Трудомісткість виробництва картоплярства

Українське картоплярство: бізнес чи сізіфів камінь

Україна входить у трійку найбільших світових виробників картоплі. Якщо ви відчули гордість - дарма. Бо, як кажуть експерти, насправді це не перемога, а велика проблема. Чому так і яких змін потребує картоплярство, щоб зміцнити не лише економіку, але й обороноздатність країни, – на Херсонщині з’ясовував Укрінформ.

ПРОСТА ФІЛОСОФІЯ КАРТОПЛЯРСТВА

Хоча степовий регіон України традиційно вважається несприятливим для картоплі (на Херсонщині вирощують переважно ранні сорти), завдяки зрошенню місцеві виробники менше залежать від природних посух.

“Стабільне зрошення – наша перевага”, - пояснює директор приватного підприємства «Александр А. Синенко», один із засновників Української асоціації виробників картоплі Олександр Синенко.

Його господарство вирощує близько 15 тисяч тонн картоплі на рік, з яких 10 тисяч іде на переробку, зокрема, на чіпси відомих брендів, які можна побачити на прилавках українських магазинів. Сорти – голландської, німецької селекції. Мають і власне картоплесховище на 2 тисячі тонн, з кліматконтролем, де зберігають також і насіннєвий матеріал. Нормальною Синенко називає врожайність картоплі 200-300 ц/га.

Господарство є взірцем того, як ця галузь має розвиватися. Але побудувати «картопляний рай» в окремо взятому господарстві чи навіть кількох неможливо. Бо доля професійного вирощування в Україні мізерна – загалом картоплю вирощують на присадибних городах.

«Це абсолютно спонтанне вирощування», - пояснює Синенко.

За інформацією Херсонської ОДА, наприклад, у 2019 році в області по всіх категоріях господарств з площі 22,3 тис. га накопано 258,8 тис. тонн картоплі. 95% були сконцентровані у господарствах населення загальною площею 21,2 тис. га, тоді як у сільськогосподарських підприємствах – майже 5% зібраної картоплі з площі 1,1 тис. га. За інформацією Мінекономіки, по всій Україні частка промислового виробництва картоплі складає менше 2%.

І це закриває для нас ринок Європи, наприклад. Наразі, за словами Синенка, українську картоплю експортують у Грузію, Середню Азію (насіннєвий матеріал), Туреччину (цей напрямок залежить від кон’юктури і є проблема з логістикою), ранню бульбу – у Білорусь (у них потреба у ранній картоплі близько 50 тисяч тонн). А от в ЄС – зась, бо є директиви щодо фітопатологічних захворювань - бурої гнилі, картопляної молі, які присутні в Україні. Чому присутні? Бо контролювати фітосанітарні заходи, щоб зняти карантинні обмеження, в умовах, коли весь продукт вирощує «у тіні» одноосібник на своєму городі чи дрібний фермер, неможливо. Крім того, як можна конкурувати з «тінню»? Люди, які називають себе дрібними фермерами, продають продукцію на тому ж оптовому овочевому ринку у Великих Копанях і не мають визначеного статусу.

«Вони фактично є учасниками ринку, яких ніхто не може контролювати, і вони його нищать. У нас в цьому сенсі недореформована аграрна галузь взагалі. Як результат - ми не можемо вийти на більш спроможні ринки по картоплі», - зазначив Синенко.

Як підкреслює директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Олександр Паливода, основною запорукою успішного ведення картоплярства, особливо на Херсонщині, є наявність зрошення та сховищ. Майбутнє галузі – за професійними спеціалізованими виробниками, насамперед, за середніми та великими фермерськими господарствами. Але великі господарства не поспішають переходити на таке виробництво.

Одноосібники вже й самі розуміють, що вирощують картоплю собі у збиток. Проте звичка переважає. До того ж картоплярство на селі досі має велике соціальне значення. Бо як то – мати город і не виростити на ньому картоплю?

«У порівнянні, плодоовочеві культури та виноградники – це ті виробництва, на яких ручна праця окупається повною мірою і рентабельність яких досить висока. Картопля ж з огляду на обсяг ручної праці – одна з найменш рентабельних культур», - каже Олександр Паливода.

