повітря в липні на території Сибіру була на 4-6 градусів нижче за норму.Так, у Кургані та Омську нічна температура опускалася до плюс 4 градусів, а в Новосибірську та Красноярську повітря навіть вдень не прогрівалося вище за плюс 13–15 градусів, у Новокузнецьку 29 липня було встановлено рекорд мінімальної температури для цього дня – плюс 5,8 градусів.За словами метеорологів, подібні тенденції виглядають досить закономірно: глобальне потепління як би «розгойдує» процеси, що відбуваються в атмосфері, змушуючи погоду «впадати в крайнощі».
«Такі тривалі періоди літньої спеки відзначалися в нас і раніше, наприклад, у 1936 році, але в останні роки вони значно почастішали. Це відповідь кліматичної системи на зміну людиною хімічного складу атмосфери», - вважає керівник програми «Клімат та енергетика» WWF Росії Олексій Кокорін. «На думку екологів, погодні аномалії, які повторюватимуться все частіше, з, на перший погляд, лише дещо дискомфортної ситуації можуть перетворитися на справжню політичну та економічну проблему».
«Уряду Росії так чи інакше доведеться вживати заходів щодо боротьби з наслідками кліматичних змін», – попереджає керівник енергетичної програми «Грінпіс Росії» Володимир Чупров. За даними вчених-кліматологів, спостереження за динамікою посух з 2000 року показують, що збільшення повторюваності неприємних аномалій, насамперед ґрунтових посух, є одним із найнесприятливіших і найсерйозніших наслідків зміни клімату в нашій країні в XXI столітті».