Проблеми в картоплярстві призводять до скорочення площі посадки картоплі та до непередбаченого росту ціни. За останні роки землі під картоплею стали фактично збитковими або приносять мінімальний дохід.

Урожайність картоплі у 2019 році по всіх категоріях господарств становила 115,9 ц/га, у сільськогосподарських підприємствах 198,4 ц/га. У поточному році на Херсонщині картоплі планується зібрати 274,2 тис. тонн, площа насадження 21,9 тис. га.

Загалом фахівці та експерти констатують: перспектив в українського картоплярства без переробки немає.

МИ ВИКИДАЄМО 7 МЛН ТОНН КАРТОПЛІ

У Херсонській ОДА зазначають, що для подолання проблем у галузі та для її розвитку необхідно, по-перше, маленьким підприємствам збиратися в об’єднання, щоб продукція відповідала потребам покупця та стандартам якості тих країн, куди експортуватимуть картоплю. По-друге, аби мати можливість конкурувати на зовнішніх ринках, необхідно подбати про зменшення собівартості культури.

Незважаючи на те, що картопля є «другим хлібом» українців, попит на цей продукт значно падає. Наразі треба спрямувати зусилля на вирощування картоплі високої якості й товарності. На зовнішніх ринках вона неконкурентна, оскільки собівартість одного кілограма цього продукту в Україні вища, ніж у Європі.

Поряд із цим необхідно розвивати переробку картоплі, бо у вигляді крохмалю та чіпсів її можна вигідно експортувати. Сьогодні в Україні переробляється лише 0,7% від загального обсягу виробництва. Тому виробникам області вигідніше вирощувати для експорту насіннєву картоплю або продукти переробки (наприклад, заморожену картоплю фрі).

«Знаєте, є такий анекдот, що Сізіф був українцем і нагору штовхав не каменюку, а велику картоплину. Україна входить у трійку найбільших виробників картоплі. Насправді, це не плюс наш, а великий мінус. Ми вирощуємо 21-22 млн тонн картоплі, з них 4 млн висаджуємо, 4 млн – з’їдаємо, 6 млн згодовуємо худобі, а 7 млн – викидаємо. Тому це велика проблема для країни – ми втрачаємо гігантські кошти і трудові ресурси», - каже віцепрезидент Української асоціації виробників картоплі, голова фермерського господарства «Аделаїда» Сергій Рибалко.

Професійно вирощує картоплю лише мізерний відсоток сільгоспвиробників. Решта росте на городах та дачах за принципом «картопля для картоплі». Це не бізнес, немає тут чим пишатися, переконаний Сергій Рибалко.

Його господарство спеціалізується на картоплі, має два підрозділи - на Херсонщині та Житомирщині. Житомирську філію створили для забезпечення господарства якісним насіннєвим матеріалом та для розвитку насінництва картоплі в Україні - там для цього кращі умови, ніж на півдні. Ділянки для чіпсової сировини у ФГ «Аделаїда» займають дві третини відведеної під картоплю загальної площі. Мають картоплесховища на 12,5 тисяч тонн, цехи для передпродажної підготовки клубнів.

«Давайте порівняємо: у нас в країні з 22 млн тонн переробляється лише 250-300 тисяч тонн картоплі. У Бельгії, наприклад, з 6 млн тонн переробляється 5 млн. Тому ми періодично потрапляємо у такі халепи, як минулого року, коли картопля коштувала 15 гривень і нам довелося її імпортувати з Білорусі, де держава посприяла розвитку цієї галузі: будівництву сховищ, закупівлі обладнання, тому, щоб картопляний бізнес перетворився у професійне індустріальне виробництво», - каже Рибалко.

ЗБЕРІГАННЯ КАРТОПЛІ — ЗАВДАННЯ СТРАТЕГІЧНЕ

Саме для того, щоб зрушити ту сізіфову картоплю-каменюку, Сергій Рибалко розповів про проблеми галузі під час червневого візиту на Херсонщину президента Зеленського. Аграрій каже, що підтримку сільгоспвиробники мають і від голови Херсонської ОДА, який лобіює розвиток промислового картоплярства в області.

Українська асоціація виробників картоплі, розповідає Рибалко, надала пропозиції щодо розвитку картоплярства Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Уже є проєкт Програми з розвитку промислового картоплярства на 2021 – 2024 роки, що передбачає державну підтримку: компенсацію вартості будівництва сховищ, закупівлі обладнання, зрошувальної техніки, придбання сертифікованої насіннєвої картоплі та захист землі від проникнення шкідливих карантинних організмів. І вже в кінці серпня міністерство під час Всеукраїнського Дня картоплі презентувало розроблений проєкт Концепції промислового розвитку картоплярства на 2021-2024 роки, зазначив віцепрезидент Асоціації.

«Сховище у картоплярстві – це те, навколо чого все крутиться. В Україні у зимовий період ми споживаємо промислово, ринково 1,5 – 2 млн тонн картоплі, а сховищ у нас сучасних - всього на 350-400 тис. тонн. Все інше – або старе, або не обладнане сучасною технікою. Нам потрібно побудувати багато сховищ, щоб у зимовий і весняний період не імпортувати картоплю з-за кордону. Ми сьогодні для армії імпортуємо суху картоплю, ми імпортуємо картоплю фрі, крохмаль картопляний. А від армії є попит, і це стратегічна річ – її забезпеченість. Картопля має бути місцева. Тому ми подали свій проєкт будівництва заводу з переробки картоплі, він у нас відпрацьований давно, ми плануємо вже подати заявку для відведення земельної ділянки. Все готово, буде фінансування - і поїхали», - зазначив Рибалко.

Ірина Староселець, Херсон

Фото надані фермерським господарством «Аделаїда»

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Перспективи картоплярства

За два роки галузь виробництва картоплі в Україні від падіння перейшла до розвитку. У найближчі п’ять років найбільш активно розвиватиметься переробка, доробка продукції та експорт. Слід очікувати укрупнення та поглиблення спеціалізації виробників. Про це розповів директор компанії «Агріко Україна» Микола Гордійчук під час конференції «Овочі та фрукти України — 2018».

Столова картопля і експорт

Ще три-п’ять років тому сектор виробництва картоплі стагнував і не розвивався. Зараз ця тенденція справедлива тільки для напрямку столової картоплі для внутрішнього ринку. Але в секторі продукції на переробку та на експорт за останні два роки тренд змінився. Під цими видами картоплі площі зростають.

Більшість картоплі виробляється дрібними виробниками, на ділянках до 3 га. Приблизно 60% площ картоплі сконцентровані в п’яти областях: Київській, Чернігівській, Житомирській, Львівській та Тернопільській. Середня врожайність становить 25–30 т з гектара.

В Україні протягом багатьох років спостерігається перевиробництво картоплі, водночас бракує якісних бульб. Більшість картоплі споживається в селянських господарствах. Комерційний ринок незначний, лише 10% від валового виробництва. Найбільша проблема галузі — відсутність комунікації та кооперації серед професійних виробників.

За дослідженням компанії Kleffmann Group Ukraine, професійні виробники, які мають ділянки картоплі від 3 га, вирощують цей овоч на 60–65 тис. гектарів. У 2018 році під картоплею в цих господарствах було 66 тис. гектарів. Понад 50% із них займають сорти голландської селекції, понад 38% — німецької. Сорти української селекції займають 8%, хоча в Державному реєстрі сортів половина позицій — сорти української селекції. Причина такої ситуації полягає в дефіциті якісного українського насіння.

Площі під картоплею у професійному сегменті, га

До 70% картоплі професійного виробництва становлять столові сорти, їх продають через оптові ринки та торговельні мережі.

На переробку йде 28% картоплі, 2% картоплі професійних господарств йде на експорт. Якщо до 2014 року більшість картоплі з українських господарств експортувалося до Російської Федерації, то зараз наш основний партнер — це Молдова, у 2018 році вона імпортувала понад 10 тис. тонн української картоплі. Ціна експорту — 17–20 центів за кілограм. Меншими торговельними партнерами були Білорусь і Грузія, зовсім небагато, по 20–40 т, закупили Азербайджан та Об’єднані Арабські Емірати. Лише за вересень-жовтень цього року експорт картоплі до Молдови збільшився у 15 разів. Торік основ ний обсяг картоплі експортувався у травні-червні, це була молода картопля на ринок Білорусі та інших країн. А цієї осені в Європі трапився неврожай, тож ціна на внутрішньому ринку була нижча в кілька разів за ціну в сусідніх країнах.

Переробка

Ще одним чинником росту галузі картоплярства є переробка продукції на чипси. Картопля на чипси займає 5–6 тис. гектарів, 10% площ професійних господарств. Основними гравцями на ринку є компанія «Монделіс Україна», яка працювала з 2002 року під маркою «Крафт фудз Україна», компанія «Клуб чіпсів» з дніпропетровським корінням, цього року додався новий гравець — торгова марка «Лейз» групи компаній «Пепсіко». Потужності останньої розміщуються на базі ТОВ «Сандора» в Миколаївській області.

Загалом переробляється на чипси 150–200 тис. тонн картоплі. Закупівельна ціна сировини в цьому сезоні становила 3,8–4,4 грн/кг. Цього сезону є значний дефіцит чипсової картоплі як за кордоном, так і в Україні.

Для чипсів використовують голландські й німецькі сорти та кілька вітчизняних. Лідерами є сорти Арсенал, Карлена, Кібіц, Фантазія, Леді Клер, Опал, Верді.

Переробка на крохмаль збільшується у світі та в Україні. Основ ні переробники в Україні — компанія «Вимал» на Чернігівщині, у цьому році вона подвоїла потужності й планує потроїти їх до наступного сезону. Також виробляють крохмаль із картоплі підприємства «Левона», «Крохмалепродукти України» та завод агрохолдингу «Мрія», який цього року не працював.

Раніше крохмальні заводи приймали продукцію будь-яких сортів і платили за це невелику ціну. Коли переробники почали працювати більш професійно, фермери стали шукати сорти із більшим умістом крохмалю. Лідером крохмальної картоплі є сорт Курас. Також на це підходять сорти Верді, Опал, Арсенал, Євростарч. Це чипсові сорти: бульби, які не прийняли для переробки на чипси через нетоварний вигляд, можуть успішно перероблятися на крохмаль. Ця галузь найбільш цікава для українських фермерів, розташованих за 100–120 км від заводу. Для переробки потрібна дешева сировина. Якість її має бути набагато вищою, ніж у продовольчої картоплі, яка продається на гуртових ринках.

У світі зростає переробка картоплі на фрі. Можливо, вона з’явиться і в Україні, але у невеликому обсязі. Основна перспектива переробки — це виробництво чипсів та крохмалю.

Доробка

Ринок свіжої картоплі є найбільшим, але він найбільше постраждав від російської агресії. З 2014 року товарообіг картоплі впав утричі. Останнім часом зростає продаж через торговельні мережі. Збільшуються вимоги до якості продукції. Якщо раніше мережі закуповували картоплю фракції від 40 мм, то зараз — від 50–55 мм.

Надалі обсяги продажу картоплі супермаркетами збільшуватимуться. Торговельні мережі шукатимуть потужних партнерів, які зможуть рівномірно постачати товар у магазини протягом року не тільки немитий, а й сортований, митий і упакований.

Фермери можуть об’єднуватися, щоб мати можливості формувати більші партії, купувати обладнання для пакування та доробки картоплі.

журнал “Плантатор”, січень 2019 року

Новини

Картоплярство є однією із пріоритетних галузей сільськогосподарського виробництва в Україні. З а валовим виробництвом картоплі Україна входить в трійку провідних картоплевирощуючих країн світу. За 2019 рік світове виробництво картоплі склало понад 371,3 млн. т, з них 23 млн. т в Україні. Середня урожайність картоплі в Україні становить 17 т/га, в Європі – 48 т/га.

Спрямування галузі шляхом інноваційного розвитку на сьогодні є досить актуальним питанням. В першу чергу це стосується: використання високоякісного насіння картоплі нових сортів; новітніх технологій вирощування та зрошення; систем землеробства, захисту рослин, якісного зберігання; відновлення експорту картоплі до країн ЄС; запровадження європейської моделі системи контролю якості насіннєвої картоплі.

Насіннєва картопля, що вироблена в країнах Європейського Союзу, повинна відповідати вимогам Виконавчих Директив Комісії ЄС № 20 і 21 2014 року про визначення класів добазової, базової та сертифікованої насіннєвої картоплі та умов і позначень; та Директиви Ради 2002/56/ЄС про торгівлю насіннєвою картоплею, які враховують норми стандарту Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй, що стосується збуту та контролю товарної якості насіннєвої картоплі, а також відповідних стандартів Міжнародної конвенції з карантину і захисту рослин та Європейської і Середземноморської організації захисту рослин, враховуючи нові технічні та наукові розробки.

З метою втілення «Плану заходів з виконання Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом», яким передбачено наближення українського законодавства до Актів права ЄС розроблено та затверджено Н аказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 384від 12.07.2019 р. про « Методичні вимоги у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі».

Інституткартоплярства є головною установою з виконання наукових досліджень в рамках ПНД «Картоплярство». Основне спрямування досліджень – селекція, насінництво, біотехнологія, імунологія, технологія виробництва, зберігання та переробки картоплі.

Стратегія насінницва нерозривно пов’язана з селекцією картоплі. До Реєстру сортів рослин України на 2021 рік занесено 196 сортів картоплі, в тому числі 85 вітчизняної селекції, з яких 66 створені в Інституті картоплярства.

За період 2016-2020 років до Державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні було занесено 20 сортів селекції інституту. В Державне сортовипробування передано 20 сортів картоплі різних груп стиглості та господарського спрямування.

Сорти відрізняються від зарубіжних аналогів високими адаптивними властивостями, посухо- та жаростійкістю, мають більш пролонгований період ефективного репродукування, високі смакові якості. Наявний сортимент сортів Інституту повністю задовольняє попит населення.

За вирощування в науково-дослідних установах, елітгоспах, сортовипробуванні – урожайність вітчизняних сортів сягає 40-50 т/га. Зокрема, урожайність сорту Княгиня на зрошенні у виробничих умовах становила 100 т/га.

Інститутом проводяться дослідження з одержанн я оздоровленого матеріалу картоплі біотехнологічним методом за с хем ою, що включає :

- відбір здорових клонів для виділення меристем;

- діагностик у на наявність вірусної інфекції;

- живцювання, діагностик у на наявність вірусної інфекції методами імуноферментного аналіз у , електронною мікроскопією, ПЛР;

- перевірк у оригінальності сорту методом ISSR - ПЛР;

- діагностику вірусної інфекції за вивчення в польових умовах.

Сформовано генетичний банк оздоровлених сортів , який нараховує 260 сортозразків. Щорічно в систему оздоровлення залучається до 15 сортів.

Розроблено тест-систему на основі двостадійної мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією для діагностики віроїду веретеноподібності бульб та Х, Y , S , L , М- вірусів картоплі.

Розроблено сучасні молекулярно-генетичні методи (RAPD- та ISSR- ПЛР) визначення мінливості ліній картоплі після оздоровлення сортів біотехнологічними методами. Досліджено та доведено, що в межах сортозразків існує внутрішньосортовий поліморфізм між лініями регенерантів за кількісними і якісними ознаками, який є суттєвим і може бути джерелом біологічного забруднення сортів.

Розроблено і випробувано інноваційну біотехнологію отримання оздоровлених мінібульб заданого розміру в тонкошаровому стерильному субстраті. Вихід з однієї рослини у виробничих умовах становив відповідно сорту 63-108 мінібульб.

Розроблено нову промислову технологію вирощування мінібульб картоплі в закритій системі «МІНІ ТЮБЕРС» в контрольованих умовах за програмного забезпечення.

Розроблено і впроваджено промислову технологію вирощування добазового насіннєвого матеріалу, яка включає енергозберігаючі біотехнологічні способи розмноження пробіркових рослин, вирощування мікро-, мінібульб в штучних лабораторних умовах при повній ізоляції від природного середовища та способи механізованого вирощування оздоровлених бульб в полі на краплинному зрошенні. Розроблено і впроваджено саджалку для мінібульб.

Щорічно в науково-дослідних установах вирощується біля 0,5-0,8 млн. мікро-мінібульб з рослин in vitro , за потреби 4-5 млн.

Визначальним фактором в первинному насінництві картоплі є якість вихідного матеріалу та збереження її в процесі продукуванн я.

Розроблено ефективні методи інтенсифікації процесу виробництва насіннєвого матеріалу картоплі, які включають:

моніторинг видового складу та чисельності векторних переносників вірусів картоплі;

визначення «Критичних періодів» зростання чисельності переносників вірусів;

застосування мінеральної оливи – санспрей на фоні комплексу інсектицидно-фунгіцидних обробок та видалення картоплиння хімічним способом;

застосування бактеріальних біопрепаратів з протекторними властивостями.

В інституті діють акредитовані у сфері Державного метрологічного нагляду: лабораторія біотехнології (галузь акредитації – діагностика вірусів, якісний аналіз ГМО);

відділ відтворення та оцінки якості насіннєвої картоплі (галузь акредитації - імуноферментний аналіз на віруси картоплі).

Розроблено три і чотирирічні схеми відтворення еліти, які рекомендовано для застосування в різних зонах України.

За результатами моніторингу адаптивних властивостей сортів у різних ґрунтово-кліматичних зонах України (Полісся, Лісостепу, Степу) виділено кращі сорти для ведення насінництва, визначено оптимальні строки сортооновлення та сортозаміни з урахуванням генетично обумовленої стійкості сорту до виродження.

Основною складовою насінництва картоплі є добазове та базове насінництво, оскільки реалізація потенціалу сорту можлива лише на основі високопродуктивного садивного матеріалу.

Проте вітчизняному насінництву картоплі в Україні останні десятиліття не надається належної уваги. Через економічну кризу та відміну державної підтримки щороку спостерігається процес зниження обсягів виробництва високоякісного насіння картоплі та порушення системи проведення сортооновлення в науково-обгрунтовані строки в різних грунтово-кліматичних зонах країни.

Як наслідок відбувається погіршення фітосанітарної ситуації в місцях традиційної концентрації виробництва картоплі у зв’язку зі зростаючою шкодочинністю вірусних хвороб.

В період 1986-1990 років щорічний обсяг виробництва складав 73,6 тисячі тон. Починаючи з 1991року виробництво еліти поступово знижувалось і в період з 2016 по 2020 становило 6,2 тис. т.

За науково-методичного забезпечення виробництва базового насіння науково-дослідними установами та опорними пунктами в 2020 році вироблено 1934 тони або 5 % від загального обсягу виробленого насіння в Україні (43,0 тисячі тон).

Основне виробництво насіннєвого матеріалу картоплі вітчизняних сортів зосереджено в Інституті картоплярства та його мережі, де одержано 1829,3 т, в Інституті карпатського регіону – 13,6, Хмельницькій ДСГДС – 63,1, Буковинській ДСГДС – 25,1, Інституті зрошуваного землеробства – 16,8 т.

Зниження виробництва еліти сортів української селекції у значній мірі пов’язано із закриттям опорних пунктів з первинного насінництва Інституту. До прикладу, у 1990-1996 роках функціонувало 44 базових господарства, де щорічно вироблялось 26,3 тисячі тон еліти ( 95 % від загального обсягу в Україні). З 2000 по 2014 рік кількість господарств зменшилась до 10, де вироблялось лише 34% елітного насіння картоплі. В даний час в інституті функціонує лише 2 опорних пункти та 3 державні підприємства з виробництва добазової та базової насіннєвої картоплі сортів української селекції.

До Державного Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва у 2020 році було внесено 24 насінницьких господарств, якими вироблено 43 тисячі тон насіннєвої картоплі високих категорій.

Офіційно сертифікованої насіннєвої картоплі вистачає лише на 14,3 тис. гектарів, або 21,7 % відсотків загальних промислових площ (66 тис. га). Обсяг несертифікованої насіннєвої картоплі, яка була використана становить 155 тис. тон .

Аналіз структури виробництва еліти показує кардинальні зміни у бік збільшення виробництва еліти сортів зарубіжної селекції (Німеччини та Нідерландів) суб’єктами насінництва недержавної форми власності.

Вченими інституту розроблено ряд програм за заходів з насінництва картоплі, н адано пропозиції до Верховної Ради України Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал».

Розроблено та подано пропозиції до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 384 від 12 липня 2019 року «Про затвердження Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі», Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Методики визначення сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі», Наказу «Про затвердження Інструкцій з виявлення, локалізації та ліквідації раку картоплі, картопляних цисто утворюючих нематод, бурої та кільцевої гнилей картоплі». Розроблено нормативні документи: Інструкцію з польового оцінювання насаджень насіннєвої картоплі та Методику визначення посівних якостей та післязбирального оцінювання партій насіннєвої картоплі.

Організаційне забезпечення насінництва картоплі покладено на Мінекономіки і підпорядковані йому інші структурні підрозділи, що працюють в галузі картоплярства.

Система поділу насіннєвої картоплі відповідно нового, адаптованого до Директив ЄС законодавства включає поділ на категорії та класи насіння.

Кризові явища у галузі носять комплексний характер і вирішення їх неможливо без формування та реалізації цільової програми, державної підтримки.

Для подолання кризової ситуації в галузі картоплярства необхідне:

Оновлення матеріально-технічної бази біотехнологічних лабораторій з виробництва оздоровленого насіннєвого матеріалу;

Створення спеціалізованих підприємств (зона з виробництва насіннєвої картоплі) на базі селекційно-насінницьких установ НААН та підприємств недержавної форми власності;

Посилення атестаційних вимог для насіннєвих господарств та обмеження на державному рівні обігу та посадки картоплі несертифікованого матеріалу;

Забезпечення ведення уніфікованої з європейською системи сертифікації насіннєвої картоплі;

Посилення роботи з підготовки наукових кадрів і спеціалістів високої кваліфікації ;

Налагодження в Україні виробництва діагностикумів для імуноферментного аналізу та ПЛР – аналізу.

Державна фінансова підтримка доцільна :

- у відновленні системи насінництва картоплі в Україні та забезпечення умов для виробництва оздоровленого вихідного насіннєвого матеріалу близько 5 млн. штук мінібульб. Для забезпечення виробництва такого обсягу необхідно побудувати насінницький комплекс загальною площею 1га;

- як компенсація придбання насіннєвої картоплі офіційно сертифікованої;

- у створенні сучасної акредитованої лабораторії для визначення наявності вірусів і бактерій, яка зможе аналізувати як насіннєву картоплю, так і продукцію, що спрямовується на експорт;

- з впровадження системи зрошення, що передбачає компенсацію вартості обладнання, дотацій на вартість води, електричної енергії тощо;

- для часткового відшкодування вартості будівництва нових картоплесховищ, обладнання для доробки картоплі (сортувальні лінії, мийки, ваги, фасувальні лінії), первинної переробки (чищення, нарізка, вакуумування);

- в будівництві переробних підприємств шляхом часткової компенсації вартості обладнання.

На сьогодні Інститутом картоплярства, Мінекономіки та Українською асоціацією виробників картоплі розроблено та схвалено Концепцію розвитку промислового картоплярства на період до 2025 року (21 жовтня 2020 р.) та проєкт Державної цільової програми розвитку промислового картоплярства на період до 2025 року.

За співпраці Інституту картоплярства з Інститутом інноваційної біоекономіки та Національної академії аграрних наук розроблено стартап «Українська картопля» , що передбачає забезпечення потреб виробників якісною насіннєвою картоплею на безвірусній основі шляхом створення та розвитку на державно-приватних засадах інноваційного кластера.